Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самши́т, бушпан, букс, букшпан (Buxus) — рід рослин родини самшитових (Buxales). Самшит в природі зустрічається в Південній та Західній Європі, Східній, Південній та Західній Азії, Африці, на Мадагаскарі, півночі Південної Америки, в Центральній Америці, Мексиці. Більшість видів тропічні або субтропічні, лише деякі європейські та азійські види стійкі до морозів. Відомо 100 видів.
| Самшит | |
|---|---|
 | |
| Самшит вічнозелений на остріві Корсика | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Buxales |
| Родина: | Самшитові (Buxaceae) |
| Рід: | Самшит (Buxus) L., 1753 |
 Вікісховище: Buxus | |
Це вічнозелені кущі й деревця, що повільно ростуть і виростають до висоти 2-12 м (зрідка 15 м). Наукова родова назва роду походить від грец. buxe — щільний — і вказує на виняткову щільність й твердість деревини.
Поширення й екологія
Виділяють три значних ареали:
- африканський — у лісах і лісостепах на південь від екваторіальної Африки та на Мадагаскарі,
- центрально-американський — у тропіках і субтропіках на південь від північної частини Мексики та на Кубі (25 ендемічних видів); американські види — найбільш крупнолисті рослини роду, часто досягають розміру дерев середньої величини (до 20 м),
- євро-азійський — від Британських островів через Південну Європу, Малу та Передню Азію, Китай до Японії та Суматри.
Ареал самшитів постійно скорочується внаслідок вирубувань.
Самшити досить невибагливі рослини: вони ростуть на кам'янистих завалах, на узліссях лісів, у чагарникових хащах і темних листяних лісах. Дуже тіньовитривалі, але й теплолюбні. В природі живуть на слабокислих ґрунтах. Можуть підмерзати, особливо верхні нові паростки. Тому їх підстригають навесні. З самшиту створюють живоплоти, садячи рослини одна від одної на відстані 15-25 см. Іноді саджають в шаховому порядку, таким чином щільність загороді буде досить густа. Однак, через повільне зростання годиться для малих живоплотів або топіарних форм невеликих розмірів.
Ботанічний опис
Листя — супротивне, від еліптичних до майже круглястих, цілокрайні, шкірясті.
Квіти — дрібні, однополі, в пазухових суцвіттях, ароматні.
Плоди — тригніздова коробочка, яка при достиганні розтріскується та розкидає чорне блискуче насіння.
Значення та застосування
Самшит — одна з найдавніших декоративних рослин, яку використовують для озеленення та в декоративному садівництві. Цінують за густу красиву крону, блискуче листя та здатність добре переносити стрижку, що дає можливість створювати з них живоплоти та бордюри, а також вигадливі фігури, що довго зберігають форму.
Католики в країнах Західної Європи та православні християни Грузії прикрашають гілками самшиту свої помешкання на вербну неділю.
Деревина
Самшит — без'ядрова порода. Це означає, що у свіжозрубаному дереві відмінність за кольором між заболонню та стиглою деревиною майже непомітна. Висушена деревина самшиту має рівномірне матове забарвлення від світло-жовтого до воскового кольору, який мало темніє з часом, і має однорідну будову з вузькими річними шарами. Судини дрібні, поодинокі, неозброєним оком не видно. Серцеві промені практично не помітні на розрізах. На смак деревина трохи гірка, особливого запаху немає.
Деревина самшита найміцніша і найщільніша з усіх, що зустрічаються в Європі. Її щільність від 830 кг/м³ (повністю суха) до 1300 кг/м³ (свіжозрубана), а твердість від 58 Н/мм² (радіальна) до 112 Н/мм² (торцева).
Шкідники
В Європі для різних видів самшиту шкідником є самшитова вогнівка, гусінь якої знищує зелену масу рослин.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Див. також
- 8852 Буксус — астероїд, названий на честь рослин.
Примітки
- POWO
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Самшит // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 126. — .
- Самшит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samshi t bushpan buks bukshpan Buxus rid roslin rodini samshitovih Buxales Samshit v prirodi zustrichayetsya v Pivdennij ta Zahidnij Yevropi Shidnij Pivdennij ta Zahidnij Aziyi Africi na Madagaskari pivnochi Pivdennoyi Ameriki v Centralnij Americi Meksici Bilshist vidiv tropichni abo subtropichni lishe deyaki yevropejski ta azijski vidi stijki do moroziv Vidomo 100 vidiv Samshit Samshit vichnozelenij na ostrivi Korsika Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Buxales Rodina Samshitovi Buxaceae Rid Samshit Buxus L 1753 Vikishovishe Buxus Ce vichnozeleni kushi j derevcya sho povilno rostut i virostayut do visoti 2 12 m zridka 15 m Naukova rodova nazva rodu pohodit vid grec buxe shilnij i vkazuye na vinyatkovu shilnist j tverdist derevini Poshirennya j ekologiyaVidilyayut tri znachnih areali afrikanskij u lisah i lisostepah na pivden vid ekvatorialnoyi Afriki ta na Madagaskari centralno amerikanskij u tropikah i subtropikah na pivden vid pivnichnoyi chastini Meksiki ta na Kubi 25 endemichnih vidiv amerikanski vidi najbilsh krupnolisti roslini rodu chasto dosyagayut rozmiru derev serednoyi velichini do 20 m yevro azijskij vid Britanskih ostroviv cherez Pivdennu Yevropu Malu ta Perednyu Aziyu Kitaj do Yaponiyi ta Sumatri Areal samshitiv postijno skorochuyetsya vnaslidok virubuvan Samshiti dosit nevibaglivi roslini voni rostut na kam yanistih zavalah na uzlissyah lisiv u chagarnikovih hashah i temnih listyanih lisah Duzhe tinovitrivali ale j teplolyubni V prirodi zhivut na slabokislih gruntah Mozhut pidmerzati osoblivo verhni novi parostki Tomu yih pidstrigayut navesni Z samshitu stvoryuyut zhivoploti sadyachi roslini odna vid odnoyi na vidstani 15 25 sm Inodi sadzhayut v shahovomu poryadku takim chinom shilnist zagorodi bude dosit gusta Odnak cherez povilne zrostannya goditsya dlya malih zhivoplotiv abo topiarnih form nevelikih rozmiriv Botanichnij opisSamshit vichnozelenij Listya suprotivne vid eliptichnih do majzhe kruglyastih cilokrajni shkiryasti Kviti dribni odnopoli v pazuhovih sucvittyah aromatni Plodi trignizdova korobochka yaka pri dostiganni roztriskuyetsya ta rozkidaye chorne bliskuche nasinnya Znachennya ta zastosuvannyaSamshit odna z najdavnishih dekorativnih roslin yaku vikoristovuyut dlya ozelenennya ta v dekorativnomu sadivnictvi Cinuyut za gustu krasivu kronu bliskuche listya ta zdatnist dobre perenositi strizhku sho daye mozhlivist stvoryuvati z nih zhivoploti ta bordyuri a takozh vigadlivi figuri sho dovgo zberigayut formu Katoliki v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta pravoslavni hristiyani Gruziyi prikrashayut gilkami samshitu svoyi pomeshkannya na verbnu nedilyu Derevina Bili shahovi figuri zrobleni z samshitu Samshit bez yadrova poroda Ce oznachaye sho u svizhozrubanomu derevi vidminnist za kolorom mizh zabolonnyu ta stigloyu derevinoyu majzhe nepomitna Visushena derevina samshitu maye rivnomirne matove zabarvlennya vid svitlo zhovtogo do voskovogo koloru yakij malo temniye z chasom i maye odnoridnu budovu z vuzkimi richnimi sharami Sudini dribni poodinoki neozbroyenim okom ne vidno Sercevi promeni praktichno ne pomitni na rozrizah Na smak derevina trohi girka osoblivogo zapahu nemaye Derevina samshita najmicnisha i najshilnisha z usih sho zustrichayutsya v Yevropi Yiyi shilnist vid 830 kg m povnistyu suha do 1300 kg m svizhozrubana a tverdist vid 58 N mm radialna do 112 N mm torceva ShkidnikiV Yevropi dlya riznih vidiv samshitu shkidnikom ye samshitova vognivka gusin yakoyi znishuye zelenu masu roslin Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Div takozh8852 Buksus asteroyid nazvanij na chest roslin PrimitkiPOWO Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSamshit Sadovi dekorativni roslini O M Olyejnikova Harkiv Vesta 2010 S 126 ISBN 978 966 08 4940 2 Samshit Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi