«Союз» (рос. «Союз») — назва родини радянських, тепер російських, багатомісних пілотованих космічних кораблів для доставки екіпажів і вантажів на орбітальні станції.
Історія створення
Ракетно-космічний комплекс «Союз» почали проектувати 1962 року в ОКБ-1 як корабель для обльоту Місяця. У космос мала вирушити зв'язка з космічного корабля і розгінних блоків (вироби , і ). Згодом цей проект закрили на користь обльоту Місяця на кораблі, який виводила ракета-носій «Протон» (УР500К-Л1), а на базі почали робити 7К-ОК — багатоцільовий тримісний орбітальний корабель (ОК), призначений для відпрацювання операцій маневрування і стикування на навколоземній орбіті, для виконання різних експериментів, у тому числі з переходу космонавтів з корабля в корабель через відкритий космос.
Випробування 7К-ОК почалися 1966 року. Перші три безпілотні запуски: 7К-ОК № 2, відомий, як , 7К-ОК № 1 (старт якого відкладався, але призвів до спрацьовування системи аварійного рятування (САР) і вибуху ракети на стартовій споруді), 7К-ОК № 3 Космос-140 виявилися невдалими і виявили серйозні недоліки в конструкції корабля. 4-ий запуск з Володимиром Комаровим (Союз-1) виявився трагічним — при посадці космонавт загинув. Тим не менше кораблі доробили і вже 1968го відбулося перше автоматичне стикування 2-х «Союзів», потім — пілотоване, а потім груповий політ трьох кораблів відразу і довготривалий політ.
Також готувався до польотів варіант корабля «Союз-Контакт» для відпрацювання систем стиковки кораблів-модулів 7К-ЛОК і ЛК місячного експедиційного комплексу Л3. У зв'язку з недоведенням місячно-посадкової програми Л3 до стадії пілотованих польотів, необхідність польотів Союзу-Контакту відпала.
1969 року почалося створення довгострокової орбітальної станції. Для доставки екіпажу в найкоротші терміни зробили корабель 7КТ-ОК (Т — транспортний). Він відрізнявся стикувальним вузлом з внутрішнім люком-лазом. Політ корабля автономно тривав до 3 діб, а в складі орбітальної станції — до 60 діб. Четвертий політ корабля цього типу (Союз-11) закінчився трагедією — через розгерметизацію на ділянці спуску загинули Георгій Добровольський, Владислав Волков і Віктор Пацаєв оскільки були без скафандрів. Тому корабель переробили (змінили компонування спускового апарату (СА) для розміщення космонавтів у скафандрах). Через зростання маси систем життєзабезпечення новий варіант корабля 7К-Т став двомісним, позбувся сонячних батарей. Цей корабель став «робочою конячкою» радянської космонавтики 1970-их: 29 експедицій на станції «Салют» і «Алмаз». Його версія 7К-ТМ (М — модифікований) використовувалася у спільному польоті з американським «Аполлоном» за програмою . Для повної точності опису програми «Союз» слід уточнити, що чотири кораблі «Союз», які офіційно стартували після аварії (Союз-11) мали у своїй конструкції сонячні батареї різних типів, однак це були інші версії корабля «Союз» (7К-ТМ, 7К-Т-АФ, 7К-Т-МФ6), відповідно: (Союз-16)/(Союз-19), (Союз-13), (Союз-22).
Наприкінці 1960-их почалося проектування корабля 7К-С для потреб Міністерства оборони СРСР. Він відрізнявся значно вдосконаленими системами (цифрова ЕОМ, нова система управління, об'єднана рушійна установка). Потім від військового використання відмовилися на користь перспективнішої серії кораблів ТКС і модифікація 7К-СТ, «Союз T» (Т — транспортний) літала до станцій Салют-6 і Салют-7. Вдосконаливши спусковий апарат вдалося знову збільшити екіпаж до трьох осіб у скафандрах. Крім того, в цій модифікації знову додано сонячні батареї.
Подальша еволюція систем корабля призвела до модифікації «Союз ТМ»: нова рушійна установка, покращена парашутна система, система зближення тощо. Перший політ здійснений 1986 року до станції «Мир», а останній 2002-го до МКС.
З 2002-го до 2012-го використовувався «Союз TMA» (А — антропометричний). Корабель доопрацювали для польотів на МКС, в ньому могли працювати космонавти, які не помістилися б у «Союз TM» за зростом. Для вишукування резервів пульт космонавтів замінили новим, з сучасною елементною базою, поліпшили парашутну систему, зменшили теплозахист. Останній запуск корабля цієї модифікації відбувся 14 листопада 2011-го (Союз ТМА-22).
У подальшому на кораблі нового типу («Союз TMA-М») планується замінити БЦОМ (вона буде легше на 68 кг) та деякі бортові системи комплексу управління для поліпшення інтеграції з бортовою системою управління МКС, а також розширення можливостей корабля в автономному польоті. Перший політ корабля цього типу з екіпажем на борту відбувся 7 жовтня 2010 року.
Розробником і виробником кораблів сімейства «Союз» з 1960-их і донині є Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С. П. Корольова. Виробництво кораблів здійснюється на головному підприємстві корпорації в підмосковному місті Корольов, а випробування і підготовка кораблів до запуску — у монтажно-випробувальному корпусі (МВК) підприємства на 254-му майданчику космодрому Байконур.
Протягом ряду років космічні кораблі серії «Союз» виявились єдиним засобом виходу людства в космос.
- Космічний корабель Союз ТМА 8
- Космічний корабель Союз ТМА 20
- Космічний корабель Союз ТМА 7
Структура
Кораблі серії складаються з трьох частин: приладно-агрегатного відсіку (ПАВ), спускного апарата (СА), побутового відсіку (ПВ).
В спускному апараті знаходяться місця для космонавтів, системи життєзабезпечення, керування, парашутна система. Довжина відсіку 2,24 м, діаметр 2,2 м, житловий об'єм 3,5 кубометри. Під теплозахисним екраном розташовані двигуни м'якої посадки, ззовні — перекисні двигуни керування спуском, які керують орієнтацією СА під час польоту в атмосфері. Це дозволяє використовувати СА і знизити перевантаження. В СА крім космонавтів можна повернути на землю 100 кг вантажу («Союз-ТМА»). СА вкритий теплозахистом на основі абляційних матеріалів.
Модифікації
З моменту початку робіт над кораблем було створено 9 модифікацій корабля.
Крім того здійснювались роботи і над іншими проектами, які не реалізували в металі. До них зараховують Союз 7К-ВІ та інші.
Також на основі корабля створили вантажний корабель Прогрес.
Примітки
- . www.i-mash.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2018.
Посилання
- Союз // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Союз (космічний корабель) |
- з текстовими поясненнями. (угор.)
- «Союз» в Большой советской энциклопедии[недоступне посилання з липня 2019]
- Союз(ракета) Французская Гвиана
- «Старт номер 100. Союз Титанів». Документальний фільм.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz ros Soyuz nazva rodini radyanskih teper rosijskih bagatomisnih pilotovanih kosmichnih korabliv dlya dostavki ekipazhiv i vantazhiv na orbitalni stanciyi Soyuz TMA 6 nablizhayetsya do MKSU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Soyuz Istoriya stvorennyaRaketno kosmichnij kompleks Soyuz pochali proektuvati 1962 roku v OKB 1 yak korabel dlya oblotu Misyacya U kosmos mala virushiti zv yazka z kosmichnogo korablya i rozginnih blokiv virobi i Zgodom cej proekt zakrili na korist oblotu Misyacya na korabli yakij vivodila raketa nosij Proton UR500K L1 a na bazi pochali robiti 7K OK bagatocilovij trimisnij orbitalnij korabel OK priznachenij dlya vidpracyuvannya operacij manevruvannya i stikuvannya na navkolozemnij orbiti dlya vikonannya riznih eksperimentiv u tomu chisli z perehodu kosmonavtiv z korablya v korabel cherez vidkritij kosmos Viprobuvannya 7K OK pochalisya 1966 roku Pershi tri bezpilotni zapuski 7K OK 2 vidomij yak 7K OK 1 start yakogo vidkladavsya ale prizviv do spracovuvannya sistemi avarijnogo ryatuvannya SAR i vibuhu raketi na startovij sporudi 7K OK 3 Kosmos 140 viyavilisya nevdalimi i viyavili serjozni nedoliki v konstrukciyi korablya 4 ij zapusk z Volodimirom Komarovim Soyuz 1 viyavivsya tragichnim pri posadci kosmonavt zaginuv Tim ne menshe korabli dorobili i vzhe 1968go vidbulosya pershe avtomatichne stikuvannya 2 h Soyuziv potim pilotovane a potim grupovij polit troh korabliv vidrazu i dovgotrivalij polit Takozh gotuvavsya do polotiv variant korablya Soyuz Kontakt dlya vidpracyuvannya sistem stikovki korabliv moduliv 7K LOK i LK misyachnogo ekspedicijnogo kompleksu L3 U zv yazku z nedovedennyam misyachno posadkovoyi programi L3 do stadiyi pilotovanih polotiv neobhidnist polotiv Soyuzu Kontaktu vidpala 1969 roku pochalosya stvorennya dovgostrokovoyi orbitalnoyi stanciyi Dlya dostavki ekipazhu v najkorotshi termini zrobili korabel 7KT OK T transportnij Vin vidriznyavsya stikuvalnim vuzlom z vnutrishnim lyukom lazom Polit korablya avtonomno trivav do 3 dib a v skladi orbitalnoyi stanciyi do 60 dib Chetvertij polit korablya cogo tipu Soyuz 11 zakinchivsya tragediyeyu cherez rozgermetizaciyu na dilyanci spusku zaginuli Georgij Dobrovolskij Vladislav Volkov i Viktor Pacayev oskilki buli bez skafandriv Tomu korabel pererobili zminili komponuvannya spuskovogo aparatu SA dlya rozmishennya kosmonavtiv u skafandrah Cherez zrostannya masi sistem zhittyezabezpechennya novij variant korablya 7K T stav dvomisnim pozbuvsya sonyachnih batarej Cej korabel stav robochoyu konyachkoyu radyanskoyi kosmonavtiki 1970 ih 29 ekspedicij na stanciyi Salyut i Almaz Jogo versiya 7K TM M modifikovanij vikoristovuvalasya u spilnomu poloti z amerikanskim Apollonom za programoyu Dlya povnoyi tochnosti opisu programi Soyuz slid utochniti sho chotiri korabli Soyuz yaki oficijno startuvali pislya avariyi Soyuz 11 mali u svoyij konstrukciyi sonyachni batareyi riznih tipiv odnak ce buli inshi versiyi korablya Soyuz 7K TM 7K T AF 7K T MF6 vidpovidno Soyuz 16 Soyuz 19 Soyuz 13 Soyuz 22 Naprikinci 1960 ih pochalosya proektuvannya korablya 7K S dlya potreb Ministerstva oboroni SRSR Vin vidriznyavsya znachno vdoskonalenimi sistemami cifrova EOM nova sistema upravlinnya ob yednana rushijna ustanovka Potim vid vijskovogo vikoristannya vidmovilisya na korist perspektivnishoyi seriyi korabliv TKS i modifikaciya 7K ST Soyuz T T transportnij litala do stancij Salyut 6 i Salyut 7 Vdoskonalivshi spuskovij aparat vdalosya znovu zbilshiti ekipazh do troh osib u skafandrah Krim togo v cij modifikaciyi znovu dodano sonyachni batareyi Podalsha evolyuciya sistem korablya prizvela do modifikaciyi Soyuz TM nova rushijna ustanovka pokrashena parashutna sistema sistema zblizhennya tosho Pershij polit zdijsnenij 1986 roku do stanciyi Mir a ostannij 2002 go do MKS Z 2002 go do 2012 go vikoristovuvavsya Soyuz TMA A antropometrichnij Korabel doopracyuvali dlya polotiv na MKS v nomu mogli pracyuvati kosmonavti yaki ne pomistilisya b u Soyuz TM za zrostom Dlya vishukuvannya rezerviv pult kosmonavtiv zaminili novim z suchasnoyu elementnoyu bazoyu polipshili parashutnu sistemu zmenshili teplozahist Ostannij zapusk korablya ciyeyi modifikaciyi vidbuvsya 14 listopada 2011 go Soyuz TMA 22 U podalshomu na korabli novogo tipu Soyuz TMA M planuyetsya zaminiti BCOM vona bude legshe na 68 kg ta deyaki bortovi sistemi kompleksu upravlinnya dlya polipshennya integraciyi z bortovoyu sistemoyu upravlinnya MKS a takozh rozshirennya mozhlivostej korablya v avtonomnomu poloti Pershij polit korablya cogo tipu z ekipazhem na bortu vidbuvsya 7 zhovtnya 2010 roku Rozrobnikom i virobnikom korabliv simejstva Soyuz z 1960 ih i donini ye Raketno kosmichna korporaciya Energiya imeni S P Korolova Virobnictvo korabliv zdijsnyuyetsya na golovnomu pidpriyemstvi korporaciyi v pidmoskovnomu misti Korolov a viprobuvannya i pidgotovka korabliv do zapusku u montazhno viprobuvalnomu korpusi MVK pidpriyemstva na 254 mu majdanchiku kosmodromu Bajkonur Protyagom ryadu rokiv kosmichni korabli seriyi Soyuz viyavilis yedinim zasobom vihodu lyudstva v kosmos Kosmichnij korabel Soyuz TMA 8 Kosmichnij korabel Soyuz TMA 20 Kosmichnij korabel Soyuz TMA 7StrukturaZgori donizu PV SA i PAV Korabli seriyi skladayutsya z troh chastin priladno agregatnogo vidsiku PAV spusknogo aparata SA pobutovogo vidsiku PV Spuskovij aparat pislya prizemlennya V spusknomu aparati znahodyatsya miscya dlya kosmonavtiv sistemi zhittyezabezpechennya keruvannya parashutna sistema Dovzhina vidsiku 2 24 m diametr 2 2 m zhitlovij ob yem 3 5 kubometri Pid teplozahisnim ekranom roztashovani dviguni m yakoyi posadki zzovni perekisni dviguni keruvannya spuskom yaki keruyut oriyentaciyeyu SA pid chas polotu v atmosferi Ce dozvolyaye vikoristovuvati SA i zniziti perevantazhennya V SA krim kosmonavtiv mozhna povernuti na zemlyu 100 kg vantazhu Soyuz TMA SA vkritij teplozahistom na osnovi ablyacijnih materialiv ModifikaciyiZ momentu pochatku robit nad korablem bulo stvoreno 9 modifikacij korablya Soyuz 7K OK Soyuz 7K OKS Soyuz 7K T Soyuz 7K TM Soyuz T Soyuz TM Soyuz TMA Soyuz TMA M Krim togo zdijsnyuvalis roboti i nad inshimi proektami yaki ne realizuvali v metali Do nih zarahovuyut Soyuz 7K VI ta inshi Takozh na osnovi korablya stvorili vantazhnij korabel Progres Primitki www i mash ru Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 21 sichnya 2018 PosilannyaSoyuz Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Soyuz kosmichnij korabel z tekstovimi poyasnennyami ugor Soyuz v Bolshoj sovetskoj enciklopedii nedostupne posilannya z lipnya 2019 Soyuz raketa Francuzskaya Gviana Start nomer 100 Soyuz Titaniv Dokumentalnij film