Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герцогство Швабія (нім. Herzogtum Schwaben) — племінне герцогство Німеччини, що існувало в X—XII столітті. Межувало на півночі з Франконією, на заході — з Верхньої Лотарінгією і земля бургундського (арелатського) королівства, на півдні — з землями італійського королівства, на сході — з племінним герцогством Баварія. Таким чином, в герцогство в його максимальних межах входили території як сучасної Німеччини (земля Баден-Вюртемберг, баварський адміністративний округ Швабія), так і Швейцарії (практично вся східна половина), Франції (історична область Ельзас), Австрії (Форарльберг і частина Тіролю), Ліхтенштейну (повністю) і Італії (область К'явенну).
| Herzogtum Schwaben (німецька) Ducatus Allemaniæ (латинська) Герцогство Швабія | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
|
Гогенштауфени (13 століття) | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Столиця | None | ||||||||||||||||||
| Мови | Латина Швабський | ||||||||||||||||||
| Релігії | Католицизм | ||||||||||||||||||
| Форма правління | Феодальне герцогство | ||||||||||||||||||
| Історичний період | Раннє середньовіччя | ||||||||||||||||||
| - Проголошення | 915 | ||||||||||||||||||
| - Скасування герцогства | 1268 | ||||||||||||||||||
| - Відновлення герцогства під орудою Габсбургів | 1289 | ||||||||||||||||||
| - Ліквідовано | 1313 | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Виникнення герцогства
Після знищення в 746 році племінного герцогства Алеманія і включення його земель до складу держави франків, для управління країною був призначений граф, королівський намісник. У 829 році територія Алеманнія увійшла до складу королівства, виділеного для управління Людовику Німецькому. Верденський договір у 843 році підтвердив закріплення цієї області в числі інших, що увійшли до складу Східно-Франкського королівства, за Людовіком. Після смерті короля Арнульфа в 900 році в Швабії посилюється вплив місцевої знаті, особливо двох родів — , які ще в 807 році утвердилися в маркграфстві Реція, і , які володіли титулом пфальцграфа Швабії.
Бурхард I, який походив з роду Бурхардінгерів, володіючи маркграфством Реція, а також графствами Тургау і Бар, був одним із наймогутніших феодалів в Швабії. Він спробував поширити свій вплив на всю Швабію. Цьому сприяло і вдале одруження на вдові короля Саксонії і Баварії Людовика III Молодшого, Ліутгарді. Вже в 909 році в джерелах його називають «герцогом Алеманнія» (dux Alamannorum).
Після того, як в 911 році королем Німеччини був обраний герцог Франконії Конрад I, Бурхард I був звинувачений в узурпуванні королівського авторитету, був визнаний винним у державній зраді та страчений. Його сини, Бурхард II і були змушені тікати до родичів в Італію.
Після цього найвпливовішим швабським князем став пфальцграф Швабії Ерхангер з дому Агалольфінгерів. Разом з братом він прагнув отримати владу у Швабії, але наштовхнувся на опір , який представляв інтереси короля Конрада I. В 913 році у Ерхангер примирився з Конрадом, що було закріплено шлюбом короля і сестри Ерхангера. Але в 914 році протистояння з Конрадом I відновилося. Єпископ Соломон III заарештував Ерхангера і відправив його до короля, який вислав того з країни.
Але в 915 році Ерхангер повернувся. Восени 915 року Ерхангер, його брат Бертольд і Бурхард II, син страченого герцога Бурхарда I, розбили армію короля Конрада I і захопили в полон єпископа Соломона III. В цьому ж році Ерхангер був проголошений герцогом Швабії. Незабаром почалася жорстока війна між королем і можновладними швабськими і баварськими князями, сторону яких взяв герцог Саксонії Генріх. В результаті в 917 році Ерхангер, Бертольд і їх племінник Ліуфрід були страчені за наказом короля Конрада. Незважаючи на це, Конраду так і не вдалося підпорядкувати верхню Німеччину, де зберіг своє становище герцог Баварії Арнульф I, а герцогом Швабії без згоди короля був визнаний Бурхард II. Бурхард підтримав в 919 році обрання королем свого двоюрідного брата Генріха Саксонського, який визнав його герцогом Швабії.
Після смерті єпископа Соломона III в 919 році, Бурхард II значно збільшив свою владу. Йому вдалося поширити свій вплив на Тургау, , а також на Верхньому Рейні. Він, також як і баварський герцог Арнульф I, проводив незалежну від короля зовнішню політику. Коли його зять, король Верхньої Бургундії і Італії Рудольф II, в 926 році попросив допомоги, Бурхард II виступив з армією в його підтримку і загинув під стінами Новари.
