Фердинанд I Габсбург (нім. Ferdinand I; 10 березня 1503, Алькала-де-Енарес — 25 липня 1564, Відень) — ерцгерцог Австрії з 1521 року, король Богемії, Угорщини і Хорватії з 1526 року, король Німеччини з 1531 року, імператор Священної Римської імперії у 1556—1564 роках. Засновник молодшої (австрійської) гілки династії Габсбургів. До свого вступу на трон він правив австрійськими спадковими землями Габсбургів від імені свого старшого брата Карла V, імператора Священної Римської імперії. Фердинанда обрано імператором після зречення Карла V від цього титулу. Крім інших, мав номінальний титул короля Галичини та Володимирії, не маючи реальної влади у цих землях, що на той час входили до Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
Фердинанд I Габсбург | |
---|---|
Diuina fauente clementia Romanorum electus imperator semper augustus ac Germaniae, Hungariae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Seruiae, Galitiae, Lodomeriae, Bulgariaeque etc rex | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1558-1564 |
Коронація | 14 березня 1558 |
Попередник | Карл V Габсбург |
Наступник | Максиміліан II Габсбург |
Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини і Хорватії Титулярний король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії та інші |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 10 березня 1503 Алькала-де-Енарес |
Смерть | 25 липня 1564 (61 рік) Відень |
Поховання | Собор святого Віта, Прага, Чехія |
Дружина | Анна I |
Діти | Єлизавета, Максиміліан, Анна, Фердинанд, Марія, Мадлен, Катерина, Елеонора, Маргарита, Варвара, Карл, Олена, Іоанна |
Династія | Габсбурги |
Батько | Філіп I Вродливий |
Мати | Іоанна I (королева Кастилії) |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молодість та шлях до імператорської влади
Народився Фердинанд у родині Філіпа I Вродливого та Іоанни Кастильської і Арагонської у місті Алькала-де-Енарес. Він був молодшим братом короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Карла V. Тому із самого початку не мав реальних шансів отримати імператорську корону. Довгий час Фердинанд залишався в Іспанії. Якісь перспективи стати незалежним володарем давав шлюб із Анною, сестрою короля Угорщини та Богемії Людовика II, укладений 25 червня 1521 року. Згідно з договором, укладеним разом із шлюбом, у випадку смерті Людовіка II Фердинанд мав успадкувати його королівства.
Складна ситуація у Німеччині (боротьба з лютеранськими князями та протистояння з Францією у Нідерландах і Бургундії) змусила імператора Карла V шукати надійну опору. Тому 28 квітня 1521 року було укладено Вормський, а 7 лютого 1522 року Брюссельський договори між Карлом V та його братом Фердинандом стосовно розподілу володінь. З цього моменту Фердинанд став правителем ерцгерцогства Австрія, Штирії, Каринтії, Крайни (Вормська угода), Вюртенберга (віднятий Карлом V у його власників за перехід у лютеранство) й Тіроля (Брюссельська угода). З цього моменту Карл все більше довіряв своєму братові, хоча не наділив значними політичними повноваженнями. У 1522-1530 роках Фердинанд представляв інтереси Карла V, коли той був у цей час в Італії.
Після загибелі Людовика II (брата дружини Фердинанда) у битві з османами при Могачі (29 серпня 1526 року) Фердинанд став королем Угорщини (17 грудня 1526 року у Пресбурзі) та Чехії (Богемії) (23 жовтня 1526 року у Празі). Разом з отриманням нових територій, Габсбурги також отримали вимушене протистояння з сильною Османською імперією на сході європейського континенту, що відволікало значні матеріальні, людські та фінансові ресурси.
Невдовзі після цього — 5 січня 1531 року в Кельні Фердинанда обрано римським королем — це був перший крок до звання імператора Священної Римської імперії. Рішення Карла V щодо коронування Фердинанда було продиктоване значними труднощами в управлінні величезними територіями, підвладними Габсбургам. По-друге політична ситуація вимагала постійної присутності в Німеччині представника габсбурзької династії для збереження своєї ваги та авторитету імператорської влади. Проте Фердинанд на випадок відсутності Карла V у Німеччині не мав права приймати принципових рішень, його роль зводилася до функцій адміністратора.
Але цей час Фердинанд використав для налагодження особистих відносин із курфюрстами, іншими князями та герцогами імперії, вільними містами тощо. Крім того, в очах німецьких володарів політична слабкість Фердинанда мала цінність. В умовах релігійної боротьби курфюрсти не бажали бачити на імператорському троні сильного правителя зі значними економічними та військовими ресурсами. Цього у Фердинанда було замало, до того ж залежність від німецьких князів посилилась за рахунок натиску османів.
Але не все було гаразд у спадкових володіннях Фердинанда. Тут він стикнувся із протидією заможної шляхти та лютеран. У 1534 році австрійські війська були розбиті та вигнані з Вюртемберга. Фердинанд вимушений був погодитися повернути це герцогство колишнім власникам. Крім того, загрозу становила Османська імперія, які під час походів брала в облогу вже Відень (1529) та Грац (1532).
Проте політика на налагодження мира між католицькими та протестантськими князями знову підвищила авторитет Фердинанда у Німеччині. До того ж Фердинанд здобув підтримку імперського лицарства, захищаючи його інтереси проти великих феодалів. У 1540 році Карл V повернувся до Німеччини й відразу влада Фердинанда стала номінальною. Але він продовжував налагоджувати стосунки з курфюрстами та впливовими князями. У 1546 році Фердинанд видав одну свою доньку за герцога , а іншу за Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького. У 1550 році Карл V розробив план спадкової імперії, згідно з яким йому мав наслідувати Фердинанд, тому син Карла Філіп, а потім син Фердинада Максиміліан. Проте вже у 1551 році стало зрозумілим, що курфюрсти не підтримують обрання Філіпа імператором й навіть римським королем.
Разом з тим все більше невдач зазнавав його брат Карл V, в першу чергу у боротьбі із Францією. Тому 5-7 травня 1556 року відбулося зречення Карла V на користь Фердинанда.
Правління
Фердинанд став імператором Священної Римської імперії, коли йому вже було 53 роки. Офіційно на рейхстазі у Франкфурті у 1558 році. Основними напрямками його діяльності були — збереження релігійного миру в імперії та передача влади своєму синові — Максиміліану. Нарешті у 1562 році у Тренто він домігся обрання Максиміліана римським королем (28 листопада), а 30 листопада відбулася коронація Максиміліана II.
25 липня 1564 року Фердинанд I помер у Відні. Його поховано 20 серпня 1564 року у Празі, у соборі Святого Вітта.
Повний титул
Фердинанд, милістю Божою обраний імператором Священної Римської імперії, назавжди Август, король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимирії, Куманії та Болгарії тощо, принц-інфант в Іспанії, ерцгерцог Австрії, герцог Бургундії, Брабанту, Штирії, Каринтії, Крайни, маркграф Моравії, герцог Люксембургу, Верхньої та Нижньої Сілезії, Вюртембергу і Тека, князь Швабії, принц-граф Габсбурга, Тіролю, Ферретту, Кібурга, Гориції, ландграф Ельзасу, маркграф Священної Римської імперії, Енса, Бургау, Верхньої та Нижньої Лужиці, пан Словенської марки, Порденоне та Салена тощо.
Родовід
Сім'я
Дружина
Анна I Ягеллонка (1503—1547), донька Владислава II, короля Угорщини та Богемії.
Діти
- Єлизавета (1526—1545), дружина Сигізмунда II Августа Ягеллона, короля Польщі, великого князя Литовського
- Максимілан ΙΙ (1527—1576), імператор Священної Римської імперії
- Анна (1528—1590), дружина Альбрехта V, герцога Баварського
- Фердинад (1529—1595), герцог Тірольський
- Марія (1531—1581), дружина Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького
- Мадлен (1532—1590), черниця
- Катерина (1533—1572), дружина Франческо III Гонзаго, герцога Мантуї та Монферрата, другий шлюб з Сигізмундом II Августом Ягеллоном, королем Польщі, великого князя Литовського
- (1534—1594), дружина Гульєльмо Ґонзага, герцога Мантуї
- (1536—1567), черниця
- Іоанн (1538—1539), помер в дитинстві
- (1539—1572), дружина Альфонсо II Есте, герцога Феррари, Модени та Реджіо
- Карл (1540—1590), герцог Середньоземельний (Штирії, Каринтії та Крайні)
- Урсула (1541—1543), померла в дитинстві
- Олена (1543—1574), черниця
- Іоанна (1547—1578), дружина Франческо I Медичі, великого герцога Тосканського
Цікаві факти
Девізом Фердинанда були слова «Fiat justitia et pereat mundus» («Нехай впаде світ, але здійсниться правосуддя»).
Примітки
- Ferdinand I Nicholas von Habsburg, Erzherzog, Kaiser des Heiliges Römisches Reich deutscher nation (1503 - 1564) - Genealogy(англ.)
- Holy Roman Emperor Ferdinand I — 1556—1564 // Official website of the Holy Roman Empire Association (англ.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
(нім.)
- Ernst Laubach: Ferdinand I. als Kaiser. Politik und Herrscherauffassung des Nachfolgers Karls V. Aschendorff, Münster 2001, . (нім.)
- Alfred Kohler: Ferdinand I. 1503—1564. Fürst, König und Kaiser. C. H. Beck, München 2003, . (нім.)
- Richard Reifenscheid: Die Habsburger in Lebensbildern, Piper Verlag 2007, (нім.)
Посилання
- Фердинанд I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Попередник Карл V Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1558-1564 | Наступник Максиміліан II Габсбург |
Попередник Карл V Габсбург | Король Німеччини 1531-1564 до 1556 разом з Карлом V | Наступник Максиміліан II Габсбург |
Попередник Людвік II Ягеллончик | Король Богемії 1526-1564 | Наступник Максиміліан II Габсбург |
Попередник Лайош II Ягеллончик | Король Угорщини і Хорватії 1526-1564 до 1540 разом з Яношем I з 1540 разом з Яношем II | Наступник Максиміліан II Габсбург |
Попередник Анна I Ягеллонка оскаржувалося іншими претендентами | Титулярний король Галичини та Володимирії 1521-1564 | Наступник Максиміліан II Габсбург оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Карл I Габсбург | Ерцгерцог Австрії 1521-1564 | Наступник Максиміліан II Габсбург |
Попередник Карл I Габсбург | Герцог Штирії 1521-1564 | Наступник Карл II |
Попередник Карл I Габсбург | Герцог Каринтії 1521-1564 | Наступник Карл II |
Попередник Карл I Габсбург | Герцог Крайни 1521-1564 | Наступник Карл II |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand I Gabsburg nim Ferdinand I 10 bereznya 1503 Alkala de Enares 25 lipnya 1564 Viden ercgercog Avstriyi z 1521 roku korol Bogemiyi Ugorshini i Horvatiyi z 1526 roku korol Nimechchini z 1531 roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 1556 1564 rokah Zasnovnik molodshoyi avstrijskoyi gilki dinastiyi Gabsburgiv Do svogo vstupu na tron vin praviv avstrijskimi spadkovimi zemlyami Gabsburgiv vid imeni svogo starshogo brata Karla V imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinanda obrano imperatorom pislya zrechennya Karla V vid cogo titulu Krim inshih mav nominalnij titul korolya Galichini ta Volodimiriyi ne mayuchi realnoyi vladi u cih zemlyah sho na toj chas vhodili do Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo Ferdinand I GabsburgDiuina fauente clementia Romanorum electus imperator semper augustus ac Germaniae Hungariae Dalmatiae Croatiae Sclauoniae Ramae Seruiae Galitiae Lodomeriae Bulgariaeque etc rexImperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya 1558 1564Koronaciya 14 bereznya 1558Poperednik Karl V GabsburgNastupnik Maksimilian II GabsburgInshi tituli Korol Nimechchini Korol Bogemiyi Korol Ugorshini i Horvatiyi Titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi Ercgercog Avstriyi ta inshiBiografichni daniReligiya katolicka cerkvaNarodzhennya 10 bereznya 1503 1503 03 10 Alkala de EnaresSmert 25 lipnya 1564 1564 07 25 61 rik VidenPohovannya Sobor svyatogo Vita Praga ChehiyaDruzhina Anna IDiti Yelizaveta Maksimilian Anna Ferdinand Mariya Madlen Katerina Eleonora Margarita Varvara Karl Olena IoannaDinastiya GabsburgiBatko Filip I VrodlivijMati Ioanna I koroleva Kastiliyi Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodist ta shlyah do imperatorskoyi vladi Imperator Ferdinand na portreti ruki Boksbergera Narodivsya Ferdinand u rodini Filipa I Vrodlivogo ta Ioanni Kastilskoyi i Aragonskoyi u misti Alkala de Enares Vin buv molodshim bratom korolya Ispaniyi ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla V Tomu iz samogo pochatku ne mav realnih shansiv otrimati imperatorsku koronu Dovgij chas Ferdinand zalishavsya v Ispaniyi Yakis perspektivi stati nezalezhnim volodarem davav shlyub iz Annoyu sestroyu korolya Ugorshini ta Bogemiyi Lyudovika II ukladenij 25 chervnya 1521 roku Zgidno z dogovorom ukladenim razom iz shlyubom u vipadku smerti Lyudovika II Ferdinand mav uspadkuvati jogo korolivstva Skladna situaciya u Nimechchini borotba z lyuteranskimi knyazyami ta protistoyannya z Franciyeyu u Niderlandah i Burgundiyi zmusila imperatora Karla V shukati nadijnu oporu Tomu 28 kvitnya 1521 roku bulo ukladeno Vormskij a 7 lyutogo 1522 roku Bryusselskij dogovori mizh Karlom V ta jogo bratom Ferdinandom stosovno rozpodilu volodin Z cogo momentu Ferdinand stav pravitelem ercgercogstva Avstriya Shtiriyi Karintiyi Krajni Vormska ugoda Vyurtenberga vidnyatij Karlom V u jogo vlasnikiv za perehid u lyuteranstvo j Tirolya Bryusselska ugoda Z cogo momentu Karl vse bilshe doviryav svoyemu bratovi hocha ne nadiliv znachnimi politichnimi povnovazhennyami U 1522 1530 rokah Ferdinand predstavlyav interesi Karla V koli toj buv u cej chas v Italiyi Pislya zagibeli Lyudovika II brata druzhini Ferdinanda u bitvi z osmanami pri Mogachi 29 serpnya 1526 roku Ferdinand stav korolem Ugorshini 17 grudnya 1526 roku u Presburzi ta Chehiyi Bogemiyi 23 zhovtnya 1526 roku u Prazi Razom z otrimannyam novih teritorij Gabsburgi takozh otrimali vimushene protistoyannya z silnoyu Osmanskoyu imperiyeyu na shodi yevropejskogo kontinentu sho vidvolikalo znachni materialni lyudski ta finansovi resursi Nevdovzi pislya cogo 5 sichnya 1531 roku v Kelni Ferdinanda obrano rimskim korolem ce buv pershij krok do zvannya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rishennya Karla V shodo koronuvannya Ferdinanda bulo prodiktovane znachnimi trudnoshami v upravlinni velicheznimi teritoriyami pidvladnimi Gabsburgam Po druge politichna situaciya vimagala postijnoyi prisutnosti v Nimechchini predstavnika gabsburzkoyi dinastiyi dlya zberezhennya svoyeyi vagi ta avtoritetu imperatorskoyi vladi Prote Ferdinand na vipadok vidsutnosti Karla V u Nimechchini ne mav prava prijmati principovih rishen jogo rol zvodilasya do funkcij administratora Ale cej chas Ferdinand vikoristav dlya nalagodzhennya osobistih vidnosin iz kurfyurstami inshimi knyazyami ta gercogami imperiyi vilnimi mistami tosho Krim togo v ochah nimeckih volodariv politichna slabkist Ferdinanda mala cinnist V umovah religijnoyi borotbi kurfyursti ne bazhali bachiti na imperatorskomu troni silnogo pravitelya zi znachnimi ekonomichnimi ta vijskovimi resursami Cogo u Ferdinanda bulo zamalo do togo zh zalezhnist vid nimeckih knyaziv posililas za rahunok natisku osmaniv Ale ne vse bulo garazd u spadkovih volodinnyah Ferdinanda Tut vin stiknuvsya iz protidiyeyu zamozhnoyi shlyahti ta lyuteran U 1534 roci avstrijski vijska buli rozbiti ta vignani z Vyurtemberga Ferdinand vimushenij buv pogoditisya povernuti ce gercogstvo kolishnim vlasnikam Krim togo zagrozu stanovila Osmanska imperiya yaki pid chas pohodiv brala v oblogu vzhe Viden 1529 ta Grac 1532 Prote politika na nalagodzhennya mira mizh katolickimi ta protestantskimi knyazyami znovu pidvishila avtoritet Ferdinanda u Nimechchini Do togo zh Ferdinand zdobuv pidtrimku imperskogo licarstva zahishayuchi jogo interesi proti velikih feodaliv U 1540 roci Karl V povernuvsya do Nimechchini j vidrazu vlada Ferdinanda stala nominalnoyu Ale vin prodovzhuvav nalagodzhuvati stosunki z kurfyurstami ta vplivovimi knyazyami U 1546 roci Ferdinand vidav odnu svoyu donku za gercoga a inshu za Vilgelma V Yulih Kleve Berzkogo U 1550 roci Karl V rozrobiv plan spadkovoyi imperiyi zgidno z yakim jomu mav nasliduvati Ferdinand tomu sin Karla Filip a potim sin Ferdinada Maksimilian Prote vzhe u 1551 roci stalo zrozumilim sho kurfyursti ne pidtrimuyut obrannya Filipa imperatorom j navit rimskim korolem Razom z tim vse bilshe nevdach zaznavav jogo brat Karl V v pershu chergu u borotbi iz Franciyeyu Tomu 5 7 travnya 1556 roku vidbulosya zrechennya Karla V na korist Ferdinanda Pravlinnya Ferdinand stav imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi koli jomu vzhe bulo 53 roki Oficijno na rejhstazi u Frankfurti u 1558 roci Osnovnimi napryamkami jogo diyalnosti buli zberezhennya religijnogo miru v imperiyi ta peredacha vladi svoyemu sinovi Maksimilianu Nareshti u 1562 roci u Trento vin domigsya obrannya Maksimiliana rimskim korolem 28 listopada a 30 listopada vidbulasya koronaciya Maksimiliana II 25 lipnya 1564 roku Ferdinand I pomer u Vidni Jogo pohovano 20 serpnya 1564 roku u Prazi u sobori Svyatogo Vitta Povnij titulRealni volodinnya Ferdinanda u 1550 roci vidobrazheni korichnevim kolorom Ferdinand milistyu Bozhoyu obranij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nazavzhdi Avgust korol Nimechchini Ugorshini Bogemiyi Dalmaciyi Horvatiyi Slavoniyi Rami Serbiyi Galichini Volodimiriyi Kumaniyi ta Bolgariyi tosho princ infant v Ispaniyi ercgercog Avstriyi gercog Burgundiyi Brabantu Shtiriyi Karintiyi Krajni markgraf Moraviyi gercog Lyuksemburgu Verhnoyi ta Nizhnoyi Sileziyi Vyurtembergu i Teka knyaz Shvabiyi princ graf Gabsburga Tirolyu Ferrettu Kiburga Goriciyi landgraf Elzasu markgraf Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ensa Burgau Verhnoyi ta Nizhnoyi Luzhici pan Slovenskoyi marki Pordenone ta Salena tosho RodovidSim yaDruzhina Anna I Yagellonka 1503 1547 donka Vladislava II korolya Ugorshini ta Bogemiyi Diti Yelizaveta 1526 1545 druzhina Sigizmunda II Avgusta Yagellona korolya Polshi velikogo knyazya Litovskogo Maksimilan II 1527 1576 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Anna 1528 1590 druzhina Albrehta V gercoga Bavarskogo Ferdinad 1529 1595 gercog Tirolskij Mariya 1531 1581 druzhina Vilgelma V Yulih Kleve Berzkogo Madlen 1532 1590 chernicya Katerina 1533 1572 druzhina Franchesko III Gonzago gercoga Mantuyi ta Monferrata drugij shlyub z Sigizmundom II Avgustom Yagellonom korolem Polshi velikogo knyazya Litovskogo 1534 1594 druzhina Gulyelmo Gonzaga gercoga Mantuyi 1536 1567 chernicya Ioann 1538 1539 pomer v ditinstvi 1539 1572 druzhina Alfonso II Este gercoga Ferrari Modeni ta Redzhio Karl 1540 1590 gercog Serednozemelnij Shtiriyi Karintiyi ta Krajni Ursula 1541 1543 pomerla v ditinstvi Olena 1543 1574 chernicya Ioanna 1547 1578 druzhina Franchesko I Medichi velikogo gercoga Toskanskogo Yelizaveta Maksiilian II Anna Ferdinand Mariya Madlen Katerina Ioann KarlCikavi faktiDevizom Ferdinanda buli slova Fiat justitia et pereat mundus Nehaj vpade svit ale zdijsnitsya pravosuddya PrimitkiFerdinand I Nicholas von Habsburg Erzherzog Kaiser des Heiliges Romisches Reich deutscher nation 1503 1564 Genealogy angl Holy Roman Emperor Ferdinand I 1556 1564 Official website of the Holy Roman Empire Association angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela nim Ernst Laubach Ferdinand I als Kaiser Politik und Herrscherauffassung des Nachfolgers Karls V Aschendorff Munster 2001 ISBN 3 402 05165 6 nim Alfred Kohler Ferdinand I 1503 1564 Furst Konig und Kaiser C H Beck Munchen 2003 ISBN 3 406 50278 4 nim Richard Reifenscheid Die Habsburger in Lebensbildern Piper Verlag 2007 ISBN 978 3 492 24753 5 nim PosilannyaFerdinand I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Poperednik Karl V Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1558 1564 Nastupnik Maksimilian II Gabsburg Poperednik Karl V Gabsburg Korol Nimechchini 1531 1564 do 1556 razom z Karlom V Nastupnik Maksimilian II Gabsburg Poperednik Lyudvik II Yagellonchik Korol Bogemiyi 1526 1564 Nastupnik Maksimilian II Gabsburg Poperednik Lajosh II Yagellonchik Korol Ugorshini i Horvatiyi 1526 1564 do 1540 razom z Yanoshem I z 1540 razom z Yanoshem II Nastupnik Maksimilian II Gabsburg Poperednik Anna I Yagellonka oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi 1521 1564 Nastupnik Maksimilian II Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Poperednik Karl I Gabsburg Ercgercog Avstriyi 1521 1564 Nastupnik Maksimilian II Gabsburg Poperednik Karl I Gabsburg Gercog Shtiriyi 1521 1564 Nastupnik Karl II Poperednik Karl I Gabsburg Gercog Karintiyi 1521 1564 Nastupnik Karl II Poperednik Karl I Gabsburg Gercog Krajni 1521 1564 Nastupnik Karl II