Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тірренсько-Адріатичні склерофільні та мішані ліси (ідентифікатор WWF: PA1222) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований в Південній Європі, на півдні Апеннінського півострова та на островах Середземного моря.
 Заповідник [it], Сицилія | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1222 |
| Межі | Корсиканські гірські широколистяні та мішані ліси Іллірійські листопадні ліси Італійські склерофільні та напівлистопадні ліси Мішані гірські ліси Південних Апеннін |
| Площа, км² | 80 279 |
| Країни | Італія, Франція, Хорватія, Мальта |
| Охороняється | 16 489 км² (21 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон тірренсько-адріатичних склерофільних та мішаних лісів охоплює прибережні низовини Південної Італії, Сицилії і Корсики, а також Сардинію, острови Далмації та Мальтійського архіпелагу. З геологічної точки зору можна виділити три основні геологічні системи. На Корсиці і Сардинії переважають палеозойські осадові породи — граніти, сланці, слюдяні сланці, діорити і гнейси. Вулканічні породи сформували регіон навколо активного вулкану Везувій в Кампанії та підніжжя Етни на Сицилії. Мезозойські осадові породи, зокрема вапняки, мергелі та пісковики, формують південну частину Апеннінського півострова, Сицилію, Мальту та острови Далмації.
Екорегіон не включає в себе гірські райони Південної Італії та Сицилії, де натомість поширені мішані гірські ліси Південних Апеннін. Гірські райони Корсики також виділяють у окремий регіон корсиканських гірських широколистяних та мішаних лісів. На північ від екорегіону, в низовинах Центральної Італії, поширені італійські склерофільні та напівлистопадні ліси, а на схід від нього, у континентальній частині Хорватії — іллірійські листопадні ліси.
Клімат
В межах екорегіону панує середземноморський клімат, який характеризується дуже спекотним і сухим літом та відносно м'якою і більш-менш дощовою зимою. Середньорічна температура становить близько 10-17 °C, а середні температури найхолодніших місяців — близько 5-10 °C. Річна кількість опадів коливається від 400 до 1200 мм.
Флора
В межах екорегіону виділяють шість основних рослинних угрупованнь.
В тірренських мішаних дубових лісах переважають склерофільні вічнозелені породи дубів — кам'яні дуби (Quercus ilex), коркові дуби (Quercus suber) та кермесові дуби (Quercus coccifera), а також листопадні дерева — пухнасті дуби (Quercus pubescens), бурґундські дуби (Quercus cerris), білоцвітні ясени (Fraxinus ornus), звичайні хмелеграби (Ostrya carpinifolia) та південні каркаси (Celtis australis).
По всьому екорегіону поширені чагарникові зарості маквісу. Домінуючими видами в них є європейські маслини (Olea europaea), ріжкові дерева (Ceratonia siliqua), благородні лаври (Laurus nobilis), сірі суничники (Arbutus unedo), терпентинні дерева (Pistacia terebinthus), мастикові дерева (Pistacia lentiscus), звичайний мирт (Myrtus communis), деревоподібна еріка (Erica arborea) та звичайні олеандри (Nerium oleander). На узбережжі Тірренського моря також ростуть фінікійські яловці (Juniperus phoenicea), віничні еріки (Erica scoparia) та низькі карликові пальми (Chamaerops humilis), а на островах Далмації в Адріатичному морі — червоні суничники (Arbutus andrachne), червоні яловці (Juniperus oxycedrus) та великоплодні яловці (Juniperus macrocarpa). Ці дерева і чагарники часто зустрічаються в підліску вічнозелених склерофільних і соснових лісів. На сухих південних схилах поблизу узбережжя зустрічаються низькі чагарникові зарості, відомі як гарига.
В деяких прибережних заболочених місцевостях Південної Італії і Корсики зустрічаються реліктові гігрофільні дубові рідколісся, основу яких складають звичайні дуби (Quercus robur). На деяких прибережних піщаних дюнах ростуть ліси італійської сосни (Pinus pinea), а в горах Сардинії зустрічаються ліси приморської сосни (Pinus pinaster).
Ліси регіону Апулія, розташованого на південному сході Італії, вирізняються наявністю різновидів дубів, характерних для Східного Середземномор'я, а саме македонських дубів (Quercus trojana) та грецьких дубів (Quercus ithaburensis subsp. macrolepis). Також в них зустрічаються більш поширені кам'яні дуби (Quercus ilex), пухнасті дуби (Quercus pubescens), кермесові дуби (Quercus coccifera), коркові дуби (Quercus suber), оливкові дерева (Olea europaea) та ріжкові дерева (Ceratonia siliqua). Крім того, в цьому регіоні ростуть значні ліси алепських сосен (Pinus halepensis).
На островах Далмації переважають алепські сосни (Pinus halepensis), кермесові дуби (Quercus coccifera) та кам'яні дуби (Quercus ilex), а також пухнасті дуби (Quercus pubescens), бурґундські дуби (Quercus cerris), східні граби (Carpinus orientalis), білоцвітні ясени (Fraxinus ornus), звичайні рай-дерева (Cotinus coggygria), звичайні держи-дерева (Paliurus spina-christi) та європейські церциси (Cercis siliquastrum). Також на них зустрічається реліктовий ендемічний підвид чорної сосни (Pinus nigra subsp. dalmatica).
На острові Мальта зростає одна з двох реліктових європейських популяцій берберійських туй (Tetraclinis articulata), поширених переважно в регіоні Магрибу в Північній Африці.
Екорегіон є домом для великої кількості різноманітних видів рослин. На Сардинії росте 2054 види рослин, з яких 206 є ендемічними, на островах Далмації росте 2700 видів, з яких 179 є ендемічними. Загалом близько 10 % видів від загальної флори регіону є ендеміками. В екорегіоні зустрічається ряд реліктових видів. Крім вищенаведених Tetraclinis articulata, Quercus ithaburensis subsp. macrolepis та Pinus nigra subsp. dalmatica, до них також слід віднести східний платан (Platanus orientalis), [en] (Alnus cordata), [en] (Thymus capitatus) та [en] (Styrax officinalis). Також в регіоні росте значна кількість рідкісних рослин, віднесених до національних Червоних книг, зокрема [en] (Salvia fruticosa), [bs] (Salvia brachypodon), [it] (Portenschlagiella ramosissima), стрілолистий селезінник (Asplenium sagittatum), [de] (Orchis quadripunctata), [en] (Iris adriatica), [en] (Geranium dalmaticum) та жорсткий молочай (Euphorbia rigida).
Фауна
Екорегіон вирізняється значним фауністичним різноманіттям. В лісах Сардинії і Корсики живуть дві рідкісні, ендемічні травоїдні тварини — муфлон (Ovis aries musimon) та корсиканський благородний олень (Cervus elaphus corsicanus). В регіоні мешкають такі рідкісні хижі птахи, як білоголовий сип (Gyps fulvus), підсоколик Елеонори (Falco eleonorae), ланер (Falco biarmicus), коротконогий яструб (Accipiter brevipes) та яструбиний орел-карлик (Hieraaetus fasciatus). Сардинська кропив'янка (Curruca sarda) є ендеміком екорегіону.
На Сардинії та в інших частинах екорегіону також добре представлені ендемічні види земноводних і плазунів. В Далмації описано 13 ендемічних підвидів [en] (Podarcis melisellensis), кожен з яких мешкає на окремому невеликому острові. Також на островах Далмації мешкає велика кількість рідкісних видів метеликів, зокрема Leptidea duponcheli, [en], Parnassius apollo, Phengaris nausithous, Coenonympha oedippus, [en] та Amata phegea
Збереження
Екорегіон втратив більшу частину свого лісового покриву внаслідок розвитку сільського господарства, випасу худоби та розвитку міст. Однак значні соснові та дубові лісові масиви досі покривають великі території островів Далмації. Екорегіон також вирізняється напівприродним [en] ландшафтом, типовим для острова Сардинія, основу якого складають ліси коркового дуба. Історично вони являли собою дуже ефективні та раціональні багатоцільові господарства, адаптовані до несприятливих умов навколишнього середовища, викликаних низькою якістю ґрунтів і суворим кліматом.
Оцінка 2017 року показала, що 16 489 км², або 21 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Італії, а також Національний парк Корнати та [hr] в Хорватії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
Посилання
- «South Apennine mixed montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tirrensko Adriatichni sklerofilni ta mishani lisi identifikator WWF PA1222 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij Yevropi na pivdni Apenninskogo pivostrova ta na ostrovah Seredzemnogo morya Tirrensko Adriatichni sklerofilni ta mishani lisi Zapovidnik it SiciliyaEkozona PalearktikaBiom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarnikiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1222Mezhi Korsikanski girski shirokolistyani ta mishani lisi Illirijski listopadni lisi Italijski sklerofilni ta napivlistopadni lisi Mishani girski lisi Pivdennih ApenninPlosha km 80 279Krayini Italiya Franciya Horvatiya MaltaOhoronyayetsya 16 489 km 21 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Shili gori it SardiniyaMiscevist poblizu sela Gornya Vruchicya DalmaciyaGeografiyaEkoregion tirrensko adriatichnih sklerofilnih ta mishanih lisiv ohoplyuye priberezhni nizovini Pivdennoyi Italiyi Siciliyi i Korsiki a takozh Sardiniyu ostrovi Dalmaciyi ta Maltijskogo arhipelagu Z geologichnoyi tochki zoru mozhna vidiliti tri osnovni geologichni sistemi Na Korsici i Sardiniyi perevazhayut paleozojski osadovi porodi graniti slanci slyudyani slanci dioriti i gnejsi Vulkanichni porodi sformuvali region navkolo aktivnogo vulkanu Vezuvij v Kampaniyi ta pidnizhzhya Etni na Siciliyi Mezozojski osadovi porodi zokrema vapnyaki mergeli ta piskoviki formuyut pivdennu chastinu Apenninskogo pivostrova Siciliyu Maltu ta ostrovi Dalmaciyi Ekoregion ne vklyuchaye v sebe girski rajoni Pivdennoyi Italiyi ta Siciliyi de natomist poshireni mishani girski lisi Pivdennih Apennin Girski rajoni Korsiki takozh vidilyayut u okremij region korsikanskih girskih shirokolistyanih ta mishanih lisiv Na pivnich vid ekoregionu v nizovinah Centralnoyi Italiyi poshireni italijski sklerofilni ta napivlistopadni lisi a na shid vid nogo u kontinentalnij chastini Horvatiyi illirijski listopadni lisi KlimatV mezhah ekoregionu panuye seredzemnomorskij klimat yakij harakterizuyetsya duzhe spekotnim i suhim litom ta vidnosno m yakoyu i bilsh mensh doshovoyu zimoyu Serednorichna temperatura stanovit blizko 10 17 C a seredni temperaturi najholodnishih misyaciv blizko 5 10 C Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 400 do 1200 mm FloraV mezhah ekoregionu vidilyayut shist osnovnih roslinnih ugrupovann V tirrenskih mishanih dubovih lisah perevazhayut sklerofilni vichnozeleni porodi dubiv kam yani dubi Quercus ilex korkovi dubi Quercus suber ta kermesovi dubi Quercus coccifera a takozh listopadni dereva puhnasti dubi Quercus pubescens burgundski dubi Quercus cerris bilocvitni yaseni Fraxinus ornus zvichajni hmelegrabi Ostrya carpinifolia ta pivdenni karkasi Celtis australis Po vsomu ekoregionu poshireni chagarnikovi zarosti makvisu Dominuyuchimi vidami v nih ye yevropejski maslini Olea europaea rizhkovi dereva Ceratonia siliqua blagorodni lavri Laurus nobilis siri sunichniki Arbutus unedo terpentinni dereva Pistacia terebinthus mastikovi dereva Pistacia lentiscus zvichajnij mirt Myrtus communis derevopodibna erika Erica arborea ta zvichajni oleandri Nerium oleander Na uzberezhzhi Tirrenskogo morya takozh rostut finikijski yalovci Juniperus phoenicea vinichni eriki Erica scoparia ta nizki karlikovi palmi Chamaerops humilis a na ostrovah Dalmaciyi v Adriatichnomu mori chervoni sunichniki Arbutus andrachne chervoni yalovci Juniperus oxycedrus ta velikoplodni yalovci Juniperus macrocarpa Ci dereva i chagarniki chasto zustrichayutsya v pidlisku vichnozelenih sklerofilnih i sosnovih lisiv Na suhih pivdennih shilah poblizu uzberezhzhya zustrichayutsya nizki chagarnikovi zarosti vidomi yak gariga V deyakih priberezhnih zabolochenih miscevostyah Pivdennoyi Italiyi i Korsiki zustrichayutsya reliktovi gigrofilni dubovi ridkolissya osnovu yakih skladayut zvichajni dubi Quercus robur Na deyakih priberezhnih pishanih dyunah rostut lisi italijskoyi sosni Pinus pinea a v gorah Sardiniyi zustrichayutsya lisi primorskoyi sosni Pinus pinaster Lisi regionu Apuliya roztashovanogo na pivdennomu shodi Italiyi viriznyayutsya nayavnistyu riznovidiv dubiv harakternih dlya Shidnogo Seredzemnomor ya a same makedonskih dubiv Quercus trojana ta greckih dubiv Quercus ithaburensis subsp macrolepis Takozh v nih zustrichayutsya bilsh poshireni kam yani dubi Quercus ilex puhnasti dubi Quercus pubescens kermesovi dubi Quercus coccifera korkovi dubi Quercus suber olivkovi dereva Olea europaea ta rizhkovi dereva Ceratonia siliqua Krim togo v comu regioni rostut znachni lisi alepskih sosen Pinus halepensis Na ostrovah Dalmaciyi perevazhayut alepski sosni Pinus halepensis kermesovi dubi Quercus coccifera ta kam yani dubi Quercus ilex a takozh puhnasti dubi Quercus pubescens burgundski dubi Quercus cerris shidni grabi Carpinus orientalis bilocvitni yaseni Fraxinus ornus zvichajni raj dereva Cotinus coggygria zvichajni derzhi dereva Paliurus spina christi ta yevropejski cercisi Cercis siliquastrum Takozh na nih zustrichayetsya reliktovij endemichnij pidvid chornoyi sosni Pinus nigra subsp dalmatica Na ostrovi Malta zrostaye odna z dvoh reliktovih yevropejskih populyacij berberijskih tuj Tetraclinis articulata poshirenih perevazhno v regioni Magribu v Pivnichnij Africi Ekoregion ye domom dlya velikoyi kilkosti riznomanitnih vidiv roslin Na Sardiniyi roste 2054 vidi roslin z yakih 206 ye endemichnimi na ostrovah Dalmaciyi roste 2700 vidiv z yakih 179 ye endemichnimi Zagalom blizko 10 vidiv vid zagalnoyi flori regionu ye endemikami V ekoregioni zustrichayetsya ryad reliktovih vidiv Krim vishenavedenih Tetraclinis articulata Quercus ithaburensis subsp macrolepis ta Pinus nigra subsp dalmatica do nih takozh slid vidnesti shidnij platan Platanus orientalis en Alnus cordata en Thymus capitatus ta en Styrax officinalis Takozh v regioni roste znachna kilkist ridkisnih roslin vidnesenih do nacionalnih Chervonih knig zokrema en Salvia fruticosa bs Salvia brachypodon it Portenschlagiella ramosissima strilolistij selezinnik Asplenium sagittatum de Orchis quadripunctata en Iris adriatica en Geranium dalmaticum ta zhorstkij molochaj Euphorbia rigida FaunaEkoregion viriznyayetsya znachnim faunistichnim riznomanittyam V lisah Sardiniyi i Korsiki zhivut dvi ridkisni endemichni travoyidni tvarini muflon Ovis aries musimon ta korsikanskij blagorodnij olen Cervus elaphus corsicanus V regioni meshkayut taki ridkisni hizhi ptahi yak bilogolovij sip Gyps fulvus pidsokolik Eleonori Falco eleonorae laner Falco biarmicus korotkonogij yastrub Accipiter brevipes ta yastrubinij orel karlik Hieraaetus fasciatus Sardinska kropiv yanka Curruca sarda ye endemikom ekoregionu Na Sardiniyi ta v inshih chastinah ekoregionu takozh dobre predstavleni endemichni vidi zemnovodnih i plazuniv V Dalmaciyi opisano 13 endemichnih pidvidiv en Podarcis melisellensis kozhen z yakih meshkaye na okremomu nevelikomu ostrovi Takozh na ostrovah Dalmaciyi meshkaye velika kilkist ridkisnih vidiv metelikiv zokrema Leptidea duponcheli en Parnassius apollo Phengaris nausithous Coenonympha oedippus en ta Amata phegeaZberezhennyaEkoregion vtrativ bilshu chastinu svogo lisovogo pokrivu vnaslidok rozvitku silskogo gospodarstva vipasu hudobi ta rozvitku mist Odnak znachni sosnovi ta dubovi lisovi masivi dosi pokrivayut veliki teritoriyi ostroviv Dalmaciyi Ekoregion takozh viriznyayetsya napivprirodnim en landshaftom tipovim dlya ostrova Sardiniya osnovu yakogo skladayut lisi korkovogo duba Istorichno voni yavlyali soboyu duzhe efektivni ta racionalni bagatocilovi gospodarstva adaptovani do nespriyatlivih umov navkolishnogo seredovisha viklikanih nizkoyu yakistyu gruntiv i suvorim klimatom Ocinka 2017 roku pokazala sho 16 489 km abo 21 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en ta en v Italiyi a takozh Nacionalnij park Kornati ta hr v Horvatiyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Posilannya South Apennine mixed montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund