Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сокотра (араб. سقطرى) — невеликий архіпелаг з чотирьох островів та двох скель (населені Сокотра, Абд-ель-Курі і Самха) в Індійському океані недалеко на північний схід від узбережжя Сомалі, приблизно 350 км на південь від Аравійського півострова. Є частиною провінції Хадрамаут (архіпелаг територіально поділений на дві мудірії (райони): Гідайбу (з центром в Гадібу) та Калансія і Абд-ель-Курі (з центром в Калансії) Республіки Ємен. Площа островів 3,6 тис. км².
| Сокотра | ||||
|---|---|---|---|---|
| سقطرى | ||||
 | ||||
| Карта  | ||||
| Мапа Сокотри | ||||
| Географія | ||||
| 12°18′ пн. ш. 53°18′ сх. д. / 12.300° пн. ш. 53.300° сх. д.Координати: 12°18′ пн. ш. 53°18′ сх. д. / 12.300° пн. ш. 53.300° сх. д. | ||||
| Континент | Африка | |||
| Місцерозташування | Індійський океан | |||
| Акваторія | Аравійське море | |||
| Площа | 3796 км² | |||
| Найвища точка | 1503 м | |||
| Країна | ||||
 Ємен | ||||
| (Адм. одиниця) | Сокотра (мухафаза) | |||
| Населення | 42842 (2004) | |||
  Сокотра Сокотра (Ємен) | ||||
 Сокотра у Вікісховищі | ||||
| Архіпелаг Сокотра | |
|---|---|
| Socotra Archipelago | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 12°18′ пн. ш. 53°18′ сх. д. / 12.300° пн. ш. 53.300° сх. д. | |
| Країна | Ємен |
| Тип | Природний |
| (Критерії) | x |
| Об'єкт № | 1263 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 2008 (32 сесія) |
| | |
| Сокотра у Вікісховищі | |
Геологія
Сокотра — уламок африканського континенту з гористим рельєфом. Геологічно острови архіпелагу складаються з гранітів, гнейсів і кристалічних сланців, вкритих горизонтальними шарами крейди, нумулітовими вапняками. Подекуди зустрічаються базальтові і трахітові куполи. Архіпелаг, ймовірно, відокремився від Африки в середньому пліоцені (близько 6 млн років тому).
Коралові рифи утруднюють доступ до берегів. Височини острова в давні часи були сушею, яка дала змогу зберегтися рослинам і тваринам у першій половині третинного періоду, коли більша частина островів знаходилась під водою.
Фізико-географічне районування
Сокотра — один з найізольованіших архіпелагів у світі континентального походження (тобто, не вулканічного). Архіпелаг складається з головного острова Сокотра (3625 км²), острова Абд-ель-Курі, двох невеликих островів — Самха та Дарса під загальною назвою Аль-Іхван (Брати), і двох невеликих скель і .
Головний острів складається з трьох географічних зон:
- вузькі прибережні рівнини,
- вапнякове плато, пронизане карстовими печерами
- гори Джебель-Хагар (до 1525 м).
Клімат
Клімат тропічний пустельний і напівпустельний (Класифікація кліматів Кеппена: BWh і BSh), з легкими опадами взимку, у період мусонів, ряснішими в горах усередині острова, ніж на прибережних рівнинах. Для сезону мусонів типові сильні вітри і високі хвилі. Середня температура найпрохолоднішого місяця досягає 21 °C, найспекотнішого 27,8 °C, спадаючи вночі на гірських плато до 21 °C. Лише деякі річки не висихають у посушливу пору року.
На заході острова менше опадів; тут лежать сухі піщані рівнини з рослинністю напівпустельного і пустельного характеру. На сході нема справжніх лісів; лише в родючих долинах ростуть невисокі тропічні дерева і кущі.
Флора
Флора Сокотри споріднена з флорою тропічної частини Африки й Азії, з переважанням африканського елемента. Дуже цікавий таксономічний зв'язок флори Сокотри з американською. Одна з найвідоміших рослин — Сокотрійське драконове дерево (Dracaena cinnabari), близьке до Dracaena draco, характерним для Канарських островів. Стародавні люди використовували його червоний сік («драконова кров») в медицині та як фарбу для тканин. Інша незвичайна рослина — Dorstenia gigas.
