Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тарас Бульба значення Тарас Бульба опера на 5 дій українського комп

Тарас Бульба (опера)

Тарас Бульба (опера)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарас Бульба (значення).

«Тарас Бульба» — опера на 5 дій українського композитора Миколи Лисенка за сюжетом однойменної повісті Миколи Гоголя, лібрето Михайла Старицького. Робота над твором тривала десятиліття (1880–1890), і вперше він був поставлений в авторському інструментуванні Левом Штейнбергом у 1924 року в Харкові, а у 1927 — у Києві.

Опера «Тарас Бульба»
image
Афіша опери "Тарас Бульба" Харківського національного академічного театру опери і балету
КомпозиторМикола Лисенко
Автор лібретоМихайло Старицький
Мова лібретоукраїнська
Джерело сюжетуповість Миколи Гоголя "Тарас Бульба"
Кількість дій5
Рік створення1880-1890
Перша постановка1924
Місце першої постановкиХарківський національний академічний театр опери і балету
Інформація у Вікіданих

Постановки опери

  • У 1890-1891 роках М. Лисенко зустрічався з П.І. Чайковським, який пропонував допомогу у постановці «Тараса Бульби» в  Петербурзі на сцені імператорського театру, але за умови, що вона буде перекладена на російську, ця пропозиція була відкинута українським композитором.
  • Перша спроба постановки опери на київській сцені у 1918 році закінчилась трагічно. У часи УНР за постановку взявся Лесь Курбас. Оркеструвати оперу мав Олександр Кошиць. Але напередодні прем'єри Київ захопили денікінці. Театр, на сцені якого вже були виставлені декорації, згорів. Згоріли костюми і нотний матеріал. Уціліли лише ескізи костюмів Анатолія Петрицького (зберігаються у театральному музеї).
  • Прем'єра опери відбулася 4 жовтня 1924 року у Харкові. Першим втілив образ Тараса Бульби Платон Цесевич.
  • У 1927 році опера була поставлена на київській сцені. Партію Тараса Бульби виконав Михайло Донець.
  • У 1937 році у Харкові відбулася постановка опери у редакції, що була нав'язана радянською цензурою. Максим  Рильський, Лев  Ревуцького та Борис Лятошинський дописали окремі сцени і вокальні номери. Вистава за участю провідних харківських співаків вийшла переконливою і яскравою. Проте в деяких сценах редактори надто далеко відійшли від оригіналу твору, що стало причиною появи третьої редакції опери, завершеної на початку 50-х років.
  • Навесні 1955 року відбулася прем'єра «Тараса Бульби» у третій редакції (диригент О. Климов, режисер В. Скляренко, художник А. Петрицький) — в цій редакції оперу було записано на грамплатівки, видано друком клавір.
  • Сьогодні опера займає чільне місце у репертуарі українських театрів, Київський оперний театр також виїздив з оперою на гастролі у Вісбаден (1982), Дрезден (1987), Загреб (1987). В постановках співали Марія Литвиненко-Вольгемут, Зоя Гайдай, Єлизавета Чавдар, Андрій Кікоть, Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Василь Третяк. Оперою диригували провідні диригенти — Стефан Турчак та Володимир Кожухар.

Дійові особи


Сюжет

Площа в Києві перед Братським монастирем; неподалік — базар. Старий кобзар оповідає людям, що зібрались довкола, про героїчне минуле запорізьких козаків. І зараз, у важку для України годину, співак закликає постояти за вітчизну. З монастиря виходять Тарас із синами. Залишаючи їх у бурсі на навчання, він просить ченця виховувати молодих козаків у любові до рідної України. Андрій (один із синів) розповідає братові про зустріч із прекрасною панною, що зачарувала його. Наближається католицька процесія. Спереду — Воєвода з дочкою. Зненацька для себе Андрій впізнає в ній свою обраницю. Не слухаючи застережень Остапа, він вирішує домогтися зустрічі.

Дочка Воєводи Марильця мріє про бурсака, що сподобався їй. З'являється Андрій, що потай проникнув у замок. Марильця кокетує з Андрієм, наряджає його для забави дівчиною. Раптово чуються кроки Воєводи. Андрія ховають. Але почувши, як батько суворо вимовляє дочці за її відмову знатному нареченому, почуваючи своє приниження, Андрій вистрибує з вікна в сад. Втікача помічає прислуга. Однак служниця не видає Марильцю й завзято повторює грізному Воєводі, що в кімнаті нікого не було. Челяді не вдається піймати Андрія; Марильца тріумфує.

Дружина Тараса з нетерпінням чекає синів. Нарешті вони з'являються в рідному будинку в супроводі батька і юрби гостей. Тарас проголошує тост за те, щоб його сини зуміли відзначитися в бою з ворогами. Гості славлять молодецтво хвацьких козаків. Тарас негайно ж відправляється з ними в Запорізьку Січ.

Приїхавши в Січ, Тарас, полковник козацького війська, ратує за вибори нового кошового: запорожці сидять без справи, а поляки тим часом терзають Україну! Сполох скликає козаків на раду. Розпалюються палкі суперечки, кого обрати новим кошовим. Гонець, що прибув з України, розповідає про бешкетування й насильства поляків: церкви закриті, старшини замучені, гетьман по-зрадницькому вбитий у Варшаві. Єдине прагнення охоплює військо: скоріше в похід, помститися ворогові.

Козаки осадили польську фортецю у Дубні. Ніч. Не спить лише Андрій, що мріє про Марильцю. Хтось тихо вимовляє його ім'я. Це — служниця панночки, що проникнула сюди з фортеці через підземний хід. З жахом Андрій довідається, що його коханій загрожує голодна смерть. Зібравши харчі, він поспішає слідом за служницею у фортецю.

Покої дубенського Воєводи. Поляки, виснажені довгою облогою, моляться про порятунок. З'являється Андрій. Засліплений красою Марильці, він зрікається батьківщини.

Воєвода й імениті шляхтичі дякують козаку за допомогу. Однак, коли Андрій насмілюється просити руки Марильці, Воєвода спалахує гнівом. Шляхта ж бачить у приході запорожця десницю божою. За їхньою радою і благаннями дочки, Воєвода благословляє молодих і довіряє Андрію командування військом.

Тарас, обраний наказним отаманом, налаштовує козаків на штурм фортеці. Від маркітанта Янкеля, що побував у Дубні, Бульба довідається про зраду Андрія. У розпачі батько проклинає день, коли в нього народився син-зрадник. Зав'язується бій. З фортеці на чолі польського війська виїжджає Андрій. Тарас стріляє в зрадника. Андрій вмирає з ім'ям Марильці на вустах. У люті, розтрощуючи все на своєму шляху, кидаються запорожці на приступ.

Музика

Арія Остапа

За жанром «Тарас Бульба» — це історико-героїчна народна драма. Хоча Микола Лисенко не використовує у ній конкретних історичних подій, у ній узагальнено подана визвольна боротьба козаків Запорізької Січі проти польського поневолення.

В опері розкривається конфлікт між протидіючими сторонами — козаками і польськими завойовниками та конфлікт життєвих позицій: жертовного служіння Батьківщині (Тарас, Остап та запорізьке козацтво) й егоїстичного прагнення власного щастя (Андрій).

Під час створення опери Миколи Лисенко використав досягнення так званої «великої» історичної опери (чудовими зразками в даному жанрі слугують «Вільгельм Тель» Джоаккіно Россіні (1829), «Брандербуржці в Чехії» Берджиха Сметани (1863), тощо). Це проявилося в великих масштабах опери (5 дій), у відтворені історичного минулого з використанням масових сцен та жанрових епізодів, у поєднанні історичних подій із ліричною сюжетною лінією, у використанні балету.

Опера має п'ять дій та 36 музичних номерів. Переважна більшість є т. зв. «номерами-сценами» із наскрізним розвитком, які складаються із речитативів, завершених вокальних номерів, ансамблів чи хорів. У музичній драматургії М.Лисенком використано лейтмотивний метод.

Увертюра до опери написана Л.Ревуцьким та Б.Лятошинським за матеріалами інтродукції Миколи Лисенка та побудована переважно на темах опери. Вступний розділ починається героїчною, закличною темою, що пов'язана із героїко-патріотичною темою опери. Її початкова інтонація стала лейтмотивом та буде неодноразово з'являтися у партіях Тараса та Остапа.

Провідною в опері є героїко-патріотична сюжетна лінія, що виражається у конфлікті між двома ворогуючими сторонами: українським народом та польською шляхтою. Кожен з цих таборів має власну характеристику: українська сторона змальована інтонаційністю народного характеру з яскравим показом героїки та опорою на український епос (наприклад, дума Кобзаря «Ой кряче ворон» з І дії, речитатив та аріозо Тараса «Коли ж подужаний літами» з І дії, пісня Тараса «Гей, літа орел» з ІІ дії, більшість хорів, партія Остапа, тощо), польський табір змальований з допомогою католицького хоралу та національних танців — мазурки та полонезу.

Другою сюжетною лінією є кохання Андрія до дочки польського воєводи — Марильці. Саме з цією лінією пов'язаний конфлікт між громадським обов'язком та особистими почуттями Андрія. У музиці переважають лірика, опора на романсовість та пісенність (наприклад, сольний епізод Андрія у дуеті з Остапом «Круг янголиного обличчя» з І дії та його каватина «Немов в тумані я бачу Київ» з IV дії).

Опера «Тарас Бульба» Миколи Лисенка є важливим етапом у становленні українського оперного мистецтва та класичною національною героїко-історичною народною драмою.

Примітки

  1. Друскин М. Опера Лысенко "Тарас Бульба" (російською) .
  2. Роксана Скорульська. Шляхи до ісьорії створення та перших постановок опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба" (2012). Українське музикознавство. Випуск 38. Повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба" у світовій музиці (укр.) . Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського. с. 54—73.
  3. Поліщук Тетяна. Микола Лисенко – Гетьман української музики [ 2022-02-27 у Wayback Machine.].
  4. Андрійчук П.. Микола Лисенко: Україноцентризм мовою фактів. Музика в діалозі з сучасністю: освітні, мистецтвознавчі, культурологічні студії. КНУКіМ, 2022. С. 266-270.

