Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Травневий наступ польських військ
Передмова
У другій частині квітня повели наступи на всіх відтинках, причому в районі II корпусу вони 15 квітня здобули Чортівську Скалу й Лисиничі під Львовом. Не припинила польської офензиви телеграма Падеревського 17 квітня, вислана під напором Найвищої Ради Антанти до варшавського уряду, з вимогою припинити бої на галицькому фронті. 17 квітня поляки відтиснули українські частини на південь від Любіня Великого й Скнилова, а 20 квітня захопили Басівку, Глинну, Солонку, Сокільники, Зубру, Пасіки-Зубрицькі, Бульки й Цішки. 29 квітня відтиснули поляки дивізію отамана Долуда й 4 бригаду з-під Брюхович, Лисої Гори, Малехова, Дублян, Сорок, Підборець, Миклашева й Підберізець, що відсунуло кільце української облоги Львова поза лінії досяжності артилерійського обстрілу.
Одночасно з погіршенням ситуації УГА на Західному фронті, ускладнилася вона на сході. Більшовики, розколовши при кінці березня армію УНР на дві частки, з яких одну примусили перейти до Румунії, а другу на Волинь, наблизилися до Збруча. Начальна Команда УГА побачила себе примушеною створити новий, східний фронт, що зорганізований в терміновому порядку під командою отамана Ляєра в районі Підволочиська, загородив більшовикам подальшу дорогу на захід.
Підготування сторін
25 квітня у Варшаві підписується контракт між урядами Польщі та Франції про відправлення до першої французької військової місії під керунком генерала П. Анрі для організування, вишколу та постачання польської армії.
На Галицькому фронті поляки мали 31 тисячу багнетів і 45 батарей артилерії (154 гармати). За даними польської розвідки, Галицька армія у ті дні мала 60 тис. бійців і 50 батарей артилерії або 200 гармат — але без набоїв та амуніції. Згідно з розпорядженнями по гармашах, забезпеченість стрільнями у артилеристів становила 3 стрільні на 1 гармату. У період відступу 4-ї Золочівської бригади від околиць Львова, батареї артилерійського полку прикривали відхід, прицільним вогнем стримували атаки поляків. Коли на І корпус полковника О. Микитки навалилися вишколені корпуси армії генерала Ю. Галлера, що прибула із Франції, 5-й гарматний полк вдало відбивав ворожі атаки, прикривав відступ своєї бригади. Артгрупа «Глибока» разом з куренями Гірської бригади була відрізана від головних сил III корпусу й змушена перейти чеський кордон, де її інтернували. З інших батарей, які діяли на цій ділянці фронту, створили 8-й гарматний полк на чолі з сотником Осипом Царевичем, якого невдовзі замінив сотник О. Бранднер.
30 квітня Галлер прибуває до Львова для особистої рекогносцировки, його урочисто зустрічає польське населення міста. За його планом польська армія мала наступати з лінії Ковель — Володимир-Волинський — Грубешів — Тишовці (Томашівський повіт) у загальному напрямі на Луцьк, Броди і далі — на Бережани, Тернопіль, Бучач з виходом у глибокий тил галичан. Польський міністр закордонних справ Станіслав Грабскі свідомо приховав від парламенту Речі Посполитої отриману з Парижа депешу про те, що Антанта ініціювала мирні переговори між поляками та українцями. Відтак польський Сейм ухвалив рішення про наступ.
Начальна Команда Галицької армії знала про польські приготування. Начальник штабу полковник В. Курманович, при погодженні з М.Омеляновичем-Павленком, розробив план відступу до Карпат і 27 квітня цей план був озвучений на військовій нараді. Проте він був відкинутий президентом Є.Петрушевичем і урядом на чолі з С.Голубовичем. Це викликало обурення і заяви про відставку від Омеляновича-Павленка і полковника Курмановича. Відставку не було прийнято, але головним стало те, що штаб армії перед важливими боями не мав чіткого плану, а обидва воєначальники у майбутніх боях більше намагалися зберегти армію, а не територію.
13 травня уряд ЗОУНР прийняв пропозицію міжнародної комісії генерала Л.Боти — проте польський уряд її відкинув; Рада державних секретарів в Станіславові ухвалює постанови про загальну мобілізацію до Галицької армії. Проте через загальний наступ поляків ці постанови не вдалося виконати.
Власне наступ
15 травня шість добре озброєних польських дивізій розпочали наступ по всьому фронту. На Волині польські вояки натрапили на впертий опір галичан. Але 16 травня трапилася катастрофа — Холмська група генерала О.Осецького Армії УНР була оточена у Луцьку через те, що правий фланг УГА залишився неприкритим. Начальна Команда віддало наказ І корпусу відійти за річку Стир і своїм східним крилом прикрити шлях до Бродів. На той час і штрафна служба взяла участь у боях на передові. Так, Ясенівська та Боратинська «штрафні» воювали під Львовом, одна Брідська сотня — під Белзом, а ще одна знаходилася в складі залоги Дубна.
Травнева офензива польського війська, яка проломила фронт, мала успіх лише тому, що проти Української Галицької Армії була кинута відмобілізована і прекрасно узброєна армія генерала Галлера — і теж згідно з розпорядженням Пілсудського й всупереч волі Антанти. Також Румунія 24 травня спільно з дивізією польського генерала Л.Желіговського виступила проти галицьких територій, за кордон Дністер- Нижнів -Ворохта. Навесні 1919 у зв'язку з наближенням частин Червоної Армії до Збруча виник Східний фронт УГА. Група отамана Алоїза Ляєра, що оперувала в районі Підволочиська, затримала для своїх потреб провізоричний панцерний потяг армії УНР, що відступав із Наддніпрянщини. Очолив його четар Квасниця; панцерка не раз підтримувала успішну атаку стрільців, під час однієї з них було відбито Підволочиськ. Подальша участь у бойових діях обмежилася проведенням артилерійських нападів на східний берег Збруча.
16 травня польські війська окупували Сокаль, Кристинопіль і Великі Мости. Панцерний потяг «Ч. 2» було скеровано на допомогу 8-ій бригаді, проти якої оперували головні сили з'єднання генерала Івашкевича. Залога панцерки діяла без підтримки піхоти. За селом Воютичами потяг вступив у артилерійську дуель з батареєю противника. Гармаші хорунжого Омеляна Верхоли подавили польську батарею. Однак цей успіх, не підкріплений діями інших частин, не міг зупинити загальну катастрофу. Ввечері 16 травня українці залишили Самбір, причому висадили в повітря залізничний міст через Дністер, не дочекавшись відвороту панцерного потяга. Внаслідок цього залога змушена була його знищити. У Дрогобичі екіпаж пересів на свою стару панцерку «Люся» і продовжував воювати, однак спроба начальної команди УГА зупинити польський наступ на рубежі ріки Бистриці успіху не мала.
17 травня командарм Омелянович-Павленко наказав негайно відправити до Дрогобича 8 куренів і 8 батарей. Наступного дня генерал особисто вирушив до Дрогобича. Втілити у життя план, направлений на втримання нафтового басейну, не вдалося. Після короткої паузи вранці 18 травня польське військо прорвало фронт в районі Дублян, через що галицькі підрозділи мусили відступити до північних околиць Дрогобича.
Вночі з 18 на 19 травня 4-та польська дивізія піхоти генерала Александровича, наступаючи від Хирова, зайняла Борислав і Дрогобич, в яких українці залишили непошкодженими всі копальні нафти і нафтові рафінерії, а познанці генерала Конаржевського, випадом з-під Комарна і Рудок, розбили 7-му Львівську бригаду А. Бізанца та зайняли Миколаїв над Дністром. Того ж таки дня познанці форсували Дністер і почали марш на місто Стрий, яке зайняли 20 травня, на велику радість місцевих поляків.
Ввечері 18 травня війська 3-го корпусу без комунікування з Начальною командою (що надалі польськими джерелами трактувалося як панічний відступ), бачачи неможливість оборони, залишили Дрогобич. Залізнична колія виявилася заблокованою, тому палаючу «Люсю» залишили на міському двірці, де її захопили поляки. Зі Станіславова надійшов ще один провізоричний панцерний потяг, який обсадила залога «Люсі». Він підтримував оборону 3-го корпусу на лінії річки Свічі, після прориву фронту відійшов до Калуша. Там стрільці знищили залишені напризволяще склади військового майна та вирушили до Станіславова. Дорога виявилася забитою покинутими потягами, відступати не було жодної можливості, тому залога втретє знищила свою панцерку і приєдналася до піхотинців. 19 травня польські сили зайняли Дрогобич.
У половині травня зламалася лінія фронту, почався відступ, по лінію Серету. Відступ був непідготовлений; цивільна влада і Начальна Команда не мали виробленого плану, зміняли накази та напрямок концентрації відступаючої армії мало не щодня. Внаслідок цього при загальній деморалізації та пасивному спротиві ворожого елементу серед залізничників, евакуація була надзвичайно затруднена. Багато майна було залишено, більшість лікарів-чужинців покинуло армію, армія зосталася майже без військових лічниць. Поранених і хворих треба було здавати до цивільних шпиталів, але їх кількість теж постійно зменшувалась, при частинах наростали обози хворих.
19 травня Начальна Команда віддала наказ про відворіт за Стрий та Дністер. 20 травня Омелянович-Павленко наказав на тилових пунктах організувати загони для виловлювання дезертирів, формування та відправлення їх знову на фронт. Для посилення дисципліни було заборонено вживання алкогольних напоїв, також поступив наказ реквізувати при відступі кавалерійські коні та формувати кінні частини по курінням і кінні сотні по бригадам.
21 травня батальйон капітана Родзинського форсував річку Стир під Берестечком і після короткого бою зайняв місто. 22 травня українські військові підрозділи згідно з наказом Начальної Команди залишили Броди. Відхід частин прикривав загін з 200 стрільців сотника Королевича. 1 червня польські сили зайняли весь Брідський повіт.
Головною проблемою був брак набоїв: «Корпуса вимагають рушничних набоїв — не маю нічого» — доповідав Омелянович-Павленко. 22 травня Начальна Команда отримала лист від коменданта 8-ї румунської дивізії Я.Задіки, з вимогою віддання їм залізниці Коломия — Доляшин — Мармарош Сигот. 24 травня румуни зайняли залізницю та місто Коломию. Того ж дня поляки відновили наступ, захопивши стратегічно важливу переправу через Дністер на схід від річки Свічі. Начальна Команда наказала відійти на північ від Дністра: І корпус в район Теребовлі, ІІ — район Чорткова, ІІІ — район Товстого.
Радянська частка в українсько-польській війні
В середині травня, прорвавши оборону військ УНР під Ямполем, більшовики здійснили рейд по тилах. 20 травня 3-тисячний загін черовноармійців майже без бою оволодів Кременцем. Цей напад був настільки несподіваним, що українська залога міста не змогла вчинити опору і розбіглася.
24 травня після кількаденних боїв Рівне і Здолбунів захоплені Червоною армією, Дієва Армія УНР відходить на захід.
Армія УНР та Військо Польське
Ще 18 травня штаб Армії УНР вислав депутацію до польського командування — щодо ставлення про заключення перемир'я між польською та українською арміями під проводом С. Петлюри. Поляки на ведення переговорів відповіли принциповою згодою. 1 червня вислано військову делегацію генерал-поручника Дельвіга з дорученням досягти нейтральності Польщі, визначити демаркаційну лінію і виробити план спільних операцій проти більшовиків. У вислідку переговорів польська армія поволі посувалася за частинами Армії УНР, що відступали на Волинському фронті, тоді як фактично могла б принести непоправну шкоду. Просунувшись на лінію пізніших її кордонів (до 1939 року) на Волині, вона спинила свій рух на схід. Таким чином, командування Української Армії провізорично ліквідувало свій західний фронт проти поляків, хоч фактично перемир'я не було підписано. Запілля її було до певної міри забезпечено.
24 травня польське командування на звернення військової місії УНР полковника Левчука припиняє бойові дії та погоджується на переговори. Тоді ж полковник Б.Курдиновський, що мав напівофіційні повноваження від уряду УНР, підписує з прем'єром Польщі Ігнаци Падеревським військово-політичну угоду — УНР в обмін на зречення прав на Східну Галичину та західну Волинь — на користь Польщі — мала отримати політичне визнання та військову допомогу. Хоча угода не була реалізована, але завдала значної шкоди відносинам УНР та ЗУНР.
Завершення
25 травня більшість урядових інституцій ЗОУНР (в тому числі УНРада) та військо відступили з Станіславова. Того ж дня місто повністю опанували збройні відділи, утворені місцевим польським населенням. Відразу на свої місця з'явилися комендант міста, повітовий староста та урядники, що свідчило про добре підготовлені таємні організації. Залишаючи Станиславів, українці, щоб не покидати мешканців на поталу мародерам і грабіжникам, передали владу місцевому Польському національному комітету. Організована комітетом міліція, покликана підтримувати порядок у місті до прибуття регулярних частин польського війська, не обмежилася цим. Встановивши кулемети на залізничних платформах, поляки навсібіч розіслали імпровізовані бронепотяги, займаючи з їх допомогою навколишні села. 27 травня один із них вирушив до Єзуполя. 28 травня до Станіславова вже прибули вояки поручника Мачека і 9-й полк уланів зі складу дивізії генерала Александровича. Під їхнім натиском 120 «гуцулів» поручника Юрківа змушені були відступити, вояки УГА змушено знищили міст через Дністер в Галичі.
Команда польського бронепотяга «Смок» оволоділа 25 травня складом амуніції в Букачівцях. Наступного дня в руках його залоги опинилася станція Бурштин, а 27 травня «Смок» вирушив далі з метою опанувати мостами у Галичі й Єзуполі.
26-27 травня польські частини вступили у Галич, Калуш й з'єдналася з румунами в районі сіл Кропивник — Струтин — Спас.
27 травня полковник Курманович інформував Головнокомандувача УГА генерала Олександра Грекова, що ІІІ корпус одержав наказ «знищити основно всі переходи на Дністрі». Таким кроком Начальна Команда розраховувала не лише вивести з-під удару ворога пошарпаний невдалими боями ІІІ корпус — позбавлені переправ, одразу 2 польські дивізії зі складу операційної групи генерала Вацлава Івашкевича — 3 дивізія легіонерів і 4 дивізія піхоти — на певний час перетворювалися у пасивних спостерігачів подій, які розгорталися б на лівому березі Дністра.
29 травня на нараді в Бережанах президент Є. Петрушевич офіційно призначає генерала О.Греківа Начальним Вождем. Командармом залишався Омелянович-Павленко. Це не змінило загальної ситуації на фронті — 1 червня поляки увійшли в Бережани, 2 червня — до Тернополя. Після цього Галицька армія відірвалася від польських військ і вже 4 червня поляки не мали бойового контакту з УГА. Галицькі частини зосередилась у трикутнику між річками Дністер і Збруч та залізницею Чортків — Гусятин.
Протягом дводенного польським силам наступу вдалося зайняти Волинь і створити загрозу тилам УГА. Успіх поляків спритно використала більшовицька Росія. Її XII армія розгорнула наступ на Кременець - Рівне. Залишки Наддніпрянської армії відступили на Тернопільщину. Під час травневої офензиви УГА зазнала великих втрат — за два тижні її чисельність скоротилася на 10-12 тис. бійців.
Останні бої на Тлумаччині відбулися 5-6 червня: комендант повітової жандармерії Іван Наконечний разом з однодумцями прагнули затримати ворога, та співвідношення було явно не на їхню користь. Протрималися вони декілька годин, і всі 90 стрільців в тому бою загинули.
На Івано-Франківському цвинтарі знайдено поховання 147 вояків УГА. Саме кладовище у 1980-83 розрівняли і перетворили у «місце для відпочинку трудящих».
Посилання
- Інститут історії України
- Інститут історії Україин (13 травня)
- Інститут історії України, 24 травня
Витоки
- Медична служба
- Панцерні потяги УГА
- Велика історія України
- Олег Павлишин. Суспільно-політична криза в ЗУНР у першій половині 1919 року
- Військова діяльність генерала М.Омеляновича-Павленка на чолі Української Галицької Армії
- Пам'ятки
- Удовиченко. Україна в війні за державність
- Лев Шанківський. Стрий.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Travnevij nastup polskih vijskPeredmovaU drugij chastini kvitnya poveli nastupi na vsih vidtinkah prichomu v rajoni II korpusu voni 15 kvitnya zdobuli Chortivsku Skalu j Lisinichi pid Lvovom Ne pripinila polskoyi ofenzivi telegrama Paderevskogo 17 kvitnya vislana pid naporom Najvishoyi Radi Antanti do varshavskogo uryadu z vimogoyu pripiniti boyi na galickomu fronti 17 kvitnya polyaki vidtisnuli ukrayinski chastini na pivden vid Lyubinya Velikogo j Sknilova a 20 kvitnya zahopili Basivku Glinnu Solonku Sokilniki Zubru Pasiki Zubricki Bulki j Cishki 29 kvitnya vidtisnuli polyaki diviziyu otamana Doluda j 4 brigadu z pid Bryuhovich Lisoyi Gori Malehova Dublyan Sorok Pidborec Miklasheva j Pidberizec sho vidsunulo kilce ukrayinskoyi oblogi Lvova poza liniyi dosyazhnosti artilerijskogo obstrilu Odnochasno z pogirshennyam situaciyi UGA na Zahidnomu fronti uskladnilasya vona na shodi Bilshoviki rozkolovshi pri kinci bereznya armiyu UNR na dvi chastki z yakih odnu primusili perejti do Rumuniyi a drugu na Volin nablizilisya do Zbrucha Nachalna Komanda UGA pobachila sebe primushenoyu stvoriti novij shidnij front sho zorganizovanij v terminovomu poryadku pid komandoyu otamana Lyayera v rajoni Pidvolochiska zagorodiv bilshovikam podalshu dorogu na zahid Pidgotuvannya storin25 kvitnya u Varshavi pidpisuyetsya kontrakt mizh uryadami Polshi ta Franciyi pro vidpravlennya do pershoyi francuzkoyi vijskovoyi misiyi pid kerunkom generala P Anri dlya organizuvannya vishkolu ta postachannya polskoyi armiyi Na Galickomu fronti polyaki mali 31 tisyachu bagnetiv i 45 batarej artileriyi 154 garmati Za danimi polskoyi rozvidki Galicka armiya u ti dni mala 60 tis bijciv i 50 batarej artileriyi abo 200 garmat ale bez naboyiv ta amuniciyi Zgidno z rozporyadzhennyami po garmashah zabezpechenist strilnyami u artileristiv stanovila 3 strilni na 1 garmatu U period vidstupu 4 yi Zolochivskoyi brigadi vid okolic Lvova batareyi artilerijskogo polku prikrivali vidhid pricilnim vognem strimuvali ataki polyakiv Koli na I korpus polkovnika O Mikitki navalilisya vishkoleni korpusi armiyi generala Yu Gallera sho pribula iz Franciyi 5 j garmatnij polk vdalo vidbivav vorozhi ataki prikrivav vidstup svoyeyi brigadi Artgrupa Gliboka razom z kurenyami Girskoyi brigadi bula vidrizana vid golovnih sil III korpusu j zmushena perejti cheskij kordon de yiyi internuvali Z inshih batarej yaki diyali na cij dilyanci frontu stvorili 8 j garmatnij polk na choli z sotnikom Osipom Carevichem yakogo nevdovzi zaminiv sotnik O Brandner 30 kvitnya Galler pribuvaye do Lvova dlya osobistoyi rekognoscirovki jogo urochisto zustrichaye polske naselennya mista Za jogo planom polska armiya mala nastupati z liniyi Kovel Volodimir Volinskij Grubeshiv Tishovci Tomashivskij povit u zagalnomu napryami na Luck Brodi i dali na Berezhani Ternopil Buchach z vihodom u glibokij til galichan Polskij ministr zakordonnih sprav Stanislav Grabski svidomo prihovav vid parlamentu Rechi Pospolitoyi otrimanu z Parizha depeshu pro te sho Antanta iniciyuvala mirni peregovori mizh polyakami ta ukrayincyami Vidtak polskij Sejm uhvaliv rishennya pro nastup Nachalna Komanda Galickoyi armiyi znala pro polski prigotuvannya Nachalnik shtabu polkovnik V Kurmanovich pri pogodzhenni z M Omelyanovichem Pavlenkom rozrobiv plan vidstupu do Karpat i 27 kvitnya cej plan buv ozvuchenij na vijskovij naradi Prote vin buv vidkinutij prezidentom Ye Petrushevichem i uryadom na choli z S Golubovichem Ce viklikalo oburennya i zayavi pro vidstavku vid Omelyanovicha Pavlenka i polkovnika Kurmanovicha Vidstavku ne bulo prijnyato ale golovnim stalo te sho shtab armiyi pered vazhlivimi boyami ne mav chitkogo planu a obidva voyenachalniki u majbutnih boyah bilshe namagalisya zberegti armiyu a ne teritoriyu 13 travnya uryad ZOUNR prijnyav propoziciyu mizhnarodnoyi komisiyi generala L Boti prote polskij uryad yiyi vidkinuv Rada derzhavnih sekretariv v Stanislavovi uhvalyuye postanovi pro zagalnu mobilizaciyu do Galickoyi armiyi Prote cherez zagalnij nastup polyakiv ci postanovi ne vdalosya vikonati Vlasne nastup15 travnya shist dobre ozbroyenih polskih divizij rozpochali nastup po vsomu frontu Na Volini polski voyaki natrapili na vpertij opir galichan Ale 16 travnya trapilasya katastrofa Holmska grupa generala O Oseckogo Armiyi UNR bula otochena u Lucku cherez te sho pravij flang UGA zalishivsya neprikritim Nachalna Komanda viddalo nakaz I korpusu vidijti za richku Stir i svoyim shidnim krilom prikriti shlyah do Brodiv Na toj chas i shtrafna sluzhba vzyala uchast u boyah na peredovi Tak Yasenivska ta Boratinska shtrafni voyuvali pid Lvovom odna Bridska sotnya pid Belzom a she odna znahodilasya v skladi zalogi Dubna Travneva ofenziva polskogo vijska yaka prolomila front mala uspih lishe tomu sho proti Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi bula kinuta vidmobilizovana i prekrasno uzbroyena armiya generala Gallera i tezh zgidno z rozporyadzhennyam Pilsudskogo j vsuperech voli Antanti Takozh Rumuniya 24 travnya spilno z diviziyeyu polskogo generala L Zheligovskogo vistupila proti galickih teritorij za kordon Dnister Nizhniv Vorohta Navesni 1919 u zv yazku z nablizhennyam chastin Chervonoyi Armiyi do Zbrucha vinik Shidnij front UGA Grupa otamana Aloyiza Lyayera sho operuvala v rajoni Pidvolochiska zatrimala dlya svoyih potreb provizorichnij pancernij potyag armiyi UNR sho vidstupav iz Naddnipryanshini Ocholiv jogo chetar Kvasnicya pancerka ne raz pidtrimuvala uspishnu ataku strilciv pid chas odniyeyi z nih bulo vidbito Pidvolochisk Podalsha uchast u bojovih diyah obmezhilasya provedennyam artilerijskih napadiv na shidnij bereg Zbrucha 16 travnya polski vijska okupuvali Sokal Kristinopil i Veliki Mosti Pancernij potyag Ch 2 bulo skerovano na dopomogu 8 ij brigadi proti yakoyi operuvali golovni sili z yednannya generala Ivashkevicha Zaloga pancerki diyala bez pidtrimki pihoti Za selom Voyutichami potyag vstupiv u artilerijsku duel z batareyeyu protivnika Garmashi horunzhogo Omelyana Verholi podavili polsku batareyu Odnak cej uspih ne pidkriplenij diyami inshih chastin ne mig zupiniti zagalnu katastrofu Vvecheri 16 travnya ukrayinci zalishili Sambir prichomu visadili v povitrya zaliznichnij mist cherez Dnister ne dochekavshis vidvorotu pancernogo potyaga Vnaslidok cogo zaloga zmushena bula jogo znishiti U Drogobichi ekipazh peresiv na svoyu staru pancerku Lyusya i prodovzhuvav voyuvati odnak sproba nachalnoyi komandi UGA zupiniti polskij nastup na rubezhi riki Bistrici uspihu ne mala 17 travnya komandarm Omelyanovich Pavlenko nakazav negajno vidpraviti do Drogobicha 8 kureniv i 8 batarej Nastupnogo dnya general osobisto virushiv do Drogobicha Vtiliti u zhittya plan napravlenij na vtrimannya naftovogo basejnu ne vdalosya Pislya korotkoyi pauzi vranci 18 travnya polske vijsko prorvalo front v rajoni Dublyan cherez sho galicki pidrozdili musili vidstupiti do pivnichnih okolic Drogobicha Zvityazhno zaginulij poruchnik UGA Ilko Melnik Vnochi z 18 na 19 travnya 4 ta polska diviziya pihoti generala Aleksandrovicha nastupayuchi vid Hirova zajnyala Borislav i Drogobich v yakih ukrayinci zalishili neposhkodzhenimi vsi kopalni nafti i naftovi rafineriyi a poznanci generala Konarzhevskogo vipadom z pid Komarna i Rudok rozbili 7 mu Lvivsku brigadu A Bizanca ta zajnyali Mikolayiv nad Dnistrom Togo zh taki dnya poznanci forsuvali Dnister i pochali marsh na misto Strij yake zajnyali 20 travnya na veliku radist miscevih polyakiv Vvecheri 18 travnya vijska 3 go korpusu bez komunikuvannya z Nachalnoyu komandoyu sho nadali polskimi dzherelami traktuvalosya yak panichnij vidstup bachachi nemozhlivist oboroni zalishili Drogobich Zaliznichna koliya viyavilasya zablokovanoyu tomu palayuchu Lyusyu zalishili na miskomu dvirci de yiyi zahopili polyaki Zi Stanislavova nadijshov she odin provizorichnij pancernij potyag yakij obsadila zaloga Lyusi Vin pidtrimuvav oboronu 3 go korpusu na liniyi richki Svichi pislya prorivu frontu vidijshov do Kalusha Tam strilci znishili zalisheni naprizvolyashe skladi vijskovogo majna ta virushili do Stanislavova Doroga viyavilasya zabitoyu pokinutimi potyagami vidstupati ne bulo zhodnoyi mozhlivosti tomu zaloga vtretye znishila svoyu pancerku i priyednalasya do pihotinciv 19 travnya polski sili zajnyali Drogobich U polovini travnya zlamalasya liniya frontu pochavsya vidstup po liniyu Seretu Vidstup buv nepidgotovlenij civilna vlada i Nachalna Komanda ne mali viroblenogo planu zminyali nakazi ta napryamok koncentraciyi vidstupayuchoyi armiyi malo ne shodnya Vnaslidok cogo pri zagalnij demoralizaciyi ta pasivnomu sprotivi vorozhogo elementu sered zaliznichnikiv evakuaciya bula nadzvichajno zatrudnena Bagato majna bulo zalisheno bilshist likariv chuzhinciv pokinulo armiyu armiya zostalasya majzhe bez vijskovih lichnic Poranenih i hvorih treba bulo zdavati do civilnih shpitaliv ale yih kilkist tezh postijno zmenshuvalas pri chastinah narostali obozi hvorih 19 travnya Nachalna Komanda viddala nakaz pro vidvorit za Strij ta Dnister 20 travnya Omelyanovich Pavlenko nakazav na tilovih punktah organizuvati zagoni dlya vilovlyuvannya dezertiriv formuvannya ta vidpravlennya yih znovu na front Dlya posilennya disciplini bulo zaboroneno vzhivannya alkogolnih napoyiv takozh postupiv nakaz rekvizuvati pri vidstupi kavalerijski koni ta formuvati kinni chastini po kurinnyam i kinni sotni po brigadam 21 travnya bataljon kapitana Rodzinskogo forsuvav richku Stir pid Berestechkom i pislya korotkogo boyu zajnyav misto 22 travnya ukrayinski vijskovi pidrozdili zgidno z nakazom Nachalnoyi Komandi zalishili Brodi Vidhid chastin prikrivav zagin z 200 strilciv sotnika Korolevicha 1 chervnya polski sili zajnyali ves Bridskij povit Golovnoyu problemoyu buv brak naboyiv Korpusa vimagayut rushnichnih naboyiv ne mayu nichogo dopovidav Omelyanovich Pavlenko 22 travnya Nachalna Komanda otrimala list vid komendanta 8 yi rumunskoyi diviziyi Ya Zadiki z vimogoyu viddannya yim zaliznici Kolomiya Dolyashin Marmarosh Sigot 24 travnya rumuni zajnyali zaliznicyu ta misto Kolomiyu Togo zh dnya polyaki vidnovili nastup zahopivshi strategichno vazhlivu perepravu cherez Dnister na shid vid richki Svichi Nachalna Komanda nakazala vidijti na pivnich vid Dnistra I korpus v rajon Terebovli II rajon Chortkova III rajon Tovstogo Radyanska chastka v ukrayinsko polskij vijniV seredini travnya prorvavshi oboronu vijsk UNR pid Yampolem bilshoviki zdijsnili rejd po tilah 20 travnya 3 tisyachnij zagin cherovnoarmijciv majzhe bez boyu ovolodiv Kremencem Cej napad buv nastilki nespodivanim sho ukrayinska zaloga mista ne zmogla vchiniti oporu i rozbiglasya 24 travnya pislya kilkadennih boyiv Rivne i Zdolbuniv zahopleni Chervonoyu armiyeyu Diyeva Armiya UNR vidhodit na zahid Armiya UNR ta Vijsko PolskeShe 18 travnya shtab Armiyi UNR vislav deputaciyu do polskogo komanduvannya shodo stavlennya pro zaklyuchennya peremir ya mizh polskoyu ta ukrayinskoyu armiyami pid provodom S Petlyuri Polyaki na vedennya peregovoriv vidpovili principovoyu zgodoyu 1 chervnya vislano vijskovu delegaciyu general poruchnika Delviga z doruchennyam dosyagti nejtralnosti Polshi viznachiti demarkacijnu liniyu i virobiti plan spilnih operacij proti bilshovikiv U vislidku peregovoriv polska armiya povoli posuvalasya za chastinami Armiyi UNR sho vidstupali na Volinskomu fronti todi yak faktichno mogla b prinesti nepopravnu shkodu Prosunuvshis na liniyu piznishih yiyi kordoniv do 1939 roku na Volini vona spinila svij ruh na shid Takim chinom komanduvannya Ukrayinskoyi Armiyi provizorichno likviduvalo svij zahidnij front proti polyakiv hoch faktichno peremir ya ne bulo pidpisano Zapillya yiyi bulo do pevnoyi miri zabezpecheno 24 travnya polske komanduvannya na zvernennya vijskovoyi misiyi UNR polkovnika Levchuka pripinyaye bojovi diyi ta pogodzhuyetsya na peregovori Todi zh polkovnik B Kurdinovskij sho mav napivoficijni povnovazhennya vid uryadu UNR pidpisuye z prem yerom Polshi Ignaci Paderevskim vijskovo politichnu ugodu UNR v obmin na zrechennya prav na Shidnu Galichinu ta zahidnu Volin na korist Polshi mala otrimati politichne viznannya ta vijskovu dopomogu Hocha ugoda ne bula realizovana ale zavdala znachnoyi shkodi vidnosinam UNR ta ZUNR Zavershennya25 travnya bilshist uryadovih institucij ZOUNR v tomu chisli UNRada ta vijsko vidstupili z Stanislavova Togo zh dnya misto povnistyu opanuvali zbrojni viddili utvoreni miscevim polskim naselennyam Vidrazu na svoyi miscya z yavilisya komendant mista povitovij starosta ta uryadniki sho svidchilo pro dobre pidgotovleni tayemni organizaciyi Zalishayuchi Stanislaviv ukrayinci shob ne pokidati meshkanciv na potalu maroderam i grabizhnikam peredali vladu miscevomu Polskomu nacionalnomu komitetu Organizovana komitetom miliciya poklikana pidtrimuvati poryadok u misti do pributtya regulyarnih chastin polskogo vijska ne obmezhilasya cim Vstanovivshi kulemeti na zaliznichnih platformah polyaki navsibich rozislali improvizovani bronepotyagi zajmayuchi z yih dopomogoyu navkolishni sela 27 travnya odin iz nih virushiv do Yezupolya 28 travnya do Stanislavova vzhe pribuli voyaki poruchnika Macheka i 9 j polk ulaniv zi skladu diviziyi generala Aleksandrovicha Pid yihnim natiskom 120 guculiv poruchnika Yurkiva zmusheni buli vidstupiti voyaki UGA zmusheno znishili mist cherez Dnister v Galichi Komanda polskogo bronepotyaga Smok ovolodila 25 travnya skladom amuniciyi v Bukachivcyah Nastupnogo dnya v rukah jogo zalogi opinilasya stanciya Burshtin a 27 travnya Smok virushiv dali z metoyu opanuvati mostami u Galichi j Yezupoli 26 27 travnya polski chastini vstupili u Galich Kalush j z yednalasya z rumunami v rajoni sil Kropivnik Strutin Spas 27 travnya polkovnik Kurmanovich informuvav Golovnokomanduvacha UGA generala Oleksandra Grekova sho III korpus oderzhav nakaz znishiti osnovno vsi perehodi na Dnistri Takim krokom Nachalna Komanda rozrahovuvala ne lishe vivesti z pid udaru voroga posharpanij nevdalimi boyami III korpus pozbavleni pereprav odrazu 2 polski diviziyi zi skladu operacijnoyi grupi generala Vaclava Ivashkevicha 3 diviziya legioneriv i 4 diviziya pihoti na pevnij chas peretvoryuvalisya u pasivnih sposterigachiv podij yaki rozgortalisya b na livomu berezi Dnistra 29 travnya na naradi v Berezhanah prezident Ye Petrushevich oficijno priznachaye generala O Grekiva Nachalnim Vozhdem Komandarmom zalishavsya Omelyanovich Pavlenko Ce ne zminilo zagalnoyi situaciyi na fronti 1 chervnya polyaki uvijshli v Berezhani 2 chervnya do Ternopolya Pislya cogo Galicka armiya vidirvalasya vid polskih vijsk i vzhe 4 chervnya polyaki ne mali bojovogo kontaktu z UGA Galicki chastini zoseredilas u trikutniku mizh richkami Dnister i Zbruch ta zalizniceyu Chortkiv Gusyatin Protyagom dvodennogo polskim silam nastupu vdalosya zajnyati Volin i stvoriti zagrozu tilam UGA Uspih polyakiv spritno vikoristala bilshovicka Rosiya Yiyi XII armiya rozgornula nastup na Kremenec Rivne Zalishki Naddnipryanskoyi armiyi vidstupili na Ternopilshinu Pid chas travnevoyi ofenzivi UGA zaznala velikih vtrat za dva tizhni yiyi chiselnist skorotilasya na 10 12 tis bijciv Ostanni boyi na Tlumachchini vidbulisya 5 6 chervnya komendant povitovoyi zhandarmeriyi Ivan Nakonechnij razom z odnodumcyami pragnuli zatrimati voroga ta spivvidnoshennya bulo yavno ne na yihnyu korist Protrimalisya voni dekilka godin i vsi 90 strilciv v tomu boyu zaginuli Na Ivano Frankivskomu cvintari znajdeno pohovannya 147 voyakiv UGA Same kladovishe u 1980 83 rozrivnyali i peretvorili u misce dlya vidpochinku trudyashih PosilannyaInstitut istoriyi Ukrayini Institut istoriyi Ukrayiin 13 travnya Institut istoriyi Ukrayini 24 travnyaVitokiMedichna sluzhba Pancerni potyagi UGA Velika istoriya Ukrayini Oleg Pavlishin Suspilno politichna kriza v ZUNR u pershij polovini 1919 roku Vijskova diyalnist generala M Omelyanovicha Pavlenka na choli Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Pam yatki Udovichenko Ukrayina v vijni za derzhavnist Lev Shankivskij Strij