Каринтійські словенці (словен. Koroški Slovenci, нім. Kärntner Slowenen) — найбільша автохтонна етнічна меншина в Австрії чисельністю близько 13 тис. осіб (2001, перепис).
Історія
Слов'яни заселили Каринтію у IX столітті і створили тут свою протодержаву Карантанію, яке пізніше піддалося поступовій германізації. Каринтійський плебісцит 10 жовтня 1920 привів до того, що велика частина словенців на основній території Каринтії опинилися у складі Австрії. У даний час словенська меншість сконцентрована у південній частині провінції Каринтія, уздовж кордону з республікою Словенія. У деяких поселеннях, наприклад, у селищі Целль, етнічні словенці складають понад 90 % населення. У 90-ті роки місцеві словенські активісти почали ратувати за відродження словенської мови і культури у Каринтії, незважаючи на тиск деяких націоналістично налаштованих німецьких політиків (Йорг Хайдер). Протн, місцеві словенці схильні до процесу германізації, який розпочався після того, як у Каринтії була прокладена , яка призвела до притоку німецьких поселенців після 1864 року.
Посилання
- Volksgruppenbüros des Landes Kärnten [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karintijski slovenci sloven Koroski Slovenci nim Karntner Slowenen najbilsha avtohtonna etnichna menshina v Avstriyi chiselnistyu blizko 13 tis osib 2001 perepis Perepis 2001Perepis 1971IstoriyaSlov yani zaselili Karintiyu u IX stolitti i stvorili tut svoyu protoderzhavu Karantaniyu yake piznishe piddalosya postupovij germanizaciyi Karintijskij plebiscit 10 zhovtnya 1920 priviv do togo sho velika chastina slovenciv na osnovnij teritoriyi Karintiyi opinilisya u skladi Avstriyi U danij chas slovenska menshist skoncentrovana u pivdennij chastini provinciyi Karintiya uzdovzh kordonu z respublikoyu Sloveniya U deyakih poselennyah napriklad u selishi Cell etnichni slovenci skladayut ponad 90 naselennya U 90 ti roki miscevi slovenski aktivisti pochali ratuvati za vidrodzhennya slovenskoyi movi i kulturi u Karintiyi nezvazhayuchi na tisk deyakih nacionalistichno nalashtovanih nimeckih politikiv Jorg Hajder Protn miscevi slovenci shilni do procesu germanizaciyi yakij rozpochavsya pislya togo yak u Karintiyi bula prokladena yaka prizvela do pritoku nimeckih poselenciv pislya 1864 roku PosilannyaVolksgruppenburos des Landes Karnten 3 travnya 2015 u Wayback Machine