Очі́пок (очепок, чепе́ць, чіпе́ць, ка́пту́р, ка́пор, чепа́к, керпа) — обов'язковий головний убір одружених жінок у стародавній Україні. Розрізняють твердий очіпок — шився на зразок шапки, на підкладці — та м'який очіпок (чушка), який одягався під твердий очіпок, або використовувався як самостійний.
Жінка, що була у шлюбі, знімала очіпок лише перед сном. Повсякденний очіпок, у якому ходили в хаті і коло хати, виготовляли з дешевих матеріалів, тоді як святковий — з дорогих тканин (парчі, плису, тафти, шовку, оксамиту), куплених у місті. Бідніші жінки виготовляли святковий очіпок з полотна, яке рясно вишивали ґарусом.
М'який очіпок
М'які очіпки називали «чушка» (Київщина, Чернігівщина), «збірник» (Полтавщина), «зборник» (Черкащина), «капор» (Дніпропетровська та Кіровоградська області), «каптурчик» (Вінниччина), «ковпак», «чепець» (Волинь, Рівненщина, Тернопільщина),«капур» (Черкащина). Вони виконували функцію утримування волосся.
Збірник являв собою м'яку шапочку на підкладці, що стягувалась ззаду шнурком, щільно прилягала до голови, і волосся не вибивалось назовні.
М'які очіпки за конструкцією і способом стягування поділялись на такі види: з круговим стягуванням, з потиличним стягуванням, з пришивкою-стьожкою і зав'язками, з пришивкою-стьожкою і застібками.
М'які збірники шили переважно з недорогих тканин: полотна, сатину, ситцю, байки. Вони складалися з обідка — смуги тканини, ширина якої визначалась місцевими традиціями, а довжина дорівнювала обхвату голови; і денця — часто округлого. Обідок пришивали до денця і стягували ззаду шнурком та зав'язували або застібали. Денце могли декорувати вишивкою, мереживом, складками тощо.
Крім наведеної форми у деяких місцевостях, зокрема на Лемківщині побутували зборники, що прилягали до голови, закривали скроні, вуха і волосся над чолом. Їх декорували спереду дрібним рясуванням та мереживом.
На заході України також зустрічалися м'які очіпки, в'язані з білих або кольорових лляних або конопляних ниток. В'язали їх технікою плетіння на кроснах.
Твердий очіпок
У XIX столітті на східній Україні поруч з м'якими очіпками-зборниками побутували очіпки, що мали твердий каркас. Їх називали: «очіпок», «капор», «шоломок», «каптур».
Виготовлявся такий очіпок з купованої тканини (парчі, оксамиту, тафти, шовку) різних кольорів (як однотонних, так і строкатих). Для виготовлення очіпка використовувався шматок такої тканини, попередньо укріплений зі споду твердим папером і пришитими щільно одна до одної соломинками. Ця солома називалась кичкою.
Тверді очіпки мали різноманітну форму: круглі з обідком, однорогі з виступом над чолом, дворогі, гребенеподібні з виступом над чолом і потилицею.
Круглі очіпки мали високий обідок, який ззаду не зшивали, а пришивали до нього зав'язки.
Денце очіпка з двома гребенями було поділене посередині по горизонталі складкою-«перекладом», одна частина очіпка виступала над чолом, інша — над потилицею. Такі сідлоподібні очіпки з двома гребенями були відомі лише на східній Україні.
На Київщині і Полтавщині носили очіпки з двома рогами спереду.
Також використовували очіпки-«каптури» з чотирма ріжками. Їх поєднували з наміткою, тоді як з хусткою використовували лише дворогі очіпки.
Регіональні особливості
На Західному Поділлі м'які очіпки мали ажурне денце, до якого пришивали широку (7-10 см) смугу білого полотна.
На заході Бойківщини м'який очіпок був червоним із зеленим мереживним денцем. Він стягувався на потилиці вовняним шнурком, який потім обкручували навколо голови, а кінці опускали на спину. Кінці завершувалися кутасами з червоних, зелених та жовтих вовняних ниток.
На Закарпатті м'який очіпок мав вигляд шапочки з полотна, до якої пришивали «чічку» з «лелітками» — три фабричні стрічки, фабричне чорне мереживо і десять квіток-«леліток» блакитного та рожевого кольорів. Верхню блакитну стрічку оздоблювали вишитими квітами та галузками. Задню частину очіпка збирали у складки, до яких пришивали рожеву стрічку, декоровану рослинним орнаментом.
У Великоберезнянському районі Закарпаття та Сколівському районі Львівщини м'які очіпки мали ажурне денце і невисокий обідок, обтягнутий полотном. Ззаду до нього пришивалися дві чорні стрічки, прикрашені рослинним орнаментом. Під стрічками розміщували металеві кільця. У Славському та Турківському районах з-під такого очіпка опускали на спину дві вовняні коси-«уплетини», що закінчувались китичками.
На Львівщині жінки носили м'який ажурний очіпок, доки не ставали матір'ю. Потім вбиралися в твердий очіпок, поверх якого зав'язували хустку.
На Вінниччині побутували очіпки, які формою нагадували сучасний берет, виготовлялися з полотна, фарбованого в жовтий колір, а округлий верх мали рясно вишитий квітами гладдю.
У Чигиринському районі Черкащини «чушки» були з випуклим верхом, підбиті клоччям, мали полотняну підкладку. По краях вони оздоблювалися кривулькою, плисом. У Чорнобаївському районі такі очіпки вишивали ґарусом.
Ажурні м'які очіпки також були відомі наприкінці XIX століття на Херсонщині, де їх в'язали гачком з білих, м'яких, майже не зсуканих ниток, які купували в крамницях у вигляді круглих моточків. Крій їх був таким самим, як у очіпків з тканини, проте при в'язанні враховували форму зачіски і ззаду вив'язували мішечок, аби помістити туди скручене волосся.
У Володимир-Волинському районі Волинської області очіпок з твердим обідком і ажурним денцем пов'язували ситцевою хусткою з вузликом над чолом.
У рівнинних районах Буковини вбиралися у твердий очіпок — «фез», що мав чотирикутний випуклий верх із чотирьох шматків картону, вкритих сукном.
У східних районах Гуцульщини носили твердий човникоподібний очіпок — «каптур».
У Новгород-Сіверському районі твердий очіпок з обідком мав циліндричну форму з плоским дном, на Полтавщині та Київщині — злегка заокруглену. Денце робили у складочки на Харківщині та Полтавщині. Також на Полтавщині верх очіпка іноді розширювали. Видовжені еліпсоподібні очіпки носили у Полтавській та Чернігівській областях, гребенеподібні — на Слобожанщині та Полтавщині, біля Лубен також однорогі, круглі, конусоподібні з виступом над чолом, також там іноді робили у очіпку розрізи біля вух і називали його «очіпок з вушками».
Тверді очіпки на Черкащині зустрічаються переважно на лівому березі Дніпра. Їх полотняну підкладку часто підклеювали житнім тістом. Якщо очіпок був вишитий ґарусом, то вишивку фіксували просяним тістом. Очіпок з круглим дном вистеляли соломою. Перед іноді прикрашали стрічкою.
Рогаті очіпки побутували у південно-західній Бойківщині на початку XIX століття. Такий очіпок вишивали червоними, зеленими та синіми нитками.
Значення очіпка
Збити очіпок жінці (дівчата очіпка не носили) — означало завдати їй сорому. Тадей Рильський у статті «До вивчення українського народного світогляду» писав: "Я пам'ятаю випадок, коли семилітній хлопчина, граючись, скинув очіпок заміжній жінці в товаристві. Жінка розплакалася від образи, що він змусив її, чесну молодицю «світити волоссям». Я пам'ятаю, наскільки безуспішними були якось мої спроби утішити гнів однієї молодиці на іншу, головним чином задля того, що остання її «розчіпчила».
Сучасність
Наприкінці XIX — початку XX сторіччя очіпки уже виходили з ужитку. Жінки, народжені у перші роки XX століття, пам'ятали, що очіпок був у мами, але власного не мали. У західних областях очіпок протримався до 30-х років, а у Карпатах та на Поліссі ще трохи довше. Як реліктовий, цей головний убір затримався по всій Україні до середини XX століття.
В наш час деякі народні майстри повертаються до виготовлення стилізованих очіпків.
Галерея
-
-
-
-
- Полтавщина
- Полтавщина
- Луган. обл., Білокуракінський р-н
- Черкаський стрій. Чорнобаївський р-н
- Чернігівський стрій
- Бучач 1885
- Київ 1845
- Наддніпрянщина 1820-ті
Примітки
- Очіпок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чепець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чіпець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Каптур // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Капор // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Чепак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Косміна О. Ю. Традиційне вбрання українців. — К.: Балтія-Друк, 2008. — Т. 1: Лісостеп; Степ. — 2008. — 160 с.
- Стельмащук, 1993, с. 123.
- Корнієнко Г. Традиційний одяг Черкащини кін. XIX — поч. XX ст. — Київ, 1993. — 32 с.
- Стельмащук, 1993, с. 122.
- Стельмащук, 1993, с. 126.
- Стельмащук, 1993, с. 127.
- Стельмащук, 1993, с. 128.
- Стельмащук, 1993, с. 124.
- Стельмащук, 1993, с. 125.
- Гальчевська Л. А. Жіночі головні убори Східного Поділля кінця XIX-XX століття
- Котляревський, Іван (1989). Енеїда (українська) . Київ, Ю. Коцюбинського, 5: "Радянська школа". с. 279 (коментар, розділ 6, п.12).
- Валентина Ануарова повертає в жіночий гардероб очіпки
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. — Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
- Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. — Київ : Наукова думка, 2001. — 240 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Очіпок |
- Очіпок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1266-1267. — 1000 екз.
- Українські жіночі костюми 14-17 ст.
- Розділ «Очіпок» на форумі «Спілкування за вишиванням»
- Сучасні очіпки Валентини Ануарової
- Кораблик із зібрання Василя Тарновського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syudi perenapravlyayetsya zapit Chepec Na cyu temu potribna okrema stattya Ochi pok ochepok chepe c chipe c ka ptu r ka por chepa k kerpa obov yazkovij golovnij ubir odruzhenih zhinok u starodavnij Ukrayini Rozriznyayut tverdij ochipok shivsya na zrazok shapki na pidkladci ta m yakij ochipok chushka yakij odyagavsya pid tverdij ochipok abo vikoristovuvavsya yak samostijnij Zhinka sho bula u shlyubi znimala ochipok lishe pered snom Povsyakdennij ochipok u yakomu hodili v hati i kolo hati vigotovlyali z deshevih materialiv todi yak svyatkovij z dorogih tkanin parchi plisu tafti shovku oksamitu kuplenih u misti Bidnishi zhinki vigotovlyali svyatkovij ochipok z polotna yake ryasno vishivali garusom M yakij ochipokM yaki ochipkiSelyanska rodina Taras ShevchenkoZamalovka Dominika De lya Fliza M yaki ochipki nazivali chushka Kiyivshina Chernigivshina zbirnik Poltavshina zbornik Cherkashina kapor Dnipropetrovska ta Kirovogradska oblasti kapturchik Vinnichchina kovpak chepec Volin Rivnenshina Ternopilshina kapur Cherkashina Voni vikonuvali funkciyu utrimuvannya volossya Zbirnik yavlyav soboyu m yaku shapochku na pidkladci sho styaguvalas zzadu shnurkom shilno prilyagala do golovi i volossya ne vibivalos nazovni M yaki ochipki za konstrukciyeyu i sposobom styaguvannya podilyalis na taki vidi z krugovim styaguvannyam z potilichnim styaguvannyam z prishivkoyu stozhkoyu i zav yazkami z prishivkoyu stozhkoyu i zastibkami M yaki zbirniki shili perevazhno z nedorogih tkanin polotna satinu sitcyu bajki Voni skladalisya z obidka smugi tkanini shirina yakoyi viznachalas miscevimi tradiciyami a dovzhina dorivnyuvala obhvatu golovi i dencya chasto okruglogo Obidok prishivali do dencya i styaguvali zzadu shnurkom ta zav yazuvali abo zastibali Dence mogli dekoruvati vishivkoyu merezhivom skladkami tosho Krim navedenoyi formi u deyakih miscevostyah zokrema na Lemkivshini pobutuvali zborniki sho prilyagali do golovi zakrivali skroni vuha i volossya nad cholom Yih dekoruvali speredu dribnim ryasuvannyam ta merezhivom Na zahodi Ukrayini takozh zustrichalisya m yaki ochipki v yazani z bilih abo kolorovih llyanih abo konoplyanih nitok V yazali yih tehnikoyu pletinnya na krosnah Tverdij ochipokU XIX stolitti na shidnij Ukrayini poruch z m yakimi ochipkami zbornikami pobutuvali ochipki sho mali tverdij karkas Yih nazivali ochipok kapor sholomok kaptur Vigotovlyavsya takij ochipok z kupovanoyi tkanini parchi oksamitu tafti shovku riznih koloriv yak odnotonnih tak i strokatih Dlya vigotovlennya ochipka vikoristovuvavsya shmatok takoyi tkanini poperedno ukriplenij zi spodu tverdim paperom i prishitimi shilno odna do odnoyi solominkami Cya soloma nazivalas kichkoyu Tverdi ochipki mali riznomanitnu formu krugli z obidkom odnorogi z vistupom nad cholom dvorogi grebenepodibni z vistupom nad cholom i potiliceyu Krugli ochipki mali visokij obidok yakij zzadu ne zshivali a prishivali do nogo zav yazki Dence ochipka z dvoma grebenyami bulo podilene poseredini po gorizontali skladkoyu perekladom odna chastina ochipka vistupala nad cholom insha nad potiliceyu Taki sidlopodibni ochipki z dvoma grebenyami buli vidomi lishe na shidnij Ukrayini Na Kiyivshini i Poltavshini nosili ochipki z dvoma rogami speredu Takozh vikoristovuvali ochipki kapturi z chotirma rizhkami Yih poyednuvali z namitkoyu todi yak z hustkoyu vikoristovuvali lishe dvorogi ochipki Regionalni osoblivostiNa Zahidnomu Podilli m yaki ochipki mali azhurne dence do yakogo prishivali shiroku 7 10 sm smugu bilogo polotna Na zahodi Bojkivshini m yakij ochipok buv chervonim iz zelenim merezhivnim dencem Vin styaguvavsya na potilici vovnyanim shnurkom yakij potim obkruchuvali navkolo golovi a kinci opuskali na spinu Kinci zavershuvalisya kutasami z chervonih zelenih ta zhovtih vovnyanih nitok Na Zakarpatti m yakij ochipok mav viglyad shapochki z polotna do yakoyi prishivali chichku z lelitkami tri fabrichni strichki fabrichne chorne merezhivo i desyat kvitok lelitok blakitnogo ta rozhevogo koloriv Verhnyu blakitnu strichku ozdoblyuvali vishitimi kvitami ta galuzkami Zadnyu chastinu ochipka zbirali u skladki do yakih prishivali rozhevu strichku dekorovanu roslinnim ornamentom U Velikobereznyanskomu rajoni Zakarpattya ta Skolivskomu rajoni Lvivshini m yaki ochipki mali azhurne dence i nevisokij obidok obtyagnutij polotnom Zzadu do nogo prishivalisya dvi chorni strichki prikrasheni roslinnim ornamentom Pid strichkami rozmishuvali metalevi kilcya U Slavskomu ta Turkivskomu rajonah z pid takogo ochipka opuskali na spinu dvi vovnyani kosi upletini sho zakinchuvalis kitichkami Na Lvivshini zhinki nosili m yakij azhurnij ochipok doki ne stavali matir yu Potim vbiralisya v tverdij ochipok poverh yakogo zav yazuvali hustku Na Vinnichchini pobutuvali ochipki yaki formoyu nagaduvali suchasnij beret vigotovlyalisya z polotna farbovanogo v zhovtij kolir a okruglij verh mali ryasno vishitij kvitami gladdyu U Chigirinskomu rajoni Cherkashini chushki buli z vipuklim verhom pidbiti klochchyam mali polotnyanu pidkladku Po krayah voni ozdoblyuvalisya krivulkoyu plisom U Chornobayivskomu rajoni taki ochipki vishivali garusom Azhurni m yaki ochipki takozh buli vidomi naprikinci XIX stolittya na Hersonshini de yih v yazali gachkom z bilih m yakih majzhe ne zsukanih nitok yaki kupuvali v kramnicyah u viglyadi kruglih motochkiv Krij yih buv takim samim yak u ochipkiv z tkanini prote pri v yazanni vrahovuvali formu zachiski i zzadu viv yazuvali mishechok abi pomistiti tudi skruchene volossya U Volodimir Volinskomu rajoni Volinskoyi oblasti ochipok z tverdim obidkom i azhurnim dencem pov yazuvali sitcevoyu hustkoyu z vuzlikom nad cholom U rivninnih rajonah Bukovini vbiralisya u tverdij ochipok fez sho mav chotirikutnij vipuklij verh iz chotiroh shmatkiv kartonu vkritih suknom U shidnih rajonah Guculshini nosili tverdij chovnikopodibnij ochipok kaptur U Novgorod Siverskomu rajoni tverdij ochipok z obidkom mav cilindrichnu formu z ploskim dnom na Poltavshini ta Kiyivshini zlegka zaokruglenu Dence robili u skladochki na Harkivshini ta Poltavshini Takozh na Poltavshini verh ochipka inodi rozshiryuvali Vidovzheni elipsopodibni ochipki nosili u Poltavskij ta Chernigivskij oblastyah grebenepodibni na Slobozhanshini ta Poltavshini bilya Luben takozh odnorogi krugli konusopodibni z vistupom nad cholom takozh tam inodi robili u ochipku rozrizi bilya vuh i nazivali jogo ochipok z vushkami Tverdi ochipki na Cherkashini zustrichayutsya perevazhno na livomu berezi Dnipra Yih polotnyanu pidkladku chasto pidkleyuvali zhitnim tistom Yaksho ochipok buv vishitij garusom to vishivku fiksuvali prosyanim tistom Ochipok z kruglim dnom vistelyali solomoyu Pered inodi prikrashali strichkoyu Rogati ochipki pobutuvali u pivdenno zahidnij Bojkivshini na pochatku XIX stolittya Takij ochipok vishivali chervonimi zelenimi ta sinimi nitkami Znachennya ochipkaZbiti ochipok zhinci divchata ochipka ne nosili oznachalo zavdati yij soromu Tadej Rilskij u statti Do vivchennya ukrayinskogo narodnogo svitoglyadu pisav Ya pam yatayu vipadok koli semilitnij hlopchina grayuchis skinuv ochipok zamizhnij zhinci v tovaristvi Zhinka rozplakalasya vid obrazi sho vin zmusiv yiyi chesnu molodicyu svititi volossyam Ya pam yatayu naskilki bezuspishnimi buli yakos moyi sprobi utishiti gniv odniyeyi molodici na inshu golovnim chinom zadlya togo sho ostannya yiyi rozchipchila SuchasnistSuchasni ochipki Doneck Naprikinci XIX pochatku XX storichchya ochipki uzhe vihodili z uzhitku Zhinki narodzheni u pershi roki XX stolittya pam yatali sho ochipok buv u mami ale vlasnogo ne mali U zahidnih oblastyah ochipok protrimavsya do 30 h rokiv a u Karpatah ta na Polissi she trohi dovshe Yak reliktovij cej golovnij ubir zatrimavsya po vsij Ukrayini do seredini XX stolittya V nash chas deyaki narodni majstri povertayutsya do vigotovlennya stilizovanih ochipkiv GalereyaPoltavshina Poltavshina Lugan obl Bilokurakinskij r n Cherkaskij strij Chornobayivskij r n Chernigivskij strij Buchach 1885 Kiyiv 1845 Naddnipryanshina 1820 tiPrimitkiOchipok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chepec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chipec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kaptur Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kapor Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Chepak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kosmina O Yu Tradicijne vbrannya ukrayinciv K Baltiya Druk 2008 T 1 Lisostep Step 2008 160 s Stelmashuk 1993 s 123 Korniyenko G Tradicijnij odyag Cherkashini kin XIX poch XX st Kiyiv 1993 32 s Stelmashuk 1993 s 122 Stelmashuk 1993 s 126 Stelmashuk 1993 s 127 Stelmashuk 1993 s 128 Stelmashuk 1993 s 124 Stelmashuk 1993 s 125 Galchevska L A Zhinochi golovni ubori Shidnogo Podillya kincya XIX XX stolittya Kotlyarevskij Ivan 1989 Eneyida ukrayinska Kiyiv Yu Kocyubinskogo 5 Radyanska shkola s 279 komentar rozdil 6 p 12 Valentina Anuarova povertaye v zhinochij garderob ochipkiDiv takozhKorablik Namitka Hustka KibalkaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva dlya shkolyariv i studentiv Doneck Stalker 2000 496 s Stelmashuk G G Tradicijni golovni ubori ukrayinciv Kiyiv Naukova dumka 2001 240 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OchipokOchipok Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1266 1267 1000 ekz Ukrayinski zhinochi kostyumi 14 17 st Rozdil Ochipok na forumi Spilkuvannya za vishivannyam Suchasni ochipki Valentini Anuarovoyi Korablik iz zibrannya Vasilya Tarnovskogo