Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іллірійські листопадні ліси англ Illyrian deciduous forests природний європейський середземноморський екологічний регіон

Іллірійські листопадні ліси

Іллірійські листопадні ліси

Іллірійські листопадні ліси (англ. Illyrian deciduous forests) — природний європейський середземноморський екологічний регіон за класифікацією Всесвітнього фонду охорони дикої природи (WWF), що займає східне узбережжя Адріатичного та північно-східне Іонічного морів. За фактом екорегіон складається з 3 видів рослинних формацій (2 широколистяно-хвойних і 1 хвойно-листяної). Для регіону характерний видовий ендемізм квіткових (10-20 %), реліктові форми. Фауна різноманітна, у межах регіону декілька важливих орнітологічних зон (англ. Important Bird Area, IBA) міграцій та гніздування птахів. Незаконна рубка лісів та полювання у межах держав колишньої Югославії та Албанії разом з неконтрольованим збором рослинної сировини в лісах призводять до значного навантаження на екосистеми, що ще донедавна перебували у відносній недоторканості. Цей екорегіон є частиною субтропічних середземноморських лісів Палеарктики.

Іллірійські листопадні ліси
imageЛіси поблизу Оміша, Хорватія
Екозона Палеарктика
Біом Середземноморські ліси
 WWF Illyrian deciduous forests
 WWF PA1210
Океани або моря Адріатичне та Іонічне моря
Країни Албанія, Боснія і Герцеговина, Греція, Італія, Словенія, Хорватія, Чорногорія
image

За фітогеографічним районуванням світу Армена Тахтаджяна екорегіон поділений між Адріатичною і Східносередземноморською провінціями Середземноморської області Голарктики.

Територія

Іллірійські листопадні ліси простягнулись вузькою смугою східним узбережжям (включно з островами) Адріатики від Італії (поблизу Трієста) до Албанії та далі на південь широкою смугою східним узбережжям Іонічного моря в Греції (Епір). Загальна площа регіону 40,6 тис. км². На півночі регіон межує з мішаними лісами долини річки По на Апеннінському півострові; на сході з мішаними лісами Динарського нагір'я; на півдні, в Греції та Албанії з мішаними лісами Пінду та мішаними та склерофільними лісами Егеї та Західної Туреччини.

Клімат

Для регіону характерний середземноморський тип клімату з посушливим жарким літом і вологою відносно теплою зимою. За класифікацією Кеппена помірно теплий без регулярного снігового покриву з жарким посушливим літом, або з рівномірною вологістю протягом року — Csa та Cfa, відповідно. Середньорічна кількість атмосферних опадів становить від 1500 до 2000 мм (до 3000 мм у горах Велебіт в Далмації). Взимку часто випадає сніг. Середня температура повітря в липні +15°…+20 °C, в січні може опускатись нижче 0 °C і навіть до -10 °C.

Ґрунти

Загалом для регіону характерні коричневі ґрунти з неглибоким родючим шаром. На схилах рендзини.

Рослинність

image
Пляж острова Брач, Хорватія

Гірський характер регіону призводить до явного поділу рослинного покриву на 3 головні зони. На висотах вище за 1200 м панують мішані ліси переважно з пологом з хвойних: ялина європейська (Picea abies), ялиця біла (Abies alba), сосна чорна європейська (Pinus nigra); а вище та на східних континентальних схилах — мішані ліси з ялини, ялиці та буку (Fagus sylvatica).

Мішані дубово-букові ліси переважають на середніх і низьких висотах на родючих ґрунтах за достатньої суми річних опадів, по річковим долинам і каньйонам, на схилах обернених до моря. Деревні породи представлені дубами: (Quercus frainetto), пухнастим (Q. pubescens), (Q. cerris), (Q. virgiliana), (Q. dalechampii); грабом (Carpinus orientalis), каштаном (Castanea sativa), хмелеграбом (Ostrya carpinifolia), липою (Tilia), горобиною (Sorbus), кленом (Acer), ясенем білоцвітим (Fraxinus ornus), райдеревом (Cotinus coggygria), держидеревом (Paliurus spina-christi),  (Cercis siliquastrum).

