Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скни́лів — село в Україні, у Зимноводівській сільській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Передмістя Львова. Міський голова уже як 8 рік Володимир Олексійович Зеленський. Відстань до найближчої залізничної станції Скнилів становить 17 км.
| село Скнилів | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Львівський район | ||
| Громада | Зимноводівська сільська ОТГ | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1118 | ||
| Площа | 1,42 км² | ||
| Густота населення | 787,32 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81114 | ||
| Телефонний код | +380 3230 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°48′24″ пн. ш. 23°57′01″ сх. д. / 49.80667° пн. ш. 23.95028° сх. д.Координати: 49°48′24″ пн. ш. 23°57′01″ сх. д. / 49.80667° пн. ш. 23.95028° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 323 м | ||
| Відстань до обласного центру | <0,5 км | ||
| Відстань до районного центру | <0,5 км | ||
| Найближча залізнична станція | Скнилів | ||
| Відстань до залізничної станції | 4 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 81114, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Скнилів, вул. Івана Франка, 1 | ||
| Сільський голова | Тиндик Марія Олександрівна | ||
| Карта | |||
  Скнилів | |||
 Скнилів | |||
| Мапа | |||
| | |||
Село є центром Скнилівської сільської ради. Населення становить 23418 осіб.
Географія
Скнилів розташований у південно-західній частині Пустомитівського району. На півночі та сході межує з місцевостями Сигнівка та Скнилівок у Залізничному районі м. Львова, на півдні — з с. Сокільники, на південному заході — з с. Басівка, на заході — з с. Холодновідка. Південна частина території лісиста. Попри західну частину села проходить залізнична колія. Після будівництва злітної смуги Львівського аеропорту село було відділене від прямого сполучення з Львовом через вулицю Любіньську. До 1980-х років існував піших перехід через злітну смугу, який був ліквідований після однієї з реконструкцій.
Водойми
Село знаходиться в межах водного басейну Дністра, завдяки річці Вишенька, який починається у Скнилівку та тече через Скнилів до Холодновідки.
Урочища
На Угірським, Береза, Козаківка .
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1118 осіб:
| Мовний склад населення села, станом на 2001 р. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1 112 | 99,49 | ||||||||||||
| російська | 6 | 0,51 | ||||||||||||
Герб
Герб Скнилівського старостинського округу має вигляд щита прямокутної форми із заокругленою нижньою частиною. На синьому тлі – зображення чотирьох білих птахів, які розлітаються в різні боки.
Птахи символізують політ, стремління висоти, а також вказують на візитівку Скнилова – аеропорт, збудований на колишніх землях села, який є важливим транспортним вузлом Західної України. Напрямки польоту птахів вказують на чотири сторони світу.
Історія
Перша згадка в документах — 24 березня 1396. Така дата свідчить, що село існувало вже у княжі часи.
За Польщі село належало до коронних земель. Привілеєм, виданим 3 березня 1437 року у Кракові, польський король Владислав III Варненчик передає у власність Янові Зубрському село Скнилів та призначає війтом там же.
У 1614 році львівський староста Станіслав Боніфацій Мнішех з Великих Кунчиць надає землю в Скнилові під будівництво церкви. 1624 року польський король Сигізмунд III Ваза підтвердив, що Скнилів є власністю шпиталю святого Духа у Львові.
У 1665 році польський король Ян II Казимир дозволив Томашу Карчевському переписати його власність у Сокільниках та Скнилові на першу дружину — Барбару . 1683 року король Ян III Собеський призначає данину Скнилову та дозволяє вирубку лісу, а у 1685 році призначає солтисом Скнилова Станіслава Кіліянова. За привілеєм від 9 вересня 1744 року село належало Катажині з Потоцьких Коссаковській, у 1770 році — Томашу Тиборовському.
У 1776 році село було продано австрійським урядом Янові Кіцкєму за 9600 злотих ринських.
В XVIII ст. село належало церкві та шпиталю св. Духа у Львові.
Станом на 1880 рік в селі було всього 118 будинків, де мешкало 714 осіб. За віросподанням: 527 — греко-католики, 136 — римо-католики, 40 юдеїв та 11 інших віросповідань, а за національною приналежністю — 537 русинів (українців), 140 поляків, 37 німців. Римо-католицька парафія знаходилася в с. Зубра, греко-католицька — у Скнилові та належала до Львівського міського деканату. Крім Скнилова до парафії належав й Скнилівок. В селі була церква, однокласна школа; діяла кредитна каса ґміни Скнилів з капіталом у 1907 злотих ринських та млин. 1895 року при церкві було засноване “Братство тверезості”, яке 1901 року налічувало 200 членів . 1901 року, за ініціативи місцевого пароха о. Йосифа Фолиса, тут вже працювала читальня «Просвіти», котра налічувала 100 членів і передплачувала «Діло», «Свободу», «Посланник», «Комар», «Добрі ради», «Господарську часопись» та бібліотеку Насальського, при читальні діяла книжкова крамниця.
У 1902 році удар блискавки спалив церкву та хату священика, тому церковний комітет у 1903 році ухвалив рішення про будівництво нової, яке переважно було завершене у 1907 р. Цього ж року місцевий парох Йосиф Фолис став депутатом австрійського парламенту від УНДП і залишався ним протягом двох скликань до 1917 р.
Також у 1902 році, за ініціативи Митрополита Андрея Шептицького почалось будівництвоо Скнилівської лаври св. Антонія Печерського, яка стала першою обителлю ченців Студійського Уставу. 24 листопада 1906 р. відбулося її урочисте освячення, яке особисто звершив Митрополит. 1906 року він уклав для монахів Типікон, який отримав назву Скнилівський. Митрополит став першим Архимандритом обителі.
З початком Першої Світової війни у 1914 р. монаша обитель зазнала значних руйнувань, а багатьох ченців мобілізовували до війська. У монастирі залишилося всього кілька насельників. У 1918 р., внаслідок польсько-української війни, Скнилівська Лавра була цілковито знищена і спалена польськими військами, а монахи змушені назавжди покинути це місце.
Після окупації Галичини в 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 01.01.1939 в селі проживало 1650 мешканців, з них 930 українців-грекокатоликів, 220 українців-римокатоликів, 230 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду, 40 євреїв, 30 німців. На той час унаслідок насильної асиміляції поляки у східній Галичині опинилися в меншості.
В часи радянської влади, у зв'язку із продовженням злітно-посадкової смуги, у 1955-56 роках, церква, яка вже була закрита, остаточно зруйнована.
В Добу Незалежності у селі зведено новий храм на честь Преображення Господнього. В 2018 відкрито музей стародруків - Краєїнавчу бібліотеку Анатолія Недільського, серед експонатів якої видання XVI - XVIII століть.
Історичні пам'ятки
Сакральні споруди
- Антонія Печерського — давній монастир ченців-студитів УГКЦ, збудований 1902 р. на кошти митрополита Андрея Шептицького, а 1906 р. ним же освячений. Подальшому розвиткові Скнилівської лаври завадили Перша світова війна, а пізніше й польсько-українська війна. 1918 р. святу обитель було спалено польськими вояками. 2017 р. на місці, де знаходилася лавра встановлено кам'яний студитський хрест.
- Церква Преображення Господнього (УГКЦ, 1991, мурована)
- Капличка полеглим воякам УПА
Пам'ятки монументального мистецтва
- Символічна могила "Борцям за волю України та жертвам комуністичного режиму".
- Пам’ятний знак — кам'яний студитський хрест, встановлений на місці давньої Скнилівської лаври.
Скнилівська трагедія
Див. Скнилівська трагедія
Інфраструктура
До села можна доїхати прямим автобусним маршрутом № 199 "Приміський вокзал — вул. Городоцька — вул. Авіаційна — с. Скнилів" . З села до найближчої залізничної станції Скнилів, також можна доїхати автобусним маршрутом № 199. Від станції Скнилів вирушають приміські поїзди у Самбірському та Стрийському напрямках .
Посилання
- Лаба В. Літопис папафії Скнилів під Львовом від давніх часів до 1944 року, - Львів, 2015 р.
- Погода в селі Скнилів
- Skniłów 1.) rus. Sknyliw, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 680. (пол.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- Скнилівська сільська рада
- Skniłów 1.) rus. Sknyliw, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich... s. 681
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 1 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 36-38, XXIII.
- Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV—XV ст.
- Archiv. Bernardynski we Lwowie, C, t. 443, str. 1407
- Adam Przyboś. Karczewski Tomasz h. Jasieńczyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1966—1967. — tom XII. — S. 38. (пол.)
- Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 104.
- Державний історичний архів у Львові № справи 201-1в-2324, -С. 4
- Новини України: В архіві віднайшли вітальний лист Скнилівських монахів до митрополита Андрея. galinfo.com.ua. Процитовано 28 серпня 2023.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 49.
- Франко П. Репресоване духовенство УГКЦ. – Львів, 2008. -С.41
- Терещук, Галина (11 листопада 2017). Майже 100-річне забуття. Історія спаленого монастиря, збудованого митрополитом Шептицьким. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
- Приміський автобус № 199
- Приміський залізничний вокзал (розклад руху)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Skniliv Skni liv selo v Ukrayini u Zimnovodivskij silskij ob yednanij teritorialnij gromadi Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Peredmistya Lvova Miskij golova uzhe yak 8 rik Volodimir Oleksijovich Zelenskij Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Skniliv stanovit 17 km selo SknilivGerbCerkva Preobrazhennya Gospodnogo Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Krayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Zimnovodivska silska OTGOsnovni daniNaselennya 1118Plosha 1 42 km Gustota naselennya 787 32 osib km Poshtovij indeks 81114Telefonnij kod 380 3230Geografichni daniGeografichni koordinati 49 48 24 pn sh 23 57 01 sh d 49 80667 pn sh 23 95028 sh d 49 80667 23 95028 Koordinati 49 48 24 pn sh 23 57 01 sh d 49 80667 pn sh 23 95028 sh d 49 80667 23 95028Serednya visota nad rivnem morya 323 mVidstan do oblasnogo centru lt 0 5 kmVidstan do rajonnogo centru lt 0 5 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya SknilivVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 kmMisceva vladaAdresa radi 81114 Lvivska obl Pustomitivskij r n s Skniliv vul Ivana Franka 1Silskij golova Tindik Mariya OleksandrivnaKartaSknilivSknilivMapa Skniliv u Vikishovishi Selo ye centrom Sknilivskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 23418 osib GeografiyaSknilivskij stav Skniliv roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Pustomitivskogo rajonu Na pivnochi ta shodi mezhuye z miscevostyami Signivka ta Sknilivok u Zaliznichnomu rajoni m Lvova na pivdni z s Sokilniki na pivdennomu zahodi z s Basivka na zahodi z s Holodnovidka Pivdenna chastina teritoriyi lisista Popri zahidnu chastinu sela prohodit zaliznichna koliya Pislya budivnictva zlitnoyi smugi Lvivskogo aeroportu selo bulo viddilene vid pryamogo spoluchennya z Lvovom cherez vulicyu Lyubinsku Do 1980 h rokiv isnuvav pishih perehid cherez zlitnu smugu yakij buv likvidovanij pislya odniyeyi z rekonstrukcij Vodojmi Selo znahoditsya v mezhah vodnogo basejnu Dnistra zavdyaki richci Vishenka yakij pochinayetsya u Sknilivku ta teche cherez Skniliv do Holodnovidki Urochisha Na Ugirskim Bereza Kozakivka NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1118 osib Movnij sklad naselennya sela stanom na 2001 r Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 1 112 99 49rosijska 6 0 51GerbGerb Sknilivskogo starostinskogo okrugu maye viglyad shita pryamokutnoyi formi iz zaokruglenoyu nizhnoyu chastinoyu Na sinomu tli zobrazhennya chotiroh bilih ptahiv yaki rozlitayutsya v rizni boki Ptahi simvolizuyut polit stremlinnya visoti a takozh vkazuyut na vizitivku Sknilova aeroport zbudovanij na kolishnih zemlyah sela yakij ye vazhlivim transportnim vuzlom Zahidnoyi Ukrayini Napryamki polotu ptahiv vkazuyut na chotiri storoni svitu IstoriyaPersha zgadka v dokumentah 24 bereznya 1396 Taka data svidchit sho selo isnuvalo vzhe u knyazhi chasi Za Polshi selo nalezhalo do koronnih zemel Privileyem vidanim 3 bereznya 1437 roku u Krakovi polskij korol Vladislav III Varnenchik peredaye u vlasnist Yanovi Zubrskomu selo Skniliv ta priznachaye vijtom tam zhe U 1614 roci lvivskij starosta Stanislav Bonifacij Mnisheh z Velikih Kunchic nadaye zemlyu v Sknilovi pid budivnictvo cerkvi 1624 roku polskij korol Sigizmund III Vaza pidtverdiv sho Skniliv ye vlasnistyu shpitalyu svyatogo Duha u Lvovi U 1665 roci polskij korol Yan II Kazimir dozvoliv Tomashu Karchevskomu perepisati jogo vlasnist u Sokilnikah ta Sknilovi na pershu druzhinu Barbaru 1683 roku korol Yan III Sobeskij priznachaye daninu Sknilovu ta dozvolyaye virubku lisu a u 1685 roci priznachaye soltisom Sknilova Stanislava Kiliyanova Za privileyem vid 9 veresnya 1744 roku selo nalezhalo Katazhini z Potockih Kossakovskij u 1770 roci Tomashu Tiborovskomu U 1776 roci selo bulo prodano avstrijskim uryadom Yanovi Kickyemu za 9600 zlotih rinskih V XVIII st selo nalezhalo cerkvi ta shpitalyu sv Duha u Lvovi Stanom na 1880 rik v seli bulo vsogo 118 budinkiv de meshkalo 714 osib Za virospodannyam 527 greko katoliki 136 rimo katoliki 40 yudeyiv ta 11 inshih virospovidan a za nacionalnoyu prinalezhnistyu 537 rusiniv ukrayinciv 140 polyakiv 37 nimciv Rimo katolicka parafiya znahodilasya v s Zubra greko katolicka u Sknilovi ta nalezhala do Lvivskogo miskogo dekanatu Krim Sknilova do parafiyi nalezhav j Sknilivok V seli bula cerkva odnoklasna shkola diyala kreditna kasa gmini Skniliv z kapitalom u 1907 zlotih rinskih ta mlin 1895 roku pri cerkvi bulo zasnovane Bratstvo tverezosti yake 1901 roku nalichuvalo 200 chleniv 1901 roku za iniciativi miscevogo paroha o Josifa Folisa tut vzhe pracyuvala chitalnya Prosviti kotra nalichuvala 100 chleniv i peredplachuvala Dilo Svobodu Poslannik Komar Dobri radi Gospodarsku chasopis ta biblioteku Nasalskogo pri chitalni diyala knizhkova kramnicya Sknilivska cerkva 1907 1950 h rokiv Risunok iz foto chasiv II Svitovoyi vijni U 1902 roci udar bliskavki spaliv cerkvu ta hatu svyashenika tomu cerkovnij komitet u 1903 roci uhvaliv rishennya pro budivnictvo novoyi yake perevazhno bulo zavershene u 1907 r Cogo zh roku miscevij paroh Josif Folis stav deputatom avstrijskogo parlamentu vid UNDP i zalishavsya nim protyagom dvoh sklikan do 1917 r Takozh u 1902 roci za iniciativi Mitropolita Andreya Sheptickogo pochalos budivnictvoo Sknilivskoyi lavri sv Antoniya Pecherskogo yaka stala pershoyu obitellyu chenciv Studijskogo Ustavu 24 listopada 1906 r vidbulosya yiyi urochiste osvyachennya yake osobisto zvershiv Mitropolit 1906 roku vin uklav dlya monahiv Tipikon yakij otrimav nazvu Sknilivskij Mitropolit stav pershim Arhimandritom obiteli Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi vijni u 1914 r monasha obitel zaznala znachnih rujnuvan a bagatoh chenciv mobilizovuvali do vijska U monastiri zalishilosya vsogo kilka naselnikiv U 1918 r vnaslidok polsko ukrayinskoyi vijni Sknilivska Lavra bula cilkovito znishena i spalena polskimi vijskami a monahi zmusheni nazavzhdi pokinuti ce misce Pislya okupaciyi Galichini v 1919 roci polskij uryad zaselyav ukrayinsku zemlyu polskimi kolonistami Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1650 meshkanciv z nih 930 ukrayinciv grekokatolikiv 220 ukrayinciv rimokatolikiv 230 polyakiv 200 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 40 yevreyiv 30 nimciv Na toj chas unaslidok nasilnoyi asimilyaciyi polyaki u shidnij Galichini opinilisya v menshosti V chasi radyanskoyi vladi u zv yazku iz prodovzhennyam zlitno posadkovoyi smugi u 1955 56 rokah cerkva yaka vzhe bula zakrita ostatochno zrujnovana V Dobu Nezalezhnosti u seli zvedeno novij hram na chest Preobrazhennya Gospodnogo V 2018 vidkrito muzej starodrukiv Krayeyinavchu biblioteku Anatoliya Nedilskogo sered eksponativ yakoyi vidannya XVI XVIII stolit Istorichni pam yatkiPam yatnij znak na misci Sknilivskoyi Lavri Sakralni sporudi Antoniya Pecherskogo davnij monastir chenciv studitiv UGKC zbudovanij 1902 r na koshti mitropolita Andreya Sheptickogo a 1906 r nim zhe osvyachenij Podalshomu rozvitkovi Sknilivskoyi lavri zavadili Persha svitova vijna a piznishe j polsko ukrayinska vijna 1918 r svyatu obitel bulo spaleno polskimi voyakami 2017 r na misci de znahodilasya lavra vstanovleno kam yanij studitskij hrest Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo UGKC 1991 murovana Kaplichka poleglim voyakam UPAPam yatki monumentalnogo mistectva Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini ta zhertvam komunistichnogo rezhimu Pam yatnij znak kam yanij studitskij hrest vstanovlenij na misci davnoyi Sknilivskoyi lavri Sknilivska tragediya Div Sknilivska tragediyaInfrastrukturaDo sela mozhna doyihati pryamim avtobusnim marshrutom 199 Primiskij vokzal vul Gorodocka vul Aviacijna s Skniliv Z sela do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Skniliv takozh mozhna doyihati avtobusnim marshrutom 199 Vid stanciyi Skniliv virushayut primiski poyizdi u Sambirskomu ta Strijskomu napryamkah PosilannyaLaba V Litopis papafiyi Skniliv pid Lvovom vid davnih chasiv do 1944 roku Lviv 2015 r Pogoda v seli Skniliv Sknilow 1 rus Sknyliw ws pow lwowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 680 pol Primitki Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2016 Sknilivska silska rada Sknilow 1 rus Sknyliw ws pow lwowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich s 681 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 1 sichnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 sichnya 2016 Akti grodski i zemski Lviv 1870 T 2 295 s pol lat s 36 38 XXIII Zazulyak Yu Navkolo polemiki pro feodalizm na Galichini XIV XV st Archiv Bernardynski we Lwowie C t 443 str 1407 Adam Przybos Karczewski Tomasz h Jasienczyk Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1966 1967 tom XII S 38 pol Jaworski Franciszek 1917 O szarym Lwowie polska Lviv H Altenberg s 104 Derzhavnij istorichnij arhiv u Lvovi spravi 201 1v 2324 S 4 Novini Ukrayini V arhivi vidnajshli vitalnij list Sknilivskih monahiv do mitropolita Andreya galinfo com ua Procitovano 28 serpnya 2023 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 49 Franko P Represovane duhovenstvo UGKC Lviv 2008 S 41 Tereshuk Galina 11 listopada 2017 Majzhe 100 richne zabuttya Istoriya spalenogo monastirya zbudovanogo mitropolitom Sheptickim Radio Svoboda ukr Procitovano 24 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 11 listopada 2017 Primiskij avtobus 199 Primiskij zaliznichnij vokzal rozklad ruhu