Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філософія життя філософський напрямок який склався в другій половині 19 ст у Німеччині та Франції визначними представник

Філософія життя

Філософія життя

Філософія життя — філософський напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції, визначними представниками якого вважаються Фрідріх Ніцше (1844-1900), Вільгельм Дільтей (1833-1911), Георг Зіммель (1858-1918), Анрі Бергсон (1859-1941) та інші.

Філософія життя

image
Фрідріх Ніцше

Основні поняття
життя, воля, еволюція

вічне повернення, Бог помер
інтуїція та розуміння
культура та цивілізація
маси, еліта, надлюдина

Тексти
Жадання влади, Весела наука

Народження трагедії,
Так казав Заратустра

Присмерк Європи

Люди
Ніцше, Бергсон, Зіммель

Дильтей, Шпенглер,
Ортега-і-Гассет

На противагу класичному раціоналізму, філософія життя в центр філософської проблематики поставила феномен . Поняття життя і стало основним поняттям цього напрямку. Поштовх до пошуку відповідних варіантів розв’язання назрілих філософських проблем, які були окреслені цим напрямком, був даний фундаментальними успіхами біології. Зокрема, дарвінізмом і менделівською генетикою. Але поняття життя ці філософи вживали не в науково-біологічному сенсі. Філософія життя репрезентує життя як сутність людського світу і людського існування. Життя розглядається як феномен людського існування, який недоступний раціональному осмисленню, бо є ірраціональним за сутністю.

Завданням філософії життя було осмислення буття людини «в плині життєвого потоку» методологічними засобами філософії, а не науки. Отже, «філософія життя» — це філософія, що виникла на противагу класичному раціоналізму, в певному розумінні під впливом біології. Поняття «життя» використовувалось також для побудови нової картини світу.

Витоки

Витоки філософії життя знаходять у багатьох досократиків, особливо у Емпедокла (V ст. до н. е.) та стоїків (ІІІ до н. е. – І ст. н. е.). Не менш значні праці німецьких натурфілософів, зокрема Парацельса (1493-1541), Ван-Гельмонта Старошого (XVI ст.), німецьких ідеалістів (особливо Шеллінг), представників романтизму та біологізму. На межі XIX та ХХ століть життя розуміється як абсолютний нескінченний порив світу, який, на відміну від матерії та свідомості, активний та різноманітний у вічному русі. Життя не можна зрозуміти ні почуттями, ні розумом, а тільки інтуїтивно. На цих основних уявленнях і формується філософія життя як напрямок, у рамках якого філософи, спираючись на безпосередні переживання (без опори на теоретичне знання), досліджують питання сенсу, мети, цінностей життя. Зрозуміти життя з нього самого – ось девіз представників філософії життя. Тому геть від інтелекту – пізнаємо життя на основі почуттів та інстинктів. Відмовитись від будь-якого раціоналізму – тільки ірраціоналізм та містика допоможуть адекватному баченню життя «з нього самого». Тому, замість понять та «механіцизму» розмірковування про життя проголошувався перехід до його бачення та творення.

Волюнтаризм Шопенгауера

Засновником напрямку вважається Артур Шопенгауер, песиміст і мізантроп. За Шопенгауером, суть особи становить незалежна від розуму воля – сліпе хотіння, що є проявом космічної світової волі, основою та змістом усього сущого. Такий підхід отримав назву волюнтаризму. Шопенгауер намагався довести, що всі людські біди мають космічний характер, і тому жодні суспільно-політичні перетворення нічого не змінять.

Воля до влади Ніцше

Основа життя, за концепцією Ніцше, — це воля. Життя є проявом волі, але не абстрактної світової волі, як у Шопенгауера, а конкретної, визначеної волі — . Людське щастя Ніцше вбачає в почутті сили, влади, вмінні переборювати всі перешкоди. Вчення Ніцше про надлюдину ґрунтується на таких положеннях : 1) цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем «волі до влади»;2) існує природна нерівність людей («аристократи» та «сіра маса») 3) сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв'язує себе жодними морально-правовими нормами (Мораль та християнство — мораль рабів).

Концепція життя як творчого становлення Анрі Бергсона

На початку XX ст. великої популярності набуло вчення французького мислителя Анрі Бергсона, в якому центральне місце займало поняття життя, витлумачене як непереривне творче становлення.

Для Бергсона життя — це метафізичний космічний процес, могутній потік творчого формування: із послабленням напруги життя розпадається, перетворюючись у матерію, тобто бездушну масу. Людина трактується Бергсоном як творча істота, здатність до творчості якої визначається ірраціональною інтуїцією, що як Божий дар дається лише обраним. Так Бергсон приходить до елітарної концепції творчості та культури. Основні роботи Бергсона «Есе про безпосередні дані свідомості» (Essai sur les donnees immediates de la conscience, 1889); «Матерія і пам'ять» (Mattier et memoire, 1896); «Сміх» (Rire, 1900); «Вступ у метафізику» (Introduction a la metaphysique, 1903); «Творча еволюція» (L’Evolution creatrice, 1907); «Два джерела моралі й релігії» (Deux Sources de la morale et de la religion, 1932).

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Філософія життя
  • Філософський словник // Ред. В.І.Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.
  • Бобынин Б. Н. Философия Бергсона // Вопросы философии и психологии. — 1911. — Кн. 108, 109.
  • Философия XIX века. Персоналии. Часть I. Учебное пособие. Под ред. Соколова Б. Г.: СПб. 2007. Издательство ФО СПб
  • http://www.nietzsche.ru/

Посилання

image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filosofiya zhittya filosofskij napryamok yakij sklavsya v drugij polovini 19 st u Nimechchini ta Franciyi viznachnimi predstavnikami yakogo vvazhayutsya Fridrih Nicshe 1844 1900 Vilgelm Diltej 1833 1911 Georg Zimmel 1858 1918 Anri Bergson 1859 1941 ta inshi Filosofiya zhittya Fridrih Nicshe Osnovni ponyattya zhittya volya evolyuciya vichne povernennya Bog pomer intuyiciya ta rozuminnya kultura ta civilizaciya masi elita nadlyudina Teksti Zhadannya vladi Vesela nauka Narodzhennya tragediyi Tak kazav Zaratustra Prismerk Yevropi Lyudi Nicshe Bergson Zimmel Diltej Shpengler Ortega i Gasset Na protivagu klasichnomu racionalizmu filosofiya zhittya v centr filosofskoyi problematiki postavila fenomen Ponyattya zhittya i stalo osnovnim ponyattyam cogo napryamku Poshtovh do poshuku vidpovidnih variantiv rozv yazannya nazrilih filosofskih problem yaki buli okresleni cim napryamkom buv danij fundamentalnimi uspihami biologiyi Zokrema darvinizmom i mendelivskoyu genetikoyu Ale ponyattya zhittya ci filosofi vzhivali ne v naukovo biologichnomu sensi Filosofiya zhittya reprezentuye zhittya yak sutnist lyudskogo svitu i lyudskogo isnuvannya Zhittya rozglyadayetsya yak fenomen lyudskogo isnuvannya yakij nedostupnij racionalnomu osmislennyu bo ye irracionalnim za sutnistyu Zavdannyam filosofiyi zhittya bulo osmislennya buttya lyudini v plini zhittyevogo potoku metodologichnimi zasobami filosofiyi a ne nauki Otzhe filosofiya zhittya ce filosofiya sho vinikla na protivagu klasichnomu racionalizmu v pevnomu rozuminni pid vplivom biologiyi Ponyattya zhittya vikoristovuvalos takozh dlya pobudovi novoyi kartini svitu VitokiVitoki filosofiyi zhittya znahodyat u bagatoh dosokratikiv osoblivo u Empedokla V st do n e ta stoyikiv III do n e I st n e Ne mensh znachni praci nimeckih naturfilosofiv zokrema Paracelsa 1493 1541 Van Gelmonta Staroshogo XVI st nimeckih idealistiv osoblivo Shelling predstavnikiv romantizmu ta biologizmu Na mezhi XIX ta HH stolit zhittya rozumiyetsya yak absolyutnij neskinchennij poriv svitu yakij na vidminu vid materiyi ta svidomosti aktivnij ta riznomanitnij u vichnomu rusi Zhittya ne mozhna zrozumiti ni pochuttyami ni rozumom a tilki intuyitivno Na cih osnovnih uyavlennyah i formuyetsya filosofiya zhittya yak napryamok u ramkah yakogo filosofi spirayuchis na bezposeredni perezhivannya bez opori na teoretichne znannya doslidzhuyut pitannya sensu meti cinnostej zhittya Zrozumiti zhittya z nogo samogo os deviz predstavnikiv filosofiyi zhittya Tomu get vid intelektu piznayemo zhittya na osnovi pochuttiv ta instinktiv Vidmovitis vid bud yakogo racionalizmu tilki irracionalizm ta mistika dopomozhut adekvatnomu bachennyu zhittya z nogo samogo Tomu zamist ponyat ta mehanicizmu rozmirkovuvannya pro zhittya progoloshuvavsya perehid do jogo bachennya ta tvorennya Volyuntarizm ShopengaueraZasnovnikom napryamku vvazhayetsya Artur Shopengauer pesimist i mizantrop Za Shopengauerom sut osobi stanovit nezalezhna vid rozumu volya slipe hotinnya sho ye proyavom kosmichnoyi svitovoyi voli osnovoyu ta zmistom usogo sushogo Takij pidhid otrimav nazvu volyuntarizmu Shopengauer namagavsya dovesti sho vsi lyudski bidi mayut kosmichnij harakter i tomu zhodni suspilno politichni peretvorennya nichogo ne zminyat Volya do vladi NicsheOsnova zhittya za koncepciyeyu Nicshe ce volya Zhittya ye proyavom voli ale ne abstraktnoyi svitovoyi voli yak u Shopengauera a konkretnoyi viznachenoyi voli Lyudske shastya Nicshe vbachaye v pochutti sili vladi vminni pereboryuvati vsi pereshkodi Vchennya Nicshe pro nadlyudinu gruntuyetsya na takih polozhennyah 1 cinnist zhittya ye yedinoyu bezumovnoyu cinnistyu i zbigayetsya vona z rivnem voli do vladi 2 isnuye prirodna nerivnist lyudej aristokrati ta sira masa 3 silna lyudina prirodzhenij aristokrat ye absolyutno vilnim i ne zv yazuye sebe zhodnimi moralno pravovimi normami Moral ta hristiyanstvo moral rabiv Koncepciya zhittya yak tvorchogo stanovlennya Anri BergsonaNa pochatku XX st velikoyi populyarnosti nabulo vchennya francuzkogo mislitelya Anri Bergsona v yakomu centralne misce zajmalo ponyattya zhittya vitlumachene yak nepererivne tvorche stanovlennya Dlya Bergsona zhittya ce metafizichnij kosmichnij proces mogutnij potik tvorchogo formuvannya iz poslablennyam naprugi zhittya rozpadayetsya peretvoryuyuchis u materiyu tobto bezdushnu masu Lyudina traktuyetsya Bergsonom yak tvorcha istota zdatnist do tvorchosti yakoyi viznachayetsya irracionalnoyu intuyiciyeyu sho yak Bozhij dar dayetsya lishe obranim Tak Bergson prihodit do elitarnoyi koncepciyi tvorchosti ta kulturi Osnovni roboti Bergsona Ese pro bezposeredni dani svidomosti Essai sur les donnees immediates de la conscience 1889 Materiya i pam yat Mattier et memoire 1896 Smih Rire 1900 Vstup u metafiziku Introduction a la metaphysique 1903 Tvorcha evolyuciya L Evolution creatrice 1907 Dva dzherela morali j religiyi Deux Sources de la morale et de la religion 1932 DzherelaFridrih Nicshe Oratoriya Tak moviv Zaratustra ukr B Golovko Filosofiya zhittya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 676 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Filosofiya zhittya Filosofskij slovnik Red V I Shinkaruka Kiyiv Akademiya nauk URSR 1973 Bobynin B N Filosofiya Bergsona Voprosy filosofii i psihologii 1911 Kn 108 109 Filosofiya XIX veka Personalii Chast I Uchebnoe posobie Pod red Sokolova B G SPb 2007 Izdatelstvo FO SPb http www nietzsche ru Posilannya Filosofiya zhittya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 533 534 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