Формації з вічнозелених дуба кам'яного (Quercus ilex) і сосни алепської (Pinus halepensis), разом із чагарниками терпентинного (Pistacia terebinthus) та мастикового деревець (P. lentiscus ), ялівця колючого (Juniperus oxycedrus) і (J. macrocarpa), жостеру (Rhamnus alaternus), (Phillyrea latifolia), суничника велико- (Arbutus unedo) й дрібноплодого (A. andrachne), олеандрів (Nerium) займають зону безпосередньо прилеглу до моря.

Для квіткових рослин характерний ендемізм, до 20 % видів. Найцікавіші з ендемічних реліктових видів флори: , первоцвіт , дзвоники , ласкавець , фіалка , . Багато рослин мають дуже обмежений ареал (гори Велебіт, наприклад) і занесені до європейського Червоного списку рослин, що перебувають під загрозою зникнення.

Дуже багато фруктових дерев: гранат (Punica), апельсин (Citrus sinensis), мигдаль (Prunus dulcis), фундук (Corylus avellana), яблуня (Malus).

Тваринний світ

Екорегіону властива досить висока фауністична різноманітність, головним чином серед птахів: глухар (Tetrao urogallus), білоголовий сип (Gyps fulvus), сапсан (Falco peregrinus) і боривітер (Falco tinnunculus). У межах екорегіону декілька важливих орнітологічних зон (англ. Important Bird Area, IBA) міграції та гніздування птахів.

Серед звірів особливо помітні великі хижаки; бурий ведмідь (Ursus arctos), рись (Lynx lynx), вовк (Canis lupus), лисиця (Vulpes), куниця (Martes); значні популяції великих травоїдних у горах: козулі (Capreolus capreolus), благородний олень (Cervus elaphus) і сарна (Rupicapra rupicapra). Зустрічаються також кабан (Sus scrofa), лось (Alces), бобри (Castor) по річках.

Для біорізноманіття фауни екорегіону важливою рисою є наявність багатої підземної фауни, що пов'язана з розгалуженою мережею підземних водних потоків в карстових печерах і порожнинах: 30 видів реліктового роду ракоподібних , кілька видів підземних креветок роду Troglocaris, поблизу карстових джерел , ендемічний вид риб роду .

Охорона природи

Гірські хребти цього регіону з прадавніх часів населяють численні людські популяції. Ліси вже 10 тис. років тому зазнавали знищення вогнем задля очищення території під посіви. За античних часів цей регіон потрапляє до одного з центрів тогочасної людської цивілізації. Наприклад, палац римського імператора Діоклетіана 200 року н. е. в сучасному Спліті (Хорватія), є пам'ятником тогочасному інтенсивному росту населення і експлуатації місцевих ресурсів, це найбільший римський палац за межами Італії, що зберігся до нашого часу і мав історію безперервного розвитку від античності й через часи середньовіччя.

Через політичну нестабільність та економічні негаразди в більшості країн регіону відбувається надмірний тиск на лісові біотопи. Берегові ділянки піддаються тиску з боку туристичної галузі, яку приваблює морське узбережжя з лагідними кліматичними умовами. У долинах та на узбережжі розширення території міст через зростаючу урбанізацію також зменшує стійкість місцевих екосистем до зростаючого навантаження.

Швидка й інтенсивна деградація лісів у вигляді незаконних рубок, забруднення навколишнього середовища, численні пожежі, браконьєрство, неконтрольований збір рослинної сировини — основні екологічні проблеми регіону.