Родина гарбузові представлена ендемічним родом Dendrosicyos socotrana, який є єдиним деревоподібним гарбузовим. Зустрічається примітивний тип роду гранат (Punica protopunica), Buxus та інші.
Довга геологічна і біологічна ізоляція Сокотри, гарячий і посушливий клімат, ураганні сезонні мусони з травня по вересень, помітне пом'якшення клімату в зимові місяці і особливі кліматичні умови в гірських районах створили на острові унікальну ендемічну флору. 37 % з 825 видів рослин на Сокотрі є ендеміками. Архіпелаг Сокотра за числом ендемічних видів на одну квадратну милю займає четверте місце у світі після Сейшельських островів, Нової Каледонії і Гаваїв.
Фауна
— острівна. Водиться . Орнітофауна має північно-східноафриканський характер. На островах живе багато видів птахів, зокрема декілька ендеміків, таких як сокотрійський шпак (Onychognathus frater), сокотрійський нектарник (Chalcomitra balfouri), сокотрійський горобець (Passer insularis) і сокотрійський золотокрилий костогриз (Rhynchostruthus socotranus). Загалом на архіпелазі зустрічається 192 види птахів, 44 з яких тут постійно гніздяться, а ще 85 регулярно мігрують.
Надзвичайно високі рівні ендемізму мають рептилії Сокотри (34 види, 90 % ендемізму) та наземних равликів (96 видів, 95 % ендемізму). Морське життя Сокотри також дуже різноманітне, тут мешкають 253 види рифоутворюючих коралів, 730 видів прибережних риб і 300 видів крабів, омарів і креветок.
Єдині місцеві ссавці на Сокотрі — кажани, яких досить багато.
Фауна амфібій стоїть ближче до аравійської.
Історія
У квітні 1507 року португальці захопили острів Сокотра з метою перехопити у арабських мореплавців монополію на постачання в Європу дорогоцінних прянощів. Але після сутичок з місцевим населенням португальці у 1511 році зруйнували власні укріплення, евакуювали гарнізон та християнське населення острова та залишили Сокотру, оскільки зиску від військової бази на Сокотрі було мало. Влада понад Сокотрою знову переходить до султана Махри.
Населення, культура
Майже всі жителі архіпелагу, араби, суахілі та індуси, живуть на головному острові — Сокотрі. Головне місто — (населення близько 43 000 в 2004 році). На Абд-ель-Курі і Самхі проживає всього кілька сотень людей; на островах Дарса, Сабунія, Каль-Фарун постійного населення немає.
Корінне населення Сокотри, говорить діалектами місцевої неписемної сокотрійської мови, що належить до сучасних семітської групи, а також арабською мовою. З давніх часів сокотрійською мовою існує багатий усний поетичний, пісенний і прозаїчний фольклор. Сучасна сокотрійська поезія схильна до впливу арабських діалектів. З поетичних форм найбільшого поширення набули традиційні афористичні чотиривірші . У сокотрійськіх казках, що відрізняються багатим місцевим колоритом, простежується зв'язок стародавньої культури сокотрійців з культурною традицією Середземномор'я і стародавньої Європи (присутні сюжети, схожі зі староєгипетською повістю про двох братів, казкою про Попелюшку — в сокотрійській традиції Мехазело (Mehazelo)).
Економіка
Заняття населення — скотарство, вилов риби та коралів. Головні продукти острова: риба, камідь драконового дерева, сушений сік алое — «сабур», шерстяні тканини, килими ручної роботи, фініки, топлене масло, тютюн. Для місцевого споживання розводять корів місцевої породи, дрібну рогату худобу, верблюдів. У долині Хадебо — присадибне городництво (фінікова пальма). Найкраща бухта і адміністративний центр острова — Тамріда.
У кінці 1990-х була прийнята Програма розвитку ООН з метою ретельного спостереження за островом Сокотра.
Цікаві факти
Український письменник-мариніст Антон Санченко в оповіданні «Біла кішка, чорний кіт», що увійшло до збірки повістей «Земля Георгія», описує кораблетрощу, що сталася з українськими моряками біля острова Сокотра. «…старпом на міляку на Сокотрі його [судно] […] посадив. Навстоячки заснув на вахті […] дуже пощастило […] Там за три кабельтових ліворуч були камінці, а за півмилі — кораловий риф. А „Середня коса“ вперлася просто поміж ними, носом просто в пісочок. […] Судно так м'яко виповзло на косу, що ніхто навіть поштовху не відчув. Уже механіки помітили, коли в контур охолодження дизеля пісок потрапив і дизель грітися почав».
Також в оповіданні йдеться про те, що відомого норвезького мандрівника Тура Хеєрдала місцева адміністрація не пустила на берег, бо вимагала узгоджень з Міністерством іноземних справ в Адені. І поки він отримував дозвіл по радіо, його очеретяний «Тигріс» пронесло повз острів. Натомість до українських моряків на Сокотрі поставилися зовсім не так. Тоді СРСР водив дружбу з аденськими арабами. І в них на острові сталися якісь проблеми з харчами. Тож український траулер перевозив у морозильних трюмах провізію на Сокотру.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- Socotra Archipelago // Офіційний сайт Світової спадщини ЮНЕСКО (англ.)
- V. Agafonov. Temethel As The Brightest Element Of Soqotran Folk Poetry. Folia Orientalia, vol. 42/43, 2006/07, pp. 241—249
- Савченко А. (2016), стор.21-24
Література
- Biedermann, Zoltán (2006) Soqotra, Geschichte einer christlichen Insel im Indischen Ozean vom Altertum bis zur frühen Neuzeit, Wiesbaden, (нім.)
- Casson, Lionel (1989). The Periplus Maris Erythraei. Princeton University Press. (англ.)
- Cheung, Catherine & DeVantier, Lyndon (2006). Socotra: A Natural History of the Islands and their People. Edited by Kay Van Damme. Odyssey Books & Guides, . (англ.)
- Doe, D. Brian (1970). Socotra: An Archaeological Reconnaissance in 1967. Edited by Henry Field and Edith M. Laird. Field Research Projects, Miami (англ.)
- Doe, D. Brian (1992) Socotra: Island of Tranquility. London: Immel. (англ.)
- Elie, D. Serge (2006) Soqotra: South Arabia's Strategic Gateway and Symbolic Playground. British Journal of Middle Eastern Studies, November 2006, 33(2), 131—160 ISSN 1353-0194 ISSN 1469-3542 (англ.)
- Elie, D. Serge (2004) Hadiboh: From Peripheral Village to Emerging City. Chroniques Yemenites, 12 (англ.)
- Schoff, Wilfred H. (1912). The Periplus of the Erythraean Sea. Longmans, Green, and Co., New York, Second Edition. Reprint: New Delhi, Oriental Books Reprint Corporation. (1974). A new hardback edition is available from Coronet Books Inc. Also reprinted by South Asia Books, 1995, ) (англ.)
- Wranik, Wolfgang (1999) Sokotra — Mensch und Natur, Wiesbaden, (нім.)
- Савченко А. (2016) Земля Георгія: повісті. Львів : Видавництво Старого Лева, 420 с.
- Бєлозоров С. Т. Африка (1957). К.:Радянська школа. (рос.)
- Густерин П. В. (2006). Йеменская Республика и её города. М.: Международные отношения. (рос.)
- Наумкин В. В. (1988). Сокотрийцы. Историко-этнографический очерк. М.: Наука, 1988.(рос.)
- Амирханов Х. А., Жуков В. А., Наумкин В. В., Седов А. В. Эпоха олдована открыта на острове Сокотра. Природа, № 7/2009. (рос.)
- Жуков В. А., Результаты исследований памятников каменного века острова Сокотра (Йемен) в 2008—2012 гг. — М. : Триада Лтд, 2014. — 114 с., ил. (рос.)
Посилання
- (англ.) .
 | Це незавершена стаття з географії Ємену. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sokotra arab سقطرى nevelikij arhipelag z chotiroh ostroviv ta dvoh skel naseleni Sokotra Abd el Kuri i Samha v Indijskomu okeani nedaleko na pivnichnij shid vid uzberezhzhya Somali priblizno 350 km na pivden vid Aravijskogo pivostrova Ye chastinoyu provinciyi Hadramaut arhipelag teritorialno podilenij na dvi mudiriyi rajoni Gidajbu z centrom v Gadibu ta Kalansiya i Abd el Kuri z centrom v Kalansiyi Respubliki Yemen Plosha ostroviv 3 6 tis km SokotraسقطرىKarta Mapa SokotriMapa SokotriGeografiya12 18 pn sh 53 18 sh d 12 300 pn sh 53 300 sh d 12 300 53 300 Koordinati 12 18 pn sh 53 18 sh d 12 300 pn sh 53 300 sh d 12 300 53 300Kontinent AfrikaMisceroztashuvannya Indijskij okeanAkvatoriya Aravijske morePlosha 3796 km Najvisha tochka 1503 mKrayina YemenAdm odinicya Sokotra muhafaza Naselennya 42842 2004 SokotraSokotra Yemen Sokotra u VikishovishiArhipelag SokotraSocotra Archipelago Svitova spadshina12 18 pn sh 53 18 sh d 12 300 pn sh 53 300 sh d 12 300 53 300Krayina YemenTip PrirodnijKriteriyi xOb yekt 1263Region Arabski krayiniZareyestrovano 2008 32 sesiya Sokotra u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Sokotra GeologiyaSokotra ulamok afrikanskogo kontinentu z goristim relyefom Geologichno ostrovi arhipelagu skladayutsya z granitiv gnejsiv i kristalichnih slanciv vkritih gorizontalnimi sharami krejdi numulitovimi vapnyakami Podekudi zustrichayutsya bazaltovi i trahitovi kupoli Arhipelag jmovirno vidokremivsya vid Afriki v serednomu plioceni blizko 6 mln rokiv tomu Koralovi rifi utrudnyuyut dostup do beregiv Visochini ostrova v davni chasi buli susheyu yaka dala zmogu zberegtisya roslinam i tvarinam u pershij polovini tretinnogo periodu koli bilsha chastina ostroviv znahodilas pid vodoyu Fiziko geografichne rajonuvannyaSuputnikovij znimok golovnogo ostrova arhipelagu Sokotra odin z najizolovanishih arhipelagiv u sviti kontinentalnogo pohodzhennya tobto ne vulkanichnogo Arhipelag skladayetsya z golovnogo ostrova Sokotra 3625 km ostrova Abd el Kuri dvoh nevelikih ostroviv Samha ta Darsa pid zagalnoyu nazvoyu Al Ihvan Brati i dvoh nevelikih skel i Golovnij ostriv skladayetsya z troh geografichnih zon vuzki priberezhni rivnini vapnyakove plato pronizane karstovimi pecherami gori Dzhebel Hagar do 1525 m KlimatKlimat tropichnij pustelnij i napivpustelnij Klasifikaciya klimativ Keppena BWh i BSh z legkimi opadami vzimku u period musoniv ryasnishimi v gorah useredini ostrova nizh na priberezhnih rivninah Dlya sezonu musoniv tipovi silni vitri i visoki hvili Serednya temperatura najproholodnishogo misyacya dosyagaye 21 C najspekotnishogo 27 8 C spadayuchi vnochi na girskih plato do 21 C Lishe deyaki richki ne visihayut u posushlivu poru roku Na zahodi ostrova menshe opadiv tut lezhat suhi pishani rivnini z roslinnistyu napivpustelnogo i pustelnogo harakteru Na shodi nema spravzhnih lisiv lishe v rodyuchih dolinah rostut nevisoki tropichni dereva i kushi FloraFlora Sokotri sporidnena z floroyu tropichnoyi chastini Afriki j Aziyi z perevazhannyam afrikanskogo elementa Duzhe cikavij taksonomichnij zv yazok flori Sokotri z amerikanskoyu Odna z najvidomishih roslin Sokotrijske drakonove derevo Dracaena cinnabari blizke do Dracaena draco harakternim dlya Kanarskih ostroviv Starodavni lyudi vikoristovuvali jogo chervonij sik drakonova krov v medicini ta yak farbu dlya tkanin Insha nezvichajna roslina Dorstenia gigas Rodina garbuzovi predstavlena endemichnim rodom Dendrosicyos socotrana yakij ye yedinim derevopodibnim garbuzovim Zustrichayetsya primitivnij tip rodu granat Punica protopunica Buxus ta inshi Dovga geologichna i biologichna izolyaciya Sokotri garyachij i posushlivij klimat uraganni sezonni musoni z travnya po veresen pomitne pom yakshennya klimatu v zimovi misyaci i osoblivi klimatichni umovi v girskih rajonah stvorili na ostrovi unikalnu endemichnu floru 37 z 825 vidiv roslin na Sokotri ye endemikami Arhipelag Sokotra za chislom endemichnih vidiv na odnu kvadratnu milyu zajmaye chetverte misce u sviti pislya Sejshelskih ostroviv Novoyi Kaledoniyi i Gavayiv Fauna ostrivna Voditsya Ornitofauna maye pivnichno shidnoafrikanskij harakter Na ostrovah zhive bagato vidiv ptahiv zokrema dekilka endemikiv takih yak sokotrijskij shpak Onychognathus frater sokotrijskij nektarnik Chalcomitra balfouri sokotrijskij gorobec Passer insularis i sokotrijskij zolotokrilij kostogriz Rhynchostruthus socotranus Zagalom na arhipelazi zustrichayetsya 192 vidi ptahiv 44 z yakih tut postijno gnizdyatsya a she 85 regulyarno migruyut Nadzvichajno visoki rivni endemizmu mayut reptiliyi Sokotri 34 vidi 90 endemizmu ta nazemnih ravlikiv 96 vidiv 95 endemizmu Morske zhittya Sokotri takozh duzhe riznomanitne tut meshkayut 253 vidi rifoutvoryuyuchih koraliv 730 vidiv priberezhnih rib i 300 vidiv krabiv omariv i krevetok Yedini miscevi ssavci na Sokotri kazhani yakih dosit bagato Fauna amfibij stoyit blizhche do aravijskoyi IstoriyaU kvitni 1507 roku portugalci zahopili ostriv Sokotra z metoyu perehopiti u arabskih moreplavciv monopoliyu na postachannya v Yevropu dorogocinnih pryanoshiv Ale pislya sutichok z miscevim naselennyam portugalci u 1511 roci zrujnuvali vlasni ukriplennya evakuyuvali garnizon ta hristiyanske naselennya ostrova ta zalishili Sokotru oskilki zisku vid vijskovoyi bazi na Sokotri bulo malo Vlada ponad Sokotroyu znovu perehodit do sultana Mahri Ostriv u 1886 roci buv priyednanij do Britaniyi Naselennya kulturaZhitla meshkanciv ostrova Abd el Kuri u 1903 roci Majzhe vsi zhiteli arhipelagu arabi suahili ta indusi zhivut na golovnomu ostrovi Sokotri Golovne misto naselennya blizko 43 000 v 2004 roci Na Abd el Kuri i Samhi prozhivaye vsogo kilka soten lyudej na ostrovah Darsa Sabuniya Kal Farun postijnogo naselennya nemaye Korinne naselennya Sokotri govorit dialektami miscevoyi nepisemnoyi sokotrijskoyi movi sho nalezhit do suchasnih semitskoyi grupi a takozh arabskoyu movoyu Z davnih chasiv sokotrijskoyu movoyu isnuye bagatij usnij poetichnij pisennij i prozayichnij folklor Suchasna sokotrijska poeziya shilna do vplivu arabskih dialektiv Z poetichnih form najbilshogo poshirennya nabuli tradicijni aforistichni chotirivirshi U sokotrijskih kazkah sho vidriznyayutsya bagatim miscevim koloritom prostezhuyetsya zv yazok starodavnoyi kulturi sokotrijciv z kulturnoyu tradiciyeyu Seredzemnomor ya i starodavnoyi Yevropi prisutni syuzheti shozhi zi staroyegipetskoyu povistyu pro dvoh brativ kazkoyu pro Popelyushku v sokotrijskij tradiciyi Mehazelo Mehazelo EkonomikaZanyattya naselennya skotarstvo vilov ribi ta koraliv Golovni produkti ostrova riba kamid drakonovogo dereva sushenij sik aloe sabur sherstyani tkanini kilimi ruchnoyi roboti finiki toplene maslo tyutyun Dlya miscevogo spozhivannya rozvodyat koriv miscevoyi porodi dribnu rogatu hudobu verblyudiv U dolini Hadebo prisadibne gorodnictvo finikova palma Najkrasha buhta i administrativnij centr ostrova Tamrida U kinci 1990 h bula prijnyata Programa rozvitku OON z metoyu retelnogo sposterezhennya za ostrovom Sokotra Cikavi faktiUkrayinskij pismennik marinist Anton Sanchenko v opovidanni Bila kishka chornij kit sho uvijshlo do zbirki povistej Zemlya Georgiya opisuye korabletroshu sho stalasya z ukrayinskimi moryakami bilya ostrova Sokotra starpom na milyaku na Sokotri jogo sudno posadiv Navstoyachki zasnuv na vahti duzhe poshastilo Tam za tri kabeltovih livoruch buli kaminci a za pivmili koralovij rif A Serednya kosa vperlasya prosto pomizh nimi nosom prosto v pisochok Sudno tak m yako vipovzlo na kosu sho nihto navit poshtovhu ne vidchuv Uzhe mehaniki pomitili koli v kontur oholodzhennya dizelya pisok potrapiv i dizel gritisya pochav Takozh v opovidanni jdetsya pro te sho vidomogo norvezkogo mandrivnika Tura Heyerdala misceva administraciya ne pustila na bereg bo vimagala uzgodzhen z Ministerstvom inozemnih sprav v Adeni I poki vin otrimuvav dozvil po radio jogo ocheretyanij Tigris proneslo povz ostriv Natomist do ukrayinskih moryakiv na Sokotri postavilisya zovsim ne tak Todi SRSR vodiv druzhbu z adenskimi arabami I v nih na ostrovi stalisya yakis problemi z harchami Tozh ukrayinskij trauler perevoziv u morozilnih tryumah proviziyu na Sokotru Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 9 sichnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2015 Socotra Archipelago Oficijnij sajtSvitovoyi spadshini YuNESKO angl V Agafonov Temethel As The Brightest Element Of Soqotran Folk Poetry Folia Orientalia vol 42 43 2006 07 pp 241 249 Savchenko A 2016 stor 21 24LiteraturaBiedermann Zoltan 2006 Soqotra Geschichte einer christlichen Insel im Indischen Ozean vom Altertum bis zur fruhen Neuzeit Wiesbaden ISBN 978 3 447 05421 8 nim Casson Lionel 1989 The Periplus Maris Erythraei Princeton University Press ISBN 0 691 04060 5 angl Cheung Catherine amp DeVantier Lyndon 2006 Socotra A Natural History of the Islands and their People Edited by Kay Van Damme Odyssey Books amp Guides ISBN 962 217 770 0 angl Doe D Brian 1970 Socotra An Archaeological Reconnaissance in 1967 Edited by Henry Field and Edith M Laird Field Research Projects Miami angl Doe D Brian 1992 Socotra Island of Tranquility London Immel angl Elie D Serge 2006 Soqotra South Arabia s Strategic Gateway and Symbolic Playground British Journal of Middle Eastern Studies November 2006 33 2 131 160 ISSN 1353 0194 ISSN 1469 3542 angl Elie D Serge 2004 Hadiboh From Peripheral Village to Emerging City Chroniques Yemenites 12 angl Schoff Wilfred H 1912 The Periplus of the Erythraean Sea Longmans Green and Co New York Second Edition Reprint New Delhi Oriental Books Reprint Corporation 1974 A new hardback edition is available from Coronet Books Inc Also reprinted by South Asia Books 1995 ISBN 81 215 0699 9 angl Wranik Wolfgang 1999 Sokotra Mensch und Natur Wiesbaden ISBN 978 3 89500 099 7 nim Savchenko A 2016 Zemlya Georgiya povisti Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 420 s Byelozorov S T Afrika 1957 K Radyanska shkola ros Gusterin P V 2006 Jemenskaya Respublika i eyo goroda M Mezhdunarodnye otnosheniya ros Naumkin V V 1988 Sokotrijcy Istoriko etnograficheskij ocherk M Nauka 1988 ros Amirhanov H A Zhukov V A Naumkin V V Sedov A V Epoha oldovana otkryta na ostrove Sokotra Priroda 7 2009 ros Zhukov V A Rezultaty issledovanij pamyatnikov kamennogo veka ostrova Sokotra Jemen v 2008 2012 gg M Triada Ltd 2014 114 s il ISBN 978 5 89282 591 7 ros Posilannya angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Yemenu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi