Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сюди перенаправляється запит Штучний супутник Землі На цю тему потрібна окрема стаття Шту чний супу тник об єкт поміщени

ШСЗ

ШСЗ
Сюди перенаправляється запит «Штучний супутник Землі». На цю тему потрібна окрема стаття.

Шту́чний супу́тник — об'єкт, поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллям людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому випадку слід відрізняти від природних супутників, таких як Місяць.

image
Модель дослідницького супутника Землі у повний розмір

Історія

Ранні концепції

Першим описом штучного супутника Землі в художній літературі вважають оповідання Едварда Еверетта Гейла (англ. Edward Everett Hale) «Цегельний місяць». Ідея винирнула знову в романі Жуль Верна «П'ятсот мільйонів бегуми» (1879).

Першою науковою працею з використання ракетної техніки для запуску космічних апаратів стала книга Костянтина Ціолковського (1857—1935) «Дослідження світових просторів реактивними приладами» (1903). Науковець визначив необхідну орбітальну швидкість руху для мінімальної орбіти навколо Землі на рівні 8 км/с та запропонував для її досягнення використовувати багатоступневі ракети на рідкому паливі. Як паливо було запропоновано використовувати зріджені водень та кисень, хоча можливі були й інші комбінації.

У 1928 році Герман Поточник (1892—1929) опублікував свою єдину книгу «Проблема космічної подорожі — ракетний двигун» (нім. Das Problem der Befahrung des Weltraums - der Raketen-Motor), що являла собою схему виходу в космос та постійного перебування людини у ньому. Він детально представив космічну станцію та підрахував її геостаціонарну орбіту, описав використання орбітальних космічних апаратів для ведення детальних спостережень за землею, а також як незвичайні умови космосу могли бути використані для наукових експериментів. Книга описувала геостаціонарні супутники (вперше запропоновані Ціолковським) та обговорювала комунікації між ними самими та землею по радіо, однак, так і не дісталася вже близької ідеї використання супутників для масового радіомовлення та телекомунікацій.

У своїй статті 1945 року письменник-фантаст Артур Чарльз Кларк (1917—2008) запропонував детальну схему можливого використання супутників для супутникового зв'язку/ Вказуючи на переваги високошвидкісного глобального зв'язку, Кларк розглянув питання техніки запуску супутників, можливі орбіти та інші аспекти створення супутникової мережі. Він також припустив, що для покриття усієї планети було б достатньо трьох геостаціонарних супутників.

Історія штучних супутників

Першим штучним супутником став «Супутник-1», запуском якого 4 жовтня 1957 Радянським Союзом започаткована радянська програма «Супутник» під керівництвом Сергія Корольова. Подія також стала початком космічних перегонів між СРСР та США.

Виміри орбітального відхилення «Супутника-1» допомогли визначити густину високих шарів атмосфери. З його допомогою було досліджено розповсюдження радіосигналів у іоносфері. Корпус супутника було наповнено стисненим азотом, тож надав першу змогу виявлення метеороїдів, оскільки їх потрапляння через зовнішню поверхню відобразилося б на температурних даних, які надсилалися на Землю. Однак, оскільки неочікуване оголошення успіху радянського космічного апарату викликало в Сполучених Штатах «Супутникову кризу» та у рамках холодної війни розпалило космічні перегони, політичне значення «Супутника-1» значно переважало наукове.

3 листопада 1957 відбувся запуск «Супутника-2», який доправив до космосу першу живу істоту земного походження — собаку на прізвисько Лайка.

У травні 1946 року, в межах американського аналітичного проєкту RAND було видано «Попередній проєкт експериментального орбітального космічного корабля», який стверджував, що «штучний супутник із відповідним облаштуванням може стати одним з наймогутніших наукових інструментів двадцятого сторіччя». Розпочатий 1945 року розгляд можливості запуску Сполученими Штатами штучних супутників очолювало Бюро аеронавтики Військово-морських сил США. Згодом, проєктом RAND під керівництвом Військово-повітряних сил США було опубліковано вищевказаний звіт, за якого вважалося однак, що потенційна можливість військового застосування супутників мала; натомість вони розглядалися як науковий, політичний та пропагандистський інструмент. 1954 року міністр оборони США сказав, що «не знає ніякої американської супутникової програми».[]

image
Міжнародна космічна станція, знімок зі Спейс Шатлу «Атлантіс» 19 липня 2007

29 липня 1955 Білим домом було оголошено намір запустити штучні супутники до весни 1958 року; ця програма стала відомою як проєкт «Авангард». 31 липня Радянський Союз оголосив намір запустити супутник до осені 1957 року.