Після загибелі Бурхарда II король віддав Швабію не синові покійного герцога Бурхарду III, а двоюрідному братові короля Конрада I Герману I фон Веттерау (помер 948 року), одруживши його з Регеліндою, вдовою герцога Бурхарда II.
Швабія в другій половині X століття
Після смерті Германа I в 948 рік король Оттон I передав герцогство своєму синові Людольфу, одруженому з донькою Германа I. В 952 рік у Людольф разом з герцогом Лотарингії Конрадом Рудим підняли заколот проти короля Оттона I. У результаті в 954 рік у обидва герцоги були позбавлені своїх володінь. Швабію король віддав синові герцога Бурхарда II — Бурхарду III.
Під час правління Бурхарда III сильний вплив на нього чинив брат дружини, баварський герцог Генріх II. В 973 році Бурхард сприяв призначенню двоюрідного брата, , пішовши для цього на обман соборного капітулу. У тому ж році Бурхард помер.
В 973 рік король Оттон II передав герцогство своєму двоюрідному брату Оттону I, синові Людольфа, який вступив в 976 році також у володіння герцогством Баварія.
Після ранньої смерті в 982 рік у герцога Оттона I, Швабія перейшла у володіння до Конрада I, графа Веттерау, правнука одного з братів короля Конрада, Ебергарда. Йому успадковував в 997 рік у син Герман II. Після смерті сина останнього, Германа III, Швабія перейшла до чоловіка його дочки Гізели — маркграфа Ернста Австрійського.
Герцогство Швабія в XI столітті
Після смерті герцога Ернста I Швабією керувала його вдова Гізела як опікунка свого малолітнього сина Ернста II. Досягнувши повноліття, Ернст II у 1030 році підняв повстання проти імператора Конрада II, котрий одружився з його матір'ю Гізелою, внаслідок чого імператор віддав Швабію молодшому братові Ернста II — Герману IV. Останній помер бездітним в 1038 році.
Після смерті Германа імператор передав Швабію своєму синові Генріху. Коли той, під ім'ям Генріха III, вступив на імператорський престол, то передав Швабію спочатку Оттону II, пфальцграфу Лотарингії, а після його смерті в 1047 рік — Оттону III, маркграфу Швайнфурта. Останній помер бездітним.
Імператриця Агнес, що була у той час регенткою, віддала герцогство в 1057 рік своєму зятю графу Рудольфу Рейнфельденському. В 1077 році останній виступив конкурентом Генріха IV на імператорський престол, але був убитий в 1080 році в [en].
Правління Гогенштауфенов
В 1079 рік у імператор Генріх IV віддав Швабію Фрідріху I, графу Гогенштауфену. Син і зять Рудольфа, Бертольд I Рейфельденський і Бертольд II Церінг, зі зброєю в руках стали оскаржувати Швабію у Фрідріха I і останній в 1096 році змушений був віддати і Цюрих Бертольду II Церінгену, а Вельфські володіння — Баварії.
Фрідріху I успадковував (1105) його старший син Фрідріх II Одноокий. Коли син останнього Фрідріх Барбаросса став імператором в 1152 році, він віддав Швабію малолітньому сину свого попередника Конрада III, Фрідріху IV Ротенбургському. Останній незабаром помер в 1169 році, і Швабією, разом з Ельзасом, по черзі володіли троє синів імператора (Фрідріх V, Фрідріх VI і Конрад II).
В 1196 році імператор Генріх VI віддав Швабію своєму молодшому братові Філіпу; останній втратив її під час боротьби за імператорську корону.
В 1212 році Швабія дісталася Фрідріху VII, майбутньому імператору Фрідріху II. Фрідріх повернув Швабії загублені лені володіння; особливо розширилися володіння Швабського дому після того, як згас рід графів Церінгенських в 1218 році.
В 1219 році імператор Фрідріх II звів свого трирічного сина Генріха в герцоги швабські; коли ж в 1235 році останній обурився проти свого батька, імператор віддав герцогство майбутньому королю Конраду IV, а останній в 1254 році передав його своєму дворічному синові — Конрадину.
Коли в 1266 році Конрадин вирушив у похід в Сицилію, він заклав свої швабські володіння у графа Вюртембергського.
