Ален IV Сміливий (*Alain Fergent, 1060/1063 —13 жовтня 1119) — герцог Бретані у 1084—1112 роках. Останній володар Бретані, що розмовляв бретонською мовою.
Ален IV | |
---|---|
Народився | 1060 Шатолен |
Помер | 13 жовтня 1119[1] Редон, d, Франція |
Поховання | d |
Національність | бретонець |
Учасник | Перший хрестовий похід і Битва під Таншбре |
Суспільний стан | шляхтич[d] |
Титул | герцог Бретані |
Термін | 1084—1112 роки |
Попередник | Гоель II |
Наступник | Конан III |
Конфесія | католицтво |
Рід | династія Корнуай |
Батько | Гоель II |
Мати | Гавіза Бретонська |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Констанція Нормандська Ерменгарда Анжуйська |
Діти | 2 син і 1 донька 1 бастард |
|
Життєпис
Походив з династії Корнуай. Син бретонських правителів Гоеля II і Гавізи Бретонської. Народився між 1060 та 1063 роками у замку Шатолен. Замолоду виявив хист до військової справи. 1072 року втратив матір. У 1075—1079 роках разом з батьком придушував повстання могутніх графів Бретані. У 1077 році завдав поразки ворогам, звільнивши з полону Гоеля II. Потім разом з останнім у 1079 році домігся остаточної перемоги.
У 1084 році після смерті батька стає новим герцогом Бретані. підтвердив пільги абатству Сен-Круа в Кемперлі. Того ж року переміг Жоффруа Греноната, графа Ренна (сина герцога Алена III), який був джерелом чвар. Жоффруа Греноната запроторено до в'язниці, де той невдовзі помер. Водночас графство Ренн приєднано до герцогства Бретань.
Задля покращення стосунків з Англією та Нормандією, що правилися однією династією, 1087 року оженився на доньці короля Вільгельма I. Втім вже у 1090 році його дружина раптово померла, не народивши спадкоємця.
У 1092 роцінадав значні маєтності абатству Сен-Совер в Редоні. Водночас вирішив відійти від союзу з Нормандією, оскільки між нею та Англією почалася війна. В самій Англії вирували повстання баронів. Тому Ален IV вирішив укласти союз з традиційним суперником Нормандії — графством Анжу. Його було підкріплено шлюбом бретонського герцога та доньки анжуйського графа Фулько IV.
У 1093 році почалося повстання проти герцога на чолі із Жоффруа Ботерелем, графом Пент'євру. Втім того ж року Ален IV у битві при Долі завдав рішучої поразки повсталим, в якій загинув Жоффруа Ботерель. У 1096 року приєднався до учасників Першого хрестового походу, призначивши дружину регентшею Бретані. Його військо діяло у складі загонів під загальною орудою Роберта II, герцога Нормандії. Брав участь в облозі Нікеї у 1097 році. Повернувся на батьківщини у 1101 році.
Близько 1104 року після смерті молодшого брата Матіуса, який не залишив нащадків, герцог Бретані повернув до основних володінь графство Нантське. 1106 році виступив на боці Генріха I, короля Англії, проти Елі I, графа Менна, і Жоффруа IV, графа Анжу. Того ж року брав участь у битві під Ташбре проти Роберта II, герцога Нормандії, де відіграв одну з провідних ролей у перемозі англійських військ.
1107 року під впливом дружини підтримав реформування світського духівництва. У 1110—1112 роках надав чисельні пільги та маєтності монастирям Бретані.
У 1112 році Ален IV зрікся влади, передавши її старшого синові Конану III, а сам став ченцем у монастирі Сен-Совер в Редоні. Тут колишній герцог помер у 1119 році.
Родина
1. Дружина — Констанція, донька Вільгельма I, короля Англії та герцога Нормандії
дітей не було
2. Дружина — Ерменгарда, донька Фулько IV, графа Анжу
Діти:
- Конан (1095—1148), герцог Бретані
- Жоффруа (д/н—1116)
- Гавіза (д/н—1118), дружина Бодуена VII, графа Фландрії
Бастард:
- (д/н—1147/1149), володар Воллінгфорду та Абергейвенні
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ален IV (герцог Бретані) |
- Henri Poisson, Les Ducs de Bretagne de la maison de Cornouaille: Hoël, Alain Fergent, Conan III, Lorient, Édition Bretagne et culture, 1968.
- André Chédeville, Noël-Yves Tonnerre: La Bretagne féodale. XIe-XIIIe siècle (= Université.). Ouest-France, Rennes 1987, .
- Louis Halphen, «La Francia dell'XI secolo», cap. XXIV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 770—806.
- J. A. Everard, Brittany and the Angevins: Province and Empire 1158—1203, (Cambridge University Press, 2004), 10.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alen IV Smilivij Alain Fergent 1060 1063 13 zhovtnya 1119 gercog Bretani u 1084 1112 rokah Ostannij volodar Bretani sho rozmovlyav bretonskoyu movoyu Alen IVNarodivsya 1060 ShatolenPomer 13 zhovtnya 1119 1119 10 13 1 Redon d FranciyaPohovannya dNacionalnist bretonecUchasnik Pershij hrestovij pohid i Bitva pid TanshbreSuspilnij stan shlyahtich d Titul gercog BretaniTermin 1084 1112 rokiPoperednik Goel IINastupnik Konan IIIKonfesiya katolictvoRid dinastiya KornuajBatko Goel IIMati Gaviza BretonskaBrati sestri dU shlyubi z Konstanciya Normandska Ermengarda AnzhujskaDiti 2 sin i 1 donka 1 bastard Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Kornuaj Sin bretonskih praviteliv Goelya II i Gavizi Bretonskoyi Narodivsya mizh 1060 ta 1063 rokami u zamku Shatolen Zamolodu viyaviv hist do vijskovoyi spravi 1072 roku vtrativ matir U 1075 1079 rokah razom z batkom pridushuvav povstannya mogutnih grafiv Bretani U 1077 roci zavdav porazki vorogam zvilnivshi z polonu Goelya II Potim razom z ostannim u 1079 roci domigsya ostatochnoyi peremogi U 1084 roci pislya smerti batka staye novim gercogom Bretani pidtverdiv pilgi abatstvu Sen Krua v Kemperli Togo zh roku peremig Zhoffrua Grenonata grafa Renna sina gercoga Alena III yakij buv dzherelom chvar Zhoffrua Grenonata zaprotoreno do v yaznici de toj nevdovzi pomer Vodnochas grafstvo Renn priyednano do gercogstva Bretan Zadlya pokrashennya stosunkiv z Angliyeyu ta Normandiyeyu sho pravilisya odniyeyu dinastiyeyu 1087 roku ozhenivsya na donci korolya Vilgelma I Vtim vzhe u 1090 roci jogo druzhina raptovo pomerla ne narodivshi spadkoyemcya U 1092 rocinadav znachni mayetnosti abatstvu Sen Sover v Redoni Vodnochas virishiv vidijti vid soyuzu z Normandiyeyu oskilki mizh neyu ta Angliyeyu pochalasya vijna V samij Angliyi viruvali povstannya baroniv Tomu Alen IV virishiv uklasti soyuz z tradicijnim supernikom Normandiyi grafstvom Anzhu Jogo bulo pidkripleno shlyubom bretonskogo gercoga ta donki anzhujskogo grafa Fulko IV U 1093 roci pochalosya povstannya proti gercoga na choli iz Zhoffrua Boterelem grafom Pent yevru Vtim togo zh roku Alen IV u bitvi pri Doli zavdav rishuchoyi porazki povstalim v yakij zaginuv Zhoffrua Boterel U 1096 roku priyednavsya do uchasnikiv Pershogo hrestovogo pohodu priznachivshi druzhinu regentsheyu Bretani Jogo vijsko diyalo u skladi zagoniv pid zagalnoyu orudoyu Roberta II gercoga Normandiyi Brav uchast v oblozi Nikeyi u 1097 roci Povernuvsya na batkivshini u 1101 roci Blizko 1104 roku pislya smerti molodshogo brata Matiusa yakij ne zalishiv nashadkiv gercog Bretani povernuv do osnovnih volodin grafstvo Nantske 1106 roci vistupiv na boci Genriha I korolya Angliyi proti Eli I grafa Menna i Zhoffrua IV grafa Anzhu Togo zh roku brav uchast u bitvi pid Tashbre proti Roberta II gercoga Normandiyi de vidigrav odnu z providnih rolej u peremozi anglijskih vijsk 1107 roku pid vplivom druzhini pidtrimav reformuvannya svitskogo duhivnictva U 1110 1112 rokah nadav chiselni pilgi ta mayetnosti monastiryam Bretani U 1112 roci Alen IV zriksya vladi peredavshi yiyi starshogo sinovi Konanu III a sam stav chencem u monastiri Sen Sover v Redoni Tut kolishnij gercog pomer u 1119 roci Rodina1 Druzhina Konstanciya donka Vilgelma I korolya Angliyi ta gercoga Normandiyi ditej ne bulo 2 Druzhina Ermengarda donka Fulko IV grafa Anzhu Diti Konan 1095 1148 gercog Bretani Zhoffrua d n 1116 Gaviza d n 1118 druzhina Boduena VII grafa Flandriyi Bastard d n 1147 1149 volodar Vollingfordu ta AbergejvenniPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alen IV gercog Bretani Henri Poisson Les Ducs de Bretagne de la maison de Cornouaille Hoel Alain Fergent Conan III Lorient Edition Bretagne et culture 1968 Andre Chedeville Noel Yves Tonnerre La Bretagne feodale XIe XIIIe siecle Universite Ouest France Rennes 1987 ISBN 2 7373 0014 2 Louis Halphen La Francia dell XI secolo cap XXIV vol II L espansione islamica e la nascita dell Europa feudale della Storia del Mondo Medievale 1999 pp 770 806 J A Everard Brittany and the Angevins Province and Empire 1158 1203 Cambridge University Press 2004 10