Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ту ркус або бірюза перс فیروزه фірузе та що несе перемогу й щастя мінерал фосфат алюмінію й міді Напівдорогоцінний камін

Туркус

Туркус

Ту́ркус або бірюза́ (перс. فیروزه‎ фірузе́, «та, що несе перемогу й щастя») — мінерал, фосфат алюмінію й міді. Напівдорогоцінний камінь, що високо цінується в ювелірній справі.

Туркус
image
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1967 s.p.
АбревіатураTqu
Хімічна формулаCuAl6(PO4)4(OH)8·4H2O
Клас мінералуГіпергенний мінерал
Nickel-Strunz 108.DD.15[3]
Dana 842.9.3.1
Ідентифікація
Колірзелений, блакитний, зелено-сірий
Сингоніятриклінна
Просторова групаd[4]
Спайністьдосконала по {001}, середня по {010}
Зламраковистий
Твердість5,0—6,5
Блисквосковий
Прозорістьнепрозора
Колір рисиблідо-зелений, синій до білого
Густина2,6—2,84
Розчинністьрозчиняється в кислотах
Оптичні властивості кристалів
Плеохроїзмслабкий
Інші характеристики
Подібні мінераливарисцит
Радіоактивністьвідсутня
Названо на честьТуреччина (французька)[5]
image Бірюза у Вікісховищі

Пізніша назва — «ту́ркус» (фр. turquoise, похідне від фр. turc — «турецький») — від 17 століття мінерал приходить до Європи через Туреччину з перського Хорасану .

Склад і властивості

Хімічна формула: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg.

Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6—2,84. Твердість 5,0—6,5. Колір зелений, блакитний, зелено-сірий. Блиск тьмяний, восковий. Симетрія триклінно-пінакоїдальна. Бірюза досить крихка. При нагріванні вона буріє та тріскається, забарвлюючи полум'я в світло-зелений колір. При нагріванні в закритій паяльній трубці виділяє багато води. Розчиняється в кислотах.

Родовища

image
Бірюза та аргіліт з каньйону Чако

Утворюється при гіпергенних або низькотемпературних (180 °C-80 °C) процесах разом з бурими залізняками, халцедоном, каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Виникає головним чином в областях з аридним кліматом. Може утворюватися шляхом вивітрювання, при дії багатих на мідь поверхневих стоків на гірські породи, що містять фосфор та глинозем. Крім того, бірюза може мати органічне походження, в цьому випадку вона утворюється з викопних решток тварин — кісток і зубів.

Найкращі родовища цього мінералу знаходяться в Ірані біля міста Нішапура. За межами цієї країни бірюзу добувають в Єгипті (на Синайському півостріві), Афганістані, Середній Азії (родовища Бірюзакан, Аякщі, Кальмакирське).

У вигляді кристалів бірюза трапляється вкрай рідко. Зазвичай вона має вигляд прожилок, конкрецій гроноподібної або ниркоподібної форми. На зрізі часто помітний павутиноподібний малюнок з чорних або бурих прожилок («сітчаста бірюза»).

Історія та Застосування

image

Напівдорогоцінний камінь, відомий серед ювелірів з давніх часів. Прикраси з бірюзою знайдені серед археологічних пам'яток Давнього Єгипту, Месопотамії, Персії, Давнього Китаю, держав на півострові Індостан, у пірамідах ацтеків. В Європу цей мінерал також потрапив досить давно: найвірогідніше, його завезли з Персії через Османську імперію разом з іншим крамом, що довозили Шовковим шляхом. Втім європейці не відразу полюбили цей камінь. Мода на бірюзу поширилася лише у XV сторіччі. Так само і в Японії цей мінерал став відомим лише після XVIII сторіччя.

Бірюзу високо цінували за чудовий колір: в Європі та Персії віддавали перевагу синьому камінню, в Тибеті й Монголії — зеленкуватому. Бірюза була використана при оздобленні відомого мавзолею Тадж Махал. Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою кальянів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині Фарах Пехлеві, в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів. Ювеліри зазвичай поєднували бірюзу з коралами, рубінами, алмазами, золотом і сріблом.

Великий попит на цей мінерал спричинив те, що його почали підробляти. Найдавніші імітації бірюзи, виготовлені з фаянсу, відомі з Єгипту. Пізніше підробки почали виготовляти з порцеляни, кераміки, фарбованого пластику, сплавів міді з алюмінієм (так звана «віденська бірюза», що являє собою фосфат алюмінію, забарвленний міддю). В 1972 році П'єр Жильсон винайшов синтетичну бірюзу, якість якої значно перевищувала попередні підробки. У XXI сторіччі найпопулярнішою імітацією цього мінералу є напівсинтетичний продукт, в якому до синтетичної основи додаються мелені залишки справжньої бірюзи.

Різновиди

image
Бірюза у Малій гірничій енциклопедії

Розрізняють:

  • бірюза блакитно-зелена (інша назва бірюзи);
  • бірюза залізиста (відміна бірюзи, яка містить до 5,32 % FeO);
  • бірюза західна (торговельна назва бірюзи);
  • бірюза кістяна, або викопна (відміна бірюзи, яка являє собою викопні органічні рештки: кістки та зуби; складена переважно мікрокристалічним апатитом, забарвленим вівіанітом у синій колір);
  • бірюза колорадська (бірюза з плато Колорадо, США);
  • бірюза натічна (бірюза у вигляді натічних агрегатів), давньоукраїнська назв цієї форми — блискавець;
  • бірюза невадська (інша назва варисциту);
  • бірюза перська (торговельна назва бірюзи з Ірану);
  • бірюза східна (торговельна назва бірюзи).

Див. також

Примітки

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
    d:Track:Q26224004d:Track:Q13651104
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  4. mineralienatlas.de
    d:Track:Q1936589
  5. steine-und-minerale.de
    d:Track:Q104519793
  6. Туркус // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Бірюза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — . т.5, стр. 682
  9. Beale, Thomas W. (October 1973). . World Archaeology (англ.). 5 (2): 133—148. doi:10.1080/00438243.1973.9979561. ISSN 0043-8243. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  10. Palache, C.; Berman, H.; Frondel, C. (1951). Dana's System of Mineralogy. Т. II (вид. 7th). Wiley. с. 946—951.
  11. Turquoise [ 2007-05-20 у Wayback Machine.]. minerals.usgs.gov

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бірюза // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бірюза // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
  • Гвахария Г. В. и др. Бирюза из м-ния Маднеули (Груз. ССР). \ Минералогический сб. Львов. ун-та, 1962, 16, с. 41 (рос.)
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • Turquoise, In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America, 2001 (PDF 68 kB [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.])
  • Uwe Kolitsch, G. Giester: The crystal structure of faustite and its copper analogue turquoise. [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 537 kB) In: Mineralogical Magazine, 64, 2000, S. 905—913.
  • H. Cid-Dresdner: Determination and refinement of the crystal structure of turquois, CuAl6(PO4)4(OH)8*4H2O. [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 1,4 MB) In: Zeitschrift fur Kristallographie, 121, 1965, S. 87–113.
  • J. E. Pogue: The turquoise: a study of its history, mineralogy, geology, ethnology, archaeology, mythology, folklore, and technology. National Academy of Sciences, The Rio Grande Press, Glorieta NM 1915, .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бірюза

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tu rkus abo biryuza pers فیروزه firuze ta sho nese peremogu j shastya mineral fosfat alyuminiyu j midi Napivdorogocinnij kamin sho visoko cinuyetsya v yuvelirnij spravi TurkusZagalni vidomostiStatus IMAzatverdzhenij A d 1 IMA nomerIMA1967 s p AbreviaturaTquHimichna formulaCuAl6 PO4 4 OH 8 4H2OKlas mineraluGipergennij mineralNickel Strunz 108 DD 15 3 Dana 842 9 3 1IdentifikaciyaKolirzelenij blakitnij zeleno sirijSingoniyatriklinnaProstorova grupad 4 Spajnistdoskonala po 001 serednya po 010 ZlamrakovistijTverdist5 0 6 5BliskvoskovijProzoristneprozoraKolir risiblido zelenij sinij do bilogoGustina2 6 2 84Rozchinnistrozchinyayetsya v kislotahOptichni vlastivosti kristalivPleohroyizmslabkijInshi harakteristikiPodibni mineralivariscitRadioaktivnistvidsutnyaNazvano na chestTurechchina francuzka 5 Biryuza u Vikishovishi Piznisha nazva tu rkus fr turquoise pohidne vid fr turc tureckij vid 17 stolittya mineral prihodit do Yevropi cherez Turechchinu z perskogo Horasanu Sklad i vlastivostiHimichna formula Cu Al6 OH 2 PO4 4 4H2O Domishki Si Sa Sr v menshih kilkostyah Zn Mo Ni So V Ti Ba Be Mg Gipergennij mineral klasu fosfativ Singoniya triklinna Gustina 2 6 2 84 Tverdist 5 0 6 5 Kolir zelenij blakitnij zeleno sirij Blisk tmyanij voskovij Simetriya triklinno pinakoyidalna Biryuza dosit krihka Pri nagrivanni vona buriye ta triskayetsya zabarvlyuyuchi polum ya v svitlo zelenij kolir Pri nagrivanni v zakritij payalnij trubci vidilyaye bagato vodi Rozchinyayetsya v kislotah RodovishaBiryuza ta argilit z kanjonu Chako Utvoryuyetsya pri gipergennih abo nizkotemperaturnih 180 C 80 C procesah razom z burimi zaliznyakami halcedonom kaolinitom ta inshimi vtorinnimi mineralami v midnih rodovishah Vinikaye golovnim chinom v oblastyah z aridnim klimatom Mozhe utvoryuvatisya shlyahom vivitryuvannya pri diyi bagatih na mid poverhnevih stokiv na girski porodi sho mistyat fosfor ta glinozem Krim togo biryuza mozhe mati organichne pohodzhennya v comu vipadku vona utvoryuyetsya z vikopnih reshtok tvarin kistok i zubiv Najkrashi rodovisha cogo mineralu znahodyatsya v Irani bilya mista Nishapura Za mezhami ciyeyi krayini biryuzu dobuvayut v Yegipti na Sinajskomu pivostrivi Afganistani Serednij Aziyi rodovisha Biryuzakan Ayakshi Kalmakirske U viglyadi kristaliv biryuza traplyayetsya vkraj ridko Zazvichaj vona maye viglyad prozhilok konkrecij gronopodibnoyi abo nirkopodibnoyi formi Na zrizi chasto pomitnij pavutinopodibnij malyunok z chornih abo burih prozhilok sitchasta biryuza Istoriya ta ZastosuvannyaNapivdorogocinnij kamin vidomij sered yuveliriv z davnih chasiv Prikrasi z biryuzoyu znajdeni sered arheologichnih pam yatok Davnogo Yegiptu Mesopotamiyi Persiyi Davnogo Kitayu derzhav na pivostrovi Indostan u piramidah actekiv V Yevropu cej mineral takozh potrapiv dosit davno najvirogidnishe jogo zavezli z Persiyi cherez Osmansku imperiyu razom z inshim kramom sho dovozili Shovkovim shlyahom Vtim yevropejci ne vidrazu polyubili cej kamin Moda na biryuzu poshirilasya lishe u XV storichchi Tak samo i v Yaponiyi cej mineral stav vidomim lishe pislya XVIII storichchya Biryuzu visoko cinuvali za chudovij kolir v Yevropi ta Persiyi viddavali perevagu sinomu kaminnyu v Tibeti j Mongoliyi zelenkuvatomu Biryuza bula vikoristana pri ozdoblenni vidomogo mavzoleyu Tadzh Mahal Najkrasha u sviti biryuza za rozmirom kolorom jogo odnotonnistyu znahodilas u skarbnici perskih shahiv de vidilyalasya kolekciya inkrustovanih biryuzoyu kalyaniv sribnogo posudu ta zbroyi Najbilshim skarbom bula tiara shahini Farah Pehlevi v yakij zoseredzhuvalisya nepereversheni biryuzovi kameni riznih rozmiriv Yuveliri zazvichaj poyednuvali biryuzu z koralami rubinami almazami zolotom i sriblom Velikij popit na cej mineral sprichiniv te sho jogo pochali pidroblyati Najdavnishi imitaciyi biryuzi vigotovleni z fayansu vidomi z Yegiptu Piznishe pidrobki pochali vigotovlyati z porcelyani keramiki farbovanogo plastiku splaviv midi z alyuminiyem tak zvana videnska biryuza sho yavlyaye soboyu fosfat alyuminiyu zabarvlennij middyu V 1972 roci P yer Zhilson vinajshov sintetichnu biryuzu yakist yakoyi znachno perevishuvala poperedni pidrobki U XXI storichchi najpopulyarnishoyu imitaciyeyu cogo mineralu ye napivsintetichnij produkt v yakomu do sintetichnoyi osnovi dodayutsya meleni zalishki spravzhnoyi biryuzi RiznovidiBiryuza u Malij girnichij enciklopediyi Rozriznyayut biryuza blakitno zelena insha nazva biryuzi biryuza zalizista vidmina biryuzi yaka mistit do 5 32 FeO biryuza zahidna torgovelna nazva biryuzi biryuza kistyana abo vikopna vidmina biryuzi yaka yavlyaye soboyu vikopni organichni reshtki kistki ta zubi skladena perevazhno mikrokristalichnim apatitom zabarvlenim vivianitom u sinij kolir biryuza koloradska biryuza z plato Kolorado SShA biryuza natichna biryuza u viglyadi natichnih agregativ davnoukrayinska nazv ciyeyi formi bliskavec biryuza nevadska insha nazva variscitu biryuza perska torgovelna nazva biryuzi z Iranu biryuza shidna torgovelna nazva biryuzi Div takozhSpisok mineralivPrimitkiInternational Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals February 2013 2013 d Track Q26224004d Track Q13651104 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 mineralienatlas de d Track Q1936589 steine und minerale de d Track Q104519793 Turkus Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Biryuza Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X t 5 str 682 Beale Thomas W October 1973 World Archaeology angl 5 2 133 148 doi 10 1080 00438243 1973 9979561 ISSN 0043 8243 Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Palache C Berman H Frondel C 1951 Dana s System of Mineralogy T II vid 7th Wiley s 946 951 Turquoise 2007 05 20 u Wayback Machine minerals usgs govLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Biryuza Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Biryuza Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Gvahariya G V i dr Biryuza iz m niya Madneuli Gruz SSR Mineralogicheskij sb Lvov un ta 1962 16 s 41 ros Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Turquoise In John W Anthony Richard A Bideaux Kenneth W Bladh Monte C Nichols Hrsg Handbook of Mineralogy Mineralogical Society of America 2001 PDF 68 kB 13 listopada 2021 u Wayback Machine Uwe Kolitsch G Giester The crystal structure of faustite and its copper analogue turquoise 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine PDF 537 kB In Mineralogical Magazine 64 2000 S 905 913 H Cid Dresdner Determination and refinement of the crystal structure of turquois CuAl6 PO4 4 OH 8 4H2O 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine PDF 1 4 MB In Zeitschrift fur Kristallographie 121 1965 S 87 113 J E Pogue The turquoise a study of its history mineralogy geology ethnology archaeology mythology folklore and technology National Academy of Sciences The Rio Grande Press Glorieta NM 1915 ISBN 0 87380 056 7 PosilannyaBiryuza Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Biryuza 7 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Biryuza v bazi webmineral com 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BiryuzaMineralienatlas Turkis und Mineralienatlas Mineralienportrait Turkis wiki MinDat Turquoise 26 grudnya 2018 u Wayback Machine engl Webmineral Turquoise 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine engl Mineraldatenblatt Turquoise PDF engl 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine 68 kB American Mineralogist Crystal Structure Database 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