Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тамауліпаський матораль (ідентифікатор WWF: NA0311) — неарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на північному сході Мексики.
 Чагарники маторалю поблизу [en] (Тамауліпас, Мексика) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0311 |
| Межі | Пустеля Чіуауа Тамауліпаський мескіталь Сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре [en] |
| Площа, км² | 16 237 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 241 (1 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон тамауліпаського маторалю охоплює долини та плато, що лежать у східних передгір'ях Східної Сьєрра-Мадре в штатах Нуево-Леон і Тамауліпас на північному сході Мексики. Також він включає схили гір [en], Сьєрра-де-Лампасос, [en] та [en], що лежать між горами Східної Сьєрра-Мадре на заході та Примексиканською низовиною на сході. З геологічної точки зору в регіоні переважають осадові породи морського походження, які сформували складчасті гори Східної Сьєрра-Мадре. Середня висота регіону становить 430 м над рівнем моря.
В горах Східної Сьєрра-Мадре на заході екорегіон переходить у сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре, а на рівнинах на сході — у чагарники тамауліпаського мескіталю. На північний схід від регіону простягається пустеля Чіуауа, а на південний захід — екорегіон [en].
Клімат
В межах екорегіону домінує напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в регіоні становить менше 1000 мм, більшість з яких випадають влітку.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений напівпустельними чагарниками маторалю, основу яких складають здерев'янілі кущі та невисокі дерева, а також різноманітні кактуси та інші сукуленти. Серед рослин, що домінують у маторалі, слід відзначити [en] (Neltuma juliflora), [en] (Prosopis laevigata), [en] (Yucca filifera), [en] (Cylindropuntia leptocaulis), техаську опунцію (Opuntia lindheimeri), маммілярію Гейдера (Mammillaria heyderi), [en] (Mimosa aculeaticarpa), [sv] (Leucaena pulverulenta), [en] (Leucophyllum frutescens), [en] (Salvia ballotiflora) та [en] (Jatropha dioica).
На неглибоких ґрунтах біля підніжжя Східної Сьєрра-Мадре, на висоті до 2000 м над рівнем моря, у районах, де середньорічна кількість опадів становить від 450 до 900 мм, поширені передгірські чагарники. Їх основу складають відносно невисокі чагарники заввишки 3-5 м, зокрема [sv] (Helietta parvifolia), [sv] (Neopringlea integrifolia) та різні види акацій (Acacia spp). На висоті понад 1700 м над рівнем моря на схилах Сьєрра-Мадре та сусідніх гірських масивів поширені чагарники гірського чапаралю. Тут переважають різні види дубів (Quercus spp.), а також [en] (Arbutus xalapensis), юки (Yucca spp.), хвостоплідники (Cercocarpus spp.) та баугінії (Bauhiniaspp.)
Екорегіон тамауліпаського маторалю характеризується високим біорізноманіттям, особливо серед кактусів та інших сукулентів. Регіон є [en] та видоутворення для представників родини Глухокропивові (Lamiaceae). Також тут зустрічається багато та майже ендемічних агав, зокрема агави королеви Вікторії (Agave victoriae-reginae).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), мексиканського ховраха (Ictidomys mexicanus), південного кактусового хом'яка (Neotoma micropus), торбомишу Мерріама (Perognathus merriami) та дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus). Серед хижаків, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Майже ендемічними представниками регіону є вивірки Аллена (Sciurus alleni), а також дуже рідкісні мексиканські лучні собачки (Cynomys mexicanus), які перебувають під загрозою зникнення. Популяції мексиканських лучних собачок наразі займають лише 4 % від їх колишнього ареалу, який за останні десятиліття значно скоротився внаслідок розширення сільськогосподарських угідь та отруєння хімікатами.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), строкатобоку перепелицю (Callipepla squamata), [en] (Zenaida asiatica), аргентинську каракару (Caracara plancus), білохвостого шуліку (Elanus leucurus), американського боривітра (Falco sparverius), американського сича (Athene cunicularia), північну сплюшку (Megascops asio), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), широкохвостого колібрі-крихітку (Selasphorus platycercus), юкатанську амазилію (Amazilia yucatanensis), мексиканського крука (Corvus cryptoleucus), жовточереву паю (Cyanocorax luxuosus), буру паю (Psilorhinus morio), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), бурого тремблера (Toxostoma curvirostre), маскового трупіала (Icterus cucullatus), східного шпаркоса (Sturnella magna), великого бекарда (Pachyramphus aglaiae), північного жовтогорлика (Geothlypis trichas), оливкову риджвею (Arremonops rufivirgatus) та лускаря (Cyanocompsa parellina). Майже ендемічними представниками екорегіону є східні дрімлюги (Antrostomus salvini), мексиканські ворони (Corvus imparatus), чорночубі синиці (Baeolophus atricristatus), руді тремблери (Toxostoma longirostre), кактусові жовтогорлики (Geothlypis nelsoni), мексиканські жовтогорлики (Geothlypis flavovelata) та мексиканські кардинали (Rhodothraupis celaeno).
Збереження
Територія екорегіону є доволі густонаселеною. Тут розташоване місто Монтеррей, столиця Нуево-Леона та третє за населенням місто Мексики, у агломерації якого проживають 5,3 мільйони людей. Більша частина чагарників екорегіону була перетворена на сільськогосподарські угіддя, і лише 9 % маторалю поза межами природоохоронних територій є відносно незайманими. Основними загрозами для збереження природи регіону є розширення сільськогосподарських угідь, надмірний випас худоби. Пожежі, які використовуються для очищення землі під пасовища, значно пошкоджують місцеву рослинність та часто неконтрольовано поширюються на великі території. Серед інших загроз слід відзначити видобування корисних копалин, розширення поселень, а також незаконний збір кактусів та інших пустельних рослин з метою продажу.
Оцінка 2017 року показала, що 241 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], а також екологічні заповідники Серро-ель-Топо, Серро-ла-Мота, Паррас-де-ла-Фуенте, Серро-де-ла-Сілла, Сьєрра-ель-Фрайле-і-Сан-Мігель, Сьєрра-лас-Мітрас та Сьєрра-Пікачос.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Tamaulipan matorral». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Tamaulipan Matorral» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamaulipaskij matoral identifikator WWF NA0311 nearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivnichnomu shodi Meksiki Tamaulipaskij matoral Chagarniki matoralyu poblizu en Tamaulipas Meksika Ekozona Nearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0311 Mezhi Pustelya Chiuaua Tamaulipaskij meskital Sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre en Plosha km 16 237 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 241 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim GeografiyaEkoregion tamaulipaskogo matoralyu ohoplyuye dolini ta plato sho lezhat u shidnih peredgir yah Shidnoyi Syerra Madre v shtatah Nuevo Leon i Tamaulipas na pivnichnomu shodi Meksiki Takozh vin vklyuchaye shili gir en Syerra de Lampasos en ta en sho lezhat mizh gorami Shidnoyi Syerra Madre na zahodi ta Primeksikanskoyu nizovinoyu na shodi Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut osadovi porodi morskogo pohodzhennya yaki sformuvali skladchasti gori Shidnoyi Syerra Madre Serednya visota regionu stanovit 430 m nad rivnem morya V gorah Shidnoyi Syerra Madre na zahodi ekoregion perehodit u sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre a na rivninah na shodi u chagarniki tamaulipaskogo meskitalyu Na pivnichnij shid vid regionu prostyagayetsya pustelya Chiuaua a na pivdennij zahid ekoregion en KlimatV mezhah ekoregionu dominuye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv v regioni stanovit menshe 1000 mm bilshist z yakih vipadayut vlitku FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij napivpustelnimi chagarnikami matoralyu osnovu yakih skladayut zderev yanili kushi ta nevisoki dereva a takozh riznomanitni kaktusi ta inshi sukulenti Sered roslin sho dominuyut u matorali slid vidznachiti en Neltuma juliflora en Prosopis laevigata en Yucca filifera en Cylindropuntia leptocaulis tehasku opunciyu Opuntia lindheimeri mammilyariyu Gejdera Mammillaria heyderi en Mimosa aculeaticarpa sv Leucaena pulverulenta en Leucophyllum frutescens en Salvia ballotiflora ta en Jatropha dioica Na neglibokih gruntah bilya pidnizhzhya Shidnoyi Syerra Madre na visoti do 2000 m nad rivnem morya u rajonah de serednorichna kilkist opadiv stanovit vid 450 do 900 mm poshireni peredgirski chagarniki Yih osnovu skladayut vidnosno nevisoki chagarniki zavvishki 3 5 m zokrema sv Helietta parvifolia sv Neopringlea integrifolia ta rizni vidi akacij Acacia spp Na visoti ponad 1700 m nad rivnem morya na shilah Syerra Madre ta susidnih girskih masiviv poshireni chagarniki girskogo chaparalyu Tut perevazhayut rizni vidi dubiv Quercus spp a takozh en Arbutus xalapensis yuki Yucca spp hvostoplidniki Cercocarpus spp ta bauginiyi Bauhiniaspp Ekoregion tamaulipaskogo matoralyu harakterizuyetsya visokim bioriznomanittyam osoblivo sered kaktusiv ta inshih sukulentiv Region ye en ta vidoutvorennya dlya predstavnikiv rodini Gluhokropivovi Lamiaceae Takozh tut zustrichayetsya bagato ta majzhe endemichnih agav zokrema agavi korolevi Viktoriyi Agave victoriae reginae FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus oshijnikovogo pekari Dicotyles tajacu velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii floridskogo krolika Sylvilagus floridanus meksikanskogo hovraha Ictidomys mexicanus pivdennogo kaktusovogo hom yaka Neotoma micropus torbomishu Merriama Perognathus merriami ta dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus Sered hizhakiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye vivirki Allena Sciurus alleni a takozh duzhe ridkisni meksikanski luchni sobachki Cynomys mexicanus yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Populyaciyi meksikanskih luchnih sobachok narazi zajmayut lishe 4 vid yih kolishnogo arealu yakij za ostanni desyatilittya znachno skorotivsya vnaslidok rozshirennya silskogospodarskih ugid ta otruyennya himikatami Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo strokatoboku perepelicyu Callipepla squamata en Zenaida asiatica argentinsku karakaru Caracara plancus bilohvostogo shuliku Elanus leucurus amerikanskogo borivitra Falco sparverius amerikanskogo sicha Athene cunicularia pivnichnu splyushku Megascops asio kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus shirokohvostogo kolibri krihitku Selasphorus platycercus yukatansku amaziliyu Amazilia yucatanensis meksikanskogo kruka Corvus cryptoleucus zhovtocherevu payu Cyanocorax luxuosus buru payu Psilorhinus morio amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus burogo tremblera Toxostoma curvirostre maskovogo trupiala Icterus cucullatus shidnogo shparkosa Sturnella magna velikogo bekarda Pachyramphus aglaiae pivnichnogo zhovtogorlika Geothlypis trichas olivkovu ridzhveyu Arremonops rufivirgatus ta luskarya Cyanocompsa parellina Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye shidni drimlyugi Antrostomus salvini meksikanski voroni Corvus imparatus chornochubi sinici Baeolophus atricristatus rudi trembleri Toxostoma longirostre kaktusovi zhovtogorliki Geothlypis nelsoni meksikanski zhovtogorliki Geothlypis flavovelata ta meksikanski kardinali Rhodothraupis celaeno ZberezhennyaTeritoriya ekoregionu ye dovoli gustonaselenoyu Tut roztashovane misto Monterrej stolicya Nuevo Leona ta tretye za naselennyam misto Meksiki u aglomeraciyi yakogo prozhivayut 5 3 miljoni lyudej Bilsha chastina chagarnikiv ekoregionu bula peretvorena na silskogospodarski ugiddya i lishe 9 matoralyu poza mezhami prirodoohoronnih teritorij ye vidnosno nezajmanimi Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye rozshirennya silskogospodarskih ugid nadmirnij vipas hudobi Pozhezhi yaki vikoristovuyutsya dlya ochishennya zemli pid pasovisha znachno poshkodzhuyut miscevu roslinnist ta chasto nekontrolovano poshiryuyutsya na veliki teritoriyi Sered inshih zagroz slid vidznachiti vidobuvannya korisnih kopalin rozshirennya poselen a takozh nezakonnij zbir kaktusiv ta inshih pustelnih roslin z metoyu prodazhu Ocinka 2017 roku pokazala sho 241 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en a takozh ekologichni zapovidniki Serro el Topo Serro la Mota Parras de la Fuente Serro de la Silla Syerra el Frajle i San Migel Syerra las Mitras ta Syerra Pikachos PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannya Tamaulipan matorral Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tamaulipan Matorral One Earth