Фенноска́ндія (фін., швед. і норв. Fennoskandia) — фізико-географічний регіон, на північному заході Європи, загальною площею близько 1,88 млн. км² (включаючи площу моря; площа суші — понад 1,5 млн км²). Виділена фінським геологом Вільгельмом Рамзаєм в 1898 році у складі Норвегії, Швеції, Фінляндії і західних частин колишніх Олонецької та Архангельської губерній Росії. Найменована по назві тубільців терену — скандинавів та фінно-угрів.
Фенноскандія | |
---|---|
63°00′00″ пн. ш. 17°00′00″ сх. д. / 63.0000° пн. ш. 17.0000° сх. д.Координати: 63°00′00″ пн. ш. 17°00′00″ сх. д. / 63.0000° пн. ш. 17.0000° сх. д. | |
Місцезнаходження | Північна Європа |
Довколишні води | Північний Льодовитий океан, Атлантичний океан |
Найвища точка | 2,469 м, Гальгепігген |
Країна | Росія |
| |
Фенноскандія у Вікісховищі |
Включає в себе Скандинавський півострів, Фінляндію, Карелію та Кольський півострів. Культурно є територією культурних контактів між норвежцями, шведами, саамами, фінами та росіянами.
Відокремлена від інших фізико-географічних країн Європи Білим, Баренцовим, Норвезьким, Північним та Балтійським морями. На території Росії має сухопутну межу з Російською рівниною.
До російської Фенноскандії відносять території Карелії і Мурманської області, лівобережжі річок Онега і в Архангельській області, північна частина Андомської височини, правобережжі річок Свір і Нева у Ленінградській області, а також прилеглі до цих територій моря. Загальна площа російської Фенноскандії становить близько 400 тис. км², населення — близько 4,5 млн осіб, включаючи правобережну частину Санкт-Петербурга.
Практично всю територію Фенноскандії складають докембрійські кристалічні утворення Балтійського щита, а решту — палеозойського походження Східно-Європейської платформи. У рельєфі переважають середньовисотні нагір'я (заввишки до 2469 м — гора Гальхепігген) і плоскогір'я, на північному сході — гірський масив Хібіни висотою до 1200 м. У районах, прилеглих до Балтійського моря — великі рівнини з найбільшими озерами Європи: Ладозьким, Онезьким, Венерн тощо. Заледеніння визначило широке розповсюдження льодовикових форм рельєфу — моренних пасом, шхерних та фіордових типів берегів.
Клімат на більшій частині Фенноскандії помірний з прохолодним літом і значною кількістю опадів, що перевищує випаровуваність, що визначає велику кількість озер, боліт і багатоводних річок. Основна частина покрита тайговими сосновими і ялиновими лісами.
На території Фенноскандії розташовані великі родовища залізних руд — , Кіруна та Кіркенес, мідно-нікелевих руд — Печенганікель, апатитів, хромітів та інших корисних копалин.
Північну частину Фенноскандии в літературі іноді називають Північним Калоттом; різні автори по-різному визначають територію цього регіону; зазвичай до Північного Калотту відносять ту частину Фенноскандії, яка розташована на північ від Північного полярного кола.
Див. також
Примітки
- Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 3: Р — Я. — Петрозаводск: «ПетроПресс», 2011. — 384 с.: ил., карт. (т. 3) — стр. 204
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fennoska ndiya fin shved i norv Fennoskandia fiziko geografichnij region na pivnichnomu zahodi Yevropi zagalnoyu plosheyu blizko 1 88 mln km vklyuchayuchi ploshu morya plosha sushi ponad 1 5 mln km Vidilena finskim geologom Vilgelmom Ramzayem v 1898 roci u skladi Norvegiyi Shveciyi Finlyandiyi i zahidnih chastin kolishnih Oloneckoyi ta Arhangelskoyi gubernij Rosiyi Najmenovana po nazvi tubilciv terenu skandinaviv ta finno ugriv Fennoskandiya63 00 00 pn sh 17 00 00 sh d 63 0000 pn sh 17 0000 sh d 63 0000 17 0000 Koordinati 63 00 00 pn sh 17 00 00 sh d 63 0000 pn sh 17 0000 sh d 63 0000 17 0000Misceznahodzhennya Pivnichna YevropaDovkolishni vodi Pivnichnij Lodovitij okean Atlantichnij okeanNajvisha tochka 2 469 m GalgepiggenKrayina Rosiya Fennoskandiya u Vikishovishi Vklyuchaye v sebe Skandinavskij pivostriv Finlyandiyu Kareliyu ta Kolskij pivostriv Kulturno ye teritoriyeyu kulturnih kontaktiv mizh norvezhcyami shvedami saamami finami ta rosiyanami Vidokremlena vid inshih fiziko geografichnih krayin Yevropi Bilim Barencovim Norvezkim Pivnichnim ta Baltijskim moryami Na teritoriyi Rosiyi maye suhoputnu mezhu z Rosijskoyu rivninoyu Do rosijskoyi Fennoskandiyi vidnosyat teritoriyi Kareliyi i Murmanskoyi oblasti livoberezhzhi richok Onega i v Arhangelskij oblasti pivnichna chastina Andomskoyi visochini pravoberezhzhi richok Svir i Neva u Leningradskij oblasti a takozh prilegli do cih teritorij morya Zagalna plosha rosijskoyi Fennoskandiyi stanovit blizko 400 tis km naselennya blizko 4 5 mln osib vklyuchayuchi pravoberezhnu chastinu Sankt Peterburga Praktichno vsyu teritoriyu Fennoskandiyi skladayut dokembrijski kristalichni utvorennya Baltijskogo shita a reshtu paleozojskogo pohodzhennya Shidno Yevropejskoyi platformi U relyefi perevazhayut serednovisotni nagir ya zavvishki do 2469 m gora Galhepiggen i ploskogir ya na pivnichnomu shodi girskij masiv Hibini visotoyu do 1200 m U rajonah prileglih do Baltijskogo morya veliki rivnini z najbilshimi ozerami Yevropi Ladozkim Onezkim Venern tosho Zaledeninnya viznachilo shiroke rozpovsyudzhennya lodovikovih form relyefu morennih pasom shhernih ta fiordovih tipiv beregiv Klimat na bilshij chastini Fennoskandiyi pomirnij z proholodnim litom i znachnoyu kilkistyu opadiv sho perevishuye viparovuvanist sho viznachaye veliku kilkist ozer bolit i bagatovodnih richok Osnovna chastina pokrita tajgovimi sosnovimi i yalinovimi lisami Na teritoriyi Fennoskandiyi roztashovani veliki rodovisha zaliznih rud Kiruna ta Kirkenes midno nikelevih rud Pechenganikel apatitiv hromitiv ta inshih korisnih kopalin Pivnichnu chastinu Fennoskandii v literaturi inodi nazivayut Pivnichnim Kalottom rizni avtori po riznomu viznachayut teritoriyu cogo regionu zazvichaj do Pivnichnogo Kalottu vidnosyat tu chastinu Fennoskandiyi yaka roztashovana na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola Div takozhLaplandiya Baltoskandiya Pivnichnij Kalott SkandinaviyaPrimitkiKareliya enciklopediya v 3 t gl red A F Titov T 3 R Ya Petrozavodsk PetroPress 2011 384 s il kart ISBN 978 5 8430 0127 8 t 3 str 204