Примітки

  1. (англ.) Southeastern Europe: Northern Italy, Slovenia, Croatia, Bosnia&Herzegovina, Montenegro, Albania, and northern Greece [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund 2016.
  2. (англ.) Heath, M. F. and Evans, M. I., editors. 2000. Important Bird Areas in Europe: Priority sites for conservation. Vol 2: Southern Europe. BirdLife International (BirdLife Conservation Series No: 8).
  3. (англ.) Illyrian deciduous forests. [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 16 травня 2014.
  4. (рос.) Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. — Л., 1978.
  5. (англ.) Water, K.S., and Gillett, H.J., editors. 1998. 1997 IUCN Red List of Threatened Plants. Compiled by WCMC. IUCN, Publication Service Unit, Cambridge.
  6. (англ.) Swenson, J. E. et al. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of the Brown Bear (Ursus arctos) in Europe. WWF, Switzerland.
  7. (англ.) Breitenmoser U, et al. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of Eurasian Lynx (Lynx lynx) in Europe. WWF, Switzerland.
  8. (англ.) Boitani, L. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of Wolves (Canis lupus) in Europe. WWF, Switzerland.
  9. (англ.) Shackleton, D. M., editor, and the IUCN/SSC Caprinae Specialist Group. 1997. Wild Sheep and their Relatives. Status Survey and Conservation Action Plan for Caprinae. IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK.
  10. (англ.) Hogan, C. Michael. 2007. Diocletian's Palace. [ 2011-06-10 у Wayback Machine.] The Megalithic Portal, A. Burnham ed.

Див. також

Література

  • (англ.) Bohn, U., G. Gollub, and C. Hettwer. 2000. Reduced general map of the natural vegetation of Europe. 1:10 million. Bonn-Bad Godesberg 2000.
  • (англ.) Gomez Campo, C. 1985. Plant Conservation in the Mediterranean Ecosystems. Junk Ed. (Geobotanica 7).
  • (англ.) IUCN. 1996. 1996 IUCN Red List of Threatened Animals. IUCN, Publication Service Unit, Cambridge.
  • (англ.) Kutle, A., editor. 2000. An overview of the State of Biological and Landscape Diversity of Croatia with the Protection Strategy and Action Pans. Ministry of Environment and Physical Planning. Zagreb.
  • (англ.) Medail, F. and Quezel, P. 1997. Hotspots Analysis for Conservation of Plant Biodiversity in the Mediterranean Basin. Ann. Missouri Gard. 84.
  • (англ.) World Wildlife Fund and IUCN. 1994. Centres of Plant Diversity. A guide and strategy for their conservation. 3 Volumes. IUCN Publication Service Unit. Cambridge.
  • (англ.) World Wildlife Fund. 2001. The Mediterranean forests. A new conservation strategy. WWF, MedPO, Rome.
  • (англ.) World Wildlife Fund. In preparation. Mediterranean Forest Gap Analysis Database. WWF, MedPO, Rome.


  • (нім.) Fukarek, P. 1977. Zur Gliederung der illyrischen Florenprovinz in natürliche Vegetationsgebiete mit Hilfe der Waldgesellschaften. Cbl. ges. Forstw. 94.
  • (нім.) Wendelberger, G. 1963. Die Schwarzföhrenwälder Südosteuropas. Mitt. flor.-soz. Arbeitsgem. N. F. 10.
  • (нім.) Horvat, I., V. Glavac and H. Ellenberg 1974. Vegetation Südosteuropas, Stuttgart.
  • (нім.) Horvat, S. 1957. Pflanzengeographische Gliederung des Karstes Kroatiens und der angrenzenden Gebiete Jugoslawiens. Acta bot. croat. 16.
  • (нім.) Krause, W. et al. 1963. Zur Kenntnis der Flora und Vegetation auf Serpentinstandorten des Balkans. 6. Vegetationsstudien in der Umgebung von Mantoudi. Euböa. Bot. jb. 82.
  • (нім.) Markgraf, F. 1932. Pflanzengeographie von Albanien. Biblioth. Bot. 105.
  • (нім.) Mayer, H. 1984. Wälder Europas. Gustav Fisher Verlag, Stuttgart.


  • (фр.) Horvat, I. 1962. La végétation des montagnes de la Croatie d'Ouest. Acta biol. 2 Jug. Akad. Zagreb 30.


  • (хор.) Miljanic, M. [ed.] 1994. Crvena Knjiga, biljnih vrsta, Republike Hrvatske. Ministarstvo Graditeljstva I Zaštitu Okoliša, Zagreb.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Illirijski listopadni lisi angl Illyrian deciduous forests prirodnij yevropejskij seredzemnomorskij ekologichnij region za klasifikaciyeyu Vsesvitnogo fondu ohoroni dikoyi prirodi WWF sho zajmaye shidne uzberezhzhya Adriatichnogo ta pivnichno shidne Ionichnogo moriv Za faktom ekoregion skladayetsya z 3 vidiv roslinnih formacij 2 shirokolistyano hvojnih i 1 hvojno listyanoyi Dlya regionu harakternij vidovij endemizm kvitkovih 10 20 reliktovi formi Fauna riznomanitna u mezhah regionu dekilka vazhlivih ornitologichnih zon angl Important Bird Area IBA migracij ta gnizduvannya ptahiv Nezakonna rubka lisiv ta polyuvannya u mezhah derzhav kolishnoyi Yugoslaviyi ta Albaniyi razom z nekontrolovanim zborom roslinnoyi sirovini v lisah prizvodyat do znachnogo navantazhennya na ekosistemi sho she donedavna perebuvali u vidnosnij nedotorkanosti Cej ekoregion ye chastinoyu subtropichnih seredzemnomorskih lisiv Palearktiki Illirijski listopadni lisi Lisi poblizu Omisha Horvatiya Ekozona Palearktika Biom Seredzemnomorski lisi WWF Illyrian deciduous forests WWF PA1210 Okeani abo morya Adriatichne ta Ionichne morya Krayini Albaniya Bosniya i Gercegovina Greciya Italiya Sloveniya Horvatiya Chornogoriya Za fitogeografichnim rajonuvannyam svitu Armena Tahtadzhyana ekoregion podilenij mizh Adriatichnoyu i Shidnoseredzemnomorskoyu provinciyami Seredzemnomorskoyi oblasti Golarktiki TeritoriyaIllirijski listopadni lisi prostyagnulis vuzkoyu smugoyu shidnim uzberezhzhyam vklyuchno z ostrovami Adriatiki vid Italiyi poblizu Triyesta do Albaniyi ta dali na pivden shirokoyu smugoyu shidnim uzberezhzhyam Ionichnogo morya v Greciyi Epir Zagalna plosha regionu 40 6 tis km Na pivnochi region mezhuye z mishanimi lisami dolini richki Po na Apenninskomu pivostrovi na shodi z mishanimi lisami Dinarskogo nagir ya na pivdni v Greciyi ta Albaniyi z mishanimi lisami Pindu ta mishanimi ta sklerofilnimi lisami Egeyi ta Zahidnoyi Turechchini KlimatDlya regionu harakternij seredzemnomorskij tip klimatu z posushlivim zharkim litom i vologoyu vidnosno teployu zimoyu Za klasifikaciyeyu Keppena pomirno teplij bez regulyarnogo snigovogo pokrivu z zharkim posushlivim litom abo z rivnomirnoyu vologistyu protyagom roku Csa ta Cfa vidpovidno Serednorichna kilkist atmosfernih opadiv stanovit vid 1500 do 2000 mm do 3000 mm u gorah Velebit v Dalmaciyi Vzimku chasto vipadaye snig Serednya temperatura povitrya v lipni 15 20 C v sichni mozhe opuskatis nizhche 0 C i navit do 10 C GruntiZagalom dlya regionu harakterni korichnevi grunti z neglibokim rodyuchim sharom Na shilah rendzini RoslinnistPlyazh ostrova Brach Horvatiya Girskij harakter regionu prizvodit do yavnogo podilu roslinnogo pokrivu na 3 golovni zoni Na visotah vishe za 1200 m panuyut mishani lisi perevazhno z pologom z hvojnih yalina yevropejska Picea abies yalicya bila Abies alba sosna chorna yevropejska Pinus nigra a vishe ta na shidnih kontinentalnih shilah mishani lisi z yalini yalici ta buku Fagus sylvatica Mishani dubovo bukovi lisi perevazhayut na serednih i nizkih visotah na rodyuchih gruntah za dostatnoyi sumi richnih opadiv po richkovim dolinam i kanjonam na shilah obernenih do morya Derevni porodi predstavleni dubami Quercus frainetto puhnastim Q pubescens Q cerris Q virgiliana Q dalechampii grabom Carpinus orientalis kashtanom Castanea sativa hmelegrabom Ostrya carpinifolia lipoyu Tilia gorobinoyu Sorbus klenom Acer yasenem bilocvitim Fraxinus ornus rajderevom Cotinus coggygria derzhiderevom Paliurus spina christi Cercis siliquastrum Formaciyi z vichnozelenih duba kam yanogo Quercus ilex i sosni alepskoyi Pinus halepensis razom iz chagarnikami terpentinnogo Pistacia terebinthus ta mastikovogo derevec P lentiscus yalivcya kolyuchogo Juniperus oxycedrus i J macrocarpa zhosteru Rhamnus alaternus Phillyrea latifolia sunichnika veliko Arbutus unedo j dribnoplodogo A andrachne oleandriv Nerium zajmayut zonu bezposeredno prileglu do morya Dlya kvitkovih roslin harakternij endemizm do 20 vidiv Najcikavishi z endemichnih reliktovih vidiv flori pervocvit dzvoniki laskavec fialka Bagato roslin mayut duzhe obmezhenij areal gori Velebit napriklad i zaneseni do yevropejskogo Chervonogo spisku roslin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Duzhe bagato fruktovih derev granat Punica apelsin Citrus sinensis migdal Prunus dulcis funduk Corylus avellana yablunya Malus Tvarinnij svitEkoregionu vlastiva dosit visoka faunistichna riznomanitnist golovnim chinom sered ptahiv gluhar Tetrao urogallus bilogolovij sip Gyps fulvus sapsan Falco peregrinus i boriviter Falco tinnunculus U mezhah ekoregionu dekilka vazhlivih ornitologichnih zon angl Important Bird Area IBA migraciyi ta gnizduvannya ptahiv Sered zviriv osoblivo pomitni veliki hizhaki burij vedmid Ursus arctos ris Lynx lynx vovk Canis lupus lisicya Vulpes kunicya Martes znachni populyaciyi velikih travoyidnih u gorah kozuli Capreolus capreolus blagorodnij olen Cervus elaphus i sarna Rupicapra rupicapra Zustrichayutsya takozh kaban Sus scrofa los Alces bobri Castor po richkah Dlya bioriznomanittya fauni ekoregionu vazhlivoyu risoyu ye nayavnist bagatoyi pidzemnoyi fauni sho pov yazana z rozgaluzhenoyu merezheyu pidzemnih vodnih potokiv v karstovih pecherah i porozhninah 30 vidiv reliktovogo rodu rakopodibnih kilka vidiv pidzemnih krevetok rodu Troglocaris poblizu karstovih dzherel endemichnij vid rib rodu Ohorona prirodiGirski hrebti cogo regionu z pradavnih chasiv naselyayut chislenni lyudski populyaciyi Lisi vzhe 10 tis rokiv tomu zaznavali znishennya vognem zadlya ochishennya teritoriyi pid posivi Za antichnih chasiv cej region potraplyaye do odnogo z centriv togochasnoyi lyudskoyi civilizaciyi Napriklad palac rimskogo imperatora Diokletiana 200 roku n e v suchasnomu Spliti Horvatiya ye pam yatnikom togochasnomu intensivnomu rostu naselennya i ekspluataciyi miscevih resursiv ce najbilshij rimskij palac za mezhami Italiyi sho zberigsya do nashogo chasu i mav istoriyu bezperervnogo rozvitku vid antichnosti j cherez chasi serednovichchya Cherez politichnu nestabilnist ta ekonomichni negarazdi v bilshosti krayin regionu vidbuvayetsya nadmirnij tisk na lisovi biotopi Beregovi dilyanki piddayutsya tisku z boku turistichnoyi galuzi yaku privablyuye morske uzberezhzhya z lagidnimi klimatichnimi umovami U dolinah ta na uzberezhzhi rozshirennya teritoriyi mist cherez zrostayuchu urbanizaciyu takozh zmenshuye stijkist miscevih ekosistem do zrostayuchogo navantazhennya Shvidka j intensivna degradaciya lisiv u viglyadi nezakonnih rubok zabrudnennya navkolishnogo seredovisha chislenni pozhezhi brakonyerstvo nekontrolovanij zbir roslinnoyi sirovini osnovni ekologichni problemi regionu Primitki angl Southeastern Europe Northern Italy Slovenia Croatia Bosnia amp Herzegovina Montenegro Albania and northern Greece 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 2016 angl Heath M F and Evans M I editors 2000 Important Bird Areas in Europe Priority sites for conservation Vol 2 Southern Europe BirdLife International BirdLife Conservation Series No 8 angl Illyrian deciduous forests 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 16 travnya 2014 ros Tahtadzhyan A L Floristicheskie oblasti Zemli L 1978 angl Water K S and Gillett H J editors 1998 1997 IUCN Red List of Threatened Plants Compiled by WCMC IUCN Publication Service Unit Cambridge angl Swenson J E et al 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of the Brown Bear Ursus arctos in Europe WWF Switzerland angl Breitenmoser U et al 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of Eurasian Lynx Lynx lynx in Europe WWF Switzerland angl Boitani L 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of Wolves Canis lupus in Europe WWF Switzerland angl Shackleton D M editor and the IUCN SSC Caprinae Specialist Group 1997 Wild Sheep and their Relatives Status Survey and Conservation Action Plan for Caprinae IUCN Gland Switzerland and Cambridge UK ISBN 2831703530 angl Hogan C Michael 2007 Diocletian s Palace 2011 06 10 u Wayback Machine The Megalithic Portal A Burnham ed Div takozhEkoregioni AlbaniyiLiteratura angl Bohn U G Gollub and C Hettwer 2000 Reduced general map of the natural vegetation of Europe 1 10 million Bonn Bad Godesberg 2000 angl Gomez Campo C 1985 Plant Conservation in the Mediterranean Ecosystems Junk Ed Geobotanica 7 angl IUCN 1996 1996 IUCN Red List of Threatened Animals IUCN Publication Service Unit Cambridge ISBN 2831703352 angl Kutle A editor 2000 An overview of the State of Biological and Landscape Diversity of Croatia with the Protection Strategy and Action Pans Ministry of Environment and Physical Planning Zagreb angl Medail F and Quezel P 1997 Hotspots Analysis for Conservation of Plant Biodiversity in the Mediterranean Basin Ann Missouri Gard 84 angl World Wildlife Fund and IUCN 1994 Centres of Plant Diversity A guide and strategy for their conservation 3 Volumes IUCN Publication Service Unit Cambridge angl World Wildlife Fund 2001 The Mediterranean forests A new conservation strategy WWF MedPO Rome angl World Wildlife Fund In preparation Mediterranean Forest Gap Analysis Database WWF MedPO Rome nim Fukarek P 1977 Zur Gliederung der illyrischen Florenprovinz in naturliche Vegetationsgebiete mit Hilfe der Waldgesellschaften Cbl ges Forstw 94 nim Wendelberger G 1963 Die Schwarzfohrenwalder Sudosteuropas Mitt flor soz Arbeitsgem N F 10 nim Horvat I V Glavac and H Ellenberg 1974 Vegetation Sudosteuropas Stuttgart nim Horvat S 1957 Pflanzengeographische Gliederung des Karstes Kroatiens und der angrenzenden Gebiete Jugoslawiens Acta bot croat 16 nim Krause W et al 1963 Zur Kenntnis der Flora und Vegetation auf Serpentinstandorten des Balkans 6 Vegetationsstudien in der Umgebung von Mantoudi Euboa Bot jb 82 nim Markgraf F 1932 Pflanzengeographie von Albanien Biblioth Bot 105 nim Mayer H 1984 Walder Europas Gustav Fisher Verlag Stuttgart fr Horvat I 1962 La vegetation des montagnes de la Croatie d Ouest Acta biol 2 Jug Akad Zagreb 30 hor Miljanic M ed 1994 Crvena Knjiga biljnih vrsta Republike Hrvatske Ministarstvo Graditeljstva I Zastitu Okolisa Zagreb Posilannya angl angl illirijski listopadni lisi na sajti Nacionalnogo geografichnogo tovaristva angl Global Species Illyrian deciduous forests 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine spisok ohoronyuvanih teritorij u mezhah illirijskih listopadnih lisiv

Дата публікації:
Топ