Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цар титул монарха самодержця у деяких європейських державах Болгарії Росії Сербії Хорватії у двох останніх це слово озна

Цар

Цар

Цар — титул монарха, самодержця у деяких європейських державах: Болгарії, Росії, Сербії, Хорватії (у двох останніх це слово означає також «імператор»). Також титул цар вживався в офіційних документах і руських літописах щодо Візантійскіх Імператорів, ханів Золотої орди та правителів держав, які утворилися після її розпаду. Найпоширеніше пояснення походження назви — від титулу римських імператорів — цезар (лат. caesar), Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають трьох волхвів зі Сходу, що прийшли поклонитись Спасителю (Три царі).

Цар
image
Країна Перше Болгарське царство, d, image Московське царство, image Російська імперія, image Велика Моравія і image Богемія
Нагорода від віче
image Цар у Вікісховищі
image
Грузинська цариця Тамара Велика
image
Лев — цар звірів.

Російський історик Карамзін мав іншу думку, щодо походження титулу цар:

image Це ім'я не є скорочення латинського Caesar, як багато безпідставно думали, але древнє Східне, яке стало у нас відомим зі Слов'янського перекладу Біблії і давалося Імператорам Візантійським, а в новітні часи Ханам Монгольським і має в перській мові значення трон або верховна влада. image

У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».

Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», . Російський монархічний режим іменується «царатом» (навіть за часів Російської імперії, коли володарі мали титул імператора).

Етимологія

image
Давньоєврейський цар Давид
image
Спартанський цар Леонід

Caesar — обов'язкова частина титулу римських та візантійських імператорів як наступників Юлія Цезаря. Можливо, через готське Kaisar або безпосередньо з латинського «caesar», в пізнішій (з початковим «ц») вимові.

В письмових пам'ятках слово відоме з 917 року, з часів болгарського царя Симеона.

У давньоруський літературі термін використовували спочатку для позначення Бога — Царя Небесного, біблійних володарів, римських або візантійських імператорів, слугувавши зазвичай перекладом грецького Βασιλείς. З кінця XII його застосовували і щодо імператорів Священної Римської імперії. Власне давньоруських володарів «царями» називали лише умовно, підкреслюючи їхню подібність до візантійських імператорів, точніше — відповідність запозиченому з Візантії ідеалу християнського монарха, і частіше вже померлих князів. Лише після падіння Константинополя у 1204 році (і, відповідно, зникнення єдиного легітимного носія імператорського титулу) термін «цар» був вперше використано як позначення цілком світського статусу — щодо Романа Мстиславича, який намагався таким чином підкреслити претензії на роль єдиного володаря Русі. Надалі термін використовувався і щодо нащадків Романа, але дедалі рідше.

Після входження більшої частини Русі до складу Монгольської імперії в слов'яномовних джерелах того часу цим словом почали називати Великого хана, а згодом — ханів Сибіру, Середньої Азії, Індії, Персії, Китаю поряд із запозиченим з тюркських мов словом «хан» (в письмових пам'ятках — з 1267 року.).

В Острозькому літописці (після 1633) словом «цар» позначають монархів рівня хана чи короля. Наприклад:

Року 1521. Махмет, перекопський цар, взял Казань под Василієм, князем московським, і в Москві больш 300 000 в'язнів набрал.

На противагу цьому імператору відповідає слово «цісар». Наприклад:

…Того же року увесь Петриков вигоріл. І цісар турський Селім Сирію, Єгипет і Аравію взявши, у Костантинополю здох.

У сучасній українській (а також російській і радянській історіографії) слово «цар» вживається як загальний термін для позначення неспоріднених титулів правителів стародавнього світу: Близького Сходу, Середземномор'я, Індії, Китаю тощо, а також доколумбової Америки. Іноді це призводить до того, що однакові за звучанням титули (зокрема, латинське «рекс» (лат. rex) або китайське «ван») перекладають по-різному — залежно від контексту.

Семантика

Книжкова традиція називати «царями» давніх правителів збереглась в українській та російській мові і досі. В українсько-російському слововживанні XIX століття, особливо простонародному, цим словом часто позначали монарха рівня короля чи хана. У сербській мові слово цар пов'язувалося з імператором.

Росія

У Московії, а згодом і Російській імперії, «цар» був титулом ханів династії Чингізидів, що з часом став титулом власне монарха Московії і Російської імперії. Цей титул вживається правителями Росії з часів Івана III здебільшого у дипломатичних паперах. 1497 року Іван III коронував як царя свого онука Дмитра Івановича, оголошеного спадкоємцем, але потім ув'язненого. Наступник Івана III Василь III задовольнявся старим титулом великий князь. Але у 1547 році його син Іван IV Грозний, досягнувши повноліття, коронував себе царем.

image
Іван Грозний — перший російський цар

До перебування на престолі Івана ІІІ слово «цар» зрідка вживали у російській літературній мові на означення московських правителів. Але в офіційних документах, міжнародних угодах та печатках воно не зустрічалося. Натомість, титул «цар» постійно застосовувався стосовно сюзерена Москви, татарського хана, як у літературній, так і юридичній мові. Зокрема, в офіційному листуванні 1470-х років між Іваном ІІІ та Менглі Ґераєм, останній іменував себе царем, а Івана — великим князем: «Я Менгли-Гирей царь пожаловал, с братом своим великим князем взял любовь»; сам Іван відповідав йому: «Государь еси великий… брат мой Менгли-Гирей царь». У московських міжурядових наказах, інструкціях та паперах внутрішнього користування, хани завжди іменувалися царями.

1721 року Петро І замість давнього чину «цар» взяв титул «імператора». Відтоді титул «цар» продовжував вживатися нарівні з титулом «імператора» у російській документації і літературі до повалення монархії в лютому-березні 1917.

Балкани

Титул «цар» також використовувався правителями Болгарії в 893–1014, 1085–1396, 1908–1946 і Сербії в 1346–1371  роках.

Титули царської родини

  • Цариця — титул монарха-жінки або дружини царя.
  • Царевич — син царя.
  • Царівна — дочка царя.

Географічні назви

Українські приказки щодо царів

  • За царя Панька, як була земля тонка (тобто дуже давно)
  • За царя Митрохи, коли людей було трохи (у дуже давні часи)
  • Як був цар, дурачок, була булка з кулачок, а як прийшли комуністи - то не стало чого їсти!

Див. також

Примітки

  1. Михајло Стевановић et al. (eds.) (1967). Речник српскохрватскога књижевног језика (Rečnik srpskohrvatskoga književnog jezika). Новий Сад—Загреб: Матиця сербська, Матиця хорватська.
  2. . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  3. . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 7 квітня 2022.
  4. Майоров А. В. Царский титул галицко-волынского князя Романа Мстиславича и его потомков. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana,2009, 1-2 с.250-262
  5. . Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 2 липня 2008.
  6. О. А. Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець. — Київ, 1971. — с. 126.
  7. Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936.
  8. Наприклад, у державному гімні. Слово, якщо воно стосувалось російського монарха, потрібно було писати з великої літери). Крім того, титул входив до офіційної повної титулатури як титул володаря колишнього Казанського, Астраханського і Сибірського ханств, а потім — Польщі.
  9. Весела Абетка Українські прислів’я та приказки КАЛАМБУРИ. abetka.ukrlife.org. Процитовано 4 жовтня 2022.

Джерела та література

Література

У Вікісловнику є сторінка цар.
  • Лакиер А. Б. История титулов государей России // Журнал Министерства народного просвещения. 1847. Ч. 54. № 10-12;
  • Ключевский В. О. Терминология русской истории // Соч. в 9-ти томах. Т. VI: Специальные курсы. М., 1989. С. 102—103;
  • Барсов Е. В. Древнерусские памятники священного венчания на царство в связи с греческими их оригиналами, с историческим очерком чинов царского венчания в связи с развитием идеи царя на Руси // Чтения в Обществе истории и древностей российских. 1883. Кн. 1. Отд. 1. С. [44-84];
  • Лыщинский Л. В. О значении слова самодержавие (историческая справка). СПб., 1906;
  • Vodoff W. Remarques sur la valeur du terme 'tsar' appliqué aux princes russes avant le milieu du XVe siècle // Oxford Slavonic Papers. Vol.XI. 1978. P.1-41; Он же. Le titre 'tsar' dans la Russie du nord-est byzantina et mediaevalia europensia. Vol.1. Sofia, 1989. P.54-58;
  • Хорошкевич А. Л. Еще одна теория происхождения опричнины Ивана Грозного // Спорные вопросы отечественной истории X—XVIII вв.: Тезисы докладов и сообщений Первых чтений, посвященных памяти А. А. Зимина. Москва, 13-18 мая 1990 г. Вып. 2. М., 1990. С. 285—290;
  • Она же. Царский титул Ивана IV и боярский «мятеж» 1553 года // Отечественная история. 1994. № 3. С. 23-42;
  • Горский А. А. О титуле «царь» в средневековой Руси (до середины XVI в.) // Одиссей. Человек в истории. 1996. М., 1996;
  • Филюшкин А. И. Термины «царь» и «царство» на Руси // Вопросы истории. 1997. № 2;
  • Он же. Титул московских государей и проблемы культурно-цивилизационного выбора стран Восточной Европы в период средневековья // Средневековая Европа. Воронеж, 1997. Вып. 1. С. 90-100;
  • Дубовик В. В. Об особенностях трансформации формул титулования в текстах самозванца Тимофея Акиндинова (Лжешуйского II) // Язык, литература, культура на пороге тысячелетия. Курган, 2002. С. 32-40;
  • Успенский Б. А. Царь и патриарх: харизма власти в России (Византийская модель и ее русское переосмысление). М., 1998. 676 с;
  • Он же. Царь и император: Помазание на царство и семантика монаршьих титулов. М., 2000. 144 с;
  • Он же. Царь и самозванец: самозванчество в России как культурно-исторический феномен [ 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] // Успенский Б. А. Этюды о русской истории. СПб., 2002. С.149-196.
  • Проф. А. Беляков. Еще раз о двуглавом орле. Трактовка символов, предлагаемых в качестве государственных [ 5 травня 2008 у Wayback Machine.] // Независимая газета, 10.11.2000.
  • Бар-Эбрей. Всеобщая история [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Car titul monarha samoderzhcya u deyakih yevropejskih derzhavah Bolgariyi Rosiyi Serbiyi Horvatiyi u dvoh ostannih ce slovo oznachaye takozh imperator Takozh titul car vzhivavsya v oficijnih dokumentah i ruskih litopisah shodo Vizantijskih Imperatoriv haniv Zolotoyi ordi ta praviteliv derzhav yaki utvorilisya pislya yiyi rozpadu Najposhirenishe poyasnennya pohodzhennya nazvi vid titulu rimskih imperatoriv cezar lat caesar Vzhivayetsya takozh yak zagalna nazva volodarya yakoyi nebud krayini V ukrayinskij tradiciyi caryami takozh nazivayut troh volhviv zi Shodu sho prijshli poklonitis Spasitelyu Tri cari CarKrayinaPershe Bolgarske carstvo d Moskovske carstvo Rosijska imperiya Velika Moraviya i BogemiyaNagoroda vidviche Car u VikishovishiGruzinska caricya Tamara VelikaLev car zviriv Rosijskij istorik Karamzin mav inshu dumku shodo pohodzhennya titulu car Ce im ya ne ye skorochennya latinskogo Caesar yak bagato bezpidstavno dumali ale drevnye Shidne yake stalo u nas vidomim zi Slov yanskogo perekladu Bibliyi i davalosya Imperatoram Vizantijskim a v novitni chasi Hanam Mongolskim i maye v perskij movi znachennya tron abo verhovna vlada U perenosnomu znachenni povnovladnij gospodar nad kim abo chim nebud Rozporyadnik yakij pidporyadkovuye navkolishnih svoyemu vplivu abo perevazhaye vsih chim nebud lev car zviriv Zemli na yaki poshiryuyetsya vlada carya nazivayetsya carstvo carina Rosijskij monarhichnij rezhim imenuyetsya caratom navit za chasiv Rosijskoyi imperiyi koli volodari mali titul imperatora EtimologiyaDavnoyevrejskij car DavidSpartanskij car Leonid Caesar obov yazkova chastina titulu rimskih ta vizantijskih imperatoriv yak nastupnikiv Yuliya Cezarya Mozhlivo cherez gotske Kaisar abo bezposeredno z latinskogo caesar v piznishij z pochatkovim c vimovi V pismovih pam yatkah slovo vidome z 917 roku z chasiv bolgarskogo carya Simeona U davnoruskij literaturi termin vikoristovuvali spochatku dlya poznachennya Boga Carya Nebesnogo biblijnih volodariv rimskih abo vizantijskih imperatoriv sluguvavshi zazvichaj perekladom greckogo Basileis Z kincya XII jogo zastosovuvali i shodo imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vlasne davnoruskih volodariv caryami nazivali lishe umovno pidkreslyuyuchi yihnyu podibnist do vizantijskih imperatoriv tochnishe vidpovidnist zapozichenomu z Vizantiyi idealu hristiyanskogo monarha i chastishe vzhe pomerlih knyaziv Lishe pislya padinnya Konstantinopolya u 1204 roci i vidpovidno zniknennya yedinogo legitimnogo nosiya imperatorskogo titulu termin car buv vpershe vikoristano yak poznachennya cilkom svitskogo statusu shodo Romana Mstislavicha yakij namagavsya takim chinom pidkresliti pretenziyi na rol yedinogo volodarya Rusi Nadali termin vikoristovuvavsya i shodo nashadkiv Romana ale dedali ridshe Pislya vhodzhennya bilshoyi chastini Rusi do skladu Mongolskoyi imperiyi v slov yanomovnih dzherelah togo chasu cim slovom pochali nazivati Velikogo hana a zgodom haniv Sibiru Serednoyi Aziyi Indiyi Persiyi Kitayu poryad iz zapozichenim z tyurkskih mov slovom han v pismovih pam yatkah z 1267 roku V Ostrozkomu litopisci pislya 1633 slovom car poznachayut monarhiv rivnya hana chi korolya Napriklad Roku 1521 Mahmet perekopskij car vzyal Kazan pod Vasiliyem knyazem moskovskim i v Moskvi bolsh 300 000 v yazniv nabral Na protivagu comu imperatoru vidpovidaye slovo cisar Napriklad Togo zhe roku uves Petrikov vigoril I cisar turskij Selim Siriyu Yegipet i Araviyu vzyavshi u Kostantinopolyu zdoh U suchasnij ukrayinskij a takozh rosijskij i radyanskij istoriografiyi slovo car vzhivayetsya yak zagalnij termin dlya poznachennya nesporidnenih tituliv praviteliv starodavnogo svitu Blizkogo Shodu Seredzemnomor ya Indiyi Kitayu tosho a takozh dokolumbovoyi Ameriki Inodi ce prizvodit do togo sho odnakovi za zvuchannyam tituli zokrema latinske reks lat rex abo kitajske van perekladayut po riznomu zalezhno vid kontekstu SemantikaKnizhkova tradiciya nazivati caryami davnih praviteliv zbereglas v ukrayinskij ta rosijskij movi i dosi V ukrayinsko rosijskomu slovovzhivanni XIX stolittya osoblivo prostonarodnomu cim slovom chasto poznachali monarha rivnya korolya chi hana U serbskij movi slovo car pov yazuvalosya z imperatorom RosiyaU Moskoviyi a zgodom i Rosijskij imperiyi car buv titulom haniv dinastiyi Chingizidiv sho z chasom stav titulom vlasne monarha Moskoviyi i Rosijskoyi imperiyi Cej titul vzhivayetsya pravitelyami Rosiyi z chasiv Ivana III zdebilshogo u diplomatichnih paperah 1497 roku Ivan III koronuvav yak carya svogo onuka Dmitra Ivanovicha ogoloshenogo spadkoyemcem ale potim uv yaznenogo Nastupnik Ivana III Vasil III zadovolnyavsya starim titulom velikij knyaz Ale u 1547 roci jogo sin Ivan IV Groznij dosyagnuvshi povnolittya koronuvav sebe carem Ivan Groznij pershij rosijskij car Do perebuvannya na prestoli Ivana III slovo car zridka vzhivali u rosijskij literaturnij movi na oznachennya moskovskih praviteliv Ale v oficijnih dokumentah mizhnarodnih ugodah ta pechatkah vono ne zustrichalosya Natomist titul car postijno zastosovuvavsya stosovno syuzerena Moskvi tatarskogo hana yak u literaturnij tak i yuridichnij movi Zokrema v oficijnomu listuvanni 1470 h rokiv mizh Ivanom III ta Mengli Gerayem ostannij imenuvav sebe carem a Ivana velikim knyazem Ya Mengli Girej car pozhaloval s bratom svoim velikim knyazem vzyal lyubov sam Ivan vidpovidav jomu Gosudar esi velikij brat moj Mengli Girej car U moskovskih mizhuryadovih nakazah instrukciyah ta paperah vnutrishnogo koristuvannya hani zavzhdi imenuvalisya caryami 1721 roku Petro I zamist davnogo chinu car vzyav titul imperatora Vidtodi titul car prodovzhuvav vzhivatisya narivni z titulom imperatora u rosijskij dokumentaciyi i literaturi do povalennya monarhiyi v lyutomu berezni 1917 BalkaniTitul car takozh vikoristovuvavsya pravitelyami Bolgariyi v 893 1014 1085 1396 1908 1946 i Serbiyi v 1346 1371 rokah Tituli carskoyi rodiniCaricya titul monarha zhinki abo druzhini carya Carevich sin carya Carivna dochka carya Geografichni nazviCargorod Caricin Caricino Carske Selo BilocarskUkrayinski prikazki shodo carivZa carya Panka yak bula zemlya tonka tobto duzhe davno Za carya Mitrohi koli lyudej bulo trohi u duzhe davni chasi Yak buv car durachok bula bulka z kulachok a yak prijshli komunisti to ne stalo chogo yisti Div takozhCar Cariv Kajzer Cisar Korol Shah PravitelPrimitkiMihaјlo Stevanoviћ et al eds 1967 Rechnik srpskohrvatskoga kњizhevnog јezika Recnik srpskohrvatskoga knjizevnog jezika Novij Sad Zagreb Maticya serbska Maticya horvatska Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 7 kvitnya 2022 Majorov A V Carskij titul galicko volynskogo knyazya Romana Mstislavicha i ego potomkov Studia Slavica et Balcanica Petropolitana 2009 1 2 s 250 262 Arhiv originalu za 4 sichnya 2009 Procitovano 2 lipnya 2008 O A Bevzo Lvivskij litopis i Ostrozkij litopisec Kiyiv 1971 s 126 Mehovskij Matvej Traktat o dvuh Sarmatiyah 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1936 Napriklad u derzhavnomu gimni Slovo yaksho vono stosuvalos rosijskogo monarha potribno bulo pisati z velikoyi literi Krim togo titul vhodiv do oficijnoyi povnoyi titulaturi yak titul volodarya kolishnogo Kazanskogo Astrahanskogo i Sibirskogo hanstv a potim Polshi Vesela Abetka Ukrayinski prisliv ya ta prikazki KALAMBURI abetka ukrlife org Procitovano 4 zhovtnya 2022 Dzherela ta literaturaYas O V Car 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 444 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura U Vikislovniku ye storinka car Lakier A B Istoriya titulov gosudarej Rossii Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1847 Ch 54 10 12 Klyuchevskij V O Terminologiya russkoj istorii Soch v 9 ti tomah T VI Specialnye kursy M 1989 S 102 103 Barsov E V Drevnerusskie pamyatniki svyashennogo venchaniya na carstvo v svyazi s grecheskimi ih originalami s istoricheskim ocherkom chinov carskogo venchaniya v svyazi s razvitiem idei carya na Rusi Chteniya v Obshestve istorii i drevnostej rossijskih 1883 Kn 1 Otd 1 S 44 84 Lyshinskij L V O znachenii slova samoderzhavie istoricheskaya spravka SPb 1906 Vodoff W Remarques sur la valeur du terme tsar applique aux princes russes avant le milieu du XVe siecle Oxford Slavonic Papers Vol XI 1978 P 1 41 On zhe Le titre tsar dans la Russie du nord est byzantina et mediaevalia europensia Vol 1 Sofia 1989 P 54 58 Horoshkevich A L Eshe odna teoriya proishozhdeniya oprichniny Ivana Groznogo Spornye voprosy otechestvennoj istorii X XVIII vv Tezisy dokladov i soobshenij Pervyh chtenij posvyashennyh pamyati A A Zimina Moskva 13 18 maya 1990 g Vyp 2 M 1990 S 285 290 Ona zhe Carskij titul Ivana IV i boyarskij myatezh 1553 goda Otechestvennaya istoriya 1994 3 S 23 42 Gorskij A A O titule car v srednevekovoj Rusi do serediny XVI v Odissej Chelovek v istorii 1996 M 1996 Filyushkin A I Terminy car i carstvo na Rusi Voprosy istorii 1997 2 On zhe Titul moskovskih gosudarej i problemy kulturno civilizacionnogo vybora stran Vostochnoj Evropy v period srednevekovya Srednevekovaya Evropa Voronezh 1997 Vyp 1 S 90 100 Dubovik V V Ob osobennostyah transformacii formul titulovaniya v tekstah samozvanca Timofeya Akindinova Lzheshujskogo II Yazyk literatura kultura na poroge tysyacheletiya Kurgan 2002 S 32 40 Uspenskij B A Car i patriarh harizma vlasti v Rossii Vizantijskaya model i ee russkoe pereosmyslenie M 1998 676 s On zhe Car i imperator Pomazanie na carstvo i semantika monarshih titulov M 2000 144 s On zhe Car i samozvanec samozvanchestvo v Rossii kak kulturno istoricheskij fenomen 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine Uspenskij B A Etyudy o russkoj istorii SPb 2002 S 149 196 Prof A Belyakov Eshe raz o dvuglavom orle Traktovka simvolov predlagaemyh v kachestve gosudarstvennyh 5 travnya 2008 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 10 11 2000 Bar Ebrej Vseobshaya istoriya 3 bereznya 2012 u Wayback Machine PosilannyaCar 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0

Дата публікації:
Топ