Союз 7К-ВІ | ||
---|---|---|
Союз 7К-ВІ | ||
Опис | ||
Призначення: | Доставка екіпажів на орбіту та повернення їх на Землю. | |
Екіпаж: | 2 | |
Габарити | ||
Висота: | 8 м | |
Діаметр: | 2,8 м | |
Об'єм: | 11 м³ | |
Експлуатація | ||
Маса: | 6700 кг | |
Носій виведення: | Союз | |
Місце запуску: | Байконур | |
Ресурс | ||
Тривалість автономного польоту: | 30 діб |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2021) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2021) |
Союз 7К-ВІ (рос. Союз 7К-ВИ «Военний Иследовательский» 11Ф73) — проект військово-дослідницького космічного корабля. Проект передбачав на різних етапах створення та виведення на орбіту Землі пілотованого космічного корабля та космічної станції військового призначення для військово-космічної діяльності.
Рішенням ВПК № 305 першочерговим завданням Філії № 3 на 1967 рік щодо створення космічних апаратів нового типу було прийнято вважати роботу зі створенням Військово-дослідного корабля 11Ф73 — 7К-ВІ «Звєзда». Проєкт так і не був реалізований через протистояння в КБ, Міністерстві оборони СРСР, та його неефективність. Результати були використані при створенні інших комплексів військового призначення.
Історія проєкту
Передумови
Історія створення пілотованого військово-дослідного космічного корабля «Звєзда» бере початок 24 грудня 1962 року. Тоді головний конструктор ОКБ-1 Сергій Павлович Корольов підписав ескізний проєкт космічного комплексу «Союз», який служив спочатку прототипом 7К-ВІ. Але спочатку трохи про «Союз». Комплекс «Союз» розроблявся для відпрацювання зближення і стикування на навколоземній орбіті й пілотованого обльоту Місяця.
Ця програма стала продовженням теми «Сєвєр», в рамках якої розроблявся пілотований маневруюючий корабель, що носив позначення 7К. На кораблі «Сєвер» планувалося відпрацювати такі проблеми як маневрування на орбіті, зближення і стикування, керований спуск апарата з аеродинамічною якістю.
Спочатку (1961 рік) в рамках теми «Союз» планувалося використовувати модернізований корабель серії 3КА «Восток» для обльоту Місяця і повернення космонавта на Землю і три розгінних ракетних блоки.
Однак до грудня 1962 року «Союз» зазнав значних змін. В ескізному проєкті, підписаним С. П. Корольовим, комплекс «Союз» повинен був складатися з пілотованого двомісного космічного корабля, що успадкував від «Сєвера» позначення 7К, (цей апарат вже тоді мав зовнішній вигляд, близький до сучасних «Союзів»), ракетного розгінного блоку 9К і кораблів-танкерів 11К. Всі ці апарати повинні були виводиться на навколоземну орбіту ракетою-носієм 11А511 (типу Р-7). Спочатку на навколоземну орбіту повинен був запускатися розгінний блок 9К. Потім до нього по черзі пристиковується б три або чотири танкера 11К, які заправляли розгінний блок 22 тоннами палива. Останнім повинен був стартувати корабель 7К з космонавтами. Після стикування 7К до розгінному блоку і відділення від 9К блоку орбітального маневрування, запускався двигун блоку 9К, і зв'язка 7К-9К відправилася б в обліт Місяця.
Домогтися фінансування такого складного проєкту, малюючи одні лише перспективи обльоту Місяця для досягнення міжнародного пріоритету в ті роки було складно. Корольов розумів, що для успіху необхідно залучити до програми «Союз» багате Міністерство оборони. Тому С. П. запропонував створити на базі корабля 7К дві його модифікації: орбітальний корабель-перехоплювач і корабель для ведення розвідки з космосу . Таке «прикладне» використання комплексу «Союз» знайшло у військових розуміння і підтримку. ВПС і Ракетні війська підтримали такий розширений варіант «Союзу». Але займатися цими «побічними» «Союзами» самому Королеву було обтяжливо.
Початок робіт
КБ Козлова почало активно працювати по «прикладним» проєктам теми «Союз». Як носій для пілотованого корабля-перехоплювача 7К-ППК у Філії № 3 в 1964-65 роках розроблялася ракета-носій 11А514.
Тема «Союз-Р» теж цілком перейшла до Козлова. В її рамках Філія № 3 в 1963 році запропонувала створити невелику орбітальну станцію 11Ф71 з апаратурою для фото-і радіорозвідки. Базою для цієї станції послужив корабель 7К, точніше його приладно-агрегатний відсік. Замість спускається апарату і побутового відсіку на станції 11Ф71 розміщувався відсік цільової апаратури.
24 серпня 1965 ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР прийняли постанову про розширення військових досліджень в космосі. Було запропоновано створити спеціальні кораблі і станції для ведення військово-дослідних робіт. Поштовхом для цього послужило розширення подібних робіт у США. Штати в той час дуже активно опрацьовували кілька військових пілотованих програм. Зокрема розроблялася орбітальна станція (). Її основною метою була оптична розвідка з космосу. Спеціально для розроблялася спеціальна фотоапаратура «Key Hole-10». У принципі, це був той же , тільки орбітальний блок станції і пілотований корабель «Gemini В», з'єднані в єдиний блок, планувалося запускати однієї ракетою-носієм «Titan-3М». Лише перед посадкою екіпаж MOL переходив би в спускний апарат «Gemini В» і відокремлював корабель від станції. Варіант , а потім і «Алмаза» був краще: екіпажі на орбіту доставлялися в окремих транспортних кораблях. Тим самим термін активної роботи станції в космосі збільшувався, з'являлася можливість зміни екіпажів, хоча для цього і потрібні додаткові корабель і ракета-носій.
Ще в перших числах серпня 1965 голова ВПК Леонід Смирнов підписав розпорядження про негайний початок військових досліджень на кораблях «Восход» і будівництво спеціального корабля на базі «Союзу» (7К-ОК) із завданнями:
- візуальна і фоторозвідка;
- інспекція ШСЗ;
- можливість відбиття атаки противника4
- відпрацьовування питань раннього попередження про ракетно-ядерний напад.
Роботи по станції «Алмаз» були тоді лише на початковому етапі (перший політ цієї станції намічався тоді на 1968 рік). Тому було запропоновано зробити невеликий військово-дослідний корабель, який можна було б запустити в найближчому майбутньому.
Постанова ЦК КПРС і РМ СРСР від 24 серпня 1965 встановило конкретний термін першого польоту такого корабля — 1967 рік. Кораблю був привласнений індекс 11Ф73 і назва «Звєзда».
Враховуючи великий досвід робіт (тема ), роботу над новим апаратом доручили Куйбишевському філії ОКБ-1. 7 липня 1966 наказом Міністра загального машинобудування № 296сс Філія № 3 був визначений головним розробником з військово-дослідницькому кораблю. Його планували розробити, використовуючи Корольовський 11Ф615 7К-ОК. У КБ Дмитра Ілліча Козлова корабель отримав конструкторське позначення 7К-ВІ.
Таке замовлення не було несподіванкою для Дмитра Козлова. Розмови про спеціальний військовий корабель велися на різних рівнях уже майже рік. Тому ще до прийняття Постанови від 24 серпня 1965 року в Куйбишеві встигли випустити вихідні дані та ескізний проєкт по кораблю 7К-ВІ і ракети-носія 11А511 для нього.
Навесні 1966 року в філії № 3 разом з опрацюванням нової серії КА «Зеніт» почалася розробка пілотованого космічного апарату 7К-ВІ, для яких стала розглядатися можливість використання БЦВМ в системі управління. Не маючи досвіду розробки БЦВМ, співробітники філії звернулися за допомогою до НДІПМ. Їх представникам на чолі з А.Меркуловим, відрядженим до на тривалий час, було показано все, що НДІПМ на той час мали, а також передано ряд матеріалів, в тому числі і ТЗ на БЦВМ «Салют-3». На основі нашого ТЗ у філії № 3 розробили своє ТЗ на БЦВМ і видали його на опрацювання також в НДІМП.
У серпні 1966 року заступник головного конструктора філії № 3 А. М. Солдатенков звернувся до заступника начальника комплексу ЦКБЕМ Б. В. Раушенбаху і в копії до головного інженера НДІМП Б. Ф. Висоцкому з таким листом:
«Відповідно до попередньої домовленості направляю Вам ТЗ на розробку і виготовлення бортової обчислювальної системи навігаційного комплексу корабля (11Ф732).
У зв'язку зі стислими термінами проєктування і виготовлення 7К-ВІ та ідентичністю принципів побудови та призначення бортових обчислювачів, розроблюваних стосовно комплексу Н1-ЛЗ і 7К-ВІ. НДІМП просить розглянути питання про можливість розробки єдиних вимог до бортовим обчислювачам зазначених комплексів в частині структури та принципів зв'язку з зовнішніми пристроями в терміни до 10.09. ц.р.»
Б. В. Раушенбах 25 серпня 1966 направив лист В. П. Легостаеву для підготовки відповіді. Відповідь з підтвердженням згоди на організацію 3-стороннього обговорення вимог була направлена на обидві адреси.
З 1968 по 1970 рік тривала спільна робота з філією. № 3 в сфері та уніфікації апаратури систем керування рухом (СУД) і систем автономної навігації (ЛИС) для кораблів комплексу «Союз ВІ» (розробки філії) та нового транспортіого корабля 11Ф732 (розробки ЦКБЕМ).
За протоколом, утвержденному в жовтні 1968 року В. О. Чертоком і Д. І. Козловим, було нріняго рішення про уніфікацію низки датчиків системи управління рухом ручок керування.
Перший варіант 7К-ВІ
Досвід роботи над кораблями , , , дозволив оперативно та адекватно вирішувати всі ті проблеми які виникали перед конструкторським колективом.
Спочатку 7К-ВІ практично не відрізнявся від свого прототипу 7К-ОК. Він складався з тих відсіків і в тій же послідовності, що і «Союз»: нижнього — приладно-агрегатного, де стояв двигун, баки з паливом, службові системи; середнього — спускного апарата для повернення на Землю космонавтів; верхнього — орбітального відсіку, в якому повинна була розташовуватися апаратура для військових досліджень. Але наприкінці 1966 року Дмитро Ілліч Козлов віддав наказ повністю переглянути проєкт. Причин тому було декілька. У першому орбітальному польоті корабля 7К-ОК «Союз» наприкінці листопада 1966 р. відбулося маса відмов, виявилось безліч недоліків конструкції. Корабель не зміг сісти в розрахунковому районі й був підірваний системою АПО (автоматичний підрив об'єкта).
14 грудня 1966 на космодромі Байконур при спробі запустити другий безпілотний корабель «Союз» сталася аварія ракети-носія. Старт був скасований, але через 27 хвилин після вимкнення двигунів носія, при зведенні ферм обслуговування несподівано спрацювала рухова установка системи аварійного порятунку корабля. Це послужило причиною вибуху ракети, загинула людина. При цій аварії був присутній і Дмитро Козлов. Аналіз причин аварії розкрив безліч недоліків системи аварійного порятунку.
«Звєзда» Д. Козлова
Щоб не успадкувати недоліки «Союзу» конструкція 7К-ВІ була повністю переглянута. У першому кварталі 1967 були випущені нові вихідні дані на розроблення технічної документації. Новий корабель повинен був важити 6.6 тонни. Тривалість автономного орбітального польоту була визначена в один місяць.
Озброєння
Оскільки Союз 7К-ВІ «Звєзда» створювалася виключно для військових операцій у космосі, зверху на спусковому апараті була встановлена невелика скорострільна гармата розробки відомого радянського конструктора А. Е. Нудельмана. Вона була пристосована для стрільби у вакуумі і призначалася для захисту військово-дослідного корабля від ворожих кораблів-інспекторів і супутників-перехоплювачів. Наводити гармату можна було керуючи всім кораблем. Для прицілювання в СА був спеціальний візир.
Спершу у конструкторів Філії № 3 було безліч сумнівів: чи зможе космонавт вручну наводити гармату, чи не призведе відбій при стрільбі до перекидання «Звєзди»? Щоб подолати ці сумніви на підприємстві в 1967 році побудували спеціальний динамічний стенд. Його основою була платформа на повітряній подушці На неї ставили макет апарату, що спускається 7К-ВІ з оптичним візиром, засобами управління та кріслами космонавтів і виробляли випробування. Стенд розвіяв всі побоювання і сумніви: ручне управління працювало ідеально, космонавт з невеликими витратами палива міг наводити корабель по візиру на будь-які цілі, гармата не сильно впливала на орієнтацію корабля, яку космонавт міг швидко виправити.
Носій виведення
Для запуску «Звєзди» ракета 11А511 вже не підходила за вантажопідйомностю. Щоб вписатися в масу 6.3 тонни, яка була тоді межею для цього носія, конструктори запропонували скоротити екіпаж 7К-ВІ до однієї людини. Однак цьому противилися військові. Завдання, які ставилися перед кораблем, один пілот вирішити не зміг би. Другий космонавт без скафандра, але з кріслом і запасами системи життєзабезпечення важив ще 400 кг. Тому в КБ Дмитра Ілліча Козлова розробили нову модифікація ракети 11А511, назвавши її . Проєкт корабля отримав підтримку у керівництва космічної галузі та Міністерства оборони СРСР 21 липня 1967 було прийнято ще одну постанову ЦК КПРС і Радміну по кораблю 7К-ВІ, в якому перший політ комплексу «Звезда» був призначений на 1968 рік. У 1969 році корабель повинен був бути прийнятий на озброєння. У новому варіанті корабля 7К-ВІ спускний і орбітальний відсік помінялися місцями. Тепер зверху розміщувалася капсула з космонавтами. Під їх кріслами був люк, що веде вниз, в циліндричний орбітальний відсік, який став більшим, ніж на кораблях «Союз».
Енергосистема
Ще одним нововведенням стали на «Звєзді» джерела електроенергії. Замість великих і важких сонячних батарей вирішили поставити два радіоізотопних термогенераторів. В якійсь мірі «Звєзда» нагадувала американську військову орбітальну станцію MOL, яка послужила стимулом для створення власної орбітальної станції.
Спускний апарат
Екіпаж корабля складався з 2 чоловік. розташовувалися в СА таким чином, що космонавти сиділи поруч, але назустріч один одному. Це давало змогу розмістити пульти управління на всіх стінках СА.
Розглядалася можливість установки на спусковому апараті стикувального вузла. Він міг би стати в пригоді для стикування корабля зі станцією «Алмаз». Можливість створення комплексу 11Ф73 7К-ВІ+11Ф71 ОПС «Алмаз» була закріплена навіть власним індексом. Ця конфігурація мала позначення у військових 11Ф711.
Іншим нововведенням корабля «Звєзда» став люк для переходу в орбітальний відсік, розташований в днищі спускного апарату. Адже днище зовні закривалося термостійким екраном для захисту СА від величезних температур, що виникають через гальмування в атмосфері при посадці на Землю. Випробування у Філії № 3 показали, що такий люк не несе загрози життю екіпажу, може спокійно витримати ділянку посадки і не прогоріти по шву.
Орбітальний відсік
В орбітальному відсіку 7К-ВІ мало розташовуватися обладнання та прилади для військових досліджень. На бічному ілюмінаторі стояв головний прилад корабля — оптичний візир ОСК-4 з фотоапаратом. Космонавт, що всівся за візир в спеціальне сідло, нагадував велосипедиста. Він міг спостерігати за земною поверхнею, а потрібні місця фотографувати. Крім того, на ілюмінатор можна було встановити апаратуру «Свинець» для спостереження за запусками балістичних ракет. На зовнішній поверхні орбітального відсіку на довгій штанзі встановлювався пеленгатор для виявлення супутників-перехоплювачів при їхньому наближенні і для ведення радіотехнічної розвідки
Зауваження до проєкту
Масу нарікань викликало розташування люка в теплозахисному днищі спускного апарата 7К-ВІ. У січні 1967 року під час другого випробувального безпілотного польоту корабля 7К-ОК під назвою Космос-140 в його днищі через порушення технології кріплення однієї з заглушок сталося прогоряння теплозахисного екрана і нижнього днища. На нещастя, апарат приводнився в Аральському морі. У прогорілий отвір стала надходити вода Результат — спускний апарат затонув.
Ставити ж у днищі великий люк діаметром 800 мм було взагалі, на думку багатьох фахівців ЦКБЕМ, божевіллям. Той же аргумент наводився пізніше і проти розміщення люка в днищі повертаємого апарата челомеївський ТКС. І знову наземні випробування і навіть пуски штатних СА на орбіту автономно і в складі ТКС ні до чого не привели.
Роль Мішина в долі проєкту
13 жовтня 1967 року. Мішин написав лист Афанасьєву і Смирнову, в якому просить ні багато ні мало як. "Закрити програму 7К-ВІ і за рахунок його створити в 1968 році додатково 8-10 кораблів «Союз». За 7К-ВІ є рішення ЦК КПРС і Уряду, визначені терміни виготовлення кораблів і рік прийняття його на озброєння. Роботи зі створення корабля йдуть повним ходом, корабель обіцяє бути значно краще «Союзу». Ось це, мабуть, і обурювало Мішина. Він нічого не мав проти 7К-ВІ, коли розраховував, що корабель буде точною копією «Союзу», а коли побачив, що Козлов відмовився від сліпого копіювання «Союзу» і створює принципово новий, значно кращий корабель, то різко змінив своє ставлення і до Козлову, і до його корабля.
Однак просто так закрити чужий проєкт, нехай навіть і своєї філії, Мішин не міг. Тим більше, що проєкт підтримувало Міністерство оборони СРСР. Потрібно було обґрунтувати таку пропозицію Тоді з ЦКБЕМ посипалася критика на технічні рішення, запропоновані Філією № 3 та відрізняли проєкт 7К-ВІ від 7К-ОК Перш за все «Підлипки» не сподобалися радіоізотопні термогенератор енергії Вони викликали занадто великі побоювання в частині радіаційної безпеки екіпажу "Зірки "Потрібно було передбачити такий захист і в штатному випадку 30-добового польоту, і в позаштатних аварійних ситуаціях.
Закриття програми
Спроби закриття програми
Ще один спосіб закрити не милий проєкт — запропонувати свій. Мішин запропонував новий проєкт орбітальної дослідної станції 11Ф730 «Союз-ВІ». Станція повинна була складатися з орбітального блоку 11Ф731 і кораблі постачання 11Ф732 7К-С. Останній пропонувалося створити на базі вже літаючого 7К-ОК «Союз». Пропонувалося розробити і модифікації корабля 7К-С для автономних польотів з військових програмах: — 11Ф733 7K-CI для короткочасних досліджень; — 11Ф734 7K-C-II для тривалих польотів. Для постачання орбітальної дослідної станції 11Ф730 «Союзу-ВІ» передбачалося створити на базі 7К-С вантажний транспортний корабель 7К-СГ 11Ф735. У майбутньому з цього варіанту з'явився «Прогрес». Тільки через затримку створення 7К-З його базою став корабель 11Ф6157К-Т.
Василь Павлович Мішин все-таки домігся того, чого хотів. 9 січня 1968 згідно з вказівкою Міністерства загального машинобудування Дмитро Ілліч Козлов підписав наказ № 51 по підприємству про припинення робіт з військово-дослідному комплексу 7К-ВІ 11Ф73 і про початок робіт з орбітального блоку 11Ф731 ОБ-ВІ орбітальної дослідної станції 11Ф730 (комплекс «7К-С» — ОБ-ВІ).
Спроби захистити проєкт
Спроби повернутися до 7К-ВІ ще робилися. Так на захист проєкту став загін військових космонавтів. 27 січня 1968 Микола Каманін разом з Юрієм Гагаріним, Германом Титовим, Павлом Поповичем, Валерій Биковський, Павлом Бєляєвим і Олексієм Леонов вирушили на прийом до першого заступника міністра оборони СРСР маршала Івана Гнатовича Якубовського. Бесіда з маршалом тривала понад півтори години. Якубовський уважно вислухав прохання космонавтів і обіцяв допомогти.
Каманін і космонавти доповіли маршалу про неспокій, викликаним відставанням СРСР від США у військових дослідженнях, і про дії головного конструктора Василя Мішина, який «гальмує виконання рішення Уряду щодо будівництва військово-дослідного корабля 7К-ВІ і намагається підірвати авторитет орбітальної станції» «Алмаз», споруджуваної Челомеєм". Маршал обіцяв переговорити з головою ВПК Леонідом Васильовичем Смирновим і висловив намір викликати до себе головного конструктора Мішина та міністра Загальних машинобудування Афанасьєва Одночасно він сказав, що знає з досвіду про всі труднощі боротьби з головними конструкторами і просив допомогти йому докладно підготувати всі матеріали для цих розмов.
Остаточне закриття програми
Але 17 лютого 1968 року був поставлений остаточний хрест на «Звєздє». Останніми капітулювали військові. Того дня в Генеральному штабі Міністерства оборони СРСР відбувся Науково-технічна рада з кораблю 7К-ВІ.
17 лютого 1968 року на засіданні НТК Генерального штабу. Обговорювалася пропозиція головного конструктора В.П Мішина: не будувати військово-дослідний космічний корабель 7К-ВІ, а замість нього побудувати військово-дослідний корабель на базі «Союзу». Цю пропозицію підписали Мішин та Д. І. Козлов (головний конструктор 7К-ВІ). Мішин «зґвалтував» Козлова і змусив його підписати «зречення». Склалася дуже важка обстановка: всі військові за корабель 7К-ВІ, але від нього відмовився сам головний конструктор Козлов, і нам нікого захищати від нападок Мішина Я сказав, що пропозиції Мішина підводять міну під всю нашу програму військових досліджень, вони спрямовані не тільки проти 7К-ВІ, а й проти «Алмаза». Мішин мріє зберегти монополію на будівництво пілотованих космічних кораблів і робить все, щоб перешкодити розвитку нових баз будівництва КК (Козлов, Челомей). Він іде на прямий обман, обіцяє, що новий корабель буде дешевше, надійніше і краще 7К-ВІ. Він забуває, що за першим рішенням ЦК КПРС 7К-ВІ повинен був літати в 1967 році, за другим рішенням і за обіцянкою Козлова корабель повинен був літати в 1968 році. Через безвідповідальне ставлення Мішина до військових досліджень і поганий контроль ЦК КПРС (Устинов) за виконанням своїх рішень корабель 7К-ВІ не буде побудований і в 1969 році. Мішин обіцяв побудувати новий корабель в 1969 році.
Роботи над ОІВ 11Ф730 «Союз-ВІ» тривали всього близько двох років. Кінець їх поклав проєкт довготривалої орбітальної станції ДОС-7К. Роботи по ній у ЦКБЕМ і Филевской філії почалися вже в грудні 1969 року. Замовником ДОС-7К формально стала Академія Наук СРСР. 9 лютого 1970 було прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 105-41. Воно передбачало створення на основі вже виготовлених корпусів орбітальної станції «Алмаз» (їх на замовлення челомеївське робив Машинобудівний завод імені М. В. Хрунічева) спрощеної цивільної станції. На підставі постанови було видано наказ міністра Загальних машинобудування № 57сс від 16 лютого 1970 року. Наказ передбачав передачу з в ЦКБЕМ шести вже готових льотних і технологічних корпусів орбітальної станції «Алмаз».
Висновки
Для проведення військових експериментів у космосі в 1965 році в Куйбишевському філії ОКБ-1 (нині Самарський ЦСКБ «Прогрес») на базі корабля 7К-ОК «Союз», розробленого в ОКБ-1, почав створюватися військово-дослідний пілотований космічний корабель "Союз- ВІ "(7К-ВІ). Його характерною особливістю було те, що побутовий відсік циліндричної форми розміщувався між СА і ПАТ. Був виконаний ескізний проєкт корабля 7К-ВІ, але з різних причин в 1967 році його подальше створення було припинено.
Після цього в листопаді 1967 року Куйбишевський філія ОКБ-1 приступив до розробки військово-дослідного орбітального корабля ОК-ВІ, що отримав позначення 11Ф731. Корабель ОК-ВІ являв собою орбітальний блок, що складався з ПАТ і циліндричного робочого відсіку, в якому мали розміщатися обладнання для військових експериментів. Апарат, що спускається ОК-ВІ не мав і мав запускатися на орбіту в безпілотному режимі РН «Союз». Робота над кораблем ОК-ВІ була припинена в 70-х роках на стадії проєктування.
Видається цілком логічним, що для випробувань свого виробу (7К-ВІ або ОК-ВІ) філія ОКБ-1 провела відбір кандидатів у космонавти серед своїх співробітників. За наявною на сьогодні інформацією в групу підготовки до польотів на 7К-ОК «Союз» входили:
- Шахмістов Володимир Михайлович
- Хоробрих Світлана Миколаївна
Можливо цей список не повний. Найімовірніше були й інші кандидати, чиї прізвища ми поки не знаємо. Невідомо також, на базі якого медичного закладу проводився відбір кандидатів. Головним медичним закладом в ті роки, що давало «добро» на підготовку до польотів був ЦВНІАГ в Москві. До його архівів доступу поки немає.
Цікаво, що саме в ці роки створювався перший загін самого ОКБ-1, нині РКК «Енергія».
В січні 1968 року відповідно до вказівки Міністерства загального машинобудування у Філії № 1 були припинені роботи з військово-дослідному комплексу 7К-ВІ 11Ф73. Натомість кораблю куйбишевці стали розробляти орбітальний блок 11Ф731 в складі комплексу 11Ф73 «Союз ВІ» (7К-С/ОБ-ВІ). Це був дуже важкий момент для всього колективу Філії № 1.
У зв'язку з розгортанням робіт по орбітальный станції ДОС 7К в лютому 1970 року міністр Загального машинобудування С. А. Афанасьев підписав наказ про припинення робіт над орбітальним блоком 11Ф731 ОБ-ВІ. Тим же наказом була продовжена розробка кораблів серії 7К-С як «перспективних і маючих поліпшені в порівнянні з 7К-ОК характеристиками». З цього часу корабель 7К-С розроблявся як пілотований корабель для проведення військово-прикладних технічних експериментів і досліджень в автономному польоті (базові варіанти 11Ф733 7K-CI і 11Ф734 7K-C-II) з можливістю створення на його основі з мінімальними доробками модифікацій різного цільового призначення.
Основний з цих запланованих модифікацій був транспортний корабель для доставки екіпажу на орбітальні станції — той первісний 11Ф732 7К-С. Пізніше для цієї транспортної модифікації 11Ф732 було прийнято позначення 7К-СТ. Саме ця модифікація і була доведена до реальних космічних польотів. Варіанти 7K-CI і 7K-C-II відпали в середині 70-х років. Була ліквідована і група «Союз-ВІ» в ЦПК. У серпні 1970 року входивші в групу космонавти були переведені в групу «Алмаз». Група космонавтів для польотів на 7К-С була сформована лише наприкінці 1973 року. З космонавтів, які готувалися за програмами 7К-ВІ і «Союз-ВІ» в неї увійшли лише Леонід Кизим, Анатолій Воронов і Михайло Бурдаєв.
Хоча роботи по серії військових кораблів серії 7К-С продовжилися з космонавтами корабель 11Ф732 7К-СТ полетів аж через 10 років після закриття програми «Союз-ВІ» — в червні 1980 року. Однак це вже був зовсім не військово-дослідний корабель. За розпорядженням ВПК від 10 травня 1979 керівництво Державною комісією з завершенням етапу безпілотного відпрацювання корабля 7К-СТ було передано від Міністерства оборони СРСР (голова Держкомісії Г. С. Тітов) Міністерству загального машинобудування (голова Держкомісії К. А. Керімов). Тим же розпорядженням було вирішено надалі використовувати тільки транспортну модифікацію корабля без його варіанту в інтересах Міноборони.
Спадок програми
Але ще до цього, у III і IV кварталах 1967 року в Куйбишевській філії був розроблений аванпроєкт космічного апарату 11Ф624 «Янтар-2К». Слідом за цим роботи над новим супутником стали першочерговими для підприємства.
Проте досвід роботи над 7К-ВІ не пропав марно. Він дуже став у нагоді при розробці супутника фоторозвідки .
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 15 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Новости космонавтики — «Звезда» Дмитрия Козлова № 3
- Новости космонавтики — «Звезда» Дмитрия Козлова № 2
- Новости космонавтики — "Звезда Дмитрия Козлова № 1
Посилання
- Екіпажі програми «Звезда» 7К-ВІ
- http://stars-voyage.ru/slozhnosti-polyota/proekt-korablya-7k-vi-soyuz-vi.html[недоступне посилання з липня 2019]
- ИСТРЕБИТЕЛИ ВЫХОДЯТ НА ОРБИТУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz 7K VISoyuz 7K VIOpisPriznachennya Dostavka ekipazhiv na orbitu ta povernennya yih na Zemlyu Ekipazh 2GabaritiVisota 8 mDiametr 2 8 mOb yem 11 m EkspluataciyaMasa 6700 kgNosij vivedennya SoyuzMisce zapusku BajkonurResursTrivalist avtonomnogo polotu 30 dibCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2021 Soyuz 7K VI ros Soyuz 7K VI Voennij Isledovatelskij 11F73 proekt vijskovo doslidnickogo kosmichnogo korablya Proekt peredbachav na riznih etapah stvorennya ta vivedennya na orbitu Zemli pilotovanogo kosmichnogo korablya ta kosmichnoyi stanciyi vijskovogo priznachennya dlya vijskovo kosmichnoyi diyalnosti Rishennyam VPK 305 pershochergovim zavdannyam Filiyi 3 na 1967 rik shodo stvorennya kosmichnih aparativ novogo tipu bulo prijnyato vvazhati robotu zi stvorennyam Vijskovo doslidnogo korablya 11F73 7K VI Zvyezda Proyekt tak i ne buv realizovanij cherez protistoyannya v KB Ministerstvi oboroni SRSR ta jogo neefektivnist Rezultati buli vikoristani pri stvorenni inshih kompleksiv vijskovogo priznachennya Istoriya proyektuPeredumovi Istoriya stvorennya pilotovanogo vijskovo doslidnogo kosmichnogo korablya Zvyezda bere pochatok 24 grudnya 1962 roku Todi golovnij konstruktor OKB 1 Sergij Pavlovich Korolov pidpisav eskiznij proyekt kosmichnogo kompleksu Soyuz yakij sluzhiv spochatku prototipom 7K VI Ale spochatku trohi pro Soyuz Kompleks Soyuz rozroblyavsya dlya vidpracyuvannya zblizhennya i stikuvannya na navkolozemnij orbiti j pilotovanogo oblotu Misyacya Cya programa stala prodovzhennyam temi Syevyer v ramkah yakoyi rozroblyavsya pilotovanij manevruyuyuchij korabel sho nosiv poznachennya 7K Na korabli Syever planuvalosya vidpracyuvati taki problemi yak manevruvannya na orbiti zblizhennya i stikuvannya kerovanij spusk aparata z aerodinamichnoyu yakistyu Spochatku 1961 rik v ramkah temi Soyuz planuvalosya vikoristovuvati modernizovanij korabel seriyi 3KA Vostok dlya oblotu Misyacya i povernennya kosmonavta na Zemlyu i tri rozginnih raketnih bloki Odnak do grudnya 1962 roku Soyuz zaznav znachnih zmin V eskiznomu proyekti pidpisanim S P Korolovim kompleks Soyuz povinen buv skladatisya z pilotovanogo dvomisnogo kosmichnogo korablya sho uspadkuvav vid Syevera poznachennya 7K cej aparat vzhe todi mav zovnishnij viglyad blizkij do suchasnih Soyuziv raketnogo rozginnogo bloku 9K i korabliv tankeriv 11K Vsi ci aparati povinni buli vivoditsya na navkolozemnu orbitu raketoyu nosiyem 11A511 tipu R 7 Spochatku na navkolozemnu orbitu povinen buv zapuskatisya rozginnij blok 9K Potim do nogo po cherzi pristikovuyetsya b tri abo chotiri tankera 11K yaki zapravlyali rozginnij blok 22 tonnami paliva Ostannim povinen buv startuvati korabel 7K z kosmonavtami Pislya stikuvannya 7K do rozginnomu bloku i viddilennya vid 9K bloku orbitalnogo manevruvannya zapuskavsya dvigun bloku 9K i zv yazka 7K 9K vidpravilasya b v oblit Misyacya Domogtisya finansuvannya takogo skladnogo proyektu malyuyuchi odni lishe perspektivi oblotu Misyacya dlya dosyagnennya mizhnarodnogo prioritetu v ti roki bulo skladno Korolov rozumiv sho dlya uspihu neobhidno zaluchiti do programi Soyuz bagate Ministerstvo oboroni Tomu S P zaproponuvav stvoriti na bazi korablya 7K dvi jogo modifikaciyi orbitalnij korabel perehoplyuvach i korabel dlya vedennya rozvidki z kosmosu Take prikladne vikoristannya kompleksu Soyuz znajshlo u vijskovih rozuminnya i pidtrimku VPS i Raketni vijska pidtrimali takij rozshirenij variant Soyuzu Ale zajmatisya cimi pobichnimi Soyuzami samomu Korolevu bulo obtyazhlivo Pochatok robit KB Kozlova pochalo aktivno pracyuvati po prikladnim proyektam temi Soyuz Yak nosij dlya pilotovanogo korablya perehoplyuvacha 7K PPK u Filiyi 3 v 1964 65 rokah rozroblyalasya raketa nosij 11A514 Tema Soyuz R tezh cilkom perejshla do Kozlova V yiyi ramkah Filiya 3 v 1963 roci zaproponuvala stvoriti neveliku orbitalnu stanciyu 11F71 z aparaturoyu dlya foto i radiorozvidki Bazoyu dlya ciyeyi stanciyi posluzhiv korabel 7K tochnishe jogo priladno agregatnij vidsik Zamist spuskayetsya aparatu i pobutovogo vidsiku na stanciyi 11F71 rozmishuvavsya vidsik cilovoyi aparaturi 24 serpnya 1965 CK KPRS i Rada ministriv SRSR prijnyali postanovu pro rozshirennya vijskovih doslidzhen v kosmosi Bulo zaproponovano stvoriti specialni korabli i stanciyi dlya vedennya vijskovo doslidnih robit Poshtovhom dlya cogo posluzhilo rozshirennya podibnih robit u SShA Shtati v toj chas duzhe aktivno opracovuvali kilka vijskovih pilotovanih program Zokrema rozroblyalasya orbitalna stanciya Yiyi osnovnoyu metoyu bula optichna rozvidka z kosmosu Specialno dlya rozroblyalasya specialna fotoaparatura Key Hole 10 U principi ce buv toj zhe tilki orbitalnij blok stanciyi i pilotovanij korabel Gemini V z yednani v yedinij blok planuvalosya zapuskati odniyeyi raketoyu nosiyem Titan 3M Lishe pered posadkoyu ekipazh MOL perehodiv bi v spusknij aparat Gemini V i vidokremlyuvav korabel vid stanciyi Variant a potim i Almaza buv krashe ekipazhi na orbitu dostavlyalisya v okremih transportnih korablyah Tim samim termin aktivnoyi roboti stanciyi v kosmosi zbilshuvavsya z yavlyalasya mozhlivist zmini ekipazhiv hocha dlya cogo i potribni dodatkovi korabel i raketa nosij She v pershih chislah serpnya 1965 golova VPK Leonid Smirnov pidpisav rozporyadzhennya pro negajnij pochatok vijskovih doslidzhen na korablyah Voshod i budivnictvo specialnogo korablya na bazi Soyuzu 7K OK iz zavdannyami vizualna i fotorozvidka inspekciya ShSZ mozhlivist vidbittya ataki protivnika4 vidpracovuvannya pitan rannogo poperedzhennya pro raketno yadernij napad Roboti po stanciyi Almaz buli todi lishe na pochatkovomu etapi pershij polit ciyeyi stanciyi namichavsya todi na 1968 rik Tomu bulo zaproponovano zrobiti nevelikij vijskovo doslidnij korabel yakij mozhna bulo b zapustiti v najblizhchomu majbutnomu Postanova CK KPRS i RM SRSR vid 24 serpnya 1965 vstanovilo konkretnij termin pershogo polotu takogo korablya 1967 rik Korablyu buv privlasnenij indeks 11F73 i nazva Zvyezda Vrahovuyuchi velikij dosvid robit tema robotu nad novim aparatom doruchili Kujbishevskomu filiyi OKB 1 7 lipnya 1966 nakazom Ministra zagalnogo mashinobuduvannya 296ss Filiya 3 buv viznachenij golovnim rozrobnikom z vijskovo doslidnickomu korablyu Jogo planuvali rozrobiti vikoristovuyuchi Korolovskij 11F615 7K OK U KB Dmitra Illicha Kozlova korabel otrimav konstruktorske poznachennya 7K VI Take zamovlennya ne bulo nespodivankoyu dlya Dmitra Kozlova Rozmovi pro specialnij vijskovij korabel velisya na riznih rivnyah uzhe majzhe rik Tomu she do prijnyattya Postanovi vid 24 serpnya 1965 roku v Kujbishevi vstigli vipustiti vihidni dani ta eskiznij proyekt po korablyu 7K VI i raketi nosiya 11A511 dlya nogo Navesni 1966 roku v filiyi 3 razom z opracyuvannyam novoyi seriyi KA Zenit pochalasya rozrobka pilotovanogo kosmichnogo aparatu 7K VI dlya yakih stala rozglyadatisya mozhlivist vikoristannya BCVM v sistemi upravlinnya Ne mayuchi dosvidu rozrobki BCVM spivrobitniki filiyi zvernulisya za dopomogoyu do NDIPM Yih predstavnikam na choli z A Merkulovim vidryadzhenim do na trivalij chas bulo pokazano vse sho NDIPM na toj chas mali a takozh peredano ryad materialiv v tomu chisli i TZ na BCVM Salyut 3 Na osnovi nashogo TZ u filiyi 3 rozrobili svoye TZ na BCVM i vidali jogo na opracyuvannya takozh v NDIMP U serpni 1966 roku zastupnik golovnogo konstruktora filiyi 3 A M Soldatenkov zvernuvsya do zastupnika nachalnika kompleksu CKBEM B V Raushenbahu i v kopiyi do golovnogo inzhenera NDIMP B F Visockomu z takim listom Vidpovidno do poperednoyi domovlenosti napravlyayu Vam TZ na rozrobku i vigotovlennya bortovoyi obchislyuvalnoyi sistemi navigacijnogo kompleksu korablya 11F732 U zv yazku zi stislimi terminami proyektuvannya i vigotovlennya 7K VI ta identichnistyu principiv pobudovi ta priznachennya bortovih obchislyuvachiv rozroblyuvanih stosovno kompleksu N1 LZ i 7K VI NDIMP prosit rozglyanuti pitannya pro mozhlivist rozrobki yedinih vimog do bortovim obchislyuvacham zaznachenih kompleksiv v chastini strukturi ta principiv zv yazku z zovnishnimi pristroyami v termini do 10 09 c r B V Raushenbah 25 serpnya 1966 napraviv list V P Legostaevu dlya pidgotovki vidpovidi Vidpovid z pidtverdzhennyam zgodi na organizaciyu 3 storonnogo obgovorennya vimog bula napravlena na obidvi adresi Z 1968 po 1970 rik trivala spilna robota z filiyeyu 3 v sferi ta unifikaciyi aparaturi sistem keruvannya ruhom SUD i sistem avtonomnoyi navigaciyi LIS dlya korabliv kompleksu Soyuz VI rozrobki filiyi ta novogo transportiogo korablya 11F732 rozrobki CKBEM Za protokolom utverzhdennomu v zhovtni 1968 roku V O Chertokom i D I Kozlovim bulo nrinyago rishennya pro unifikaciyu nizki datchikiv sistemi upravlinnya ruhom ruchok keruvannya Pershij variant 7K VIDosvid roboti nad korablyami dozvoliv operativno ta adekvatno virishuvati vsi ti problemi yaki vinikali pered konstruktorskim kolektivom Spochatku 7K VI praktichno ne vidriznyavsya vid svogo prototipu 7K OK Vin skladavsya z tih vidsikiv i v tij zhe poslidovnosti sho i Soyuz nizhnogo priladno agregatnogo de stoyav dvigun baki z palivom sluzhbovi sistemi serednogo spusknogo aparata dlya povernennya na Zemlyu kosmonavtiv verhnogo orbitalnogo vidsiku v yakomu povinna bula roztashovuvatisya aparatura dlya vijskovih doslidzhen Ale naprikinci 1966 roku Dmitro Illich Kozlov viddav nakaz povnistyu pereglyanuti proyekt Prichin tomu bulo dekilka U pershomu orbitalnomu poloti korablya 7K OK Soyuz naprikinci listopada 1966 r vidbulosya masa vidmov viyavilos bezlich nedolikiv konstrukciyi Korabel ne zmig sisti v rozrahunkovomu rajoni j buv pidirvanij sistemoyu APO avtomatichnij pidriv ob yekta 14 grudnya 1966 na kosmodromi Bajkonur pri sprobi zapustiti drugij bezpilotnij korabel Soyuz stalasya avariya raketi nosiya Start buv skasovanij ale cherez 27 hvilin pislya vimknennya dviguniv nosiya pri zvedenni ferm obslugovuvannya nespodivano spracyuvala ruhova ustanovka sistemi avarijnogo poryatunku korablya Ce posluzhilo prichinoyu vibuhu raketi zaginula lyudina Pri cij avariyi buv prisutnij i Dmitro Kozlov Analiz prichin avariyi rozkriv bezlich nedolikiv sistemi avarijnogo poryatunku Zvyezda D KozlovaShob ne uspadkuvati nedoliki Soyuzu konstrukciya 7K VI bula povnistyu pereglyanuta U pershomu kvartali 1967 buli vipusheni novi vihidni dani na rozroblennya tehnichnoyi dokumentaciyi Novij korabel povinen buv vazhiti 6 6 tonni Trivalist avtonomnogo orbitalnogo polotu bula viznachena v odin misyac Ozbroyennya Oskilki Soyuz 7K VI Zvyezda stvoryuvalasya viklyuchno dlya vijskovih operacij u kosmosi zverhu na spuskovomu aparati bula vstanovlena nevelika skorostrilna garmata rozrobki vidomogo radyanskogo konstruktora A E Nudelmana Vona bula pristosovana dlya strilbi u vakuumi i priznachalasya dlya zahistu vijskovo doslidnogo korablya vid vorozhih korabliv inspektoriv i suputnikiv perehoplyuvachiv Navoditi garmatu mozhna bulo keruyuchi vsim korablem Dlya pricilyuvannya v SA buv specialnij vizir Spershu u konstruktoriv Filiyi 3 bulo bezlich sumniviv chi zmozhe kosmonavt vruchnu navoditi garmatu chi ne prizvede vidbij pri strilbi do perekidannya Zvyezdi Shob podolati ci sumnivi na pidpriyemstvi v 1967 roci pobuduvali specialnij dinamichnij stend Jogo osnovoyu bula platforma na povitryanij podushci Na neyi stavili maket aparatu sho spuskayetsya 7K VI z optichnim vizirom zasobami upravlinnya ta krislami kosmonavtiv i viroblyali viprobuvannya Stend rozviyav vsi poboyuvannya i sumnivi ruchne upravlinnya pracyuvalo idealno kosmonavt z nevelikimi vitratami paliva mig navoditi korabel po viziru na bud yaki cili garmata ne silno vplivala na oriyentaciyu korablya yaku kosmonavt mig shvidko vipraviti Nosij vivedennya Dlya zapusku Zvyezdi raketa 11A511 vzhe ne pidhodila za vantazhopidjomnostyu Shob vpisatisya v masu 6 3 tonni yaka bula todi mezheyu dlya cogo nosiya konstruktori zaproponuvali skorotiti ekipazh 7K VI do odniyeyi lyudini Odnak comu protivilisya vijskovi Zavdannya yaki stavilisya pered korablem odin pilot virishiti ne zmig bi Drugij kosmonavt bez skafandra ale z krislom i zapasami sistemi zhittyezabezpechennya vazhiv she 400 kg Tomu v KB Dmitra Illicha Kozlova rozrobili novu modifikaciya raketi 11A511 nazvavshi yiyi Proyekt korablya otrimav pidtrimku u kerivnictva kosmichnoyi galuzi ta Ministerstva oboroni SRSR 21 lipnya 1967 bulo prijnyato she odnu postanovu CK KPRS i Radminu po korablyu 7K VI v yakomu pershij polit kompleksu Zvezda buv priznachenij na 1968 rik U 1969 roci korabel povinen buv buti prijnyatij na ozbroyennya U novomu varianti korablya 7K VI spusknij i orbitalnij vidsik pominyalisya miscyami Teper zverhu rozmishuvalasya kapsula z kosmonavtami Pid yih krislami buv lyuk sho vede vniz v cilindrichnij orbitalnij vidsik yakij stav bilshim nizh na korablyah Soyuz Energosistema She odnim novovvedennyam stali na Zvyezdi dzherela elektroenergiyi Zamist velikih i vazhkih sonyachnih batarej virishili postaviti dva radioizotopnih termogeneratoriv V yakijs miri Zvyezda nagaduvala amerikansku vijskovu orbitalnu stanciyu MOL yaka posluzhila stimulom dlya stvorennya vlasnoyi orbitalnoyi stanciyi Spusknij aparat Ekipazh korablya skladavsya z 2 cholovik roztashovuvalisya v SA takim chinom sho kosmonavti sidili poruch ale nazustrich odin odnomu Ce davalo zmogu rozmistiti pulti upravlinnya na vsih stinkah SA Rozglyadalasya mozhlivist ustanovki na spuskovomu aparati stikuvalnogo vuzla Vin mig bi stati v prigodi dlya stikuvannya korablya zi stanciyeyu Almaz Mozhlivist stvorennya kompleksu 11F73 7K VI 11F71 OPS Almaz bula zakriplena navit vlasnim indeksom Cya konfiguraciya mala poznachennya u vijskovih 11F711 Inshim novovvedennyam korablya Zvyezda stav lyuk dlya perehodu v orbitalnij vidsik roztashovanij v dnishi spusknogo aparatu Adzhe dnishe zovni zakrivalosya termostijkim ekranom dlya zahistu SA vid velicheznih temperatur sho vinikayut cherez galmuvannya v atmosferi pri posadci na Zemlyu Viprobuvannya u Filiyi 3 pokazali sho takij lyuk ne nese zagrozi zhittyu ekipazhu mozhe spokijno vitrimati dilyanku posadki i ne progoriti po shvu Orbitalnij vidsik V orbitalnomu vidsiku 7K VI malo roztashovuvatisya obladnannya ta priladi dlya vijskovih doslidzhen Na bichnomu ilyuminatori stoyav golovnij prilad korablya optichnij vizir OSK 4 z fotoaparatom Kosmonavt sho vsivsya za vizir v specialne sidlo nagaduvav velosipedista Vin mig sposterigati za zemnoyu poverhneyu a potribni miscya fotografuvati Krim togo na ilyuminator mozhna bulo vstanoviti aparaturu Svinec dlya sposterezhennya za zapuskami balistichnih raket Na zovnishnij poverhni orbitalnogo vidsiku na dovgij shtanzi vstanovlyuvavsya pelengator dlya viyavlennya suputnikiv perehoplyuvachiv pri yihnomu nablizhenni i dlya vedennya radiotehnichnoyi rozvidki Zauvazhennya do proyektu Masu narikan viklikalo roztashuvannya lyuka v teplozahisnomu dnishi spusknogo aparata 7K VI U sichni 1967 roku pid chas drugogo viprobuvalnogo bezpilotnogo polotu korablya 7K OK pid nazvoyu Kosmos 140 v jogo dnishi cherez porushennya tehnologiyi kriplennya odniyeyi z zaglushok stalosya progoryannya teplozahisnogo ekrana i nizhnogo dnisha Na neshastya aparat privodnivsya v Aralskomu mori U progorilij otvir stala nadhoditi voda Rezultat spusknij aparat zatonuv Staviti zh u dnishi velikij lyuk diametrom 800 mm bulo vzagali na dumku bagatoh fahivciv CKBEM bozhevillyam Toj zhe argument navodivsya piznishe i proti rozmishennya lyuka v dnishi povertayemogo aparata chelomeyivskij TKS I znovu nazemni viprobuvannya i navit puski shtatnih SA na orbitu avtonomno i v skladi TKS ni do chogo ne priveli Rol Mishina v doli proyektu13 zhovtnya 1967 roku Mishin napisav list Afanasyevu i Smirnovu v yakomu prosit ni bagato ni malo yak Zakriti programu 7K VI i za rahunok jogo stvoriti v 1968 roci dodatkovo 8 10 korabliv Soyuz Za 7K VI ye rishennya CK KPRS i Uryadu viznacheni termini vigotovlennya korabliv i rik prijnyattya jogo na ozbroyennya Roboti zi stvorennya korablya jdut povnim hodom korabel obicyaye buti znachno krashe Soyuzu Os ce mabut i oburyuvalo Mishina Vin nichogo ne mav proti 7K VI koli rozrahovuvav sho korabel bude tochnoyu kopiyeyu Soyuzu a koli pobachiv sho Kozlov vidmovivsya vid slipogo kopiyuvannya Soyuzu i stvoryuye principovo novij znachno krashij korabel to rizko zminiv svoye stavlennya i do Kozlovu i do jogo korablya Odnak prosto tak zakriti chuzhij proyekt nehaj navit i svoyeyi filiyi Mishin ne mig Tim bilshe sho proyekt pidtrimuvalo Ministerstvo oboroni SRSR Potribno bulo obgruntuvati taku propoziciyu Todi z CKBEM posipalasya kritika na tehnichni rishennya zaproponovani Filiyeyu 3 ta vidriznyali proyekt 7K VI vid 7K OK Persh za vse Pidlipki ne spodobalisya radioizotopni termogenerator energiyi Voni viklikali zanadto veliki poboyuvannya v chastini radiacijnoyi bezpeki ekipazhu Zirki Potribno bulo peredbachiti takij zahist i v shtatnomu vipadku 30 dobovogo polotu i v pozashtatnih avarijnih situaciyah Zakrittya programiSprobi zakrittya programi She odin sposib zakriti ne milij proyekt zaproponuvati svij Mishin zaproponuvav novij proyekt orbitalnoyi doslidnoyi stanciyi 11F730 Soyuz VI Stanciya povinna bula skladatisya z orbitalnogo bloku 11F731 i korabli postachannya 11F732 7K S Ostannij proponuvalosya stvoriti na bazi vzhe litayuchogo 7K OK Soyuz Proponuvalosya rozrobiti i modifikaciyi korablya 7K S dlya avtonomnih polotiv z vijskovih programah 11F733 7K CI dlya korotkochasnih doslidzhen 11F734 7K C II dlya trivalih polotiv Dlya postachannya orbitalnoyi doslidnoyi stanciyi 11F730 Soyuzu VI peredbachalosya stvoriti na bazi 7K S vantazhnij transportnij korabel 7K SG 11F735 U majbutnomu z cogo variantu z yavivsya Progres Tilki cherez zatrimku stvorennya 7K Z jogo bazoyu stav korabel 11F6157K T Vasil Pavlovich Mishin vse taki domigsya togo chogo hotiv 9 sichnya 1968 zgidno z vkazivkoyu Ministerstva zagalnogo mashinobuduvannya Dmitro Illich Kozlov pidpisav nakaz 51 po pidpriyemstvu pro pripinennya robit z vijskovo doslidnomu kompleksu 7K VI 11F73 i pro pochatok robit z orbitalnogo bloku 11F731 OB VI orbitalnoyi doslidnoyi stanciyi 11F730 kompleks 7K S OB VI Sprobi zahistiti proyekt Sprobi povernutisya do 7K VI she robilisya Tak na zahist proyektu stav zagin vijskovih kosmonavtiv 27 sichnya 1968 Mikola Kamanin razom z Yuriyem Gagarinim Germanom Titovim Pavlom Popovichem Valerij Bikovskij Pavlom Byelyayevim i Oleksiyem Leonov virushili na prijom do pershogo zastupnika ministra oboroni SRSR marshala Ivana Gnatovicha Yakubovskogo Besida z marshalom trivala ponad pivtori godini Yakubovskij uvazhno visluhav prohannya kosmonavtiv i obicyav dopomogti Kamanin i kosmonavti dopovili marshalu pro nespokij viklikanim vidstavannyam SRSR vid SShA u vijskovih doslidzhennyah i pro diyi golovnogo konstruktora Vasilya Mishina yakij galmuye vikonannya rishennya Uryadu shodo budivnictva vijskovo doslidnogo korablya 7K VI i namagayetsya pidirvati avtoritet orbitalnoyi stanciyi Almaz sporudzhuvanoyi Chelomeyem Marshal obicyav peregovoriti z golovoyu VPK Leonidom Vasilovichem Smirnovim i visloviv namir viklikati do sebe golovnogo konstruktora Mishina ta ministra Zagalnih mashinobuduvannya Afanasyeva Odnochasno vin skazav sho znaye z dosvidu pro vsi trudnoshi borotbi z golovnimi konstruktorami i prosiv dopomogti jomu dokladno pidgotuvati vsi materiali dlya cih rozmov Ostatochne zakrittya programi Ale 17 lyutogo 1968 roku buv postavlenij ostatochnij hrest na Zvyezdye Ostannimi kapitulyuvali vijskovi Togo dnya v Generalnomu shtabi Ministerstva oboroni SRSR vidbuvsya Naukovo tehnichna rada z korablyu 7K VI 17 lyutogo 1968 roku na zasidanni NTK Generalnogo shtabu Obgovoryuvalasya propoziciya golovnogo konstruktora V P Mishina ne buduvati vijskovo doslidnij kosmichnij korabel 7K VI a zamist nogo pobuduvati vijskovo doslidnij korabel na bazi Soyuzu Cyu propoziciyu pidpisali Mishin ta D I Kozlov golovnij konstruktor 7K VI Mishin zgvaltuvav Kozlova i zmusiv jogo pidpisati zrechennya Sklalasya duzhe vazhka obstanovka vsi vijskovi za korabel 7K VI ale vid nogo vidmovivsya sam golovnij konstruktor Kozlov i nam nikogo zahishati vid napadok Mishina Ya skazav sho propoziciyi Mishina pidvodyat minu pid vsyu nashu programu vijskovih doslidzhen voni spryamovani ne tilki proti 7K VI a j proti Almaza Mishin mriye zberegti monopoliyu na budivnictvo pilotovanih kosmichnih korabliv i robit vse shob pereshkoditi rozvitku novih baz budivnictva KK Kozlov Chelomej Vin ide na pryamij obman obicyaye sho novij korabel bude deshevshe nadijnishe i krashe 7K VI Vin zabuvaye sho za pershim rishennyam CK KPRS 7K VI povinen buv litati v 1967 roci za drugim rishennyam i za obicyankoyu Kozlova korabel povinen buv litati v 1968 roci Cherez bezvidpovidalne stavlennya Mishina do vijskovih doslidzhen i poganij kontrol CK KPRS Ustinov za vikonannyam svoyih rishen korabel 7K VI ne bude pobudovanij i v 1969 roci Mishin obicyav pobuduvati novij korabel v 1969 roci Roboti nad OIV 11F730 Soyuz VI trivali vsogo blizko dvoh rokiv Kinec yih poklav proyekt dovgotrivaloyi orbitalnoyi stanciyi DOS 7K Roboti po nij u CKBEM i Filevskoj filiyi pochalisya vzhe v grudni 1969 roku Zamovnikom DOS 7K formalno stala Akademiya Nauk SRSR 9 lyutogo 1970 bulo prijnyato postanovu CK KPRS i Radi Ministriv SRSR 105 41 Vono peredbachalo stvorennya na osnovi vzhe vigotovlenih korpusiv orbitalnoyi stanciyi Almaz yih na zamovlennya chelomeyivske robiv Mashinobudivnij zavod imeni M V Hrunicheva sproshenoyi civilnoyi stanciyi Na pidstavi postanovi bulo vidano nakaz ministra Zagalnih mashinobuduvannya 57ss vid 16 lyutogo 1970 roku Nakaz peredbachav peredachu z v CKBEM shesti vzhe gotovih lotnih i tehnologichnih korpusiv orbitalnoyi stanciyi Almaz VisnovkiDlya provedennya vijskovih eksperimentiv u kosmosi v 1965 roci v Kujbishevskomu filiyi OKB 1 nini Samarskij CSKB Progres na bazi korablya 7K OK Soyuz rozroblenogo v OKB 1 pochav stvoryuvatisya vijskovo doslidnij pilotovanij kosmichnij korabel Soyuz VI 7K VI Jogo harakternoyu osoblivistyu bulo te sho pobutovij vidsik cilindrichnoyi formi rozmishuvavsya mizh SA i PAT Buv vikonanij eskiznij proyekt korablya 7K VI ale z riznih prichin v 1967 roci jogo podalshe stvorennya bulo pripineno Pislya cogo v listopadi 1967 roku Kujbishevskij filiya OKB 1 pristupiv do rozrobki vijskovo doslidnogo orbitalnogo korablya OK VI sho otrimav poznachennya 11F731 Korabel OK VI yavlyav soboyu orbitalnij blok sho skladavsya z PAT i cilindrichnogo robochogo vidsiku v yakomu mali rozmishatisya obladnannya dlya vijskovih eksperimentiv Aparat sho spuskayetsya OK VI ne mav i mav zapuskatisya na orbitu v bezpilotnomu rezhimi RN Soyuz Robota nad korablem OK VI bula pripinena v 70 h rokah na stadiyi proyektuvannya Vidayetsya cilkom logichnim sho dlya viprobuvan svogo virobu 7K VI abo OK VI filiya OKB 1 provela vidbir kandidativ u kosmonavti sered svoyih spivrobitnikiv Za nayavnoyu na sogodni informaciyeyu v grupu pidgotovki do polotiv na 7K OK Soyuz vhodili Shahmistov Volodimir Mihajlovich Horobrih Svitlana Mikolayivna Mozhlivo cej spisok ne povnij Najimovirnishe buli j inshi kandidati chiyi prizvisha mi poki ne znayemo Nevidomo takozh na bazi yakogo medichnogo zakladu provodivsya vidbir kandidativ Golovnim medichnim zakladom v ti roki sho davalo dobro na pidgotovku do polotiv buv CVNIAG v Moskvi Do jogo arhiviv dostupu poki nemaye Cikavo sho same v ci roki stvoryuvavsya pershij zagin samogo OKB 1 nini RKK Energiya V sichni 1968 roku vidpovidno do vkazivki Ministerstva zagalnogo mashinobuduvannya u Filiyi 1 buli pripineni roboti z vijskovo doslidnomu kompleksu 7K VI 11F73 Natomist korablyu kujbishevci stali rozroblyati orbitalnij blok 11F731 v skladi kompleksu 11F73 Soyuz VI 7K S OB VI Ce buv duzhe vazhkij moment dlya vsogo kolektivu Filiyi 1 U zv yazku z rozgortannyam robit po orbitalnyj stanciyi DOS 7K v lyutomu 1970 roku ministr Zagalnogo mashinobuduvannya S A Afanasev pidpisav nakaz pro pripinennya robit nad orbitalnim blokom 11F731 OB VI Tim zhe nakazom bula prodovzhena rozrobka korabliv seriyi 7K S yak perspektivnih i mayuchih polipsheni v porivnyanni z 7K OK harakteristikami Z cogo chasu korabel 7K S rozroblyavsya yak pilotovanij korabel dlya provedennya vijskovo prikladnih tehnichnih eksperimentiv i doslidzhen v avtonomnomu poloti bazovi varianti 11F733 7K CI i 11F734 7K C II z mozhlivistyu stvorennya na jogo osnovi z minimalnimi dorobkami modifikacij riznogo cilovogo priznachennya Osnovnij z cih zaplanovanih modifikacij buv transportnij korabel dlya dostavki ekipazhu na orbitalni stanciyi toj pervisnij 11F732 7K S Piznishe dlya ciyeyi transportnoyi modifikaciyi 11F732 bulo prijnyato poznachennya 7K ST Same cya modifikaciya i bula dovedena do realnih kosmichnih polotiv Varianti 7K CI i 7K C II vidpali v seredini 70 h rokiv Bula likvidovana i grupa Soyuz VI v CPK U serpni 1970 roku vhodivshi v grupu kosmonavti buli perevedeni v grupu Almaz Grupa kosmonavtiv dlya polotiv na 7K S bula sformovana lishe naprikinci 1973 roku Z kosmonavtiv yaki gotuvalisya za programami 7K VI i Soyuz VI v neyi uvijshli lishe Leonid Kizim Anatolij Voronov i Mihajlo Burdayev Hocha roboti po seriyi vijskovih korabliv seriyi 7K S prodovzhilisya z kosmonavtami korabel 11F732 7K ST poletiv azh cherez 10 rokiv pislya zakrittya programi Soyuz VI v chervni 1980 roku Odnak ce vzhe buv zovsim ne vijskovo doslidnij korabel Za rozporyadzhennyam VPK vid 10 travnya 1979 kerivnictvo Derzhavnoyu komisiyeyu z zavershennyam etapu bezpilotnogo vidpracyuvannya korablya 7K ST bulo peredano vid Ministerstva oboroni SRSR golova Derzhkomisiyi G S Titov Ministerstvu zagalnogo mashinobuduvannya golova Derzhkomisiyi K A Kerimov Tim zhe rozporyadzhennyam bulo virisheno nadali vikoristovuvati tilki transportnu modifikaciyu korablya bez jogo variantu v interesah Minoboroni Spadok programiAle she do cogo u III i IV kvartalah 1967 roku v Kujbishevskij filiyi buv rozroblenij avanproyekt kosmichnogo aparatu 11F624 Yantar 2K Slidom za cim roboti nad novim suputnikom stali pershochergovimi dlya pidpriyemstva Prote dosvid roboti nad 7K VI ne propav marno Vin duzhe stav u nagodi pri rozrobci suputnika fotorozvidki Primitki Arhiv originalu za 3 lipnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaNovosti kosmonavtiki Zvezda Dmitriya Kozlova 3 Novosti kosmonavtiki Zvezda Dmitriya Kozlova 2 Novosti kosmonavtiki Zvezda Dmitriya Kozlova 1PosilannyaEkipazhi programi Zvezda 7K VI http stars voyage ru slozhnosti polyota proekt korablya 7k vi soyuz vi html nedostupne posilannya z lipnya 2019 ISTREBITELI VYHODYaT NA ORBITU