Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волгогра́д (до 1925 року — Царицин, до 1961 року — Сталінград), інколи Сарису́ (тат. Сарысу, трансліт. Sarısu) — місто в Росії, адміністративний центр Волгоградської області, місто-герой.
| місто Волгоград | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Волгоградська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 18401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 18701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1589 | ||||
| Статус міста | 1780 | ||||
| Населення | ▼ 1 001 183 осіб (2022) | ||||
| Площа | 565 км² | ||||
| Густота населення | 1777 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 400001-400138 | ||||
| Телефонний код | +7 844 | ||||
| Географічні координати: | 48°42′31″ пн. ш. 44°30′53″ сх. д. / 48.70861111113888597° пн. ш. 44.51472222225000053° сх. д.Координати: 48°42′31″ пн. ш. 44°30′53″ сх. д. / 48.70861111113888597° пн. ш. 44.51472222225000053° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3 | ||||
| Висота над рівнем моря | 0-102 м | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | www.volgadmin.ru | ||||
| Міський голова | Гусєва Ірина Михайлівна | ||||
| Мапа | |||||
  Волгоград  Волгоград | |||||
|
| |||||
| | |||||
Розташований на р. Волга. Населення — 1 017 451 (12 місце по чисельності серед міст Росії) мешканців (2015), в агломерації — 1 517 000 мешканців (2010). Волгоград — значний промисловий центр та транспортний вузол. Має декілька вузів, музеїв та театрів.
Заснований в 1589 р. як фортеця, став містом в 1780 р. До 1925 р. мав назву Царицин (від тюркського «сари-цин» — «жовтий острів»), а із 1925 р. до 1961 р. — назву Сталінград.
Географія
Волгоград — одне з найдовших міст Росії. Протяжність міста уздовж Волги становить понад 61 км. Основна частина міста розташована на правому березі Волги, але до міської межі також входить населений острів і низка дрібних нежилих островів: Голодний, Грошовий тощо.
У межах міста є міст через Волгу, до північної околиці міста примикає перехід, що проходить по греблі Волзької ГЕС. Він сполучає Волгоград з містом-супутником Волзький і перебуває в територіальному підпорядкуванні останнього. В 2009 добудовано першу чергу мосту через Волгу Волгоградський міст, що сполучає центр міста з Краснослободськом. Продовження комплексу перетне Волго-Ахтубінську заплаву і річку Ахтуба і пов'яже I, II та III поздовжні автомагістралі Волгограду одна з одною та з існуючою трасою Волзький — Ленінськ.
На території Красноармійського району на півдні Волгограда починається Волго-Донський судноплавний канал імені Леніна — ланка єдиної глибоководної транспортної системи європейської частини Росії. Через нього в межах міста перекинутий один автомобільний і один залізничний міст.
Адміністративний поділ
Адміністративно місто поділяється на вісім районів. У порядку їх географічного розташування з півночі на південь:
Клімат
Клімат помірно континентальний. Середня кількість опадів — 330 мм на рік. Середні температури: січня –7,3°C (до −32 °C), липня +24,2 °C (до 43 °C). Можливі різкі перепади температур. Зима помірно холодна, з частими відлигами і похолоданнями. Найхолодніший місяць року — лютий. Літо спекотне, можливі температури повітря до 43 градусів.
| Клімат Волгограда | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12,0 | 14,0 | 21,4 | 28,9 | 37,7 | 39,2 | 43,1 | 39,0 | 38,0 | 31,5 | 18,2 | 11,0 | 43,1 |
| Середній максимум, °C | −4,5 | −4,3 | 2,6 | 15,4 | 22,7 | 26,9 | 29,3 | 27,9 | 21,6 | 12,2 | 4,0 | −1,9 | 12,7 |
| Середня температура, °C | −7,3 | −7,5 | −1,4 | 9,4 | 15,9 | 20,8 | 22,8 | 21,3 | 15,0 | 7,2 | −0,1 | −4,5 | 7,6 |
| Середній мінімум, °C | −10,7 | −10,7 | −4,5 | 5,1 | 12,0 | 16,1 | 18,4 | 17,1 | 11,6 | 4,0 | −1,3 | −7 | 4,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −32,6 | −32,1 | −26,1 | −10,1 | −2,6 | 2,0 | 7,0 | 2,8 | −3 | −12,2 | −21,7 | −29,5 | −32,6 |
| Норма опадів, мм | 37 | 29 | 26 | 25 | 37 | 37 | 37 | 37 | 26 | 24 | 43 | 46 | 404 |
| Джерело: [2] | |||||||||||||
Історія
Першу назву міста Царицин вперше було згадано англійським мандрівником Беррі у 1579 році, але відносилася вона не до міста, а до острова на Волзі. Походження назви зазвичай зводять до тюркської «сари-су» (жовта вода) або «сари-син» (жовтий острів). Датою заснування міста прийнято вважати 2 липня 1589, коли назву Царицинської фортеці вперше було згадано в царській грамоті. Фортеця розташовувалась трохи вище впадіння в Волгу річки Цариці на високому правому березі.
