Микола Григорович Гайдак (12 травня 1898, с. Маріупольського повіту Катеринославської губернії — 12 серпня 1971, Міннеаполіс, Міннесота, США) — український учений-ентомолог, професор Міннесотського університету, спеціаліст у галузі бджільництва та кормів для бджіл, доктор біології (1933), академік Української вільної академії наук. Доброволець армії УНР.
Гайдак Микола Григорович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 12 травня 1898 с. Темрюк, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 12 серпня 1971 (73 роки) Міннеаполіс, Міннесота, США |
Країна | |
Національність | українець |
Діяльність | ентомолог |
Заклад | Міннесотський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
У шлюбі з | Пауліна Гайдак |
Біографія
Народився 12 травня 1898 у cелі Темрюк тодішньої Катеринославської губернії, де його батько, Микола Степанович Гайдак, козак села Євгенівка Остерського повіту Чернігівської губернії, працював вчителем земського училища.
Згодом родина перебралася у Київську губернію. Навчався у школі містечка (Крилів) Чигиринського повіту (нині затоплене Кременчуцьким водосховищем) та в гімназії міста Черкаси.
У 1917 році закінчив зі срібною медаллю черкаську гімназію. У тому ж році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира і водночас – до Київської гарматної школи, де вступив до української спілки.
У грудні 1918 року через бої в Києві під час антигетьманського повстання залишив навчання в університеті й повернувся до батьків у Черкаси.
11 вересня 1919 року примусово мобілізований до Добровольчої армії, але невдовзі захворів на тиф і був шпиталізований. Після лікування у Кременчуцькому шпиталі евакуювався до Одеси.
Разом з армією генерала Бредова відступив до Польщі, де був інтернований. У таборі для інтернованих зійшовся з інтернованими вояками армії УНР, де добровільно вступив до армії УНР.
Під час визвольних змагань Української Народної Республіки служив у 2-й батареї 2-ї гарматної бригади 2-ї Волинської дивізії. Від початку серпня і до 21 листопада 1920 року брав активну участь у боях радянсько-польської війни проти Червоної армії, після чого разом з армією відступив на територію Польщі та знову був інтернований у таборі біля Каліша. У 1922 році звільнений з армії УНР у чині хорунжого, йому присвоєне почесне звання лейтенанта польової артилерії. Цього ж року Гайдак виїжджає до Чехословаччини і вступає до Празького політехнічного інституту, де 1927 року закінчує з відзнакою факультет сільського та лісового господарства й одержує професію інженера-агронома. Водночас був вільним слухачем УВУ в Празі та Української господарської академії в Подєбрадах. Працював науковим співробітником і завідувачем польової станції бджільництва Державного дослідницького інституту бджільництва в місті Долі.
У 1924 році, під час навчання в університеті, був обраний секретарем гуртка українських студентів-пасічників, де головував Михайло Боровський. Гурток у цей час проводив активну діяльність не тільки серед студентів-пасічників, а й серед населення Праги, і мав власну пасіку. Саме в цей час Гайдак починає активно дописувати до українських журналів з бджільництва, а саме «Українське пасівницство», «Пасічник» і «(Український пасічник)».
У червні 1930 року переїхав до США. Восени того року вступив на докторські студії при Вісконсінському університеті. Під керівництвом професора Вільсона та доктора Стінбока вивчав проблеми годівлі бджіл. У 1933 році, після завершення студій, отримав вчене звання доктора в галузі біологічних наук. У липні того ж року запрошений на посаду асистента ентомологічного відділу Міннесотського університету, а згодом посів тут місце професора ентомологічного відділення. В університеті займався науково-педагогічною діяльністю, присвяченою проблемам біології бджіл.
У 1966 році вийшов на пенсію. Після тривалої хвороби помер 12 серпня 1971 року у місті Міннеаполіс.
Наукова і громадська діяльність
Основними напрямками наукових досліджень Гайдака були фізіологія, тривалість життя, вплив корму на будову тіла бджоли, розподіл діяльності життя взимку і особливості поведінки бджіл. Вивчав вміст вітамінів в кормах бджіл, роль меду в профілактиці та лікуванні анемії, значення медової дієти в харчуванні людини. Розробляв способи контролю бджолосім’ї у вулику.
Одним із багатьох і важливих винаходів професора Гайдака був штучний замінник пилку, який сьогодні широко використовується у США, Канаді, Австралії і інших країнах.
Член Ентомологічного товариства Америки, Національного географічного товариства США та низки інших товариств. Учасник XX Міжнародного ювілейного конгресу бджільництва, організованого в рамках (Апімондії) в Румунії у 1965 році, де зачитав доповідь «Годівля бджіл і замінники пилку». Ця робота найяскравіше відображає напрям основних наукових досліджень Гайдака. На конгрес прибув у складі американської делегації зі штату Міннесота.
Протягом життя професор опублікував понад 200 наукових праць, був співавтором кількох видань із бджільництва у США, Англії, Франції. Близько 100 статей написані ним на українські теми англійською мовою. Гайдак постійно відвідував експериментальні пасічницькі станції в усій Європі: Англії, Франції, Німеччині, Швейцарії, Чехословаччині, Румунії.
Сприяв розвитку українського книгодрукування на еміграції. Гайдак брав активну участь у діяльності редакції українського журналу «Український пасічник». Останній матеріал професора надруковано перед початком Другої світової війни у № 7 за 1939 рік під заголовком «Нові досягнення у пасічництві».
Микола Гайдак приймав активну участь в житті українських емігрантів і був меценатом багатьох українських проектів у США та Європі – зокрема, на спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченко та бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі, школи Західної України і побудові української православної церкви Святого Михаїла у Міннеаполісі.
Праці
Микола Гайдак – автор понад 200 наукових і популярних праць із бджільництва, серед яких:
- Співавтор підручника «Американське промислове пасічництво: Курс лекцій» (Подєбради, 1937);
- Співавтор збірника статей «Пчела и улей» (переклад з англійської Воровича А. М., 1969).
Джерела
- Гайдак Микола Григорович // Енциклопедія сучасної України [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Від вояка УНР — до американського професора-ентомолога… // Козацький край, 13.12.2016 [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- https://tsdea.archives.gov.ua/ua/affair_dn/?f_id=991571&a_id=991575 [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] ГАДО, Фонд 206 — Іллінська церква Катеринославської духовної консисторії, с. Темрюк Маріупольського повіту Катеринославської губернії, опис 1, справа 9, лист 170 об.-171, запис № 92 про народження М. Г. Гайдака.
Примітки
- Уродженці Донеччини – борці за незалежність УНР (PDF). https://dn.archives.gov.ua/. Державний архів Донецької області.
- Українці Донеччини у боротьбі за незалежність УНР. https://uinp.gov.ua/. Український інститут національної пам'яті.
- Сидоровський, Ярослав (2008). Микола Григорович Гайдак: До 110-річчя з дня народження. Український пасічник № 5. с. 38—39.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет