Черка́ський за́мок — фортеця, збудована в місті Черкаси в XVI столітті і була частиною оборонної смуги укріплень Київського князівства з півдня, разом з Вінницею, Брацлавом та Каневом. Служив для охорони українських земель від нападів кримських татар. За свою історію він був двічі перебудований.
Черкаський замок | |
---|---|
49°25′ пн. ш. 32°04′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 32.067° сх. д.Координати: 49°25′ пн. ш. 32°04′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 32.067° сх. д. | |
Статус | втрачений |
Країна | Україна |
Розташування | Черкаси |
Черкаський замок (Україна) | |
Якщо порівнювати з густонаселеними кам'яними фортецями Західної Європи, то Черкаський замок був ніби фантомом. Він проіснував сім віків із чвертю як містовий замок, і хоча дата його будівництва суперечлива, на межі XIV-XV століть тут таки були будівлі, які дозволяли класифікувати Черкаси як середньовічне місто. Замок був типово українським — з дерева, глини й соломи.
Історія
Перший замок
Перший замок в Черкасах був збудований ще в 1392—1402 роках. Він знаходився в межах сучасного скверу Богдана Хмельницького, на Замковій горі. В ті часи Київщина була під владою Литви, а Черкаси знаходились у володінні Скиргайла. Саме він вирішив збудувати свою резиденцію в Черкасах. Фортеця була острогом міста, зроблена із загострених колод, стіни якої тяглись подолом сучасною Долиною троянд. При цьому простір центру укріплення був лише 60 м уздовж смуги Дніпра і 40 м перпендикулярно до неї. Від вершини, на схилах, знаходились хати зброярів, гончарів та рибалок.
Другий замок
В 1490-их роках зводить укріплення на місці теперішнього . Проект був невдалим, тому що сучасний бульвар Шевченка був південно-західною межею міста, а за ним простягався голий степ, відкритий для кочівників. Замок був незручний, воду могли набрати тільки з криниці завглибшки 50 м. Позитивним було лише існування міського торжища. Через це наприкінці XV століття городяни відмовились від проекту Ошпана.
Третій замок
В 1549—1552 роках Остафієм Дашкевичем, старостою Черкаським та Канівським, в Черкасах був зведений новий, міцніший замок на місці старого. Саме він фігурує в історії як Черкаський замок. На будівництво було витрачено 3 роки (1549—1552 роки). Була залучена велика кількість будівельників не тільки з Черкас, але й землекопів з Білорусі, Верхнього Придніпров'я, Волині та Волощини. Керував будівництвом могилівський «добродеревець» . Фортецю збудували на найвищій горі — Замковій — на відстані три перестріли лука від Дніпра. В Архіві Південно-Західної Росії зберігся опис замку, який туди потрапив з архіву державної канцелярії Литовського князівства:
Було тут 29 городень – засипаних землею зрубів з накриттям, 4 соснові вежі, від поля замок оточував широкий рів. На подвір'ї замку, біля стіни, стояв будинок з ґанком, коморою та світлицею; коло однієї з веж містилася будівля з двома світлицями й сіньми між ними. Крім того, біля подвір'я дитинця підносилася дерев'яна церква Миколи на підрубі і стояло ще кілька хат, житник та шпіхлір на стрільбу. Бронь замковая складалася з кількох гармат і гаківниць. Гарнізон налічував 100 чоловік військових і 60 служебників, якими розпоряджався староста. Допоміжною збройною силою були міщани, які мали нести кінну службу на чималій відстані від міста. Саме місто розбудовувалося обабіч замку. |
За люстрацією 1624 року, у місті проживало вже понад 6 тисяч жителів. Французький інженер Гійом Боплан, що служив у війську Речі Посполитої, писав:
Черкаси, дуже старе місто, добре розташоване і придатне для укріплення. Я бачив його у час розквіту, коли сюди звідусіль сходилися козаки і там мав резиденцію сам їхній отаман. Але ми спалили місто у 1637 році, 18 грудня, через два дні після того, як здобули перемогу над згаданими козаками. Черкас немає і ніколи не буде. |
Але вже через 12 років замок і місто були відбудовані. Більше того, з 1648 року Черкаси стають центром Черкаського полку, а 1649 року тут зимує із військом коронний гетьман Потоцький, а таке було можливе лише в абсолютно безпечному місці.
За свідченням османського мандрівника XVII століття , котрий побував у Черкасах у жовтні 1657 року, у місті Черкаси вже була мурована фортеця й цивільні будинки, споруджені з тесаного каменю, але більшість жител складали сільські хати, покриті соломою і тесом. Над одноповерховою забудовою височіли три дерев'яні козацькі церкви.
В травні 1768 року гайдамацькі загони отамана Максима Залізняка руйнують і спалюють Черкаський замок. Населення Черкас підтримало повстання, відоме в історії як Коліївщина, і поплічник ватажка, гончар із села Мельники Семен Неживий, зруйнував фортецю. У другій половині травня загони Залізняка взяли приступом місто, розгромивши при цьому гарнізон війська Речі Посполитої. Про ці події Тарас Шевченко у своїй поемі «Гайдамаки» пише так:
Поїхали… А Черкаси Палають, палають. |
1552 року на місці сучасної , де тепер меморіальний комплекс «Пагорб Слави», закладається резервне укріплення. У XVIII столітті будівлі переобладнуються під господарські споруди. Остаточно замок самозруйнувався у середині XIX століття.
Будова замку
Розміри замка були 30х17 сажнів, він був трохи менший за (45,5х18). Стіни були зведені із дубових та соснових колод, що ставилися вертикально і дуже щільно, зверху — 29 городень, насипаних землею. По кутах 4 соснові вежі, в них стояли гармати великого калібру, виготовлені в Черкасах 1532 року. Тут зберігалися ручна зброя — гаківниці, гаркебузи, гарматні ядра, а також порох, свинець, селітра, смола, дубові колоди, каміння, бочки з водою та харчові припаси.
У замку були комори, конюшня, сараї, будинок для старости, світлиці для гостей, чорна хата для замкової челяді, дві пивні, в'язниця і церква. Від поля його оточував широкий рів. Саме місто Черкаси розбудовувалося обабіч замку і мало укріплення — острог з двома воротами.
Гарнізон
Військову силу складали загони реєстрових козаків, загони драбів (воїнів-найманців), сторожа замкова і тюремна, слуги старости. Загін старостинських воїнів складався із роти жовнірів і 160 «служебників». У кожному десятку воїнів було по 2 списоносці і 8 стрільців.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 8 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2010.
Посилання
- Археологічні розкопки замку
- Військове мистецтво українського козацтва [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherka skij za mok fortecya zbudovana v misti Cherkasi v XVI stolitti i bula chastinoyu oboronnoyi smugi ukriplen Kiyivskogo knyazivstva z pivdnya razom z Vinniceyu Braclavom ta Kanevom Sluzhiv dlya ohoroni ukrayinskih zemel vid napadiv krimskih tatar Za svoyu istoriyu vin buv dvichi perebudovanij Cherkaskij zamok49 25 pn sh 32 04 sh d 49 417 pn sh 32 067 sh d 49 417 32 067 Koordinati 49 25 pn sh 32 04 sh d 49 417 pn sh 32 067 sh d 49 417 32 067StatusvtrachenijKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaCherkasiCherkaskij zamok Ukrayina Yaksho porivnyuvati z gustonaselenimi kam yanimi fortecyami Zahidnoyi Yevropi to Cherkaskij zamok buv nibi fantomom Vin proisnuvav sim vikiv iz chvertyu yak mistovij zamok i hocha data jogo budivnictva superechliva na mezhi XIV XV stolit tut taki buli budivli yaki dozvolyali klasifikuvati Cherkasi yak serednovichne misto Zamok buv tipovo ukrayinskim z dereva glini j solomi IstoriyaPershij zamok Pershij zamok v Cherkasah buv zbudovanij she v 1392 1402 rokah Vin znahodivsya v mezhah suchasnogo skveru Bogdana Hmelnickogo na Zamkovij gori V ti chasi Kiyivshina bula pid vladoyu Litvi a Cherkasi znahodilis u volodinni Skirgajla Same vin virishiv zbuduvati svoyu rezidenciyu v Cherkasah Fortecya bula ostrogom mista zroblena iz zagostrenih kolod stini yakoyi tyaglis podolom suchasnoyu Dolinoyu troyand Pri comu prostir centru ukriplennya buv lishe 60 m uzdovzh smugi Dnipra i 40 m perpendikulyarno do neyi Vid vershini na shilah znahodilis hati zbroyariv gonchariv ta ribalok Drugij zamok V 1490 ih rokah zvodit ukriplennya na misci teperishnogo Proekt buv nevdalim tomu sho suchasnij bulvar Shevchenka buv pivdenno zahidnoyu mezheyu mista a za nim prostyagavsya golij step vidkritij dlya kochivnikiv Zamok buv nezruchnij vodu mogli nabrati tilki z krinici zavglibshki 50 m Pozitivnim bulo lishe isnuvannya miskogo torzhisha Cherez ce naprikinci XV stolittya gorodyani vidmovilis vid proektu Oshpana Tretij zamok Cherkaskij zamok na mapi Zigmunda Gerstmana Starosta Cherkaskij ta Kanivskij Ostafij Dashkevich V 1549 1552 rokah Ostafiyem Dashkevichem starostoyu Cherkaskim ta Kanivskim v Cherkasah buv zvedenij novij micnishij zamok na misci starogo Same vin figuruye v istoriyi yak Cherkaskij zamok Na budivnictvo bulo vitracheno 3 roki 1549 1552 roki Bula zaluchena velika kilkist budivelnikiv ne tilki z Cherkas ale j zemlekopiv z Bilorusi Verhnogo Pridniprov ya Volini ta Voloshini Keruvav budivnictvom mogilivskij dobroderevec Fortecyu zbuduvali na najvishij gori Zamkovij na vidstani tri perestrili luka vid Dnipra V Arhivi Pivdenno Zahidnoyi Rosiyi zberigsya opis zamku yakij tudi potrapiv z arhivu derzhavnoyi kancelyariyi Litovskogo knyazivstva Bulo tut 29 goroden zasipanih zemleyu zrubiv z nakrittyam 4 sosnovi vezhi vid polya zamok otochuvav shirokij riv Na podvir yi zamku bilya stini stoyav budinok z gankom komoroyu ta svitliceyu kolo odniyeyi z vezh mistilasya budivlya z dvoma svitlicyami j sinmi mizh nimi Krim togo bilya podvir ya ditincya pidnosilasya derev yana cerkva Mikoli na pidrubi i stoyalo she kilka hat zhitnik ta shpihlir na strilbu Bron zamkovaya skladalasya z kilkoh garmat i gakivnic Garnizon nalichuvav 100 cholovik vijskovih i 60 sluzhebnikiv yakimi rozporyadzhavsya starosta Dopomizhnoyu zbrojnoyu siloyu buli mishani yaki mali nesti kinnu sluzhbu na chimalij vidstani vid mista Same misto rozbudovuvalosya obabich zamku Za lyustraciyeyu 1624 roku u misti prozhivalo vzhe ponad 6 tisyach zhiteliv Francuzkij inzhener Gijom Boplan sho sluzhiv u vijsku Rechi Pospolitoyi pisav Cherkasi duzhe stare misto dobre roztashovane i pridatne dlya ukriplennya Ya bachiv jogo u chas rozkvitu koli syudi zvidusil shodilisya kozaki i tam mav rezidenciyu sam yihnij otaman Ale mi spalili misto u 1637 roci 18 grudnya cherez dva dni pislya togo yak zdobuli peremogu nad zgadanimi kozakami Cherkas nemaye i nikoli ne bude Ale vzhe cherez 12 rokiv zamok i misto buli vidbudovani Bilshe togo z 1648 roku Cherkasi stayut centrom Cherkaskogo polku a 1649 roku tut zimuye iz vijskom koronnij getman Potockij a take bulo mozhlive lishe v absolyutno bezpechnomu misci Za svidchennyam osmanskogo mandrivnika XVII stolittya kotrij pobuvav u Cherkasah u zhovtni 1657 roku u misti Cherkasi vzhe bula murovana fortecya j civilni budinki sporudzheni z tesanogo kamenyu ale bilshist zhitel skladali silski hati pokriti solomoyu i tesom Nad odnopoverhovoyu zabudovoyu visochili tri derev yani kozacki cerkvi V travni 1768 roku gajdamacki zagoni otamana Maksima Zaliznyaka rujnuyut i spalyuyut Cherkaskij zamok Naselennya Cherkas pidtrimalo povstannya vidome v istoriyi yak Koliyivshina i poplichnik vatazhka gonchar iz sela Melniki Semen Nezhivij zrujnuvav fortecyu U drugij polovini travnya zagoni Zaliznyaka vzyali pristupom misto rozgromivshi pri comu garnizon vijska Rechi Pospolitoyi Pro ci podiyi Taras Shevchenko u svoyij poemi Gajdamaki pishe tak Poyihali A Cherkasi Palayut palayut 1552 roku na misci suchasnoyi de teper memorialnij kompleks Pagorb Slavi zakladayetsya rezervne ukriplennya U XVIII stolitti budivli pereobladnuyutsya pid gospodarski sporudi Ostatochno zamok samozrujnuvavsya u seredini XIX stolittya Budova zamkuZamkova gora Same tut buv zamok Rozmiri zamka buli 30h17 sazhniv vin buv trohi menshij za 45 5h18 Stini buli zvedeni iz dubovih ta sosnovih kolod sho stavilisya vertikalno i duzhe shilno zverhu 29 goroden nasipanih zemleyu Po kutah 4 sosnovi vezhi v nih stoyali garmati velikogo kalibru vigotovleni v Cherkasah 1532 roku Tut zberigalisya ruchna zbroya gakivnici garkebuzi garmatni yadra a takozh poroh svinec selitra smola dubovi kolodi kaminnya bochki z vodoyu ta harchovi pripasi U zamku buli komori konyushnya sarayi budinok dlya starosti svitlici dlya gostej chorna hata dlya zamkovoyi chelyadi dvi pivni v yaznicya i cerkva Vid polya jogo otochuvav shirokij riv Same misto Cherkasi rozbudovuvalosya obabich zamku i malo ukriplennya ostrog z dvoma vorotami GarnizonVijskovu silu skladali zagoni reyestrovih kozakiv zagoni drabiv voyiniv najmanciv storozha zamkova i tyuremna slugi starosti Zagin starostinskih voyiniv skladavsya iz roti zhovniriv i 160 sluzhebnikiv U kozhnomu desyatku voyiniv bulo po 2 spisonosci i 8 strilciv Primitki Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 8 bereznya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2010 PosilannyaArheologichni rozkopki zamku Vijskove mistectvo ukrayinskogo kozactva 5 bereznya 2016 u Wayback Machine