Тя́чівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-східній частині Закарпатської області України. Населення становить 174 284 особи (на 1.08.2013). Площа — 1818 км². Районний центр місто Тячів. Утворено 1953 року.
Тячівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Закарпатська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Закарпатська область | ||||
Код КОАТУУ: | 2124400000 | ||||
Утворений: | 1953 року | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 174 694 (на 01.01.2020) | ||||
Площа: | 1818 км² | ||||
Густота: | 95.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3134 | ||||
Поштові індекси: | 90500—90578 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | місто Тячів | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 5 | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 5 | ||||
Села: | 56 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Фабрицій Іван Іванович | ||||
Голова РДА: | Аверін Тімур Сергійович | ||||
Вебсторінка: | Тячівська РДА Тячівська райрада | ||||
Адреса: | 90500, Закарпатська обл., Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Незалежності, 30 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Тячівський район у Вікісховищі |
Загальні відомості
За площею є другим найбільшим районом в області, поступившись тільки Рахівському району. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис. км², що становить 14 % території області. До складу району входять 37 місцевих рад — міська, 5 селищних, 31 сільська. На їх території розташовані 62 населені пункти, з них 18 мають статус гірських. Районний центр — м. Тячів.
За кількістю населення, де мешкає понад 176 тисяч осіб, район найбільший не лише на Закарпатті, а й в Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно — румуни (19,3 тис. осіб, тобто 10,6 %), угорці (6,2 тис. осіб 3,4 %) та німці. Українці становлять 137211 осіб.
У районі 43000 га с/г земель, 11100 га садів, 115000 га лісів. Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів, найвищою точкою є г. Братківська (1788 м).
Історія
Тячівський район, як територіальна одиниця, створений у 1953 році.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тячівського району були створені 74 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 35,33 % (проголосували 43 941 із 124 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,86 % (28 941 виборців); Юлія Тимошенко — 11,08 % (4 867 виборців), Олег Ляшко — 7,19 % (3 158 виборців), Сергій Тігіпко — 4,50 % (1 978 виборців), Анатолій Гриценко — 2,05 % (900 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,84 %.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду, 5 селищних рад і 31 сільська рада, які об'єднують 62 населені пункти та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Тячів.
Населення
Тячівський район за чисельністю населення (175 тис. осіб) посідає друге місце серед районів України, після Харківського району. На території району мешкає кожен сьомий житель Закарпатської області.
Динаміка населення Тячівського району:
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 84 655 | 20 333 | 15 256 | 26 265 | 16 024 | 6571 | 206 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 87 191 | 19 048 | 14 370 | 25 051 | 17 958 | 10 341 | 423 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 року
національність | чисельність | частка |
---|---|---|
українці | 142978 | 83,2 % |
румуни | 21298 | 12,4 % |
угорці | 4991 | 2,9 % |
росіяни | 1799 | 1,0 % |
німці | 286 | 0,2 % |
білоруси | 89 | 0,1 % |
цигани | 45 | 0,0 % |
Динаміка національного складу населення Тячівського району за даними переписів
1959 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|
українці | 83,7 % | 81,9 % | 83,2 % |
