Темрю́к (у 1948 — 2016 — Старченкове) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України.
село Темрюк | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Донецька область | ||
Район | Маріупольський район | ||
Громада | Нікольська селищна громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1807 рік | ||
Колишня назва | Старченкове | ||
Населення | 2016 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94 | ||
Вебсторінка | https://gromada.info/gromada/nikolska/ Сайт Нікольскої громади | ||
Карта | |||
Темрюк | |||
Темрюк | |||
Мапа | |||
Темрюк у Вікісховищі |
Загальні відомості
Відстань до районного центру становить близько 55 км автошляхом Т 0803. Відстань до залізничної станції Розівка степовим шляхом становить 12 км. Селом протікає річка Темрюк, що й дало (повернуту) сучасну назву селу. Населення — 2 016 чоловік (2001).
Колишню назву населений пункт отримав на честь уродженця села Василя Старченка — радянського державного і громадського діяча.
Село межує із землями Більмацького району Запорізької області.
Історія
Село Темрюк було засноване на початку ХІХ ст. збіглими селянами із Західної України. Продовж 19 століття село активно заселяли різні переселенці як з губернь Полтавської, Чернігівської, Смоленської, Орловської, Віленської та інших губерній Російської імперії. [1]
За даними на 1859 рік у власницькому селі Темрюк Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 3105 осіб (1559 чоловічої статі та 1546 — жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква. Значну кількість селен складали росіяни.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюк, центрі Темрюцької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 4347 осіб, налічувалось 566 дворових господарств, існували православна церква, школа й 3 лавки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6361 особи (3180 чоловічої статі та 3181 — жіночої), з яких 6189 — православної віри.
У 1908 році в селі мешкало 7501 особа (3815 чоловічої статі та 3686 — жіночої), налічувалось 1128 дворових господарства.
Радянська окупація встановлена у січні 1918 року.
Навесні того ж року створено Темрюцький революційний загін, командиром якого став В. М. Писаревський. Темрюцький загін приєднався до загону Давидова і вів бої на території Маріупольського повіту.
У наказі № 565 від 8 червня 1921 року по військам Харківського військового округу вказано що Темрюк є опорним пунктом РПАУ Махно.[]
У 1922 році створена комуна імені Карла Маркса.
600 місцевих жителів билися на фронтах радянсько-німецької війни, з них 367 загинули, 196 нагороджені орденами і медалями. У селі встановлені два пам'ятники і монумент Слави на честь воїнів, загиблих в роки війни, а також погруддя Героя Радянського Союзу С. П. Машковского.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 2016 осіб, із них 21,63 % зазначили рідною мову українську та 78,37 %— російську.
Економіка
Станом на 1970 рік в селі мешкала 2 451 особа і було 1 015 дворів. На території села розташовувалися центральні садиби колгоспів «Росія» та імені Фрунзе. За господарством «Росія» були закріплені 6 179 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 159 га орних земель. Були розвинені тваринництво і рослинництво. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби. За колгоспом ім. Фрунзе були закріплені 4 045 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3 292 га орних земель. Це було багатогалузеве господарство з розвинутими рослинництвом і тваринництвом.
Соціальна сфера
У селі діяли середня школа, будинок культури на 450 місць і клуб на 230 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,7 тисяч примірників, лікарня на 35 ліжок, поліклініка, аптека, чотири дитячих садки та ясел на 135 місць, пошта, ощадкаса, дев'ять магазинів, три їдальні.
У селі діє Старченківський сільський центр культури і спорту. У СЦКС працює 21 клубне формування, в тому числі діють 4 народні аматорські колективи: ВІА «Апрель», вокальний ансамбль «Надежда», ТЕМ «Провінція», зразковий гурт «РесТем»
Природно-заповідний фонд
Поблизу села розташований регіональний ландшафтний парк «Половецький степ» та ландшафтний заказник місцевого значення Бесташ.
Відомі люди
У селі народились:
- Гайдак Микола Григорович український учений-ентомолог, професор Міннесотського університету, спеціаліст у галузі бджільництва та кормів для бджіл, доброволець армії УНР.
- Старченко Василь Федорович — радянський державний і громадський діяч;
- Герої Радянського Союзу:
- Герої соціалістичної праці:
Примітки
- http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Перепис населення 2001 року
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 598) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 29-1)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Інна Петрова. РЕВІЗЬКІ «СКАЗКИ» ЯК ДЖЕРЕЛО ІСТОРИЧНОЇ ДЕМОГРАФІЇ ЛОКАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ СЕЛА ТЕМРЮК ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ПОВІТУ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ)
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Temryuk znachennya Temryu k u 1948 2016 Starchenkove selo Nikolskoyi selishnoyi gromadi Mariupolskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini selo Temryuk Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Mariupolskij rajon Gromada Nikolska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1807 rik Kolishnya nazva Starchenkove Naselennya 2016 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 16 08 pn sh 36 58 29 sh d H G O Misceva vlada Adresa radi 87000 Donecka obl Mariupolskij r n smt Nikolske vul Pushkina 94 Vebstorinka https gromada info gromada nikolska Sajt Nikolskoyi gromadi Karta Temryuk Temryuk Mapa Temryuk u VikishovishiZagalni vidomostiVidstan do rajonnogo centru stanovit blizko 55 km avtoshlyahom T 0803 Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Rozivka stepovim shlyahom stanovit 12 km Selom protikaye richka Temryuk sho j dalo povernutu suchasnu nazvu selu Naselennya 2 016 cholovik 2001 Kolishnyu nazvu naselenij punkt otrimav na chest urodzhencya sela Vasilya Starchenka radyanskogo derzhavnogo i gromadskogo diyacha Selo mezhuye iz zemlyami Bilmackogo rajonu Zaporizkoyi oblasti IstoriyaSvyato Illinskij hram Selo Temryuk bulo zasnovane na pochatku HIH st zbiglimi selyanami iz Zahidnoyi Ukrayini Prodovzh 19 stolittya selo aktivno zaselyali rizni pereselenci yak z gubern Poltavskoyi Chernigivskoyi Smolenskoyi Orlovskoyi Vilenskoyi ta inshih gubernij Rosijskoyi imperiyi 1 Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Temryuk Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 3105 osib 1559 cholovichoyi stati ta 1546 zhinochoyi nalichuvalos 425 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Znachnu kilkist selen skladali rosiyani Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Temryuk centri Temryuckoyi volosti Mariupolskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 4347 osib nalichuvalos 566 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola j 3 lavki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 6361 osobi 3180 cholovichoyi stati ta 3181 zhinochoyi z yakih 6189 pravoslavnoyi viri U 1908 roci v seli meshkalo 7501 osoba 3815 cholovichoyi stati ta 3686 zhinochoyi nalichuvalos 1128 dvorovih gospodarstva Radyanska okupaciya vstanovlena u sichni 1918 roku Navesni togo zh roku stvoreno Temryuckij revolyucijnij zagin komandirom yakogo stav V M Pisarevskij Temryuckij zagin priyednavsya do zagonu Davidova i viv boyi na teritoriyi Mariupolskogo povitu U nakazi 565 vid 8 chervnya 1921 roku po vijskam Harkivskogo vijskovogo okrugu vkazano sho Temryuk ye opornim punktom RPAU Mahno dzherelo U 1922 roci stvorena komuna imeni Karla Marksa 600 miscevih zhiteliv bilisya na frontah radyansko nimeckoyi vijni z nih 367 zaginuli 196 nagorodzheni ordenami i medalyami U seli vstanovleni dva pam yatniki i monument Slavi na chest voyiniv zagiblih v roki vijni a takozh pogruddya Geroya Radyanskogo Soyuzu S P Mashkovskogo NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 2016 osib iz nih 21 63 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku ta 78 37 rosijsku EkonomikaStanom na 1970 rik v seli meshkala 2 451 osoba i bulo 1 015 dvoriv Na teritoriyi sela roztashovuvalisya centralni sadibi kolgospiv Rosiya ta imeni Frunze Za gospodarstvom Rosiya buli zakripleni 6 179 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 5 159 ga ornih zemel Buli rozvineni tvarinnictvo i roslinnictvo Gospodarstvo specializuvalosya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Za kolgospom im Frunze buli zakripleni 4 045 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3 292 ga ornih zemel Ce bulo bagatogaluzeve gospodarstvo z rozvinutimi roslinnictvom i tvarinnictvom Socialna sferaTemryucka ZOSh I III stupeniv U seli diyali serednya shkola budinok kulturi na 450 misc i klub na 230 misc biblioteka z knizhkovim fondom 9 7 tisyach primirnikiv likarnya na 35 lizhok poliklinika apteka chotiri dityachih sadki ta yasel na 135 misc poshta oshadkasa dev yat magaziniv tri yidalni U seli diye Starchenkivskij silskij centr kulturi i sportu U SCKS pracyuye 21 klubne formuvannya v tomu chisli diyut 4 narodni amatorski kolektivi VIA Aprel vokalnij ansambl Nadezhda TEM Provinciya zrazkovij gurt ResTem Prirodno zapovidnij fondPoblizu sela roztashovanij regionalnij landshaftnij park Poloveckij step ta landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Bestash Vidomi lyudiU seli narodilis Gajdak Mikola Grigorovich ukrayinskij uchenij entomolog profesor Minnesotskogo universitetu specialist u galuzi bdzhilnictva ta kormiv dlya bdzhil dobrovolec armiyi UNR Starchenko Vasil Fedorovich radyanskij derzhavnij i gromadskij diyach Geroyi Radyanskogo Soyuzu Deputatov Ivan Stepanovich Mashkovskij Stepan Pilipovich Geroyi socialistichnoyi praci Mihyeyev Illya IvanovichPrimitkihttp 2001 ukrcensus gov ua Perepis naselennya 2001 roku Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 2 8 1948 Pro uvikovichennya pam yati Zastupnika Golovi Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR V F Starchenka Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 598 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 30 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 63 X 270 120 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Mariupolskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 kod 29 1 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Inna Petrova REVIZKI SKAZKI YaK DZhERELO ISTORIChNOYi DEMOGRAFIYi LOKALNIH TERITORIJ UKRAYiNI NA PRIKLADI SELA TEMRYuK OLEKSANDRIVSKOGO POVITU KATERINOSLAVSKOYi GUBERNIYi Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi