Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Словенці (словен. Slovenci) — південнослов’янська нація.
| Slovenci Словенці | |
|---|---|
 словенський фольклорний ансамбль | |
| Кількість | 2,5 млн. |
| Ареал |  Словенія:1 800 000
 Італія:83 000-100,000 |
| Близькі до: | південні слов’яни Слов’яни |
| Мова | Словенська |
| Релігія | Римо-Католицька Церква |
Більшість словенців мешкають на території незалежної Словенії (1 631 363). Здавна мешкають на північному сході Італії (від 83 000 до 100 000 осіб), на півдні Австрії (18 000), у Хорватії (13 200) й Угорщині (3180). Словенців визнано за національну меншину у цих чотирьох країнах, що з ними країна Словенія й тепер має спільні кордони (Австрія, Угорщина, Хорватія, Італія).
За національним переписом населення в Словенії 2002 року, 1 631 363 людей зазначили свою національність як словенці, а 1 723 434 осіб назвали словенську мову рідною.
Загальна чисельність словенців у Австрії налічує 24 855, серед них 17 953 представляють словенську меншість, а 6902 — чужоземні підданці.
Ранні альпійські слов’яни
У VI сторіччі слов’яни оселилися на теренах між Альпами й Адріатичним морем двома хвилями міграції: перша хвиля була близько 550 року з моравських земель, а друга пройшла з південного сходу після відступу лангобардів.
Із 623 до 658 слов’ян між верхньою течією Лаби й горами Караванке об’єднано під владою короля Само (Kralj Samo) — так званий Самівський Племінний Союз. Племінний Союз занепав після смерті Сама, проте маленьке князівство слов’янських племен Карантанія (словен. Karantanija) залишилося, його центр знаходився в теперішній провінції Каринтія на півночі Словенії.
Альпійські слов’яни під час Франкської імперії
Через навислу небезпеку з боку обрів зі сходу, (прасловени) 745 року вкладають союз із баварцями, а згодом ідуть під франкійську владу й приймають християнство у VIII сторіччі. Останнє слов’янське державне створення, князівство принца Коцеля, втратило свою незалежність у 874 році. Словенська етнічна територія з часом зменшилася через тиск німців із заходу й появу угорців на Тисо-Дунайській низовині, набула теперішніх теренів у XV столітті.
Першими документами написаними словенським діалектом були Фрейзінгенські уривки, датовані між 972 і 1022 роками. Найпершими книжками словенською мовою стали катехізис (Катекізем) і Абецеднік, написані протестантським реформатором Пріможем Трубарем (Primož Trubar) в 1550 році й надруковані в Тюбінгені, Німеччина. Юрій Далматін переклав у 1584-му Біблію словенською. У другій половині XVI століття словенська мова набула відомости завдяки багатомовному словникові, укладеному Гєронімусом Мегісаром.
Словенці між XVIII століттям і Другою світовою війною
Протягом періоду словенські землі були частиною Іллірійських провінцій, Австрійської імперії, Австро-Угорщини (у Цислейтанії, тобто австрійській частині Австро-Угорщини).
Чимало словенців емігрувало до Сполучених Штатів протягом XX століття, головно, з економічних причин. Тих, що оселилися в Бетлегемі, штат Пенсільванія називають Windish (від wind — вітер). Найбільше словенців занесло до Клівленду, штат Огайо й навколишні землі. Друга за чисельністю група осіла в одному з районів Чикаго. У цих регіонах словенці вели активну суспільну діяльність.
Після Першої світової (1914—1918) словенці з деякими іншими південними слов’янами створили Державу Словенців, Хорватів і Сербів, згодом були частиною Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, пізніше перейменоване на Королівство Югославія. Словенське населення становило більшість у регіоні Дравська Бановина нової держави.
1920 року в двомовній Каринтії було проведено референдум, за підсумками якого більша частина Каринтії мала залишитися в складі Австрії. Між двома світовими війнами західні землі, заселені словенцями, були під владою Італії.
Словенські добровольці брали також участь в Іспанській громадянській війні і Другій італо-абісинській війні.
Протягом і після Другої світової війни
У 1991 році, після референдуму, Словенія стала незалежною національною державою після короткої Десятиденної війни.
Див. також
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Словенці- Society for Slovene Studies (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovenci sloven Slovenci pivdennoslov yanska naciya Slovenci Slovencislovenskij folklornij ansamblKilkist2 5 mln Areal Sloveniya 1 800 000 SShA 176 691 2000 Italiya 83 000 100 000Blizki do pivdenni slov yani Slov yaniMovaSlovenskaReligiyaRimo Katolicka Cerkva Zemli na yakih rozpovsyudzhena slovenska mova Bilshist slovenciv meshkayut na teritoriyi nezalezhnoyi Sloveniyi 1 631 363 Zdavna meshkayut na pivnichnomu shodi Italiyi vid 83 000 do 100 000 osib na pivdni Avstriyi 18 000 u Horvatiyi 13 200 j Ugorshini 3180 Slovenciv viznano za nacionalnu menshinu u cih chotiroh krayinah sho z nimi krayina Sloveniya j teper maye spilni kordoni Avstriya Ugorshina Horvatiya Italiya Za nacionalnim perepisom naselennya v Sloveniyi 2002 roku 1 631 363 lyudej zaznachili svoyu nacionalnist yak slovenci a 1 723 434 osib nazvali slovensku movu ridnoyu Zagalna chiselnist slovenciv u Avstriyi nalichuye 24 855 sered nih 17 953 predstavlyayut slovensku menshist a 6902 chuzhozemni piddanci Ranni alpijski slov yaniDokladnishe Zaselennya slov yanami Shidnih Alp U VI storichchi slov yani oselilisya na terenah mizh Alpami j Adriatichnim morem dvoma hvilyami migraciyi persha hvilya bula blizko 550 roku z moravskih zemel a druga projshla z pivdennogo shodu pislya vidstupu langobardiv Iz 623 do 658 slov yan mizh verhnoyu techiyeyu Labi j gorami Karavanke ob yednano pid vladoyu korolya Samo Kralj Samo tak zvanij Samivskij Pleminnij Soyuz Pleminnij Soyuz zanepav pislya smerti Sama prote malenke knyazivstvo slov yanskih plemen Karantaniya sloven Karantanija zalishilosya jogo centr znahodivsya v teperishnij provinciyi Karintiya na pivnochi Sloveniyi Alpijski slov yani pid chas Frankskoyi imperiyiCherez navislu nebezpeku z boku obriv zi shodu prasloveni 745 roku vkladayut soyuz iz bavarcyami a zgodom idut pid frankijsku vladu j prijmayut hristiyanstvo u VIII storichchi Ostannye slov yanske derzhavne stvorennya knyazivstvo princa Kocelya vtratilo svoyu nezalezhnist u 874 roci Slovenska etnichna teritoriya z chasom zmenshilasya cherez tisk nimciv iz zahodu j poyavu ugorciv na Tiso Dunajskij nizovini nabula teperishnih tereniv u XV stolitti Pershimi dokumentami napisanimi slovenskim dialektom buli Frejzingenski urivki datovani mizh 972 i 1022 rokami Najpershimi knizhkami slovenskoyu movoyu stali katehizis Katekizem i Abecednik napisani protestantskim reformatorom Primozhem Trubarem Primoz Trubar v 1550 roci j nadrukovani v Tyubingeni Nimechchina Yurij Dalmatin pereklav u 1584 mu Bibliyu slovenskoyu U drugij polovini XVI stolittya slovenska mova nabula vidomosti zavdyaki bagatomovnomu slovnikovi ukladenomu Gyeronimusom Megisarom Slovenci mizh XVIII stolittyam i Drugoyu svitovoyu vijnoyuProtyagom periodu slovenski zemli buli chastinoyu Illirijskih provincij Avstrijskoyi imperiyi Avstro Ugorshini u Cislejtaniyi tobto avstrijskij chastini Avstro Ugorshini Chimalo slovenciv emigruvalo do Spoluchenih Shtativ protyagom XX stolittya golovno z ekonomichnih prichin Tih sho oselilisya v Betlegemi shtat Pensilvaniya nazivayut Windish vid wind viter Najbilshe slovenciv zaneslo do Klivlendu shtat Ogajo j navkolishni zemli Druga za chiselnistyu grupa osila v odnomu z rajoniv Chikago U cih regionah slovenci veli aktivnu suspilnu diyalnist Pislya Pershoyi svitovoyi 1914 1918 slovenci z deyakimi inshimi pivdennimi slov yanami stvorili Derzhavu Slovenciv Horvativ i Serbiv zgodom buli chastinoyu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv piznishe perejmenovane na Korolivstvo Yugoslaviya Slovenske naselennya stanovilo bilshist u regioni Dravska Banovina novoyi derzhavi 1920 roku v dvomovnij Karintiyi bulo provedeno referendum za pidsumkami yakogo bilsha chastina Karintiyi mala zalishitisya v skladi Avstriyi Mizh dvoma svitovimi vijnami zahidni zemli zaseleni slovencyami buli pid vladoyu Italiyi Slovenski dobrovolci brali takozh uchast v Ispanskij gromadyanskij vijni i Drugij italo abisinskij vijni Protyagom i pislya Drugoyi svitovoyi vijniSuchasni etnichni zemli gruntuyuchis na movnomu principi U 1991 roci pislya referendumu Sloveniya stala nezalezhnoyu nacionalnoyu derzhavoyu pislya korotkoyi Desyatidennoyi vijni Div takozhEtnogenez slov yan Sloveniya Zaselennya slov yanami Shidnih Alp Yugoslavi Slovenci v Avstriyi Slovenci v ItaliyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Slovenci Society for Slovene Studies angl