Чеською

Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — мова чехів, одна зі слов'янських мов. Належить до західнослов'янської групи; найближча до словацької мови, з якою вона об'єднується в чесько-словацьку підгрупу.

Чеська мова
čeština, český jazyk
Поширення чеської мови (ситуація після 1946):    Мова більшості    Мова меншості
Поширена в	Чехія Воєводина (Сербія)
Регіон	Центральна Європа
Носії	9,5 млн (2001)
Писемність	чеська абетка
Класифікація	Індоєвропейські мови Слов'янські мови Західнослов'янські мови Чесько-словацькі мови Чеська мова
Офіційний статус
Державна	Чехія
Офіційна	Європейський Союз
Регулює	Інститут чеської мови
Коди мови
ISO 639-1	cs
ISO 639-2	cze (B) ces (T)
ISO 639-3	ces

Загальна кількість носіїв чеської мови у світі перевищує 10,62 млн., з них у Чехії - 10,40 млн. (2012). Невеликі групи носіїв чеської мови живуть також у Словаччині, Австрії, Росії, Хорватії, у низці країн Західної Європи, у США, Канаді, Аргентині, Австралії та інших країнах. Є офіційною мовою Чехії і однією з 24 офіційних мов Європейського союзу (з 2004 року). У ряді держав Центральної та Східної Європи, в яких чехи, як правило, розселені компактно (Австрія, Боснія та Герцеговина, Хорватія та Словаччина), для чеської передбачена можливість набуття статусу регіональної мови.

В основі писемності чеської мови лежить латинська абетка. Перші пам'ятники чеської писемності відносяться до кінця XIII століття. В історії чеської літературної мови виділяють давньочеський (до 1500 року), старочеський (до першої половини XVIII століття) та новочеський (з другої половини XVIII століття) періоди.

Історія

Докладніше: Давньочеська мова

Перші письмові пам'ятки чеської мови датуються 12-м століттям. Чеська мова і культура активно розвивалася в час Карла IV. У 15-16-му століттях стабілізувалася літературна чеська, зокрема завдяки Яну Гусу, який систематизував використання діакритичних знаків, а у 1533 р. з'явилася перша чеська граматика. Але згодом, під впливом австрійського панування, німецька мова почала переважати і витіснила чеську в міському середовищі.

Повноцінне відродження чеської мови розпочалося у середині 19-го століття, після революції 1848 р. Однією з передумов цьому було скасування кріпацтва в останній третині 18-го століття. Процес відродження мови тривав 100—150 років.

Діалекти

Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:

1. Власне чеський діалект, який охоплює західну частину Чехії з м. Прага (територія між Південно-Західною Польщею, Німеччиною й Австрією). Цей діалект поділяється на чотири групи говірок: середньочеські (центр — м. Прага); східночеські; західночеські; південночеські.
2. Ганацький (моравський) діалект (центр — м. Брно).
3. Ляський (сілезький) діалект, який поширений у північно-східній частині Чехії уздовж кордону з Польщею.

Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.

Фонетика

Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвічі довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].

Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).

Наголос. Наголос сталий — на першому складі.

Графіка

Абетка

Докладніше: Чеська абетка

Чеська абетка

Літера	Назва літери	Звук у чеській мові	Приблизний український відповідник
A a	a	[a]	а
Á á	dlouhé á	[a:]	а довге
B b	bé	[b]	б
C c	cé	[c]	ц		Č č	čé	[tʃ]	ч
D d	dé	[d]	д
Ď ď	ďé	[dʲ]	дь
E e	é	[e]	е
É é	dlouhé é	[e:]	е довге
Ě ě	ije	[je]	є
F f	ef	[f]	ф
G g	gé	[g]	ґ
H h	há	[h]	г
Ch ch	chá	[χ]	х
I i	í	[i]	і
Í í	dlouhé í	[i:]	і довге
J j	jé	[j]	й
K k	ká	[k]	к
L l	el	[l]	л
M m	em	[m]	м
N n	en	[n]	н
Ň ň	eň	[nʲ]	нь
O o	ó	[o]	о
Ó ó	dlouhé ó	[o:]	о довге
P p	pé	[p]	п
Q q	kvé	[kv]	кв	(вживається в іншомовних словах)
R r	er	[r]	р
Ř ř	eř	[r̝]	рж
S s	es	[s]	с
Š š	eš	[ʃ]	ш
T t	té	[t]	т
Ť ť	ťé	[tʲ]	ть
U u	ú	[u]	у
Ú ú	dlouhé ú	[u:]	у довге	(на початку слів)
Ů ů	ů s kroužkem	[uo]	у довге	(з середини/на кінці слів)
V v	vé	[v]	в
W w	dvojité vé	[v]	в	(вживається в іншомовних словах)
X x	iks	[ks], [gz]	кс, ґз	(вживається в іншомовних словах)
Y y	ypsilon	[ɪ]	и
Ý ý	dlouhé ypsilon	[ɪː]	и довга
Z z	zet	[z]	з
Ž ž	žet	[ʒ]	ж

Граматика

Лексика

Список Сводеша для чеської мови

Чеська Українська já я ty ти on він my ми vy ви oni, ony вони tento, tato, toto цей, ця, це tamten, tamta, tamto той, та, то tady тут tam там, туди kdo хто co що kde де kdy коли jak як ne не všechno весь, вся, все mnoho багато několik декілька nemnoho небагато jiný інший jeden один dva два tři три čtyři чотири pět п'ять velký великий dlouhý довгий široký широкий tlustý товстий těžký тяжкий malý малий krátký короткий uzký вузький tenký тонкий žena жінка muž чоловік člověk людина dítě дитина žena, manželka жінка, дружина muž, manžel чоловік matka матір otec батько zvíře звір, тварина ryba риба pták птах pes собака, пес veš вош had змія červ черв dřevo дерево les ліс hůl, klacek, prut палиця, прут ovoce плід, фрукт semeno насінина list листок kořen корінь kůra кора květ квітка tráva трава lano мотузка kůže шкіра maso м'ясо krev кров kost кістка tuk жир vejce яйце roh ріг ocas хвіст pero перо vlasy волосся hlava голова ucho вухо oko око nos ніс ústa рот, уста zub зуб jazyk язик nehet ніготь noha нога koleno коліно ruka рука křídlo крило břicho живіт vnitrnosti нутрощі, кишки krk, šíje горло, шия záda, hřbet спина (хребет) prs, hruď груди srdce серце játra печінка pít пити jíst їсти kousat гризти, кусати sát ссати plivat плювати zvracet блювати foukat дути dýchat дихати smát se сміятися vidět бачити slyšet чути vědět знати myslet думати, мислити

Чеська Українська čichat нюхати bát se боятися spát спати žít жити umírat вмирати zabít убивати bojovat боротися lovit полювати, ловити udeřit вдарити řezat різати, рубати rozdělit розділити bodnout проколоти škrábat шкрябати kopat копати, рити plavat плавати letět літати jít ходити, йти přijít приходити, прийти ležet лежати sedět сидіти stát стояти obrátit обертати, вертіти padat, upadnout падати dát давати držet тримати, держати stlačit стискати třít терти mýt, umývat мити, вмиватися utírat витирати tahat тягнути tlačit штовхати házet кидати vázat в'язати šít шити počítat рахувати říkat говорити, сказати zpívat співати hrát грати plout плисти téci текти mrznout, zmrznout мерзнути, замерзнути otékat набрякати slunce сонце měsíc місяць hvězda зірка voda вода déšť дощ řeka ріка jezero озеро moře море sůl сіль kámen камінь písek пісок prach пилюка, порох země земля mrak хмара mlha туман, імла nebe небо vítr вітер sníh сніг led лід kouř, dým курява, дим oheň вогонь popel попіл hořet горіти, палити silnice, cesta дорога, шлях hora гора červený червоний zelený зелений žlutý жовтий, золотий bílý білий černý чорний noc ніч den день rok рік teplý теплий studený, chladný студений, холодний plný повний nový новий starý старий dobrý добрий špatný, zlý злий, поганий shnilý гнилий špinavý брудний přímý прямий kulatý круглий ostrý гострий tupý тупий hladký гладкий, рівний mokrý мокрий suchý сухий správný правильний blízký близький daleký далекий pravý правий levý лівий u при, біля v в s з a і jestliže якщо protože тому що jméno ім'я

Приклад

«Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):

Odkaz Až já umřu, pochovejte mě kdes na mohyle, vprostřed stepi nedohledné. v Ukrajině milé, aby lány širých polí, Dněpr, srázy stinné bylo vidět, bylo slyšet, s hukotem jak plyne. Až ponese z Ukrajiny nepřátel krev zlobnou... tehdy i já rozloučím se se svou zemí rodnou, opustím své milé, lány — duch se k bohu vrátí s modlitbou... Však do té chvíle — nechci boha znáti. Pochovejte a vstávejte, zlomte pouta v boji, nepřátelskou zlobnou krví zkropte volnost svoji. Na mě v rodině své velké, v svazku volném, novém vzpomeňte si potom jednou nezlým, tichým slovem.

Джерело: Т. Г. Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)

Див. також

• Вікіпедія чеською мовою
• Strč prst skrz krk
• Англіцизми в чеській мові

Примітки

1. Западнославянские языки // ^[ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 21 січня 2017.
2. Short D. Czech // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 455. — .
3. Селищев А. М. Славянское языкознание. Западнославянские языки. — М. : , 1941. — Т. 1. — С. 22.
4. Западнославянские языки. Чешский язык // . — М. : Academia, 2005. — С. 234—235. — .
5. Чешский язык // ^[ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
6. Чешский язык // ^[ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
7. Скорвид С. С. Западнославянские языки. Чешский язык // . — М. : Academia, 2005. — С. 236. — .
8. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
10. . www.czech-language.cz. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 28 січня 2017.
11. Голобродська, Маргарита. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

Література

• Даниленко Людмила Іванівна. «Чесько-український словник. Сучасна ділова мова» (2000).
• «Praktický česko-ukrajinský slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2000).
• «Ukrajinsko-český slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2004).

Посилання

• Чеська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Чеська мова на сайті Ethnologue: Czech. A language of Czech Republic (англ.)
• Чеська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Czech [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Чеська мова на сайті WALS Online: Language Czech [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
чеською мовою
Hlavní strana