Тини́ця — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
село Тиниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Бахмацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040030310021829 |
Облікова картка | Тиниця |
Основні дані | |
Засноване | 1659 |
Населення | 1725 (2016 рік) |
Площа | 6,3 км² |
Густота населення | 331,43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16560 |
Телефонний код | +380 4635 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°08′12″ пн. ш. 32°55′06″ сх. д. / 51.13667° пн. ш. 32.91833° сх. д.Координати: 51°08′12″ пн. ш. 32°55′06″ сх. д. / 51.13667° пн. ш. 32.91833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 147 м |
Водойми | р. Малий Ромен |
Відстань до обласного центру | 127 км |
Відстань до районного центру | 97 км |
Найближча залізнична станція | Бахмач |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
Карта | |
Тиниця | |
Тиниця | |
Мапа | |
Тиниця у Вікісховищі |
Географія
Розташовано в східній частині Ніжинського району. На півдні від Тиниці село Григорівка, на сході — Карпичин (Кирпичне) (ліквідований), на півночі — Глибоке, на північному заході фактично межує з містом Бахмач, на захід від села — Шумейків.
Походження назви
Припускають, назва села походить від «тинів», якими вибруковували шлях — по тинах під час пересування на підводах. Також зустрічається форма написання села Отиниця. Також є версія, що село засноване у верхів'ях двох річок: Борзенки та Малий Ромен. Оскільки вони близько підходили одна до одної — стиналися, — це дало назву й селу Тиниця.
Історія
Перша згадка про село 1659. Засноване у болотистих верхів'ях річки Малий Ромен, імовірно, вихідцями з Правобережної України. Належало до Бахмацької сотні Ніжинського полку.
За громадянськими відомостями 1736 у Тиниці було 69 реєстрових козаків, об'єднаних в один курінь, та 42 посполитих.
1750 Семен Кочубей просив архіпастирського дозволу «весьма обветшалую церковь Покрова Благородицы в с. Тиница перестроить». Рішення було дане, оскільки в цей час Тиниця перебувала у безпосередній близькості до відновленої столиці Гетьманщини — міста Батурин, резиденції Гетьмана Кирила Розумовського.
Важливий період Тиниці — діяльність у селі доньки Василя Кочубея Олени Майорової ( нар. 1793 — пом. 1863), дружини дійсного статського радника Олексія Маюрова.
Місцевий краєзнавець пише:
«В 1841 році жителькою Оленою Василівною Майоровою, уродженки Кочубеєвої, побудувати дерев'яний храм на кам'яному фундаменті». Чотири євангелісти на пергаменті написані Оленою Майоровою, дочкою Василя Васильовича Кочубея. Будівельниця храму Олена Василівна ще крім тих 32 десятин, від себе виділила ще 32 десятини. Багатьох сиріт вона виховала і віддала в замужжя, в тому числі духовних дівчат. Дві дочки священика Бахмацької Вознесенної церкви Варвара і Дарія «прибегли к покровительству госпожи Майоровой» і вона виховала їх і пристойно видала заміж, а Дарію за священика Нечаєвського.
Для слухання вечірньої, вранішньої літургії вона завжди при своїй слабості здоров'я, відправлялась пішки; проводила життя досить стримано, чаю і кави ніколи не пила, і страву вживала раз на день і то помірно. Труд і молитва – задоволення її життя. Читання духовних книг – любиме її заняття; вона наділяла книгами свого священика, а особливо диякона Данила Котовського. В останній від молитви і читання час, вдень і вечорами вона займалась шиттям покрівцев для церкви, які були привабливого вигляду.
Крім побудови церкви, дзвіниці і всього описаного вона прикрасила престол храму різними срібними і позолоченими речами і збагатила його.
У її володінні був гарний парк. Алеї якого з двох сторін були обсаджені деревами: каштанами, кленами, дубами. Тут також росли берези, ялини, сосни. В парку росли навіть дерева, яких в нашій місцевості не вирощують. Тут були кедри, волоські горіхи, модрини.
Число прихожан, яке було в 1864 році: 1431 чоловіків і 1449 жінок, а в 1860 році – 1633 чоловіків і 1634 жінок. Засоби для продовольства – обробіток землі, якої в Тиниці було 8500 десятин. Земля оброблялася волами, як і в усьому уїзді.
Після реформи 1861 року найкраща земля залишалася у поміщиці Олени Василівни Майорової, яка на той період мешкала в Тиниці. Благочестива раба Божа померла 1863 року.
Маєток та тиницькі землі від Олени Василівни Маюрової успадковує її племінниця
Згодом її викупили Сохані, Кудленці, Семененці, Зорчині та інші.
Проте більшість селян страждали від безземелля. Проблема ускладнювалась демографічним вибухом. Малоземелля і злидні примушували тиничан переселятися у Сибір і на Далекий Схід. Так в Уссурійському краї з'явилися Чернігівка, Голінка, Дмитрівка та інші населені пункти, засновані переселенцями з-під Тиниці.
Перша світова війна
Кілька тиничан загинули або стали каліками на фронтах Першої світової війни (загинув Глушко Микола Федорович та інші). Дехто перебував у ворожому полоні. А були ж такі, які відзначились нагородами. Так, Крапивний Семен Данилович звичайною гарматою збив ворожий літак, за що одержав нагороду — Георгіївського Хреста. Тоді в царську армію було мобілізовано практично всіх дорослих чоловіків. В той період широкою популярністю користувались історичні та патріотичні пісні. Найчастіше співали «Ще не вмерла Україна», «Ой, горе тій чайці» та інші.
Перед утворенням УНР у селі крім українців жили євреї, які в основному були продавцями у власних крамницях. Лише один єврей був пастухом, якого селяни прозвали Займаньком. Були також і росіяни.
У маєтку Олени Кочубей-Майорвої у 1921 року створена сільськогосподарська школа. Пізніше цю школу називали районною колгоспною школою (РКШ).
Період першої присутності комуністів (1920—1941)
За 7 км від Тиниці створена так звана Покровська економія. Землі неї використовувалися добре. Там вирощували зернові та технічні культури, розводили худобу. 1930 року комуністи погромили господарство, а землі передали колгоспу «Вільний пахар». Колгосп ці землі використовував для вирощування жита, пшениці, гречки, цукрових буряків, конопель, кавунів. Працівники цієї економії роз'їхались до інших сіл. А господарство останнього працівника Бурима Миколи було перевезено в Тиницю.
1928 нічого не віщувало наближення Голодомору. Коштом окремих громадян села придбаний механічний млин (змонтували по правій стороні григорівського шляху). Керували млином Захлюпаний Пантелій Данилович та Кравець Федір Іванович. Така мельниця була збудована і в Закревщині, її назвали Коцюбчиною. Стояла вона на правій стороні дороги, яка тягнеться до Бахмача навпроти Лиману. Крім цього навколо села працювали вітряки. Їх було шість. Також були вітряки в Кирпичному і Батуринському хуторах. А в часи створення колгоспів будівництвом мельниць зайнялись колгоспи. І вони були створені в колгоспах «Вільний пахар», 12-річчя РСЧ, 15-річчя ВЛКСМ. Спочатку ці мельниці працювали дією двигунів внутрішнього згорання, а пізніше, коли село було електрифіковане, мельниці стали працювати дією електродвигунів.
Комуністичний геноцид
Село стало жертвою геноциду українців 1932—1933 років, проведеного урядом СРСР. Комуністичний терор голодом торкнувся більшості родин Тиниці:
Зараз у пам'яті переді мною картина, як батько кладе на тачку моїх двох братів і сестру, везе на цвинтар. Розгріб лопатою мамину могилу, розгорнув рядно і поклав туди дітей. Батько почав лопатою накидати землю, а я собі руками. А тоді помер і батько. І так від моєї родини ніякого сліду. Тільки пам'ять моя, біль, туга, скорбота, рана на все життя |
. Наводить слова мешканки села Гриценко Ганни Матвіївни, 1919 року народження, спецкаталог Чернігівської ОДА.
Терор голодом тривав і 1934 року, зберігалася висока смертність серед старших людей і дітей:
Люди рвали конюшину, сушили її, перетирали, потім пекли хліб. У хліб добавляли коноплі, лободу, гарбузи, навіть гнилу картоплю. Суп варили з лободи та гнилої картоплі. Людей примушували працювати на полі, але не дозволяли брати жодного колоска. Коли «солдати» заходили в хату, то обшукували все. Вони не залишали нічого, що можна було їсти. Під час голодомору померло багато людей, хоча рік був урожайним. Від голоду померли мої дід і батько. |
Опитано Зуб Марію Тихонівну, 1921 року народження, спецкаталог Чернігівської ОДА.
Під час Голодомору в Тиниці також комуністи знищили дзвіницю, а цегляну огорожу розібрали і віддали в с. Курінь, де з неї побудували двоповерхову школу, яка існує досі. Потім після війни у церкві був приймальний пункт зерна. Пізніше ця будова була переведена під клуб. Там була і бібліотека. В 1970-х роках будівлю церкви зруйнували, а на її місці зробили їдальню, яка тепер у власності фермера Артака Сагателяна.
До приходу німецьких військ у селі лютували банди НКВД СССР. Так, до 1937 року директором Тиницької школи був Пелех Й. П., завучем — Діденко Ю. А., учителем української мови та літератури — Ісаєнко К. М. Їх усіх трьох викрали комуністи, а потім таємно розстріляли. У післявоєнні роки самі ж і реабілітували, але компенсацій родичам не виплатили.
Період союзу Сталіна та Гітлера
1940 на південній околиці села, на площі 84 га, створений військовий аеродром. На примусових роботах були й тиничани. Люди згадують:
Одного разу трапилась біда: тільки піднявшись, один із літаків зачепив підводу і побив двох хлопчиків – Кравченка з Яленівки та Шевченка з вулиці Шевченка. Цей аеродром діяв і в перші дні війни. Він охоронявся. Вночі охоронці затримували всіх, хто ходив попід летовищем, хоч і проживав на вулиці біля аеродрому.
12 липня 1941 — друга хвиля мобілізації тиничан.
19 серпня 1941 року частину насильно мобілізованих тиничан направили в Алма-Ату, у війська НКВД СССР.
Часи німецької присутності (1941—1943)
У Державному архіві Чернігівської області збереглася справа Р-3427, де містяться докладні дані про життя села в роки німецької окупації. Зокрема, документ-розпорядження Бахмацької райуправи Рейхскомісаріату Україна «про нарахування трудоднів члену громади Савченку» — мешканцю села. За період німецької окупації не відомий жоден факт голодної смерті, тоді як 8 років перед тим у селі траплялися випадки канібалізму від терору голодом, влаштованим комуністами.
13 вересня 1943 року сталінське бюро пропаганди повідомило: «На Ніжинському напрямі війська… продовжували успішний наступ і просунувшись вперед від 10 до 17 кілометрів, зайняли понад 40 населених пунктів, у тому числі районний центр Чернігівської області КОМАРОВКА, великі населені пункти ВОЛОВІЦА, СТЕПАНОВКА, БРІТАНИ, ЕВЛАШОВКА, БУРКОВКА, ПЕЧІ, МАЛИЙ САМБУР, ВЕЛИКИЙ САМБУР, ТИНИЦЯ [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.], ГОЛЕНКИ, ГАЙВОРОН, ДЕПТОВКА, КОШАРИ, ГАЛКУ та залізничні станції КРУТИ, ВАРВАРОВСЬКИЙ». Всі ці населені пункти постраждали внаслідок комуністичного терору голодом 1932—1933 років, який призвів до смерті від 10 до 40 % мешканців.
Жорстокими були розправи німців над мешканцями окремих міст і сіл, яких підозрювали у зв'язках з партизанами. Так, у с. Тиниця Бахмацького р-ну каральним загоном СС, за наказом німецького обер-лейтенанта Гартмана, у клуні громадянина Кучера були спалені живими 112 активістів села.
У приміщенні сільськогосподарської школи, після визволення села, знаходився шпиталь, де лікували солдатів. Медсестрами працювали: Іващенко Ганна Андріївна (с. Тиниця), Крапивна Марія Іванівна (с. Курінь), Гриценко Олексанра Іванівна (с. Курінь), Рябченко Анастасія Хомівна (с. Курінь), Василенко Галина (м. Бахмач), Гриценко Любов (м. Бахмач), Потупко Марія (с. Тиниця), Іващенко Марія Іванівна (с. Тиниця). Шпиталь працював у складі сталінських військ до вторгнення у Польщу. Медсестра Іващенко Марія Іванівна з поля бою винесла двох поранених солдат сталінської армії. Докладна історія про ці події на сайті села Тиниця [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
Часи другої присутності комуністів (1943—1991)
Після закінчення Другої світової війни комуністи відновили колгоспне рабство та вдалися до нової акції терору голодом у 1946—1947. При чому скористалися відсутністю чоловіків у селі — вони насильно утримувалися у сталінському війську до 1950—1951 років.
Після засудження сталінізму — початок стабілізації життя та відбудова господарського села. Основні роботи відбулися на порозі 1970-х років. Оброблялося майже 5,000 гектарів землі, утримували 3,6 тисячі голів худоби, 6 тисяч свиней. У селі почали працювати об'єкти соціальної сфери.
Директором семирічної школи був Левченко Микола Іванович, завучем — Пономаренко Петро Іванович. Пізніше директорував Фейгін Самійло Давидович, а завучем був призначений Крапивний Гаврило Семенович.
Пізніше директором був призначений Козяр Максим Григорович, а з 1986 року Оніщенко Олександр Васильович. Завучами в свій час були Клочок Л. П., Малецька Тетяна Петрівна, а потім Петрич Валентина Федорівна.
У 60-80-роках XX століття розпочинається активне будівництво закладів соціальної сфери. Так у 1962 році побудоване приміщення школи, у 1962—1964 роках приміщення контори колгоспу імені Ілліча, у 1971 році Будинок культури, 1981—1983 роках магазини, а у — 1989 році приміщення амбулаторії. У 70-ті роки XX століття село було електрифіковане та радіофіковане.
У 1964 році в селі споруджено надгробки на Братських могилах жертвам нацизму, а у 1981 році відкрито Меморіал «Вірним синам Батьківщини» [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] в якому перепоховали воїнів-визволителів села Тиниці (285 чоловік).
Звільнення України
Селяни масово проголосували за відновлення державного суверенітету України 1 грудня 1991 року. Почалася епоха декомунізації Тиниці, яку змогли загальмувати колишні активісти КПУ.
Село активно культивує високоякісні сорти полуниці, яка йде на продаж до міст, насамперед Бахмача.
2009 року почалося будівництво православної церкви. Попередню зруйнували у 1930-х роках комуністичні вандали.
Поля та ферми взяли в руки вірмени, німці та інші васали, які не мають відношення до Тиниці [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
Десь в 90-х роках у село прибув отець Миколай, який перше богослужіння провів на місці колишньої церкви. А пізніше під церкву виділили приміщенні колишнього магазину. В цьому приміщенні богослужіння відправляються і досі. Отець Миколай добре облаштував той будинок іконами та іншими потрібними церковними речами. Щоразу проходить служба Божа у супроводі хору, в якому співають односельчани та матушка Марія Іванівна. Атрибутика церкви має гарний вигляд, бо все зроблено зі смаком і умінням. Отець Миколай має намір побудувати нову церкву.
Раніше заробітну плату працівники одержували своєчасно. За затримку її видачі винних посадовців притягали до відповідальності. Однак купити за ті гроші було складно. Разом з карбованцями видавали спеціальні талони. І тільки з грішми і такими талонами можна було придбати якийсь товар. Потім (гроші на вкладах в Ощадбанку були заморожені, а повертали їх не повністю). Спочатку видавали по 48 грн з однієї книжки, потім — по 50 грн, а в 2008 році по 1000 грн (отримали не всі охочі) і лише з однієї ощадкнижки. А на вкладах було по кілька тисяч. Повернути їх всі відразу держава на може.
У Бахмачі на початку 2004 р. збанкрутів хлібзавод і перестав випікати хліб. Тепер хліб завозять з Ніжина, Прилук та Конотопу та від окремих підприємців з Бахмача. Щоправда постачання хліба та хлібобулочних виробів організовано непогано. Щоранку їх у село завозять свіжими.
Повного краху зазнала і кооперація. Яка мала в селі мережу магазинів. Майже всі приміщенні передані в оренду приватним підприємцям. Так у селі є два магазини Савченка В. М., один — Іванченка В. Л., одне приміщення передане під церкву, одне приміщення є приймальним пунктом молока, а ще одне орендує фермер Риженко С. І. На базі колишнього автогаража працює пилорама, яка забезпечує роботою кількох тиничан. У вівторок, четвер та суботу у селі працює базар. Асортимент товару особливо продовольчого досить великий. На базарі також продається взуття та одяг. Крім бахмацьких підприємців тут продають свої товари і тиничани Крапивний Олександр Миколайович та Моргун Мирослава Степанівна. Тиничани вдячні за організацію такого базару.
Сьогодні серед молоді Тиниці поширюється рух Street workout — це молоді люди, які пропагують спорт та здоровий спосіб життя.
Це майже остання надія на те, що щось зміниться в селі [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Пам'ятки
Тиницький Кочубеївський парк
Тиницький парк займає площу 70 га. Центр композиції — будинок Кочубея. Перед його головним фасадом — регулярна частина парку квадратної форми. Алеї поділяють її на 16 малих квадратів. Крім того, по діагоналі прокладені дві взаємопересічені алеї. За будинком починається пейзажна частина парку, на території якої — кілька ставків. Рослинність — дуб, липа, клен гостролистий, каштан кінський, ялина, кедр європейський, горіх чорний.
Ландшафтний комплекс «Кочубеївський парк» включає в себе парк площею 14,7 га, ставок, розміром 3,7 га, сад-2,6 га, а також архітектурні пам'ятки. Старий регулярний парк існує з початку 19 століття. У ньому в загальних рисах збереглася досить складна система планування, яка включає в себе кілька паркових площ з алеями, обрамлених віковічними деревами. Їхні породи старанно підібрані. Цікава архітектурна структура парку: чотири мальовничі алеї — ялинова, кленова, каштанова, липова — розходяться як радіальні промені в різні боки від центру. Парк має багатий видовий склад насаджень. Серед багатовікових дубів, лип, кленів, ясенів і каштанів тут збереглися і унікальні для нашої зони дерева: дві кедрові сосни, столітній горіх і, мабуть, ще древніша верба. Прикрасою парку є стотридцятилітні дуби. Зачаровує погляд відвідувачів модрина європейська.
Дендропарк славиться кедровими соснами (європейськими). Ще в парку ростуть ясени, біла береза, сріблясті ялини, ліщина та інші дерева. До революції парк був обнесений дубовим частоколом і добре охоронявся. По його алеях ходили лише господарі, їх гості, а з села — учителі та служителі церкви. Останнім господарем садиби була сім'я графині Кочубей М. Ф.
Будинок Кочубея
Будинок Кочубея зберігся у первісних об'ємах. Перебудови XIX ст. надали будинку рис класицизму, а перебудови XX ст. — модерну. Цегляний, тинькований, побілений, прямокутний у плані. Стіни завершені карнизами із ріденько посадженими сухариками і розчленовані первісно широкими пілястрами, частково перекритими пізнішими — рустованими. Над віконними отворами — горизонтальні сандрики на кронштейнах. У частині отворів збереглися привіконні колонки і підвіконні полички. До споруди ведуть два входи. Вхід на західному фасаді акцентований інкрустованими пілястрами і напівциркульною нішею над отвором з радіальним рустом по контуру. Вхід з боку південного фасаду підкреслений невеликою кріповкою фасадної стіни з рустованими пілястрами по кутах. Біля входів — невеликі ґанки. Східний фасад носить сліди перебудов. Містить напівколонки з нетрадиційними за формою капітелями і сандрики, ймовірно, навколо закладених отворів або ніш. На цьому ж фасаді — вхід до підвального поверху. Споруда має пласке балкове перекриття, дах складний, чотирисхилий за формою, близький періоду модерну (це підтверджує мотив підзору металічної покрівлі).
Скарбниця
Скарбниця — у формах романтизму. Цегляна, тинькована, побілена, двоповерхова, квадратна в плані. Із західного боку у межах першого поверху — галерея з арками стрільчастої форми, а над ній — дерев'яна надбудова — веранда. Перекриття пласкі, дах чотирисхилий, покрівля металева. Західній аркаді відповідає декор першого поверху решти фасадів пам'ятника у вигляді аркових пласких ніш з профільованими імпостами. У цих нішах прямокутні віконні отвори, напівциркульні ніші. У тимпанах — круглі маленькі ніші. У стінах другого поверху — прямокутні вікна, позбавлені декору, крім південного фасаду, декорованого напівциркульними нішами із стрільчастими профільованими архівольтами. Всередині приміщення переплановане.
Бухгалтерське училище
Бухгалтерське училище у Тиниці існувало до початку 2000-х років. Директором цього училища був Кот Микола Миколайович, завучем — Косач Ольга Петрівна, а викладачами були — Кравченко В. М., Дахно В. С., Дахно В. Г., Діденко М. Д.,Клец В. О., Кирута О. І., Моргун М. С, Бондарєвський М. Г., Ігнатенко Г. І., Башук О.І. та інші. В період існування РКШ там бали створені свиноферма, птахоферма, розводили коней, була велика пасіка. Пасічником довгий час був Іващенко І. С., а потім - Гусєв Олексій. В 2002 р. училище закрито. Всі будівлі знаходяться в аварійному стані.
Сучасний стан
У селі 1015 дворів, з яких 825 житлових. Населення, за уточненими даними, 1903 особи. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (146 учнів), відділення зв'язку, відділення Ощадбанку лікарська амбулаторія, будинок культури на 350 місць, 2 бібліотеки. Дороги з асфальтовим покриттям.
У вересні 2006 року ліквідоване профтехучилище № 4. 7 сільгоспвиробників, окремі від колишнього колгоспу. Працює СТОВ «Світанок», який представляє інтереси сільських пайовиків. На території сільської ради 9 торговельних точок, їдальня «Тиницьке». Реконструкція кафе. В центрі села час від часу працює торговельний майданчик, який розташовується в центрі села (на місці колишнього швейного ательє).
У селі переважають люди старшого віку, поширене безробіття. Більшість працює у м. Бахмач. Розташування на жвавій трасі Бахмач-Дмитрівка сприяє відтоку населення на заробітки до інших районних центрів Чернігівської та Сумської областей.
У 2009 році святкували 350 річчя з дня першої письмової згадки про село Тиниця. Районна друкарня за підтримки райдержадміністрації випустила брошуру, присвячену цій події. А перед цим вона збирала матеріал про історію села, звертаючись з проханням надавати матеріали як до офіційних установ так і до приватних осіб. Прохання написати свої спогади отримав і Крапивний Гаврило Семенович.
Він як один із найстаріших жителів села пройшов фронтами Німецько-радянської війни, довгий час працював учителем, а потім і завучем Тиницької середньої школи і в його пам'яті запам'яталося багато подій, епізодів, розповідей з життя Тиниці та тиничан. Ця брошура вийшла, але в неї ввійшла не вся та інформація, написана в спогадах. До неї включили більше офіційної, сухої інформації, взятої з інших джерел.
Цікавинки
- У Дніпропетровську є популярний ресторан , в якому відображено українську національну самобутність славетного села на Гетьманщині[недоступне посилання з липня 2019].
- У пресі існують згадки про «тиницьких відьом», яким народні перекази приписували надприродні здібності.
- Василя Кочубея стратили у 1708, а парк (і ймовірно будинок) закладені у к. XVIII ст. Тому садиба Кочубея скоріше за все не має стосунку до відомого генерального писаря (що написав донос на гетьмана Іоанна Мазепу сусідньому царю Петру І). Як максимум садиба могла бути збудована його нащадками, а швидше за все ця назва просто закріпилася за нею «історично».
Тиницька полуниця
В 1930-х роках Харківський заготівельний пункт організував у Тиниці приймальний пункт ягід полуниці — його офіс був на місці меморіалу сталінським солдатам. Майже всі господарства займалися вирощуванням полуниці. В деяких селян площі під ягодами займали по 0,60 га. За ягоди платили і грошима, давали борошно вищого ґатунку та печиво. Це допомагало тиничанам порятуватися від терору голодом. І в післявоєнні роки селяни також займалися вирощуванням ягід. Їх здавали на приймальні пункти в Тиниці і відправляли на переробку на Бахмацький завод продтоварів. Тепер тиничани вирощують полуницю для своїх потреб. Деяку кількість ягід вивозять на ринки в Бахмач, в Київ, а дехто і в Москву.
Відомі люди
- Білецький Федір Григорович (1879—1967) — професор Полтавського сільськогосподарського інституту, відомий фахівець в галузі рослинництва
- Григорій Вовкушевський — правознавець, укладач «Російсько-українського словника правничої мови» (1926);
- Гриценко Микола Іванович — журналіст, поет, редактор сумської обласної газети «Ленінська правда» (1984—1991);
- — голова міста Васильків (2006—2010).
- Кузьменко Олександр Васильович (1978—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- — господарник, директор сільськогосподарських підприємств Бахмацького району (с. Голінка, Халимонове, Тиниця)
Також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиниця (Ніжинський район) |
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 24 квітня 2012.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Свиридов А.
Джерела
- «Описание старой Малороссии», Ал. Лазаревский, 1893, т. 2. Полк Нежинский, стр. 175—176. (рос.)
- АГРАРНА РЕФОРМА П. А.СТОЛИПІНА ТА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ (1906—1914 РР.). Автор Ігнатова Людмила Русланівна. К., 2002. (рос.)
- Погода в селі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- АРХІВИ ОКУПАЦІЇ: 1941—1944. Державний архів Чернігівської області [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Сільську голову підозрюють у відьомстві. Газета по-українськи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tinicya Tini cya selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo Tinicya Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bahmacka miska gromada Kod KATOTTG UA74040030310021829 Oblikova kartka Tinicya Osnovni dani Zasnovane 1659 Naselennya 1725 2016 rik Plosha 6 3 km Gustota naselennya 331 43 osib km Poshtovij indeks 16560 Telefonnij kod 380 4635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 08 12 pn sh 32 55 06 sh d 51 13667 pn sh 32 91833 sh d 51 13667 32 91833 Koordinati 51 08 12 pn sh 32 55 06 sh d 51 13667 pn sh 32 91833 sh d 51 13667 32 91833 Serednya visota nad rivnem morya 147 m Vodojmi r Malij Romen Vidstan do oblasnogo centru 127 km Vidstan do rajonnogo centru 97 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bahmach Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42 Karta Tinicya Tinicya Mapa Tinicya u VikishovishiGeografiyaRoztashovano v shidnij chastini Nizhinskogo rajonu Na pivdni vid Tinici selo Grigorivka na shodi Karpichin Kirpichne likvidovanij na pivnochi Gliboke na pivnichnomu zahodi faktichno mezhuye z mistom Bahmach na zahid vid sela Shumejkiv Pohodzhennya nazviPripuskayut nazva sela pohodit vid tiniv yakimi vibrukovuvali shlyah po tinah pid chas peresuvannya na pidvodah Takozh zustrichayetsya forma napisannya sela Otinicya Takozh ye versiya sho selo zasnovane u verhiv yah dvoh richok Borzenki ta Malij Romen Oskilki voni blizko