Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Сергійович Соловйов (псевдонім — Болот Боотур; нар. 15 квітня 1915, IV Хатилинський наслег — пом. 24 травня 1993) — якутський поет і письменник; член Спілки письменників СРСР з 1966 року.
| Соловйов Василь Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 15 квітня 1915 Q20084692?, Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР | |||
| Помер | 24 травня 1993[1] (78 років) | |||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Північно-Східний федеральний університет | |||
| Мова творів | якутська | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Нагороди |   d | |||
| | ||||
Біографія
Народився 15 квітня 1915 року в IV-му Хатилинському наслезі Ботуруського улусу (тепер Чурапчинський улус, Республіка Саха, РФ) в бідній багатодітній сім'ї. 1933 року закінчив семирічну школу колгоспної молоді і став працювати вчителем у Миндагайській початковій школі. З 1936 року — директор Мугудайської школи Чурапчинського улусу. 1 березня 1938 року був заарештований і притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 58-10 пункт «а» Кримінально-процесуального кодексу та засуджений до п'яти років позбавлення волі. 25 липня 1939 року був звільнений і реабілітований. Протягом 1939–1942 років викладав якутську мову і літературу в Мугудайській середній школі. Навчався в Якутському педагогічному інституті.
22 червня 1942 року призваний в Червону армію. Брав участь у німецько-радянській війні. Воював на Калінінському фронті у складі 20-ї особливої лижної бригади. У перших же боях отримав поранення і лікувався в госпіталі в Костромі. Після одужання повернувся на фронт і до кінця війни служив топографом-обчислювачем в 826-му артилерійському полку при 282-й стрілецькій дивізії. Брав участь у звільненні Калінінської, Ленінградської, Новгородської, Псковської областей, Естонської РСР, Української РСР, Польщі та Верхньої Сілезії. Незадовго до закінчення війни отримав важке поранення, лікувався у Німеччині. Був демобілізований у жовтні 1945 року, отримав інвалідність ІІ групи..
Після закінчення війни продовжив педагогічну діяльність. Вчителював у Миндагайській школі, збирав з дітьми фольклорні та етнографічні матеріали, вивчав історію якутів. З 1947 року працював в Усть-Янському улусі шкільним інспектором. 1951 року повернувся до Чурапчинського улусу, працював директором Миндагайської середньої школи. Невдовзі переїхав до Якутська, для продовження навчання у Якутському педагогічному інституті. З 1953 року працював директором профтехшколи-інтернату. У 1955 році заочно закінчив відділення російської мови і літератури Якутського педагогічного інституту. Член КПРС з 1965 року.
Творчість
В 1930-ті роки писав вірші і невеликі замітки для районної газети «Социализм суола». Повернувся в літературу після розвінчання культу особи Йосипа Сталіна. У 1957 році вийшла його поема «Той день». Поема мала успіх і визнання і автор написав ще кілька поетичних книг: «Вірші-загадки», «Краю мій сугробістий» та інші.
Автора двох великих романів — «Весняні заморозки» і «Пробудження». У 1975 році опублікував першу книгу роману-епопеї «Пробудження» про дореволюційне життя якутського народу. У 1979 році була опублікована друга частина трилогії «Пробудження». Невдовзі була закінчена третя частина роману.
Писав сатиричні та гумористичні твори, такі як «Жорстокий господар», «Чоҕой і Ньоҕой», «Не знаєш — не мели» та інші. Ці твори включені до збірки поетичних творів під назвою «З того дня і до цього дня» (1985). Написава низку творів для дітей.
Відзнаки
- Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Слави ІІІ ступеня (12 червня 1962), медалями;
- II-га премія в літературному конкурсі, присвяченому 40-річчю Жовтня (1957, за поему «Ол күн» / «Той день»);
- І-ша премія на Якутському республіканському літепатурному конкурсі (за роман «Сааскы дьыбардар» / «Весняні заморозки»);
- ;
- ;
- Відмінник соціального забезпечення МСЗ РРФСР;
- Заслужений працівник культури АР Саха (Якутія).
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Якутія літературна.(рос.)
- Болот Боотур на livelib.ru.(рос.)
- Біографічний інтернет-довідник якутської літератури.(рос.)
- Пам'ять народу.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Sergijovich Solovjov psevdonim Bolot Bootur nar 15 kvitnya 1915 IV Hatilinskij nasleg pom 24 travnya 1993 yakutskij poet i pismennik chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1966 roku Solovjov Vasil SergijovichNarodivsya15 kvitnya 1915 1915 04 15 Q20084692 Churapchinskij ulus Yakutska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika RSFRRPomer24 travnya 1993 1993 05 24 1 78 rokiv Krayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennikAlma materPivnichno Shidnij federalnij universitetMova tvorivyakutskaChlenstvoSP SRSRUchasnikDruga svitova vijnaNagorodidU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solovjov BiografiyaNarodivsya 15 kvitnya 1915 roku v IV mu Hatilinskomu naslezi Boturuskogo ulusu teper Churapchinskij ulus Respublika Saha RF v bidnij bagatoditnij sim yi 1933 roku zakinchiv semirichnu shkolu kolgospnoyi molodi i stav pracyuvati vchitelem u Mindagajskij pochatkovij shkoli Z 1936 roku direktor Mugudajskoyi shkoli Churapchinskogo ulusu 1 bereznya 1938 roku buv zaareshtovanij i prityagnutij do kriminalnoyi vidpovidalnosti za statteyu 58 10 punkt a Kriminalno procesualnogo kodeksu ta zasudzhenij do p yati rokiv pozbavlennya voli 25 lipnya 1939 roku buv zvilnenij i reabilitovanij Protyagom 1939 1942 rokiv vikladav yakutsku movu i literaturu v Mugudajskij serednij shkoli Navchavsya v Yakutskomu pedagogichnomu instituti 22 chervnya 1942 roku prizvanij v Chervonu armiyu Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Voyuvav na Kalininskomu fronti u skladi 20 yi osoblivoyi lizhnoyi brigadi U pershih zhe boyah otrimav poranennya i likuvavsya v gospitali v Kostromi Pislya oduzhannya povernuvsya na front i do kincya vijni sluzhiv topografom obchislyuvachem v 826 mu artilerijskomu polku pri 282 j strileckij diviziyi Brav uchast u zvilnenni Kalininskoyi Leningradskoyi Novgorodskoyi Pskovskoyi oblastej Estonskoyi RSR Ukrayinskoyi RSR Polshi ta Verhnoyi Sileziyi Nezadovgo do zakinchennya vijni otrimav vazhke poranennya likuvavsya u Nimechchini Buv demobilizovanij u zhovtni 1945 roku otrimav invalidnist II grupi Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv pedagogichnu diyalnist Vchitelyuvav u Mindagajskij shkoli zbirav z ditmi folklorni ta etnografichni materiali vivchav istoriyu yakutiv Z 1947 roku pracyuvav v Ust Yanskomu ulusi shkilnim inspektorom 1951 roku povernuvsya do Churapchinskogo ulusu pracyuvav direktorom Mindagajskoyi serednoyi shkoli Nevdovzi pereyihav do Yakutska dlya prodovzhennya navchannya u Yakutskomu pedagogichnomu instituti Z 1953 roku pracyuvav direktorom proftehshkoli internatu U 1955 roci zaochno zakinchiv viddilennya rosijskoyi movi i literaturi Yakutskogo pedagogichnogo institutu Chlen KPRS z 1965 roku 1975 roku vijshov na pensiyu Pomer 24 travnya 1993 roku TvorchistV 1930 ti roki pisav virshi i neveliki zamitki dlya rajonnoyi gazeti Socializm suola Povernuvsya v literaturu pislya rozvinchannya kultu osobi Josipa Stalina U 1957 roci vijshla jogo poema Toj den Poema mala uspih i viznannya i avtor napisav she kilka poetichnih knig Virshi zagadki Krayu mij sugrobistij ta inshi Avtora dvoh velikih romaniv Vesnyani zamorozki i Probudzhennya U 1975 roci opublikuvav pershu knigu romanu epopeyi Probudzhennya pro dorevolyucijne zhittya yakutskogo narodu U 1979 roci bula opublikovana druga chastina trilogiyi Probudzhennya Nevdovzi bula zakinchena tretya chastina romanu Pisav satirichni ta gumoristichni tvori taki yak Zhorstokij gospodar Choҕoj i Noҕoj Ne znayesh ne meli ta inshi Ci tvori vklyucheni do zbirki poetichnih tvoriv pid nazvoyu Z togo dnya i do cogo dnya 1985 Napisava nizku tvoriv dlya ditej VidznakiNagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Slavi III stupenya 12 chervnya 1962 medalyami II ga premiya v literaturnomu konkursi prisvyachenomu 40 richchyu Zhovtnya 1957 za poemu Ol kүn Toj den I sha premiya na Yakutskomu respublikanskomu litepaturnomu konkursi za roman Saasky dybardar Vesnyani zamorozki Vidminnik socialnogo zabezpechennya MSZ RRFSR Zasluzhenij pracivnik kulturi AR Saha Yakutiya PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Yakutiya literaturna ros Bolot Bootur na livelib ru ros Biografichnij internet dovidnik yakutskoyi literaturi ros Pam yat narodu ros