Список монархів Бретані — середньовічної феодальної держави, утвореної на півострові Арморика бритами, яких було витіснено з Британії англосаксами.
Правителі Бретані у різні часи йменувалися «князями», королями, потім герцогами, графами та, врешті, знову герцогами Бретані й перами Франції.
У ранньому Середньовіччі існувала низка бретонських королівств і феодальних володінь, які були об'єднані під владою Номіное.
Королі Бретані
Перший герцог Бретані
Королі Бретані
- 851—857: Еріспое, визнаний королем 851 року Карлом Лисим, син попереднього.
- 857—874: Саломон (бретонською Salaun), визнаний королем 868 року, син Ріваллона III, графа де Поер та сестри Номіное.
У 874 році Саломона було вбито Паскветеном, графом Ванна та Гурваном, графом Ренна й між ними у 874—876 роках спалахнула боротьба за владу. У 876—888 роках до боротьби за владу долучаються спадкоємці попередніх: Ален Великий, граф Ванна та , князь Поеру.
Під владою норманів
У 913—931 роках Бретань займають нормани під керівництвом Рагенольда (Рогнвальда), Фелекана та Інкона. У 931 році Ален Крива Борода та , намагалися звільнити Бретань, але безуспішно.
У 931—937 роках Вільгельм Довгий Меч, герцог Нормандії, завойовує області Котантен і Авраншен та приймає титул герцога Бретонського.
Герцоги Бретані
Нантський дім
- 937—952: Ален II Крива Борода (910—952), герцог Бретані, онук за материнською лінією Алена I Великого.
- 952—бл. 958: Дрого (Дре), герцог Бретані під регентством свого дядька , який доручає адміністративне врядування архієпископові Доля Вікоену, а також Юдікаеля (Юеля) Беранже та графа Анжуйського Фулька Доброго (чоловіка вдови Алена II). Син Алена II й Аделаїди де Блуа, сестри .
- 958—981: Гоель I, герцог Бретані та граф Нанта. Позашлюбний Син Алена II.
- 981—988: Ґуереш, герцог Бретані, та єпископ Нанта. Позашлюбний Син Алена II.
- 988—990: Ален (III), герцог Бретані і граф Нанта, син попереднього.
Реннський дім
- 980—992: Конан I ле Торт, герцог Бретані та .
- 992—1008: Жоффруа I.
- 1008—1012: Гавіза Нормандська, дружина попереднього, вдова-герцогиня і регентша герцогства Бретонського за часів неповноліття свого сина Алена III.
- 1008—1040: Ален III, син Жоффруа I й Гавізи Нормандської.
- 1040—1047: Одо, граф Пент'єврський, регент герцогства Бретонського за часів малолітства свого племінника Конана II.
- 1040—1066: Конан II, син Алена III й Берти де Блуа, дочки графа Еда II де Блуа.
Корнуайський дім
- 1066—1084: Гоель II Корнуайський, чоловік , дочки Алена III й сестри Конана II. Герцог Бретані, граф Корнуая та .
- 1084—1112: Ален IV Фержен, син попередніх.
- 1112—1148: Конан III Гладкий, син попереднього.
- Конан III позбавляє спадку свого Сина Гоеля III та призначає своїм наступником свого онука Конана IV під регентством свого зятя Еда (Еона) де Пороет. Гоель III оскаржує права на герцогство Бретонське у Конана IV й останній був змушений переховуватись в Англії. У 1156 році король Генріх II Англійський знову зводить на престол герцогства Бретонського Конана IV.
- 1148—1153: Гоель III, герцог (претендент) Бретані, потім тільки до 1156 року.
- 1148—1156: Берта I, донька Конана III та дружина Одо, віконта де Пороет з роду Роганів — герцог-регент герцогства Бретонського від імені своєї дружини,
Дім де Пентьєвр
- 1156—1166: Конан IV, герцог Бретані. Як син свого батька , графа де Рішмон, успадковує його титул і стає першим герцогом Бретонським, що носить титул графа де Рішмон (граф Річмонд, в Англії).
- 1166—1201: Констанція I, герцогиня Бретонська і графиня де Рішмон, дочка Конана IV й Маргарити, онуки короля Давида I Святого Шотландського. Змушена була вийти заміж за сина короля Генріха II Англійського, Жоффруа II Плантагенета. Згодом іще двічі була одружена з , графом Честера й Гі де Туаром. Мати герцога Артура I й герцогині Алікс.
- 1201—1203: Артур I, син Констанції I.
Дім де Туар
- 1203—1213: Гі Туар (принц Туару), опікун герцогства Бретонського в період неповноліття своєї дочки Аліси, третій чоловік герцогині Констанції.
- 1203—1221: Аліса I, герцогиня Бретонська, наречена Генріха II, графа де Пентьєвра, потім дружина П'єра де Дре.
Дім де Дре (Капетинги)
- 1213—1237: П'єр I Моклерк (1191—1250), граф де Дре, правитель герцогства Бретонського, спершу як співправитель своєї дружини Аліси, а потім як регент при своєму синові Жанові I Рудому в період його дитинства. Походив із молодшої лінії Капетингського дому.
- 1221—1286: Жан I (1217—1286), герцог Бретонський.
- 1286—1305: Жан II (1240—1305), 1-й герцог і пер Франції з вересня 1297 року.
- 1305—1312: Артур II (1262—1312), герцог Бретонський.
- 1312—1341: Жан III (1286—1341), герцог Бретонський.
|
Війна почалася між Жанною де Пент'євр, яку представляв чоловік Карл де Блуа, і його дядьком Жаном де Монфором, а згодом сином останнього, майбутнім Жаном IV. У 1365 році Жанна де Пент'євр за домовленістю в Геранді відмовилася від прав на герцогство Бретань на користь Жана IV.
Дім де Монфор (Капетинги)
- 1364—1399: Жан IV (V) (бл. 1340—1399), також .
- 1399—1442: Жан V (VI) (1389—1442), також граф де Монфор-л'Аморі.
- 1442—1450: Франциск I (1414—1450), також граф де Монфор-л'Аморі.
- 1450—1457: П'єр II (1418—1457), також граф де Гінгам.
- 1457—1458: Артур III (1393—1457), також відомий як Конетабль де Рішмон, також , конетабль Франції.
- 1458—1488: Франциск II (1435—1488), також граф д'Етамп.
- 1488—1514: Анна I (1477—1514), також королева Римлян та ерцгерцогиня Австрійська за шлюбом з Максиміліаном Габсбургом; потім королева Франції, Сицилії та Єрусалима за шлюбом з Карлом VIII; потім королева Франції й герцогиня Мілана за шлюбом з Людовіком XII.
- 1514—1524: Клавдія Ι (1499—1524), також королева Франції, герцогиня Мілана, графиня Суассона, Блуа, Кусі, Етампа й Монфора.
- 1524—1536: Франциск IΙΙ (1518—1536), дофін Франції, старший син короля Франциска I і Клод Французької. Його батько, король Франциск I, віддав йому герцогство на правах узуфруктарія.
- 1536—1559: Генріх Ι (1519—1559), дофін Франції, молодший син короля Франциска I та Клод Французької. Титулувався герцогом Бретонським, хоч і не був коронований у Ренні. У 1547 році зійшов на престол Франції під ім'ям Генріха II.
- 1544—1559: Франциск ΙV (1544—1560), титулярний герцог Бретонський, також король Франції.
Після едикту про об'єднання Бретані з Францією 1532 року, жителі Нанта, приймаючи у своєму місті французького монарха, кричали: «Хай живе Герцог!».
Починаючи з герцога Жоффруа II, герцоги Бретані складали омаж королю Франції за свій лен, герцогство Бретань. Після герцога Жана IV, герцоги Бретані почали складати простий омаж, попри неодноразові виклики до двору Франції.
Окрім того, герцоги Бретонські складали омаж за інші землі, якими володіли:
Претенденти на трон герцогства Бретонського
- 1420: Олів'є де Блуа-Бретань (пом. 1434), граф де Пентьєвр, син Жана де Блуа й Маргарити де Кліссон; онук герцогині Жанни (Жанна де Пент'євр) і Карла де Блуа.
- 1488…: Карл VIII, король Франції. У 1480 році його батько, король Людовік XI, купив за 50 тисяч ліврів династичні права на герцогство Бретань у Ніколь де Блуа-Бретань, графині де Пентьєвр, яка була спадкоємицею попереднього.
- 1488…: , віконт де Роган, за шлюбом з Марією Бретонською, дочкою герцога Франциска I. Незважаючи на угоду в Геранді, яка виключала жінок зі спадкування за наявності чоловічих представників роду, Жан II де Роган претендував на трон герцогства, поки король Карл VIII не заборонив йому цього.
- 1488…: (1443—1502), принц Оранський. Як син Катерини Бретонської, рідної сестри останнього герцога Франциска II, його права на герцогство Бретонське, відповідно до бретонських законів, виглядали найприйнятнішими. Тим не менше, Жан де Шалон офіційно не висував претензії на корону герцогства Бретань та відмовився від своїх прав на користь Карла VIII.
- 1590—98: Ізабелла (1566—1633), інфанта Іспанська. Старша дочка короля Філіпа II Іспанського та Єлизавети Валуа, принцеси Французької (старшої дочки Генріха II), успадкувала права на престол герцогства Бретонського. Відмовляючись визнавати едикт про об'єднання Бретані та Франції (1532), Філіп II відрядив війська до Бретані, аби підтримати права своєї «герцогині Ізабелли».
- 1590—98: (1558—1602), герцог де Меркер, губернатор Бретані й чоловік Марії Люксембурзької, графині де Пентьєвр (претендент за фактом).
Титулярні герцоги Бретонські
- 1704—1705: Людовік I Французький (1704—1705), правнук короля Людовіка XIV. Отримав титул герцога Бретонського при народженні від свого прадіда, прожив тільки 9 місяців.
- 1707—1712: Людовік II Французький (1707—1712), брат попереднього. Отримав титул герцога Бретонського при народженні від свого прадіда, потім після смерті свого батька, Людовіка (1682—1712), став дофіном Франції.
- 1973—1984: Франциск VI де Бурбон (1972—1984), спадкоємець трону Франції, син Альфонсо де Бурбона, «герцога Анжуйського та Кадикського», претендента на трон Франції. Отримав титул герцога Бретонського від свого діда, 13 жовтня 1973 року. По смерті діда 1975 року, Франциско отримав титул .
Примітки
- Bigot A. Essai sur les monnaes du royaume et Duchéde Bretagne. — Rullin, 1857. — С. 422.
Посилання
- Kings & Dukes of Brittany, c.450-1491 AD (англійською) . Philosophy of History. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 5 жовтня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Brittany (англійською) . Regnal Chronologies. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 5 жовтня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Kings of the Bretons (Vannetais / Britanni / Brittany) (англійською) . The History Files. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 5 жовтня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Література
- Ерліхман В. В.: Правителі світу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok monarhiv Bretani serednovichnoyi feodalnoyi derzhavi utvorenoyi na pivostrovi Armorika britami yakih bulo vitisneno z Britaniyi anglosaksami Gerb gercogiv Bretonskih z 1312 roku Opisuyetsya odnim slovom Gornostaj Praviteli Bretani u rizni chasi jmenuvalisya knyazyami korolyami potim gercogami grafami ta vreshti znovu gercogami Bretani j perami Franciyi U rannomu Serednovichchi isnuvala nizka bretonskih korolivstv i feodalnih volodin yaki buli ob yednani pid vladoyu Nominoe Koroli BretaniZharnitin 814 818 Morvan 818 Viomark 822 825 Pershij gercog Bretani845 851 Nominoe Koroli Bretani851 857 Erispoe viznanij korolem 851 roku Karlom Lisim sin poperednogo 857 874 Salomon bretonskoyu Salaun viznanij korolem 868 roku sin Rivallona III grafa de Poer ta sestri Nominoe U 874 roci Salomona bulo vbito Paskvetenom grafom Vanna ta Gurvanom grafom Renna j mizh nimi u 874 876 rokah spalahnula borotba za vladu U 876 888 rokah do borotbi za vladu doluchayutsya spadkoyemci poperednih Alen Velikij graf Vanna ta knyaz Poeru 888 907 Alen I Velikij odnoosibnij korol iz blizko 888 roku 908 913 Gurmaelon graf Kornuolskij u 907 roci ta princ regent u 908 roci Pid vladoyu normanivU 913 931 rokah Bretan zajmayut normani pid kerivnictvom Ragenolda Rognvalda Felekana ta Inkona U 931 roci Alen Kriva Boroda ta namagalisya zvilniti Bretan ale bezuspishno U 931 937 rokah Vilgelm Dovgij Mech gercog Normandiyi zavojovuye oblasti Kotanten i Avranshen ta prijmaye titul gercoga Bretonskogo Gercogi BretaniNantskij dim 937 952 Alen II Kriva Boroda 910 952 gercog Bretani onuk za materinskoyu liniyeyu Alena I Velikogo 952 bl 958 Drogo Dre gercog Bretani pid regentstvom svogo dyadka yakij doruchaye administrativne vryaduvannya arhiyepiskopovi Dolya Vikoenu a takozh Yudikaelya Yuelya Beranzhe ta grafa Anzhujskogo Fulka Dobrogo cholovika vdovi Alena II Sin Alena II j Adelayidi de Blua sestri 958 981 Goel I gercog Bretani ta graf Nanta Pozashlyubnij Sin Alena II 981 988 Gueresh gercog Bretani ta yepiskop Nanta Pozashlyubnij Sin Alena II 988 990 Alen III gercog Bretani i graf Nanta sin poperednogo Rennskij dim 980 992 Konan I le Tort gercog Bretani ta 992 1008 Zhoffrua I 1008 1012 Gaviza Normandska druzhina poperednogo vdova gercoginya i regentsha gercogstva Bretonskogo za chasiv nepovnolittya svogo sina Alena III 1008 1040 Alen III sin Zhoffrua I j Gavizi Normandskoyi 1040 1047 Odo graf Pent yevrskij regent gercogstva Bretonskogo za chasiv malolitstva svogo pleminnika Konana II 1040 1066 Konan II sin Alena III j Berti de Blua dochki grafa Eda II de Blua Kornuajskij dim 1066 1084 Goel II Kornuajskij cholovik dochki Alena III j sestri Konana II Gercog Bretani graf Kornuaya ta 1084 1112 Alen IV Ferzhen sin poperednih 1112 1148 Konan III Gladkij sin poperednogo Konan III pozbavlyaye spadku svogo Sina Goelya III ta priznachaye svoyim nastupnikom svogo onuka Konana IV pid regentstvom svogo zyatya Eda Eona de Poroet Goel III oskarzhuye prava na gercogstvo Bretonske u Konana IV j ostannij buv zmushenij perehovuvatis v Angliyi U 1156 roci korol Genrih II Anglijskij znovu zvodit na prestol gercogstva Bretonskogo Konana IV 1148 1153 Goel III gercog pretendent Bretani potim tilki do 1156 roku 1148 1156 Berta I donka Konana III ta druzhina Odo vikonta de Poroet z rodu Roganiv gercog regent gercogstva Bretonskogo vid imeni svoyeyi druzhini Dim de Pentyevr Nant 1156 1166 Konan IV gercog Bretani Yak sin svogo batka grafa de Rishmon uspadkovuye jogo titul i staye pershim gercogom Bretonskim sho nosit titul grafa de Rishmon graf Richmond v Angliyi 1166 1201 Konstanciya I gercoginya Bretonska i grafinya de Rishmon dochka Konana IV j Margariti onuki korolya Davida I Svyatogo Shotlandskogo Zmushena bula vijti zamizh za sina korolya Genriha II Anglijskogo Zhoffrua II Plantageneta Zgodom ishe dvichi bula odruzhena z grafom Chestera j Gi de Tuarom Mati gercoga Artura I j gercogini Aliks 1201 1203 Artur I sin Konstanciyi I Dim de Tuar 1203 1213 Gi Tuar princ Tuaru opikun gercogstva Bretonskogo v period nepovnolittya svoyeyi dochki Alisi tretij cholovik gercogini Konstanciyi 1203 1221 Alisa I gercoginya Bretonska narechena Genriha II grafa de Pentyevra potim druzhina P yera de Dre Dim de Dre Kapetingi 1213 1237 P yer I Moklerk 1191 1250 graf de Dre pravitel gercogstva Bretonskogo spershu yak spivpravitel svoyeyi druzhini Alisi a potim yak regent pri svoyemu sinovi Zhanovi I Rudomu v period jogo ditinstva Pohodiv iz molodshoyi liniyi Kapetingskogo domu 1221 1286 Zhan I 1217 1286 gercog Bretonskij 1286 1305 Zhan II 1240 1305 1 j gercog i per Franciyi z veresnya 1297 roku 1305 1312 Artur II 1262 1312 gercog Bretonskij 1312 1341 Zhan III 1286 1341 gercog Bretonskij Vijna za bretonsku spadshinu1341 1365 grafinya de Pent yevr ta yiyi cholovik Karl I Blazhennij 1319 1364 1341 1345 Zhan IV 1294 1345 graf de Monfor l Amori 1345 1399 Zhan IV V graf de Monfor l Amori Vijna pochalasya mizh Zhannoyu de Pent yevr yaku predstavlyav cholovik Karl de Blua i jogo dyadkom Zhanom de Monforom a zgodom sinom ostannogo majbutnim Zhanom IV U 1365 roci Zhanna de Pent yevr za domovlenistyu v Gerandi vidmovilasya vid prav na gercogstvo Bretan na korist Zhana IV Dim de Monfor Kapetingi 1364 1399 Zhan IV V bl 1340 1399 takozh 1399 1442 Zhan V VI 1389 1442 takozh graf de Monfor l Amori 1442 1450 Francisk I 1414 1450 takozh graf de Monfor l Amori Gercoginya Anna 1450 1457 P yer II 1418 1457 takozh graf de Gingam 1457 1458 Artur III 1393 1457 takozh vidomij yak Konetabl de Rishmon takozh konetabl Franciyi 1458 1488 Francisk II 1435 1488 takozh graf d Etamp 1488 1514 Anna I 1477 1514 takozh koroleva Rimlyan ta ercgercoginya Avstrijska za shlyubom z Maksimilianom Gabsburgom potim koroleva Franciyi Siciliyi ta Yerusalima za shlyubom z Karlom VIII potim koroleva Franciyi j gercoginya Milana za shlyubom z Lyudovikom XII Orleanska liniya domu Valua Kapetingi Gercoginya Klod 1514 1524 Klavdiya I 1499 1524 takozh koroleva Franciyi gercoginya Milana grafinya Suassona Blua Kusi Etampa j Monfora Angulemska liniya domu Valua Kapetingi 1524 1536 Francisk III 1518 1536 dofin Franciyi starshij sin korolya Franciska I i Klod Francuzkoyi Jogo batko korol Francisk I viddav jomu gercogstvo na pravah uzufruktariya 1536 1559 Genrih I 1519 1559 dofin Franciyi molodshij sin korolya Franciska I ta Klod Francuzkoyi Tituluvavsya gercogom Bretonskim hoch i ne buv koronovanij u Renni U 1547 roci zijshov na prestol Franciyi pid im yam Genriha II 1544 1559 Francisk IV 1544 1560 titulyarnij gercog Bretonskij takozh korol Franciyi Pislya ediktu pro ob yednannya Bretani z Franciyeyu 1532 roku zhiteli Nanta prijmayuchi u svoyemu misti francuzkogo monarha krichali Haj zhive Gercog OmazhPochinayuchi z gercoga Zhoffrua II gercogi Bretani skladali omazh korolyu Franciyi za svij len gercogstvo Bretan Pislya gercoga Zhana IV gercogi Bretani pochali skladati prostij omazh popri neodnorazovi vikliki do dvoru Franciyi Okrim togo gercogi Bretonski skladali omazh za inshi zemli yakimi volodili korolyu Angliyi za grafstvo Rishmon Richmond korolyu Franciyi za vikontstvo Limozh gercogi Artur II i Karl de Blua za grafstvo Monfor l Amori pislya gercoga Zhana IV Pretendenti na tron gercogstva Bretonskogo1420 Oliv ye de Blua Bretan pom 1434 graf de Pentyevr sin Zhana de Blua j Margariti de Klisson onuk gercogini Zhanni Zhanna de Pent yevr i Karla de Blua 1488 Karl VIII korol Franciyi U 1480 roci jogo batko korol Lyudovik XI kupiv za 50 tisyach livriv dinastichni prava na gercogstvo Bretan u Nikol de Blua Bretan grafini de Pentyevr yaka bula spadkoyemiceyu poperednogo 1488 vikont de Rogan za shlyubom z Mariyeyu Bretonskoyu dochkoyu gercoga Franciska I Nezvazhayuchi na ugodu v Gerandi yaka viklyuchala zhinok zi spadkuvannya za nayavnosti cholovichih predstavnikiv rodu Zhan II de Rogan pretenduvav na tron gercogstva poki korol Karl VIII ne zaboroniv jomu cogo 1488 1443 1502 princ Oranskij Yak sin Katerini Bretonskoyi ridnoyi sestri ostannogo gercoga Franciska II jogo prava na gercogstvo Bretonske vidpovidno do bretonskih zakoniv viglyadali najprijnyatnishimi Tim ne menshe Zhan de Shalon oficijno ne visuvav pretenziyi na koronu gercogstva Bretan ta vidmovivsya vid svoyih prav na korist Karla VIII 1590 98 Izabella 1566 1633 infanta Ispanska Starsha dochka korolya Filipa II Ispanskogo ta Yelizaveti Valua princesi Francuzkoyi starshoyi dochki Genriha II uspadkuvala prava na prestol gercogstva Bretonskogo Vidmovlyayuchis viznavati edikt pro ob yednannya Bretani ta Franciyi 1532 Filip II vidryadiv vijska do Bretani abi pidtrimati prava svoyeyi gercogini Izabelli 1590 98 1558 1602 gercog de Merker gubernator Bretani j cholovik Mariyi Lyuksemburzkoyi grafini de Pentyevr pretendent za faktom Titulyarni gercogi Bretonski1704 1705 Lyudovik I Francuzkij 1704 1705 pravnuk korolya Lyudovika XIV Otrimav titul gercoga Bretonskogo pri narodzhenni vid svogo pradida prozhiv tilki 9 misyaciv 1707 1712 Lyudovik II Francuzkij 1707 1712 brat poperednogo Otrimav titul gercoga Bretonskogo pri narodzhenni vid svogo pradida potim pislya smerti svogo batka Lyudovika 1682 1712 stav dofinom Franciyi 1973 1984 Francisk VI de Burbon 1972 1984 spadkoyemec tronu Franciyi sin Alfonso de Burbona gercoga Anzhujskogo ta Kadikskogo pretendenta na tron Franciyi Otrimav titul gercoga Bretonskogo vid svogo dida 13 zhovtnya 1973 roku Po smerti dida 1975 roku Francisko otrimav titul PrimitkiBigot A Essai sur les monnaes du royaume et Duchede Bretagne Rullin 1857 S 422 PosilannyaKings amp Dukes of Brittany c 450 1491 AD anglijskoyu Philosophy of History Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Brittany anglijskoyu Regnal Chronologies Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Kings of the Bretons Vannetais Britanni Brittany anglijskoyu The History Files Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka LiteraturaErlihman V V Praviteli svitu