Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тазі Гіззат (тат. Таҗі Гийззәт), повне ім'я тазі Калімулловіч Гіззат (Гіззатуллін) (тат. Таҗі Калімулла Ули Гийззәтуллін); (3 [15] квітня 1895 село Варзі-Омга, Агризький район, Татарстан — 7 травня 1955, Казань) — татарський драматург. Заслужений діяч мистецтв ТАРСР (1939), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1940)
| Тазі Гіззат | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 3 (15) квітня 1895 Агризький район, Татарська АРСР | |||
| Помер | 7 травня 1955 (60 років) Казань, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані | |||
| Місце проживання | d[1] | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Тазі Гіззат у Вікісховищі | ||||
Біографія
Тазі Гіззат народився (3) 15 квітня 1895 року в селі Варзі-Омга Агризьского району Республіки Татарстан в селянській родині. В тяжкі передреволюційні роки працював наймитом у багатих поміщиків та на Боткинських заводах в Вятської губернії.
В 1912—1918 роках працював на зброярному заводі в Іжевську, звідки і пішов в Червону Армію, де прослужив 3 роки. Під час служби в армії він вперше розкрив свій творчий дар.
Знайомство з відомим драматургом, театральним діячем і режисером Каримом Тинчуриным также сыграло важную роль в жизни Т. Гиззата. Именно К. Тинчурин помог устроиться Гиззату в театральную студию режиссёра Зайні Султанова в Самарі.
Виїхавши з Самари, Гіззат працював в Оренбурзькому татарською драматичному театрі, під керівництвом Ільяса Кудашева-Ашказарського — одного з основоположників татарського театрального мистецтва.
Т. Гіззат також працював в Елабужському і Московському татарських театрах, академічному театрі им. Г. Камала, на цій сцені були поставлені і його перші п'єси. Поступово у Тазі Гіззата проявляється тяга до драматургії. Будучи вихідцем із селянської родини, Тазі Гіззат добре знав життя татарського селянства і робітничого класу, також він був добрим знавцем фольклору. Все це, а також дружба з корифеями татарського театру К. Тинчуріним, І. Кудашевим-Ашказарскім, 3. Султановим вплинуло на професійний вигляд перших п'єс Тазі Гіззата, на їх високу майстерність.
1942—1944 працював відповідальним секретарем Спілки письменників Татарстана.
Творчість
Одна з найвідоміших п'єс Гіззата драма «наймит» (1925), прем'єра якої відбулася в грудні 1928 року. Режисер вистави С. Валєєв-Сульва [2], музику до драми написав відомий композитор Саліх Сайдашев. Разом з композитором Джаудатом Файзи Гіззат створює першу татарську музичну комедію «Черевички» (1953).
Всього Т. Гіззат створив 37 п'єс серед яких
- «Потоки» (1937)
- «Іскри» (1934)
- «Святе доручення» (1946)
- «Жертва егоїзму» (1950) та інші.
Також Тазі Гіззат плідно займався перекладами на татарську мову п'єси С. В. Міхалкова и А. Е. Корнійчука.
Тазі Калімулловіч Гіззат помер 7 травня 1955 року в Казані.
П'єси драматурга-класика Тазі Гіззата зробили значний внесок у розвиток татарської драматургії.
Пам'ять
Його ім'ям названо вулиці в Вахитовскому районі м. Казані , в м. Єлабуга и в м. Азнакаєво.
Звання та нагороди
- Заслужений діяч мистецтв БРСР (1939)
- Заслужений діяч мистецт РРФСР (1940)
Примітки
- http://uag.kzn.ru/docs/OPAiKN/pdf/270.pdf
- Татарский энциклопедический словарь. Казань, Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1998 — С. 146.
- Ул.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tazi Gizzat tat Taҗi Gijzzәt povne im ya tazi Kalimullovich Gizzat Gizzatullin tat Taҗi Kalimulla Uli Gijzzәtullin 3 15 kvitnya 1895 selo Varzi Omga Agrizkij rajon Tatarstan 7 travnya 1955 Kazan tatarskij dramaturg Zasluzhenij diyach mistectv TARSR 1939 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1940 Tazi GizzatNarodivsya3 15 kvitnya 1895 Agrizkij rajon Tatarska ARSRPomer7 travnya 1955 1955 05 07 60 rokiv Kazan RRFSR SRSRPohovannyaTatarske kladovishe v Novo Tatarskij slobodi KazaniMisce prozhivannyad 1 DiyalnistpismennikPartiyaKPRSNagorodi Tazi Gizzat u VikishovishiBiografiyaTazi Gizzat narodivsya 3 15 kvitnya 1895 roku v seli Varzi Omga Agrizskogo rajonu Respubliki Tatarstan v selyanskij rodini V tyazhki peredrevolyucijni roki pracyuvav najmitom u bagatih pomishikiv ta na Botkinskih zavodah v Vyatskoyi guberniyi V 1912 1918 rokah pracyuvav na zbroyarnomu zavodi v Izhevsku zvidki i pishov v Chervonu Armiyu de prosluzhiv 3 roki Pid chas sluzhbi v armiyi vin vpershe rozkriv svij tvorchij dar Znajomstvo z vidomim dramaturgom teatralnim diyachem i rezhiserom Karimom Tinchurinym takzhe sygralo vazhnuyu rol v zhizni T Gizzata Imenno K Tinchurin pomog ustroitsya Gizzatu v teatralnuyu studiyu rezhissyora Zajni Sultanova v Samari Viyihavshi z Samari Gizzat pracyuvav v Orenburzkomu tatarskoyu dramatichnomu teatri pid kerivnictvom Ilyasa Kudasheva Ashkazarskogo odnogo z osnovopolozhnikiv tatarskogo teatralnogo mistectva T Gizzat takozh pracyuvav v Elabuzhskomu i Moskovskomu tatarskih teatrah akademichnomu teatri im G Kamala na cij sceni buli postavleni i jogo pershi p yesi Postupovo u Tazi Gizzata proyavlyayetsya tyaga do dramaturgiyi Buduchi vihidcem iz selyanskoyi rodini Tazi Gizzat dobre znav zhittya tatarskogo selyanstva i robitnichogo klasu takozh vin buv dobrim znavcem folkloru Vse ce a takozh druzhba z korifeyami tatarskogo teatru K Tinchurinim I Kudashevim Ashkazarskim 3 Sultanovim vplinulo na profesijnij viglyad pershih p yes Tazi Gizzata na yih visoku majsternist 1942 1944 pracyuvav vidpovidalnim sekretarem Spilki pismennikiv Tatarstana TvorchistOdna z najvidomishih p yes Gizzata drama najmit 1925 prem yera yakoyi vidbulasya v grudni 1928 roku Rezhiser vistavi S Valyeyev Sulva 2 muziku do drami napisav vidomij kompozitor Salih Sajdashev Razom z kompozitorom Dzhaudatom Fajzi Gizzat stvoryuye pershu tatarsku muzichnu komediyu Cherevichki 1953 Vsogo T Gizzat stvoriv 37 p yes sered yakih Potoki 1937 Iskri 1934 Svyate doruchennya 1946 Zhertva egoyizmu 1950 ta inshi Takozh Tazi Gizzat plidno zajmavsya perekladami na tatarsku movu p yesi S V Mihalkova i A E Kornijchuka Tazi Kalimullovich Gizzat pomer 7 travnya 1955 roku v Kazani P yesi dramaturga klasika Tazi Gizzata zrobili znachnij vnesok u rozvitok tatarskoyi dramaturgiyi Pam yatMemorialna doshka v Kazani Jogo im yam nazvano vulici v Vahitovskomu rajoni m Kazani v m Yelabuga i v m Aznakayevo Zvannya ta nagorodiZasluzhenij diyach mistectv BRSR 1939 Zasluzhenij diyach mistect RRFSR 1940 Primitkihttp uag kzn ru docs OPAiKN pdf 270 pdf Tatarskij enciklopedicheskij slovar Kazan Institut Tatarskoj enciklopedii AN RT 1998 S 146 Ul