Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сту́гна — річка в Україні, в межах Фастівського та Обухівського районів Київської області. Права притока Дніпра (басейн Чорного моря).
| Стугна | |
|---|---|
 | |
| 50°06′01″ пн. ш. 30°01′04″ сх. д. / 50.100408000027776723° пн. ш. 30.018008000027776916° сх. д. | |
| Витік | біля північної околиці с. Велика Снітинка |
| • координати | 50°06′01″ пн. ш. 30°01′04″ сх. д. / 50.100408000027776723° пн. ш. 30.018008000027776916° сх. д. |
| Гирло | Дніпро |
| • координати | 50°09′30″ пн. ш. 30°44′25″ сх. д. / 50.15860200002777702° пн. ш. 30.74029500002777837° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |  Україна, Київська область |
| Регіон | Київська область |
| Довжина | 69,5 км |
| Площа басейну: | 787 км² |
| Притоки: | , Очеретянка, Бугаївка, Тихань (ліві), Хорватка, Чортиха, Барахтянка, Раківка, Кобринка (праві) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Довжина 69,5 км, сточище 787 км². Похил річки 1,7 м/км. Заплава двобічна, завширшки до 500 м. Річище помірно звивисте, пересічна ширина в середній течії 10 м, глибина 0,8—1 м. Долина переважно трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, завглибшки до 50 м. Споруджено багато ставків. У середній та нижній течії забруднена стічними водами.
Розташування
Стугна бере початок біля північної околиці села Велика Снітинка. Тече в межах Придніпровської височини спершу на північний схід, далі — переважно на схід. Впадає до Дніпра на північ від міста Українка.
На Стугні розташовані міста: Васильків, Обухів (частково) та Українка, а також смт Борова і декілька сіл.
Притоки
, Очеретянка, Бугаївка, Тихань (ліві), Хорватка, Чортиха, Барахтянка, Раківка, Кобринка (праві).
Природоохоронні території
На р. Стугна в Обухівському районі розташований лісовий заказник Стугна площею 58,5 га.
Походження назви
Стугна — назва з балтських мов аналогічна річкам: Дугна, Вердуга, Дьогна в Росії. В даному ареалі досить багато балтомовних гідронімів.
Історія
Найдавніша історія Стугни пов'язана з проживанням біля неї та її освоєння племен різних археологічних культур: у період неоліту Культура ямково-гребінцевої кераміки кінець (5-го — початок 4-го тисячоліття до н. е.), енеоліту — Трипільська культура (4-3 тисячоліття до н. е.) і Культура кулястих амфор (2300—2000 роки до н. е.), Бронзова доба — Середньодніпровська культура (22-18 століття до н. е.), Залізна доба — Чорноліська культура (IX-VIII століття до н. е.). Пізніше у VII-III столітті до н. е. територія річки входила до ареалу розселення племен скіфів-орачів і неврів. В дослов'янський період на території річки мешкали племена Зарубинецької культури (II-I століття до н. е.), у I-II столітті — сармати та венеди.
Період раннього середньовіччя представлений біля річки племенами культурами типу празько-корчацька та лука-райковецька. У VI-ІХ столітті Стугна знаходилася в ареалі розселення східнослов'янського племені полян. З кінця IX до середини XIII річка була територією Київської Русі (в адміністративному відношенні була територією Київського князівства до його ліквідації у 1470 році). За часів Володимира Великого Стугна грала роль другого після річки Рось, внутрішнього рубежу оборони Києва з півдня від набігів степових кочівників. Фортецями на берегах Стугни, відомими як Стугнинська оборонна лінія, служили Васильків, Заріччя, Тумащь, Трипілля.
26 травня 1093 року на правому березі Стугни відбулася битва між військом руських князів і половцями, що закінчилася поразкою русів. Тоді в річці потонув переяславський князь Ростислав Всеволодович.
Після Монгольської навали на Русь, фактично з грудня 1240 року річка стає частиною Монгольської імперії (з 1266 року — Золотої Орди). В 1362 року приєднується до Великого князівства Литовського. 1569 року в результаті Люблінської унії опиняється у складі Польщі. В 1648 році, під час повстання Богдана Хмельницького Стугна увійшла до складу новоствореної козацької Гетьманщини. За Андрусівським перемир'ям річка була поділена між Польщею (більший відрізок — територія басейну річки у нинішніх Фастівському, Васильківському та велика частина Обухівського району) та Росією (невеликий відрізок Обухівського району). Тобто, водна артерія стала поділена між Правобережним і Лівобережним гетьманами. Вічний мир 1686 року підтвердив цей розподіл. Після другого поділу Польщі з 1793 року вся Стугна опинилася у складі Російської імперії (так було до 1917 року).
Під час революційних змагань 1917—1921 років територія річки опинялася у короткочасному володінні різник держав та військ. З березня 1917 року в результаті Лютневої революції влада над річкою формально перейшла до Української Центральної ради (з листопада стала територією Української Народної Республіки). У січні-березні 1918 року річка контролювалася більшовицькою армією. Але в березні 1918 року її окупували німецькі війська і влада над нею спочатку перейшла до УНР, а з 29 квітня стала входити до території Української Держави Павла Скоропадського. З листопаді 1918 року в результаті повстання проти німецьких військ юрисдикцію над річкою встановлює Директорії УНР. У лютому 1919 року більшовики знову захопили річку. Та проти радянської влади відразу повстали жителі Обухівщини, підтримуючи дії отамана-«незалежника» Зеленого. Через це протягом декількох місяців річка в різні періоди в різних обсягах контролювалася отаманом Зеленим і радянськими військами. З тим, 12 травня 1919 року повстанці були розбиті під Обуховом батальйоном Київського губвійськомату. На початку травня 1920 року об'єднані армії Польщі та Директорії УНР зайняли річку, проте через контрнаступ радянської армії змушені були на початку червня відступити. З даного часу над річкою остаточно встановлюється радянська влада. У липні-серпні 1941 року гітлерівські німецькі війська окупували сточище Стугни, але в листопаді 1943 року Червона армія повернула водяну артерію під юрисдикцію радянської влади.
До побудови Трипільської ТЕС в 1960-х-1970-х роках Стугна зливалася з річкою Красною, але потім для Стугни було прорито нове гирло. Ширина річки зросла до 50—60 метрів, що створює сприятливі умови для судноплавства, водного відпочинку і рибного лову. З проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року річка є територією України. З 1990-х років привабливу прибережну смугу річки стали придбати собі та активно забудовувати під елітні дачі відомі й заможні громадяни (наприклад: Віктор Медведчук, Олег Тягнибок, за деякими даними один з братів Суркісів та інші). З тим, як виявили журналісти, деякі з елітних дач знаходяться на території заповідника «Стугна», в якому заборонена забудова (тобто забудова могла здійснюватися шляхом рейдерства природоохоронної території за підтримки місцевої влади).
Екологічна ситуація
В липні 2016 року в засобах масової інформації з'явилися публікації, в яких зазначалося, що колір води біля Василькова набув червоного кольору. Ймовірною причиною називався витік хімікатів на фабриці з виготовлення красів. Також вода набула запаху ацетону, а риба загинула.
Примітки
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 33.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 46.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 68.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 100.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 117.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 114.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 139.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1994. Кн. 1. С. 142.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1995. Кн. 2. С. 40.
- Давня історія України. Толочко П. П. (кер. авт. колективу) — К., 1995. Кн. 2. С. 48.
- Національне відродження України / Україна крізь віки. Т. 9. — К., 1999. С. 39.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- dialoginfo.org›zgorila-dacha-vidomogo-politika/
- . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 8 лютого 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - byaly.rybalka.com›blog/view/8373/part5/
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 8 лютого 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 535
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 100. — (№ 1687).
Посилання
- Городища часів Київської Русі на річці Стугна
- Стугна в місті Василькові [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стугна
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stugna Stu gna richka v Ukrayini v mezhah Fastivskogo ta Obuhivskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti Prava pritoka Dnipra basejn Chornogo morya StugnaStugna bilya mista Ukrayinka50 06 01 pn sh 30 01 04 sh d 50 100408000027776723 pn sh 30 018008000027776916 sh d 50 100408000027776723 30 018008000027776916Vitik bilya pivnichnoyi okolici s Velika Snitinka koordinati 50 06 01 pn sh 30 01 04 sh d 50 100408000027776723 pn sh 30 018008000027776916 sh d 50 100408000027776723 30 018008000027776916Girlo Dnipro koordinati 50 09 30 pn sh 30 44 25 sh d 50 15860200002777702 pn sh 30 74029500002777837 sh d 50 15860200002777702 30 74029500002777837Basejn basejn DnipraKrayini Ukrayina Kiyivska oblastRegion Kiyivska oblastDovzhina 69 5 kmPlosha basejnu 787 km Pritoki Ocheretyanka Bugayivka Tihan livi Horvatka Chortiha Barahtyanka Rakivka Kobrinka pravi Mediafajli u VikishovishiOpisDovzhina 69 5 km stochishe 787 km Pohil richki 1 7 m km Zaplava dvobichna zavshirshki do 500 m Richishe pomirno zviviste peresichna shirina v serednij techiyi 10 m glibina 0 8 1 m Dolina perevazhno trapeciyepodibna zavshirshki do 2 5 km zavglibshki do 50 m Sporudzheno bagato stavkiv U serednij ta nizhnij techiyi zabrudnena stichnimi vodami RoztashuvannyaStugna bere pochatok bilya pivnichnoyi okolici sela Velika Snitinka Teche v mezhah Pridniprovskoyi visochini spershu na pivnichnij shid dali perevazhno na shid Vpadaye do Dnipra na pivnich vid mista Ukrayinka Na Stugni roztashovani mista Vasilkiv Obuhiv chastkovo ta Ukrayinka a takozh smt Borova i dekilka sil Pritoki Ocheretyanka Bugayivka Tihan livi Horvatka Chortiha Barahtyanka Rakivka Kobrinka pravi Prirodoohoronni teritoriyiNa r Stugna v Obuhivskomu rajoni roztashovanij lisovij zakaznik Stugna plosheyu 58 5 ga Pohodzhennya nazviStugna nazva z baltskih mov analogichna richkam Dugna Verduga Dogna v Rosiyi V danomu areali dosit bagato baltomovnih gidronimiv IstoriyaStugna v misti VasilkivStugna iz visochin dorogi na Obuhiv Najdavnisha istoriya Stugni pov yazana z prozhivannyam bilya neyi ta yiyi osvoyennya plemen riznih arheologichnih kultur u period neolitu Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki kinec 5 go pochatok 4 go tisyacholittya do n e eneolitu Tripilska kultura 4 3 tisyacholittya do n e i Kultura kulyastih amfor 2300 2000 roki do n e Bronzova doba Serednodniprovska kultura 22 18 stolittya do n e Zalizna doba Chornoliska kultura IX VIII stolittya do n e Piznishe u VII III stolitti do n e teritoriya richki vhodila do arealu rozselennya plemen skifiv orachiv i nevriv V doslov yanskij period na teritoriyi richki meshkali plemena Zarubineckoyi kulturi II I stolittya do n e u I II stolitti sarmati ta venedi Period rannogo serednovichchya predstavlenij bilya richki plemenami kulturami tipu prazko korchacka ta luka rajkovecka U VI IH stolitti Stugna znahodilasya v areali rozselennya shidnoslov yanskogo plemeni polyan Z kincya IX do seredini XIII richka bula teritoriyeyu Kiyivskoyi Rusi v administrativnomu vidnoshenni bula teritoriyeyu Kiyivskogo knyazivstva do jogo likvidaciyi u 1470 roci Za chasiv Volodimira Velikogo Stugna grala rol drugogo pislya richki Ros vnutrishnogo rubezhu oboroni Kiyeva z pivdnya vid nabigiv stepovih kochivnikiv Fortecyami na beregah Stugni vidomimi yak Stugninska oboronna liniya sluzhili Vasilkiv Zarichchya Tumash Tripillya 26 travnya 1093 roku na pravomu berezi Stugni vidbulasya bitva mizh vijskom ruskih knyaziv i polovcyami sho zakinchilasya porazkoyu rusiv Todi v richci potonuv pereyaslavskij knyaz Rostislav Vsevolodovich Pislya Mongolskoyi navali na Rus faktichno z grudnya 1240 roku richka staye chastinoyu Mongolskoyi imperiyi z 1266 roku Zolotoyi Ordi V 1362 roku priyednuyetsya do Velikogo knyazivstva Litovskogo 1569 roku v rezultati Lyublinskoyi uniyi opinyayetsya u skladi Polshi V 1648 roci pid chas povstannya Bogdana Hmelnickogo Stugna uvijshla do skladu novostvorenoyi kozackoyi Getmanshini Za Andrusivskim peremir yam richka bula podilena mizh Polsheyu bilshij vidrizok teritoriya basejnu richki u ninishnih Fastivskomu Vasilkivskomu ta velika chastina Obuhivskogo rajonu ta