Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Узун- Хаджі Салтинський (Узун-Хаїр Хаджі-Хан) (1848 — 30 березня 1920) — дагестанський і чеченський релігійний і політичний лідер, емір Північно-Кавказького емірату. За національністю аварець.
| Узун-Хаджі | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1848 d, Гунібський район, Дагестанська АРСР, РСФРР |
| Помер | 30 березня 1920 Грузія |
| Діяльність | імам |
| Конфесія | іслам |
| |
Біографія
Ранні роки. Виховання, освіта, діяльність
Народився у селі Салта Гунібського округу у 1848 році у селянській родині. У молодості був мюридом шейха Абдурахмана-Хаджі із Согратля, головного інспектора державного апарату в імаматі Шаміля. Протягом 11 років Узун-Хаджі навчався у цього відомого аліма, потім продовжив навчання ісламського богослов'я в Османській Імперії: в Аравії, Сирії, Туреччині. Здобувши вищу духовну освіту, Узун-Хаджі зайнявся складанням наукових праць з теології і став серйозно захоплюватися релігійною поезією. Він також брав активну участь у повстанні 1877 року. Перша битва за його участю сталася на Салтинському мосту (червоний міст) першого дня рамазана 1877 року. Після придушення повстання він був заарештований і засланий до Новоузенського повіту Самарської губернії на 7 років, проте через 4 роки втік із заслання і повернувся до Дагестану.
Вдруге був заарештований у 1910 році за будівництво медресе у селищі Салта без дозволу влади. Спочатку перебував під домашнім арештом, потім його на один рік перевели до Темір-Хан-Шури і потім вислали до Астрахані. Але через рік він утік звідти і нелегально поїхав до Мекки для здійснення хаджу, що зайняло рівно рік. По дорозі назад він приєднався до чеченських паломників і прибув до Грозного, потім перебрався до Ножаю-Юрту. Два роки він прожив серед чеченців, займаючись проповідями та агітацією проти російської влади, а 1916 року повернувся до рідного села Салта.
Приставку «Узун» до імені отримав він найімовірніше від супротивників, які намагалися підчепити його гідність («Узун» — з кумикської мови «довгий», а Хаджі був маленького зросту).
1917—1919 роки
Після Лютневої революції 1917 Узун-хаджі став одним з організаторів Дагестанського Міллі-Комітету, який виступив з ініціативою проведення референдуму про введення шаріату в Дагестані. Усі сільські спільноти Дагестанської області висловилися за шаріатську форму правління. Узун-Хаджі також брав участь у з'їзді гірських народів, що відбувся в селі Анді 10 серпня 1917 року, на якому імамом Дагестану був проголошений . Щодо земельного питання на з'їзді з ініціативи Узун-Хаджі було прийнято постанову з таких пунктів:
 | Всі землі Дагестану, що були в розпорядженні царського уряду, повернути дагестанському народу.
|  |
У вересні 1917 року загоном Узун-Хаджі було здійснено напад на Хасавюртовський округ, при цьому постраждали понад 170 населених пунктів, розташованих на території округу, у тому числі Хасавюрт, повне знищення якого не сталося лише завдяки допомозі, наданої бронепоїздом Бакинської Ради, що курсував між Хасав'юртом і Гудермесом та охороняв залізницю для військових ешелонів, що поверталися з Кавказького фронту, а також для відправлення до голодного Баку продовольства, що закуповувалося на Північному Кавказі.
У січні 1918 року на ІІІ з'їзді представників гірських народів у Темір-Хан-Шурі Нажмудін Гоцінський повторно був проголошений імамом усього Дагестану. Узун-Хаджі при цьому заявив: «Хто не підкориться імаму, тому ми відрубаємо голову». Було оголошено лист Узун-Хаджі, в якому виражалася недовіра світським органам влади та пропонувалося їх розігнати, передавши всі повноваження місцевому духовенству та Шаріатському управлінню Дагестану. Дагестанський обласний виконком — орган Тимчасового уряду — висловив подив щодо проголошення Гоцинського імамом і направив йому листа, в якому пропонувалося пояснити народу, який сенс він вкладає в поняття «імам». В результаті Гоцинського проголосили не імамом, а муфтієм. Узун-Хаджи, який наполягав на проголошенні Гоцинського імамом, розгнівався на Гоцинського за нетвердість проведення ідеї імамату і вивів свої загони з міста. Цим скористалися соціалісти та провели своє рішення про анулювання рішення з'їзду про обрання Гоцинського муфтієм.
У квітні 1918 року загін Узун-Хаджі фактично спалив Хасавюрт за допомогою пляшок з гасом, якими були забезпечені його мюриди.
Промова Узун-Хаджі на засіданні Гірського парламенту:
«Нам потрібно одне з двох: чи жити, чи померти. Усі народи працюють у цьому напрямі. І ми маємо працювати для спільного благополуччя. Якби ми досі працювали об'єднано та організовано, то ніякий ворог не наважився б переступити межі нашої Батьківщини. Першими не поєдналися аліми, а за ними — вся темна маса. Мусульмани почали вбивати один одного. Як би там не було, а минуле треба забути. Давайте ж хоч тепер перед загальною небезпекою, перед спільною для всіх нас загрозою потрапити в кабалу до генералів і козаків, об'єднаємось, і тоді ніхто не може перемогти нас, ні козаки, ні інша диявольська сила. Ми, мусульмани, повинні жити як брати, породжені одним спільним батьком. Я і хоч би як були старі, підемо вмирати за народ».
Після того, як у квітні 1919 року війська ЗСПР зайняли Дагестан, Узун-Хаджі став збирати загони добровольців для боротьби з ними. 22 травня 1919 року у зв'язку з окупацією білими військами Дагестану було припинено діяльність уряду Горської Республіки. Нажмудін Гоцінський виступив на підтримку ЗСПР проти Червоної Армії. Він звернувся до Узун-Хаджі з листом, в якому пропонувалося, заручившись військовою підтримкою Великої Британії, спільно виступити проти більшовиків. Однак Узун-Хаджі не прийняв пропозицію Гоцинського, відповівши: «Яка різниця, якого кольору свиня — чорна чи біла?». Про Гоцинському він говорив: «Я хотів зробити з нього імама, але він виявився Іваном». Узун-Хаджі, зібравши своє військо, пішов у гори на кордоні Чечні та Дагестану. Наприкінці травня 1919 р. у селі Ботліх він зібрав великий маджліс, де був обраний імамом Дагестану та Чечні, а резиденцією імамату було обрано Ведено.
Влітку 1919 року за підтримки чеченця Іналука Арсанукаєва (Дишнінського), що привіз для Узун-Хаджі фірман (послання) від султана Османського Багаутдіна (Магомет-Ваххідін VI), Узун-хаджі приступив до створення військових і цивільних структур Півнчіно-кавказького емірату.
Авторитет Узун-Хаджі зріс завдяки перемогам його війська під командуванням Арсанукаєва над військами ВРЮР під командуванням генерала І. Колесникова у битві за станицю Воздвиженську. Внаслідок боїв 11 вересня 1919 року білогвардійські частини відступили до Грозного, а військам Узун-Хаджі вдалося взяти в полон 112 jcs,. Через два дні, 13 вересня, відбувся бій війська Узун-Хаджі з козаками в Шалі, в результаті якого було взято в полон 138 козаків.
19 вересня 1919 р., на нараді за участю представників чеченського та дагестанського духовенства було оголошено про створення Північно-Кавказького емірату на чолі з еміром Узун-Хаїр Хаджі-Ханом. У розпорядженні прем'єр-міністра уряду емірату Іналука Арсанукаєва, виданому у вересні 1919 р., було оголошено, що «Північно-Кавказьке емірство є самостійною шаріатською монархією на чолі з еміром Узун-Хаїр-Хаджі-Ханом, але під протекторатом Халіфа мусульманського еміра Його Велиності Оттоманського імператора Магомета-Ваххіддіна-VI». У цьому документі Горська Республіка називалася міфічною республікою, яка не мала опори в народі.
Уряд емірату Узун-Хаджи був інтернаціональним: у ньому було по два аварці, чеченця, інгуша і кабардинця. Вищу світську освіту мала одна людина, вищу духовну — двоє, грамотними російською мовою (а серед них одна і арабською) були троє, неписьменними були два міністри (військовий і шляхів сполучення, пошт і телеграфу).
На початку 1919 року командувач 11-ї армії РККА М. Гикало після поразок у боях з військами ВРЮР ухвалив рішення відвести залишки розгромленої армії в гори. Узун-Хаджі вступив у союз із Гикалом, тому із залишків його армії було сформовано інтернаціональний загін червоних повстанців. Він розміщувався біля емірату і підпорядковувався військовому штабу Узун-Хаджі як 5-й полк армії Північно-Кавказького емірату. Інгушський загін червоних партизанів на чолі з Хізіром Орцхановим, який перебував у горах Інгушетії, вважався 7-м полком армії Узун-Хаджі. Представник більшовиків Хабала Бесланеєв навіть став міністром внутрішніх справ емірату, а начальником штабу військ емірату став більшовик інгуш Магомет Ханієв.
Також Хізір Орцханов, через якого надходила зброя з Грузії, був призначений головнокомандувачем збройних сил Північного Кавказу". Для отримання озброєння уряд Узун-Хаджі звертався за допомогою до урядів Азербайджанської Демократичної Республіки, Грузинської Демократичної Республіки та Туреччини. З Узун-Хаджі постійно підтримував зв'язок командувач турецькими військами в Дагестані Нурі-Паша У складі командування армії Узун-Хаджі знаходилися офіцери турецького Генерального штабу, в тому числі Хусейн Дебрелі та Алі-Різа Чорумлу (перший командував кавалерією, другий — артилерією). Військову та матеріальну допомогу емірату Узун-Хаджі намагалася надавати також Грузинська демократична республіка. У вересні 1919 р. нею було направлено експедиційний загін надання допомоги військам емірату. Але в бою під Чечен-аулом грузинський загін натрапив на збройний опір військ ЗСПР і, зазнавши поразки, змушений був повернутися назад до Грузії.
Переговори із більшовиками. Смерть
Політичні противники Узун-Хаджі приписували йому фразу: «Я сную мотузку для того, щоб повісити всіх, хто пише зліва направо». Але сам Узун-Хаджі це відкидав. Він писав у журналі «Танг-Чолпан»:
| | Як я міг сказати таку нісенітницю? Адже без світської цивілізації нам не обійтись! Якщо навіть ми не маємо спеціалістів, як, наприклад, медиків чи інженерів, то їх необхідно запрошувати з інших районів… Як духовна особа, я хочу відновити шаріат у своїй повноті, до чого закликаю народ» | |
Наприкінці березня 1920 р. більшовики надіслали вже важко хворому Узун-Хаджі листа, в якому говорилося:
| | Після переговорів з Вашими представниками нам стало відомо, що вони приймають Радянську владу. Якщо й Ви приймаєте цю владу як імам Чеченістана та Дагестану, то оголосіть про це народам, і тоді між нами встановляться дружні стосунки. Зважаючи на це, Радянська влада визнає Вас як Імама і духовного лідера мусульман Північного Кавказу. Також після того, як оголосите народам про ваше ставлення до Радянської влади, Ви маєте залишити свої посади та надати свої обов'язки самому народу. Ваші організації мають бути розпущені. Влада має передаватися Центральному уряду. Щодо фінансових справ, то це вирішиться після отримання інструкції від Центру. Принаймні Радянська влада не втручатиметься до Вашого святого Корану та релігії. Про все це Вам пояснять Ваші представники. | |
Узун-Хаджі відмовився прийняти ці умови більшовиків і через кілька днів після отримання листа, 30 березня 1920 р., він помер.
11 травня 1920 року на його наполягання, було скликано з'їзд горян, у якому були присутні турецькі офіцери, що були на Північному Кавказі. Узун-Хаджі, який доживав останні дні, письмово заповів продовжувати боротьбу з Росією і запросити до влади Каміль-Пашу, сина Шаміля, який жив у Туреччині. З'їзд виконав волю Узун Хаджі та оголосили імамом Каміль-Пашу, якого одразу про це сповістили. Останній послав свого сина Саїда-Шаміля до Тифлісу, де він дізнався про захоплення Північного Кавказу росіянами .
Після Узун-Хаджі титул еміра прийняв житель села Інхо (Верхнє Інхо) шейх Дервіш Мухаммад, але через кілька днів Північно-Кавказький емірат перестав існувати.
Оцінки сучасників
З. Габієв : «Узун Хаджі на противагу Нажмутдіну був справді природний горець… близький до душі темних горських бідняцьких мас».
Також Габієв пише: «Сильною волею, не без хитрощів і політичного шахрайства, часом до нахабства рішучий, „неспокійний“ і маленький старий Узун-Хаджі міг би зіграти ще багато разів велику роль у горах Кавказу, якби він відрізнявся широтою свого розуму та розвитку, багатством і родовитістю хоча б , фігура якого набагато блідіша за фігуру Узун-Хаджі, незважаючи на те, що цей останній грав як би другу скрипку, другорядну роль».
Алібек Taxo-Годи: «Якщо Нажмудіна з'їдала спрага честолюбства, влади, хвороби, то Узуном рухало тільки свідомість навіюваного йому та ним засвоєного обов'язку мусульманина, який повинен скласти свою і чужу голови для того, щоб воскресити імамат та імама всіх мусульман».
С. Кіров «Натхненниками та керівниками повстання (прим. проти денікінської армії) є духовні вожді горців, які завжди йшли з народом і за народ — Алі-Хаджі Акушинський у Дагестані та Узун-Хаджі в Чечні та Інгушетії».
Примітки
- «Узун» означает «маленький» (Б. Кузнецов. 1918 год в Дагестане)
- ЦГА РД. Ф. 8-п, оп. 3, Д. 253, л. 43, копия.
- Революционный горец, № 3. 22.XI.1918.
- Н.Л. Янчевский. "Гражданская борьба на Северном Кавказе" т.2. — Северо-Кавказская краев. юбилейная комис. по проведению празднования 10-й годовщины Октябрьской революции и С.-К. крайиспарт. — Ростов-на-Дону : Севкавкнига, 1927. — С. 138.
- Шарафедин Эред Дагестанлы. Дагестан и дагестанцы (на турецком языке). Стамбул. 1961. Вольный горец. 1993. № 1. С. 185—186.
- Кадиржан Кафли. Мир турок. (на турецком языке). Стамбул, 1967. С. 29
- А. Тахо-Годи. Революция и контрреволюция в Дагестане. Махачкала, 1927. С. 29
- С. М. Киров. Статьи, речи, документы. т.1. М., 1936. С. 147.
Ім'я Узун-Хайр він отримав, бо такий епітет був у пророка Мухьаммада.
Посилання
- М. Н. Нахибашев. Узун-Хаджи Салтинский — общественно-политический и религиозный деятель Дагестана и Чечни. Махачкала: ИД «Эпоха», 2009—208 с.
- М. Кемпер. К вопросу о суфийской основе джихада в Дагестане
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzun Hadzhi Saltinskij Uzun Hayir Hadzhi Han 1848 30 bereznya 1920 dagestanskij i chechenskij religijnij i politichnij lider emir Pivnichno Kavkazkogo emiratu Za nacionalnistyu avarec Uzun HadzhiNarodivsya1848 d Gunibskij rajon Dagestanska ARSR RSFRRPomer30 bereznya 1920 1920 03 30 GruziyaDiyalnistimamKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Vihovannya osvita diyalnist Narodivsya u seli Salta Gunibskogo okrugu u 1848 roci u selyanskij rodini U molodosti buv myuridom shejha Abdurahmana Hadzhi iz Sogratlya golovnogo inspektora derzhavnogo aparatu v imamati Shamilya Protyagom 11 rokiv Uzun Hadzhi navchavsya u cogo vidomogo alima potim prodovzhiv navchannya islamskogo bogoslov ya v Osmanskij Imperiyi v Araviyi Siriyi Turechchini Zdobuvshi vishu duhovnu osvitu Uzun Hadzhi zajnyavsya skladannyam naukovih prac z teologiyi i stav serjozno zahoplyuvatisya religijnoyu poeziyeyu Vin takozh brav aktivnu uchast u povstanni 1877 roku Persha bitva za jogo uchastyu stalasya na Saltinskomu mostu chervonij mist pershogo dnya ramazana 1877 roku Pislya pridushennya povstannya vin buv zaareshtovanij i zaslanij do Novouzenskogo povitu Samarskoyi guberniyi na 7 rokiv prote cherez 4 roki vtik iz zaslannya i povernuvsya do Dagestanu Vdruge buv zaareshtovanij u 1910 roci za budivnictvo medrese u selishi Salta bez dozvolu vladi Spochatku perebuvav pid domashnim areshtom potim jogo na odin rik pereveli do Temir Han Shuri i potim vislali do Astrahani Ale cherez rik vin utik zvidti i nelegalno poyihav do Mekki dlya zdijsnennya hadzhu sho zajnyalo rivno rik Po dorozi nazad vin priyednavsya do chechenskih palomnikiv i pribuv do Groznogo potim perebravsya do Nozhayu Yurtu Dva roki vin prozhiv sered chechenciv zajmayuchis propovidyami ta agitaciyeyu proti rosijskoyi vladi a 1916 roku povernuvsya do ridnogo sela Salta Pristavku Uzun do imeni otrimav vin najimovirnishe vid suprotivnikiv yaki namagalisya pidchepiti jogo gidnist Uzun z kumikskoyi movi dovgij a Hadzhi buv malenkogo zrostu 1917 1919 roki Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 Uzun hadzhi stav odnim z organizatoriv Dagestanskogo Milli Komitetu yakij vistupiv z iniciativoyu provedennya referendumu pro vvedennya shariatu v Dagestani Usi silski spilnoti Dagestanskoyi oblasti vislovilisya za shariatsku formu pravlinnya Uzun Hadzhi takozh brav uchast u z yizdi girskih narodiv sho vidbuvsya v seli Andi 10 serpnya 1917 roku na yakomu imamom Dagestanu buv progoloshenij Shodo zemelnogo pitannya na z yizdi z iniciativi Uzun Hadzhi bulo prijnyato postanovu z takih punktiv Vsi zemli Dagestanu sho buli v rozporyadzhenni carskogo uryadu povernuti dagestanskomu narodu Vodi Kaspijskogo morya uv yazneni u mezhah Dagestanu peredati u rozporyadzhennya dagestanskogo narodu yak nevid yemnu vlasnist Usi bekski zemli peredati bezoplatno dagestanskomu narodu Zemli peredani bekami deyakim osobam takozh peredati u vlasnist dagestanskomu narodu bezoplatno Zemli kupleni deyakimi osobami u bekiv peredati dagestanskomu narodu u vlasnist vidkupivshi za sobivartistyu U veresni 1917 roku zagonom Uzun Hadzhi bulo zdijsneno napad na Hasavyurtovskij okrug pri comu postrazhdali ponad 170 naselenih punktiv roztashovanih na teritoriyi okrugu u tomu chisli Hasavyurt povne znishennya yakogo ne stalosya lishe zavdyaki dopomozi nadanoyi bronepoyizdom Bakinskoyi Radi sho kursuvav mizh Hasav yurtom i Gudermesom ta ohoronyav zaliznicyu dlya vijskovih esheloniv sho povertalisya z Kavkazkogo frontu a takozh dlya vidpravlennya do golodnogo Baku prodovolstva sho zakupovuvalosya na Pivnichnomu Kavkazi Uzun Hadzhi prijmaye parad vijsk Emirstva U sichni 1918 roku na III z yizdi predstavnikiv girskih narodiv u Temir Han Shuri Nazhmudin Gocinskij povtorno buv progoloshenij imamom usogo Dagestanu Uzun Hadzhi pri comu zayaviv Hto ne pidkoritsya imamu tomu mi vidrubayemo golovu Bulo ogolosheno list Uzun Hadzhi v yakomu virazhalasya nedovira svitskim organam vladi ta proponuvalosya yih rozignati peredavshi vsi povnovazhennya miscevomu duhovenstvu ta Shariatskomu upravlinnyu Dagestanu Dagestanskij oblasnij vikonkom organ Timchasovogo uryadu visloviv podiv shodo progoloshennya Gocinskogo imamom i napraviv jomu lista v yakomu proponuvalosya poyasniti narodu yakij sens vin vkladaye v ponyattya imam V rezultati Gocinskogo progolosili ne imamom a muftiyem Uzun Hadzhi yakij napolyagav na progoloshenni Gocinskogo imamom rozgnivavsya na Gocinskogo za netverdist provedennya ideyi imamatu i viviv svoyi zagoni z mista Cim skoristalisya socialisti ta proveli svoye rishennya pro anulyuvannya rishennya z yizdu pro obrannya Gocinskogo muftiyem U kvitni 1918 roku zagin Uzun Hadzhi faktichno spaliv Hasavyurt za dopomogoyu plyashok z gasom yakimi buli zabezpecheni jogo myuridi Promova Uzun Hadzhi na zasidanni Girskogo parlamentu Nam potribno odne z dvoh chi zhiti chi pomerti Usi narodi pracyuyut u comu napryami I mi mayemo pracyuvati dlya spilnogo blagopoluchchya Yakbi mi dosi pracyuvali ob yednano ta organizovano to niyakij vorog ne navazhivsya b perestupiti mezhi nashoyi Batkivshini Pershimi ne poyednalisya alimi a za nimi vsya temna masa Musulmani pochali vbivati odin odnogo Yak bi tam ne bulo a minule treba zabuti Davajte zh hoch teper pered zagalnoyu nebezpekoyu pered spilnoyu dlya vsih nas zagrozoyu potrapiti v kabalu do generaliv i kozakiv ob yednayemos i todi nihto ne mozhe peremogti nas ni kozaki ni insha diyavolska sila Mi musulmani povinni zhiti yak brati porodzheni odnim spilnim batkom Ya i hoch bi yak buli stari pidemo vmirati za narod Pislya togo yak u kvitni 1919 roku vijska ZSPR zajnyali Dagestan Uzun Hadzhi stav zbirati zagoni dobrovolciv dlya borotbi z nimi 22 travnya 1919 roku u zv yazku z okupaciyeyu bilimi vijskami Dagestanu bulo pripineno diyalnist uryadu Gorskoyi Respubliki Nazhmudin Gocinskij vistupiv na pidtrimku ZSPR proti Chervonoyi Armiyi Vin zvernuvsya do Uzun Hadzhi z listom v yakomu proponuvalosya zaruchivshis vijskovoyu pidtrimkoyu Velikoyi Britaniyi spilno vistupiti proti bilshovikiv Odnak Uzun Hadzhi ne prijnyav propoziciyu Gocinskogo vidpovivshi Yaka riznicya yakogo koloru svinya chorna chi bila Pro Gocinskomu vin govoriv Ya hotiv zrobiti z nogo imama ale vin viyavivsya Ivanom Uzun Hadzhi zibravshi svoye vijsko pishov u gori na kordoni Chechni ta Dagestanu Naprikinci travnya 1919 r u seli Botlih vin zibrav velikij madzhlis de buv obranij imamom Dagestanu ta Chechni a rezidenciyeyu imamatu bulo obrano Vedeno Vlitku 1919 roku za pidtrimki chechencya Inaluka Arsanukayeva Dishninskogo sho priviz dlya Uzun Hadzhi firman poslannya vid sultana Osmanskogo Bagautdina Magomet Vahhidin VI Uzun hadzhi pristupiv do stvorennya vijskovih i civilnih struktur Pivnchino kavkazkogo emiratu Avtoritet Uzun Hadzhi zris zavdyaki peremogam jogo vijska pid komanduvannyam Arsanukayeva nad vijskami VRYuR pid komanduvannyam generala I Kolesnikova u bitvi za stanicyu Vozdvizhensku Vnaslidok boyiv 11 veresnya 1919 roku bilogvardijski chastini vidstupili do Groznogo a vijskam Uzun Hadzhi vdalosya vzyati v polon 112 jcs Cherez dva dni 13 veresnya vidbuvsya bij vijska Uzun Hadzhi z kozakami v Shali v rezultati yakogo bulo vzyato v polon 138 kozakiv 19 veresnya 1919 r na naradi za uchastyu predstavnikiv chechenskogo ta dagestanskogo duhovenstva bulo ogolosheno pro stvorennya Pivnichno Kavkazkogo emiratu na choli z emirom Uzun Hayir Hadzhi Hanom U rozporyadzhenni prem yer ministra uryadu emiratu Inaluka Arsanukayeva vidanomu u veresni 1919 r bulo ogolosheno sho Pivnichno Kavkazke emirstvo ye samostijnoyu shariatskoyu monarhiyeyu na choli z emirom Uzun Hayir Hadzhi Hanom ale pid protektoratom Halifa musulmanskogo emira Jogo Velinosti Ottomanskogo imperatora Magometa Vahhiddina VI U comu dokumenti Gorska Respublika nazivalasya mifichnoyu respublikoyu yaka ne mala opori v narodi Uryad emiratu Uzun Hadzhi buv internacionalnim u nomu bulo po dva avarci chechencya ingusha i kabardincya Vishu svitsku osvitu mala odna lyudina vishu duhovnu dvoye gramotnimi rosijskoyu movoyu a sered nih odna i arabskoyu buli troye nepismennimi buli dva ministri vijskovij i shlyahiv spoluchennya posht i telegrafu Na pochatku 1919 roku komanduvach 11 yi armiyi RKKA M Gikalo pislya porazok u boyah z vijskami VRYuR uhvaliv rishennya vidvesti zalishki rozgromlenoyi armiyi v gori Uzun Hadzhi vstupiv u soyuz iz Gikalom tomu iz zalishkiv jogo armiyi bulo sformovano internacionalnij zagin chervonih povstanciv Vin rozmishuvavsya bilya emiratu i pidporyadkovuvavsya vijskovomu shtabu Uzun Hadzhi yak 5 j polk armiyi Pivnichno Kavkazkogo emiratu Ingushskij zagin chervonih partizaniv na choli z Hizirom Orchanovim yakij perebuvav u gorah Ingushetiyi vvazhavsya 7 m polkom armiyi Uzun Hadzhi Predstavnik bilshovikiv Habala Beslaneyev navit stav ministrom vnutrishnih sprav emiratu a nachalnikom shtabu vijsk emiratu stav bilshovik ingush Magomet Haniyev Takozh Hizir Orchanov cherez yakogo nadhodila zbroya z Gruziyi buv priznachenij golovnokomanduvachem zbrojnih sil Pivnichnogo Kavkazu Dlya otrimannya ozbroyennya uryad Uzun Hadzhi zvertavsya za dopomogoyu do uryadiv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki ta Turechchini Z Uzun Hadzhi postijno pidtrimuvav zv yazok komanduvach tureckimi vijskami v Dagestani Nuri Pasha U skladi komanduvannya armiyi Uzun Hadzhi znahodilisya oficeri tureckogo Generalnogo shtabu v tomu chisli Husejn Debreli ta Ali Riza Chorumlu pershij komanduvav kavaleriyeyu drugij artileriyeyu Vijskovu ta materialnu dopomogu emiratu Uzun Hadzhi namagalasya nadavati takozh Gruzinska demokratichna respublika U veresni 1919 r neyu bulo napravleno ekspedicijnij zagin nadannya dopomogi vijskam emiratu Ale v boyu pid Chechen aulom gruzinskij zagin natrapiv na zbrojnij opir vijsk ZSPR i zaznavshi porazki zmushenij buv povernutisya nazad do Gruziyi Peregovori iz bilshovikami Smert Politichni protivniki Uzun Hadzhi pripisuvali jomu frazu Ya snuyu motuzku dlya togo shob povisiti vsih hto pishe zliva napravo Ale sam Uzun Hadzhi ce vidkidav Vin pisav u zhurnali Tang Cholpan Yak ya mig skazati taku nisenitnicyu Adzhe bez svitskoyi civilizaciyi nam ne obijtis Yaksho navit mi ne mayemo specialistiv yak napriklad medikiv chi inzheneriv to yih neobhidno zaproshuvati z inshih rajoniv Yak duhovna osoba ya hochu vidnoviti shariat u svoyij povnoti do chogo zaklikayu narod Naprikinci bereznya 1920 r bilshoviki nadislali vzhe vazhko hvoromu Uzun Hadzhi lista v yakomu govorilosya Pislya peregovoriv z Vashimi predstavnikami nam stalo vidomo sho voni prijmayut Radyansku vladu Yaksho j Vi prijmayete cyu vladu yak imam Chechenistana ta Dagestanu to ogolosit pro ce narodam i todi mizh nami vstanovlyatsya druzhni stosunki Zvazhayuchi na ce Radyanska vlada viznaye Vas yak Imama i duhovnogo lidera musulman Pivnichnogo Kavkazu Takozh pislya togo yak ogolosite narodam pro vashe stavlennya do Radyanskoyi vladi Vi mayete zalishiti svoyi posadi ta nadati svoyi obov yazki samomu narodu Vashi organizaciyi mayut buti rozpusheni Vlada maye peredavatisya Centralnomu uryadu Shodo finansovih sprav to ce virishitsya pislya otrimannya instrukciyi vid Centru Prinajmni Radyanska vlada ne vtruchatimetsya do Vashogo svyatogo Koranu ta religiyi Pro vse ce Vam poyasnyat Vashi predstavniki Uzun Hadzhi vidmovivsya prijnyati ci umovi bilshovikiv i cherez kilka dniv pislya otrimannya lista 30 bereznya 1920 r vin pomer 11 travnya 1920 roku na jogo napolyagannya bulo sklikano z yizd goryan u yakomu buli prisutni turecki oficeri sho buli na Pivnichnomu Kavkazi Uzun Hadzhi yakij dozhivav ostanni dni pismovo zapoviv prodovzhuvati borotbu z Rosiyeyu i zaprositi do vladi Kamil Pashu sina Shamilya yakij zhiv u Turechchini Z yizd vikonav volyu Uzun Hadzhi ta ogolosili imamom Kamil Pashu yakogo odrazu pro ce spovistili Ostannij poslav svogo sina Sayida Shamilya do Tiflisu de vin diznavsya pro zahoplennya Pivnichnogo Kavkazu rosiyanami Pislya Uzun Hadzhi titul emira prijnyav zhitel sela Inho Verhnye Inho shejh Dervish Muhammad ale cherez kilka dniv Pivnichno Kavkazkij emirat perestav isnuvati Ocinki suchasnikivZ Gabiyev Uzun Hadzhi na protivagu Nazhmutdinu buv spravdi prirodnij gorec blizkij do dushi temnih gorskih bidnyackih mas Takozh Gabiyev pishe Silnoyu voleyu ne bez hitroshiv i politichnogo shahrajstva chasom do nahabstva rishuchij nespokijnij i malenkij starij Uzun Hadzhi mig bi zigrati she bagato raziv veliku rol u gorah Kavkazu yakbi vin vidriznyavsya shirotoyu svogo rozumu ta rozvitku bagatstvom i rodovitistyu hocha b figura yakogo nabagato blidisha za figuru Uzun Hadzhi nezvazhayuchi na te sho cej ostannij grav yak bi drugu skripku drugoryadnu rol Alibek Taxo Godi Yaksho Nazhmudina z yidala spraga chestolyubstva vladi hvorobi to Uzunom ruhalo tilki svidomist naviyuvanogo jomu ta nim zasvoyenogo obov yazku musulmanina yakij povinen sklasti svoyu i chuzhu golovi dlya togo shob voskresiti imamat ta imama vsih musulman S Kirov Nathnennikami ta kerivnikami povstannya prim proti denikinskoyi armiyi ye duhovni vozhdi gorciv yaki zavzhdi jshli z narodom i za narod Ali Hadzhi Akushinskij u Dagestani ta Uzun Hadzhi v Chechni ta Ingushetiyi Primitki Uzun oznachaet malenkij B Kuznecov 1918 god v Dagestane CGA RD F 8 p op 3 D 253 l 43 kopiya Revolyucionnyj gorec 3 22 XI 1918 N L Yanchevskij Grazhdanskaya borba na Severnom Kavkaze t 2 Severo Kavkazskaya kraev yubilejnaya komis po provedeniyu prazdnovaniya 10 j godovshiny Oktyabrskoj revolyucii i S K krajispart Rostov na Donu Sevkavkniga 1927 S 138 Sharafedin Ered Dagestanly Dagestan i dagestancy na tureckom yazyke Stambul 1961 Volnyj gorec 1993 1 S 185 186 Kadirzhan Kafli Mir turok na tureckom yazyke Stambul 1967 S 29 A Taho Godi Revolyuciya i kontrrevolyuciya v Dagestane Mahachkala 1927 S 29 S M Kirov Stati rechi dokumenty t 1 M 1936 S 147 Im ya Uzun Hajr vin otrimav bo takij epitet buv u proroka Muhammada PosilannyaM N Nahibashev Uzun Hadzhi Saltinskij obshestvenno politicheskij i religioznyj deyatel Dagestana i Chechni Mahachkala ID Epoha 2009 208 s M Kemper K voprosu o sufijskoj osnove dzhihada v Dagestane