До виникнення Царицина в гирлі річки Цариці існувало поселення Золотої Орди.
У 1607 році у фортеці було повстання проти царських військ, придушене через півроку. У 1608 році в місті з'явилася перша кам'яна церква — Іоана Предтечі.
На початку XVII століття гарнізон фортеці становив 350—400 осіб.
У 1670 році фортеця була взята військами Степана Разіна, через місяць лишили її. У 1708 році близько місяця фортеця перебувала в руках повсталих козаків Кіндрата Булавіна. В 1717 році її було пограбовано кримськими і кубанськими татарами. Пізніше, в 1774 році, місто безуспішно штурмував Омелян Пугачов.
У 1691 в Царицині заснована митниця.
У 1708 Царицин приписаний до Казанської губернії, в 1719 — до Астраханської, з 1779 — у Саратовському намісництві. З 1773 місто стало воєводським, а з 1780 — повітове місто Саратовського намісництва (потім губернії). За переписом 1720 року у місті проживало 408 осіб.
Населення міста в XIX столітті швидко зростало: якщо в 1807 році в Царицині проживало менше 3 тисяч осіб, то до 1900 — вже близько 84 тисяч.
Перша залізниця з'явилася в місті в 1862 році.
Перший театр відкрився у 1872, а кінотеатр — в 1907 році.
У 1913 році в Царицині з'явився трамвай, а в центрі були встановлені перші електричні ліхтарі.
Під час громадянської війни в листопаді 1917 року в Царицині були проголошена радянська влада (див. Бій під Царициним). У 1918 році Царицин обложено білими військами отамана Краснова, три штурми були відбиті. Однак у червні 1919 року Царицин був узятий військами генерала Денікіна, які залишили місто в січні 1920 року.
Місто було перейменовано на Сталінград 10 квітня 1925.
У 1931 році у межі міста включено німецьке поселення-колонію Сарепта (заснована в 1765), що стало пізніше найбільшим районом міста — Красноармійським.
Перший інститут відкрився в 1930 році, роком пізніше був відкритий і педагогічний інститут.
Найсерйознішим потрясінням в історії міста стала Німецько-радянська війна. Сталінградська битва розпочалася 17 липня 1942 року, а 23 серпня місто зазнало масованого бомбардування, що знищило або серйозно пошкодило велику частину міських будівель. У вересні бої йшли вже в центрі міста. Битва за Сталінград є однією з найбільших битв в історії всього людства. У Сталінграді відбувалися бої небаченої інтенсивності. Наприклад, центральний вокзал міста переходив з рук в руки тринадцять разів, а відомий Мамаєв курган (одна з висот Волгограда) було захоплено і знову відбито вісім разів. Через інтенсивні бої курган змінив свої обриси. Все ж таки, наступаючим військам вермахту не вдалося зламати опір захисників міста. 19 листопада розпочався контрнаступ радянських військ, незабаром німецько-фашистське угруповання опинилося в оточенні. 31 січня 1943 її командувач генерал-фельдмаршал Паулюс здався в полон, а 2 лютого, з ліквідацією залишків оточеного угруповання, Сталінградська битва була закінчена. Почалося відновлення практично повністю зруйнованого міста.
10 листопада 1961 місто Сталінград з ідеологічних причин за рішенням XXII з'їзду КПРС було перейменовано на Волгоград.
Промисловість
- Волгоградська ТЕЦ-2
- ВАТ
- ЗАТ
- ВАТ «СУАЛ» філія
- ВАТ
- Волгоградський завод ВАТ
- ВАТ
- ВАТ
- ВАТ
- ТОВ
- ЗАТ «Силд ейр Каустик»
- ВАТ
- ВАТ
- Волгоградський керамічний завод
- ВАТ «Волгоградський завод залізобетонних виробів № 1»
- ВАТ ВЗТИ «Термостепс»
- ЗАТ «Промбудконструкція»
- ЗАТ ВО «Завод силікатної цегли»
- ТОВ «Волгоградський гіпсовий завод»
- ТОВ «Волма»
- ВАТ
- ТОВ «Волгоградська машинобудівна компанія ВгТЗ»
- ВАТ
- ТОВ
- ЗАТ (Тролейбусний завод)
- ВАТ
- ЗАТ
- ВАТ
- ВАТ
- ВАТ
- ЗАТ НП
- ВАТ (філія Молочний комбінат «Волгоградський»)
- ВАТ «Волгом'ясомолторг»
- ВАТ Волгоградський гірчично-маслоробний завод «Сарепта»
- ТОВ «Ансей ВМК»
- ЗАТ НВО
Транспорт
Громадський транспорт
Громадський транспорт міста представлений автобусами, тролейбусами (див. ), трамваями (див. Волгоградський трамвай), швидкісним трамваєм та міською електричкою.
Міжміський транспорт
Через місто проходить Приволзька залізниця (у Волгограді центр її Волгоградського відділення) — станції та , європейський маршрут E40, а також федеральна траса «Каспій» (М6). Місто має річковий вокзал та міжнародний аеропорт «Волгоград».
Освіта
Вищі навчальні заклади Волгограда
- Волгоградський муніципальний інститут мистецтв ім. П. А. Серебрякова
- Волгоградський державний університет
- (сайт[недоступне посилання з червня 2019])
- ,
Наука
Культура
Музеї
- Музей-заповідник «Сталінградська битва»
- Волгоградський обласний краєзнавчий музей
- Волгоградський музей образотворчих мистецтв імені І. І. Машкова
- Історико-етнографічний і архітектурний музей-заповідник «Стара Сарепта»
Театри та концертні зали
- Волгоградський музичний театр
- Волгоградський театр юного глядача
- Волгоградський молодіжний театр
- Волгоградський театр одного актора
- Волгоградська лабораторія сучасного театру
- Волгоградський Центральний концертний зал (домашня сцена Волгоградського академічного симфонічного оркестру)
Цікаві факти
У 1915–1917 роках в Чорному Яру біля Царицина, а потім — у самому Царицині в таборі для військовополонених вояків австрійської армії перебував Євген Коновалець, згодом — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів
Персоналії
- Поліцеймако Віталій Павлович (1906—1967) — радянський російський актор театру і кіно
- Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна (1942—2016) — українська та радянська актриса театру і кіно
- Сотникова Віра Михайлівна (* 1960) — радянська і російська актриса театру і кіно, телеведуча
- Апексімова Ірина Вікторівна (* 1966) — радянська і російська актриса і режисерка театру та кіно, театральна діячка, співачка, телеведуча.
- Василенко Надія Володимирівна — українська науковиця, доктор педагогічних наук, професор, відмінник освіти України.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Volgograd |
- Славная летопись нашего края: Хроника дат и событий по Волгоградской области (1556—2001 гг.): 277 хронолог. записей / Волгогр. ОУНБ им. М. Горького; Сост. В. Ю. Зоткина; Ред. И. С. Плюхина. — Волгоград, 2001. — 22 с. См. также .
- Пачкалов А. В. Предшественники Царицына // Золотоордынская цивилизация. Вып. 1. — Казань, 2009. — С. 137—141.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 5 січня 2010.
Посилання
- Сайт адміністрації Волгограда(рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 січня 2010.
- Картографічний фонд Волгограда(рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 січня 2010.
- Сайт Волгоградської міської думи(рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 січня 2010.
- Спортивний Волгоград(рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
- Офіційний сайт футбольного клубу "Волгоград"(рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
- ДСОО Волзька хвиля (рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volgogra d do 1925 roku Caricin do 1961 roku Stalingrad inkoli Sarisu tat Sarysu translit Sarisu misto v Rosiyi administrativnij centr Volgogradskoyi oblasti misto geroj misto Volgograd Gerb Prapor Batkivshina mati kliche zaliznichnij vokzal planetarij metrotram mlin Gergardtu Mamayiv kurgan Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Volgogradska oblast Kod ZKATU 18401000000 Kod ZKTMO 18701000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1589 Status mista 1780 Naselennya 1 001 183 osib 2022 Plosha 565 km Gustota naselennya 1777 osib km Poshtovi indeksi 400001 400138 Telefonnij kod 7 844 Geografichni koordinati 48 42 31 pn sh 44 30 53 sh d 48 70861111113888597 pn sh 44 51472222225000053 sh d 48 70861111113888597 44 51472222225000053 Koordinati 48 42 31 pn sh 44 30 53 sh d 48 70861111113888597 pn sh 44 51472222225000053 sh d 48 70861111113888597 44 51472222225000053 Chasovij poyas 3 Visota nad rivnem morya 0 102 m Vlada Vebstorinka www volgadmin ru Miskij golova Gusyeva Irina Mihajlivna Mapa Volgograd Volgograd Volgograd u Vikishovishi Roztashovanij na r Volga Naselennya 1 017 451 12 misce po chiselnosti sered mist Rosiyi meshkanciv 2015 v aglomeraciyi 1 517 000 meshkanciv 2010 Volgograd znachnij promislovij centr ta transportnij vuzol Maye dekilka vuziv muzeyiv ta teatriv Zasnovanij v 1589 r yak fortecya stav mistom v 1780 r Do 1925 r mav nazvu Caricin vid tyurkskogo sari cin zhovtij ostriv a iz 1925 r do 1961 r nazvu Stalingrad GeografiyaVolgograd odne z najdovshih mist Rosiyi Protyazhnist mista uzdovzh Volgi stanovit ponad 61 km Osnovna chastina mista roztashovana na pravomu berezi Volgi ale do miskoyi mezhi takozh vhodit naselenij ostriv i nizka dribnih nezhilih ostroviv Golodnij Groshovij tosho U mezhah mista ye mist cherez Volgu do pivnichnoyi okolici mista primikaye perehid sho prohodit po grebli Volzkoyi GES Vin spoluchaye Volgograd z mistom suputnikom Volzkij i perebuvaye v teritorialnomu pidporyadkuvanni ostannogo V 2009 dobudovano pershu chergu mostu cherez Volgu Volgogradskij mist sho spoluchaye centr mista z Krasnoslobodskom Prodovzhennya kompleksu peretne Volgo Ahtubinsku zaplavu i richku Ahtuba i pov yazhe I II ta III pozdovzhni avtomagistrali Volgogradu odna z odnoyu ta z isnuyuchoyu trasoyu Volzkij Leninsk Na teritoriyi Krasnoarmijskogo rajonu na pivdni Volgograda pochinayetsya Volgo Donskij sudnoplavnij kanal imeni Lenina lanka yedinoyi glibokovodnoyi transportnoyi sistemi yevropejskoyi chastini Rosiyi Cherez nogo v mezhah mista perekinutij odin avtomobilnij i odin zaliznichnij mist Administrativnij podilAdministrativno misto podilyayetsya na visim rajoniv U poryadku yih geografichnogo roztashuvannya z pivnochi na pivden Traktorozavodskij Krasnooktyabrskij Dzerzhinskij Centralnij Voroshilovskij Sovyetskij Kirovskij KrasnoarmijskijKlimatKlimat pomirno kontinentalnij Serednya kilkist opadiv 330 mm na rik Seredni temperaturi sichnya 7 3 C do 32 C lipnya 24 2 C do 43 C Mozhlivi rizki perepadi temperatur Zima pomirno holodna z chastimi vidligami i poholodannyami Najholodnishij misyac roku lyutij Lito spekotne mozhlivi temperaturi povitrya do 43 gradusiv Klimat Volgograda Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 12 0 14 0 21 4 28 9 37 7 39 2 43 1 39 0 38 0 31 5 18 2 11 0 43 1 Serednij maksimum C 4 5 4 3 2 6 15 4 22 7 26 9 29 3 27 9 21 6 12 2 4 0 1 9 12 7 Serednya temperatura C 7 3 7 5 1 4 9 4 15 9 20 8 22 8 21 3 15 0 7 2 0 1 4 5 7 6 Serednij minimum C 10 7 10 7 4 5 5 1 12 0 16 1 18 4 17 1 11 6 4 0 1 3 7 4 2 Absolyutnij minimum C 32 6 32 1 26 1 10 1 2 6 2 0 7 0 2 8 3 12 2 21 7 29 5 32 6 Norma opadiv mm 37 29 26 25 37 37 37 37 26 24 43 46 404 Dzherelo 2 IstoriyaVechirnij Volgograd Kazanskij sobor Pershu nazvu mista Caricin vpershe bulo zgadano anglijskim mandrivnikom Berri u 1579 roci ale vidnosilasya vona ne do mista a do ostrova na Volzi Pohodzhennya nazvi zazvichaj zvodyat do tyurkskoyi sari su zhovta voda abo sari sin zhovtij ostriv Datoyu zasnuvannya mista prijnyato vvazhati 2 lipnya 1589 koli nazvu Caricinskoyi forteci vpershe bulo zgadano v carskij gramoti Fortecya roztashovuvalas trohi vishe vpadinnya v Volgu richki Carici na visokomu pravomu berezi Do viniknennya Caricina v girli richki Carici isnuvalo poselennya Zolotoyi Ordi U 1607 roci u forteci bulo povstannya proti carskih vijsk pridushene cherez pivroku U 1608 roci v misti z yavilasya persha kam yana cerkva Ioana Predtechi Na pochatku XVII stolittya garnizon forteci stanoviv 350 400 osib U 1670 roci fortecya bula vzyata vijskami Stepana Razina cherez misyac lishili yiyi U 1708 roci blizko misyacya fortecya perebuvala v rukah povstalih kozakiv Kindrata Bulavina V 1717 roci yiyi bulo pograbovano krimskimi i kubanskimi tatarami Piznishe v 1774 roci misto bezuspishno shturmuvav Omelyan Pugachov U 1691 v Caricini zasnovana mitnicya U 1708 Caricin pripisanij do Kazanskoyi guberniyi v 1719 do Astrahanskoyi z 1779 u Saratovskomu namisnictvi Z 1773 misto stalo voyevodskim a z 1780 povitove misto Saratovskogo namisnictva potim guberniyi Za perepisom 1720 roku u misti prozhivalo 408 osib Naselennya mista v XIX stolitti shvidko zrostalo yaksho v 1807 roci v Caricini prozhivalo menshe 3 tisyach osib to do 1900 vzhe blizko 84 tisyach Persha zaliznicya z yavilasya v misti v 1862 roci Pershij teatr vidkrivsya u 1872 a kinoteatr v 1907 roci U 1913 roci v Caricini z yavivsya tramvaj a v centri buli vstanovleni pershi elektrichni lihtari Pid chas gromadyanskoyi vijni v listopadi 1917 roku v Caricini buli progoloshena radyanska vlada div Bij pid Caricinim U 1918 roci Caricin oblozheno bilimi vijskami otamana Krasnova tri shturmi buli vidbiti Odnak u chervni 1919 roku Caricin buv uzyatij vijskami generala Denikina yaki zalishili misto v sichni 1920 roku Misto bulo perejmenovano na Stalingrad 10 kvitnya 1925 U 1931 roci u mezhi mista vklyucheno nimecke poselennya koloniyu Sarepta zasnovana v 1765 sho stalo piznishe najbilshim rajonom mista Krasnoarmijskim Pershij institut vidkrivsya v 1930 roci rokom piznishe buv vidkritij i pedagogichnij institut Najserjoznishim potryasinnyam v istoriyi mista stala Nimecko radyanska vijna Stalingradska bitva rozpochalasya 17 lipnya 1942 roku a 23 serpnya misto zaznalo masovanogo bombarduvannya sho znishilo abo serjozno poshkodilo veliku chastinu miskih budivel U veresni boyi jshli vzhe v centri mista Bitva za Stalingrad ye odniyeyu z najbilshih bitv v istoriyi vsogo lyudstva U Stalingradi vidbuvalisya boyi nebachenoyi intensivnosti Napriklad centralnij vokzal mista perehodiv z ruk v ruki trinadcyat raziv a vidomij Mamayev kurgan odna z visot Volgograda bulo zahopleno i znovu vidbito visim raziv Cherez intensivni boyi kurgan zminiv svoyi obrisi Vse zh taki nastupayuchim vijskam vermahtu ne vdalosya zlamati opir zahisnikiv mista 19 listopada rozpochavsya kontrnastup radyanskih vijsk nezabarom nimecko fashistske ugrupovannya opinilosya v otochenni 31 sichnya 1943 yiyi komanduvach general feldmarshal Paulyus zdavsya v polon a 2 lyutogo z likvidaciyeyu zalishkiv otochenogo ugrupovannya Stalingradska bitva bula zakinchena Pochalosya vidnovlennya praktichno povnistyu zrujnovanogo mista 10 listopada 1961 misto Stalingrad z ideologichnih prichin za rishennyam XXII z yizdu KPRS bulo perejmenovano na Volgograd Vid na VolgogradPromislovist inshi movi Volgogradska TEC 2 VAT ZAT VAT SUAL filiya VAT Volgogradskij zavod VAT VAT VAT VAT TOV ZAT Sild ejr Kaustik VAT VAT Volgogradskij keramichnij zavod VAT Volgogradskij zavod zalizobetonnih virobiv 1 VAT VZTI Termosteps ZAT Prombudkonstrukciya ZAT VO Zavod silikatnoyi cegli TOV Volgogradskij gipsovij zavod TOV Volma VAT TOV Volgogradska mashinobudivna kompaniya VgTZ VAT TOV ZAT Trolejbusnij zavod VAT ZAT VAT VAT VAT ZAT NP VAT filiya Molochnij kombinat Volgogradskij VAT Volgom yasomoltorg VAT Volgogradskij girchichno maslorobnij zavod Sarepta TOV Ansej VMK ZAT NVOTransportGromadskij transport Gromadskij transport mista predstavlenij avtobusami trolejbusami div tramvayami div Volgogradskij tramvaj shvidkisnim tramvayem ta miskoyu elektrichkoyu Mizhmiskij transport Cherez misto prohodit Privolzka zaliznicya u Volgogradi centr yiyi Volgogradskogo viddilennya stanciyi inshi movi ta inshi movi yevropejskij marshrut E40 a takozh federalna trasa Kaspij M6 Misto maye richkovij vokzal ta mizhnarodnij aeroport Volgograd OsvitaVishi navchalni zakladi Volgograda Volgogradskij municipalnij institut mistectv im P A Serebryakova Volgogradskij derzhavnij universitet sajt nedostupne posilannya z chervnya 2019 NaukaVolgogradskij institut naftovoyi promislovostiKulturaMuzeyi Muzej zapovidnik Stalingradska bitva Volgogradskij oblasnij krayeznavchij muzej Volgogradskij muzej obrazotvorchih mistectv imeni I I Mashkova Istoriko etnografichnij i arhitekturnij muzej zapovidnik Stara Sarepta Teatri ta koncertni zali Volgogradskij muzichnij teatr Volgogradskij teatr yunogo glyadacha Volgogradskij molodizhnij teatr Volgogradskij teatr odnogo aktora Volgogradska laboratoriya suchasnogo teatru Volgogradskij Centralnij koncertnij zal domashnya scena Volgogradskogo akademichnogo simfonichnogo orkestru Cikavi faktiU 1915 1917 rokah v Chornomu Yaru bilya Caricina a potim u samomu Caricini v tabori dlya vijskovopolonenih voyakiv avstrijskoyi armiyi perebuvav Yevgen Konovalec zgodom polkovnik Armiyi UNR komandant UVO golova Provodu ukrayinskih nacionalistivPersonaliyiPolicejmako Vitalij Pavlovich 1906 1967 radyanskij rosijskij aktor teatru i kino Zaklunna Mironenko Valeriya Gavriyilivna 1942 2016 ukrayinska ta radyanska aktrisa teatru i kino Sotnikova Vira Mihajlivna 1960 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino televeducha Apeksimova Irina Viktorivna 1966 radyanska i rosijska aktrisa i rezhiserka teatru ta kino teatralna diyachka spivachka televeducha Vasilenko Nadiya Volodimirivna ukrayinska naukovicya doktor pedagogichnih nauk profesor vidminnik osviti Ukrayini Div takozhGeneralna okruga StalingradPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volgograd Slavnaya letopis nashego kraya Hronika dat i sobytij po Volgogradskoj oblasti 1556 2001 gg 277 hronolog zapisej Volgogr OUNB im M Gorkogo Sost V Yu Zotkina Red I S Plyuhina Volgograd 2001 22 s Sm takzhe Pachkalov A V Predshestvenniki Caricyna Zolotoordynskaya civilizaciya Vyp 1 Kazan 2009 S 137 141 Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 5 sichnya 2010 PosilannyaSajt administraciyi Volgograda ros Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2010 Kartografichnij fond Volgograda ros Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2010 Sajt Volgogradskoyi miskoyi dumi ros Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2010 Sportivnij Volgograd ros Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2019 Oficijnij sajt futbolnogo klubu Volgograd ros Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2019 DSOO Volzka hvilya ros Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2019