Rosiyeyu nevelikij vidrizok Obuhivskogo rajonu Tobto vodna arteriya stala podilena mizh Pravoberezhnim i Livoberezhnim getmanami Vichnij mir 1686 roku pidtverdiv cej rozpodil Pislya drugogo podilu Polshi z 1793 roku vsya Stugna opinilasya u skladi Rosijskoyi imperiyi tak bulo do 1917 roku Pid chas revolyucijnih zmagan 1917 1921 rokiv teritoriya richki opinyalasya u korotkochasnomu volodinni riznik derzhav ta vijsk Z bereznya 1917 roku v rezultati Lyutnevoyi revolyuciyi vlada nad richkoyu formalno perejshla do Ukrayinskoyi Centralnoyi radi z listopada stala teritoriyeyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U sichni berezni 1918 roku richka kontrolyuvalasya bilshovickoyu armiyeyu Ale v berezni 1918 roku yiyi okupuvali nimecki vijska i vlada nad neyu spochatku perejshla do UNR a z 29 kvitnya stala vhoditi do teritoriyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pavla Skoropadskogo Z listopadi 1918 roku v rezultati povstannya proti nimeckih vijsk yurisdikciyu nad richkoyu vstanovlyuye Direktoriyi UNR U lyutomu 1919 roku bilshoviki znovu zahopili richku Ta proti radyanskoyi vladi vidrazu povstali zhiteli Obuhivshini pidtrimuyuchi diyi otamana nezalezhnika Zelenogo Cherez ce protyagom dekilkoh misyaciv richka v rizni periodi v riznih obsyagah kontrolyuvalasya otamanom Zelenim i radyanskimi vijskami Z tim 12 travnya 1919 roku povstanci buli rozbiti pid Obuhovom bataljonom Kiyivskogo gubvijskomatu Na pochatku travnya 1920 roku ob yednani armiyi Polshi ta Direktoriyi UNR zajnyali richku prote cherez kontrnastup radyanskoyi armiyi zmusheni buli na pochatku chervnya vidstupiti Z danogo chasu nad richkoyu ostatochno vstanovlyuyetsya radyanska vlada U lipni serpni 1941 roku gitlerivski nimecki vijska okupuvali stochishe Stugni ale v listopadi 1943 roku Chervona armiya povernula vodyanu arteriyu pid yurisdikciyu radyanskoyi vladi Do pobudovi Tripilskoyi TES v 1960 h 1970 h rokah Stugna zlivalasya z richkoyu Krasnoyu ale potim dlya Stugni bulo prorito nove girlo Shirina richki zrosla do 50 60 metriv sho stvoryuye spriyatlivi umovi dlya sudnoplavstva vodnogo vidpochinku i ribnogo lovu Z progoloshennyam nezalezhnosti 24 serpnya 1991 roku richka ye teritoriyeyu Ukrayini Z 1990 h rokiv privablivu priberezhnu smugu richki stali pridbati sobi ta aktivno zabudovuvati pid elitni dachi vidomi j zamozhni gromadyani napriklad Viktor Medvedchuk Oleg Tyagnibok za deyakimi danimi odin z brativ Surkisiv ta inshi Z tim yak viyavili zhurnalisti deyaki z elitnih dach znahodyatsya na teritoriyi zapovidnika Stugna v yakomu zaboronena zabudova tobto zabudova mogla zdijsnyuvatisya shlyahom rejderstva prirodoohoronnoyi teritoriyi za pidtrimki miscevoyi vladi Ekologichna situaciyaV lipni 2016 roku v zasobah masovoyi informaciyi z yavilisya publikaciyi v yakih zaznachalosya sho kolir vodi bilya Vasilkova nabuv chervonogo koloru Jmovirnoyu prichinoyu nazivavsya vitik himikativ na fabrici z vigotovlennya krasiv Takozh voda nabula zapahu acetonu a riba zaginula PrimitkiDavnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 33 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 46 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 68 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 100 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 117 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 114 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 139 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1994 Kn 1 S 142 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1995 Kn 2 S 40 Davnya istoriya Ukrayini Tolochko P P ker avt kolektivu K 1995 Kn 2 S 48 Nacionalne vidrodzhennya Ukrayini Ukrayina kriz viki T 9 K 1999 S 39 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2016 dialoginfo org zgorila dacha vidomogo politika Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya byaly rybalka com blog view 8373 part5 Arhiv originalu za 27 serpnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2016 DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 535 Katalog richok Ukrayini K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 100 1687 PosilannyaPortal Geografiya Gorodisha chasiv Kiyivskoyi Rusi na richci Stugna Stugna v misti Vasilkovi 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stugna Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi