Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Королівством Фессалоніки державою хрестоносців що існувала з 1204 по 1224 роки Αυτοκρατορία της Θεσσαλονίκη

Фессалонікійська імперія

Фессалонікійська імперія
Не плутати з Королівством Фессалоніки — державою хрестоносців, що існувала з 1204 по 1224 роки.
Αυτοκρατορία της Θεσσαλονίκης
Фессалонікійська імперія
незалежна до 1230 та в 1237—1242, в 1230—1237 васал Другого Болгарського царства, 1242—1246 - Нікейської імперії
↓ 1224 – 1246 ↓
image
Імперія у Фессалоніці: історичні кордони на карті
Завоювання Комнінів Дук до битви під Клокотницею
Столиця Фессалоніки
Мови грецька
Релігії православ'я
Форма правління монархія
імператори до 1242, в 1242—1246 — деспоти
 - 1224—1230 Феодор Комнін Дука
 - 1230—1237 Мануїл Комнін Дука
 - 1237—1244 Іоанн Комнін Дука
 - 1244—1246 Димитрій Ангел Дука
Історичний період Високе середньовіччя
 - Захоплення Фессалоніки Епіром 1224
 - Битва при Клокотниці, сюзеренітет болгар 1230
 - відновлення держави Феодором Комніном Дукою 1237
 - Сюзеренітет Нікеї 1242
 - Анексія Нікеєю 1246
Попередник		 Наступник
image Епірський деспотат
image Королівство Фессалоніки
Епірський деспотат image
Нікейська імперія image

Фессалонікійська (Тессалонікійська) імперія (грец. Αυτοκρατορία της Θεσσαλονίκης) — історіографічна назва, що використовується деякими сучасними вченими по відношенню до недовговічної грецької держави з центром в Фессалоніках, що існувала між 1224 та 1246 роками, та керувалась Епірською династією Комнінів Дук. На момент заснування імперія Фессалоніки, під владою Феодора Комніна Дуки, суперничала з Нікейською імперією та Другим Болгарським царством за статус найсильнішої держави в регіоні, прагнула захопити Константинополь, покласти край Латинській імперії, і відновити Візантійську імперію, що була знищена в 1204 році.

Піднесення Фессалоніки було недовгим, і закінчилось катастрофічною битвою при Клокотниці, в якій Феодор Комнін Дука був захоплений в полон. Зведений до болгарського васала, Феодорів брат та наступник Мануїл Комнін Дука був безсилим завадити втраті більшості завоювань брата в Македонії та Фракії, в той час, як ядро держави - Епірський деспотат відколовся під владою Михайла II Комніна Дуки. Феодор відновив імперію в 1237 році, поставивши свого сина Іоанна Комніна Дуку, та, згодом, Димитрія Ангела Дуку, правителями міста, тоді як Мануїл, за підтримки Нікеї, захопив Фессалію. Правителі Фессалонік носили титул імператора з 1225/7 року до 1242, коли вони були змушені відмовитись від нього та визнати сюзеренітет суперницької Нікейської імперії. Комніни Дуки правили як деспоти Фессалонік ще 4 роки після цього, проте в 1246 році Нікея анексувала місто.

Витоки

Після захоплення Константинополя хрестоносцями у квітні 1204 року Візантійська імперія розпалась та була розділена між лідерами хрестоносців та Венеційською республікою. Латинська імперія утворилась в самому Константинополі, тоді як більшість північних та західних земель в континентальній Греції відійшли Королівству Фессалоніки під керівництвом Боніфація I Монферратського. Одночасно виникли дві основні візантійські грецькі держави, які суперничали за вплив з латинянам і претендували на спадщину Візантії, а саме Нікейська імперія з лідером Феодором I Ласкарісом в Малій Азії, та Епірський деспотат у західній Греції з Михайлом I Комніном Дукою, тоді як третя грецька держава, Трапезундська імперія, розміщувалась на північному сході Анатолії та не брала участі у боротьбі за Грецію. Михайло І Комнін Дука швидко розширив свої володіння на Фессалію, а його наступник Феодор Комнін Дука захопив Фессалоніки в 1224 році.

Злет та падіння

Захоплення Фессалонік, традиційно другого міста Візантійської імперії після Константинополя, дозволило Феодору оскаржити нікейські претензії на візантійський імператорський титул. За підтримки єпископів у Фессалоніках його проголосив імператором охридський архієпископ Димитрій Хоматіан. Точна дата цієї події невідома, проте встановлюється або в 1225 році, або в 1227-8 роках. Відкрито заявивши про свої імперські амбіції, Феодор звернув погляд на Константинополь. Лише нікейський імператор Іоанн III Дука Ватац і болгарський цар Іван II Асен були досить сильними, щоб кинути йому виклик. Прагнучи випередити Феодора, в 1225 році нікейці захопили Адріанополь у латинян, проте він швидко вирушив у Фракію і змусив нікейців залишити свої європейські володіння йому. Феодор мав змогу атакувати Константинополь, але з невідомих причин не зробив цього. Тим часом нікейці та латиняни врегулювали свої розбіжності, і, хоча офіційно Іван II Асен мав союз з Феодором, він також вступив у переговори про династичний союз між Латинською імперією та Болгарією. У 1230 році Феодор нарешті пішов на Константинополь, але несподівано повернув свою армію на північ до Болгарії. У битві під Клокотницею з болгарами армія Феодора була знищена, а сам він потрапив у полон, і там згодом був осліплений.

Ця поразка різко зменшила силу Фессалонікської імперії. Держава, що була побудована на основі швидкої військової експансії і спиралась на спроможність свого правителя, не змогла впоратися з поразкою. Її території в Фракії, а також більшій частині Македонії та Албанії були стрімко втрачені на користь Болгарії, що в результаті постала як найсильніша балканська держава. Феодоровим наступником став його брат Мануїл Комнін Дука. Він все ще контролював околиці Фессалонік, а також землі у Фессалії та Епірі, але був змушений визнати себе васалом Асена. Щоб зберегти деяку свободу маневру, Мануїл навіть звернувся до колишніх конкурентів свого брата в Нікеї, запропонувавши визнати авторитет Дук Ватаців і Константинопольського патріарха, який проживав у Нікеї. Мануїл також не зміг перешкодити Михайлу II Комніну Дуці, бастарду свого старшого зведеного брата-бастарда Михайла I, повернутися з заслання після Клокотниці та захопити контроль над Епіром, де він, очевидно, користувався значною підтримкою. Врешті-решт Мануїл був змушений прийняти факт, і визнати Михайла II правителем Епіру під своїм власним сюзеренітетом. На знак цього він присвоїв Михайлу титул деспота. З самого початку сюзеренітет був радше номінальним, і в 1236-37 роках Михайло діяв як незалежний правитель, захопивши Керкіру, видаючи хартії та підписуючи договори від свого власного імені.

Правління Мануїла тривало до 1237 року, коли його було скинуто в результаті перевороту попередником Феодором. Останній був звільнений з полону і таємно повернувся до Фессалоніки після того, як Іван II Асен закохався і одружився з його дочкою Іриною. Засліплений, Феодор не міг претендувати на трон і коронував свого сина Іоанна Комніна Дуку, але залишався фактичною володарем за престолом і фіктивним регентом. Мануїл згодом втік до Нікеї, де присягнув на вірність Ватацу. Так у 1239 р. Мануїлу було дозволено відплисти до Фессалії, де він почав збирати армію для походу на Фессалоніку. Після того, як він захопив Ларису, Феодор запропонував йому договір, за яким він сам і його син утримуватимуть Фессалоніку, Мануїл отримає Фессалію, а інший брат, Костянтин Комнін Дука, правитиме Етолією та Акарнанією, які він уже мав як апанаж з 1220-х років. Мануїл погодився і керував Фессалією до своєї смерті в 1241 році, після чого її швидко захопив Михайло II.

Підкорення Нікеєю

В 1241 році, після гарантій особистої безпеки, Феодор вирушив до Нікеї, проте там Ватац утримував його в ув'язнені, а наступного року відплив із армією до Європи та попрямував до Фессалоніки. Він був змушений перервати похід і повернутися до Нікеї, коли отримав звістку про вторгнення монголів у Малу Азію, але зумів перебрати Іоанна в підпорядкування: в обмін на відмову від свого імператорського титулу та визнання влади Нікеї, Іоанну було дозволено залишитися правителем Фессалоніки з титулом деспота.

У 1244 році Іоанн помер і його наступником став його молодший брат Димитрій Ангел Дука. Димитрій був легковажним правителем, який швидко став непопулярним серед підданих. У 1246 році Ватац знову прибув до Європи. У тримісячному поході він завоював значну частину Фракії, а також більшість Македонії у Болгарії, яка тепер стала його васалом, тоді як Михайло II Епірський також розширив свою територію в західній Македонії. Після цього визначного успіху Ватац повернувся до Фессалоніки, де частина жителів уже змовились скинути Димитрія та віддати місто йому. Коли перед містом з’явились Ватац, Димитрій відмовився вийти і віддати пошану своєму сюзерену, але прихильники Нікеї всередині міста відкрили ворота і впустили нікейську армію. Фессалоніки були включені до складу Нікейської держави, з Андроніком Палеологом в якості губернатора, в той час як Димитрій був відправлений в комфортне заслання в маєтки, надані йому в Малій Азії, а його батька Феодора заслали до Водени.

Подальша доля

Незважаючи на кінець Фессалонікської держави, Михайло II Комнін Дука взявся за реалізацію претензій своєї родини. Він намагався захопити Фессалоніки і відновити сильну західну грецьку державу, здатну кинути виклик Нікеї на першість та візантійську імперську спадщину. Перший напад у 1251–53 роках, підтриманий старим Феодором Комніном Дукою, не вдався, і Михайло був змушений змиритися. Проте це недовго стримувало Михайла, який після 1257 року домагався союзу з іншими державами проти зростаючої загрози Нікеї, включаючи Ахейське князівство та Манфреда Сицилійського. Однак амбіції Михайла були зруйновані в битві при Пелагонії у 1259 році. Після неї навіть Епір і Фессалія були на короткий час окуповані нікейцями. Що ще важливіше, перемога відкрила шлях для нікейського відвоювання Константинополя 15 серпня 1261 року та відновлення Візантійської імперії під династією Палеологів.

Правителі

  • Феодор Комнін Дука (1224–1230, проголошений імператором у 1225/27)
  • Мануїл Комнін Дука (1230–1237, проголошений імператором у 1235/37)
  • Іоанн Комнін Дука (1237–1242 як імператор; 1242–1244 як деспот)
  • Димитрій Ангел Дука (1244–1246 як деспот)

Примітки

  1. Український правопис. 2019. с. 125 § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження.
  2. e.g. Finlay, 1877, с. 124ff.,Vasiliev, 1952, с. 522, Bartusis, 1997, с. 23, Magdalino, 1989, с. 87.
  3. Nicol, 1993, с. 8—12.
  4. Fine, 1994, с. 62—65.
  5. Nicol, 1993, с. 10—12.
  6. Hendy, 1999, с. 1, 6.
  7. Nicol, 1993, с. 12—13.
  8. Fine, 1994, с. 112—114, 119.
  9. Nicol, 1993, с. 13, 20.
  10. Fine, 1994, с. 119—120.
  11. Fine, 1994, с. 122—124.
  12. Fine, 1994, с. 124—125.
  13. Nicol, 1993, с. 13, 22.
  14. Fine, 1994, с. 125—126.
  15. Fine, 1994, с. 126—128.
  16. Fine, 1994, с. 128.
  17. Nicol, 1993, с. 22.
  18. Fine, 1994, с. 133.
  19. Fine, 1994, с. 133—134.
  20. Fine, 1994, с. 134.
  21. Fine, 1994, с. 157.
  22. Fine, 1994, с. 156.
  23. Fine, 1994, с. 157—158.
  24. Fine, 1994, с. 157—165.
  25. Nicol, 1993, с. 24, 28—29, 31—36.

Джерела

  • Bartusis, Mark C. (1997). . University of Pennsylvania Press. ISBN . Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 30 липня 2020.
  • Fine, John Van Antwerp (1994) [1987]. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press. ISBN .
  • (1877). A History of Greece: Mediaeval Greece and the empire of Trebizond, A.D. 1204–1461. Clarendon Press.
  • Hendy, Michael F. (1999). Catalogue of the Byzantine Coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection, Volume 4: Alexius I to Michael VIII, 1081–1261 – Part 1: Alexius I to Alexius V (1081–1204). Washington, District of Columbia: Research Library and Collection. ISBN .
  • Magdalino, Paul (1989). . У Arbel, Benjamin; Hamilton, Bernhard; Jacoby, David (ред.). Latins and Greeks in the Eastern Mediterranean After 1204. Frank Cass & Co. Ltd. с. 87—110. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  • (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261–1453 (вид. Second). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
  • (1952). . University of Wisconsin Press. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 липня 2020.

Додатково до прочитання

  • Bredenkamp, François (1996). The Byzantine Empire of Thessaloniki (1224–1242). Thessaloniki: Thessaloniki History Center. ISBN .
  • Stavridou-Zafraka, Alkmini (1990). Νίκαια και Ήπειρος τον 13ο αιώνα. Ιδεολογική αντιπαράθεση στην προσπάθειά τους να ανακτήσουν την αυτοκρατορία [Nicaea and Epirus in the 13th century. Ideological confrontation in their effort to recover the empire] (Greek) . Thessaloniki.
  • Stavridou-Zafraka, Alkmini (1992). Η κοινωνία της Ηπείρου στο κράτος του Θεόδωρου Δούκα. Πρακτικά Διεθνούς Συμποσίου για το Δεσποτάτο της Ηπείρου (Άρτα, 27‐31 Μαΐου 1990) [The society of Epirus in the state of Theodore Doukas] (Greek) . Arta: Μουσικοφιλολογικός Σύλλογος Άρτης «Ο Σκουφάς». с. 313—333.
  • Stavridou-Zafraka, Alkmini (1999). The Empire of Thessaloniki (1224–1242). Political Ideology and Reality. Vyzantiaka. 19: 211—222.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Korolivstvom Fessaloniki derzhavoyu hrestonosciv sho isnuvala z 1204 po 1224 roki Aytokratoria ths 8essalonikhs Fessalonikijska imperiya nezalezhna do 1230 ta v 1237 1242 v 1230 1237 vasal Drugogo Bolgarskogo carstva 1242 1246 Nikejskoyi imperiyi 1224 1246 Imperiya u Fessalonici istorichni kordoni na kartiZavoyuvannya Komniniv Duk do bitvi pid Klokotniceyu Stolicya Fessaloniki Movi grecka Religiyi pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya imperatori do 1242 v 1242 1246 despoti 1224 1230 Feodor Komnin Duka 1230 1237 Manuyil Komnin Duka 1237 1244 Ioann Komnin Duka 1244 1246 Dimitrij Angel Duka Istorichnij period Visoke serednovichchya Zahoplennya Fessaloniki Epirom 1224 Bitva pri Klokotnici syuzerenitet bolgar 1230 vidnovlennya derzhavi Feodorom Komninom Dukoyu 1237 Syuzerenitet Nikeyi 1242 Aneksiya Nikeyeyu 1246 Poperednik Nastupnik Epirskij despotat Korolivstvo Fessaloniki Epirskij despotat Nikejska imperiya Fessalonikijska Tessalonikijska imperiya grec Aytokratoria ths 8essalonikhs istoriografichna nazva sho vikoristovuyetsya deyakimi suchasnimi vchenimi po vidnoshennyu do nedovgovichnoyi greckoyi derzhavi z centrom v Fessalonikah sho isnuvala mizh 1224 ta 1246 rokami ta keruvalas Epirskoyu dinastiyeyu Komniniv Duk Na moment zasnuvannya imperiya Fessaloniki pid vladoyu Feodora Komnina Duki supernichala z Nikejskoyu imperiyeyu ta Drugim Bolgarskim carstvom za status najsilnishoyi derzhavi v regioni pragnula zahopiti Konstantinopol poklasti kraj Latinskij imperiyi i vidnoviti Vizantijsku imperiyu sho bula znishena v 1204 roci Pidnesennya Fessaloniki bulo nedovgim i zakinchilos katastrofichnoyu bitvoyu pri Klokotnici v yakij Feodor Komnin Duka buv zahoplenij v polon Zvedenij do bolgarskogo vasala Feodoriv brat ta nastupnik Manuyil Komnin Duka buv bezsilim zavaditi vtrati bilshosti zavoyuvan brata v Makedoniyi ta Frakiyi v toj chas yak yadro derzhavi Epirskij despotat vidkolovsya pid vladoyu Mihajla II Komnina Duki Feodor vidnoviv imperiyu v 1237 roci postavivshi svogo sina Ioanna Komnina Duku ta zgodom Dimitriya Angela Duku pravitelyami mista todi yak Manuyil za pidtrimki Nikeyi zahopiv Fessaliyu Praviteli Fessalonik nosili titul imperatora z 1225 7 roku do 1242 koli voni buli zmusheni vidmovitis vid nogo ta viznati syuzerenitet supernickoyi Nikejskoyi imperiyi Komnini Duki pravili yak despoti Fessalonik she 4 roki pislya cogo prote v 1246 roci Nikeya aneksuvala misto VitokiPislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami u kvitni 1204 roku Vizantijska imperiya rozpalas ta bula rozdilena mizh liderami hrestonosciv ta Venecijskoyu respublikoyu Latinska imperiya utvorilas v samomu Konstantinopoli todi yak bilshist pivnichnih ta zahidnih zemel v kontinentalnij Greciyi vidijshli Korolivstvu Fessaloniki pid kerivnictvom Bonifaciya I Monferratskogo Odnochasno vinikli dvi osnovni vizantijski grecki derzhavi yaki supernichali za vpliv z latinyanam i pretenduvali na spadshinu Vizantiyi a same Nikejska imperiya z liderom Feodorom I Laskarisom v Malij Aziyi ta Epirskij despotat u zahidnij Greciyi z Mihajlom I Komninom Dukoyu todi yak tretya grecka derzhava Trapezundska imperiya rozmishuvalas na pivnichnomu shodi Anatoliyi ta ne brala uchasti u borotbi za Greciyu Mihajlo I Komnin Duka shvidko rozshiriv svoyi volodinnya na Fessaliyu a jogo nastupnik Feodor Komnin Duka zahopiv Fessaloniki v 1224 roci Zlet ta padinnyaZahoplennya Fessalonik tradicijno drugogo mista Vizantijskoyi imperiyi pislya Konstantinopolya dozvolilo Feodoru oskarzhiti nikejski pretenziyi na vizantijskij imperatorskij titul Za pidtrimki yepiskopiv u Fessalonikah jogo progolosiv imperatorom ohridskij arhiyepiskop Dimitrij Homatian Tochna data ciyeyi podiyi nevidoma prote vstanovlyuyetsya abo v 1225 roci abo v 1227 8 rokah Vidkrito zayavivshi pro svoyi imperski ambiciyi Feodor zvernuv poglyad na Konstantinopol Lishe nikejskij imperator Ioann III Duka Vatac i bolgarskij car Ivan II Asen buli dosit silnimi shob kinuti jomu viklik Pragnuchi viperediti Feodora v 1225 roci nikejci zahopili Adrianopol u latinyan prote vin shvidko virushiv u Frakiyu i zmusiv nikejciv zalishiti svoyi yevropejski volodinnya jomu Feodor mav zmogu atakuvati Konstantinopol ale z nevidomih prichin ne zrobiv cogo Tim chasom nikejci ta latinyani vregulyuvali svoyi rozbizhnosti i hocha oficijno Ivan II Asen mav soyuz z Feodorom vin takozh vstupiv u peregovori pro dinastichnij soyuz mizh Latinskoyu imperiyeyu ta Bolgariyeyu U 1230 roci Feodor nareshti pishov na Konstantinopol ale nespodivano povernuv svoyu armiyu na pivnich do Bolgariyi U bitvi pid Klokotniceyu z bolgarami armiya Feodora bula znishena a sam vin potrapiv u polon i tam zgodom buv osliplenij Cya porazka rizko zmenshila silu Fessalonikskoyi imperiyi Derzhava sho bula pobudovana na osnovi shvidkoyi vijskovoyi ekspansiyi i spiralas na spromozhnist svogo pravitelya ne zmogla vporatisya z porazkoyu Yiyi teritoriyi v Frakiyi a takozh bilshij chastini Makedoniyi ta Albaniyi buli strimko vtracheni na korist Bolgariyi sho v rezultati postala yak najsilnisha balkanska derzhava Feodorovim nastupnikom stav jogo brat Manuyil Komnin Duka Vin vse she kontrolyuvav okolici Fessalonik a takozh zemli u Fessaliyi ta Epiri ale buv zmushenij viznati sebe vasalom Asena Shob zberegti deyaku svobodu manevru Manuyil navit zvernuvsya do kolishnih konkurentiv svogo brata v Nikeyi zaproponuvavshi viznati avtoritet Duk Vataciv i Konstantinopolskogo patriarha yakij prozhivav u Nikeyi Manuyil takozh ne zmig pereshkoditi Mihajlu II Komninu Duci bastardu svogo starshogo zvedenogo brata bastarda Mihajla I povernutisya z zaslannya pislya Klokotnici ta zahopiti kontrol nad Epirom de vin ochevidno koristuvavsya znachnoyu pidtrimkoyu Vreshti resht Manuyil buv zmushenij prijnyati fakt i viznati Mihajla II pravitelem Epiru pid svoyim vlasnim syuzerenitetom Na znak cogo vin prisvoyiv Mihajlu titul despota Z samogo pochatku syuzerenitet buv radshe nominalnim i v 1236 37 rokah Mihajlo diyav yak nezalezhnij pravitel zahopivshi Kerkiru vidayuchi hartiyi ta pidpisuyuchi dogovori vid svogo vlasnogo imeni Pravlinnya Manuyila trivalo do 1237 roku koli jogo bulo skinuto v rezultati perevorotu poperednikom Feodorom Ostannij buv zvilnenij z polonu i tayemno povernuvsya do Fessaloniki pislya togo yak Ivan II Asen zakohavsya i odruzhivsya z jogo dochkoyu Irinoyu Zasliplenij Feodor ne mig pretenduvati na tron i koronuvav svogo sina Ioanna Komnina Duku ale zalishavsya faktichnoyu volodarem za prestolom i fiktivnim regentom Manuyil zgodom vtik do Nikeyi de prisyagnuv na virnist Vatacu Tak u 1239 r Manuyilu bulo dozvoleno vidplisti do Fessaliyi de vin pochav zbirati armiyu dlya pohodu na Fessaloniku Pislya togo yak vin zahopiv Larisu Feodor zaproponuvav jomu dogovir za yakim vin sam i jogo sin utrimuvatimut Fessaloniku Manuyil otrimaye Fessaliyu a inshij brat Kostyantin Komnin Duka pravitime Etoliyeyu ta Akarnaniyeyu yaki vin uzhe mav yak apanazh z 1220 h rokiv Manuyil pogodivsya i keruvav Fessaliyeyu do svoyeyi smerti v 1241 roci pislya chogo yiyi shvidko zahopiv Mihajlo II Pidkorennya NikeyeyuV 1241 roci pislya garantij osobistoyi bezpeki Feodor virushiv do Nikeyi prote tam Vatac utrimuvav jogo v uv yazneni a nastupnogo roku vidpliv iz armiyeyu do Yevropi ta popryamuvav do Fessaloniki Vin buv zmushenij perervati pohid i povernutisya do Nikeyi koli otrimav zvistku pro vtorgnennya mongoliv u Malu Aziyu ale zumiv perebrati Ioanna v pidporyadkuvannya v obmin na vidmovu vid svogo imperatorskogo titulu ta viznannya vladi Nikeyi Ioannu bulo dozvoleno zalishitisya pravitelem Fessaloniki z titulom despota U 1244 roci Ioann pomer i jogo nastupnikom stav jogo molodshij brat Dimitrij Angel Duka Dimitrij buv legkovazhnim pravitelem yakij shvidko stav nepopulyarnim sered piddanih U 1246 roci Vatac znovu pribuv do Yevropi U trimisyachnomu pohodi vin zavoyuvav znachnu chastinu Frakiyi a takozh bilshist Makedoniyi u Bolgariyi yaka teper stala jogo vasalom todi yak Mihajlo II Epirskij takozh rozshiriv svoyu teritoriyu v zahidnij Makedoniyi Pislya cogo viznachnogo uspihu Vatac povernuvsya do Fessaloniki de chastina zhiteliv uzhe zmovilis skinuti Dimitriya ta viddati misto jomu Koli pered mistom z yavilis Vatac Dimitrij vidmovivsya vijti i viddati poshanu svoyemu syuzerenu ale prihilniki Nikeyi vseredini mista vidkrili vorota i vpustili nikejsku armiyu Fessaloniki buli vklyucheni do skladu Nikejskoyi derzhavi z Andronikom Paleologom v yakosti gubernatora v toj chas yak Dimitrij buv vidpravlenij v komfortne zaslannya v mayetki nadani jomu v Malij Aziyi a jogo batka Feodora zaslali do Vodeni Podalsha dolyaNezvazhayuchi na kinec Fessalonikskoyi derzhavi Mihajlo II Komnin Duka vzyavsya za realizaciyu pretenzij svoyeyi rodini Vin namagavsya zahopiti Fessaloniki i vidnoviti silnu zahidnu grecku derzhavu zdatnu kinuti viklik Nikeyi na pershist ta vizantijsku impersku spadshinu Pershij napad u 1251 53 rokah pidtrimanij starim Feodorom Komninom Dukoyu ne vdavsya i Mihajlo buv zmushenij zmiritisya Prote ce nedovgo strimuvalo Mihajla yakij pislya 1257 roku domagavsya soyuzu z inshimi derzhavami proti zrostayuchoyi zagrozi Nikeyi vklyuchayuchi Ahejske knyazivstvo ta Manfreda Sicilijskogo Odnak ambiciyi Mihajla buli zrujnovani v bitvi pri Pelagoniyi u 1259 roci Pislya neyi navit Epir i Fessaliya buli na korotkij chas okupovani nikejcyami Sho she vazhlivishe peremoga vidkrila shlyah dlya nikejskogo vidvoyuvannya Konstantinopolya 15 serpnya 1261 roku ta vidnovlennya Vizantijskoyi imperiyi pid dinastiyeyu Paleologiv PraviteliFeodor Komnin Duka 1224 1230 progoloshenij imperatorom u 1225 27 Manuyil Komnin Duka 1230 1237 progoloshenij imperatorom u 1235 37 Ioann Komnin Duka 1237 1242 yak imperator 1242 1244 yak despot Dimitrij Angel Duka 1244 1246 yak despot PrimitkiUkrayinskij pravopis 2019 s 125 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya e g Finlay 1877 s 124ff Vasiliev 1952 s 522 Bartusis 1997 s 23 Magdalino 1989 s 87 Nicol 1993 s 8 12 Fine 1994 s 62 65 Nicol 1993 s 10 12 Hendy 1999 s 1 6 Nicol 1993 s 12 13 Fine 1994 s 112 114 119 Nicol 1993 s 13 20 Fine 1994 s 119 120 Fine 1994 s 122 124 Fine 1994 s 124 125 Nicol 1993 s 13 22 Fine 1994 s 125 126 Fine 1994 s 126 128 Fine 1994 s 128 Nicol 1993 s 22 Fine 1994 s 133 Fine 1994 s 133 134 Fine 1994 s 134 Fine 1994 s 157 Fine 1994 s 156 Fine 1994 s 157 158 Fine 1994 s 157 165 Nicol 1993 s 24 28 29 31 36 DzherelaBartusis Mark C 1997 University of Pennsylvania Press ISBN 0 8122 1620 2 Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2020 Fine John Van Antwerp 1994 1987 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor Michigan University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4 1877 A History of Greece Mediaeval Greece and the empire of Trebizond A D 1204 1461 Clarendon Press Hendy Michael F 1999 Catalogue of the Byzantine Coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection Volume 4 Alexius I to Michael VIII 1081 1261 Part 1 Alexius I to Alexius V 1081 1204 Washington District of Columbia Research Library and Collection ISBN 0 88402 233 1 Magdalino Paul 1989 U Arbel Benjamin Hamilton Bernhard Jacoby David red Latins and Greeks in the Eastern Mediterranean After 1204 Frank Cass amp Co Ltd s 87 110 ISBN 0 71463372 0 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 1993 The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 vid Second Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 43991 6 1952 University of Wisconsin Press ISBN 978 0 299 80926 3 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Dodatkovo do prochitannyaBredenkamp Francois 1996 The Byzantine Empire of Thessaloniki 1224 1242 Thessaloniki Thessaloniki History Center ISBN 9608433177 Stavridou Zafraka Alkmini 1990 Nikaia kai Hpeiros ton 13o aiwna Ideologikh antipara8esh sthn prospa8eia toys na anakthsoyn thn aytokratoria Nicaea and Epirus in the 13th century Ideological confrontation in their effort to recover the empire Greek Thessaloniki Stavridou Zafraka Alkmini 1992 H koinwnia ths Hpeiroy sto kratos toy 8eodwroy Doyka Praktika Die8noys Symposioy gia to Despotato ths Hpeiroy Arta 27 31 Maioy 1990 The society of Epirus in the state of Theodore Doukas Greek Arta Moysikofilologikos Syllogos Arths O Skoyfas s 313 333 Stavridou Zafraka Alkmini 1999 The Empire of Thessaloniki 1224 1242 Political Ideology and Reality Vyzantiaka 19 211 222

Дата публікації:
Топ