Татарська література — літературні твори татарського народу.
Середньовікова література
Див. також: Сибірсько-татарська література
Татарська література має давню історію. До впровадження друкарства стародавні татарські книги, написані арабською графікою, переписувалися від руки. Широко розповсюджувалися рукописи Корану, іншої духовної літератури, навчальні книги. Найвищого розвитку татарська рукописна книга досягла в період розквіту татарської державності — в XIV—XVI століттях.
Зараз безліч екземплярів татарських рукописних книг зберігаються в фондах бібліотек та музеїв Казані, Санкт-Петербурга, Москви і Уфи, в меншій мірі — Астрахані, Тюмені, Середній Азії, Туреччині та інших країнах, однак існує проблема нестачі досліджень в цій області, перекладів, оцифруванні.
Потрібно відзначити, що в Середньовіччі в татарських державах література інших тюркських народів вважалася «своєю», наприклад твори суфійських поетів Туркестану Ахмеда Ясави і Сулеймана Бакиргані (XII століття).
Одним з найбільш ранніх відомих нам творів національної татарської літератури вважається, написаний на початку XIII століття відомим поетом Кул Галі, поетичний твір .
У першій половині XVI століття, коли культура Казанського ханства переживала розквіт, творили такі автори як Мухаммед'яр, Гаріфбек, і інші. Казанський хан Мухаммед Емін, який був також і поетом, залишив вірші, в яких в гнівних тонах описує Тамерлана через руйнування ним Булгара. Перу Мухаммед'яра належать поеми «Тухфаі Мардан» («Дар чоловіків») і «Нурі содур» («Світло сердець»), в яких він оспівує справедливість і милосердя.
У другій половині XVI століття, перебуваючи в московському полоні, дипломат написав трактат «Сирадж ал-колюб» («Світоч сердець»), в якому в алегоричній формі, він розмірковує про причини поразки в 1552 році.
Усна народна творчість
Найпоширеніші жанри татарської усної творчості — це пісні і (жанрпоезії). в більшості своїй складаються із строго римованих чотиривіршів (катренів), які при цьому за змістом не пов'язані один з одним. Навпаки, баіти і частівки, складалися на одну певну тему і являють собою цілісний твір. Багатий татарський фольклор також і приказками, прислів'ями, казками-загадками, коломийками — весільними, танцювальними і. т. д. («Епіпе», «Башмагум»).
XVIII
Першим друкованим виданням на татарській мові став Маніфест Петра I з нагоди Перського походу, виданий в 1722 році в похідній друкарні Петра I .
У XVIII столітті творили поети Мевле Холі і Ібатулла Ішан.
XIX століття
XIX — початок XX століття — період розквіту татарської друкованої книги. Всього за 1801—1855 роки в приватних друкарнях Казані було випущено 577 татарських книг загальним тиражем близько мільйона примірників, що склало майже третину книг, які видавалися у всіх провінційних друкарнях Росії (виключаючи Москву і Петербург). У цей період татарські видання широко розповсюджувалися і серед інших тюркських народів, які не мали своїх друкованих видань. За другу половину XIX століття у всіх 14 друкарнях Казані видано понад 500 татарських книг. Загальний тираж склав приблизно 1,5 млн примірників .
У XIX столітті Шамсуддін Суфі виділився на тлі інших. Пізніше виділились драматург Закір Гаді, Галі Чукріджі (1826—1889), Різаеддін Фареддін (1859—1936), Муса Джаруллах Бігі (1875-?), З. Бігеєв (1870—1902), Акмулла (1831—1895), поет І. Ємельянов (1848—1895), драматурги Г. Іліасі (1856—1895), Закір Гаді і Ф. Халіді (1850—1923) і історик Мерчані Чіхабердін (1815—1889), автор «Мустіфад в абхар в Ахвалі Казань ве Булгар» (Звіт про події в Казані і Болгарі, 1864). Муса Акегітов написав перший роман, Кісамудін муллу і Г. Ільясов перший театральний начерк «Бічаров Киз» («Нещасна дівчинка»).
XX століття
У XX столітті став відомий Галіаскар Камал (1878—1933), засновник в 1901 році газети Taarakky (Progress) і видавець Maagarif (Ілюстрація). У 1906 році він заснував газету «Азад» («Свобода») та «Азад Халик» («Вільні люди»), у 1908 по 1909 роки сатиричний журнал «Яшина» («Ілюстрація»), з 1907 по 1917 журнал «Юлдуз» («Зірка»). У 1905 році він опублікував перший сучасний роман «Татари», «Таємниці нашого міста». Він також працював з газетами «Eesh» («Робота») і «» («Червоний прапор») і перевів твори Миколи Гоголя і Максима Горького на татарську мову.
Наприкінці XIX — початку XX століття творили класик татарської та башкирської літератури Гафурі Мажит (1880—1934), етнограф Каюм Насирі (1825—1902), кряшенський поет, священик .
У 1907 році татарським народним поетом Габдуллою Тукаєв за мотивами татарського фольклору була написана поема Шурале, також перу цього автора належить багато інших поем, в тому числі для дітей.
Радянська література
З 1923 року по теперішній час виходить татарський щотижневий журнал сатири і гумору , що видається російською і татарською мовами.
Після революційного періоду виділяються автори Накі Ісанбет (1899—1992), поет і перекладач Пушкіна і Шекспіра; (1903—1995), татарський башкир, режисер татарського театру; (1909—1945) — поет і партизан, з компіляцією Асаарлаар (1957); Лябіба Ейсанова (1923); Карім Тінчурін (1887—1947); Абдурахман Абсалямов (1911—1979), автор «Газінура» (1951), «Ак чааклаар» («Білі квіти», 1965) і «Мәңгелек кеше» («Вічний чоловік», 1960); Абдулла Аліш (1908—1944); Назіб Думаві; Мірсаіяф Аміров (1906?); (1903—1945); Хаді Такташ (1901—1931); (1905—1945); Гумер Баширов (1901—1999); Саліх Баттал (1905—1995) — перекладач Пушкіна і Маяковського; Тазі Гіззат (1895—1955); Хасан Туфан (1900—1981); прозаїк (1901—1957); (1916—1996); (1907—1971); Міржайдар Файзі (1891—1928); Муса Джаліль (1906—1944), найвідоміший з сучасних татарських поетів, з Ільдаром (1941), «Жовтневим Балос» («Діти Жовтня»), «Кечкене Іптешлер» («Молоді товариші»), «Бараби» («Март», 1925) і «» («Золотоволоска», 1941); Ахмед Файзі (1903—1958) і Фатіх Хусні (1908—1996).
Пізніше з'являться нові автори, такі як Н. Нандімі (1901—1957), Гаріф Губай (1907), Рафаїл Тудж Ватуллін (1924), Рінат Ярісов (1941), (1928—2002) і Туфан Мінуллін (1935—2012) ; Муджаміт Садрі (1913); Тауфік Айді (1941—2001), автор книг «Кайда да кадерле» («Визнаний, де ви знаходитеся», 1984), «Безге булди» («Що відбувається з нами», 1991) і «Елан Уге» («Підроблений язик змії», 1991).
Деякі відомі татарські письменники і поети
- (1886—1926)
- (1900—1941)
- (1901—1999)
- (псевдонім Єнікі) (1909—2000)
- (1902—1967)
- Ібрагімов Галімджан Гірфанович (1887—1938)
- Ісхакі Гаяз (1878—1954)
- (Камалетдінов) (1879—1933)
- (Байгільдієв) (1884—1942)
- Мударріс Шараф (1919 – 1963)
- (1859—1921)
- (1880—1926)
- Габдулла Тукай (Тукаєв) (1886—1913)
- Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович (1859—1936)
- Хаді Такташ (Такташев) (1901—1931)
- Хакім Сібгат Тазієвич (Хакімов) (1911—1986)
- Каюм Насирі (1825—1902)
- (1880—1934)
- Муса Джаліль (Джалілов) (1906—1944)
- (1910—1989)
- Хасан Туфан (1900—1981)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Татарська література |
Див. також
Примітки
- Юлдуз Халиуллин (8.10.2014). История возникновения и развития татарской книги (HTML). www.tatmsk.tatarstan.ru (рос.). . оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 18.6.2019.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|accessyear=
() - Татарский мир и двенадцать столетий татарской литературы. www.tatworld.ru. Процитовано 31 травня 2019.
- . Татарская литература. — Литературная энциклопедия. — www.feb-web.ru, 1939. — Т. 11.
- Гайнутдинов, Масгут Валиахметович. Татарская литература XIX века (Идейно-художественный генезис и исторические судьбы). — Казань, 2002.
- Туганайлар (2 вересня 2018). Яков Емельянов: просветитель, гражданин, поэт (рос.). Туганайлар. Процитовано 2 червня 2019.
- Габдулла Тукай биография. Образовака. Процитовано 1 червня 2019.
Посилання
- «Татарська електронна бібліотека»
- Татарська література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 47-48.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tatarska literatura literaturni tvori tatarskogo narodu Serednovikova literaturaDiv takozh Sibirsko tatarska literatura Tatarska literatura maye davnyu istoriyu Do vprovadzhennya drukarstva starodavni tatarski knigi napisani arabskoyu grafikoyu perepisuvalisya vid ruki Shiroko rozpovsyudzhuvalisya rukopisi Koranu inshoyi duhovnoyi literaturi navchalni knigi Najvishogo rozvitku tatarska rukopisna kniga dosyagla v period rozkvitu tatarskoyi derzhavnosti v XIV XVI stolittyah Zaraz bezlich ekzemplyariv tatarskih rukopisnih knig zberigayutsya v fondah bibliotek ta muzeyiv Kazani Sankt Peterburga Moskvi i Ufi v menshij miri Astrahani Tyumeni Serednij Aziyi Turechchini ta inshih krayinah odnak isnuye problema nestachi doslidzhen v cij oblasti perekladiv ocifruvanni Potribno vidznachiti sho v Serednovichchi v tatarskih derzhavah literatura inshih tyurkskih narodiv vvazhalasya svoyeyu napriklad tvori sufijskih poetiv Turkestanu Ahmeda Yasavi i Sulejmana Bakirgani XII stolittya Odnim z najbilsh rannih vidomih nam tvoriv nacionalnoyi tatarskoyi literaturi vvazhayetsya napisanij na pochatku XIII stolittya vidomim poetom Kul Gali poetichnij tvir U pershij polovini XVI stolittya koli kultura Kazanskogo hanstva perezhivala rozkvit tvorili taki avtori yak Muhammed yar Garifbek i inshi Kazanskij han Muhammed Emin yakij buv takozh i poetom zalishiv virshi v yakih v gnivnih tonah opisuye Tamerlana cherez rujnuvannya nim Bulgara Peru Muhammed yara nalezhat poemi Tuhfai Mardan Dar cholovikiv i Nuri sodur Svitlo serdec v yakih vin ospivuye spravedlivist i miloserdya U drugij polovini XVI stolittya perebuvayuchi v moskovskomu poloni diplomat napisav traktat Siradzh al kolyub Svitoch serdec v yakomu v alegorichnij formi vin rozmirkovuye pro prichini porazki v 1552 roci Usna narodna tvorchistNajposhirenishi zhanri tatarskoyi usnoyi tvorchosti ce pisni i zhanrpoeziyi v bilshosti svoyij skladayutsya iz strogo rimovanih chotirivirshiv katreniv yaki pri comu za zmistom ne pov yazani odin z odnim Navpaki baiti i chastivki skladalisya na odnu pevnu temu i yavlyayut soboyu cilisnij tvir Bagatij tatarskij folklor takozh i prikazkami prisliv yami kazkami zagadkami kolomijkami vesilnimi tancyuvalnimi i t d Epipe Bashmagum XVIIIPershim drukovanim vidannyam na tatarskij movi stav Manifest Petra I z nagodi Perskogo pohodu vidanij v 1722 roci v pohidnij drukarni Petra I U XVIII stolitti tvorili poeti Mevle Holi i Ibatulla Ishan XIX stolittyaGabdulla Tukaj XIX pochatok XX stolittya period rozkvitu tatarskoyi drukovanoyi knigi Vsogo za 1801 1855 roki v privatnih drukarnyah Kazani bulo vipusheno 577 tatarskih knig zagalnim tirazhem blizko miljona primirnikiv sho sklalo majzhe tretinu knig yaki vidavalisya u vsih provincijnih drukarnyah Rosiyi viklyuchayuchi Moskvu i Peterburg U cej period tatarski vidannya shiroko rozpovsyudzhuvalisya i sered inshih tyurkskih narodiv yaki ne mali svoyih drukovanih vidan Za drugu polovinu XIX stolittya u vsih 14 drukarnyah Kazani vidano ponad 500 tatarskih knig Zagalnij tirazh sklav priblizno 1 5 mln primirnikiv U XIX stolitti Shamsuddin Sufi vidilivsya na tli inshih Piznishe vidililis dramaturg Zakir Gadi Gali Chukridzhi 1826 1889 Rizaeddin Fareddin 1859 1936 Musa Dzharullah Bigi 1875 Z Bigeyev 1870 1902 Akmulla 1831 1895 poet I Yemelyanov 1848 1895 dramaturgi G Iliasi 1856 1895 Zakir Gadi i F Halidi 1850 1923 i istorik Merchani Chihaberdin 1815 1889 avtor Mustifad v abhar v Ahvali Kazan ve Bulgar Zvit pro podiyi v Kazani i Bolgari 1864 Musa Akegitov napisav pershij roman Kisamudin mullu i G Ilyasov pershij teatralnij nacherk Bicharov Kiz Neshasna divchinka XX stolittyaU XX stolitti stav vidomij Galiaskar Kamal 1878 1933 zasnovnik v 1901 roci gazeti Taarakky Progress i vidavec Maagarif Ilyustraciya U 1906 roci vin zasnuvav gazetu Azad Svoboda ta Azad Halik Vilni lyudi u 1908 po 1909 roki satirichnij zhurnal Yashina Ilyustraciya z 1907 po 1917 zhurnal Yulduz Zirka U 1905 roci vin opublikuvav pershij suchasnij roman Tatari Tayemnici nashogo mista Vin takozh pracyuvav z gazetami Eesh Robota i Chervonij prapor i pereviv tvori Mikoli Gogolya i Maksima Gorkogo na tatarsku movu Naprikinci XIX pochatku XX stolittya tvorili klasik tatarskoyi ta bashkirskoyi literaturi Gafuri Mazhit 1880 1934 etnograf Kayum Nasiri 1825 1902 kryashenskij poet svyashenik U 1907 roci tatarskim narodnim poetom Gabdulloyu Tukayev za motivami tatarskogo folkloru bula napisana poema Shurale takozh peru cogo avtora nalezhit bagato inshih poem v tomu chisli dlya ditej Radyanska literatura Z 1923 roku po teperishnij chas vihodit tatarskij shotizhnevij zhurnal satiri i gumoru sho vidayetsya rosijskoyu i tatarskoyu movami Pislya revolyucijnogo periodu vidilyayutsya avtori Naki Isanbet 1899 1992 poet i perekladach Pushkina i Shekspira 1903 1995 tatarskij bashkir rezhiser tatarskogo teatru 1909 1945 poet i partizan z kompilyaciyeyu Asaarlaar 1957 Lyabiba Ejsanova 1923 Karim Tinchurin 1887 1947 Abdurahman Absalyamov 1911 1979 avtor Gazinura 1951 Ak chaaklaar Bili kviti 1965 i Mәngelek keshe Vichnij cholovik 1960 Abdulla Alish 1908 1944 Nazib Dumavi Mirsaiyaf Amirov 1906 1903 1945 Hadi Taktash 1901 1931 1905 1945 Gumer Bashirov 1901 1999 Salih Battal 1905 1995 perekladach Pushkina i Mayakovskogo Tazi Gizzat 1895 1955 Hasan Tufan 1900 1981 prozayik 1901 1957 1916 1996 1907 1971 Mirzhajdar Fajzi 1891 1928 Musa Dzhalil 1906 1944 najvidomishij z suchasnih tatarskih poetiv z Ildarom 1941 Zhovtnevim Balos Diti Zhovtnya Kechkene Ipteshler Molodi tovarishi Barabi Mart 1925 i Zolotovoloska 1941 Ahmed Fajzi 1903 1958 i Fatih Husni 1908 1996 Piznishe z yavlyatsya novi avtori taki yak N Nandimi 1901 1957 Garif Gubaj 1907 Rafayil Tudzh Vatullin 1924 Rinat Yarisov 1941 1928 2002 i Tufan Minullin 1935 2012 Mudzhamit Sadri 1913 Taufik Ajdi 1941 2001 avtor knig Kajda da kaderle Viznanij de vi znahoditesya 1984 Bezge buldi Sho vidbuvayetsya z nami 1991 i Elan Uge Pidroblenij yazik zmiyi 1991 Deyaki vidomi tatarski pismenniki i poeti 1886 1926 1900 1941 1901 1999 psevdonim Yeniki 1909 2000 1902 1967 Ibragimov Galimdzhan Girfanovich 1887 1938 Ishaki Gayaz 1878 1954 Kamaletdinov 1879 1933 Bajgildiyev 1884 1942 Mudarris Sharaf 1919 1963 1859 1921 1880 1926 Gabdulla Tukaj Tukayev 1886 1913 Fahretdinov Rizaitdin Fahretdinovich 1859 1936 Hadi Taktash Taktashev 1901 1931 Hakim Sibgat Taziyevich Hakimov 1911 1986 Kayum Nasiri 1825 1902 1880 1934 Musa Dzhalil Dzhalilov 1906 1944 1910 1989 Hasan Tufan 1900 1981 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tatarska literaturaDiv takozhTatarska pisemnist Soyuz pismennikiv Respubliki TatarstanPrimitkiYulduz Haliullin 8 10 2014 Istoriya vozniknoveniya i razvitiya tatarskoj knigi HTML www tatmsk tatarstan ru ros originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 18 6 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta accessyear dovidka Tatarskij mir i dvenadcat stoletij tatarskoj literatury www tatworld ru Procitovano 31 travnya 2019 Tatarskaya literatura Literaturnaya enciklopediya www feb web ru 1939 T 11 Gajnutdinov Masgut Valiahmetovich Tatarskaya literatura XIX veka Idejno hudozhestvennyj genezis i istoricheskie sudby Kazan 2002 Tuganajlar 2 veresnya 2018 Yakov Emelyanov prosvetitel grazhdanin poet ros Tuganajlar Procitovano 2 chervnya 2019 Gabdulla Tukaj biografiya Obrazovaka Procitovano 1 chervnya 2019 Posilannya Tatarska elektronna biblioteka Tatarska literatura i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 47 48