Соледа́р (до 1991 року — Карло-Лібкнехтівськ) — місто в Україні, в Бахмутському районі Донецької області. Адміністративний центр Соледарської міської громади.
Соледар | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Бахмутський район | ||||||||
Громада | Соледарська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 1420910800 | ||||||||
Засноване | остання чверть XVII ст. | ||||||||
Статус міста | з 1965 року | ||||||||
Населення | ▼ 10 490 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 14.108 км² | ||||||||
Густота населення | 797 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 84545—84548 | ||||||||
Телефонний код | +380-6274 | ||||||||
Координати | 48°41′49″ пн. ш. 38°04′17″ сх. д. / 48.69694° пн. ш. 38.07139° сх. д.Координати: 48°41′49″ пн. ш. 38°04′17″ сх. д. / 48.69694° пн. ш. 38.07139° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 100 м | ||||||||
Водойма | р. Мокра Плітка, Бахмутка, Горілий Пень | ||||||||
Назва мешканців | соледа́рець соледа́рка соледа́рці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Сіль, Деконська | ||||||||
До станції | 3 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 79,3 км | ||||||||
- залізницею | 104 км | ||||||||
- автошляхами | 99 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 579 км | ||||||||
- залізницею | 755 км | ||||||||
- автошляхами | 699 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 84545, Донецька обл., м. Соледар, вул. Паркова, 3а, 4-20-68 | ||||||||
Вебсторінка | Соледарська міськрада | ||||||||
Міський голова | Степаненко Олександр Миколайович | ||||||||
Соледар у Вікісховищі
|
Розташоване за 18 км від Бахмута, за 3 км від залізничної станції Сіль та за 2 км від залізничної станції Деконська (дизель) при впадінні річки Мокрої Плотви в Бахмутку (притока Сіверського Дінця).
Населення 13 151 чол. (перепис 2001 р.). Основна промисловість — видобуток солі, комбінат будівельних деталей та сумішей.
Історія
Історія Соледара тісно пов'язана з розвитком Бахмутських соляних промислів. В останній чверті XVII ст., коли в районі р. Бахмутки почали видобувати сіль, навколо соляних промислів виникло с. Брянцівка. Першими його мешканцями були козаки Ізюмського полку й переселенці з північних областей України. На початку XVIII ст. соляні промисли перейшли у відання царського двору. Проте в умовах кріпосництва та браку робочої сили соляна промисловість розвивалася дуже повільно.
За даними 1859 р., Михайлівка (Диконівка, Деконська) була панським селом над Мокрою Пліткою. Тут мешкало «25 господ та 170 чол.»
Становище змінилося після реформи 1861. У 1877—1878 рр. в районі Бахмута, поблизу с. Брянцівки на правому березі р. Мокрої Плотви, інженер Н. Г. Іванов здійснив розвідувальні роботи для виявлення запасів кам'яної солі. Він пройшов бурову свердловину завглибшки 292 м і відкрив 9 соляних пластів, зокрема й найбільший (39,5 м) .
У 1879 на цьому місці приватна промислова компанія, яку очолював Н. Н. Литуновський, розпочала будівництво першої соляної шахти, назвавши її . У 1881 вона видала понад 4 тис. т солі. У 1884—1885 рр. в Бахмутському повіті стали до ладу 5 рудників: Нова Величка, Харламівський, Петро Великий, Деконсько-Покровський і Пшеничний. На Брянцівському і Девонському рудниках у 1884 налічувалося близько 800 робітників. Неподалік від с. Брянцівки було знайдено також поклади кварцитів і вогнетривкої глини. На їх базі в 1897 спорудило . У 1901—1903 рр. харківські купці Богомолов і Косич поблизу станції Деконська купили в німецьких колоністів 6 га землі і збудували ще три алебастрові заводи.
Навколо рудників і заводів виросли робітничі селища Нова Величка і Девонське, які входили до складу Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Наприкінці XIX ст. в них мешкало понад 1,5 тис. чол.
Видобуток солі
Серед соленосних регіонів особливе місце посідає південно-східна частина Донбасу, де на місці неглибокої затоки древнього близько 250 млн років тому утворилися величезні поклади кам'яної солі. Історики свідчать про те, що люди ще до нашої ери могли отримувати цей життєво важливий мінерал методом випаровування його з солоної ропи Торських та Бахмутських озер, розташованих на місці розвіданого згодом Артемівського родовища кам'яної солі. Але тільки у XVI ст. видобуток виварювальної солі на Донбасі став регулярним.
Із розвитком соляного виробництва нерозривно пов'язана історія усього Донбасу. Виробництво виварювальної солі вимагало все більшого спалювання деревини, що призвело до знищення навколишніх лісів. Потрібен був новий енергоносій, яким і стало виявлене близько 300 років тому в Донецькому краю кам'яне вугілля. Його використовували перш за все для збільшення виробництва солі, а вже згодом — для розвитку металургії та інших індустріальних потреб.
Припущення про наявність у районах Бахмута і Тора багатих покладів кам'яної солі окремі дослідники висловлювали ще в середині XVIII ст. Але лише у 1880 видатний російський учений-геолог О. П. Карпінський здійснив точні науково обґрунтовані дослідження і довів наявність величезних соляних запасів у краю, через який століттями пролягав знаменитий чумацький шлях за сіллю до Криму.
Здійснена у 1876—1880 рр. гірничим інженером П. І. Івановим проходка так званої «Урядової свердловини» біля с. , за 10 верст від Бахмута, виявила наявність у земних надрах 9 соляних пластів, зокрема й найпотужнішого — Брянцівського, товщина якого становила близько 40 м.
Це сенсаційне відкриття привернуло увагу промисловців, які розгорнули в регіоні інтенсивне будівництво соляних шахт.
Для перевезення солі й інших вантажів довелося побудувати залізничну станцію Сіль, станцію Деконська і депо станції Сіль. У 1881 було введено в експлуатацію першу шахту, що належала приватній промисловій компанії генерала Н. І. Летуновського.
Згодом уведено в експлуатацію ще п'ять соляних копалень, що сприяло значному зростанню видобутку мінералу і насиченню соляного ринку.
З 1926 року робітниче селище називають ім'ям Карла Лібкнехта.
Німецька колонія
У 1889 було засноване католицьке с. Деконська (Катеринославська губернія, Бахмутський повіт, Іванівська волость). У радянський період — Сталінська/Донецька область, Артемівський район. Мешканці: 401 272/249 німці (1926).
УРСР та незалежна Україна
Під час Другої світової війни соляні копальні було цілковито зруйновано. У 1947 було закінчено відновлення останньої з усіх зруйнованих копалень.
У 1938 році населені пункти селище імені Карла Лібкнехта отримало статус смт.
На початку 1965 році смт імені Карла Лібкнехта перейменоване на Карло-Лібкнехтове, а через пів року селища міського типу Білокам'янське і Карло-Лібкнехтове об'єднані в одне місто — Карло-Лібкнехтівськ.
У липні 1991 року місто Карло-Лібкнехтовськ перейменовано на Соледар. У 1999 до міста приєднано смт Сіль і .
Російсько-українська війна
6 травня 2014 року Олександр Бригенець повідомив про початок штурму та захоплення міста Соледар проросійськими терористами.
21-22 липня 2014 року сили антитерористичної операції України перебрали контроль над Соледаром.
14 січня 2015 року правоохоронці знайшли тіло депутата міської ради Соледара Івана Резніченка. Депутат зник 21.06.2014 — був закатований на замовлення проросійських терористів. Тіло Резніченка виявив його товариш, який самостійно займався пошуками, теж депутат Соледарської міськради, в одній із соляних копанок. Правоохоронці затримали двох злочинців, котрі на замовлення сепаратистів убили Резніченка.
Після повномасштабного вторгнення росіян місто неодноразово зазнавало обстрілів, значну частину мешканців було евакуйовано.
28 травня 2022 внаслідок удару терористів зруйновано будівлю копальні підприємства «Артемсіль».
26 грудня 2022 року Олександр Сирський заявив про те що було зірвано плани військ РФ щодо захоплення міста Соледар до 26 грудня 2022 року.
7 січня 2023 року Юрій Бутусов заявив що 46 ОДШБр продовжує захист міста і опублікував селфі на фоні брами ДП Артемсіль (центральний вхід Музею соляної промисловості), що знаходиться у передмісті Соледару. Того ж дня в ефірі національного телемарафону речник ОК Схід Сергій Череватий заявив про те що Соледар і Бахмут залишаються під контролем ЗСУ.
9 січня 2023 року ворог розпочав потужний штурм. Російські окупанти не зважали на великі втрати свого особового складу та продовжували активно штурмувати місто.
25 січня 2023 року Сергій Череватий, речник східного угруповання ЗСУ, повідомив, що українські війська відійшли від Соледара. Таким чином місто опинилось в російській окупації.
Пам'ятники
У центрі Соледара встановлений пам'ятник академіку О. П. Карпінському — вченому-геологу, що в 1880 р. довів існування соляних запасів у цих краях. Поряд — сквер із пам'ятником трьом воїнам-інтернаціоналістам, які не повернулися з Афганістану.
Населення
За даними перепису 2001 р. населення міста становило 13182 чол., із них 60,10 % зазначили рідною мовою українську, 39,43 % — російську, 0,11 % — вірменську, 0,09 % — білоруську, 0,05 % — циганську, 0,02 % — молдовську та болгарську, 0,01 % — грецьку, польську, румунську та караїмську мови.
Соціальна сфера
У місті до російського вторгнення в Україну у 2022 році діяли 3 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітні школи, професійно-технічне училище, музична школа, спортивний комплекс із плавальним басейном, 5 бібліотек, палац культури, Центр дитинства та юнацтва. Наразі доля цих закладів не відома.
Підприємства
Найвідомішим у місті є державне підприємство «Артемсіль». Це об'єднання випускає якісну та широко відому в світі кам'яну сіль. У відпрацьованих соляних шахтах на глибині 300 м відкрито спелеосанаторій «Соляна симфонія» для профілактики та лікування астми, захворювань дихальних шляхів. Тут лікують бронхіальні астми та хронічні бронхіти, запалення легенів, алергію, шкірні та неврологічні захворювання.
Колективне підприємство воїнів-інтернаціоналістів «Память» провадить екскурсії, під час яких є змога спуститися на глибину 300 м у справжню соляну шахту, щоб побачити скарби Соледара: музей, діючу підземну церкву, соляні скульптури, самородний кристал солі розміром із людський зріст. Ці визначні пам'ятки дозволили Соледару потрапити в книгу рекордів Гіннеса. В одній із виробок організовують концерти симфонічної музики.
У місті розташований також гіпсовий комбінат «KNAUF» — підприємство-філія німецького концерну «KNAUF».
У місті працює єдиний в Україні розплідник із промислового вирощування блакитних і сріблястих ялин.
- Білокам'янський вогнетривкий завод
- — вирощуються хвойні дерева і чагарники: ялівець, туї, сосни, ялини. У розпліднику 70 тис. саджанців, а його загальна площа — 146 га.
Відомі люди
Народилися
- Бездвірний Анатолій Андрійович (1922—1952) — Герой Радянського Союзу.
- Брова Горден Миколайович (нар. 1991) — український волейболіст.
- Федоров Петро Миколайович (нар. 1951) — астроном, лауреат Премії НАН України імені Є. П. Федорова.
- Меденцев Олександр Миколайович (1985—2019) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Цікаві факти
- Соледарське озеро, розташоване неподалік міста на місці однієї з колишніх шахт, має термальну аномалію: при температурі 20 °C на поверхні на глибині озера температура може сягати 40 °C.
- У 2019 році було розпочато туристичний проєкт «Шлях, позначений сіллю», присвячений висвітленню та популяризації туризму соляними регіонами України. У рамках проєкту створено однойменну книгу та кілька віртуальних турів, зокрема у промисловій зоні та соляних шахтах Соледара. Проєкт реалізується в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- http://ukrssr.com.ua/donetska/artemivskiy/karlo-libknehtivsk-artemivskiy-rayon-donetska-oblast
- Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник(рос.)
- Терористи почали штурмувати Соледар на Донеччині. espreso.tv (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Сили АТО увійшли до #Дзержинськ, #Рубіжне та #Соледар. Twitter (укр.). Пресс-служба РНБОУ. 21 липня 2014. Процитовано 7 січня 2023.
- Сили #АТО звільнили від терористів #Дзержинськ, #Соледар, #Рубіжне та #Ювілейний. Twitter (укр.). Прес-служба РНБОУ. 22 липня 2014. Процитовано 7 січня 2023.
- У шахті на Донеччині знайшли тіло депутата, закатованого терористами
- Соледар: Якщо тривають бої, як евакуюватися з міста?. novosti.dn.ua (ua) . Процитовано 8 вересня 2022.
- Окупанти завдали удару по заводу Артемсіль
- ЗСУ зірвали плани ворога захопити Соледар та оточити Бахмут до 26 грудня - Сирський. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Бутусов, Юрій (7 січня 2023). Доброго ранку з Соледару, пишу зараз саме з цього міста, на Донбасі мороз, сонячний день... Twitter (укр.). Бутусов ПЛЮС. Процитовано 7 січня 2023.
- Бутусов, Юрій (7 січня 2023). Доброго ранку з Соледару, пишу зараз саме з цього міста, на Донбасі мороз, сонячний день... Telegram (укр.). БУТУСОВ ПЛЮС. Процитовано 7 січня 2023.
- Соледар і Бахмут залишаються під контролем ЗСУ - військові. www.ukrinform.ua. 7 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.
- Закарпатський ДІАЛОГ. 10.01.2023.
- Анна Конюченко (25 січня 2023). ЗСУ відійшли від Соледара — Череватий. Дзеркало тижня.
- Гоу в Соледар! Город соляных шахт и глубоких озер. Свои.City (рос.). Процитовано 24 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
- Шлях позначений сіллю - туристичні подорожі Сходом України. Шлях, позначений сіллю (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Синиця, Яна (4 листопада 2022). Поєднані Шляхом, позначеним сіллю. Шлях, позначений сіллю (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Шлях, позначений сіллю. saltway.in.ua (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Соляна шахта Соледару | Travelbox VR. saltway.in.ua (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- Про туристичний проєкт «Шлях, позначений сіллю». Шлях, позначений сіллю (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
Джерела, література
- Соледар — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М. В. Кулiшов, О. В. Дрогомирецька, Я. В. Синиця. — Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. — 102 с.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
ЗРУЙНОВАНО ВЩЕНТ: супутникові знімки Соледара і Бахмута ШОКУЮТЬ на YouTube // Факти ICTV. — 2023. — січень. |
- Туристичний путівник Соледаром: як доїхати, де зупинитися, як розважатися у місті
- Шлях, позначений сіллю (віртуальний тур)
- Соляна шахта (віртуальний тур)
- Таємниці підземного соляного світу (віртуальний тур)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soleda r do 1991 roku Karlo Libknehtivsk misto v Ukrayini v Bahmutskomu rajoni Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Soledarskoyi miskoyi gromadi SoledarGerb Soledara Prapor SoledaraOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Bahmutskij rajonGromada Soledarska miska gromadaKod KOATUU 1420910800Zasnovane ostannya chvert XVII st Status mista z 1965 rokuNaselennya 10 490 01 01 2022 Plosha 14 108 km Gustota naselennya 797 osib km Poshtovi indeksi 84545 84548Telefonnij kod 380 6274Koordinati 48 41 49 pn sh 38 04 17 sh d 48 69694 pn sh 38 07139 sh d 48 69694 38 07139 Koordinati 48 41 49 pn sh 38 04 17 sh d 48 69694 pn sh 38 07139 sh d 48 69694 38 07139Visota nad rivnem morya 100 mVodojma r Mokra Plitka Bahmutka Gorilij PenNazva meshkanciv soleda rec soleda rka soleda rciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Sil DekonskaDo stanciyi 3 kmDo obl resp centru fizichna 79 3 km zalizniceyu 104 km avtoshlyahami 99 kmDo Kiyeva fizichna 579 km zalizniceyu 755 km avtoshlyahami 699 kmMiska vladaAdresa 84545 Donecka obl m Soledar vul Parkova 3a 4 20 68Vebstorinka Soledarska miskradaMiskij golova Stepanenko Oleksandr MikolajovichSoledar u Vikishovishi KartaSoledar Roztashovane za 18 km vid Bahmuta za 3 km vid zaliznichnoyi stanciyi Sil ta za 2 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dekonska dizel pri vpadinni richki Mokroyi Plotvi v Bahmutku pritoka Siverskogo Dincya Naselennya 13 151 chol perepis 2001 r Osnovna promislovist vidobutok soli kombinat budivelnih detalej ta sumishej IstoriyaIstoriya Soledara tisno pov yazana z rozvitkom Bahmutskih solyanih promisliv V ostannij chverti XVII st koli v rajoni r Bahmutki pochali vidobuvati sil navkolo solyanih promisliv viniklo s Bryancivka Pershimi jogo meshkancyami buli kozaki Izyumskogo polku j pereselenci z pivnichnih oblastej Ukrayini Na pochatku XVIII st solyani promisli perejshli u vidannya carskogo dvoru Prote v umovah kriposnictva ta braku robochoyi sili solyana promislovist rozvivalasya duzhe povilno Za danimi 1859 r Mihajlivka Dikonivka Dekonska bula panskim selom nad Mokroyu Plitkoyu Tut meshkalo 25 gospod ta 170 chol Stanovishe zminilosya pislya reformi 1861 U 1877 1878 rr v rajoni Bahmuta poblizu s Bryancivki na pravomu berezi r Mokroyi Plotvi inzhener N G Ivanov zdijsniv rozviduvalni roboti dlya viyavlennya zapasiv kam yanoyi soli Vin projshov burovu sverdlovinu zavglibshki 292 m i vidkriv 9 solyanih plastiv zokrema j najbilshij 39 5 m U 1879 na comu misci privatna promislova kompaniya yaku ocholyuvav N N Litunovskij rozpochala budivnictvo pershoyi solyanoyi shahti nazvavshi yiyi U 1881 vona vidala ponad 4 tis t soli U 1884 1885 rr v Bahmutskomu poviti stali do ladu 5 rudnikiv Nova Velichka Harlamivskij Petro Velikij Dekonsko Pokrovskij i Pshenichnij Na Bryancivskomu i Devonskomu rudnikah u 1884 nalichuvalosya blizko 800 robitnikiv Nepodalik vid s Bryancivki bulo znajdeno takozh pokladi kvarcitiv i vognetrivkoyi glini Na yih bazi v 1897 sporudilo U 1901 1903 rr harkivski kupci Bogomolov i Kosich poblizu stanciyi Dekonska kupili v nimeckih kolonistiv 6 ga zemli i zbuduvali she tri alebastrovi zavodi Navkolo rudnikiv i zavodiv virosli robitnichi selisha Nova Velichka i Devonske yaki vhodili do skladu Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Naprikinci XIX st v nih meshkalo ponad 1 5 tis chol Vidobutok soli Sered solenosnih regioniv osoblive misce posidaye pivdenno shidna chastina Donbasu de na misci neglibokoyi zatoki drevnogo blizko 250 mln rokiv tomu utvorilisya velichezni pokladi kam yanoyi soli Istoriki svidchat pro te sho lyudi she do nashoyi eri mogli otrimuvati cej zhittyevo vazhlivij mineral metodom viparovuvannya jogo z solonoyi ropi Torskih ta Bahmutskih ozer roztashovanih na misci rozvidanogo zgodom Artemivskogo rodovisha kam yanoyi soli Ale tilki u XVI st vidobutok vivaryuvalnoyi soli na Donbasi stav regulyarnim Zaliznichna stanciya Sil Iz rozvitkom solyanogo virobnictva nerozrivno pov yazana istoriya usogo Donbasu Virobnictvo vivaryuvalnoyi soli vimagalo vse bilshogo spalyuvannya derevini sho prizvelo do znishennya navkolishnih lisiv Potriben buv novij energonosij yakim i stalo viyavlene blizko 300 rokiv tomu v Doneckomu krayu kam yane vugillya Jogo vikoristovuvali persh za vse dlya zbilshennya virobnictva soli a vzhe zgodom dlya rozvitku metalurgiyi ta inshih industrialnih potreb Pripushennya pro nayavnist u rajonah Bahmuta i Tora bagatih pokladiv kam yanoyi soli okremi doslidniki vislovlyuvali she v seredini XVIII st Ale lishe u 1880 vidatnij rosijskij uchenij geolog O P Karpinskij zdijsniv tochni naukovo obgruntovani doslidzhennya i doviv nayavnist velicheznih solyanih zapasiv u krayu cherez yakij stolittyami prolyagav znamenitij chumackij shlyah za sillyu do Krimu Zdijsnena u 1876 1880 rr girnichim inzhenerom P I Ivanovim prohodka tak zvanoyi Uryadovoyi sverdlovini bilya s za 10 verst vid Bahmuta viyavila nayavnist u zemnih nadrah 9 solyanih plastiv zokrema j najpotuzhnishogo Bryancivskogo tovshina yakogo stanovila blizko 40 m Ce sensacijne vidkrittya privernulo uvagu promislovciv yaki rozgornuli v regioni intensivne budivnictvo solyanih shaht Dlya perevezennya soli j inshih vantazhiv dovelosya pobuduvati zaliznichnu stanciyu Sil stanciyu Dekonska i depo stanciyi Sil U 1881 bulo vvedeno v ekspluataciyu pershu shahtu sho nalezhala privatnij promislovij kompaniyi generala N I Letunovskogo Zgodom uvedeno v ekspluataciyu she p yat solyanih kopalen sho spriyalo znachnomu zrostannyu vidobutku mineralu i nasichennyu solyanogo rinku Z 1926 roku robitniche selishe nazivayut im yam Karla Libknehta Nimecka koloniya U 1889 bulo zasnovane katolicke s Dekonska Katerinoslavska guberniya Bahmutskij povit Ivanivska volost U radyanskij period Stalinska Donecka oblast Artemivskij rajon Meshkanci 401 272 249 nimci 1926 URSR ta nezalezhna Ukrayina Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni solyani kopalni bulo cilkovito zrujnovano U 1947 bulo zakincheno vidnovlennya ostannoyi z usih zrujnovanih kopalen U 1938 roci naseleni punkti selishe imeni Karla Libknehta otrimalo status smt Na pochatku 1965 roci smt imeni Karla Libknehta perejmenovane na Karlo Libknehtove a cherez piv roku selisha miskogo tipu Bilokam yanske i Karlo Libknehtove ob yednani v odne misto Karlo Libknehtivsk U lipni 1991 roku misto Karlo Libknehtovsk perejmenovano na Soledar U 1999 do mista priyednano smt Sil i Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Soledar 6 travnya 2014 roku Oleksandr Brigenec povidomiv pro pochatok shturmu ta zahoplennya mista Soledar prorosijskimi teroristami 21 22 lipnya 2014 roku sili antiteroristichnoyi operaciyi Ukrayini perebrali kontrol nad Soledarom 14 sichnya 2015 roku pravoohoronci znajshli tilo deputata miskoyi radi Soledara Ivana Reznichenka Deputat znik 21 06 2014 buv zakatovanij na zamovlennya prorosijskih teroristiv Tilo Reznichenka viyaviv jogo tovarish yakij samostijno zajmavsya poshukami tezh deputat Soledarskoyi miskradi v odnij iz solyanih kopanok Pravoohoronci zatrimali dvoh zlochinciv kotri na zamovlennya separatistiv ubili Reznichenka Pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya rosiyan misto neodnorazovo zaznavalo obstriliv znachnu chastinu meshkanciv bulo evakujovano 28 travnya 2022 vnaslidok udaru teroristiv zrujnovano budivlyu kopalni pidpriyemstva Artemsil 26 grudnya 2022 roku Oleksandr Sirskij zayaviv pro te sho bulo zirvano plani vijsk RF shodo zahoplennya mista Soledar do 26 grudnya 2022 roku 7 sichnya 2023 roku Yurij Butusov zayaviv sho 46 ODShBr prodovzhuye zahist mista i opublikuvav selfi na foni brami DP Artemsil centralnij vhid Muzeyu solyanoyi promislovosti sho znahoditsya u peredmisti Soledaru Togo zh dnya v efiri nacionalnogo telemarafonu rechnik OK Shid Sergij Cherevatij zayaviv pro te sho Soledar i Bahmut zalishayutsya pid kontrolem ZSU 9 sichnya 2023 roku vorog rozpochav potuzhnij shturm Rosijski okupanti ne zvazhali na veliki vtrati svogo osobovogo skladu ta prodovzhuvali aktivno shturmuvati misto 25 sichnya 2023 roku Sergij Cherevatij rechnik shidnogo ugrupovannya ZSU povidomiv sho ukrayinski vijska vidijshli vid Soledara Takim chinom misto opinilos v rosijskij okupaciyi Pam yatnikiU centri Soledara vstanovlenij pam yatnik akademiku O P Karpinskomu vchenomu geologu sho v 1880 r doviv isnuvannya solyanih zapasiv u cih krayah Poryad skver iz pam yatnikom trom voyinam internacionalistam yaki ne povernulisya z Afganistanu NaselennyaZa danimi perepisu 2001 r naselennya mista stanovilo 13182 chol iz nih 60 10 zaznachili ridnoyu movoyu ukrayinsku 39 43 rosijsku 0 11 virmensku 0 09 bilorusku 0 05 cigansku 0 02 moldovsku ta bolgarsku 0 01 grecku polsku rumunsku ta karayimsku movi Socialna sferaU misti do rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci diyali 3 dityachih doshkilnih ustanovi 2 zagalnoosvitni shkoli profesijno tehnichne uchilishe muzichna shkola sportivnij kompleks iz plavalnim basejnom 5 bibliotek palac kulturi Centr ditinstva ta yunactva Narazi dolya cih zakladiv ne vidoma PidpriyemstvaGirnicha virobka u solyanij shahti Soledara Donecka oblast Najvidomishim u misti ye derzhavne pidpriyemstvo Artemsil Ce ob yednannya vipuskaye yakisnu ta shiroko vidomu v sviti kam yanu sil U vidpracovanih solyanih shahtah na glibini 300 m vidkrito speleosanatorij Solyana simfoniya dlya profilaktiki ta likuvannya astmi zahvoryuvan dihalnih shlyahiv Tut likuyut bronhialni astmi ta hronichni bronhiti zapalennya legeniv alergiyu shkirni ta nevrologichni zahvoryuvannya Kolektivne pidpriyemstvo voyiniv internacionalistiv Pamyat provadit ekskursiyi pid chas yakih ye zmoga spustitisya na glibinu 300 m u spravzhnyu solyanu shahtu shob pobachiti skarbi Soledara muzej diyuchu pidzemnu cerkvu solyani skulpturi samorodnij kristal soli rozmirom iz lyudskij zrist Ci viznachni pam yatki dozvolili Soledaru potrapiti v knigu rekordiv Ginnesa V odnij iz virobok organizovuyut koncerti simfonichnoyi muziki U misti roztashovanij takozh gipsovij kombinat KNAUF pidpriyemstvo filiya nimeckogo koncernu KNAUF U misti pracyuye yedinij v Ukrayini rozplidnik iz promislovogo viroshuvannya blakitnih i sriblyastih yalin Bilokam yanskij vognetrivkij zavod viroshuyutsya hvojni dereva i chagarniki yalivec tuyi sosni yalini U rozplidniku 70 tis sadzhanciv a jogo zagalna plosha 146 ga Vidomi lyudiNarodilisya Bezdvirnij Anatolij Andrijovich 1922 1952 Geroj Radyanskogo Soyuzu Brova Gorden Mikolajovich nar 1991 ukrayinskij volejbolist Fedorov Petro Mikolajovich nar 1951 astronom laureat Premiyi NAN Ukrayini imeni Ye P Fedorova Medencev Oleksandr Mikolajovich 1985 2019 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Cikavi faktiSoledarske ozero roztashovane nepodalik mista na misci odniyeyi z kolishnih shaht maye termalnu anomaliyu pri temperaturi 20 C na poverhni na glibini ozera temperatura mozhe syagati 40 C U 2019 roci bulo rozpochato turistichnij proyekt Shlyah poznachenij sillyu prisvyachenij visvitlennyu ta populyarizaciyi turizmu solyanimi regionami Ukrayini U ramkah proyektu stvoreno odnojmennu knigu ta kilka virtualnih turiv zokrema u promislovij zoni ta solyanih shahtah Soledara Proyekt realizuyetsya v mezhah Programi OON iz vidnovlennya ta rozbudovi miru za finansovoyi pidtrimki Yevropejskogo Soyuzu PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref http ukrssr com ua donetska artemivskiy karlo libknehtivsk artemivskiy rayon donetska oblast Nimci Rosiyi Naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik ros Teroristi pochali shturmuvati Soledar na Donechchini espreso tv ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Sili ATO uvijshli do Dzerzhinsk Rubizhne ta Soledar Twitter ukr Press sluzhba RNBOU 21 lipnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2023 Sili ATO zvilnili vid teroristiv Dzerzhinsk Soledar Rubizhne ta Yuvilejnij Twitter ukr Pres sluzhba RNBOU 22 lipnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2023 U shahti na Donechchini znajshli tilo deputata zakatovanogo teroristami Soledar Yaksho trivayut boyi yak evakuyuvatisya z mista novosti dn ua ua Procitovano 8 veresnya 2022 Okupanti zavdali udaru po zavodu Artemsil ZSU zirvali plani voroga zahopiti Soledar ta otochiti Bahmut do 26 grudnya Sirskij www ukrinform ua ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Butusov Yurij 7 sichnya 2023 Dobrogo ranku z Soledaru pishu zaraz same z cogo mista na Donbasi moroz sonyachnij den Twitter ukr Butusov PLYuS Procitovano 7 sichnya 2023 Butusov Yurij 7 sichnya 2023 Dobrogo ranku z Soledaru pishu zaraz same z cogo mista na Donbasi moroz sonyachnij den Telegram ukr BUTUSOV PLYuS Procitovano 7 sichnya 2023 Soledar i Bahmut zalishayutsya pid kontrolem ZSU vijskovi www ukrinform ua 7 sichnya 2023 Procitovano 7 sichnya 2023 Zakarpatskij DIALOG 10 01 2023 Anna Konyuchenko 25 sichnya 2023 ZSU vidijshli vid Soledara Cherevatij Dzerkalo tizhnya Gou v Soledar Gorod solyanyh shaht i glubokih ozer Svoi City ros Procitovano 24 sichnya 2020 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 bereznya 2014 Shlyah poznachenij sillyu turistichni podorozhi Shodom Ukrayini Shlyah poznachenij sillyu ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Sinicya Yana 4 listopada 2022 Poyednani Shlyahom poznachenim sillyu Shlyah poznachenij sillyu ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Shlyah poznachenij sillyu saltway in ua ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Solyana shahta Soledaru Travelbox VR saltway in ua ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Pro turistichnij proyekt Shlyah poznachenij sillyu Shlyah poznachenij sillyu ukr Procitovano 7 sichnya 2023 Dzherela literaturaSoledar Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Shlyah poznachenij sillyu Solona istoriya Shodu Ukrayini ukl M V Kulishov O V Drogomirecka Ya V Sinicya Kramatorsk Drukarskij dim 2022 102 s PosilannyaZovnishni videofajliZRUJNOVANO VShENT suputnikovi znimki Soledara i Bahmuta ShOKUYuT na YouTube Fakti ICTV 2023 sichen Turistichnij putivnik Soledarom yak doyihati de zupinitisya yak rozvazhatisya u misti Shlyah poznachenij sillyu virtualnij tur Solyana shahta virtualnij tur Tayemnici pidzemnogo solyanogo svitu virtualnij tur