Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фессалонікське королівство (грец. Βασίλειο της Θεσσαλονίκης) — одна з держав хрестоносців, що були утворені на території Візантійської імперії після Четвертого хрестового походу 1204 року. Засноване головою хрестоносців Боніфацієм Монферратським і розташовувалось на півночі сучасної Греції. Центром королівства було місто Фессалоніки (суч. Салоніки).
| Фессалонікське королівство | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1204 |
|---|---|
| Офіційна мова | ломбардська мова |
| Континент | Європа |
| Столиця | Салоніки |
| Час/дата припинення існування | 1224 |
 | |
 Фессалонікське королівство у Вікісховищі | |
Координати: 40°38′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 40.633° пн. ш. 22.950° сх. д.
Територія королівства
Територія королівства знаходилася на півночі сучасної Греції і приблизно охоплювала сучасні грецькі провінції (периферії) — Центральна Македонія, Східна Македонія, Фракія, Фессалія і частину Центральної Греції. Південний кордон проходив по долині річки і відділяла Фессалонікське королівство від його васала — Афінського герцогства. На заході гори Піндос відділяли королівство від його постійного суперника — Епірського деспотату. На півночі, де кордони королівства відповідали сучасним грецьким кордонам, воно межувало з Болгарським царством. На сході його сусідом була Латинська імперія Константинополя, васалом якої вважалося королівство. Західні та північні кордони не відрізнялися стабільністю через постійні конфлікти з Епірським деспотатом та Болгарським царством.
Історія
Засновником Королівства Фессалоніки є голова Четвертого хрестового походу Боніфацій Монферратський. Він сподівався, що саме він стане новим латинським імператором Константинополя після захоплення його хрестоносцями, але проти цього виступили венеційці, які сподівалися отримати підконтрольного собі імператора і недовіряли маркграфу Монферратському через його зв'язки з візантійською імператорською династією Ангелів (його брат Конрад Монферратський був одружений з сестрою імператора Олексія ІІІ Феодорою). Імператором став Балдуїн Фландрський, але Боніфацій Монферратський неохоче погодився з цим рішенням учасників хрестового походу і задля збереження миру їм з Балдуїном І довелося укласти спеціальний договір. Ще в 1204 році Боніфацій захопив Фессалоніки і згідно з його планом вони мали стати центром незалежного королівства, але на це місто також пред'являв права імператор Балдуїн І, що, якраз тоді мав віддати Крит венеційцям. Також відомо, що Боніфацій намагаючись заволодіти Фессалоніками опирався на те, що його брат Реньє Монферратський був одружений із дочкою імператора Мануїла Комніна — Марією, приданим якої начебто були Фессалоніки. Боротьба між латинським імператором та маркграфом Монферратським закінчилася тим, що за Боніфацієм залишилися Фессалоніки, та він мав визнати васальну залежність від Латинської імперії. Боніфацій Монферратський так ніколи і не використовував титулу «короля».
Після залагодження свого конфлікту з імператором Балдуїном Фландрським Боніфацій Монферратський направив свої завоювання на південь, у внутрішню частину Греції. Поступово він розбивав залишки візантійських військ. Найбільший спротив йому чинив візантійський магнат Лев Сгур, який володів Коринфом та Навплією і також боровся за Афіни. Боніфацій захопив у 1204 Афіни, а в 1204—1205 його війська брали участь у захопленні Пелепоннесу і, відповідно, були засновані Афінське герцогство та Ахейське князівство. Така тактика створила навколо королівства кільце васальних держав, хоча все ще продовжувався спротив візантійців на чолі з Лео Сгуром, що знаходився у Коринфі разом з колишнім імператором Олексієм ІІІ (його дочка Євдокія була дружиною Лео Сгура). Боніфацій Монферратський захопив Неґропонт (Евбею) і, пізніше, почав облогу Коринфа та Навплія. Але облога затягнулась і через повстання 1205 у Фессалоніках він був вимушений повернутися, щоб придушити його. В цей же час імператор Балдуїн І був переможений болгарським царем Йоаном Калояном у .
Правління Боніфація Монферратського продовжувалось приблизно 3 роки, коли він був вбитий із засідки влаштованої царем Калояном 4 вересня 1207. Королем став його син Деметрій, що був ще дитиною і в королівстві почалася боротьба за владу між двома гуппами баронів. Одна група, яка складалась восновному з баронів ломбардського походження, намагалась вийти з-під залежності від Латинської імперії, підтримуючи кандидатуру маркграфа та була переможена імператором Генріхом І Фландрським. Наслідком цього стало те, що регентом при малолітньому королі був призначений а в усіх фортецях були поставлені гарнізони латинського імператора Константинопольського.
В цій ситуації невизначеності деспот Епіру Михаїл I Ангел намагався захопити частину земель королівства в 1210. Також до цієї експансії приєдналося Болгарське царство, що межувало з королівством на півночі. Але цей наступ вдалося втримати, хоча Михаїлу І вдалося захопити Західну Фессалію, відрізавши Фессалонікське королівство від іншої частини Греції.
Наступник Михаїла І Феодор I Ангел продовжив політику брата і почав напади на територію Фессалонікійського королівства в 1215 році. Протягом 9 років, з 1215 по 1224 рр., йому вдавалося захоплювати дедалі більше земель королівства. У 1217 році він взяв у полон латинського імператора Петра І, що повертався після невдалої спроби захопити епірський порт Дураццо (тепер Дуррес в Албанії) і регент імперії , що правив до 1221 року не зміг надати військову допомогу королівству проти Епірського деспотату.
У 1222 році вдова Боніфація Монферратського разом із сином — королем Деметрієм втекли до Італії, до родових володінь Монферратського дому. Папа Гонорій III оголосив хрестовий похід, основною ціллю якого було повернення земель королівства та захист його від зазіхань Епірського деспотату. Але проголошення хрестового походу було зустрінуто в Європі без ентузіазму і , що очолював цей похід зміг зібрати лише невелику кількість лицарів. Військо прибуло надто пізно, щоб якось допомогти вже обложеним Фессалонікам. Взяття міста Феодором Ангелом 1224 року було закінченням існування Фессалонікійського королівства. В цей же час хрестоносцям вдалось просунутись вглиб території, до Алміроса, де більша частина з них (в тому числі і Вільгельм Монферратський) загинули від епідемії.
Культура
За коротку історію існування в Королівстві Фессалонікійському не встигла сформуватись якась особлива культура. Але завдяки заступництву місцевої династії велику роль у ньому грало мистецтво трубадурів. Відомим заступником трубадурів був перший правитель королівства Боніфацій Монферратський. Багато з них були його соратниками в Четвертому хрестовому поході і продовжили службу після розподілу візантійських земель. Найвідомішим серед них і найзначнішим трубадуром латинської Греції був . Він почав свою службу маркграфові ще в Монферраті, де став його другом. Маючи незнатне походження (він був жонглером у Гуго де Бо, брата Гійома IV, принца Оранського) він завдяки своїм талантам та дружбі з Боніфацієм був посвячений в лицарі в 1194. Під час хрестового походу він вирушив разом із своїм сеньйором і заслужив собі славу найкращого трубадура. В його творчості представлені практично всі жанри трубадурського мистецтва: кансони, естампіди, віршовані послання та ін. Скоріш за все він загинув разом з Боніфацієм Монферратським в 1207 році.
Після смерті маркграфа Боніфація Монферратського, коли розгорнулась боротьба за владу між двома угрупуваннями баронів, їх позиції також виражали трубадури, що належали до тієї чи іншої партії. Найвідомішим серед трубадурів, що виражали інтереси партії ломбардських баронів був . Він походив із Сарлату (Перигор, Франція) і займався декількома видами ремесел, поки не став жонглером. Кайрель став наближеним до Боніфація ще до Четвертого хрестового походу і направився разом із ним на завоювання Греції. Прославився складанням кансон та музики до них. Після невдалих переговорів з Вільгельмом IV Монферратським, щодо зайняття ним королівського престолу, що вела партія ломбардських баронів, Еліас Кайрель направив маркграфові Монферратському сирвенту, в якій звинувачував того в боягузстві, зраді друзів і т. д. Після придушення латинським імператором Геніхом Фландрським повстання баронів він повернувся до Італії, а потім до рідного Сарлату. Де і помер після 1225. Іншим відомим трубадуром при Фессалонікійському дворі був
Покровителькою трубадурів була і дочка Боніфація Монферратського — Беатріса.
Фессалонікські королі
| Правління | Ім'я |
|---|---|
| 1204-1207 | Боніфацій Монферратський |
| 1207-1227 | Деметрій Монферратський регенти:
|
| Титулярні королі Фессалонікійські | Претенденти та титулярні королі зі Старшого Бургундського дому |
|---|
| Правління | Ім'я | Правління | Ім'я |
|---|---|---|---|
| 1225-1230 | Деметрій Монферратський | ||
| 1230-1239 | Фрідріх ІІ, імператор Священної Римської імперії | ||
| 1239-1253 | |||
| 1253-1284 | 1266-1271 | Гуго IV Бургундський | |
| 1271-1305 | Роберт ІІ Бургундський з 1284 загальновизнаний титулярний король | ||
| 1305-1313 | Гуго V Бургундський | ||
| 1313-1316 | Людовик Бургундський | ||
| 1316-1321 | Одо IV Бургундський продав свої права на Королівство Фессалоніки Філіппу І Тарентійському |
| У 1224, деспот Епіру Феодор І Ангел захоплює Фессалоніки і Деметрій Монферратський тікає в Італію, де і помирає. Феодор І засновує Фессалонікійську імперію. |
Виноски
- Хроніка Робера де Торін'ї, рік 1179
- Жоффруа де Віллардуен: Завоювання Константинополя, розділи 298—299
- Згідно з повідомленням Нікіти Хоніата імператора Балдуїна відвезли до Тирново в Болгарії (Нікіта Хоніат: Історія, книга 9, § 17). Довго вважалося, що він був вбитий царем Калояном у припадку гніву. Болгарська дослідниця Г. Цанкова-Петкова пов'язує загибель імператора з повстанням проти цара Калояна 1205-поч.1206 у Філіппополі. Начебто Балдуїн був запідозрений у участі в ньому і був страчений.
- Жоффруа де Віллардуен: Завоювання Константинополя, розділи 498—499
- Культура Візантії: ХІІІ-первая половина XV в., М., 1991, ст. 164
Джерела та посилання
- Жоффруа де Віллардуен: Завоювання Константинополя (La Conquêste de Constantinople), розділи 1-100 [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи 101—200 [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи 201—300 [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи 301—400 [Архівовано 26 липня 2012 у Wayback Machine.], розділи 401—500 [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Робер де Кларі: Завоювання Константинополя (La Conquêste de Constantinople), розділи I-XXXVII [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи XXXIX-LXXXI [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи LXXXII-CXII [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], розділи CXIII-CXX [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Нікіта Хоніат: Історія, книга 9 (Про події після взяття Константинополя (1204—1206)) [Архівовано 24 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Культура Византии: ХІІІ-первая половина XV в., М., 1991
- Карпов С. П.: Латинская Романия. СПб., Алетейя, 2000
- Гіббон Едвард: Історія занепаду та падіння Римської імперії (History of the decline and fall of the Roman empire).
- Jacoby D.: Société et démographie à Byzance et en Romanie Latine. L., 1975
- Hopf K.: Bonifaz von Monferrat der Eroberer von Konstantinopel und der Troubadour Rambaut von Vaqueiras. B., 1877
- Riquer M., de: Los trouvadores. Historia literaria y textos. Barcelona, 1975
- Jacoby D.: Recherches sur la Méditerranée orientale du XIIe au XVe siècle. L., 1979
- Dennis G.: Byzantium and the Franks, 1350—1420. L., 1982
- Loenertz R.: Byzantina et Franco-Graeca. Roma, 1970—1978.
- Topping P.: Studies on Latin Greece, A. D. 1205—1715. L., 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fessalonikske korolivstvo grec Basileio ths 8essalonikhs odna z derzhav hrestonosciv sho buli utvoreni na teritoriyi Vizantijskoyi imperiyi pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 roku Zasnovane golovoyu hrestonosciv Bonifaciyem Monferratskim i roztashovuvalos na pivnochi suchasnoyi Greciyi Centrom korolivstva bulo misto Fessaloniki such Saloniki Fessalonikske korolivstvo Gerb Data stvorennya zasnuvannya1204 Oficijna movalombardska mova KontinentYevropa StolicyaSaloniki Chas data pripinennya isnuvannya1224 Fessalonikske korolivstvo u Vikishovishi Koordinati 40 38 pn sh 22 57 sh d 40 633 pn sh 22 950 sh d 40 633 22 950Ne plutati z Fessalonikijskoyu imperiyeyu vizantijskoyu greckoyu derzhavoyu yaka isnuvala z 1224 po 1246 roki Teritoriya korolivstvaTeritoriya korolivstva znahodilasya na pivnochi suchasnoyi Greciyi i priblizno ohoplyuvala suchasni grecki provinciyi periferiyi Centralna Makedoniya Shidna Makedoniya Frakiya Fessaliya i chastinu Centralnoyi Greciyi Pivdennij kordon prohodiv po dolini richki i viddilyala Fessalonikske korolivstvo vid jogo vasala Afinskogo gercogstva Na zahodi gori Pindos viddilyali korolivstvo vid jogo postijnogo supernika Epirskogo despotatu Na pivnochi de kordoni korolivstva vidpovidali suchasnim greckim kordonam vono mezhuvalo z Bolgarskim carstvom Na shodi jogo susidom bula Latinska imperiya Konstantinopolya vasalom yakoyi vvazhalosya korolivstvo Zahidni ta pivnichni kordoni ne vidriznyalisya stabilnistyu cherez postijni konflikti z Epirskim despotatom ta Bolgarskim carstvom IstoriyaZasnovnikom Korolivstva Fessaloniki ye golova Chetvertogo hrestovogo pohodu Bonifacij Monferratskij Vin spodivavsya sho same vin stane novim latinskim imperatorom Konstantinopolya pislya zahoplennya jogo hrestonoscyami ale proti cogo vistupili venecijci yaki spodivalisya otrimati pidkontrolnogo sobi imperatora i nedoviryali markgrafu Monferratskomu cherez jogo zv yazki z vizantijskoyu imperatorskoyu dinastiyeyu Angeliv jogo brat Konrad Monferratskij buv odruzhenij z sestroyu imperatora Oleksiya III Feodoroyu Imperatorom stav Balduyin Flandrskij ale Bonifacij Monferratskij neohoche pogodivsya z cim rishennyam uchasnikiv hrestovogo pohodu i zadlya zberezhennya miru yim z Balduyinom I dovelosya uklasti specialnij dogovir She v 1204 roci Bonifacij zahopiv Fessaloniki i zgidno z jogo planom voni mali stati centrom nezalezhnogo korolivstva ale na ce misto takozh pred yavlyav prava imperator Balduyin I sho yakraz todi mav viddati Krit venecijcyam Takozh vidomo sho Bonifacij namagayuchis zavoloditi Fessalonikami opiravsya na te sho jogo brat Renye Monferratskij buv odruzhenij iz dochkoyu imperatora Manuyila Komnina Mariyeyu pridanim yakoyi nachebto buli Fessaloniki Borotba mizh latinskim imperatorom ta markgrafom Monferratskim zakinchilasya tim sho za Bonifaciyem zalishilisya Fessaloniki ta vin mav viznati vasalnu zalezhnist vid Latinskoyi imperiyi Bonifacij Monferratskij tak nikoli i ne vikoristovuvav titulu korolya Pislya zalagodzhennya svogo konfliktu z imperatorom Balduyinom Flandrskim Bonifacij Monferratskij napraviv svoyi zavoyuvannya na pivden u vnutrishnyu chastinu Greciyi Postupovo vin rozbivav zalishki vizantijskih vijsk Najbilshij sprotiv jomu chiniv vizantijskij magnat Lev Sgur yakij volodiv Korinfom ta Navpliyeyu i takozh borovsya za Afini Bonifacij zahopiv u 1204 Afini a v 1204 1205 jogo vijska brali uchast u zahoplenni Peleponnesu i vidpovidno buli zasnovani Afinske gercogstvo ta Ahejske knyazivstvo Taka taktika stvorila navkolo korolivstva kilce vasalnih derzhav hocha vse she prodovzhuvavsya sprotiv vizantijciv na choli z Leo Sgurom sho znahodivsya u Korinfi razom z kolishnim imperatorom Oleksiyem III jogo dochka Yevdokiya bula druzhinoyu Leo Sgura Bonifacij Monferratskij zahopiv Negropont Evbeyu i piznishe pochav oblogu Korinfa ta Navpliya Ale obloga zatyagnulas i cherez povstannya 1205 u Fessalonikah vin buv vimushenij povernutisya shob pridushiti jogo V cej zhe chas imperator Balduyin I buv peremozhenij bolgarskim carem Joanom Kaloyanom u Pravlinnya Bonifaciya Monferratskogo prodovzhuvalos priblizno 3 roki koli vin buv vbitij iz zasidki vlashtovanoyi carem Kaloyanom 4 veresnya 1207 Korolem stav jogo sin Demetrij sho buv she ditinoyu i v korolivstvi pochalasya borotba za vladu mizh dvoma guppami baroniv Odna grupa yaka skladalas vosnovnomu z baroniv lombardskogo pohodzhennya namagalas vijti z pid zalezhnosti vid Latinskoyi imperiyi pidtrimuyuchi kandidaturu markgrafa ta bula peremozhena imperatorom Genrihom I Flandrskim Naslidkom cogo stalo te sho regentom pri malolitnomu koroli buv priznachenij a v usih fortecyah buli postavleni garnizoni latinskogo imperatora Konstantinopolskogo V cij situaciyi neviznachenosti despot Epiru Mihayil I Angel namagavsya zahopiti chastinu zemel korolivstva v 1210 Takozh do ciyeyi ekspansiyi priyednalosya Bolgarske carstvo sho mezhuvalo z korolivstvom na pivnochi Ale cej nastup vdalosya vtrimati hocha Mihayilu I vdalosya zahopiti Zahidnu Fessaliyu vidrizavshi Fessalonikske korolivstvo vid inshoyi chastini Greciyi Nastupnik Mihayila I Feodor I Angel prodovzhiv politiku brata i pochav napadi na teritoriyu Fessalonikijskogo korolivstva v 1215 roci Protyagom 9 rokiv z 1215 po 1224 rr jomu vdavalosya zahoplyuvati dedali bilshe zemel korolivstva U 1217 roci vin vzyav u polon latinskogo imperatora Petra I sho povertavsya pislya nevdaloyi sprobi zahopiti epirskij port Duracco teper Durres v Albaniyi i regent imperiyi sho praviv do 1221 roku ne zmig nadati vijskovu dopomogu korolivstvu proti Epirskogo despotatu U 1222 roci vdova Bonifaciya Monferratskogo razom iz sinom korolem Demetriyem vtekli do Italiyi do rodovih volodin Monferratskogo domu Papa Gonorij III ogolosiv hrestovij pohid osnovnoyu cillyu yakogo bulo povernennya zemel korolivstva ta zahist jogo vid zazihan Epirskogo despotatu Ale progoloshennya hrestovogo pohodu bulo zustrinuto v Yevropi bez entuziazmu i sho ocholyuvav cej pohid zmig zibrati lishe neveliku kilkist licariv Vijsko pribulo nadto pizno shob yakos dopomogti vzhe oblozhenim Fessalonikam Vzyattya mista Feodorom Angelom 1224 roku bulo zakinchennyam isnuvannya Fessalonikijskogo korolivstva V cej zhe chas hrestonoscyam vdalos prosunutis vglib teritoriyi do Almirosa de bilsha chastina z nih v tomu chisli i Vilgelm Monferratskij zaginuli vid epidemiyi KulturaZa korotku istoriyu isnuvannya v Korolivstvi Fessalonikijskomu ne vstigla sformuvatis yakas osobliva kultura Ale zavdyaki zastupnictvu miscevoyi dinastiyi veliku rol u nomu gralo mistectvo trubaduriv Vidomim zastupnikom trubaduriv buv pershij pravitel korolivstva Bonifacij Monferratskij Bagato z nih buli jogo soratnikami v Chetvertomu hrestovomu pohodi i prodovzhili sluzhbu pislya rozpodilu vizantijskih zemel Najvidomishim sered nih i najznachnishim trubadurom latinskoyi Greciyi buv Vin pochav svoyu sluzhbu markgrafovi she v Monferrati de stav jogo drugom Mayuchi neznatne pohodzhennya vin buv zhonglerom u Gugo de Bo brata Gijoma IV princa Oranskogo vin zavdyaki svoyim talantam ta druzhbi z Bonifaciyem buv posvyachenij v licari v 1194 Pid chas hrestovogo pohodu vin virushiv razom iz svoyim senjorom i zasluzhiv sobi slavu najkrashogo trubadura V jogo tvorchosti predstavleni praktichno vsi zhanri trubadurskogo mistectva kansoni estampidi virshovani poslannya ta in Skorish za vse vin zaginuv razom z Bonifaciyem Monferratskim v 1207 roci Pislya smerti markgrafa Bonifaciya Monferratskogo koli rozgornulas borotba za vladu mizh dvoma ugrupuvannyami baroniv yih poziciyi takozh virazhali trubaduri sho nalezhali do tiyeyi chi inshoyi partiyi Najvidomishim sered trubaduriv sho virazhali interesi partiyi lombardskih baroniv buv Vin pohodiv iz Sarlatu Perigor Franciya i zajmavsya dekilkoma vidami remesel poki ne stav zhonglerom Kajrel stav nablizhenim do Bonifaciya she do Chetvertogo hrestovogo pohodu i napravivsya razom iz nim na zavoyuvannya Greciyi Proslavivsya skladannyam kanson ta muziki do nih Pislya nevdalih peregovoriv z Vilgelmom IV Monferratskim shodo zajnyattya nim korolivskogo prestolu sho vela partiya lombardskih baroniv Elias Kajrel napraviv markgrafovi Monferratskomu sirventu v yakij zvinuvachuvav togo v boyaguzstvi zradi druziv i t d Pislya pridushennya latinskim imperatorom Genihom Flandrskim povstannya baroniv vin povernuvsya do Italiyi a potim do ridnogo Sarlatu De i pomer pislya 1225 Inshim vidomim trubadurom pri Fessalonikijskomu dvori buv Pokrovitelkoyu trubaduriv bula i dochka Bonifaciya Monferratskogo Beatrisa Fessalonikski koroliPravlinnya Im ya 1204 1207 Bonifacij Monferratskij 1207 1227 Demetrij Monferratskij regenti graf Blandre 1207 1209 1209 1216 nevidomij regent 1216 1224 Titulyarni koroli Fessalonikijski Pretendenti ta titulyarni koroli zi Starshogo Burgundskogo domu Pravlinnya Im ya Pravlinnya Im ya 1225 1230 Demetrij Monferratskij 1230 1239 Fridrih II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1239 1253 1253 1284 1266 1271 Gugo IV Burgundskij 1271 1305 Robert II Burgundskij z 1284 zagalnoviznanij titulyarnij korol 1305 1313 Gugo V Burgundskij 1313 1316 Lyudovik Burgundskij 1316 1321 Odo IV Burgundskij prodav svoyi prava na Korolivstvo Fessaloniki Filippu I Tarentijskomu U 1224 despot Epiru Feodor I Angel zahoplyuye Fessaloniki i Demetrij Monferratskij tikaye v Italiyu de i pomiraye Feodor I zasnovuye Fessalonikijsku imperiyu VinoskiHronika Robera de Torin yi rik 1179 Zhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya rozdili 298 299 Zgidno z povidomlennyam Nikiti Honiata imperatora Balduyina vidvezli do Tirnovo v Bolgariyi Nikita Honiat Istoriya kniga 9 17 Dovgo vvazhalosya sho vin buv vbitij carem Kaloyanom u pripadku gnivu Bolgarska doslidnicya G Cankova Petkova pov yazuye zagibel imperatora z povstannyam proti cara Kaloyana 1205 poch 1206 u Filippopoli Nachebto Balduyin buv zapidozrenij u uchasti v nomu i buv strachenij Zhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya rozdili 498 499 Kultura Vizantiyi HIII pervaya polovina XV v M 1991 st 164Dzherela ta posilannyaZhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya La Conqueste de Constantinople rozdili 1 100 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 101 200 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 201 300 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 301 400 Arhivovano 26 lipnya 2012 u Wayback Machine rozdili 401 500 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Rober de Klari Zavoyuvannya Konstantinopolya La Conqueste de Constantinople rozdili I XXXVII Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili XXXIX LXXXI Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili LXXXII CXII Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili CXIII CXX Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Nikita Honiat Istoriya kniga 9 Pro podiyi pislya vzyattya Konstantinopolya 1204 1206 Arhivovano 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Kultura Vizantii HIII pervaya polovina XV v M 1991 Karpov S P Latinskaya Romaniya SPb Aletejya 2000 Gibbon Edvard Istoriya zanepadu ta padinnya Rimskoyi imperiyi History of the decline and fall of the Roman empire Jacoby D Societe et demographie a Byzance et en Romanie Latine L 1975 Hopf K Bonifaz von Monferrat der Eroberer von Konstantinopel und der Troubadour Rambaut von Vaqueiras B 1877 Riquer M de Los trouvadores Historia literaria y textos Barcelona 1975 Jacoby D Recherches sur la Mediterranee orientale du XIIe au XVe siecle L 1979 Dennis G Byzantium and the Franks 1350 1420 L 1982 Loenertz R Byzantina et Franco Graeca Roma 1970 1978 Topping P Studies on Latin Greece A D 1205 1715 L 1977