Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мішані гірські ліси Південних Апеннін (ідентифікатор WWF: PA1218) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований в Італії, в горах на півдні Апеннінського півострова та на Сицилії.
 Букові ліси в [it] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA1218 |
| Межі | Італійські склерофільні та напівлистопадні ліси Тірренсько-Адріатичні склерофільні та мішані ліси |
| Площа, км² | 13 095 |
| Країни | Італія |
| Охороняється | 6008 км² (46 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон мішаних гірських лісів Південних Апеннін охоплює невелику територію, обмежену високогір'ями [it], [it] та [it], а також гори Етни. Таким чином, мова йде про Базилікату, Калабрію та Сицилію.
З геологічної точки зору можна виділити три основні геологічні системи. Палеозойські породи (граніти, сланці, слюдяні сланці, діорити, гнейси) становляють основу гірських масивів [it] та [it], розташованих в центральній і південній Калабрії, найвищими вершинами яких є гори [it] висотою 1928 м та [it] висотою 1955 м, а також гірського масиву [it] у східній Сицилії, найвищими вершинами якого є [it] висотою 1340 м та [it] висотою 1374 м. Вулканічні породи сформували діючий вулкан Етна висотою 3329 м, розташований на сході Сицилії. Мезозойські породи (вапняки, доломіти, мергелі, сланці, пісковики) становляють основу гірського масиву [it], розташованого між Базилікатою і Калабрією, найвищими вершинами якого є [it] висотою 2267 м та [it] висотою 2248 м, а також гірський масив [it] з найвищою горою [it] висотою 1847 м та гірський масив [it] з найвищою горою [it] висотою 1979 м, обидва з яких розташовані на півночі Сицилії. Інтенсивний альпійський орогенез призвів до появи стрімких, складних форм рельєфу. Активна вулканічна діяльність Етни постійно змінює гірський рельєф і сильно впливає на динаміку змін рослинності, а також на людське землекористування.
Клімат
Клімат регіону характеризується різким висотним градієнтом. На найнижчих висотах панує жаркий і вологий субтропічний клімат із середньорічною температурою близько 14-17 °C, а на найвищих висотах — холодний і вологий клімат із середньорічною температурою 9-13 °C та середньорічною кількістю опадів 2000 мм. Зими в горах суворі з рясними снігопадами. Гірські вершини південної Калабрії та північно-східної Сицилії часто бувають вкриті густим туманом.
Флора
Широкий висотний діапазон екорегіону призвів до формування різних лісових угруповань, які відрізняються залежно від висоти над рівнем моря.
На нижчих висотах переважають мішані ліси, де зустрічаються вічнозелені склерофільні кам'яні дуби (Quercus ilex) і коркові дуби (Quercus suber), хвойні італійські сосни (Pinus pinea) та листопадні пухнасті дуби (Quercus pubescens), білоцвітні ясени (Fraxinus ornus) і звичайні хмелеграби (Ostrya carpinifolia).
На середніх висотах переважають мішані листяні ліси: крім пухнастих дубів і звичайних хмелеграбів, тут ростуть бурґундські дуби (Quercus cerris), угорські дуби (Quercus frainetto) та їстівні каштани (Castanea sativa).
У високогір'ях лісовий покрив змінюється відповідно до широти, з півночі на південь, та має значні регіональні ендемізми. На південних схилах Луканських і Калабрійських Апеннін, де клімат холодний і сухий, домінуючим видом є [it] (Pinus nigra ssp. laricio), яка також присутня в невеликій кількості на Етні, разом із повислою березою (Betula pendula), видом-піонером, здатним проростати на нещодавно застиглих потоках лави. В горах масиву Полліно переважаючою породою є боснійська сосна (Pinus holdreichii). На схилах, спрямованих на північ, крім корсиканських чорних сосен також зростають білі ялиці (Abies alba) та звичайні буки (Fagus sylvatica). В горах [it] зростає надзвичайно рідкісна ендемічна сицилійська ялиця (Abies nebrodensis). Загальна популяція цього виду становить близько 200 дерев, враховуючи молоді та старі дерева, які не дають насіння. Цей вид перебуває на межі зникнення і внесений МСОП до списку 50 видів середземноморських рослин, яким найбільше загрожує вимирання.