румуни | 9,1 % | 11,7 % | 12,4 % |
угорці | 3,8 % | 3,7 % | 2,9 % |
росіяни | 1,2 % | 1,8 % | 1,0 % |
німці | 1,0 % | 0,3 % | 0,2 % |
Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)
українська | румунська | угорська | російська | |
---|---|---|---|---|
Тячівський район | 83,5 | 12,4 | 2,8 | 1,1 |
м. Тячів | 73,5 | 0,8 | 22,6 | 2,8 |
с. Тячівка | 99,1 | 0,1 | 0,3 | 0,6 |
смт Буштино | 93,8 | 0,1 | 3,6 | 2,2 |
смт Дубове | 98,1 | - | 0,1 | 1,5 |
с. Верхній дубовець | 99,9 | - | - | 0,1 |
с. Нижній дубовець | 98,4 | - | - | 1,6 |
смт Солотвино | 14,5 | 56,5 | 24,3 | 3,2 |
смт Тересва | 97,7 | 0,2 | 0,6 | 1,3 |
смт Усть-чорна | 93,3 | - | 0,8 | 1,5 |
с. Бедевля | 99,0 | 0,1 | 0,1 | 0,8 |
с. Глиняний | 97,7 | 0,3 | - | 2,0 |
с. Дубрівка | 99,8 | - | - | - |
с. Руня | 99,6 | - | - | 0,3 |
с. Біловарці | 98,4 | - | 0,1 | 1,4 |
с. Велика уголька | 100,0 | - | - | - |
с. Вонігово | 98,9 | - | 0,1 | 1,0 |
с. Ганичі | 98,4 | 0,2 | 0,0 | 1,2 |
с. Солоне | 98,3 | 0,5 | - | 1,1 |
с. Глибокий потік | 0,8 | 98,4 | 0,1 | 0,3 |
с. Грушово | 97,2 | 1,4 | 0,1 | 1,2 |
с. Діброва | 1,6 | 97,6 | 0,0 | 0,4 |
с. Пещера | - | 100,0 | - | - |
с. Подішор | 1,7 | 97,0 | - | 0,6 |
с. Добрянське | 98,7 | - | 0,1 | 1,1 |
с. Дулово | 99,6 | - | - | 0,4 |
с. Калини | 99,0 | 0,0 | - | 0,9 |
с. Колодне | 99,7 | - | - | 0,3 |
с. Красна | 99,3 | - | - | 0,7 |
с. Крива | 99,5 | - | 0,0 | 0,5 |
с. Кричово | 99,2 | - | - | 0,6 |
с. Росош | 99,7 | - | - | 0,3 |
с. Лази | 98,3 | 0,8 | 0,1 | 0,7 |
с. Округла | 96,9 | - | 2,3 | 0,5 |
с. Лопухів | 99,6 | - | - | 0,4 |
с. Нересниця | 99,2 | - | 0,2 | 0,5 |
с. Підплеша | 98,5 | 0,2 | - | 1,2 |
с. Новобарово | 99,1 | - | - | 1,0 |
с. Новоселиця | 99,6 | 0,0 | - | 0,3 |
с. Тисалово | 99,7 | - | - | 0,3 |
с. Вільхівці | 98,4 | 0,1 | 0,0 | 1,4 |
с. Вільхівчик | 99,6 | - | - | 0,4 |
с. Сасово | 99,5 | - | - | 0,5 |
с. Вільхівці-лази | 99,7 | - | - | 0,3 |
с. Ракове | 99,1 | - | - | 0,8 |
с. Руська Мокра | 99,3 | - | - | 0,4 |
с. Німецька Мокра | 99,6 | - | - | 0,2 |
с. Руське Поле | 98,6 | 0,0 | 0,2 | 1,1 |
с. Тарасівка | 99,8 | - | - | 0,2 |
с. Теребля | 99,8 | - | - | 0,2 |
с. Терново | 98,7 | 0,1 | - | 1,2 |
с. Вишоватий | 99,8 | - | - | 0,2 |
с. Петрушів | 98,0 | 0,6 | - | 0,9 |
с. Топчино | 0,5 | 99,1 | - | 0,3 |
с. Угля | 99,6 | - | - | 0,4 |
с. Бобове | 99,0 | - | - | 1,0 |
с. Груники | 99,8 | - | - | 0,2 |
с. Мала уголька | 99,5 | - | - | 0,5 |
с. Чумальово | 99,0 | - | - | 0,9 |
с. Рівне | 99,5 | - | - | 0,5 |
с. Широкий луг | 99,8 | - | - | 0,3 |
с. Пригідь | 99,9 | - | - | 0,2 |
с. Фонтиняси | 99,9 | - | - | 0,2 |
Економіка
За структурою економічного розвитку район аграрно-промисловий. Працює 22 промислові підприємства, з них 9 лісової і деревообробної галузі, 8 харчової, 6 машинобудування і металообробки, інші. Населення району обслуговує понад 1300 діючих об'єктів торгівлі, побуту, виробничих структур усіх форм власності. Відкрито 6 цехів з розливу мінеральної води, 3 з виробництва макаронів, 45 пекарень тощо. Створено і успішно працюють колективне, 9 сільськогосподарських виробничих, 84 селянських (фермерських) та близько 50 тисяч індивідуальних господарств.
Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Понад 60 мінеральних джерел Тячівщини містять до 20 життєво необхідних для здоров'я людини мікроелементів. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі. Тут представлені різні типи мінеральних вод, найцінніші з яких слабосульфідні Серноводського типу, вуглекислі хлоридні натрієві типу Наугейм та вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні Малкінського типу. У залізистих нарзанах Тарасівського родовища зафіксовано найвищий рівень заліза у Закарпатті — 60 мгл.
Важливе місце в природних багатствах Тячівщини займає мармур, запаси якого становлять близько 800 тисяч кубічних метрів. В селі Новоселиця проходить видобування рожевого мармуру. Мармурові кар'єри відкрито також в селах Кричово, Угля, Вільхівці-Лази, Ганичі.
У Ганичах виявлено значні запаси ліпаритових туфів, а в районі села Новоселиця запаси вапняку, що становлять понад 3 мільйони тонн.
У Солотвинському родовищі запаси солі складають близько 700 мільйонів тонн. Тереблянське родовище розроблялось в кінці XVIII та на початку XX століть. Зараз воно на консервації.
Освіта
Освіта району представлена 76 державними загальноосвітніми школами, Солотвинською допоміжною школою та Буштинською гімназією інтернатами, з 2000 року в м. Тячів діє угорськомовний, а в смт Солотвино спеціалізований клас румуномовного ліцею. Молодь, яка вступає в життя, першу професію може здобути в 4 міжшкільних навчально-виробничих комбінатах та Усть-Чорнянській міжшкільній навчально-виробничій майстерні, Тячівському професійно-технічному училищі № 14. Середню спеціальну освіту надає Закарпатський машинобудівний технікум (смт Дубове). 3 школи мистецтв — в м. Тячів та селах Угля, Ганичі, 5 музичних шкіл — в селищах Буштино, Дубове, Тересва, Солотвино, селі Нижня Апша, 83 клубно-бібліотечні заклади.
Охорона здоров'я
Медичною допомогою населення забезпечують районна, сім дільничних лікарень, міська та 15 сільських лікарських амбулаторій, 46 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 здоровпункти, тубдиспансер. Потужність медичних закладів 2635 лікарських відвідувань в зміну і 965 стаціонарних ліжок.
Мінеральні води родовищ курорту, ропа і палагові грязі солених озер, які за фізико-хімічними властивостями близькі до лікувальних факторів Мертвого моря, використовуються для лікування захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів, органів опори та руху, неврологічних, судинних, гінекологічних, шкіри. В Солотвині функціонують та алергологічні лікарні, Усть-Чорній — лікувально-оздоровчий комплекс «Ялинка», Буштині лікувально-оздоровчий комплекс «Тиса», Лазах санаторій «Чорна вода», Тереблі санаторій «Теребля» та база відпочинку «Едем», зони відпочинку у с. В.Лази та Велика Уголька.
З 1968 року тут почато лікування бронхіальної астми методом спелеотерапії з використанням мікроклімату соляних шахт. В Солотвині на території курорту розташовані санаторій «Мінерал», республіканська та обласна алергологічні лікарні.
Пам'ятки архітектури
Пам'ятками архітектури є дерев'яні церкви: Миколаївська XVI століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (XVIII століття).
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тячівський район (1953—2020) |
- Розпорядження Президента України від 27 травня 2020 року № 365/2020-рп «Про призначення Т.Аверіна головою Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2016.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Тячівського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Всесоюзний перепис населення 1959 року [ 21 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 10 серпня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 11 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
Посилання
- Тячівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/tc/ [ 5 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Культура і мистецтво Тячівщини: історія і сьогодення [Закарпат. обл. / авт. ідеї та проекту Гудак В. А. ; упоряд.: Гудак В. А., Сасин Н. Й.]. — Ужгород: Патент, 2015. — 215 с. : іл., портр. —
Міжгірський район | Івано-Франківська область (Рожнятівський район Богородчанський район) | Івано-Франківська область (Надвірнянський район) |
Хустський район | Рахівський район | |
Румунія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tya chivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u pivdenno shidnij chastini Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 174 284 osobi na 1 08 2013 Plosha 1818 km Rajonnij centr misto Tyachiv Utvoreno 1953 roku Tyachivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zakarpatska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastKod KOATUU 2124400000Utvorenij 1953 rokuLikvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 174 694 na 01 01 2020 Plosha 1818 km Gustota 95 3 osib km Tel kod 380 3134Poshtovi indeksi 90500 90578Naseleni punkti ta radiRajonnij centr misto TyachivMiski radi 1Selishni radi 5Silski radi 31Mista 1Smt 5Sela 56Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Fabricij Ivan IvanovichGolova RDA Averin Timur SergijovichVebstorinka Tyachivska RDA Tyachivska rajradaAdresa 90500 Zakarpatska obl Tyachivskij r n m Tyachiv vul Nezalezhnosti 30MapaTyachivskij rajon u VikishovishiCya stattya pro kolishnij rajon sho isnuvav do 2020 roku Pro suchasnij div Tyachivskij rajon Zagalni vidomostiZa plosheyu ye drugim najbilshim rajonom v oblasti postupivshis tilki Rahivskomu rajonu Protyazhnist jogo z pivdnya na pivnich 100 km a zi shodu na zahid 40 km plosha 1 8 tis km sho stanovit 14 teritoriyi oblasti Do skladu rajonu vhodyat 37 miscevih rad miska 5 selishnih 31 silska Na yih teritoriyi roztashovani 62 naseleni punkti z nih 18 mayut status girskih Rajonnij centr m Tyachiv Za kilkistyu naselennya de meshkaye ponad 176 tisyach osib rajon najbilshij ne lishe na Zakarpatti a j v Ukrayini v cilomu sered silskih rajoniv Na Tyachivshini prozhivayut predstavniki 27 nacionalnostej Bilsh kompaktno rumuni 19 3 tis osib tobto 10 6 ugorci 6 2 tis osib 3 4 ta nimci Ukrayinci stanovlyat 137211 osib U rajoni 43000 ga s g zemel 11100 ga sadiv 115000 ga lisiv Klimatichni i relyefni umovi v pivdennih i pivnichnih chastinah rajonu istotno vidriznyayutsya Umovno podilyayutsya na tri zoni nizinu peredgirsku i girsku Riznicya u visoti nad rivnem morya pivdennih i pivnichnih naselenih punktiv stanovit bilshe 300 metriv najvishoyu tochkoyu ye g Bratkivska 1788 m IstoriyaTyachivskij rajon yak teritorialna odinicya stvorenij u 1953 roci 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tyachivskogo rajonu buli stvoreni 74 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 35 33 progolosuvali 43 941 iz 124 357 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 65 86 28 941 viborciv Yuliya Timoshenko 11 08 4 867 viborciv Oleg Lyashko 7 19 3 158 viborciv Sergij Tigipko 4 50 1 978 viborciv Anatolij Gricenko 2 05 900 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 84 Likvidovanij vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativnij ustrijAdministrativno teritorialno rajon podilyavsya na 1 misku radu 5 selishnih rad i 31 silska rada yaki ob yednuyut 62 naseleni punkti ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Tyachiv NaselennyaTyachivskij rajon za chiselnistyu naselennya 175 tis osib posidaye druge misce sered rajoniv Ukrayini pislya Harkivskogo rajonu Na teritoriyi rajonu meshkaye kozhen somij zhitel Zakarpatskoyi oblasti Dinamika naselennya Tyachivskogo rajonu 1959 102 689 1970 132 082 1979 147 429 1989 164 968 2001 172 389 2014 174 523 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 84 655 20 333 15 256 26 265 16 024 6571 206Zhinki 87 191 19 048 14 370 25 051 17 958 10 341 423Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki206 85 423 435 80 84 779 1229 75 79 2244 2236 70 74 3384 2671 65 69 3934 3289 60 64 4244 3096 55 59 3651 4489 50 54 4756 5150 45 49 5307 6328 40 44 6358 6136 35 39 6080 6514 30 34 6058 7287 25 29 6555 7322 20 24 6871 7934 15 20 7499 7814 10 14 7331 6894 5 9 6525 5625 0 4 5192 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku nacionalnist chiselnist chastkaukrayinci 142978 83 2 rumuni 21298 12 4 ugorci 4991 2 9 rosiyani 1799 1 0 nimci 286 0 2 bilorusi 89 0 1 cigani 45 0 0 Dinamika nacionalnogo skladu naselennya Tyachivskogo rajonu za danimi perepisiv 1959 1989 2001ukrayinci 83 7 81 9 83 2 rumuni 9 1 11 7 12 4 ugorci 3 8 3 7 2 9 rosiyani 1 2 1 8 1 0 nimci 1 0 0 3 0 2 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajonu za perepisom 2001 r ridna mova naselennya ukrayinska rumunska ugorska rosijskaTyachivskij rajon 83 5 12 4 2 8 1 1m Tyachiv 73 5 0 8 22 6 2 8s Tyachivka 99 1 0 1 0 3 0 6smt Bushtino 93 8 0 1 3 6 2 2smt Dubove 98 1 0 1 1 5s Verhnij dubovec 99 9 0 1s Nizhnij dubovec 98 4 1 6smt Solotvino 14 5 56 5 24 3 3 2smt Teresva 97 7 0 2 0 6 1 3smt Ust chorna 93 3 0 8 1 5s Bedevlya 99 0 0 1 0 1 0 8s Glinyanij 97 7 0 3 2 0s Dubrivka 99 8 s Runya 99 6 0 3s Bilovarci 98 4 0 1 1 4s Velika ugolka 100 0 s Vonigovo 98 9 0 1 1 0s Ganichi 98 4 0 2 0 0 1 2s Solone 98 3 0 5 1 1s Glibokij potik 0 8 98 4 0 1 0 3s Grushovo 97 2 1 4 0 1 1 2s Dibrova 1 6 97 6 0 0 0 4s Peshera 100 0 s Podishor 1 7 97 0 0 6s Dobryanske 98 7 0 1 1 1s Dulovo 99 6 0 4s Kalini 99 0 0 0 0 9s Kolodne 99 7 0 3s Krasna 99 3 0 7s Kriva 99 5 0 0 0 5s Krichovo 99 2 0 6s Rososh 99 7 0 3s Lazi 98 3 0 8 0 1 0 7s Okrugla 96 9 2 3 0 5s Lopuhiv 99 6 0 4s Neresnicya 99 2 0 2 0 5s Pidplesha 98 5 0 2 1 2s Novobarovo 99 1 1 0s Novoselicya 99 6 0 0 0 3s Tisalovo 99 7 0 3s Vilhivci 98 4 0 1 0 0 1 4s Vilhivchik 99 6 0 4s Sasovo 99 5 0 5s Vilhivci lazi 99 7 0 3s Rakove 99 1 0 8s Ruska Mokra 99 3 0 4s Nimecka Mokra 99 6 0 2s Ruske Pole 98 6 0 0 0 2 1 1s Tarasivka 99 8 0 2s Tereblya 99 8 0 2s Ternovo 98 7 0 1 1 2s Vishovatij 99 8 0 2s Petrushiv 98 0 0 6 0 9s Topchino 0 5 99 1 0 3s Uglya 99 6 0 4s Bobove 99 0 1 0s Gruniki 99 8 0 2s Mala ugolka 99 5 0 5s Chumalovo 99 0 0 9s Rivne 99 5 0 5s Shirokij lug 99 8 0 3s Prigid 99 9 0 2s Fontinyasi 99 9 0 2EkonomikaZa strukturoyu ekonomichnogo rozvitku rajon agrarno promislovij Pracyuye 22 promislovi pidpriyemstva z nih 9 lisovoyi i derevoobrobnoyi galuzi 8 harchovoyi 6 mashinobuduvannya i metaloobrobki inshi Naselennya rajonu obslugovuye ponad 1300 diyuchih ob yektiv torgivli pobutu virobnichih struktur usih form vlasnosti Vidkrito 6 cehiv z rozlivu mineralnoyi vodi 3 z virobnictva makaroniv 45 pekaren tosho Stvoreno i uspishno pracyuyut kolektivne 9 silskogospodarskih virobnichih 84 selyanskih fermerskih ta blizko 50 tisyach individualnih gospodarstv Rajon bagatij na mineralni ta geotermalni vodi Ponad 60 mineralnih dzherel Tyachivshini mistyat do 20 zhittyevo neobhidnih dlya zdorov ya lyudini mikroelementiv Osoblivo bagati metalami visokogirni dzherela Ust Chornoyi Ruskoyi Mokroyi Velikoyi Ugolki Tarasivki Ye dzherela z vmistom deficitnogo v Zakarpatti ftoru sela Dobryanske Novoselicya ta jodu Velika Ugolka Ruska Mokra Mineralni vodi Tyachivskogo rajonu bagati na kremniyevu kislotu V seli Velika Ugolka ye zakrita sverdlovina teployi mineralnoyi vodi a v seli Tereblya sverdlovina z geotermalnoyu vodoyu de visokij vmist kuhonnoyi soli Tut predstavleni rizni tipi mineralnih vod najcinnishi z yakih slabosulfidni Sernovodskogo tipu vuglekisli hloridni natriyevi tipu Naugejm ta vuglekisli gidrokarbonatno hloridni Malkinskogo tipu U zalizistih narzanah Tarasivskogo rodovisha zafiksovano najvishij riven zaliza u Zakarpatti 60 mgl Vazhlive misce v prirodnih bagatstvah Tyachivshini zajmaye marmur zapasi yakogo stanovlyat blizko 800 tisyach kubichnih metriv V seli Novoselicya prohodit vidobuvannya rozhevogo marmuru Marmurovi kar yeri vidkrito takozh v selah Krichovo Uglya Vilhivci Lazi Ganichi U Ganichah viyavleno znachni zapasi liparitovih tufiv a v rajoni sela Novoselicya zapasi vapnyaku sho stanovlyat ponad 3 miljoni tonn U Solotvinskomu rodovishi zapasi soli skladayut blizko 700 miljoniv tonn Tereblyanske rodovishe rozroblyalos v kinci XVIII ta na pochatku XX stolit Zaraz vono na konservaciyi OsvitaOsvita rajonu predstavlena 76 derzhavnimi zagalnoosvitnimi shkolami Solotvinskoyu dopomizhnoyu shkoloyu ta Bushtinskoyu gimnaziyeyu internatami z 2000 roku v m Tyachiv diye ugorskomovnij a v smt Solotvino specializovanij klas rumunomovnogo liceyu Molod yaka vstupaye v zhittya pershu profesiyu mozhe zdobuti v 4 mizhshkilnih navchalno virobnichih kombinatah ta Ust Chornyanskij mizhshkilnij navchalno virobnichij majsterni Tyachivskomu profesijno tehnichnomu uchilishi 14 Serednyu specialnu osvitu nadaye Zakarpatskij mashinobudivnij tehnikum smt Dubove 3 shkoli mistectv v m Tyachiv ta selah Uglya Ganichi 5 muzichnih shkil v selishah Bushtino Dubove Teresva Solotvino seli Nizhnya Apsha 83 klubno bibliotechni zakladi Ohorona zdorov yaMedichnoyu dopomogoyu naselennya zabezpechuyut rajonna sim dilnichnih likaren miska ta 15 silskih likarskih ambulatorij 46 feldshersko akusherskih punktiv 2 zdorovpunkti tubdispanser Potuzhnist medichnih zakladiv 2635 likarskih vidviduvan v zminu i 965 stacionarnih lizhok Mineralni vodi rodovish kurortu ropa i palagovi gryazi solenih ozer yaki za fiziko himichnimi vlastivostyami blizki do likuvalnih faktoriv Mertvogo morya vikoristovuyutsya dlya likuvannya zahvoryuvan verhnih i nizhnih dihalnih shlyahiv organiv opori ta ruhu nevrologichnih sudinnih ginekologichnih shkiri V Solotvini funkcionuyut ta alergologichni likarni Ust Chornij likuvalno ozdorovchij kompleks Yalinka Bushtini likuvalno ozdorovchij kompleks Tisa Lazah sanatorij Chorna voda Terebli sanatorij Tereblya ta baza vidpochinku Edem zoni vidpochinku u s V Lazi ta Velika Ugolka Z 1968 roku tut pochato likuvannya bronhialnoyi astmi metodom speleoterapiyi z vikoristannyam mikroklimatu solyanih shaht V Solotvini na teritoriyi kurortu roztashovani sanatorij Mineral respublikanska ta oblasna alergologichni likarni Pam yatki arhitekturiPam yatkami arhitekturi ye derev yani cerkvi Mikolayivska XVI stolittya v seli Kolodnomu Mikolayivska v seli Dibrova ta Mihajlivska v seli Neresnicya XVIII stolittya PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyachivskij rajon 1953 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 27 travnya 2020 roku 365 2020 rp Pro priznachennya T Averina golovoyu Tyachivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zakarpatskoyi oblasti ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 21 lyutogo 2016 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Tyachivskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 roku 21 travnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2013 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 23 listopada 2019 Procitovano 11 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2013 PosilannyaTyachivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR http www karpaty info ua uk zk tc 5 lyutogo 2010 u Wayback Machine LiteraturaKultura i mistectvo Tyachivshini istoriya i sogodennya Zakarpat obl avt ideyi ta proektu Gudak V A uporyad Gudak V A Sasin N J Uzhgorod Patent 2015 215 s il portr ISBN 978 617 589 116 2 Mizhgirskij rajon Ivano Frankivska oblast Rozhnyativskij rajon Bogorodchanskij rajon Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij rajon Hustskij rajon Rahivskij rajon Rumuniya