Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корсиканські гірські широколистяні та мішані ліси (ідентифікатор WWF: PA1204) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований на острові Корсика. Регіон охоплює високогірні райони в центральній частині острова.
 Струмок Странчаконе поблизу Аско в департаменті Верхня Корсика | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | PA1204 |
| Межі | Тірренсько-Адріатичні склерофільні та мішані ліси |
| Площа, км² | 3634 |
| Країни | Франція |
| Охороняється | 2829 км² (78 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон корсиканських гірських широколистяних та мішаних лісів поширений на невеликій території, обмежений високими та стрімкими гірськими масивами острова Корсика площею 8748 км² в Середземному морі. Він займає площу 3634 км², що становить приблизно 40 % площі острова. На нижчих висотах гірські ліси переходять у склерофільні та мішані тірренсько-адріатичні ліси.
Корсиканські гори належать до альпійського орогенного поясу і вирізняються дуже складним літологічним складом і рельєфом. Переважають кристалічні породи: граніти, ріоліти, гнейси, кварцити, сланці. На високих вершинах [en] (2136 м) численні льодовикові форми рельєфу. Мезозойські породи, головним чином вапняки, зустрічаються рідко на невеликих і розрізнених ділянках.
Клімат
Кліматично екорегіон характеризується різким висотним градієнтом, від теплих і сухих долин (де середньорічна температура становить близько 14-17 °C) до холодних і вологих вершин (де середньорічна температура становить близько 9-13 °C). На вершинах і північних схилах найвищих гірських масивів (Монте-Чинто висотою 2710 м і Монте-Ротондо висотою 2625 м) виникає «євросибірський» альпійський тип клімату, який характеризується суворими зимами, частими снігопадами та відсутністю літнього посушливого періоду.
Флора
Широкий висотний діапазон екорегіону призвів до формування різних лісових угруповань, які відрізняються залежно від висоти та експозиції.
На низьких висотах над рівнем моря ростуть вічнозелені склерофітні дубові ліси, основу яких складають кам'яні дуби (Quercus ilex) та коркові дуби (Quercus suber). На середніх висотах переважають [en] соснові ліси, основу яких складають приморські сосни (Pinus pinaster). Подекуди, зокрема в горах регіону [fr] на північному сході острова, трапляються мішані листопадні ліси, де ростуть пухнасті дуби (Quercus pubescens), скельні дуби (Quercus petraea), звичайні дуби (Quercus robur), звичайні хмелеграби (Ostrya carpinifolia), [en] (Alnus cordata) та їстівні каштани (Castanea sativa).
Для найвищих гірських вершин типовим є різкий градієнт у зміні рослинних угруповань з півночі на південь. На тепліших південних схилах, де панує холодний, вологий підтип середземноморського клімату (Csc за класифікацією кліматів Кеппена) переважають ліси корсиканського підвиду чорної сосни (Pinus nigra subsp. salzmannii var. corsicana), а на холодніших північних схилах, де домінує субальпійський клімат (Dsc за класифікацією Кеппена), основу лісів складають білі ялиці (Abies alba) та звичайні буки (Fagus sylvatica). На найвищих висотах розташовані субальпійські чагарники, де зростає зелена вільха (Alnus viridis), звичайний яловець (Juniperus communis subsp. alpina) та явір (Acer pseudoplatanus). Подекуди зустрічаються реліктові ліси — звичайного дуба (Quercus robur) у прибережних заплавах, іспанського яловця (Juniperus thurifera) у скелястих каньйонах та повислої берези (Betula pendula) на найвищих гірських вершинах.
Рівень рослинного ендемізму в цьому екорегіоні становить приблизно 12 % (296 видів із 2524 видів квіткових рослин). Ендемічна флора поширена по всьому висотному градієнту. На середніх висотах ростуть такі ендемічні види, як цибуля дрібноквіткова (Allium parciflorum), дрік корсиканський ([en]) і ацис рожевий ([en]), на великих висотах — вільха серцеподібна ([en]), анаррінум корсиканський ([sv]), сантоліна корсиканська ([fr]), фіалка корсиканська [pl], рута корсиканська (Ruta corsica) і коростянка корсиканська ([sv]). В альпійській зоні понад половину видів становлять ендеміки, такі як пахучка корсиканська (Clinopodium corsicum), незабудка корсиканська ([sv]) і фіалка арджентерська ([fr]).
Фауна
Екорегіон вирізняється значним фауністичним розмаїттям, хоча ендемічних видів небагато. В лісах присутні рідкісні ендемічні муфлони (Ovis aries musimon). Єдина існуюча популяція ендемічних корсиканських благородних оленів (Cervus elaphus corsicanus), які перебувають під загрозою зникнення, є результатом реінтродукції з Сардинії.
Гірські ліси Корсики також є місцем проживання великої кількості птахів. Особливе значення мають ендемічний корсиканський повзик (Sitta whiteheadi), який чудово пристосований до життя у перестійних лісах корсиканських сосен, а також різні види рідкісних хижих птахів, таких як ягнятники (Gypaetus barbatus), та інших палеарктичних птахів.
У хвойних і широколистяних гірських лісах зустрічаються деякі ендемічні види земноводних, наприклад [en] (Salamandra corsica), корсиканська строката жаба (Discoglossus montalentii) та корсиканський тритон (Euproctus montanus). Плазуни регіону є типовими для інших подібних гірських лісових систем Середземномор'я. Зокрема, в екорегіоні зустрічаються карликові кілюваті ящірки (Algyroides fitzingeri), тирренські стінні ящірки (Podarcis tiliguerta) та італійські стінні ящірки (Podarcis siculus).
Збереження
Екорегіон зберіг більшу частину первісного лісового покриву. Через важкодоступність гірських масивів в них збереглися важливі та великі праліси, в яких можна знайти дуже давні екземпляри корсиканської сосни віком 800-1000 років.
Корсика є відносно слабо заселеним островом: її популяція становить лише 351,255 осіб, переважно розселених вздовж узбережжя. Проте випасання худоби та лісівництво значно змінили структуру лісів. Суцільні вирубки призвели до появи одновікових насаджень з дуже малою кількістю старих дерев та бідним підліском.
Оцінка 2017 року показала, що 2829 км², або 78 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією є [fr].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
Посилання
- «Corsican montane broadleaf and mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korsikanski girski shirokolistyani ta mishani lisi identifikator WWF PA1204 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij na ostrovi Korsika 2 Region ohoplyuye visokogirni rajoni v centralnij chastini ostrova Korsikanski girski shirokolistyani ta mishani lisi Strumok Stranchakone poblizu Asko v departamenti Verhnya Korsika Ekozona Palearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF PA1204 Mezhi Tirrensko Adriatichni sklerofilni ta mishani lisi Plosha km 3634 Krayini Franciya Ohoronyayetsya 2829 km 78 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Dolina Asko fr na pivnichnomu zahodi Korsiki Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion korsikanskih girskih shirokolistyanih ta mishanih lisiv poshirenij na nevelikij teritoriyi obmezhenij visokimi ta strimkimi girskimi masivami ostrova Korsika plosheyu 8748 km v Seredzemnomu mori Vin zajmaye ploshu 3634 km sho stanovit priblizno 40 ploshi ostrova Na nizhchih visotah girski lisi perehodyat u sklerofilni ta mishani tirrensko adriatichni lisi Korsikanski gori nalezhat do alpijskogo orogennogo poyasu i viriznyayutsya duzhe skladnim litologichnim skladom i relyefom Perevazhayut kristalichni porodi graniti rioliti gnejsi kvarciti slanci Na visokih vershinah Inkudinskogo masivu en 2136 m chislenni lodovikovi formi relyefu Mezozojski porodi golovnim chinom vapnyaki zustrichayutsya ridko na nevelikih i rozriznenih dilyankah Klimatred Klimatichno ekoregion harakterizuyetsya rizkim visotnim gradiyentom vid teplih i suhih dolin de serednorichna temperatura stanovit blizko 14 17 C do holodnih i vologih vershin de serednorichna temperatura stanovit blizko 9 13 C Na vershinah i pivnichnih shilah najvishih girskih masiviv Monte Chinto visotoyu 2710 m i Monte Rotondo visotoyu 2625 m vinikaye yevrosibirskij alpijskij tip klimatu yakij harakterizuyetsya suvorimi zimami chastimi snigopadami ta vidsutnistyu litnogo posushlivogo periodu Florared Shirokij visotnij diapazon ekoregionu prizviv do formuvannya riznih lisovih ugrupovan yaki vidriznyayutsya zalezhno vid visoti ta ekspoziciyi Na nizkih visotah nad rivnem morya rostut vichnozeleni sklerofitni dubovi lisi osnovu yakih skladayut kam yani dubi Quercus ilex ta korkovi dubi Quercus suber Na serednih visotah perevazhayut mezofilni en sosnovi lisi osnovu yakih skladayut primorski sosni Pinus pinaster Podekudi zokrema v gorah regionu Kastanyichcha fr na pivnichnomu shodi ostrova traplyayutsya mishani listopadni lisi de rostut puhnasti dubi Quercus pubescens skelni dubi Quercus petraea zvichajni dubi Quercus robur zvichajni hmelegrabi Ostrya carpinifolia sercepodibni vilhi en Alnus cordata ta yistivni kashtani Castanea sativa Dlya najvishih girskih vershin tipovim ye rizkij gradiyent u zmini roslinnih ugrupovan z pivnochi na pivden Na teplishih pivdennih shilah de panuye holodnij vologij pidtip seredzemnomorskogo klimatu Csc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena perevazhayut lisi korsikanskogo pidvidu chornoyi sosni Pinus nigra subsp salzmannii var corsicana a na holodnishih pivnichnih shilah de dominuye subalpijskij klimat Dsc za klasifikaciyeyu Keppena osnovu lisiv skladayut bili yalici Abies alba ta zvichajni buki Fagus sylvatica Na najvishih visotah roztashovani subalpijski chagarniki de zrostaye zelena vilha Alnus viridis zvichajnij yalovec Juniperus communis subsp alpina ta yavir Acer pseudoplatanus Podekudi zustrichayutsya reliktovi lisi zvichajnogo duba Quercus robur u priberezhnih zaplavah ispanskogo yalovcya Juniperus thurifera u skelyastih kanjonah ta povisloyi berezi Betula pendula na najvishih girskih vershinah Riven roslinnogo endemizmu v comu ekoregioni stanovit priblizno 12 296 vidiv iz 2524 vidiv kvitkovih roslin Endemichna flora poshirena po vsomu visotnomu gradiyentu Na serednih visotah rostut taki endemichni vidi yak cibulya dribnokvitkova Allium parciflorum drik korsikanskij Genista corsica en i acis rozhevij Acis rosea en na velikih visotah vilha sercepodibna Alnus cordata en anarrinum korsikanskij Anarrhinum corsicum sv santolina korsikanska Santolina corsica fr fialka korsikanska Viola corsica pl ruta korsikanska Ruta corsica i korostyanka korsikanska Scabiosa corsica sv V alpijskij zoni ponad polovinu vidiv stanovlyat endemiki taki yak pahuchka korsikanska Clinopodium corsicum nezabudka korsikanska Myosotis corsicana sv i fialka ardzhenterska Viola argenteria fr Faunared Ekoregion viriznyayetsya znachnim faunistichnim rozmayittyam hocha endemichnih vidiv nebagato V lisah prisutni ridkisni endemichni mufloni Ovis aries musimon Yedina isnuyucha populyaciya endemichnih korsikanskih blagorodnih oleniv Cervus elaphus corsicanus yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ye rezultatom reintrodukciyi z Sardiniyi Girski lisi Korsiki takozh ye miscem prozhivannya velikoyi kilkosti ptahiv Osoblive znachennya mayut endemichnij korsikanskij povzik Sitta whiteheadi yakij chudovo pristosovanij do zhittya u perestijnih lisah korsikanskih sosen a takozh rizni vidi ridkisnih hizhih ptahiv takih yak yagnyatniki Gypaetus barbatus ta inshih palearktichnih ptahiv U hvojnih i shirokolistyanih girskih lisah zustrichayutsya deyaki endemichni vidi zemnovodnih napriklad korsikanska salamandra en Salamandra corsica korsikanska strokata zhaba Discoglossus montalentii ta korsikanskij triton Euproctus montanus Plazuni regionu ye tipovimi dlya inshih podibnih girskih lisovih sistem Seredzemnomor ya Zokrema v ekoregioni zustrichayutsya karlikovi kilyuvati yashirki Algyroides fitzingeri tirrenski stinni yashirki Podarcis tiliguerta ta italijski stinni yashirki Podarcis siculus Zberezhennyared Ekoregion zberig bilshu chastinu pervisnogo lisovogo pokrivu Cherez vazhkodostupnist girskih masiviv v nih zbereglisya vazhlivi ta veliki pralisi v yakih mozhna znajti duzhe davni ekzemplyari korsikanskoyi sosni vikom 800 1000 rokiv Korsika ye vidnosno slabo zaselenim ostrovom yiyi populyaciya stanovit lishe 351 255 osib perevazhno rozselenih vzdovzh uzberezhzhya Prote vipasannya hudobi ta lisivnictvo znachno zminili strukturu lisiv Sucilni virubki prizveli do poyavi odnovikovih nasadzhen z duzhe maloyu kilkistyu starih derev ta bidnim pidliskom Ocinka 2017 roku pokazala sho 2829 km abo 78 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ye Korsikanskij regionalnij prirodnij park fr Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Posilannyared Corsican montane broadleaf and mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korsikanski girski shirokolistyani ta mishani lisi amp oldid 43525263