Софія Федорівна Ростопчина, в шлюбі графиня де Сеґюр (фр. Sophie Rostopchine, comtesse de Ségur; 1 серпня 1799, Санкт-Петербург — 9 лютого 1874, Париж) — французька дитяча письменниця російського походження. Її твори в XIX—XX століттях були дуже популярними, вони продовжують перевидаватися в XXI столітті. Найвідоміший з-поміж них — «Софіїні витівки» (фр. Les Malheurs de Sophie; 1858); роман був адаптований для кіно (1946 і 1979 рр.) і театру (2008), балету (1935), мультсеріалу (1998) і музичної комедії (2011).
Софія Сеґюр | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Сегюр, Софья Фёдоровна | ||||
Ім'я при народженні | рос. Софья Фёдоровна Ростопчина | |||
Народилася | 1 серпня 1799[1][2][…] Санкт-Петербург, Російська імперія[1][4] | |||
Померла | 9 лютого 1874[5][6][…] (74 роки) Париж, Франція[1] | |||
Поховання | Плюнере | |||
Країна | Франція | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | дитяча письменниця, письменниця | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | з 1856 | |||
Жанр | d[4], казка, роман і повість[d] | |||
Magnum opus | d, d, d, Q3223455?, Q3548383?, Q3235969?, Q3027996?, d, Q18679079?, Q3209158?, Q3213028?, d, Q3224421?, d, Q2859027?, Q2906916?, d і Q3205601? | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Рід | d | |||
Батько | Федір Ростопчин | |||
Мати | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d, d, d, d, d, d, d і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Софія Сеґюр у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Росія
Третя дитина московського губернатора Ростопчина і графині Катерини Ростопчиної, уродженої Протасової. Хрещена 9 серпня 1799 року в Зимовому палаці; її хрещений — Павло I. Батько Софії впав в немилість при дворі 1801 року і був відправлений на заслання в московський маєток Вороново за 3 тижні до вбивства царя; сім'я перебралася у величезний підмосковний маєток Вороново, де і пройшли дитячі роки майбутньої письменниці. Діти отримували надзвичайно суворе виховання, про що писала в своїх мемуарах сестра Софії Наталія Наришкіна: їм навіть в саму спекотну погоду категорично забороняли пити між трапезами і застосовували тілесні покарання. За часів царювання Олександра I становище Ростопчина ще більше ускладнилося, проте 1809 року імператор, зіткнувшись з політичними труднощами, знову повернув його до двору і 1812 року поставив московським генерал-губернатором. У травні 1812 роки сім'я перебирається в Москву; Софія живе в придбаному батьком палаці на Великій Луб'янці, а також у палаці в Сокольниках. У період французько-російської війни сім'я спочатку ховається в Сергієвому Посаді, а потім в Ярославлі; в листопаді вони повертаються в Москву, потім їдуть в Санкт-Петербург; літо 1815 роки сім'я проводить в Царському Селі. Останньою російською адресою Софії Ростопчиної стає Вороново, звідки в липні 1817 року вона з матір'ю, братами і сестрами виїжджає в Париж (граф Ростопчина, звинувачений в організації великої московської пожежі в 1812 року, був змушений покинути Росію — під приводом лікування на водах).
Франція
Опинившись в Парижі, Софія поринає у світське життя, має успіх у шанувальників, відвідує салон Софії Свєчіної. 1818 року вона знайомиться з графом Еженом де Сеґюр; їх весілля відбулося в липні наступного року. Тепер вона живе в аристократичному особняку на вулиці Варенн. Переконана католичка, Софія де Сеґюр стає прихожанкою храму Святого Сюльпіса. У квітні 1820 народжується її первісток, Луї-Гастон де Сеґюр. Відносини між подружжям були надзвичайно холодними. Оскільки столичне життя вкрай пригнічує Софію, рік по тому батько набуває для неї садибу Нуетт в Нормандії (36 льє від Парижа), чимось невловимо нагадує Вороново. Федір Васильович Ростопчин повертається в Росію, де і вмирає в січні 1826 року; його донька більше туди ні разу не поверталася. Зате її син Луї-Гастон 1841 року здійснив подорож на землю предків, побував в Вороново і привіз звідти ряд цікавих замальовок. Велика частина її життя у Франції пройшла в Нуетт, проте 1872 року Софія Федорівна несподівано продала садибу і останні роки життя провела в замку Кермадіо (château de Kermadio), що належав зятю Арману Френо і доньці Генрієтті, — в Бретані, департамент Морбіан. Похована по сусідству з замком, на міському кладовищі Плюнере. Над її могилою встановлена статуя Діви Марії. Разом з нею похований Луї-Гастон де Сеґюр (fr: Louis-Gaston de Ségur) і дочка Генрієтта (1829—1908). На честь письменниці названі вулиці в кількох французьких містах, алея в паризькому парку Монсо.
Творчість
До літературної творчості графиня де Сеґюр звернулася в 57 років і написала в цілому два з половиною десятка книг. Можливо, це сталося під впливом автора « Паризьких таємниць» Ежена Сю і католицького письменника Луї Вейо — обидва часто відвідували садибу Нуетт. Спочатку вона призначала свої твори виключно для власних онуків (всього їх у письменниці було 20), однак її книга «Нові чарівні казки», проілюстрована знаменитим Гюставом Доре і випущена в що стала згодом знаменитої колекції «Рожева бібліотека», здобула великий успіх у читачів. В результаті видавництво «Hachette» запропонувало графині опублікувати інші її твори, і 1859 року Софія Федорівна передала цьому видавництву ексклюзивні права на видання своїх книг. Невелика брошура «Здоров'я дітей» дещо здивувала читачів містилися в ній настановами і рецептами (так, як засіб від коклюшу автор рекомендував настоянку беладони). Велика частина прозових творів графині спочатку друкувалася в журнальному варіанті (на сторінках тижневика «La Semaine des Enfants»), у вигляді роману-фейлетону. Найвідоміша книга графині де Сеґюр — «Софіїні витівки» — стала в другій половині століття справжнім бестселером. «Софіїні витівки», «Зразкові дівчатка» і «Канікули» утворюють свого роду трилогію, насичену автобіографічним початком. Трилогія звернена в першу чергу до маленьких дітей, проте в ній чимало жорстоких і трагічних епізодів, які змусили деяких дослідників порівнювати графиню де Сеґюр з маркізом де Садом.
Твори графині де Сеґюр в оцінці письменників і критиків
Книги Софії де Сеґюр високо цінувала Марина Цвєтаєва, яка написала в своєму щоденнику за 1920 рік: «Вся моя „Сонечка“ виключно в дусі пані де Сеґюр». Набагато критичніше оцінював твори письменниці Володимир Набоков, дорікає графині де Сеґюр в «вульгарній сентиментальності».
Сучасні французькі дослідники знаходять перегукування між творами графині де Сеґюр і російською класичною літературою (Лев Толстой, Достоєвський). З французьких письменників на неї вплинули Руссо, Жорж Санд і Бальзак (її іноді навіть називали Бальзаком для дітей). Сюжет останнього роману письменниці, «Після дощу», іноді пов'язують з впливом «Графа Монте-Крісто» Дюма і «Хатина дядька Тома» Гаррієт Бічер-Стоу.
Твори графині де Сеґюр
- «Здоров'я дітей» («La santé des enfants», 1857).
- «Дитячий молитовник» («Livre de messe des petits enfants», 1857).
- «Нові чарівні казки» («Nouveaux contes des fées pour les petits enfants», 1857, рос. Пер. 1915).
- «Сонін прокази» («Les malheurs de Sophie», 1858, рос. Пер. 1864, не +1869, 1912).
- «Зразкові дівчинки» («Les Petites Filles modèles», 1858, рос. Пер. 1868).
- «Канікули» («Les Vacances», 1858, рос. Пер. 1870).
- «Записки осла» («Mémoires d'un âne», 1860, рос. Пер. 1864).
- «Сестра Грібуйля» («La sœur de Gribouille», 1862).
- «Бідний Блез» («Pauvre Blaise», 1861).
- «Два нетяма» («Les Deux nigauds», 1862).
- «Славні діти» («Les bons enfants», 1862).
- «Заїжджий двір Ангела-Хранителя» («L'Auberge de l'ange gardien», 1863 рус. Пер. 2001).
- «Генерал Дуракін» («Le général Dourakine», 1863 рус. Пер. 2009).
- «Франсуа-горбань» («François le bossu», 1864, рос. Пер. Під назв. «Маленький горбань», 1912).
- «Добрий маленький чортеня» («Un bon petit diable», 1864, рос. Пер. 1908).
- «Бабусин Євангеліє» («Evangile d'une grand'mère», 1865).
- «Жан, який бурчить, і Жан, який сміється» («Jean qui grogne et Jean qui rit», 1865).
- «Комедії і прислів'я» «Comédies et proverbes», 1866).
- «Щастя Гаспара» («La Fortune de Gaspard», 1866).
- «Принадність, а не дитина!» («Quel amour d'enfant!», 1867).
- «Злий геній» («Le mauvais génie», 1867).
- «Діяння Апостолів» (Les Actes des apôtres, 1868).
- «Ділуа-сажотрус» («Diloy le chemineau», 1868).
- «Бабусина Біблія» («Bible d'une grand-mère», 1869).
- «Після дощика в четвер» («Après la pluie le beau temps», 1871, рос. Пер. Під назвою «Після грози», 1911).
Екранізація
«Софіїні витівки» неодноразово екранізувалися, в тому числі засобами мультиплікації («Витівки Софі»). Ігрові фільми по «Сонїних витівках» і роману «Добре маленьке чортеня» зняв відомий французький актор Жан-Клод Бріалі. Є також анімаційна версія «Записок осла» («Кадішон, або мемуари ослика»). Екранізацію роману «Щастя Гаспара» здійснив відомий актор і режисер Жерар Блен.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118796062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Сеґюр С. La Comtesse de Ségur : Correspondance (1799-1874) / за ред. M. Strich — С. 14. —
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyklopedia PWN
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Nathalie Narychkine. Le comte Rostopchine et son temps. — Saint-Pétersbourg, 1912. — P. 82—85.
- «Guide des Russes en France», Raymond de Ponfilly, Éditions Horay, 1990, с.376
- Françoise Barthélémy. Les premiers pas littéraires de la comtesse de Ségur // Recherches sur le conte merveilleux. Recueil d’études réunies sous la dir. De G. Jacques. — Louvain-la-Neuve, 1981. P. 103.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 11 квітня 2020.
- Jean Mistler. La comtesse de Ségur d'apres ses lettres // «Revue de Paris», 1964, № 8/9. — P. 39.
- Lisette Luton. La comtesse de Ségur: A Marquise de Sade — New York. Peter Lang, 1999.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- Владимир Набоков. Другие берега.
- Paul Loyrette, Marie-Jose Strich. Sur les pas de la comtesse de Ségur. Le voyage en Russie de Louis-Gaston de Ségur. — P.: Gallimard. — 2005. P. 10.
- Isabelle Papieau. La comtesse de Ségur et la maltraitance des enfants. P. — Montréal, 1999. — P. 116—117.
- Dominique Busillet. Sand et Ségur. P., Cahiers du temps, 2009.
- Jean Lihoury. Une source imprévue d'«Apres la pluie le beau temps» // Les Cahiers séguriens. № 7, 2007. — P. 31-34.
- Isabelle Nieres-Chevrel. Ramoramor mis en images // Les Cahiers séguriens, № 7, 2007. P. 55.
Література
- Francis Marcouin. La Comtesse de Ségur ou le bonheur immobile. — Arras: Artois Presses Université, 1999. — 379 p.
- Hortense Dufour. La comtesse de Ségur. — P.: Flammarion. — 2000. — 688 p.
- Patrick Pipet. Comtesse de Ségur. Les mystères de Sophie. — P.: L'Harmattan. — 2007. — 288 p.
- Michel Legrain. La Comtesse de Ségur. Mots, silences et stéréotypes. — P.: Champion. — 2011. — 313 p.
- Marie-Joséphine Strich. La comtesse de Ségur. Un destin romantique. — P., Via Romana, 2015. — 132 p.
Посилання
- Сегюр, Софья Федоровна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Сімейні розповіді, спогади дитинства і сімейна сага, викладені у вигляді фантастичної казки праправнуком Софії Ростопчина Крістіаном Катіна, граф Ростопчина
- Генеалогічне дерево графині де Сеґюр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Fedorivna Rostopchina v shlyubi grafinya de Segyur fr Sophie Rostopchine comtesse de Segur 1 serpnya 1799 Sankt Peterburg 9 lyutogo 1874 Parizh francuzka dityacha pismennicya rosijskogo pohodzhennya Yiyi tvori v XIX XX stolittyah buli duzhe populyarnimi voni prodovzhuyut perevidavatisya v XXI stolitti Najvidomishij z pomizh nih Sofiyini vitivki fr Les Malheurs de Sophie 1858 roman buv adaptovanij dlya kino 1946 i 1979 rr i teatru 2008 baletu 1935 multserialu 1998 i muzichnoyi komediyi 2011 Sofiya Segyurros Segyur Sofya FyodorovnaIm ya pri narodzhenniros Sofya Fyodorovna RostopchinaNarodilasya1 serpnya 1799 1799 08 01 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 4 Pomerla9 lyutogo 1874 1874 02 09 5 6 74 roki Parizh Franciya 1 PohovannyaPlyunereKrayina FranciyaMisce prozhivannyadDiyalnistdityacha pismennicya pismennicyaMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1856Zhanrd 4 kazka roman i povist d Magnum opusd d d Q3223455 Q3548383 Q3235969 Q3027996 d Q18679079 Q3209158 Q3213028 d Q3224421 d Q2859027 Q2906916 d i Q3205601 Konfesiyakatolicka cerkvaRiddBatkoFedir RostopchinMatidU shlyubi zdDitid d d d d d d i dAvtograf Sofiya Segyur u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaRosiya Tretya ditina moskovskogo gubernatora Rostopchina i grafini Katerini Rostopchinoyi urodzhenoyi Protasovoyi Hreshena 9 serpnya 1799 roku v Zimovomu palaci yiyi hreshenij Pavlo I Batko Sofiyi vpav v nemilist pri dvori 1801 roku i buv vidpravlenij na zaslannya v moskovskij mayetok Voronovo za 3 tizhni do vbivstva carya sim ya perebralasya u velicheznij pidmoskovnij mayetok Voronovo de i projshli dityachi roki majbutnoyi pismennici Diti otrimuvali nadzvichajno suvore vihovannya pro sho pisala v svoyih memuarah sestra Sofiyi Nataliya Narishkina yim navit v samu spekotnu pogodu kategorichno zaboronyali piti mizh trapezami i zastosovuvali tilesni pokarannya Za chasiv caryuvannya Oleksandra I stanovishe Rostopchina she bilshe uskladnilosya prote 1809 roku imperator zitknuvshis z politichnimi trudnoshami znovu povernuv jogo do dvoru i 1812 roku postaviv moskovskim general gubernatorom U travni 1812 roki sim ya perebirayetsya v Moskvu Sofiya zhive v pridbanomu batkom palaci na Velikij Lub yanci a takozh u palaci v Sokolnikah U period francuzko rosijskoyi vijni sim ya spochatku hovayetsya v Sergiyevomu Posadi a potim v Yaroslavli v listopadi voni povertayutsya v Moskvu potim yidut v Sankt Peterburg lito 1815 roki sim ya provodit v Carskomu Seli Ostannoyu rosijskoyu adresoyu Sofiyi Rostopchinoyi staye Voronovo zvidki v lipni 1817 roku vona z matir yu bratami i sestrami viyizhdzhaye v Parizh graf Rostopchina zvinuvachenij v organizaciyi velikoyi moskovskoyi pozhezhi v 1812 roku buv zmushenij pokinuti Rosiyu pid privodom likuvannya na vodah Franciya Opinivshis v Parizhi Sofiya porinaye u svitske zhittya maye uspih u shanuvalnikiv vidviduye salon Sofiyi Svyechinoyi 1818 roku vona znajomitsya z grafom Ezhenom de Segyur yih vesillya vidbulosya v lipni nastupnogo roku Teper vona zhive v aristokratichnomu osobnyaku na vulici Varenn Perekonana katolichka Sofiya de Segyur staye prihozhankoyu hramu Svyatogo Syulpisa U kvitni 1820 narodzhuyetsya yiyi pervistok Luyi Gaston de Segyur Vidnosini mizh podruzhzhyam buli nadzvichajno holodnimi Oskilki stolichne zhittya vkraj prignichuye Sofiyu rik po tomu batko nabuvaye dlya neyi sadibu Nuett v Normandiyi 36 lye vid Parizha chimos nevlovimo nagaduye Voronovo Fedir Vasilovich Rostopchin povertayetsya v Rosiyu de i vmiraye v sichni 1826 roku jogo donka bilshe tudi ni razu ne povertalasya Zate yiyi sin Luyi Gaston 1841 roku zdijsniv podorozh na zemlyu predkiv pobuvav v Voronovo i priviz zvidti ryad cikavih zamalovok Velika chastina yiyi zhittya u Franciyi projshla v Nuett prote 1872 roku Sofiya Fedorivna nespodivano prodala sadibu i ostanni roki zhittya provela v zamku Kermadio chateau de Kermadio sho nalezhav zyatyu Armanu Freno i donci Genriyetti v Bretani departament Morbian Pohovana po susidstvu z zamkom na miskomu kladovishi Plyunere Nad yiyi mogiloyu vstanovlena statuya Divi Mariyi Razom z neyu pohovanij Luyi Gaston de Segyur fr Louis Gaston de Segur i dochka Genriyetta 1829 1908 Na chest pismennici nazvani vulici v kilkoh francuzkih mistah aleya v parizkomu parku Monso TvorchistIlyustraciya do povisti Zrazkovi divchatka Do literaturnoyi tvorchosti grafinya de Segyur zvernulasya v 57 rokiv i napisala v cilomu dva z polovinoyu desyatka knig Mozhlivo ce stalosya pid vplivom avtora Parizkih tayemnic Ezhena Syu i katolickogo pismennika Luyi Vejo obidva chasto vidviduvali sadibu Nuett Spochatku vona priznachala svoyi tvori viklyuchno dlya vlasnih onukiv vsogo yih u pismennici bulo 20 odnak yiyi kniga Novi charivni kazki proilyustrovana znamenitim Gyustavom Dore i vipushena v sho stala zgodom znamenitoyi kolekciyi Rozheva biblioteka zdobula velikij uspih u chitachiv V rezultati vidavnictvo Hachette zaproponuvalo grafini opublikuvati inshi yiyi tvori i 1859 roku Sofiya Fedorivna peredala comu vidavnictvu eksklyuzivni prava na vidannya svoyih knig Nevelika broshura Zdorov ya ditej desho zdivuvala chitachiv mistilisya v nij nastanovami i receptami tak yak zasib vid koklyushu avtor rekomenduvav nastoyanku beladoni Velika chastina prozovih tvoriv grafini spochatku drukuvalasya v zhurnalnomu varianti na storinkah tizhnevika La Semaine des Enfants u viglyadi romanu fejletonu Najvidomisha kniga grafini de Segyur Sofiyini vitivki stala v drugij polovini stolittya spravzhnim bestselerom Sofiyini vitivki Zrazkovi divchatka i Kanikuli utvoryuyut svogo rodu trilogiyu nasichenu avtobiografichnim pochatkom Trilogiya zvernena v pershu chergu do malenkih ditej prote v nij chimalo zhorstokih i tragichnih epizodiv yaki zmusili deyakih doslidnikiv porivnyuvati grafinyu de Segyur z markizom de Sadom Tvori grafini de Segyur v ocinci pismennikiv i kritikiv Knigi Sofiyi de Segyur visoko cinuvala Marina Cvyetayeva yaka napisala v svoyemu shodenniku za 1920 rik Vsya moya Sonechka viklyuchno v dusi pani de Segyur Nabagato kritichnishe ocinyuvav tvori pismennici Volodimir Nabokov dorikaye grafini de Segyur v vulgarnij sentimentalnosti Suchasni francuzki doslidniki znahodyat peregukuvannya mizh tvorami grafini de Segyur i rosijskoyu klasichnoyu literaturoyu Lev Tolstoj Dostoyevskij Z francuzkih pismennikiv na neyi vplinuli Russo Zhorzh Sand i Balzak yiyi inodi navit nazivali Balzakom dlya ditej Syuzhet ostannogo romanu pismennici Pislya doshu inodi pov yazuyut z vplivom Grafa Monte Kristo Dyuma i Hatina dyadka Toma Garriyet Bicher Stou Tvori grafini de SegyurOras Kastelli Ilyustraciya do romanu Zapiski osla Ilyustraciya do romanu Shastya Gaspara Zdorov ya ditej La sante des enfants 1857 Dityachij molitovnik Livre de messe des petits enfants 1857 Novi charivni kazki Nouveaux contes des fees pour les petits enfants 1857 ros Per 1915 Sonin prokazi Les malheurs de Sophie 1858 ros Per 1864 ne 1869 1912 Zrazkovi divchinki Les Petites Filles modeles 1858 ros Per 1868 Kanikuli Les Vacances 1858 ros Per 1870 Zapiski osla Memoires d un ane 1860 ros Per 1864 Sestra Gribujlya La sœur de Gribouille 1862 Bidnij Blez Pauvre Blaise 1861 Dva netyama Les Deux nigauds 1862 Slavni diti Les bons enfants 1862 Zayizhdzhij dvir Angela Hranitelya L Auberge de l ange gardien 1863 rus Per 2001 General Durakin Le general Dourakine 1863 rus Per 2009 Fransua gorban Francois le bossu 1864 ros Per Pid nazv Malenkij gorban 1912 Dobrij malenkij chortenya Un bon petit diable 1864 ros Per 1908 Babusin Yevangeliye Evangile d une grand mere 1865 Zhan yakij burchit i Zhan yakij smiyetsya Jean qui grogne et Jean qui rit 1865 Komediyi i prisliv ya Comedies et proverbes 1866 Shastya Gaspara La Fortune de Gaspard 1866 Prinadnist a ne ditina Quel amour d enfant 1867 Zlij genij Le mauvais genie 1867 Diyannya Apostoliv Les Actes des apotres 1868 Dilua sazhotrus Diloy le chemineau 1868 Babusina Bibliya Bible d une grand mere 1869 Pislya doshika v chetver Apres la pluie le beau temps 1871 ros Per Pid nazvoyu Pislya grozi 1911 Ekranizaciya Sofiyini vitivki neodnorazovo ekranizuvalisya v tomu chisli zasobami multiplikaciyi Vitivki Sofi Igrovi filmi po Sonyinih vitivkah i romanu Dobre malenke chortenya znyav vidomij francuzkij aktor Zhan Klod Briali Ye takozh animacijna versiya Zapisok osla Kadishon abo memuari oslika Ekranizaciyu romanu Shastya Gaspara zdijsniv vidomij aktor i rezhiser Zherar Blen PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118796062 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Segyur S La Comtesse de Segur Correspondance 1799 1874 za red M Strich S 14 ISBN 978 2 86656 095 9 d Track Q465681d Track Q17488085d Track Q17488088 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyklopedia PWN d Track Q973906 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nathalie Narychkine Le comte Rostopchine et son temps Saint Petersbourg 1912 P 82 85 Guide des Russes en France Raymond de Ponfilly Editions Horay 1990 s 376 Francoise Barthelemy Les premiers pas litteraires de la comtesse de Segur Recherches sur le conte merveilleux Recueil d etudes reunies sous la dir De G Jacques Louvain la Neuve 1981 P 103 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2020 Jean Mistler La comtesse de Segur d apres ses lettres Revue de Paris 1964 8 9 P 39 Lisette Luton La comtesse de Segur A Marquise de Sade New York Peter Lang 1999 Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 26 veresnya 2015 Vladimir Nabokov Drugie berega Paul Loyrette Marie Jose Strich Sur les pas de la comtesse de Segur Le voyage en Russie de Louis Gaston de Segur P Gallimard 2005 P 10 Isabelle Papieau La comtesse de Segur et la maltraitance des enfants P Montreal 1999 P 116 117 Dominique Busillet Sand et Segur P Cahiers du temps 2009 Jean Lihoury Une source imprevue d Apres la pluie le beau temps Les Cahiers seguriens 7 2007 P 31 34 Isabelle Nieres Chevrel Ramoramor mis en images Les Cahiers seguriens 7 2007 P 55 LiteraturaFrancis Marcouin La Comtesse de Segur ou le bonheur immobile Arras Artois Presses Universite 1999 379 p Hortense Dufour La comtesse de Segur P Flammarion 2000 688 p Patrick Pipet Comtesse de Segur Les mysteres de Sophie P L Harmattan 2007 288 p Michel Legrain La Comtesse de Segur Mots silences et stereotypes P Champion 2011 313 p Marie Josephine Strich La comtesse de Segur Un destin romantique P Via Romana 2015 132 p PosilannyaSegyur Sofya Fedorovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Simejni rozpovidi spogadi ditinstva i simejna saga vikladeni u viglyadi fantastichnoyi kazki prapravnukom Sofiyi Rostopchina Kristianom Katina graf Rostopchina Genealogichne derevo grafini de Segyur