Зі смертю Конрадина в Швабії більше не було самостійних герцогів. Протягом багатьох років за швабський спадок йшла боротьба між маркграфом Баденським, , графом Гогенцоллерном і графом Вюртембергським; але імператор утримував Швабію в своїх руках, керуючи нею через імперських ландфогтів у Верхній і Нижній Швабії. Більші швабські міста користувалися правом імперських вільних міст; менш значні, хоча їм були обіцяні імперські пільги, були підпорядковані ландфогтам й імперським судам. При Рудольфі Габсбурзькому Вюртембергським графам вдалося опанувати ландфогтством в Нижній Швабії, а пізніше — і в Ельзасі.
Після смерті Рудольфа I в 1291 році знову відновилася боротьба між конкуруючими можновладних князями в Швабії, що закінчилася земським миром в Шпайєрі в 1307 році, де було укладена також перша угода між можновладних князями і містами.
Див. також
Примітки
- Enciklopediceskii Leksikon
- Школьная энциклопедия «Руссика». История Средних веков
Посилання
- Enciklopediceskii Leksikon
- Школьная энциклопедия «Руссика». История Средних веков
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shvabiya znachennya Gercogstvo Shvabiya nim Herzogtum Schwaben pleminne gercogstvo Nimechchini sho isnuvalo v X XII stolitti Mezhuvalo na pivnochi z Frankoniyeyu na zahodi z Verhnoyi Lotaringiyeyu i zemlya burgundskogo arelatskogo korolivstva na pivdni z zemlyami italijskogo korolivstva na shodi z pleminnim gercogstvom Bavariya Takim chinom v gercogstvo v jogo maksimalnih mezhah vhodili teritoriyi yak suchasnoyi Nimechchini zemlya Baden Vyurtemberg bavarskij administrativnij okrug Shvabiya tak i Shvejcariyi praktichno vsya shidna polovina Franciyi istorichna oblast Elzas Avstriyi Forarlberg i chastina Tirolyu Lihtenshtejnu povnistyu i Italiyi oblast K yavennu Herzogtum Schwaben nimecka Ducatus Allemaniae latinska Gercogstvo Shvabiya Pleminne gercogstvo Shidnofrankskogo korolivstva Derzhava Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 962 915 1313 Gogenshtaufeni 13 stolittya Shvabiyi istorichni kordoni na kartiGercogstvo Shvabiya v skladi Nimeckogo korolivstva priblizno na pochatku 11 stolittya Stolicya None Movi Latina Shvabskij Religiyi Katolicizm Forma pravlinnya Feodalne gercogstvo Istorichnij period Rannye serednovichchya Progoloshennya 915 Skasuvannya gercogstva 1268 Vidnovlennya gercogstva pid orudoyu Gabsburgiv 1289 Likvidovano 1313 Poperednik Nastupnik Alemaniya Grafstvo Vyurtemberg Stara Shvejcarska konfederaciya Markgrafstvo Baden Burgundske gercogstvo Grafstvo Collern Knyazivstvo Fyurstenberg Gercogstvo Shvabiya Alemaniya u 917 roci vidileno pomaranchevim kolorom Gercogstvo Shvabiya na mapi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1000 rik nashoyi eriViniknennya gercogstvaPislya znishennya v 746 roci pleminnogo gercogstva Alemaniya i vklyuchennya jogo zemel do skladu derzhavi frankiv dlya upravlinnya krayinoyu buv priznachenij graf korolivskij namisnik U 829 roci teritoriya Alemanniya uvijshla do skladu korolivstva vidilenogo dlya upravlinnya Lyudoviku Nimeckomu Verdenskij dogovir u 843 roci pidtverdiv zakriplennya ciyeyi oblasti v chisli inshih sho uvijshli do skladu Shidno Frankskogo korolivstva za Lyudovikom Pislya smerti korolya Arnulfa v 900 roci v Shvabiyi posilyuyetsya vpliv miscevoyi znati osoblivo dvoh rodiv yaki she v 807 roci utverdilisya v markgrafstvi Reciya i yaki volodili titulom pfalcgrafa Shvabiyi Burhard I yakij pohodiv z rodu Burhardingeriv volodiyuchi markgrafstvom Reciya a takozh grafstvami Turgau i Bar buv odnim iz najmogutnishih feodaliv v Shvabiyi Vin sprobuvav poshiriti svij vpliv na vsyu Shvabiyu Comu spriyalo i vdale odruzhennya na vdovi korolya Saksoniyi i Bavariyi Lyudovika III Molodshogo Liutgardi Vzhe v 909 roci v dzherelah jogo nazivayut gercogom Alemanniya dux Alamannorum Pislya togo yak v 911 roci korolem Nimechchini buv obranij gercog Frankoniyi Konrad I Burhard I buv zvinuvachenij v uzurpuvanni korolivskogo avtoritetu buv viznanij vinnim u derzhavnij zradi ta strachenij Jogo sini Burhard II i buli zmusheni tikati do rodichiv v Italiyu Pislya cogo najvplivovishim shvabskim knyazem stav pfalcgraf Shvabiyi Erhanger z domu Agalolfingeriv Razom z bratom vin pragnuv otrimati vladu u Shvabiyi ale nashtovhnuvsya na opir yakij predstavlyav interesi korolya Konrada I V 913 roci u Erhanger primirivsya z Konradom sho bulo zakripleno shlyubom korolya i sestri Erhangera Ale v 914 roci protistoyannya z Konradom I vidnovilosya Yepiskop Solomon III zaareshtuvav Erhangera i vidpraviv jogo do korolya yakij vislav togo z krayini Ale v 915 roci Erhanger povernuvsya Voseni 915 roku Erhanger jogo brat Bertold i Burhard II sin strachenogo gercoga Burharda I rozbili armiyu korolya Konrada I i zahopili v polon yepiskopa Solomona III V comu zh roci Erhanger buv progoloshenij gercogom Shvabiyi Nezabarom pochalasya zhorstoka vijna mizh korolem i mozhnovladnimi shvabskimi i bavarskimi knyazyami storonu yakih vzyav gercog Saksoniyi Genrih V rezultati v 917 roci Erhanger Bertold i yih pleminnik Liufrid buli stracheni za nakazom korolya Konrada Nezvazhayuchi na ce Konradu tak i ne vdalosya pidporyadkuvati verhnyu Nimechchinu de zberig svoye stanovishe gercog Bavariyi Arnulf I a gercogom Shvabiyi bez zgodi korolya buv viznanij Burhard II Burhard pidtrimav v 919 roci obrannya korolem svogo dvoyuridnogo brata Genriha Saksonskogo yakij viznav jogo gercogom Shvabiyi Pislya smerti yepiskopa Solomona III v 919 roci Burhard II znachno zbilshiv svoyu vladu Jomu vdalosya poshiriti svij vpliv na Turgau a takozh na Verhnomu Rejni Vin takozh yak i bavarskij gercog Arnulf I provodiv nezalezhnu vid korolya zovnishnyu politiku Koli jogo zyat korol Verhnoyi Burgundiyi i Italiyi Rudolf II v 926 roci poprosiv dopomogi Burhard II vistupiv z armiyeyu v jogo pidtrimku i zaginuv pid stinami Novari Pislya zagibeli Burharda II korol viddav Shvabiyu ne sinovi pokijnogo gercoga Burhardu III a dvoyuridnomu bratovi korolya Konrada I Germanu I fon Vetterau pomer 948 roku odruzhivshi jogo z Regelindoyu vdovoyu gercoga Burharda II Shvabiya v drugij polovini X stolittyaPislya smerti Germana I v 948 rik korol Otton I peredav gercogstvo svoyemu sinovi Lyudolfu odruzhenomu z donkoyu Germana I V 952 rik u Lyudolf razom z gercogom Lotaringiyi Konradom Rudim pidnyali zakolot proti korolya Ottona I U rezultati v 954 rik u obidva gercogi buli pozbavleni svoyih volodin Shvabiyu korol viddav sinovi gercoga Burharda II Burhardu III Pid chas pravlinnya Burharda III silnij vpliv na nogo chiniv brat druzhini bavarskij gercog Genrih II V 973 roci Burhard spriyav priznachennyu dvoyuridnogo brata pishovshi dlya cogo na obman sobornogo kapitulu U tomu zh roci Burhard pomer V 973 rik korol Otton II peredav gercogstvo svoyemu dvoyuridnomu bratu Ottonu I sinovi Lyudolfa yakij vstupiv v 976 roci takozh u volodinnya gercogstvom Bavariya Pislya rannoyi smerti v 982 rik u gercoga Ottona I Shvabiya perejshla u volodinnya do Konrada I grafa Vetterau pravnuka odnogo z brativ korolya Konrada Ebergarda Jomu uspadkovuvav v 997 rik u sin German II Pislya smerti sina ostannogo Germana III Shvabiya perejshla do cholovika jogo dochki Gizeli markgrafa Ernsta Avstrijskogo Gercogstvo Shvabiya v XI stolittiPislya smerti gercoga Ernsta I Shvabiyeyu keruvala jogo vdova Gizela yak opikunka svogo malolitnogo sina Ernsta II Dosyagnuvshi povnolittya Ernst II u 1030 roci pidnyav povstannya proti imperatora Konrada II kotrij odruzhivsya z jogo matir yu Gizeloyu vnaslidok chogo imperator viddav Shvabiyu molodshomu bratovi Ernsta II Germanu IV Ostannij pomer bezditnim v 1038 roci Pislya smerti Germana imperator peredav Shvabiyu svoyemu sinovi Genrihu Koli toj pid im yam Genriha III vstupiv na imperatorskij prestol to peredav Shvabiyu spochatku Ottonu II pfalcgrafu Lotaringiyi a pislya jogo smerti v 1047 rik Ottonu III markgrafu Shvajnfurta Ostannij pomer bezditnim Imperatricya Agnes sho bula u toj chas regentkoyu viddala gercogstvo v 1057 rik svoyemu zyatyu grafu Rudolfu Rejnfeldenskomu V 1077 roci ostannij vistupiv konkurentom Genriha IV na imperatorskij prestol ale buv ubitij v 1080 roci v en Pravlinnya GogenshtaufenovV 1079 rik u imperator Genrih IV viddav Shvabiyu Fridrihu I grafu Gogenshtaufenu Sin i zyat Rudolfa Bertold I Rejfeldenskij i Bertold II Cering zi zbroyeyu v rukah stali oskarzhuvati Shvabiyu u Fridriha I i ostannij v 1096 roci zmushenij buv viddati i Cyurih Bertoldu II Ceringenu a Velfski volodinnya Bavariyi Fridrihu I uspadkovuvav 1105 jogo starshij sin Fridrih II Odnookij Koli sin ostannogo Fridrih Barbarossa stav imperatorom v 1152 roci vin viddav Shvabiyu malolitnomu sinu svogo poperednika Konrada III Fridrihu IV Rotenburgskomu Ostannij nezabarom pomer v 1169 roci i Shvabiyeyu razom z Elzasom po cherzi volodili troye siniv imperatora Fridrih V Fridrih VI i Konrad II Gerb V 1196 roci imperator Genrih VI viddav Shvabiyu svoyemu molodshomu bratovi Filipu ostannij vtrativ yiyi pid chas borotbi za imperatorsku koronu V 1212 roci Shvabiya distalasya Fridrihu VII majbutnomu imperatoru Fridrihu II Fridrih povernuv Shvabiyi zagubleni leni volodinnya osoblivo rozshirilisya volodinnya Shvabskogo domu pislya togo yak zgas rid grafiv Ceringenskih v 1218 roci V 1219 roci imperator Fridrih II zviv svogo tririchnogo sina Genriha v gercogi shvabski koli zh v 1235 roci ostannij oburivsya proti svogo batka imperator viddav gercogstvo majbutnomu korolyu Konradu IV a ostannij v 1254 roci peredav jogo svoyemu dvorichnomu sinovi Konradinu Koli v 1266 roci Konradin virushiv u pohid v Siciliyu vin zaklav svoyi shvabski volodinnya u grafa Vyurtembergskogo Zi smertyu Konradina v Shvabiyi bilshe ne bulo samostijnih gercogiv Protyagom bagatoh rokiv za shvabskij spadok jshla borotba mizh markgrafom Badenskim grafom Gogencollernom i grafom Vyurtembergskim ale imperator utrimuvav Shvabiyu v svoyih rukah keruyuchi neyu cherez imperskih landfogtiv u Verhnij i Nizhnij Shvabiyi Bilshi shvabski mista koristuvalisya pravom imperskih vilnih mist mensh znachni hocha yim buli obicyani imperski pilgi buli pidporyadkovani landfogtam j imperskim sudam Pri Rudolfi Gabsburzkomu Vyurtembergskim grafam vdalosya opanuvati landfogtstvom v Nizhnij Shvabiyi a piznishe i v Elzasi Pislya smerti Rudolfa I v 1291 roci znovu vidnovilasya borotba mizh konkuruyuchimi mozhnovladnih knyazyami v Shvabiyi sho zakinchilasya zemskim mirom v Shpajyeri v 1307 roci de bulo ukladena takozh persha ugoda mizh mozhnovladnih knyazyami i mistami Div takozhSpisok praviteliv Shvabiyi ShvabiyaPrimitkiEnciklopediceskii Leksikon Shkolnaya enciklopediya Russika Istoriya Srednih vekovPosilannyaEnciklopediceskii Leksikon Shkolnaya enciklopediya Russika Istoriya Srednih vekov