Накі Ісанбет (Накі Сіразієвіч Закіров, тат. Nəqi İsənbət, Нәкый Исәнбәт; нар. 29 грудня 1899, Малояз, Башкортостан, Російська імперія — 12 вересня 1992, Татарстан) — татарський письменник, поет, драматург, прозаїк, вчений-фольклорист і філолог, укладач татарських словників.
Накі Ісанбет | |
---|---|
тат. Нәкый Исәнбәт | |
Ім'я при народженні | тат. Нәкый Сираҗи улы Закиров |
Народився | 29 грудня 1899 Малояз (Башкортостан), d, Уфимська губернія, Російська імперія |
Помер | 12 вересня 1992 (92 роки) Казань, Татарстан, Росія |
Поховання | Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані |
Країна | Російська імперія Російська республіка СРСР Росія |
Діяльність | письменник, поет, драматург, фольклорист, мовознавець |
Alma mater | Мухаммадія |
Знання мов | татарська[1] і російська[1] |
Діти | d і d |
Нагороди | |
|
Біографія
Накі Ісанбет — син сільського мулли (с. Малояз, нині Салаватський район), почавши свою освіту в сільському медресе, продовжив її в медресе «» (м. Уфа).
У 15 років, будучи шакірдом знаменитого казанського медресе «Мухаммадія», почав друкуватися в журналах. В цей же час проявився його інтерес до слова і мови, а свою безмежну любов до народної творчості, до рідної мови він проніс через все життя.
Його вірші стали словами улюблених народом пісень («Уракчи киз», «Бормали су», «Гармонь», «Син сазиңни уйнадиң»). Його п'єси міцно увійшли в репертуар татарських театрів («Ходжа Насретдін», «Зифа», «Портфель», «Муса Джаліль», «Хіджрат» та інші). Твори для дітей (включаючи фольклорні) також дуже популярні («Мираубай батир»).
Неоціненним внеском в татарську культуру було видання зібраного Н. Ісанбетом тритомника «Татарські народні прислів'я» (унікального і найбільшого збірка на тюркських мовах), книг «Татарські народні загадки» і «Дитячий фольклор».
Н. Ісанбет ввів в культурний обіг героїчний епос (дастан) татарського народу «Ідегей», вперше опублікував в 1940 році його зведений текст, складений ним за принципом творчої реставрації. Нова уточнена версія епосу була підготовлена ним до публікації, але війна, а потім заборона тодішньої влади, затримали опублікування. Ці матеріали пізніше були використані в публікації кінця 1980-х років, але без будь-яких посилань на авторство.
Пам'ять
- Похований на Татарському кладовищі Казані
- В м. Казані в Радянському районі є вулиця Накі Ісанбета.
Нагороди та звання
- орден Леніна (14.06.1957)
- орден Трудового Червоного Прапора (16.01.1970)
- орден Дружби народів (29.12.1979)
- Заслужений діяч мистецтв Татарської АРСР (1957)
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (26.12.1959)
- (1968)
- Народний письменник Татарської АРСР (1986)
Твори
Перекладав на татарську твори О. С. Пушкіна і В. Шекспіра.
- Вірші на татарській мові ,
- п'єса «Ходжа Насретдін» (татарською мовою) (1940),
- історична драма «Мулланур Вахітов» (1947 — російський переклад 1957),
- п'єса «Райхан» (1953),
- трагедія «Муса Джаліль» (1955),
- Татарські народні прислів'я, в 3-х томах, видання друге, Казань 2010 Татарське книжкове видавництво, тираж 3000 екземплярів., на татарській мові.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 29 декабря 1979 года № 1337—Х «О награждении писателя Исанбета Н. С. орденом Дружбы народов» // «Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик». — № 1 (2023) от 2 января 1980 года.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naki Isanbet Naki Siraziyevich Zakirov tat Neqi Isenbet Nәkyj Isәnbәt nar 29 grudnya 1899 Maloyaz Bashkortostan Rosijska imperiya 12 veresnya 1992 Tatarstan tatarskij pismennik poet dramaturg prozayik vchenij folklorist i filolog ukladach tatarskih slovnikiv Naki Isanbettat Nәkyj IsәnbәtIm ya pri narodzhennitat Nәkyj Siraҗi uly ZakirovNarodivsya29 grudnya 1899 1899 12 29 Maloyaz Bashkortostan d Ufimska guberniya Rosijska imperiyaPomer12 veresnya 1992 1992 09 12 92 roki Kazan Tatarstan RosiyaPohovannyaTatarske kladovishe v Novo Tatarskij slobodi KazaniKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika SRSR RosiyaDiyalnistpismennik poet dramaturg folklorist movoznavecAlma materMuhammadiyaZnannya movtatarska 1 i rosijska 1 Ditid i dNagorodid Narodnij pismennik Respubliki Tatarstan Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNaki Isanbet sin silskogo mulli s Maloyaz nini Salavatskij rajon pochavshi svoyu osvitu v silskomu medrese prodovzhiv yiyi v medrese m Ufa U 15 rokiv buduchi shakirdom znamenitogo kazanskogo medrese Muhammadiya pochav drukuvatisya v zhurnalah V cej zhe chas proyavivsya jogo interes do slova i movi a svoyu bezmezhnu lyubov do narodnoyi tvorchosti do ridnoyi movi vin pronis cherez vse zhittya Jogo virshi stali slovami ulyublenih narodom pisen Urakchi kiz Bormali su Garmon Sin sazinni ujnadin Jogo p yesi micno uvijshli v repertuar tatarskih teatriv Hodzha Nasretdin Zifa Portfel Musa Dzhalil Hidzhrat ta inshi Tvori dlya ditej vklyuchayuchi folklorni takozh duzhe populyarni Miraubaj batir Neocinennim vneskom v tatarsku kulturu bulo vidannya zibranogo N Isanbetom tritomnika Tatarski narodni prisliv ya unikalnogo i najbilshogo zbirka na tyurkskih movah knig Tatarski narodni zagadki i Dityachij folklor N Isanbet vviv v kulturnij obig geroyichnij epos dastan tatarskogo narodu Idegej vpershe opublikuvav v 1940 roci jogo zvedenij tekst skladenij nim za principom tvorchoyi restavraciyi Nova utochnena versiya eposu bula pidgotovlena nim do publikaciyi ale vijna a potim zaborona todishnoyi vladi zatrimali opublikuvannya Ci materiali piznishe buli vikoristani v publikaciyi kincya 1980 h rokiv ale bez bud yakih posilan na avtorstvo Pam yatPohovanij na Tatarskomu kladovishi Kazani V m Kazani v Radyanskomu rajoni ye vulicya Naki Isanbeta Nagorodi ta zvannyaorden Lenina 14 06 1957 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 16 01 1970 orden Druzhbi narodiv 29 12 1979 Zasluzhenij diyach mistectv Tatarskoyi ARSR 1957 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 26 12 1959 1968 Narodnij pismennik Tatarskoyi ARSR 1986 TvoriPerekladav na tatarsku tvori O S Pushkina i V Shekspira Virshi na tatarskij movi p yesa Hodzha Nasretdin tatarskoyu movoyu 1940 istorichna drama Mullanur Vahitov 1947 rosijskij pereklad 1957 p yesa Rajhan 1953 tragediya Musa Dzhalil 1955 Tatarski narodni prisliv ya v 3 h tomah vidannya druge Kazan 2010 Tatarske knizhkove vidavnictvo tirazh 3000 ekzemplyariv na tatarskij movi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 29 dekabrya 1979 goda 1337 H O nagrazhdenii pisatelya Isanbeta N S ordenom Druzhby narodov Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 1 2023 ot 2 yanvarya 1980 goda