Література

  • Оксана Летичевська. «Опера М. Лисенка „Тарас Бульба“ (Особливості національного виконавського стилю хорових сцен)» // Народна творчість і етнографія. — 2001. — № 3;
  • Архімович Л., Гордійчук М. Микола Лисенко: життя та творчість / Л.Архімович, М.Гордійчук. 3-тє вид., доп. і перероб. — К.: Музична Україна, 1992. — 256 с.
  • Корній Л. Історія української музики : Підруч. для вищ. музичн навч. закл. Ч. 3. ХІХ століття / Л. П. Корній; Нац. музичн акад. України ім. П. І. Чайковського. — К.; Х. : Вид-во М. П. Коць; Нью-Йорк, 2001. — 477 c.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Taras Bulba znachennya Taras Bulba opera na 5 dij ukrayinskogo kompozitora Mikoli Lisenka za syuzhetom odnojmennoyi povisti Mikoli Gogolya libreto Mihajla Starickogo Robota nad tvorom trivala desyatilittya 1880 1890 i vpershe vin buv postavlenij v avtorskomu instrumentuvanni Levom Shtejnbergom u 1924 roku v Harkovi a u 1927 u Kiyevi Opera Taras Bulba Afisha operi Taras Bulba Harkivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi i baletuKompozitorMikola LisenkoAvtor libretoMihajlo StarickijMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetupovist Mikoli Gogolya Taras Bulba Kilkist dij5Rik stvorennya1880 1890Persha postanovka1924Misce pershoyi postanovkiHarkivskij nacionalnij akademichnij teatr operi i baletuInformaciya u VikidanihPostanovki operiU 1890 1891 rokah M Lisenko zustrichavsya z P I Chajkovskim yakij proponuvav dopomogu u postanovci Tarasa Bulbi v Peterburzi na sceni imperatorskogo teatru ale za umovi sho vona bude perekladena na rosijsku cya propoziciya bula vidkinuta ukrayinskim kompozitorom Persha sproba postanovki operi na kiyivskij sceni u 1918 roci zakinchilas tragichno U chasi UNR za postanovku vzyavsya Les Kurbas Orkestruvati operu mav Oleksandr Koshic Ale naperedodni prem yeri Kiyiv zahopili denikinci Teatr na sceni yakogo vzhe buli vistavleni dekoraciyi zgoriv Zgorili kostyumi i notnij material Ucilili lishe eskizi kostyumiv Anatoliya Petrickogo zberigayutsya u teatralnomu muzeyi Prem yera operi vidbulasya 4 zhovtnya 1924 roku u Harkovi Pershim vtiliv obraz Tarasa Bulbi Platon Cesevich U 1927 roci opera bula postavlena na kiyivskij sceni Partiyu Tarasa Bulbi vikonav Mihajlo Donec U 1937 roci u Harkovi vidbulasya postanovka operi u redakciyi sho bula nav yazana radyanskoyu cenzuroyu Maksim Rilskij Lev Revuckogo ta Boris Lyatoshinskij dopisali okremi sceni i vokalni nomeri Vistava za uchastyu providnih harkivskih spivakiv vijshla perekonlivoyu i yaskravoyu Prote v deyakih scenah redaktori nadto daleko vidijshli vid originalu tvoru sho stalo prichinoyu poyavi tretoyi redakciyi operi zavershenoyi na pochatku 50 h rokiv Navesni 1955 roku vidbulasya prem yera Tarasa Bulbi u tretij redakciyi dirigent O Klimov rezhiser V Sklyarenko hudozhnik A Petrickij v cij redakciyi operu bulo zapisano na gramplativki vidano drukom klavir Sogodni opera zajmaye chilne misce u repertuari ukrayinskih teatriv Kiyivskij opernij teatr takozh viyizdiv z operoyu na gastroli u Visbaden 1982 Drezden 1987 Zagreb 1987 V postanovkah spivali Mariya Litvinenko Volgemut Zoya Gajdaj Yelizaveta Chavdar Andrij Kikot Dmitro Gnatyuk Anatolij Mokrenko Vasil Tretyak Operoyu diriguvali providni dirigenti Stefan Turchak ta Volodimir Kozhuhar Dijovi osobiTaras Bulba bas Nastya druzhina Tarasa mecco soprano Ostap starshij sin Tarasa bariton Andrij molodshij sin Tarasa tenor Voyevoda bariton Marilcya dochka Voyevodi soprano Tatarka sluzhnicya Marilci soprano Kirdyaga bas Kobzar tenor Ksondz tenorSyuzhetPlosha v Kiyevi pered Bratskim monastirem nepodalik bazar Starij kobzar opovidaye lyudyam sho zibralis dovkola pro geroyichne minule zaporizkih kozakiv I zaraz u vazhku dlya Ukrayini godinu spivak zaklikaye postoyati za vitchiznu Z monastirya vihodyat Taras iz sinami Zalishayuchi yih u bursi na navchannya vin prosit chencya vihovuvati molodih kozakiv u lyubovi do ridnoyi Ukrayini Andrij odin iz siniv rozpovidaye bratovi pro zustrich iz prekrasnoyu pannoyu sho zacharuvala jogo Nablizhayetsya katolicka procesiya Speredu Voyevoda z dochkoyu Znenacka dlya sebe Andrij vpiznaye v nij svoyu obranicyu Ne sluhayuchi zasterezhen Ostapa vin virishuye domogtisya zustrichi Dochka Voyevodi Marilcya mriye pro bursaka sho spodobavsya yij Z yavlyayetsya Andrij sho potaj proniknuv u zamok Marilcya koketuye z Andriyem naryadzhaye jogo dlya zabavi divchinoyu Raptovo chuyutsya kroki Voyevodi Andriya hovayut Ale pochuvshi yak batko suvoro vimovlyaye dochci za yiyi vidmovu znatnomu narechenomu pochuvayuchi svoye prinizhennya Andrij vistribuye z vikna v sad Vtikacha pomichaye prisluga Odnak sluzhnicya ne vidaye Marilcyu j zavzyato povtoryuye griznomu Voyevodi sho v kimnati nikogo ne bulo Chelyadi ne vdayetsya pijmati Andriya Marilca triumfuye Druzhina Tarasa z neterpinnyam chekaye siniv Nareshti voni z yavlyayutsya v ridnomu budinku v suprovodi batka i yurbi gostej Taras progoloshuye tost za te shob jogo sini zumili vidznachitisya v boyu z vorogami Gosti slavlyat molodectvo hvackih kozakiv Taras negajno zh vidpravlyayetsya z nimi v Zaporizku Sich Priyihavshi v Sich Taras polkovnik kozackogo vijska ratuye za vibori novogo koshovogo zaporozhci sidyat bez spravi a polyaki tim chasom terzayut Ukrayinu Spoloh sklikaye kozakiv na radu Rozpalyuyutsya palki superechki kogo obrati novim koshovim Gonec sho pribuv z Ukrayini rozpovidaye pro beshketuvannya j nasilstva polyakiv cerkvi zakriti starshini zamucheni getman po zradnickomu vbitij u Varshavi Yedine pragnennya ohoplyuye vijsko skorishe v pohid pomstitisya vorogovi Kozaki osadili polsku fortecyu u Dubni Nich Ne spit lishe Andrij sho mriye pro Marilcyu Htos tiho vimovlyaye jogo im ya Ce sluzhnicya pannochki sho proniknula syudi z forteci cherez pidzemnij hid Z zhahom Andrij dovidayetsya sho jogo kohanij zagrozhuye golodna smert Zibravshi harchi vin pospishaye slidom za sluzhniceyu u fortecyu Pokoyi dubenskogo Voyevodi Polyaki visnazheni dovgoyu oblogoyu molyatsya pro poryatunok Z yavlyayetsya Andrij Zasliplenij krasoyu Marilci vin zrikayetsya batkivshini Voyevoda j imeniti shlyahtichi dyakuyut kozaku za dopomogu Odnak koli Andrij nasmilyuyetsya prositi ruki Marilci Voyevoda spalahuye gnivom Shlyahta zh bachit u prihodi zaporozhcya desnicyu bozhoyu Za yihnoyu radoyu i blagannyami dochki Voyevoda blagoslovlyaye molodih i doviryaye Andriyu komanduvannya vijskom Taras obranij nakaznim otamanom nalashtovuye kozakiv na shturm forteci Vid markitanta Yankelya sho pobuvav u Dubni Bulba dovidayetsya pro zradu Andriya U rozpachi batko proklinaye den koli v nogo narodivsya sin zradnik Zav yazuyetsya bij Z forteci na choli polskogo vijska viyizhdzhaye Andrij Taras strilyaye v zradnika Andrij vmiraye z im yam Marilci na vustah U lyuti roztroshuyuchi vse na svoyemu shlyahu kidayutsya zaporozhci na pristup Muzika source source source source source source source source Ariya Ostapa Za zhanrom Taras Bulba ce istoriko geroyichna narodna drama Hocha Mikola Lisenko ne vikoristovuye u nij konkretnih istorichnih podij u nij uzagalneno podana vizvolna borotba kozakiv Zaporizkoyi Sichi proti polskogo ponevolennya V operi rozkrivayetsya konflikt mizh protidiyuchimi storonami kozakami i polskimi zavojovnikami ta konflikt zhittyevih pozicij zhertovnogo sluzhinnya Batkivshini Taras Ostap ta zaporizke kozactvo j egoyistichnogo pragnennya vlasnogo shastya Andrij Pid chas stvorennya operi Mikoli Lisenko vikoristav dosyagnennya tak zvanoyi velikoyi istorichnoyi operi chudovimi zrazkami v danomu zhanri sluguyut Vilgelm Tel Dzhoakkino Rossini 1829 Branderburzhci v Chehiyi Berdzhiha Smetani 1863 tosho Ce proyavilosya v velikih masshtabah operi 5 dij u vidtvoreni istorichnogo minulogo z vikoristannyam masovih scen ta zhanrovih epizodiv u poyednanni istorichnih podij iz lirichnoyu syuzhetnoyu liniyeyu u vikoristanni baletu Opera maye p yat dij ta 36 muzichnih nomeriv Perevazhna bilshist ye t zv nomerami scenami iz naskriznim rozvitkom yaki skladayutsya iz rechitativiv zavershenih vokalnih nomeriv ansambliv chi horiv U muzichnij dramaturgiyi M Lisenkom vikoristano lejtmotivnij metod Uvertyura do operi napisana L Revuckim ta B Lyatoshinskim za materialami introdukciyi Mikoli Lisenka ta pobudovana perevazhno na temah operi Vstupnij rozdil pochinayetsya geroyichnoyu zaklichnoyu temoyu sho pov yazana iz geroyiko patriotichnoyu temoyu operi Yiyi pochatkova intonaciya stala lejtmotivom ta bude neodnorazovo z yavlyatisya u partiyah Tarasa ta Ostapa Providnoyu v operi ye geroyiko patriotichna syuzhetna liniya sho virazhayetsya u konflikti mizh dvoma voroguyuchimi storonami ukrayinskim narodom ta polskoyu shlyahtoyu Kozhen z cih taboriv maye vlasnu harakteristiku ukrayinska storona zmalovana intonacijnistyu narodnogo harakteru z yaskravim pokazom geroyiki ta oporoyu na ukrayinskij epos napriklad duma Kobzarya Oj kryache voron z I diyi rechitativ ta ariozo Tarasa Koli zh poduzhanij litami z I diyi pisnya Tarasa Gej lita orel z II diyi bilshist horiv partiya Ostapa tosho polskij tabir zmalovanij z dopomogoyu katolickogo horalu ta nacionalnih tanciv mazurki ta polonezu Drugoyu syuzhetnoyu liniyeyu ye kohannya Andriya do dochki polskogo voyevodi Marilci Same z ciyeyu liniyeyu pov yazanij konflikt mizh gromadskim obov yazkom ta osobistimi pochuttyami Andriya U muzici perevazhayut lirika opora na romansovist ta pisennist napriklad solnij epizod Andriya u dueti z Ostapom Krug yangolinogo oblichchya z I diyi ta jogo kavatina Nemov v tumani ya bachu Kiyiv z IV diyi Opera Taras Bulba Mikoli Lisenka ye vazhlivim etapom u stanovlenni ukrayinskogo opernogo mistectva ta klasichnoyu nacionalnoyu geroyiko istorichnoyu narodnoyu dramoyu PrimitkiDruskin M Opera Lysenko Taras Bulba rosijskoyu Roksana Skorulska Shlyahi do isoriyi stvorennya ta pershih postanovok operi Mikoli Lisenka Taras Bulba 2012 Ukrayinske muzikoznavstvo Vipusk 38 Povist Mikoli Gogolya Taras Bulba u svitovij muzici ukr Kiyiv NMAU im P I Chajkovskogo s 54 73 Polishuk Tetyana Mikola Lisenko Getman ukrayinskoyi muziki 2022 02 27 u Wayback Machine Andrijchuk P Mikola Lisenko Ukrayinocentrizm movoyu faktiv Muzika v dialozi z suchasnistyu osvitni mistectvoznavchi kulturologichni studiyi KNUKiM 2022 S 266 270 LiteraturaOksana Letichevska Opera M Lisenka Taras Bulba Osoblivosti nacionalnogo vikonavskogo stilyu horovih scen Narodna tvorchist i etnografiya 2001 3 Arhimovich L Gordijchuk M Mikola Lisenko zhittya ta tvorchist L Arhimovich M Gordijchuk 3 tye vid dop i pererob K Muzichna Ukrayina 1992 256 s Kornij L Istoriya ukrayinskoyi muziki Pidruch dlya vish muzichn navch zakl Ch 3 HIH stolittya L P Kornij Nac muzichn akad Ukrayini im P I Chajkovskogo K H Vid vo M P Koc Nyu Jork 2001 477 c Posilannyahttps www youtube com watch v 1 JXKcOeSA Suspilne Kultura Lektorij muzika Vipusk 11 Mikola Lisenko Taras Bulba 1

Дата публікації:
Топ