Під тиском Американського ракетного товариства, Національного наукового фонду США та Міжнародного геофізичного року, що наступав, військовий інтерес було поновлено, і на початку 1955 повітряні та морські сили США почали працювати над конкуруючим проєкту «Авангард» , який для запуску супутників передбачав використання ракети «Юпітер-С». Проєкт мав успіх, і 31 січня 1958 року «Експлорер-1» став першим супутником Сполучених Штатів.

Найбільшим штучним супутником, що на сьогодні розташований на земній орбіті, є Міжнародна космічна станція.

Кожний супутник має свою назву. Наприклад: Eutelsat 36, Hotbird 13E. В назві супутника може бути вказано довготу орбітальної позиції.

Типологія

Періоди обертання супутників на різних орбітах

Середня висота орбіти над Землею, км Період
200 1 год 28,4 хв
300 1 год 30,5 хв
400 1 год 32,5 хв
500 1 год 34,5 хв
1000 1 год 45 хв
2000 2 год 7,1 хв
3000 2 год 30,5 хв
4000 2 год 55,3 хв
5000 3 год 21,5 хв
10000 5 год 49 хв
20000 11 год 30 хв
30000 18 год 37 хв
40000 27 год 44 хв
50000 37 год 11 хв

Країни, здатні запускати

Нижче наведено перелік країн, здатних на запуск супутників, та дат, коли було вперше продемонстровано цю спроможність. У той час як країн здатних виготовляти супутники значно більше, адже це не вимагає значних економічних, наукових та виробничих можливостей, до списку увійшли лише країни здатні на незалежний запуск, включаючи виготовлення необхідних ракет-носіїв. До списку також не потрапили міжнаціональні супутники спільної розробки.

Перший запуск за країною
Країна Рік запуску Перший супутник
image СРСР 1957 Супутник-1
image США 1958 Експлорер-1
image Франція 1965
image Японія 1970 Осумі
image КНР 1970 Дунфан Хун-1
image Велика Британія 1971
image Індія 1981
image Ізраїль 1988 Ofeq 1
image Україна 1995 Січ-1
image Іран 2009 Омід
image
ESTCube-1 — перший естонський супутник

Як Ірак (1989) так і Північна Корея (1998) стверджували про успішні орбітальні запуски (боєвої головки та супутника відповідно), однак ці заяви залишились непідтвердженими.

На додаток до вищезазначених такі країни як Південна Африка, Іспанія, Італія, ФРН, Канада, Австралія, Аргентина, Єгипет та приватні компанії як розробили власні носії, які не мали, однак, успішних запусків.

Станом на 2008 рік, можливість незалежного запуску супутників на ракетах власної розробки із наведеного списку мають лише сім країн (Росія та Україна замість СРСР, а також США, Японія, Китай, Індія та Ізраїль) та одна регіональна організація (Європейське космічне агентство, ЄКА). Потужності запуску Великої Британії та Франції тепер належать ЄКА.

Деякі інші країни, включаючи Південну Корею, Іран, Бразилію, Пакистан, Румунію, Казахстан, Австралію, Малайзію та Туреччину, перебувають на різних стадіях розробки власних немасштабних засобів запуску та шукають членства у клубі космічних держав.

Запуск іранського супутника за допомогою вже успішно випробуваної ракети-носія запланований на червень 2008. Запуск корейського супутника ракетою (розробленою за допомогою Росії) планується здійснити у грудні 2008. Очікується, також, що Бразилія та Пакистан здійснять запуски у найближчому майбутньому[].

Перший запуск за країною (в тому числі за допомогою інших країн)
Країна Рік першого запуску Перший супутник На орбіті у 2008
image СРСР 1957 Супутник-1 1395
image США 1958 Експлорер-1 1048
image Канада 1962 27
image Італія 1964 14
image Франція 1965 44
image Австралія 1967 11
image Німеччина 1969 30
image Японія 1970 Осумі 114
image КНР 1970 Дунфан Хун-1 65
image Велика Британія 1971 25
image Польща 1973 ?
image Нідерланди 1974 ANS 6
image Іспанія 1974 9
image Індія 1975 36
image Індонезія 1976 10
image Чехословаччина 1978 5
image Болгарія 1981 ?
image Бразилія 1985 12
image Мексика 1985 7
image Швеція 1986 11
image Ізраїль 1988 Ofeq 1 9
image Люксембург 1988 Astra 1A 15
image Аргентина 1990 10
image Пакистан 1990 5
image Південна Корея 1992 10
image Португалія 1993 1
image Таїланд 1993 6
image Туреччина 1994 5
image Україна 1995 Січ-1 6
image Чилі 1995 1
image Малайзія 1996 4
image Норвегія 1997 4
image Філіппіни 1997 2
image Єгипет 1998 3
image Йорданія 1998 1
image Данія 1999 4
image ПАР 1999 1
image Саудівська Аравія 2000 12
image ОАЕ 2000 3
image Алжир 2002 1
image Греція 2003 Hellas Sat 2 2
image Нігерія 2003 2
image Іран 2005 1
image Казахстан 2006 1
image Колумбія 2007 1
image В'єтнам 2008 Vinasat 1 1

У той час, як Канада стала третьою країною, що запустила у космос свій супутник, цей запуск було здійснено агенцією NASA за допомогою американської ракети та з американського космодрому. Перший італійський супутник було запущено 15 грудня 1964 року на борту американської ракети з Воллопського острова (штат Вірджинія, США) під керівництвом італійської команди, тренованої в NASA. Австралійський проєкт запуску в листопаді 1967 використав подаровану американську ракету Redstone та допоміжний американський персонал, а також спільні з Великою Британією засоби запуску. Казахстан стверджував, що створив свій супутник незалежно, однак його було збудовано за допомогою Росії, так само як раніше Польський та Болгарський[].

Атакування супутників

До відомих засобів перешкоджання нормальній роботі супутників належать їх повне знищення, (комп'ютерне чи технологічне зламування) та глушення радіосигналу.

Знищення

Супутники на низьких навколоземних орбітах на практиці можуть бути знищені ракетами, запущеними з поверхні Землі та з повітря. Під час космічних перегонів, як СРСР (у період із 1968 до 1982; близько десяти знищень) так і Сполучені Штати (1963–1985) демонстрували успішні випробування ракетного антисупутникового озброєння.

Після двадцятирічної перерви, мілітаризація космосу продовжилася успішним знищенням Китаєм власного метеорологічного супутника 12 січня 2007. Оскільки збитий супутник перебував на висоті близько 800 кілометрів над Землею, теоретично, Китай продемонстрував здатність збивати американські супутники-шпигуни, які рухаються по нижчій орбіті. Спеціалісти називають таку дію відповіддю сходу на кількарічну демонстрацію небажання адміністрації президента Буша підписувати угоду про заборону космічного озброєння, запропоновану Росією та Китаєм; натомість збройними силами США ведуться активні дослідження в галузі лазерного антисупутникового озброєння.

Рік потому, 21 лютого 2008, Сполучені Штати, попередивши про свої наміри інші країни (на відміну від Китаю), за допомогою ракети SM-3 збили власний зламаний експериментальний супутник-шпигун USA 193, що рухався на висоті 247 кілометрів зі швидкістю 23,7 тис. км/год.

10 лютого 2009 року американський супутник серії на висоті 780 км над Сибіром зіткнувся з російським супутником зв'язку серії . Зіткнення сталося під кутом 90°, на великій швидкості. У результаті аварії утворилось щонайменше 500 великих уламків, які розлетілись на велику відстань і можуть становити небезпеку для інших супутників, а також для орбітального телескопа Hubble.

Цікаво

  • У 2023 р. Японія планувала запустити в космос штучний супутник з дерева. Головна перевага такого супутника — екологічна. Після випрацювання терміну експлуатації він повинен повністю згорати в атмосфері і не додавати на орбіті космічного сміття. Тобто супутник з дерева — це «еко-супутник». В ході підготовки запуску реального штучного супутника Землі з деревини, вчені Японії завершили випробування матеріалів, найкращим з яких виявилася деревина магнолії. В ході експерименту, в 2022 році, протягом 290 днів, різні шматки тестової деревини перебували поза межами експериментального модуля Kibo на МКС і саме магнолія виявилася відносно гнучкою, яка здатна забезпечити достатню опорну міцність. Модуль зі зразками деревини повернувся на Землю під час місії поповнення запасів CRS-26 у січні 2023 року. Саме з цієї породи деревини буде побудований корпус для LignoSat під час його запуску в рамках спільної місії NASA/JAXA у 2024 році.

Див. також

Примітки

  1. The 1945 Proposal by Arthur C. Clarke for Geostationary Satellite Communications (англ.)
  2. Українська супутникова платформа "Либідь-ТБ" розпочала тестове мовлення - TeleProstir.com - ТелеПростір знає про телебачення все | Новини телекомпаній, новини супутникового ТБ, аналітика ТБ, онлайн ТБ, галерея ТБ, досьє, інтерв'ю. teleprostir.com. Процитовано 19 лютого 2024.
  3. ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Процитовано 19 лютого 2024.
  4. SATCAT Boxscore [ 2023-02-25 у Wayback Machine.] (англ.) (станом на 21.05.2008)
  5. Lenta.ru — Они это сделали: ВМС США удалось с первой попытки уничтожить спутник USA-193 (рос.)
  6. The New York Times — China Tests Anti-Satellite Weapon, Unnerving U.S. (англ.)
  7. США сбили околоземный спутник — Китай и Россия говорят о нечестной игре[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
  8. Российский и американский спутники впервые столкнулись в космосе [ 2009-02-13 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. У Японії планують запустити в космос супутник з дерева. // В'ячеслав Масний. 29.12.2020, 10:38
  10. Японія будує дерев’яний супутник з магнолії. 21.05.2023
  11. NASA and Japan to launch world's 1st wooden satellite as soon as 2024. Why? // By Ben Turner published 16 Nov 2023
  12. У 2024 році США і Японія планують запустити перший у світі деревʼяний супутник. 19.11.2023, 16:46

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Syudi perenapravlyayetsya zapit Shtuchnij suputnik Zemli Na cyu temu potribna okrema stattya Shtu chnij supu tnik ob yekt pomishenij na orbitu Zemli chi inshogo nebesnogo tila zusillyam lyudini Inkoli nazivayetsya prosto suputnik odnak v takomu vipadku slid vidriznyati vid prirodnih suputnikiv takih yak Misyac Model doslidnickogo suputnika Zemli u povnij rozmirIstoriyaRanni koncepciyi Pershim opisom shtuchnogo suputnika Zemli v hudozhnij literaturi vvazhayut opovidannya Edvarda Everetta Gejla angl Edward Everett Hale Cegelnij misyac Ideya vinirnula znovu v romani Zhul Verna P yatsot miljoniv begumi 1879 Pershoyu naukovoyu praceyu z vikoristannya raketnoyi tehniki dlya zapusku kosmichnih aparativ stala kniga Kostyantina Ciolkovskogo 1857 1935 Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami 1903 Naukovec viznachiv neobhidnu orbitalnu shvidkist ruhu dlya minimalnoyi orbiti navkolo Zemli na rivni 8 km s ta zaproponuvav dlya yiyi dosyagnennya vikoristovuvati bagatostupnevi raketi na ridkomu palivi Yak palivo bulo zaproponovano vikoristovuvati zridzheni voden ta kisen hocha mozhlivi buli j inshi kombinaciyi U 1928 roci German Potochnik 1892 1929 opublikuvav svoyu yedinu knigu Problema kosmichnoyi podorozhi raketnij dvigun nim Das Problem der Befahrung des Weltraums der Raketen Motor sho yavlyala soboyu shemu vihodu v kosmos ta postijnogo perebuvannya lyudini u nomu Vin detalno predstaviv kosmichnu stanciyu ta pidrahuvav yiyi geostacionarnu orbitu opisav vikoristannya orbitalnih kosmichnih aparativ dlya vedennya detalnih sposterezhen za zemleyu a takozh yak nezvichajni umovi kosmosu mogli buti vikoristani dlya naukovih eksperimentiv Kniga opisuvala geostacionarni suputniki vpershe zaproponovani Ciolkovskim ta obgovoryuvala komunikaciyi mizh nimi samimi ta zemleyu po radio odnak tak i ne distalasya vzhe blizkoyi ideyi vikoristannya suputnikiv dlya masovogo radiomovlennya ta telekomunikacij U svoyij statti 1945 roku pismennik fantast Artur Charlz Klark 1917 2008 zaproponuvav detalnu shemu mozhlivogo vikoristannya suputnikiv dlya suputnikovogo zv yazku Vkazuyuchi na perevagi visokoshvidkisnogo globalnogo zv yazku Klark rozglyanuv pitannya tehniki zapusku suputnikiv mozhlivi orbiti ta inshi aspekti stvorennya suputnikovoyi merezhi Vin takozh pripustiv sho dlya pokrittya usiyeyi planeti bulo b dostatno troh geostacionarnih suputnikiv Istoriya shtuchnih suputnikiv Pershim shtuchnim suputnikom stav Suputnik 1 zapuskom yakogo 4 zhovtnya 1957 Radyanskim Soyuzom zapochatkovana radyanska programa Suputnik pid kerivnictvom Sergiya Korolova Podiya takozh stala pochatkom kosmichnih peregoniv mizh SRSR ta SShA Vimiri orbitalnogo vidhilennya Suputnika 1 dopomogli viznachiti gustinu visokih shariv atmosferi Z jogo dopomogoyu bulo doslidzheno rozpovsyudzhennya radiosignaliv u ionosferi Korpus suputnika bulo napovneno stisnenim azotom tozh nadav pershu zmogu viyavlennya meteoroyidiv oskilki yih potraplyannya cherez zovnishnyu poverhnyu vidobrazilosya b na temperaturnih danih yaki nadsilalisya na Zemlyu Odnak oskilki neochikuvane ogoloshennya uspihu radyanskogo kosmichnogo aparatu viklikalo v Spoluchenih Shtatah Suputnikovu krizu ta u ramkah holodnoyi vijni rozpalilo kosmichni peregoni politichne znachennya Suputnika 1 znachno perevazhalo naukove 3 listopada 1957 vidbuvsya zapusk Suputnika 2 yakij dopraviv do kosmosu pershu zhivu istotu zemnogo pohodzhennya sobaku na prizvisko Lajka U travni 1946 roku v mezhah amerikanskogo analitichnogo proyektu RAND bulo vidano Poperednij proyekt eksperimentalnogo orbitalnogo kosmichnogo korablya yakij stverdzhuvav sho shtuchnij suputnik iz vidpovidnim oblashtuvannyam mozhe stati odnim z najmogutnishih naukovih instrumentiv dvadcyatogo storichchya Rozpochatij 1945 roku rozglyad mozhlivosti zapusku Spoluchenimi Shtatami shtuchnih suputnikiv ocholyuvalo Byuro aeronavtiki Vijskovo morskih sil SShA Zgodom proyektom RAND pid kerivnictvom Vijskovo povitryanih sil SShA bulo opublikovano vishevkazanij zvit za yakogo vvazhalosya odnak sho potencijna mozhlivist vijskovogo zastosuvannya suputnikiv mala natomist voni rozglyadalisya yak naukovij politichnij ta propagandistskij instrument 1954 roku ministr oboroni SShA skazav sho ne znaye niyakoyi amerikanskoyi suputnikovoyi programi dzherelo Mizhnarodna kosmichna stanciya znimok zi Spejs Shatlu Atlantis 19 lipnya 2007 29 lipnya 1955 Bilim domom bulo ogolosheno namir zapustiti shtuchni suputniki do vesni 1958 roku cya programa stala vidomoyu yak proyekt Avangard 31 lipnya Radyanskij Soyuz ogolosiv namir zapustiti suputnik do oseni 1957 roku Pid tiskom Amerikanskogo raketnogo tovaristva Nacionalnogo naukovogo fondu SShA ta Mizhnarodnogo geofizichnogo roku sho nastupav vijskovij interes bulo ponovleno i na pochatku 1955 povitryani ta morski sili SShA pochali pracyuvati nad konkuruyuchim proyektu Avangard yakij dlya zapusku suputnikiv peredbachav vikoristannya raketi Yupiter S Proyekt mav uspih i 31 sichnya 1958 roku Eksplorer 1 stav pershim suputnikom Spoluchenih Shtativ Najbilshim shtuchnim suputnikom sho na sogodni roztashovanij na zemnij orbiti ye Mizhnarodna kosmichna stanciya Kozhnij suputnik maye svoyu nazvu Napriklad Eutelsat 36 Hotbird 13E V nazvi suputnika mozhe buti vkazano dovgotu orbitalnoyi poziciyi TipologiyaAstronomichni suputniki Meteorologichni suputniki Mali suputniki Navigacijni suputniki Orbitalni stanciyi Suputniki zv yazku Suputniki sposterezhennya za Zemleyu Suputniki shpiguni Periodi obertannya suputnikiv na riznih orbitah Serednya visota orbiti nad Zemleyu km Period 200 1 god 28 4 hv 300 1 god 30 5 hv 400 1 god 32 5 hv 500 1 god 34 5 hv 1000 1 god 45 hv 2000 2 god 7 1 hv 3000 2 god 30 5 hv 4000 2 god 55 3 hv 5000 3 god 21 5 hv 10000 5 god 49 hv 20000 11 god 30 hv 30000 18 god 37 hv 40000 27 god 44 hv 50000 37 god 11 hvKrayini zdatni zapuskatiNizhche navedeno perelik krayin zdatnih na zapusk suputnikiv ta dat koli bulo vpershe prodemonstrovano cyu spromozhnist U toj chas yak krayin zdatnih vigotovlyati suputniki znachno bilshe adzhe ce ne vimagaye znachnih ekonomichnih naukovih ta virobnichih mozhlivostej do spisku uvijshli lishe krayini zdatni na nezalezhnij zapusk vklyuchayuchi vigotovlennya neobhidnih raket nosiyiv Do spisku takozh ne potrapili mizhnacionalni suputniki spilnoyi rozrobki Pershij zapusk za krayinoyu Krayina Rik zapusku Pershij suputnik SRSR 1957 Suputnik 1 SShA 1958 Eksplorer 1 Franciya 1965 Yaponiya 1970 Osumi KNR 1970 Dunfan Hun 1 Velika Britaniya 1971 Indiya 1981 Izrayil 1988 Ofeq 1 Ukrayina 1995 Sich 1 Iran 2009 Omid ESTCube 1 pershij estonskij suputnik Yak Irak 1989 tak i Pivnichna Koreya 1998 stverdzhuvali pro uspishni orbitalni zapuski boyevoyi golovki ta suputnika vidpovidno odnak ci zayavi zalishilis nepidtverdzhenimi Na dodatok do vishezaznachenih taki krayini yak Pivdenna Afrika Ispaniya Italiya FRN Kanada Avstraliya Argentina Yegipet ta privatni kompaniyi yak rozrobili vlasni nosiyi yaki ne mali odnak uspishnih zapuskiv Stanom na 2008 rik mozhlivist nezalezhnogo zapusku suputnikiv na raketah vlasnoyi rozrobki iz navedenogo spisku mayut lishe sim krayin Rosiya ta Ukrayina zamist SRSR a takozh SShA Yaponiya Kitaj Indiya ta Izrayil ta odna regionalna organizaciya Yevropejske kosmichne agentstvo YeKA Potuzhnosti zapusku Velikoyi Britaniyi ta Franciyi teper nalezhat YeKA Deyaki inshi krayini vklyuchayuchi Pivdennu Koreyu Iran Braziliyu Pakistan Rumuniyu Kazahstan Avstraliyu Malajziyu ta Turechchinu perebuvayut na riznih stadiyah rozrobki vlasnih nemasshtabnih zasobiv zapusku ta shukayut chlenstva u klubi kosmichnih derzhav Zapusk iranskogo suputnika za dopomogoyu vzhe uspishno viprobuvanoyi raketi nosiya zaplanovanij na cherven 2008 Zapusk korejskogo suputnika raketoyu rozroblenoyu za dopomogoyu Rosiyi planuyetsya zdijsniti u grudni 2008 Ochikuyetsya takozh sho Braziliya ta Pakistan zdijsnyat zapuski u najblizhchomu majbutnomu dzherelo Pershij zapusk za krayinoyu v tomu chisli za dopomogoyu inshih krayin Krayina Rik pershogo zapusku Pershij suputnik Na orbiti u 2008 SRSR 1957 Suputnik 1 1395 SShA 1958 Eksplorer 1 1048 Kanada 1962 27 Italiya 1964 14 Franciya 1965 44 Avstraliya 1967 11 Nimechchina 1969 30 Yaponiya 1970 Osumi 114 KNR 1970 Dunfan Hun 1 65 Velika Britaniya 1971 25 Polsha 1973 Niderlandi 1974 ANS 6 Ispaniya 1974 9 Indiya 1975 36 Indoneziya 1976 10 Chehoslovachchina 1978 5 Bolgariya 1981 Braziliya 1985 12 Meksika 1985 7 Shveciya 1986 11 Izrayil 1988 Ofeq 1 9 Lyuksemburg 1988 Astra 1A 15 Argentina 1990 10 Pakistan 1990 5 Pivdenna Koreya 1992 10 Portugaliya 1993 1 Tayiland 1993 6 Turechchina 1994 5 Ukrayina 1995 Sich 1 6 Chili 1995 1 Malajziya 1996 4 Norvegiya 1997 4 Filippini 1997 2 Yegipet 1998 3 Jordaniya 1998 1 Daniya 1999 4 PAR 1999 1 Saudivska Araviya 2000 12 OAE 2000 3 Alzhir 2002 1 Greciya 2003 Hellas Sat 2 2 Nigeriya 2003 2 Iran 2005 1 Kazahstan 2006 1 Kolumbiya 2007 1 V yetnam 2008 Vinasat 1 1 U toj chas yak Kanada stala tretoyu krayinoyu sho zapustila u kosmos svij suputnik cej zapusk bulo zdijsneno agenciyeyu NASA za dopomogoyu amerikanskoyi raketi ta z amerikanskogo kosmodromu Pershij italijskij suputnik bulo zapusheno 15 grudnya 1964 roku na bortu amerikanskoyi raketi z Vollopskogo ostrova shtat Virdzhiniya SShA pid kerivnictvom italijskoyi komandi trenovanoyi v NASA Avstralijskij proyekt zapusku v listopadi 1967 vikoristav podarovanu amerikansku raketu Redstone ta dopomizhnij amerikanskij personal a takozh spilni z Velikoyu Britaniyeyu zasobi zapusku Kazahstan stverdzhuvav sho stvoriv svij suputnik nezalezhno odnak jogo bulo zbudovano za dopomogoyu Rosiyi tak samo yak ranishe Polskij ta Bolgarskij dzherelo Atakuvannya suputnikivDo vidomih zasobiv pereshkodzhannya normalnij roboti suputnikiv nalezhat yih povne znishennya komp yuterne chi tehnologichne zlamuvannya ta glushennya radiosignalu Znishennya Suputniki na nizkih navkolozemnih orbitah na praktici mozhut buti znisheni raketami zapushenimi z poverhni Zemli ta z povitrya Pid chas kosmichnih peregoniv yak SRSR u period iz 1968 do 1982 blizko desyati znishen tak i Spolucheni Shtati 1963 1985 demonstruvali uspishni viprobuvannya raketnogo antisuputnikovogo ozbroyennya Pislya dvadcyatirichnoyi perervi militarizaciya kosmosu prodovzhilasya uspishnim znishennyam Kitayem vlasnogo meteorologichnogo suputnika 12 sichnya 2007 Oskilki zbitij suputnik perebuvav na visoti blizko 800 kilometriv nad Zemleyu teoretichno Kitaj prodemonstruvav zdatnist zbivati amerikanski suputniki shpiguni yaki ruhayutsya po nizhchij orbiti Specialisti nazivayut taku diyu vidpoviddyu shodu na kilkarichnu demonstraciyu nebazhannya administraciyi prezidenta Busha pidpisuvati ugodu pro zaboronu kosmichnogo ozbroyennya zaproponovanu Rosiyeyu ta Kitayem natomist zbrojnimi silami SShA vedutsya aktivni doslidzhennya v galuzi lazernogo antisuputnikovogo ozbroyennya Rik potomu 21 lyutogo 2008 Spolucheni Shtati poperedivshi pro svoyi namiri inshi krayini na vidminu vid Kitayu za dopomogoyu raketi SM 3 zbili vlasnij zlamanij eksperimentalnij suputnik shpigun USA 193 sho ruhavsya na visoti 247 kilometriv zi shvidkistyu 23 7 tis km god 10 lyutogo 2009 roku amerikanskij suputnik seriyi na visoti 780 km nad Sibirom zitknuvsya z rosijskim suputnikom zv yazku seriyi Zitknennya stalosya pid kutom 90 na velikij shvidkosti U rezultati avariyi utvorilos shonajmenshe 500 velikih ulamkiv yaki rozletilis na veliku vidstan i mozhut stanoviti nebezpeku dlya inshih suputnikiv a takozh dlya orbitalnogo teleskopa Hubble CikavoU 2023 r Yaponiya planuvala zapustiti v kosmos shtuchnij suputnik z dereva Golovna perevaga takogo suputnika ekologichna Pislya vipracyuvannya terminu ekspluataciyi vin povinen povnistyu zgorati v atmosferi i ne dodavati na orbiti kosmichnogo smittya Tobto suputnik z dereva ce eko suputnik V hodi pidgotovki zapusku realnogo shtuchnogo suputnika Zemli z derevini vcheni Yaponiyi zavershili viprobuvannya materialiv najkrashim z yakih viyavilasya derevina magnoliyi V hodi eksperimentu v 2022 roci protyagom 290 dniv rizni shmatki testovoyi derevini perebuvali poza mezhami eksperimentalnogo modulya Kibo na MKS i same magnoliya viyavilasya vidnosno gnuchkoyu yaka zdatna zabezpechiti dostatnyu opornu micnist Modul zi zrazkami derevini povernuvsya na Zemlyu pid chas misiyi popovnennya zapasiv CRS 26 u sichni 2023 roku Same z ciyeyi porodi derevini bude pobudovanij korpus dlya LignoSat pid chas jogo zapusku v ramkah spilnoyi misiyi NASA JAXA u 2024 roci Div takozhSpisok kosmichnih zapuskiv Persha kosmichna shvidkist Shatl ta Buran Suputnikove telebachennya Spalah IridiumuPrimitkiThe 1945 Proposal by Arthur C Clarke for Geostationary Satellite Communications angl Ukrayinska suputnikova platforma Libid TB rozpochala testove movlennya TeleProstir com TeleProstir znaye pro telebachennya vse Novini telekompanij novini suputnikovogo TB analitika TB onlajn TB galereya TB dosye interv yu teleprostir com Procitovano 19 lyutogo 2024 IPS LIGA ZAKON sistema poshuku analizu ta monitoringu normativno pravovoyi bazi ips ligazakon net Procitovano 19 lyutogo 2024 SATCAT Boxscore 2023 02 25 u Wayback Machine angl stanom na 21 05 2008 Lenta ru Oni eto sdelali VMS SShA udalos s pervoj popytki unichtozhit sputnik USA 193 ros The New York Times China Tests Anti Satellite Weapon Unnerving U S angl SShA sbili okolozemnyj sputnik Kitaj i Rossiya govoryat o nechestnoj igre nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros Rossijskij i amerikanskij sputniki vpervye stolknulis v kosmose 2009 02 13 u Wayback Machine ros U Yaponiyi planuyut zapustiti v kosmos suputnik z dereva V yacheslav Masnij 29 12 2020 10 38 Yaponiya buduye derev yanij suputnik z magnoliyi 21 05 2023 NASA and Japan to launch world s 1st wooden satellite as soon as 2024 Why By Ben Turner published 16 Nov 2023 U 2024 roci SShA i Yaponiya planuyut zapustiti pershij u sviti derevʼyanij suputnik 19 11 2023 16 46PosilannyaKosmichnij ob yekt Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Shtuchnij suputnik Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