Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло II Комнін Дука (грец. Μιχαήλ Β΄ Κομνηνός Δούκας; бл. 1206–1266/1268) — 3-й володар Епірського деспотату в 1230—1266/1268 роках. Намагався відновити вплив своєї держави на Балканах.
| Михайло II Комнін Дука | |
|---|---|
| грец. Μιχαήλ Β΄ Κομνηνός Δούκας | |
 | |
| Народився | 1205 |
| Помер | 1268[1] Епірський деспотат |
| Поховання | Арта |
| Країна |  Візантійська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | d |
| Рід | Ангели |
| Батько | Михайло І Комнін Дука |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Никифор I Комнін Дука, d, Іоанн I Дука[2], d, d і d |
| |
Життєпис
Походив з гілки династії Ангелів. Позашлюбний син Михайла І, правителя Епіру. Народився близько 1206 року. 1215 року батька було вбито, й володарем Епіру став Феодор Комнін Дука. 1230 року після поразки останнього і полону болгарами Михайло отримав Епір, визнавши номінальну залежність від Фессалонікійської імперії.
Новий володар забезпечив собі підтримку місцевої аристократії, одружившись з представницею знатного роду Петраліфінів. Невдовзі встановив дружні стосунки з Нікейською імперією. Ймовірно, до 1236 року він отримав титул деспота від свого стрийка — фессалонікійського імператора Мануїла Дуки. 1237 року залежність від Фессалонік припинилося внаслідок повалення імператора Мануїла, який втік зберіг Фессалію. 1239 року відправив посольство до Фрідріха II Гогенштауфена, імператора Священної Римської імперії, з метою укладання військового союзу.
1241 року після смерті Мануїла, успадкував Фессалію. 1246 року скористався послабленням Болгарського царства, захопивши землі Албанії та північно-західній Македонії. У 1249 році його титул деспота було підтверджено нікейським імператором Іоанном III.
1251 року спробував відвоювати Фессалоніки в нікейців, війна тривала до 1253 року й завершилася невдало для Михайла II. Вимушений був поступитися володіннями в Фессалії та відправити сина Никифора як заручника до Нікеї.
1254 року уклав союзний договір з новим нікейським імператором Феодором II. 1257 року виступив проти останнього, завдавши поразки в Фессалії. Михайло II став планувати захоплення Фессалонік. Втім в цей час Манфред Гогенштауфен, король Сицилії, захопив Корфу та частину албанського узбережжя. Деспот Епіру вимушений був укласти з ним мирний договір.
1259 року знову виступив проти Нікейської імперії в союзі з Манфредом, королем Сицилії, і Вільгельмом II Віллегардуеном, князем Ахейї. Війська союзників вдерлися до Македонії, але зазнали поразки від військ Іоанна Палеолога в битві на рівнині перед Пелагонією. Після цього Михайло II втік на Іонічні острови. Нікейська армія зайняла Епір, але там зіткнулася із запеклим опором і була змушена відступити. Незабаром епірський деспот повернувся з військовою допомогою короля Манфреда.
1261 року виступив проти Михаїла VIII, який перед тим відвоював Константинополь та відновив Візантійську імперію. 1262 року було завдано поразки візантійському війську, що вдерлося до Епіру. Втім у 1264 році Михайло II був змушений вкотре визнати свою залежність від Візантійської імперії. Помер між 1266 та 1268 роками. Його володіння було розділено між синами Никифором і Іоанном.
Родина
Дружина — Феодора, донька севастократора Петра Петраліфіни
Діти:
- Никифор (1240—1297), 4-й володар Епірського деспотату
- Іоанн (д/н—1280)
- Дмитрій (д/н — бл. 1304)
- Олена (1242—1271), дружина Манфреда Гогенштауфена, короля Сицилії
- Анна (д/н—1286), дружина Вільгельма II де Віллардуена, князя Ахейського
Коханка:
Діти:
- Іоанн, правитель Фессалії
- Феодора
Примітки
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Polemis, Demetrios I. (1968). The Doukai: A Contribution to Byzantine Prosopography. London: The Athlone Press.
- Fine, John Van Antwerp (1994) [1987]. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo II Komnin Duka grec Mixahl B Komnhnos Doykas bl 1206 1266 1268 3 j volodar Epirskogo despotatu v 1230 1266 1268 rokah Namagavsya vidnoviti vpliv svoyeyi derzhavi na Balkanah Mihajlo II Komnin Dukagrec Mixahl B Komnhnos DoykasNarodivsya1205Pomer1268 1 Epirskij despotatPohovannyaArtaKrayina Vizantijska imperiyaDiyalnistpolitikPosadadRidAngeliBatkoMihajlo I Komnin DukaU shlyubi zdDitiNikifor I Komnin Duka d Ioann I Duka 2 d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z gilki dinastiyi Angeliv Pozashlyubnij sin Mihajla I pravitelya Epiru Narodivsya blizko 1206 roku 1215 roku batka bulo vbito j volodarem Epiru stav Feodor Komnin Duka 1230 roku pislya porazki ostannogo i polonu bolgarami Mihajlo otrimav Epir viznavshi nominalnu zalezhnist vid Fessalonikijskoyi imperiyi Novij volodar zabezpechiv sobi pidtrimku miscevoyi aristokratiyi odruzhivshis z predstavniceyu znatnogo rodu Petralifiniv Nevdovzi vstanoviv druzhni stosunki z Nikejskoyu imperiyeyu Jmovirno do 1236 roku vin otrimav titul despota vid svogo strijka fessalonikijskogo imperatora Manuyila Duki 1237 roku zalezhnist vid Fessalonik pripinilosya vnaslidok povalennya imperatora Manuyila yakij vtik zberig Fessaliyu 1239 roku vidpraviv posolstvo do Fridriha II Gogenshtaufena imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z metoyu ukladannya vijskovogo soyuzu 1241 roku pislya smerti Manuyila uspadkuvav Fessaliyu 1246 roku skoristavsya poslablennyam Bolgarskogo carstva zahopivshi zemli Albaniyi ta pivnichno zahidnij Makedoniyi U 1249 roci jogo titul despota bulo pidtverdzheno nikejskim imperatorom Ioannom III 1251 roku sprobuvav vidvoyuvati Fessaloniki v nikejciv vijna trivala do 1253 roku j zavershilasya nevdalo dlya Mihajla II Vimushenij buv postupitisya volodinnyami v Fessaliyi ta vidpraviti sina Nikifora yak zaruchnika do Nikeyi 1254 roku uklav soyuznij dogovir z novim nikejskim imperatorom Feodorom II 1257 roku vistupiv proti ostannogo zavdavshi porazki v Fessaliyi Mihajlo II stav planuvati zahoplennya Fessalonik Vtim v cej chas Manfred Gogenshtaufen korol Siciliyi zahopiv Korfu ta chastinu albanskogo uzberezhzhya Despot Epiru vimushenij buv uklasti z nim mirnij dogovir 1259 roku znovu vistupiv proti Nikejskoyi imperiyi v soyuzi z Manfredom korolem Siciliyi i Vilgelmom II Villegarduenom knyazem Ahejyi Vijska soyuznikiv vderlisya do Makedoniyi ale zaznali porazki vid vijsk Ioanna Paleologa v bitvi na rivnini pered Pelagoniyeyu Pislya cogo Mihajlo II vtik na Ionichni ostrovi Nikejska armiya zajnyala Epir ale tam zitknulasya iz zapeklim oporom i bula zmushena vidstupiti Nezabarom epirskij despot povernuvsya z vijskovoyu dopomogoyu korolya Manfreda 1261 roku vistupiv proti Mihayila VIII yakij pered tim vidvoyuvav Konstantinopol ta vidnoviv Vizantijsku imperiyu 1262 roku bulo zavdano porazki vizantijskomu vijsku sho vderlosya do Epiru Vtim u 1264 roci Mihajlo II buv zmushenij vkotre viznati svoyu zalezhnist vid Vizantijskoyi imperiyi Pomer mizh 1266 ta 1268 rokami Jogo volodinnya bulo rozdileno mizh sinami Nikiforom i Ioannom RodinaDruzhina Feodora donka sevastokratora Petra Petralifini Diti Nikifor 1240 1297 4 j volodar Epirskogo despotatu Ioann d n 1280 Dmitrij d n bl 1304 Olena 1242 1271 druzhina Manfreda Gogenshtaufena korolya Siciliyi Anna d n 1286 druzhina Vilgelma II de Villarduena knyazya Ahejskogo Kohanka Diti Ioann pravitel Fessaliyi FeodoraPrimitkiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaPolemis Demetrios I 1968 The Doukai A Contribution to Byzantine Prosopography London The Athlone Press Fine John Van Antwerp 1994 1987 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor Michigan University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4