Fiat justitia et pereat mundus (фі́ат юсті́ціа ет пе́реат му́ндус) — латинський крилатий вислів, що дослівно перекладається так:
«Нехай здійсниться правосуддя і загине світ».
Більш літературний переклад:
«Нехай здійсниться правосуддя, хоч би загинув світ».
Вислів несе іронічне по відношенню до юристів забарвлення.
Про переваги і гарантії, які дає суд присяжних, я зовсім не буду згадувати — Але на світі існують затяті юристи, буквоїди, девіз яких: fiat justitia, pereat mundus! | ||
— Ф. Енгельс, «Припинення „Kriminalistische Zeitung“», 1842 |
У залежності від контексту, його можна тлумачити у різний спосіб:
- В ім'я правосуддя не слід ні перед чим зупинятися.
- Слід жертвувати всім заради справедливості.
- Прямолінійна послідовність шкідлива і непотрібна.
На думку філософа [ru], його тлумачать двояко: в позитивному і критично-іронічному сенсах. У першому випадку ми маємо справу з абсолютизацією порядку взагалі. У другому — з нормальною реакцією розсудливих людей, що розуміють обмеженість цього «порядку взагалі» стосовно людського життя. «Різниця між буквою і духом закону заснована якраз на розходженні цих двох підходів до порядку».
Сенека, «Про гнів»
Вираз, відомий також у зворотньому прочитанні («Pereat mundus, fiat justitia»), приписується німецькому імператору Фердинанду I (1556–1564) за книгою Йоганна Манліуса «Loci communes» («Загальні теми») (1563), де наводиться як гасло самого імператора. Проте, в дещо іншому звучанні, її приписують Луцію Кальпурнію Пізону Цезоніну (римському консулу 58 року до н. е., тестеві Цезаря і ворогу Цицерона): [en]» («Правосуддя повинно здійснитися, навіть якщо впадуть небеса»). Луція не слід плутати з Гнеєм Кальпурнієм Пізоном (консулом 23 року до н. е.) — який, щоправда, міг би залюбки підписатися під крилатим висловом (див. врізку). →
У часи Канта фраза вже набула популярності й поширення:
Положення «Fiat iustitia, pereat mundus», яке можна перекласти як: «Нехай панує справедливість, якщо навіть від цього загинуть усі шахраї на світі», увійшло в побут як прислів'я. Звучить воно, правда, дещо зухвало, але воно істинне і становить собою сміливий принцип права, що відтинає всі манівці, второвані підступністю або силою. Не слід тільки помилково тлумачити його і розуміти як дозвіл користуватися своїм правом з усією строгістю (це суперечило б етичному обов'язку). Воно накладає на можновладців обов'язок нікому не відмовляти і нікого не обмежувати в його праві через неприязнь або співчуття до інших… Світ жодним чином не загине від того, що злих людей стане менше. Оригінальний текст (нім.) Der zwar etwas renommistisch klingende, sprichwörtlich in Umlauf gekommene, aber wahre Satz: fiat iustitia, pereat mundus, das heißt zu deutsch: "Es herrsche Gerechtigkeit, die Schelme in der Welt mögen auch insgesammt darüber zugrunde gehen, " ist ein wackerer, alle durch Arglist oder Gewalt vorgezeichnete krumme Wege abschneidender. Rechtsgrundsatz; nur daß er nicht mißverstanden und etwa als Erlaubnis, sein eigenes Recht mit der größten Strenge zu benutzen (welches der ethischen Pflicht widerstreiten würde), sondern als Verbindlichkeit der Machthabenden, niemandem sein Recht aus Ungunst oder Mitleiden gegen andere zu weigern oder zu schmälern, verstanden wird; wozu vorzüglich eine nach reinen Rechtsprinzipien eingerichtete innere Verfassung des Staats, dann aber auch die der Vereinigung desselben mit andern benachbarten oder auch entfernten Staaten zu einer (einem allgemeinen Staat analogischen) gesetzlichen Ausgleichung ihrer Streitigkeiten erfordert wird. — Dieser Satz will nichts anders sagen als: die politische Maximen müssen nicht von der aus ihrer Befolgung zu erwartenden Wohlfahrt und Glückseligkeit eines jeden Staats, also nicht vom Zweck, den sich ein jeder derselben zum Gegenstande macht (vom Wollen), als dem obersten (aber empirischen) Prinzip der Staatsweisheit, sondern von dem reinen Begriff der Rechtspflicht (vom Sollen, dessen Prinzip a priori durch reine Vernunft gegeben ist) ausgehen, die physischen Folgen daraus mögen auch sein, welche sie wollen. Die Welt wird keinesweges dadurch untergehen, daß der bösen Menschen weniger wird. — Zum ewigen Frieden. Ein philosophischer Entwurf von Immanuel Kant | ||
— Іммануїл Кант, «До вічного миру», 1795 |
З ним не погоджується визначний російський правознавець В.С. Нерсесянц, принагідно називаючи вислів «улюбленим афоризмом» Канта. На переконання Нерсесянца, Кант обґрунтовує даним висловом загальну ідею рівності між злочином і покаранням, але натомість не можна, скажімо, відплачувати смертю за злочин, не пов'язаний з умисним убивством. Пізніше він додав: «У сучасних умовах, коли загибель світу — вже не повчальний мовний зворот, а цілком реальна можливість… кантівський афоризм можна перефразувати наступним чином: „Якщо справедливість здійсниться, світ не загине“».
Цілком протилежно вислів сприймають правознавець А. К. Соболєва («Чоловік, що сказав „Нехай загине світ, але восторжествує право“, не був філософом, і він був неправий: право потрібно якраз для того, щоб не обвалилося небо і наш світ не загинув») та професор Тюбінгенського університету [de] («Прислів'я аж ніяк не захищає негуманний фанатизм справедливості, більш того, воно вимагає, щоб юстиція діяла, не зважаючи на обличчя…»), голова Конституційного суду Росії В. Д. Зорькін («У цьому вислові йдеться… не про будь-який закон, а про правду, справедливість, про право в широкому сенсі. У такій інтерпретації я активно захищаю таке гасло. Тому що світ без юстиції, без справедливості — це тюремна зона, общак, це кримінал»).
Вираз у дещо зміненому вигляді (лат. Fiat justitia, ne pereat mundus — Нехай здійсниться правосуддя, щоб не загинув світ) використовує українське Державне бюро розслідувань як свій слоган.
Див. також
Примітки
- Бабкин А. М., Шендецов В. В. Словарь иноязычных выражений и слов, употребляющихся в русском языке без перевода: В 3 кн. Том 1 (A-J). — Л: Наука, 1981.
- Балашов Л. Е. Философия. 3-е изд., с испр. и доп. — М.: Дашков и К, 2009. — 664 с.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Нерсесянц В. С. Философия права. Учебник для вузов. — М.: Издательская группа ИНФРА • M — НОРМА, 1997. — С. 495.
- Нерсесянц В. С. Философия права: учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2009. — С. 148—149
- Хёффе О. Справедливость. Философское введение. Пер. с нем. О. В. Кильдюшова; под ред. Т. А. Дмитриева. — М.: Праксис, 2007. — С. 78
- Той же Хьоффе наводить переклад висловлювання Мартіном Лютером, вжитий у його проповіді від 10 травня 1535 року: «Нехай здійсниться те, що праведно, і нехай через це зникне світ»
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
Посилання
- Варіант гасла на стіні суду в Казані, РФ (Архів)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fiat justitia et pereat mundus fi at yusti cia et pe reat mu ndus latinskij krilatij visliv sho doslivno perekladayetsya tak Medal Komitetu pilnosti San Francisko 1856 roku Napis na zvoroti Fiat Justitia Ruat Coelum Nehaj zdijsnitsya pravosuddya i zagine svit Bilsh literaturnij pereklad Nehaj zdijsnitsya pravosuddya hoch bi zaginuv svit Visliv nese ironichne po vidnoshennyu do yuristiv zabarvlennya Pro perevagi i garantiyi yaki daye sud prisyazhnih ya zovsim ne budu zgaduvati Ale na sviti isnuyut zatyati yuristi bukvoyidi deviz yakih fiat justitia pereat mundus F Engels Pripinennya Kriminalistische Zeitung 1842 U zalezhnosti vid kontekstu jogo mozhna tlumachiti u riznij sposib V im ya pravosuddya ne slid ni pered chim zupinyatisya Slid zhertvuvati vsim zaradi spravedlivosti Pryamolinijna poslidovnist shkidliva i nepotribna Na dumku filosofa ru jogo tlumachat dvoyako v pozitivnomu i kritichno ironichnomu sensah U pershomu vipadku mi mayemo spravu z absolyutizaciyeyu poryadku vzagali U drugomu z normalnoyu reakciyeyu rozsudlivih lyudej sho rozumiyut obmezhenist cogo poryadku vzagali stosovno lyudskogo zhittya Riznicya mizh bukvoyu i duhom zakonu zasnovana yakraz na rozhodzhenni cih dvoh pidhodiv do poryadku Vin Gnej Pizon odnogo razu nakazav vidvesti na stratu soldata sho povernuvsya z vidpustki bez svogo suputnika za te sho toj nibito vbiv svogo tovarisha raz ne mozhe jogo pred yaviti Zasudzhenij buv vivedenij za val i vzhe pidstaviv shiyu yak raptom z yavivsya jogo tovarish yakij vvazhavsya vbitim Tut centurion priznachenij keruvati stratoyu nakazuye ohoroncevi zahovati mech i vidvodit zasudzhenogo nazad do Pizona shob Pizon znyav z nogo obvinuvachennya bo jogo vzhe znyala z soldata fortuna Tut na tribunal v lyuti pidijmayetsya Pizon i nakazuye vesti na stratu oboh i togo soldata yakij ne vbivav i togo yakogo ne vbili Sho mozhe buti bilsh negidnim Ale Pizon dodav i tretogo Vin nakazav stratiti i togo centuriona yakij povernuv zasudzhenogo Tebe skazav Pizon ya nakazuyu stratiti tomu sho ti vzhe zasudzhenij tebe tomu sho ti buv prichinoyu osudu tovarisha po zbroyi a tebe za te sho ne vikonav nakazu svogo voyenachalnika vbiti cogo soldata Tak vin pridumav tri zlochini z togo sho ne zmig znajti zhodnogo Seneka Pro gniv Fragment skulpturi Terezi spravedlivosti v Kolini Chehiya Slovo iustitia v klasichnij orfografiyi Viraz vidomij takozh u zvorotnomu prochitanni Pereat mundus fiat justitia pripisuyetsya nimeckomu imperatoru Ferdinandu I 1556 1564 za knigoyu Joganna Manliusa Loci communes Zagalni temi 1563 de navoditsya yak gaslo samogo imperatora Prote v desho inshomu zvuchanni yiyi pripisuyut Luciyu Kalpurniyu Pizonu Cezoninu rimskomu konsulu 58 roku do n e testevi Cezarya i vorogu Cicerona en Pravosuddya povinno zdijsnitisya navit yaksho vpadut nebesa Luciya ne slid plutati z Gneyem Kalpurniyem Pizonom konsulom 23 roku do n e yakij shopravda mig bi zalyubki pidpisatisya pid krilatim vislovom div vrizku U chasi Kanta fraza vzhe nabula populyarnosti j poshirennya Polozhennya Fiat iustitia pereat mundus yake mozhna pereklasti yak Nehaj panuye spravedlivist yaksho navit vid cogo zaginut usi shahrayi na sviti uvijshlo v pobut yak prisliv ya Zvuchit vono pravda desho zuhvalo ale vono istinne i stanovit soboyu smilivij princip prava sho vidtinaye vsi manivci vtorovani pidstupnistyu abo siloyu Ne slid tilki pomilkovo tlumachiti jogo i rozumiti yak dozvil koristuvatisya svoyim pravom z usiyeyu strogistyu ce superechilo b etichnomu obov yazku Vono nakladaye na mozhnovladciv obov yazok nikomu ne vidmovlyati i nikogo ne obmezhuvati v jogo pravi cherez nepriyazn abo spivchuttya do inshih Svit zhodnim chinom ne zagine vid togo sho zlih lyudej stane menshe Originalnij tekst nim Der zwar etwas renommistisch klingende sprichwortlich in Umlauf gekommene aber wahre Satz fiat iustitia pereat mundus das heisst zu deutsch Es herrsche Gerechtigkeit die Schelme in der Welt mogen auch insgesammt daruber zugrunde gehen ist ein wackerer alle durch Arglist oder Gewalt vorgezeichnete krumme Wege abschneidender Rechtsgrundsatz nur dass er nicht missverstanden und etwa als Erlaubnis sein eigenes Recht mit der grossten Strenge zu benutzen welches der ethischen Pflicht widerstreiten wurde sondern als Verbindlichkeit der Machthabenden niemandem sein Recht aus Ungunst oder Mitleiden gegen andere zu weigern oder zu schmalern verstanden wird wozu vorzuglich eine nach reinen Rechtsprinzipien eingerichtete innere Verfassung des Staats dann aber auch die der Vereinigung desselben mit andern benachbarten oder auch entfernten Staaten zu einer einem allgemeinen Staat analogischen gesetzlichen Ausgleichung ihrer Streitigkeiten erfordert wird Dieser Satz will nichts anders sagen als die politische Maximen mussen nicht von der aus ihrer Befolgung zu erwartenden Wohlfahrt und Gluckseligkeit eines jeden Staats also nicht vom Zweck den sich ein jeder derselben zum Gegenstande macht vom Wollen als dem obersten aber empirischen Prinzip der Staatsweisheit sondern von dem reinen Begriff der Rechtspflicht vom Sollen dessen Prinzip a priori durch reine Vernunft gegeben ist ausgehen die physischen Folgen daraus mogen auch sein welche sie wollen Die Welt wird keinesweges dadurch untergehen dass der bosen Menschen weniger wird Zum ewigen Frieden Ein philosophischer Entwurf von Immanuel Kant Immanuyil Kant Do vichnogo miru 1795 Z nim ne pogodzhuyetsya viznachnij rosijskij pravoznavec V S Nersesyanc prinagidno nazivayuchi visliv ulyublenim aforizmom Kanta Na perekonannya Nersesyanca Kant obgruntovuye danim vislovom zagalnu ideyu rivnosti mizh zlochinom i pokarannyam ale natomist ne mozhna skazhimo vidplachuvati smertyu za zlochin ne pov yazanij z umisnim ubivstvom Piznishe vin dodav U suchasnih umovah koli zagibel svitu vzhe ne povchalnij movnij zvorot a cilkom realna mozhlivist kantivskij aforizm mozhna perefrazuvati nastupnim chinom Yaksho spravedlivist zdijsnitsya svit ne zagine Cilkom protilezhno visliv sprijmayut pravoznavec A K Sobolyeva Cholovik sho skazav Nehaj zagine svit ale vostorzhestvuye pravo ne buv filosofom i vin buv nepravij pravo potribno yakraz dlya togo shob ne obvalilosya nebo i nash svit ne zaginuv ta profesor Tyubingenskogo universitetu de Prisliv ya azh niyak ne zahishaye negumannij fanatizm spravedlivosti bilsh togo vono vimagaye shob yusticiya diyala ne zvazhayuchi na oblichchya golova Konstitucijnogo sudu Rosiyi V D Zorkin U comu vislovi jdetsya ne pro bud yakij zakon a pro pravdu spravedlivist pro pravo v shirokomu sensi U takij interpretaciyi ya aktivno zahishayu take gaslo Tomu sho svit bez yusticiyi bez spravedlivosti ce tyuremna zona obshak ce kriminal Viraz u desho zminenomu viglyadi lat Fiat justitia ne pereat mundus Nehaj zdijsnitsya pravosuddya shob ne zaginuv svit vikoristovuye ukrayinske Derzhavne byuro rozsliduvan yak svij slogan Div takozhSpisok latinskih visloviv en PrimitkiBabkin A M Shendecov V V Slovar inoyazychnyh vyrazhenij i slov upotreblyayushihsya v russkom yazyke bez perevoda V 3 kn Tom 1 A J L Nauka 1981 Balashov L E Filosofiya 3 e izd s ispr i dop M Dashkov i K 2009 664 s Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nersesyanc V S Filosofiya prava Uchebnik dlya vuzov M Izdatelskaya gruppa INFRA M NORMA 1997 S 495 ISBN 5 89123 098 4 Nersesyanc V S Filosofiya prava uchebnik 2 e izd pererab i dop M Norma 2009 S 148 149 Hyoffe O Spravedlivost Filosofskoe vvedenie Per s nem O V Kildyushova pod red T A Dmitrieva M Praksis 2007 S 78 Toj zhe Hoffe navodit pereklad vislovlyuvannya Martinom Lyuterom vzhitij u jogo propovidi vid 10 travnya 1535 roku Nehaj zdijsnitsya te sho pravedno i nehaj cherez ce znikne svit Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2013 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2018 PosilannyaVariant gasla na stini sudu v Kazani RF Arhiv