Лише на вершині найвищої гори Етни є місцевості, розташовані вище верхньої межі лісу. Там, на лавових полях, ростуть колючі подушкоподібні чагарники [en] (Berberis aetnensis), а також [it] (Astragalus siculus), [it] (Tanacetum siculum), звичайний яловець (Juniperus communis subsp. alpina) та [it] (Genista aetnensis).
Для екорегіону є характерним високе флористиче біорізноманіття. Так, судинна флора Сицилії представлена 2700 видами та 310 ендеміками. Лише в горах Мадоніе, які становлять 2 % від загальної площі острова, зустрічаються 50 % видів сицилійських рослин. В горах Калабрії та Базилікати ендемічні види складають 10-20 % від загальної флори, в горах Сицилії — понад 20 %.
Фауна
Екорегіон вирізняється значним фауністичним різноманіттям. В Луканських та Калабрійських Апеннінах мешкають [it] (Canis lupus italicus). Популяція цих хижаків, що мешкає в горах Сіла і Полліно, є найбільшою в Італії. Серед інших ссавців заслуговують на увагу європейські сарни (Capreolus capreolus italicus), лісові коти (Felis silvestris) та чубаті їжатці (Hystrix cristata). Сицилійські білозубки (Crocidura sicula) є единими ендемічними ссавцями екорегіону.
Багата лісова орнітофауна регіону не надто відрізняється від орнітофауни інших лісів Середземномор'я. На Сицилії мешкає ендемічний підвид європейського кеклика (Alectoris graeca whitakeri). Серед хижих птахів заслуговують уваги яструбині орли-карлики (Aquila fasciata) та стерв'ятники (Neophron percnopterus). Тривають спроби реінтродукції білоголового сипа (Gyps fulvus) в Національних парках Полілло і Неброді.
Герпетофауна регіону включає деяких регіональних ендеміків, зокрема лісового італійського полоза (Zamenis lineatus), [en] (Podarcis waglerianus), сицилійську болотяну черепаху (Emys trinacris), [it] (Bufotes boulengeri siculus) та прикрашену круглоязику жабу (Discoglossus pictus pictus).
Збереження
Незважаючи на тиск, спричинений випасом худоби та вирубкою деревини, екорегіон зберігає більшу частину свого лісового покриву недоторканим завдяки недоступності основних гірських масивів. Оцінка 2017 року показала, що 6008 км², або 46 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [it], [it], [it], [it], [it], [it], [it] та [it].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
- Montmollin, B. de and Strahm, W. (Eds) (2005). IUCN/SSC Mediterranean Islands Plant Specialist Group (ред.). The Top 50 Mediterranean Island Plants: Wild plants at the brink of extinction, and what is needed to save them (PDF) (англ.).
- Ientile R. & Massa B. Uccelli // Atlante della biodiversità della Sicilia: Vertebrati Terrestri. — ARPA Sicilia, 2008. — С. 113-248. — .
- Lo Cascio P. & Turrisi G.F. Checklist dell'erpetofauna siciliana // Atlante della biodiversità della Sicilia: Vertebrati Terrestri. — ARPA Sicilia, 2008. — С. 255-258. — .
Посилання
- «South Apennine mixed montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishani girski lisi Pivdennih Apennin identifikator WWF PA1218 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij v Italiyi v gorah na pivdni Apenninskogo pivostrova ta na Siciliyi Mishani girski lisi Pivdennih Apennin Bukovi lisi v it Ekozona Palearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF PA1218 Mezhi Italijski sklerofilni ta napivlistopadni lisi Tirrensko Adriatichni sklerofilni ta mishani lisi Plosha km 13 095 Krayini Italiya Ohoronyayetsya 6008 km 46 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Lis na gori it Siciliya Yalicevij lis Bosko di Archiforo v it GeografiyaEkoregion mishanih girskih lisiv Pivdennih Apennin ohoplyuye neveliku teritoriyu obmezhenu visokogir yami it it ta it a takozh gori Etni Takim chinom mova jde pro Bazilikatu Kalabriyu ta Siciliyu Z geologichnoyi tochki zoru mozhna vidiliti tri osnovni geologichni sistemi Paleozojski porodi graniti slanci slyudyani slanci dioriti gnejsi stanovlyayut osnovu girskih masiviv it ta it roztashovanih v centralnij i pivdennij Kalabriyi najvishimi vershinami yakih ye gori it visotoyu 1928 m ta it visotoyu 1955 m a takozh girskogo masivu it u shidnij Siciliyi najvishimi vershinami yakogo ye it visotoyu 1340 m ta it visotoyu 1374 m Vulkanichni porodi sformuvali diyuchij vulkan Etna visotoyu 3329 m roztashovanij na shodi Siciliyi Mezozojski porodi vapnyaki dolomiti mergeli slanci piskoviki stanovlyayut osnovu girskogo masivu it roztashovanogo mizh Bazilikatoyu i Kalabriyeyu najvishimi vershinami yakogo ye it visotoyu 2267 m ta it visotoyu 2248 m a takozh girskij masiv it z najvishoyu goroyu it visotoyu 1847 m ta girskij masiv it z najvishoyu goroyu it visotoyu 1979 m obidva z yakih roztashovani na pivnochi Siciliyi Intensivnij alpijskij orogenez prizviv do poyavi strimkih skladnih form relyefu Aktivna vulkanichna diyalnist Etni postijno zminyuye girskij relyef i silno vplivaye na dinamiku zmin roslinnosti a takozh na lyudske zemlekoristuvannya KlimatKlimat regionu harakterizuyetsya rizkim visotnim gradiyentom Na najnizhchih visotah panuye zharkij i vologij subtropichnij klimat iz serednorichnoyu temperaturoyu blizko 14 17 C a na najvishih visotah holodnij i vologij klimat iz serednorichnoyu temperaturoyu 9 13 C ta serednorichnoyu kilkistyu opadiv 2000 mm Zimi v gorah suvori z ryasnimi snigopadami Girski vershini pivdennoyi Kalabriyi ta pivnichno shidnoyi Siciliyi chasto buvayut vkriti gustim tumanom FloraShirokij visotnij diapazon ekoregionu prizviv do formuvannya riznih lisovih ugrupovan yaki vidriznyayutsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya Na nizhchih visotah perevazhayut mishani lisi de zustrichayutsya vichnozeleni sklerofilni kam yani dubi Quercus ilex i korkovi dubi Quercus suber hvojni italijski sosni Pinus pinea ta listopadni puhnasti dubi Quercus pubescens bilocvitni yaseni Fraxinus ornus i zvichajni hmelegrabi Ostrya carpinifolia Na serednih visotah perevazhayut mishani listyani lisi krim puhnastih dubiv i zvichajnih hmelegrabiv tut rostut burgundski dubi Quercus cerris ugorski dubi Quercus frainetto ta yistivni kashtani Castanea sativa U visokogir yah lisovij pokriv zminyuyetsya vidpovidno do shiroti z pivnochi na pivden ta maye znachni regionalni endemizmi Na pivdennih shilah Lukanskih i Kalabrijskih Apennin de klimat holodnij i suhij dominuyuchim vidom ye it Pinus nigra ssp laricio yaka takozh prisutnya v nevelikij kilkosti na Etni razom iz povisloyu berezoyu Betula pendula vidom pionerom zdatnim prorostati na neshodavno zastiglih potokah lavi V gorah masivu Pollino perevazhayuchoyu porodoyu ye bosnijska sosna Pinus holdreichii Na shilah spryamovanih na pivnich krim korsikanskih chornih sosen takozh zrostayut bili yalici Abies alba ta zvichajni buki Fagus sylvatica V gorah it zrostaye nadzvichajno ridkisna endemichna sicilijska yalicya Abies nebrodensis Zagalna populyaciya cogo vidu stanovit blizko 200 derev vrahovuyuchi molodi ta stari dereva yaki ne dayut nasinnya Cej vid perebuvaye na mezhi zniknennya i vnesenij MSOP do spisku 50 vidiv seredzemnomorskih roslin yakim najbilshe zagrozhuye vimirannya Lishe na vershini najvishoyi gori Etni ye miscevosti roztashovani vishe verhnoyi mezhi lisu Tam na lavovih polyah rostut kolyuchi podushkopodibni chagarniki en Berberis aetnensis a takozh it Astragalus siculus it Tanacetum siculum zvichajnij yalovec Juniperus communis subsp alpina ta it Genista aetnensis Dlya ekoregionu ye harakternim visoke floristiche bioriznomanittya Tak sudinna flora Siciliyi predstavlena 2700 vidami ta 310 endemikami Lishe v gorah Madonie yaki stanovlyat 2 vid zagalnoyi ploshi ostrova zustrichayutsya 50 vidiv sicilijskih roslin V gorah Kalabriyi ta Bazilikati endemichni vidi skladayut 10 20 vid zagalnoyi flori v gorah Siciliyi ponad 20 FaunaEkoregion viriznyayetsya znachnim faunistichnim riznomanittyam V Lukanskih ta Kalabrijskih Apenninah meshkayut it Canis lupus italicus Populyaciya cih hizhakiv sho meshkaye v gorah Sila i Pollino ye najbilshoyu v Italiyi Sered inshih ssavciv zaslugovuyut na uvagu yevropejski sarni Capreolus capreolus italicus lisovi koti Felis silvestris ta chubati yizhatci Hystrix cristata Sicilijski bilozubki Crocidura sicula ye edinimi endemichnimi ssavcyami ekoregionu Bagata lisova ornitofauna regionu ne nadto vidriznyayetsya vid ornitofauni inshih lisiv Seredzemnomor ya Na Siciliyi meshkaye endemichnij pidvid yevropejskogo keklika Alectoris graeca whitakeri Sered hizhih ptahiv zaslugovuyut uvagi yastrubini orli karliki Aquila fasciata ta sterv yatniki Neophron percnopterus Trivayut sprobi reintrodukciyi bilogolovogo sipa Gyps fulvus v Nacionalnih parkah Polillo i Nebrodi Gerpetofauna regionu vklyuchaye deyakih regionalnih endemikiv zokrema lisovogo italijskogo poloza Zamenis lineatus en Podarcis waglerianus sicilijsku bolotyanu cherepahu Emys trinacris it Bufotes boulengeri siculus ta prikrashenu krugloyaziku zhabu Discoglossus pictus pictus ZberezhennyaNezvazhayuchi na tisk sprichinenij vipasom hudobi ta virubkoyu derevini ekoregion zberigaye bilshu chastinu svogo lisovogo pokrivu nedotorkanim zavdyaki nedostupnosti osnovnih girskih masiviv Ocinka 2017 roku pokazala sho 6008 km abo 46 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut it it it it it it it ta it PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Montmollin B de and Strahm W Eds 2005 IUCN SSC Mediterranean Islands Plant Specialist Group red The Top 50 Mediterranean Island Plants Wild plants at the brink of extinction and what is needed to save them PDF angl Ientile R amp Massa B Uccelli Atlante della biodiversita della Sicilia Vertebrati Terrestri ARPA Sicilia 2008 S 113 248 ISBN 978 88 95813 02 8 Lo Cascio P amp Turrisi G F Checklist dell erpetofauna siciliana Atlante della biodiversita della Sicilia Vertebrati Terrestri ARPA Sicilia 2008 S 255 258 ISBN 978 88 95813 02 8 Posilannya South Apennine mixed montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund