Сі́верське князі́вство (також Новгород-Сіверське князівство) — одне з удільних князівств Чернігово-Сіверської землі з центром у Новгороді-Сіверському. Постало 1097 року.
Новгород-Сіверське князівство | ||||
складова Русі | ||||
| ||||
Сіверське князівство — область з центром у Новгород-Сіверському | ||||
Столиця | Новгород-Сіверський | |||
Мови | Руська | |||
Релігії | Православ'я | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1097/1355 | |||
- Ліквідовано | 1503 | |||
|
Заснування
Першим його князем був Олег Святославич, онук Ярослава Мудрого, після його смерті князівством правили потомки Олега, яких руські літописці називають Ольговича. Їхнє князювання позначене змаганнями за київський престол, який представникам династії час від часу вдавалось захопити (Всеволод Ольгович, Ігор Ольгович, Святослав Всеволодович та Всеволод Чермний).
Сіверське князівство займало спочатку територію по річці Снові та середній течії Десни, а з середини 1130-х років і по річці Сейм з містом Курськ. У кінці ХІІ століття на території Сіверського князівства виникло кілька удільних князівств, зокрема Курське, Путивльське та Рильське. Формально новгород-сіверські князі підпорядковувалися Чернігову, але фактично часто проводили свою незалежну політику, яка йшла врозріз з інтересами чернігівських князів. Ця політика, в основному, виражалась в постійних, далеко не мирних, контактах із степом, тобто половцями. З якими сіверські князі часто воювали у другій половині ХІІ століття. Один з таких походів, який був організований князем Ігорем Святославичем у 1185 році оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». За мотивами «Слова» український письменник Володимир Малик написав історичні романи «Черлені щити» та «Князь Ігор».
Під час монголо-татарської навали Батия в 1239 році, Сіверське князівство було спустошене, однак продовжило існувати під татарським сюзеренітетом.
У 1355 році Сіверський край був звільнений від влади Золотої Орди литовсько-руськими військами під керівництвом великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича. Новгород-Сіверський уділ Ольгерд передав своєму синові Корибуту-Дмитру. Протягом перебування в складі Великого князівства Литовського і Руського землі Сіверського князівства кілька разів змінювали господаря.
У 1450-х роках Великий князь Литовський Казимир надав Новгород-Сіверську землю «для годування» князю з московської династії Івану Дмировичу Шемячичу, який шукав політичного притулку в Литві, тому що ворогував із великим князем Московським Іваном ІІІ. 1500 року Новгород-Сіверський князь , вчинивши державну зраду, перейшов на державну службу до московського князя Івана ІІІ, що стало початком чергової Московсько-Литовської війни. У квітні 1500 року Новгород-Сіверський був окупований московськими військами. За мирним договором 1503 р. всі сіверські міста відійшли до Московського князівства. Відтоді князівство перестало відігравати помітну роль в історії.
Лише в 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово-Сіверські землі повернуто Речі Посполитій, а Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.
Після Деулінського перемир'я
Статус Чернігово-Сіверщини був установлений конституцією сеймовою 1620 «Ординація провінцій, повернених від Москви». Інвентаризаційні роботи в регіоні розпочалися 1619. Їхні потенційні прибутки пропонувалося поділити на 3 частини: 1) католицькій та унійній церквам; 2) королівському скарбу й королевичу; 3) учасникам московських експедицій. Спочатку на чолі замків були поставлені дуумвірати із представників шляхти та присяжних московських бояр, але згодом владні повноваження на місцях зосередилися в руках польських представників королевича — капітанів. Назва провінції не була усталеною: «Чернігівське князівство», рідше — «Сіверське князівство» та «Сіверщина». Князівство складалося із 2-х повітів — Чернігівського і Новгород-Сіверського (із центром останнього в Новгороді-Сіверському), межі яких були майже тотожними тим, що існували в Московській державі. Виняток становила задеснянська частина Чернігівського повіту, південь якої з містами Носівка, Ніжин і Ромни був переданий із Київського воєводства близько 1623.
«Ординація…» передбачила встановлення земських і гродських урядів, особливо наголошуючи на необхідності впровадження хорунжих. Згодом виникли уряди войського і городничого, які мали також оборонно-військові повноваження. Регулярне заповнення земських урядів розпочалося з 1623, коли виникли уряди підкоморія, підстолія, земських судді, підсудка, писаря, підчашого.
На вальному сеймі 1623 польський король Сигізмунд III Ваза пообіцяв встановити на повернених територіях земські суди та гродські суди. Судочинство здійснювалося від імені королевича Владислава, який титулувався московським царем, смоленським, сіверським та чернігівським князем, і на підставі Литовського статуту 1566 (див. Статути Великого князівства Литовського). На рішення комісарського суду (див. Комісарський суд та межові судді) невдоволена сторона могла апелювати до асесорського суду на чолі з королем. Гродських судів у регіоні протягом 1619—33 не існувало. Натомість замкові суди діяли в кожному значному замку Чернігово-Сіверщини. Їхній юрисдикції підлягали міщани.
На межі 1622—23 був проведений з'їзд місцевої шляхти, посланці на вальний сейм від якої безуспішно вимагали створення воєводства із правом обрання послів на сейм. На вальному сеймі 1628 шляхта Новгород-Сіверського повіту виступила із пропозицією його включення до Київського воєводства.
Сіверське князівство не зобов'язане було сплачувати податки до державного скарбу. Не бралися податки з міщан, які користувалися магдебурзьким правом, та зі шляхти, що отримувала земельні маєтності ленним правом. Натомість оподатковувалися належні до королівщин волості. 1625 збиралися гроші з королівських волостей на Чернігово-Сіверщині для ведення війни зі Швецією. Конституція вального сейму 1629 про впровадження подимного податку пропонувала оподаткувати ним і нові осади — слободи в Сіверщині. Підставою для збору цього податку став реєстр димів 1629, що був складений і для Чернігово-Сіверщини.
Сіверське князівство становило утворення, що значною мірою мало перехідний характер. Замість нього 1635 було утворене Чернігівське воєводство.
Князі
- Олег-Михайло Святославич (1097–1115) — патріарх Ольговичів
- Всеволод Ольгович (1115–1127) — Ольговичі
- Святослав-Михайло Ольгович (1146—1157) — Ольговичі
- Олег Святославич (1164—1178)
- Корибут-Дмитро Ольгердович (1355–1393)
- Федір Любартович (1393–1405)
- Сигізмунд Корибутович (1418–?)
- Свидригайло Ольгердович (142?–1430)
- Іван Дмитрович Шем'якін (145?- ?) — князь-емігрант з Московії
- Василь Іванович Шем'ячич (1504 — 1548)
Див. також
Примітки
- Войтович 2002.
Джерела та література
- Д. Я. Вортман. Новгород-Сіверське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 442. — .
- Кулаковський П.М. Сіверське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 571. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Україна: литовська доба 1320—1569. Русіна О., Сварник І., Войтович Л. та ін. — К.:Балтія-друк, 2011. — 176 с.
- Малик Володимир Кирилович. Історичні романи «Черлені щити», «Князь Ігор»
Посилання
- Новгород-Сіверське князівство, Сіверське князівство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sivershina Si verske knyazi vstvo takozh Novgorod Siverske knyazivstvo odne z udilnih knyazivstv Chernigovo Siverskoyi zemli z centrom u Novgorodi Siverskomu Postalo 1097 roku Novgorod Siverske knyazivstvo skladova Rusi 1097 1355 1503 Novgorod Siverske knyazivstvo istorichni kordoni na kartiSiverske knyazivstvo oblast z centrom u Novgorod Siverskomu Stolicya Novgorod Siverskij Movi Ruska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1097 1355 Likvidovano 1503 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Siverske knyazivstvoZasnuvannyaPershim jogo knyazem buv Oleg Svyatoslavich onuk Yaroslava Mudrogo pislya jogo smerti knyazivstvom pravili potomki Olega yakih ruski litopisci nazivayut Olgovicha Yihnye knyazyuvannya poznachene zmagannyami za kiyivskij prestol yakij predstavnikam dinastiyi chas vid chasu vdavalos zahopiti Vsevolod Olgovich Igor Olgovich Svyatoslav Vsevolodovich ta Vsevolod Chermnij Siverske knyazivstvo zajmalo spochatku teritoriyu po richci Snovi ta serednij techiyi Desni a z seredini 1130 h rokiv i po richci Sejm z mistom Kursk U kinci HII stolittya na teritoriyi Siverskogo knyazivstva viniklo kilka udilnih knyazivstv zokrema Kurske Putivlske ta Rilske Formalno novgorod siverski knyazi pidporyadkovuvalisya Chernigovu ale faktichno chasto provodili svoyu nezalezhnu politiku yaka jshla vrozriz z interesami chernigivskih knyaziv Cya politika v osnovnomu virazhalas v postijnih daleko ne mirnih kontaktah iz stepom tobto polovcyami Z yakimi siverski knyazi chasto voyuvali u drugij polovini HII stolittya Odin z takih pohodiv yakij buv organizovanij knyazem Igorem Svyatoslavichem u 1185 roci ospivanij u Slovi o polku Igorevim Za motivami Slova ukrayinskij pismennik Volodimir Malik napisav istorichni romani Cherleni shiti ta Knyaz Igor Pid chas mongolo tatarskoyi navali Batiya v 1239 roci Siverske knyazivstvo bulo spustoshene odnak prodovzhilo isnuvati pid tatarskim syuzerenitetom U 1355 roci Siverskij kraj buv zvilnenij vid vladi Zolotoyi Ordi litovsko ruskimi vijskami pid kerivnictvom velikogo knyazya litovskogo Olgerda Gediminovicha Novgorod Siverskij udil Olgerd peredav svoyemu sinovi Koributu Dmitru Protyagom perebuvannya v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo zemli Siverskogo knyazivstva kilka raziv zminyuvali gospodarya U 1450 h rokah Velikij knyaz Litovskij Kazimir nadav Novgorod Siversku zemlyu dlya goduvannya knyazyu z moskovskoyi dinastiyi Ivanu Dmirovichu Shemyachichu yakij shukav politichnogo pritulku v Litvi tomu sho voroguvav iz velikim knyazem Moskovskim Ivanom III 1500 roku Novgorod Siverskij knyaz vchinivshi derzhavnu zradu perejshov na derzhavnu sluzhbu do moskovskogo knyazya Ivana III sho stalo pochatkom chergovoyi Moskovsko Litovskoyi vijni U kvitni 1500 roku Novgorod Siverskij buv okupovanij moskovskimi vijskami Za mirnim dogovorom 1503 r vsi siverski mista vidijshli do Moskovskogo knyazivstva Vidtodi knyazivstvo perestalo vidigravati pomitnu rol v istoriyi Lishe v 1618 roci zgidno z Deulinskim peremir yam Chernigovo Siverski zemli povernuto Rechi Pospolitij a Novgorod Siverskij stav centrom povitu Chernigivskogo voyevodstva Pislya Deulinskogo peremir yaGerb Siverskogo knyazivstva 1620 1635 Status Chernigovo Sivershini buv ustanovlenij konstituciyeyu sejmovoyu 1620 Ordinaciya provincij povernenih vid Moskvi Inventarizacijni roboti v regioni rozpochalisya 1619 Yihni potencijni pributki proponuvalosya podiliti na 3 chastini 1 katolickij ta unijnij cerkvam 2 korolivskomu skarbu j korolevichu 3 uchasnikam moskovskih ekspedicij Spochatku na choli zamkiv buli postavleni duumvirati iz predstavnikiv shlyahti ta prisyazhnih moskovskih boyar ale zgodom vladni povnovazhennya na miscyah zoseredilisya v rukah polskih predstavnikiv korolevicha kapitaniv Nazva provinciyi ne bula ustalenoyu Chernigivske knyazivstvo ridshe Siverske knyazivstvo ta Sivershina Knyazivstvo skladalosya iz 2 h povitiv Chernigivskogo i Novgorod Siverskogo iz centrom ostannogo v Novgorodi Siverskomu mezhi yakih buli majzhe totozhnimi tim sho isnuvali v Moskovskij derzhavi Vinyatok stanovila zadesnyanska chastina Chernigivskogo povitu pivden yakoyi z mistami Nosivka Nizhin i Romni buv peredanij iz Kiyivskogo voyevodstva blizko 1623 Ordinaciya peredbachila vstanovlennya zemskih i grodskih uryadiv osoblivo nagoloshuyuchi na neobhidnosti vprovadzhennya horunzhih Zgodom vinikli uryadi vojskogo i gorodnichogo yaki mali takozh oboronno vijskovi povnovazhennya Regulyarne zapovnennya zemskih uryadiv rozpochalosya z 1623 koli vinikli uryadi pidkomoriya pidstoliya zemskih suddi pidsudka pisarya pidchashogo Yuvilejna moneta do 900 rokiv Novgorod Siverskomu knyazivstvu Na valnomu sejmi 1623 polskij korol Sigizmund III Vaza poobicyav vstanoviti na povernenih teritoriyah zemski sudi ta grodski sudi Sudochinstvo zdijsnyuvalosya vid imeni korolevicha Vladislava yakij tituluvavsya moskovskim carem smolenskim siverskim ta chernigivskim knyazem i na pidstavi Litovskogo statutu 1566 div Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo Na rishennya komisarskogo sudu div Komisarskij sud ta mezhovi suddi nevdovolena storona mogla apelyuvati do asesorskogo sudu na choli z korolem Grodskih sudiv u regioni protyagom 1619 33 ne isnuvalo Natomist zamkovi sudi diyali v kozhnomu znachnomu zamku Chernigovo Sivershini Yihnij yurisdikciyi pidlyagali mishani Na mezhi 1622 23 buv provedenij z yizd miscevoyi shlyahti poslanci na valnij sejm vid yakoyi bezuspishno vimagali stvorennya voyevodstva iz pravom obrannya posliv na sejm Na valnomu sejmi 1628 shlyahta Novgorod Siverskogo povitu vistupila iz propoziciyeyu jogo vklyuchennya do Kiyivskogo voyevodstva Siverske knyazivstvo ne zobov yazane bulo splachuvati podatki do derzhavnogo skarbu Ne bralisya podatki z mishan yaki koristuvalisya magdeburzkim pravom ta zi shlyahti sho otrimuvala zemelni mayetnosti lennim pravom Natomist opodatkovuvalisya nalezhni do korolivshin volosti 1625 zbiralisya groshi z korolivskih volostej na Chernigovo Sivershini dlya vedennya vijni zi Shveciyeyu Konstituciya valnogo sejmu 1629 pro vprovadzhennya podimnogo podatku proponuvala opodatkuvati nim i novi osadi slobodi v Sivershini Pidstavoyu dlya zboru cogo podatku stav reyestr dimiv 1629 sho buv skladenij i dlya Chernigovo Sivershini Siverske knyazivstvo stanovilo utvorennya sho znachnoyu miroyu malo perehidnij harakter Zamist nogo 1635 bulo utvorene Chernigivske voyevodstvo KnyaziOleg Mihajlo Svyatoslavich 1097 1115 patriarh Olgovichiv Vsevolod Olgovich 1115 1127 Olgovichi Svyatoslav Mihajlo Olgovich 1146 1157 Olgovichi Oleg Svyatoslavich 1164 1178 1178 1220 Olgovichi Koribut Dmitro Olgerdovich 1355 1393 Fedir Lyubartovich 1393 1405 Sigizmund Koributovich 1418 Svidrigajlo Olgerdovich 142 1430 Ivan Dmitrovich Shem yakin 145 knyaz emigrant z Moskoviyi Vasil Ivanovich Shem yachich 1504 1548 Div takozhSiverska zemlyaPrimitkiVojtovich 2002 Dzherela ta literaturaD Ya Vortman Novgorod Siverske knyazivstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 442 ISBN 978 966 00 1061 1 Kulakovskij P M Siverske knyazivstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 571 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayina litovska doba 1320 1569 Rusina O Svarnik I Vojtovich L ta in K Baltiya druk 2011 176 s Malik Volodimir Kirilovich Istorichni romani Cherleni shiti Knyaz Igor PosilannyaNovgorod Siverske knyazivstvo Siverske knyazivstvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4