Фульк II або Фулько Анжуйський на прізвисько Добрий брет Foulk II Anjev 906 960 Тур граф Нанта граф Анжуйський з 942 по

Фульк II (або Фулько) Анжуйський, на прізвисько Добрий (брет. Foulk II Anjev; 906 — 960, Тур) — граф Нанта, граф Анжуйський з 942 по 960 роки. Походив з роду Інгельгерінгів і був сином та Росцілли де Лош.

Фульк II Добрий
брет. Foulk II Anjev

Прапор

Граф Анжуйський

942 — 960

Попередник:

Наступник:

Прапор

Герцог Бретані

958 — 960

Попередник:

Дрого Бретонський

Наступник:

Гоель I Бретонський

Прапор

958 — 960

Наступник:

Гоель I Бретонський

Народження:

906
Тур

Смерть:

960
Тур

Рід:

Батько:

Мати:

Росцілла де Лош

Шлюб:

Ґерберґа
Аделаїда (вдова Алена II Крива Борода)

Діти:

Ґі
Адель де Векс

Юмбер (Гумберт) Ловчий
Дроґон

Життєпис

Фульк II народився у 905 році. Вперше згадується у грамоті свого батька 929 року разом зі своєю матір'ю і братом Гі. Його підпис стоїть під грамотою батька у серпні 941 року, ймовірно, незабаром після цієї дати він змінив батька. На початку в союзі з Робертінами виступав проти графів Блуа, але смерть Алена II Крива Борода, герцога Бретані, у 952 році змусила переглянути союзи. Фульк перейшов на бік Тібальдінів, сім'ї дружини Алена II Крива Борода, і взяв під свій контроль від імені Дроґона, сина Алена II. Останній помер у 958 році за неясних обставин, і мешканці Нанта, звинувативши Фулька у його вбивстві, підняли повстання і обрали собі в графи незаконнонародженого сина Алена на ім'я Гоель I.

Фульк поступився Сомюром графу Блуа . Згадується, що його наступникам вдалося повернути собі Сомюр тільки приблизно століття по тому. У графа Пуатьє Гійома III Фульк забрав Мерон.

В останній раз Фульк II згадується у вересні 958 року під час зборів, на яких зібралися графи Блуа, Анжу і очільники бретонців. У вересні 960 року його син уже згадується як граф Анжуйський. Таким чином, Фульк II помер у проміжку між двома цими датами.

Фульк Добрий згадується в «Хроніці подвигів графів Анжуйських», написаній між 1100 і 1140 роками анженським монахом, на прохання . Наступником Фулька II став його 20-річний син .

Сім'я і діти

Його першою дружиною була Герберга, яка померла до 952 року. Про її походження не збереглося жодних свідчень. У Фулька та Герберги були діти:

(пом.987) — граф Анжуйський, одружився з , дочкою ;
Ґі (пом.994) — єпископ де Пюї-ан-Веле;
(Бланш) (945/950 — 1010/1026), була чотири рази заміжня:
- 1-й шлюб: (з 967) Етьєн де Бриуд — віконт Жеводан;
- 2-й шлюб: (з бл. 975) Раймунд (V) (пом. 978) — граф Тулузький;
- 3-й шлюб: (з 982) Людовик V (пом. 987) — король Франції, незабаром шлюб був розірваний;
- 4-й шлюб: (з 987) Гійом I (пом.993) — маркіз Провансу;
ймовірно, Адель — дружина , графа Вексу, Валуа та .

Деякі джерела також приписують Фульку II наступних дітей:

Дрогон (або Дре) — єпископ Пюї, після свого брата, однак, в списку єпископів Пюї у X столітті не згадується єпископа з таким ім'ям. Його присутність в родоводів, ймовірно, сталася через плутанину з Дроґоном Бретонським, зятем Фулька II.
Юмбер (Гумберт) Ловчий — однак, про його існування не згадується у жодному документі;
(пом.1005/1007) — , але його зв'язок не встановлений.

Овдовівши, Фульк в 952 році знову одружився з вдовою Алена II Крива Борода, Аделаїдою — дочкою , , сестрі , що дозволило Фульку II сформувати альянс з Тібальдінами.

Джерела

Christian Thevenot, Olivier Orban, La legende doree des Comtes d'Anjou, Paris, 1991,
Denis Piel, Le pouvoir de Foulque II le Bon, comte d'Anjou de 941 a 960 : etude sur la puissance angevine au milieu du, Angers, 2010 (memoire dactylographie)
, Hugues Capet, coll. « Biographies historiques », 14 janvier, 364 p.

Примітки

Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln: Stammtafeln zur Geschichte der Europaischen Staaten, Neue Folge, Band III Teilband 1, Tafel 116(нім.)
K.S.B. Keats-Rohan, Family Trees and the Root of Politics; A Prosopography of Britain and France from the Tenth to the Twelfth Century (The Boydell Press, Woodbridge, UK, 1997), p. 255(англ.)
Bernard S. Bachrach, Fulk Nerra the Neo-Roman Consul, 987—1040 (University of California Press, 1993), p. 261
Those of My Blood: Creating Noble Families in Medieval Francia By Constance Brittain Bouchard, p.23
Bernard S. Bachrach, Fulk Nerra the Neo-Roman Consul, 987—1040 (University of California Press, 1993), p. 7(англ.)

Посилання

Фульк II Доброго (910—960). France Balade
Фульк II Добрий(фр.)
«Хроніка подвигів графів Анжуйських»(фр.)

[ESIII1-116-1] Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln: Stammtafeln zur Geschichte der Europaischen Staaten, Neue Folge, Band III Teilband 1, Tafel 116(нім.)

[FTRP255-2] K.S.B. Keats-Rohan, Family Trees and the Root of Politics; A Prosopography of Britain and France from the Tenth to the Twelfth Century (The Boydell Press, Woodbridge, UK, 1997), p. 255(англ.)

[3] Bernard S. Bachrach, Fulk Nerra the Neo-Roman Consul, 987—1040 (University of California Press, 1993), p. 261

[4] Those of My Blood: Creating Noble Families in Medieval Francia By Constance Brittain Bouchard, p.23

[FN7-5] Bernard S. Bachrach, Fulk Nerra the Neo-Roman Consul, 987—1040 (University of California Press, 1993), p. 7(англ.)