pidhodili odna do odnoyi stinalisya ce dalo nazvu j selu Tinicya IstoriyaU Tinickomu Kochubeyivskomu parku Persha zgadka pro selo 1659 Zasnovane u bolotistih verhiv yah richki Malij Romen imovirno vihidcyami z Pravoberezhnoyi Ukrayini Nalezhalo do Bahmackoyi sotni Nizhinskogo polku Za gromadyanskimi vidomostyami 1736 u Tinici bulo 69 reyestrovih kozakiv ob yednanih v odin kurin ta 42 pospolitih 1750 Semen Kochubej prosiv arhipastirskogo dozvolu vesma obvetshaluyu cerkov Pokrova Blagorodicy v s Tinica perestroit Rishennya bulo dane oskilki v cej chas Tinicya perebuvala u bezposerednij blizkosti do vidnovlenoyi stolici Getmanshini mista Baturin rezidenciyi Getmana Kirila Rozumovskogo Vazhlivij period Tinici diyalnist u seli donki Vasilya Kochubeya Oleni Majorovoyi nar 1793 pom 1863 druzhini dijsnogo statskogo radnika Oleksiya Mayurova Miscevij krayeznavec pishe V 1841 roci zhitelkoyu Olenoyu Vasilivnoyu Majorovoyu urodzhenki Kochubeyevoyi pobuduvati derev yanij hram na kam yanomu fundamenti Chotiri yevangelisti na pergamenti napisani Olenoyu Majorovoyu dochkoyu Vasilya Vasilovicha Kochubeya Budivelnicya hramu Olena Vasilivna she krim tih 32 desyatin vid sebe vidilila she 32 desyatini Bagatoh sirit vona vihovala i viddala v zamuzhzhya v tomu chisli duhovnih divchat Dvi dochki svyashenika Bahmackoyi Voznesennoyi cerkvi Varvara i Dariya pribegli k pokrovitelstvu gospozhi Majorovoj i vona vihovala yih i pristojno vidala zamizh a Dariyu za svyashenika Nechayevskogo Dlya sluhannya vechirnoyi vranishnoyi liturgiyi vona zavzhdi pri svoyij slabosti zdorov ya vidpravlyalas pishki provodila zhittya dosit strimano chayu i kavi nikoli ne pila i stravu vzhivala raz na den i to pomirno Trud i molitva zadovolennya yiyi zhittya Chitannya duhovnih knig lyubime yiyi zanyattya vona nadilyala knigami svogo svyashenika a osoblivo diyakona Danila Kotovskogo V ostannij vid molitvi i chitannya chas vden i vechorami vona zajmalas shittyam pokrivcev dlya cerkvi yaki buli privablivogo viglyadu Krim pobudovi cerkvi dzvinici i vsogo opisanogo vona prikrasila prestol hramu riznimi sribnimi i pozolochenimi rechami i zbagatila jogo U yiyi volodinni buv garnij park Aleyi yakogo z dvoh storin buli obsadzheni derevami kashtanami klenami dubami Tut takozh rosli berezi yalini sosni V parku rosli navit dereva yakih v nashij miscevosti ne viroshuyut Tut buli kedri voloski gorihi modrini Chislo prihozhan yake bulo v 1864 roci 1431 cholovikiv i 1449 zhinok a v 1860 roci 1633 cholovikiv i 1634 zhinok Zasobi dlya prodovolstva obrobitok zemli yakoyi v Tinici bulo 8500 desyatin Zemlya obroblyalasya volami yak i v usomu uyizdi Pislya reformi 1861 roku najkrasha zemlya zalishalasya u pomishici Oleni Vasilivni Majorovoyi yaka na toj period meshkala v Tinici Blagochestiva raba Bozha pomerla 1863 roku Mayetok ta tinicki zemli vid Oleni Vasilivni Mayurovoyi uspadkovuye yiyi pleminnicya Zgodom yiyi vikupili Sohani Kudlenci Semenenci Zorchini ta inshi Prote bilshist selyan strazhdali vid bezzemellya Problema uskladnyuvalas demografichnim vibuhom Malozemellya i zlidni primushuvali tinichan pereselyatisya u Sibir i na Dalekij Shid Tak v Ussurijskomu krayi z yavilisya Chernigivka Golinka Dmitrivka ta inshi naseleni punkti zasnovani pereselencyami z pid Tinici Persha svitova vijna Kilka tinichan zaginuli abo stali kalikami na frontah Pershoyi svitovoyi vijni zaginuv Glushko Mikola Fedorovich ta inshi Dehto perebuvav u vorozhomu poloni A buli zh taki yaki vidznachilis nagorodami Tak Krapivnij Semen Danilovich zvichajnoyu garmatoyu zbiv vorozhij litak za sho oderzhav nagorodu Georgiyivskogo Hresta Todi v carsku armiyu bulo mobilizovano praktichno vsih doroslih cholovikiv V toj period shirokoyu populyarnistyu koristuvalis istorichni ta patriotichni pisni Najchastishe spivali She ne vmerla Ukrayina Oj gore tij chajci ta inshi Pered utvorennyam UNR u seli krim ukrayinciv zhili yevreyi yaki v osnovnomu buli prodavcyami u vlasnih kramnicyah Lishe odin yevrej buv pastuhom yakogo selyani prozvali Zajmankom Buli takozh i rosiyani U mayetku Oleni Kochubej Majorvoyi u 1921 roku stvorena silskogospodarska shkola Piznishe cyu shkolu nazivali rajonnoyu kolgospnoyu shkoloyu RKSh Period pershoyi prisutnosti komunistiv 1920 1941 Za 7 km vid Tinici stvorena tak zvana Pokrovska ekonomiya Zemli neyi vikoristovuvalisya dobre Tam viroshuvali zernovi ta tehnichni kulturi rozvodili hudobu 1930 roku komunisti pogromili gospodarstvo a zemli peredali kolgospu Vilnij pahar Kolgosp ci zemli vikoristovuvav dlya viroshuvannya zhita pshenici grechki cukrovih buryakiv konopel kavuniv Pracivniki ciyeyi ekonomiyi roz yihalis do inshih sil A gospodarstvo ostannogo pracivnika Burima Mikoli bulo perevezeno v Tinicyu 1928 nichogo ne vishuvalo nablizhennya Golodomoru Koshtom okremih gromadyan sela pridbanij mehanichnij mlin zmontuvali po pravij storoni grigorivskogo shlyahu Keruvali mlinom Zahlyupanij Pantelij Danilovich ta Kravec Fedir Ivanovich Taka melnicya bula zbudovana i v Zakrevshini yiyi nazvali Kocyubchinoyu Stoyala vona na pravij storoni dorogi yaka tyagnetsya do Bahmacha navproti Limanu Krim cogo navkolo sela pracyuvali vitryaki Yih bulo shist Takozh buli vitryaki v Kirpichnomu i Baturinskomu hutorah A v chasi stvorennya kolgospiv budivnictvom melnic zajnyalis kolgospi I voni buli stvoreni v kolgospah Vilnij pahar 12 richchya RSCh 15 richchya VLKSM Spochatku ci melnici pracyuvali diyeyu dviguniv vnutrishnogo zgorannya a piznishe koli selo bulo elektrifikovane melnici stali pracyuvati diyeyu elektrodviguniv Komunistichnij genocid Selo stalo zhertvoyu genocidu ukrayinciv 1932 1933 rokiv provedenogo uryadom SRSR Komunistichnij teror golodom torknuvsya bilshosti rodin Tinici Zaraz u pam yati peredi mnoyu kartina yak batko klade na tachku moyih dvoh brativ i sestru veze na cvintar Rozgrib lopatoyu maminu mogilu rozgornuv ryadno i poklav tudi ditej Batko pochav lopatoyu nakidati zemlyu a ya sobi rukami A todi pomer i batko I tak vid moyeyi rodini niyakogo slidu Tilki pam yat moya bil tuga skorbota rana na vse zhittya Navodit slova meshkanki sela Gricenko Ganni Matviyivni 1919 roku narodzhennya speckatalog Chernigivskoyi ODA Teror golodom trivav i 1934 roku zberigalasya visoka smertnist sered starshih lyudej i ditej Lyudi rvali konyushinu sushili yiyi peretirali potim pekli hlib U hlib dobavlyali konopli lobodu garbuzi navit gnilu kartoplyu Sup varili z lobodi ta gniloyi kartopli Lyudej primushuvali pracyuvati na poli ale ne dozvolyali brati zhodnogo koloska Koli soldati zahodili v hatu to obshukuvali vse Voni ne zalishali nichogo sho mozhna bulo yisti Pid chas golodomoru pomerlo bagato lyudej hocha rik buv urozhajnim Vid golodu pomerli moyi did i batko Opitano Zub Mariyu Tihonivnu 1921 roku narodzhennya speckatalog Chernigivskoyi ODA Pid chas Golodomoru v Tinici takozh komunisti znishili dzvinicyu a ceglyanu ogorozhu rozibrali i viddali v s Kurin de z neyi pobuduvali dvopoverhovu shkolu yaka isnuye dosi Potim pislya vijni u cerkvi buv prijmalnij punkt zerna Piznishe cya budova bula perevedena pid klub Tam bula i biblioteka V 1970 h rokah budivlyu cerkvi zrujnuvali a na yiyi misci zrobili yidalnyu yaka teper u vlasnosti fermera Artaka Sagatelyana Do prihodu nimeckih vijsk u seli lyutuvali bandi NKVD SSSR Tak do 1937 roku direktorom Tinickoyi shkoli buv Peleh J P zavuchem Didenko Yu A uchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi Isayenko K M Yih usih troh vikrali komunisti a potim tayemno rozstrilyali U pislyavoyenni roki sami zh i reabilituvali ale kompensacij rodicham ne viplatili Period soyuzu Stalina ta Gitlera 1940 na pivdennij okolici sela na ploshi 84 ga stvorenij vijskovij aerodrom Na primusovih robotah buli j tinichani Lyudi zgaduyut Odnogo razu trapilas bida tilki pidnyavshis odin iz litakiv zachepiv pidvodu i pobiv dvoh hlopchikiv Kravchenka z Yalenivki ta Shevchenka z vulici Shevchenka Cej aerodrom diyav i v pershi dni vijni Vin ohoronyavsya Vnochi ohoronci zatrimuvali vsih hto hodiv popid letovishem hoch i prozhivav na vulici bilya aerodromu 12 lipnya 1941 druga hvilya mobilizaciyi tinichan 19 serpnya 1941 roku chastinu nasilno mobilizovanih tinichan napravili v Alma Atu u vijska NKVD SSSR Chasi nimeckoyi prisutnosti 1941 1943 U Derzhavnomu arhivi Chernigivskoyi oblasti zbereglasya sprava R 3427 de mistyatsya dokladni dani pro zhittya sela v roki nimeckoyi okupaciyi Zokrema dokument rozporyadzhennya Bahmackoyi rajupravi Rejhskomisariatu Ukrayina pro narahuvannya trudodniv chlenu gromadi Savchenku meshkancyu sela Za period nimeckoyi okupaciyi ne vidomij zhoden fakt golodnoyi smerti todi yak 8 rokiv pered tim u seli traplyalisya vipadki kanibalizmu vid teroru golodom vlashtovanim komunistami 13 veresnya 1943 roku stalinske byuro propagandi povidomilo Na Nizhinskomu napryami vijska prodovzhuvali uspishnij nastup i prosunuvshis vpered vid 10 do 17 kilometriv zajnyali ponad 40 naselenih punktiv u tomu chisli rajonnij centr Chernigivskoyi oblasti KOMAROVKA veliki naseleni punkti VOLOVICA STEPANOVKA BRITANI EVLAShOVKA BURKOVKA PEChI MALIJ SAMBUR VELIKIJ SAMBUR TINICYa 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine GOLENKI GAJVORON DEPTOVKA KOShARI GALKU ta zaliznichni stanciyi KRUTI VARVAROVSKIJ Vsi ci naseleni punkti postrazhdali vnaslidok komunistichnogo teroru golodom 1932 1933 rokiv yakij prizviv do smerti vid 10 do 40 meshkanciv Zhorstokimi buli rozpravi nimciv nad meshkancyami okremih mist i sil yakih pidozryuvali u zv yazkah z partizanami Tak u s Tinicya Bahmackogo r nu karalnim zagonom SS za nakazom nimeckogo ober lejtenanta Gartmana u kluni gromadyanina Kuchera buli spaleni zhivimi 112 aktivistiv sela U primishenni silskogospodarskoyi shkoli pislya vizvolennya sela znahodivsya shpital de likuvali soldativ Medsestrami pracyuvali Ivashenko Ganna Andriyivna s Tinicya Krapivna Mariya Ivanivna s Kurin Gricenko Oleksanra Ivanivna s Kurin Ryabchenko Anastasiya Homivna s Kurin Vasilenko Galina m Bahmach Gricenko Lyubov m Bahmach Potupko Mariya s Tinicya Ivashenko Mariya Ivanivna s Tinicya Shpital pracyuvav u skladi stalinskih vijsk do vtorgnennya u Polshu Medsestra Ivashenko Mariya Ivanivna z polya boyu vinesla dvoh poranenih soldat stalinskoyi armiyi Dokladna istoriya pro ci podiyi na sajti sela Tinicya 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Chasi drugoyi prisutnosti komunistiv 1943 1991 Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni komunisti vidnovili kolgospne rabstvo ta vdalisya do novoyi akciyi teroru golodom u 1946 1947 Pri chomu skoristalisya vidsutnistyu cholovikiv u seli voni nasilno utrimuvalisya u stalinskomu vijsku do 1950 1951 rokiv Pislya zasudzhennya stalinizmu pochatok stabilizaciyi zhittya ta vidbudova gospodarskogo sela Osnovni roboti vidbulisya na porozi 1970 h rokiv Obroblyalosya majzhe 5 000 gektariv zemli utrimuvali 3 6 tisyachi goliv hudobi 6 tisyach svinej U seli pochali pracyuvati ob yekti socialnoyi sferi Direktorom semirichnoyi shkoli buv Levchenko Mikola Ivanovich zavuchem Ponomarenko Petro Ivanovich Piznishe direktoruvav Fejgin Samijlo Davidovich a zavuchem buv priznachenij Krapivnij Gavrilo Semenovich Piznishe direktorom buv priznachenij Kozyar Maksim Grigorovich a z 1986 roku Onishenko Oleksandr Vasilovich Zavuchami v svij chas buli Klochok L P Malecka Tetyana Petrivna a potim Petrich Valentina Fedorivna U 60 80 rokah XX stolittya rozpochinayetsya aktivne budivnictvo zakladiv socialnoyi sferi Tak u 1962 roci pobudovane primishennya shkoli u 1962 1964 rokah primishennya kontori kolgospu imeni Illicha u 1971 roci Budinok kulturi 1981 1983 rokah magazini a u 1989 roci primishennya ambulatoriyi U 70 ti roki XX stolittya selo bulo elektrifikovane ta radiofikovane U 1964 roci v seli sporudzheno nadgrobki na Bratskih mogilah zhertvam nacizmu a u 1981 roci vidkrito Memorial Virnim sinam Batkivshini 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine v yakomu perepohovali voyiniv vizvoliteliv sela Tinici 285 cholovik Zvilnennya Ukrayini Selyani masovo progolosuvali za vidnovlennya derzhavnogo suverenitetu Ukrayini 1 grudnya 1991 roku Pochalasya epoha dekomunizaciyi Tinici yaku zmogli zagalmuvati kolishni aktivisti KPU Selo aktivno kultivuye visokoyakisni sorti polunici yaka jde na prodazh do mist nasampered Bahmacha 2009 roku pochalosya budivnictvo pravoslavnoyi cerkvi Poperednyu zrujnuvali u 1930 h rokah komunistichni vandali Polya ta fermi vzyali v ruki virmeni nimci ta inshi vasali yaki ne mayut vidnoshennya do Tinici 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Des v 90 h rokah u selo pribuv otec Mikolaj yakij pershe bogosluzhinnya proviv na misci kolishnoyi cerkvi A piznishe pid cerkvu vidilili primishenni kolishnogo magazinu V comu primishenni bogosluzhinnya vidpravlyayutsya i dosi Otec Mikolaj dobre oblashtuvav toj budinok ikonami ta inshimi potribnimi cerkovnimi rechami Shorazu prohodit sluzhba Bozha u suprovodi horu v yakomu spivayut odnoselchani ta matushka Mariya Ivanivna Atributika cerkvi maye garnij viglyad bo vse zrobleno zi smakom i uminnyam Otec Mikolaj maye namir pobuduvati novu cerkvu Ranishe zarobitnu platu pracivniki oderzhuvali svoyechasno Za zatrimku yiyi vidachi vinnih posadovciv prityagali do vidpovidalnosti Odnak kupiti za ti groshi bulo skladno Razom z karbovancyami vidavali specialni taloni I tilki z grishmi i takimi talonami mozhna bulo pridbati yakijs tovar Potim groshi na vkladah v Oshadbanku buli zamorozheni a povertali yih ne povnistyu Spochatku vidavali po 48 grn z odniyeyi knizhki potim po 50 grn a v 2008 roci po 1000 grn otrimali ne vsi ohochi i lishe z odniyeyi oshadknizhki A na vkladah bulo po kilka tisyach Povernuti yih vsi vidrazu derzhava na mozhe U Bahmachi na pochatku 2004 r zbankrutiv hlibzavod i perestav vipikati hlib Teper hlib zavozyat z Nizhina Priluk ta Konotopu ta vid okremih pidpriyemciv z Bahmacha Shopravda postachannya hliba ta hlibobulochnih virobiv organizovano nepogano Shoranku yih u selo zavozyat svizhimi Povnogo krahu zaznala i kooperaciya Yaka mala v seli merezhu magaziniv Majzhe vsi primishenni peredani v orendu privatnim pidpriyemcyam Tak u seli ye dva magazini Savchenka V M odin Ivanchenka V L odne primishennya peredane pid cerkvu odne primishennya ye prijmalnim punktom moloka a she odne orenduye fermer Rizhenko S I Na bazi kolishnogo avtogarazha pracyuye pilorama yaka zabezpechuye robotoyu kilkoh tinichan U vivtorok chetver ta subotu u seli pracyuye bazar Asortiment tovaru osoblivo prodovolchogo dosit velikij Na bazari takozh prodayetsya vzuttya ta odyag Krim bahmackih pidpriyemciv tut prodayut svoyi tovari i tinichani Krapivnij Oleksandr Mikolajovich ta Morgun Miroslava Stepanivna Tinichani vdyachni za organizaciyu takogo bazaru Sogodni sered molodi Tinici poshiryuyetsya ruh Street workout ce molodi lyudi yaki propaguyut sport ta zdorovij sposib zhittya Ce majzhe ostannya nadiya na te sho shos zminitsya v seli 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Pam yatkiTinickij Kochubeyivskij park Dokladnishe Tinickij park Tinicya Park mayetku Kochubeyiv Tinickij park zajmaye ploshu 70 ga Centr kompoziciyi budinok Kochubeya Pered jogo golovnim fasadom regulyarna chastina parku kvadratnoyi formi Aleyi podilyayut yiyi na 16 malih kvadrativ Krim togo po diagonali prokladeni dvi vzayemoperesicheni aleyi Za budinkom pochinayetsya pejzazhna chastina parku na teritoriyi yakoyi kilka stavkiv Roslinnist dub lipa klen gostrolistij kashtan kinskij yalina kedr yevropejskij gorih chornij Landshaftnij kompleks Kochubeyivskij park vklyuchaye v sebe park plosheyu 14 7 ga stavok rozmirom 3 7 ga sad 2 6 ga a takozh arhitekturni pam yatki Starij regulyarnij park isnuye z pochatku 19 stolittya U nomu v zagalnih risah zbereglasya dosit skladna sistema planuvannya yaka vklyuchaye v sebe kilka parkovih plosh z aleyami obramlenih vikovichnimi derevami Yihni porodi staranno pidibrani Cikava arhitekturna struktura parku chotiri malovnichi aleyi yalinova klenova kashtanova lipova rozhodyatsya yak radialni promeni v rizni boki vid centru Park maye bagatij vidovij sklad nasadzhen Sered bagatovikovih dubiv lip kleniv yaseniv i kashtaniv tut zbereglisya i unikalni dlya nashoyi zoni dereva dvi kedrovi sosni stolitnij gorih i mabut she drevnisha verba Prikrasoyu parku ye stotridcyatilitni dubi Zacharovuye poglyad vidviduvachiv modrina yevropejska Dendropark slavitsya kedrovimi sosnami yevropejskimi She v parku rostut yaseni bila bereza sriblyasti yalini lishina ta inshi dereva Do revolyuciyi park buv obnesenij dubovim chastokolom i dobre ohoronyavsya Po jogo aleyah hodili lishe gospodari yih gosti a z sela uchiteli ta sluzhiteli cerkvi Ostannim gospodarem sadibi bula sim ya grafini Kochubej M F Budinok Kochubeya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Budinok Kochubeya Tinicya Budinok Kochubeyiv Kin 18 ser 19 st Budinok Kochubeya zberigsya u pervisnih ob yemah Perebudovi XIX st nadali budinku ris klasicizmu a perebudovi XX st modernu Ceglyanij tinkovanij pobilenij pryamokutnij u plani Stini zaversheni karnizami iz ridenko posadzhenimi suharikami i rozchlenovani pervisno shirokimi pilyastrami chastkovo perekritimi piznishimi rustovanimi Nad vikonnimi otvorami gorizontalni sandriki na kronshtejnah U chastini otvoriv zbereglisya privikonni kolonki i pidvikonni polichki Do sporudi vedut dva vhodi Vhid na zahidnomu fasadi akcentovanij inkrustovanimi pilyastrami i napivcirkulnoyu nisheyu nad otvorom z radialnim rustom po konturu Vhid z boku pivdennogo fasadu pidkreslenij nevelikoyu kripovkoyu fasadnoyi stini z rustovanimi pilyastrami po kutah Bilya vhodiv neveliki ganki Shidnij fasad nosit slidi perebudov Mistit napivkolonki z netradicijnimi za formoyu kapitelyami i sandriki jmovirno navkolo zakladenih otvoriv abo nish Na comu zh fasadi vhid do pidvalnogo poverhu Sporuda maye plaske balkove perekrittya dah skladnij chotirishilij za formoyu blizkij periodu modernu ce pidtverdzhuye motiv pidzoru metalichnoyi pokrivli Skarbnicya Skarbnicya Kochubeya Skarbnicya u formah romantizmu Ceglyana tinkovana pobilena dvopoverhova kvadratna v plani Iz zahidnogo boku u mezhah pershogo poverhu galereya z arkami strilchastoyi formi a nad nij derev yana nadbudova veranda Perekrittya plaski dah chotirishilij pokrivlya metaleva Zahidnij arkadi vidpovidaye dekor pershogo poverhu reshti fasadiv pam yatnika u viglyadi arkovih plaskih nish z profilovanimi impostami U cih nishah pryamokutni vikonni otvori napivcirkulni nishi U timpanah krugli malenki nishi U stinah drugogo poverhu pryamokutni vikna pozbavleni dekoru krim pivdennogo fasadu dekorovanogo napivcirkulnimi nishami iz strilchastimi profilovanimi arhivoltami Vseredini primishennya pereplanovane Buhgalterske uchilishe Buhgalterske uchilishe u Tinici isnuvalo do pochatku 2000 h rokiv Direktorom cogo uchilisha buv Kot Mikola Mikolajovich zavuchem Kosach Olga Petrivna a vikladachami buli Kravchenko V M Dahno V S Dahno V G Didenko M D Klec V O Kiruta O I Morgun M S Bondaryevskij M G Ignatenko G I Bashuk O I ta inshi V period isnuvannya RKSh tam bali stvoreni svinoferma ptahoferma rozvodili konej bula velika pasika Pasichnikom dovgij chas buv Ivashenko I S a potim Gusyev Oleksij V 2002 r uchilishe zakrito Vsi budivli znahodyatsya v avarijnomu stani Suchasnij stanU seli 1015 dvoriv z yakih 825 zhitlovih Naselennya za utochnenimi danimi 1903 osobi Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 146 uchniv viddilennya zv yazku viddilennya Oshadbanku likarska ambulatoriya budinok kulturi na 350 misc 2 biblioteki Dorogi z asfaltovim pokrittyam U veresni 2006 roku likvidovane proftehuchilishe 4 7 silgospvirobnikiv okremi vid kolishnogo kolgospu Pracyuye STOV Svitanok yakij predstavlyaye interesi silskih pajovikiv Na teritoriyi silskoyi radi 9 torgovelnih tochok yidalnya Tinicke Rekonstrukciya kafe V centri sela chas vid chasu pracyuye torgovelnij majdanchik yakij roztashovuyetsya v centri sela na misci kolishnogo shvejnogo atelye U seli perevazhayut lyudi starshogo viku poshirene bezrobittya Bilshist pracyuye u m Bahmach Roztashuvannya na zhvavij trasi Bahmach Dmitrivka spriyaye vidtoku naselennya na zarobitki do inshih rajonnih centriv Chernigivskoyi ta Sumskoyi oblastej U 2009 roci svyatkuvali 350 richchya z dnya pershoyi pismovoyi zgadki pro selo Tinicya Rajonna drukarnya za pidtrimki rajderzhadministraciyi vipustila broshuru prisvyachenu cij podiyi A pered cim vona zbirala material pro istoriyu sela zvertayuchis z prohannyam nadavati materiali yak do oficijnih ustanov tak i do privatnih osib Prohannya napisati svoyi spogadi otrimav i Krapivnij Gavrilo Semenovich Vin yak odin iz najstarishih zhiteliv sela projshov frontami Nimecko radyanskoyi vijni dovgij chas pracyuvav uchitelem a potim i zavuchem Tinickoyi serednoyi shkoli i v jogo pam yati zapam yatalosya bagato podij epizodiv rozpovidej z zhittya Tinici ta tinichan Cya broshura vijshla ale v neyi vvijshla ne vsya ta informaciya napisana v spogadah Do neyi vklyuchili bilshe oficijnoyi suhoyi informaciyi vzyatoyi z inshih dzherel CikavinkiU Dnipropetrovsku ye populyarnij restoran v yakomu vidobrazheno ukrayinsku nacionalnu samobutnist slavetnogo sela na Getmanshini nedostupne posilannya z lipnya 2019 U presi isnuyut zgadki pro tinickih vidom yakim narodni perekazi pripisuvali nadprirodni zdibnosti Vasilya Kochubeya stratili u 1708 a park i jmovirno budinok zakladeni u k XVIII st Tomu sadiba Kochubeya skorishe za vse ne maye stosunku do vidomogo generalnogo pisarya sho napisav donos na getmana Ioanna Mazepu susidnomu caryu Petru I Yak maksimum sadiba mogla buti zbudovana jogo nashadkami a shvidshe za vse cya nazva prosto zakripilasya za neyu istorichno Tinicka polunicya V 1930 h rokah Harkivskij zagotivelnij punkt organizuvav u Tinici prijmalnij punkt yagid polunici jogo ofis buv na misci memorialu stalinskim soldatam Majzhe vsi gospodarstva zajmalisya viroshuvannyam polunici V deyakih selyan ploshi pid yagodami zajmali po 0 60 ga Za yagodi platili i groshima davali boroshno vishogo gatunku ta pechivo Ce dopomagalo tinichanam poryatuvatisya vid teroru golodom I v pislyavoyenni roki selyani takozh zajmalisya viroshuvannyam yagid Yih zdavali na prijmalni punkti v Tinici i vidpravlyali na pererobku na Bahmackij zavod prodtovariv Teper tinichani viroshuyut polunicyu dlya svoyih potreb Deyaku kilkist yagid vivozyat na rinki v Bahmach v Kiyiv a dehto i v Moskvu Vidomi lyudiBileckij Fedir Grigorovich 1879 1967 profesor Poltavskogo silskogospodarskogo institutu vidomij fahivec v galuzi roslinnictva Grigorij Vovkushevskij pravoznavec ukladach Rosijsko ukrayinskogo slovnika pravnichoyi movi 1926 Gricenko Mikola Ivanovich zhurnalist poet redaktor sumskoyi oblasnoyi gazeti Leninska pravda 1984 1991 golova mista Vasilkiv 2006 2010 Kuzmenko Oleksandr Vasilovich 1978 2023 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni gospodarnik direktor silskogospodarskih pidpriyemstv Bahmackogo rajonu s Golinka Halimonove Tinicya TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tinicya Nizhinskij rajon Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 24 kvitnya 2012 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Sviridov A Dzherela Opisanie staroj Malorossii Al Lazarevskij 1893 t 2 Polk Nezhinskij str 175 176 ros AGRARNA REFORMA P A STOLIPINA TA YiYi ZDIJSNENNYa V UKRAYiNI 1906 1914 RR Avtor Ignatova Lyudmila Ruslanivna K 2002 ros Pogoda v seli 20 grudnya 2011 u Wayback Machine ARHIVI OKUPACIYi 1941 1944 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Silsku golovu pidozryuyut u vidomstvi Gazeta po ukrayinski Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim