Десятиде́нна війна́ (словен. desetdnevna vojna) або Словенська війна (словен. Slovenska osamosvojitvena vojna, «Словенська війна за незалежність») — збройний конфлікт між Словенією і Югославською Народною Армією, який розпочався після проголошення Словенією власної незалежності 25 червня 1991 року.
Війна за незалежність Словенії | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Югославські війни | |||||||||
Мапа операції ЮНА в Словенії | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Командувачі | |||||||||
Велько Кадієвич | Янез Янша | ||||||||
Військові сили | |||||||||
35 200 солдатів | 16 000 ополченців 10 000 поліцейських | ||||||||
Втрати | |||||||||
44 загиблих 146 поранених | 18 загиблих 182 поранених |
Передумови
Після смерті югославського президента Йосипа Броза Тіто в 1980 році, досі приховані етнічні, релігійні і економічні розбіжності всередині Югославії випливли на поверхню. В 1989 році Слободан Милошевич, з 1986 року голова Центрального Комітету Союзу Комуністів Сербії, став президентом Сербії, найбільшої і найлюднішої з 6 югославських республік. У квітні 1990 року, Словенія провела перші у власній історії демократичні багатопартійні вибори, на яких здобула перемогу .
Підготовка до війни
23 грудня 1990 року Словенія провела референдум про незалежність, на якому за підтримку незалежності проголосувало 88 % виборців. Словенський уряд добре розумів, що федеральний уряд в Белграді може використати військову силу для того, щоб приборкати бажання Словенії до незалежності. Одразу ж після словенських виборів, Югославська Народна Армія (ЮНА) оголосила про введення по всій країні нової доктрини оборони. Доктрина «ери Тіто» «Загальної Народної Оборони», згідно з якою кожна республіка повинна свої Республіканські територіальні сили оборони (словен. teritorialna obramba чи TO) передбачалось замінити централізованою системою оборони. Республіки втратили б свою незалежність в оборонній галузі і їхні TO були б роззброєні та підпорядковані штабу ЮНА в Белграді.
Словенський уряд, опираючись цим крокам, зміг залишити за собою контроль над більшістю словенських TO. Це також було закріплено в конституційній поправці, внесеній 28 вересня 1990 року, за якою всі республіканські TO залишаються під єдиним командуванням Словенського уряду. В той же час, Словенський уряд створював секретну альтернативну структуру командування, відому під назвою Структури Маневру Національної Оборони (словен. Manevrska struktura narodne zaščite, чи MSNZ). Це була дієва, але застаріла організація, унікальна для Словенії, яка була призначена для того, щоб дозволити республіці негайно сформувати структуру оборони, схожу на Народне Ополчення. Вона не була досить значимою до 1990 року, зі застарілою зброєю і невеликою кількістю членів. Однак уряд під проводом DEMOS зрозумів, що MSNZ можна використати для того, щоб створити паралельну організацію до TO, контроль над якою буде повністю в руках Словенського уряду.
Коли ЮНА пробувала взяти під свій контроль словенські TO, то структура командування TO була просто замінена паралельною з MSNZ. З травня по жовтень 1990 року близько 21 000 персоналу TO і поліції було таємно мобілізовані в структуру командування MSNZ, про яку федеральний уряд нічого не знав. Словенський уряд також розробляв детальний план воєнної кампанії проти ЮНА, як результат, ще до листопада 1990 року з'явився оперативний і тактичний план, тобто більш ніж за сім місяців до того як конфлікт фактично розпочався.
Хід подій
25 червня
Початком війни вважається 25 червня 1991 року: цього дня Словенія та Хорватія проголосили власну незалежність. Несподіване проголошення незалежності саме в цей день було частиною плану словенців добитися ранньої переваги в конфлікті. Словенський уряд повністю розумів, що Югославія одразу жорстко відповість на цей крок. Перенесенням дня проголошення незалежності з 26 на 25 червня Словенія змогла ввести в оману уряд Югославії, який датою початку наступальної операції призначив 26 червня.
Незважаючи на те, що війська Югославії були проти незалежності Словенії, командири військ мали різні погляди на шляхи вирішення ситуації. Начальник штабу Югославської Народної Армії виступав за проведення широкомасштабної операції задля повалення словенського уряду. Його безпосередній начальник, міністр оборони Югославії та генерал армії Велько Кадієвич виступав за обережніші кроки: радше просто показати силу, яку Югославія може застосувати в критичних умовах. Після дебатів був прийнятий план Кадієвича.
Наразі невідомо, наскільки цивільні члени югославського парламенту були задіяні в рішенні щодо наступу на Словенію. Тодішній прем'єр-міністр Югославії Анте Маркович після тих подій заявив, що члени парламенту не були проінформовані про рішення військового командування.
26 червня
Вранці 26 червня військові 13-го корпусу ЮНА залишили свої казарми в місті Рієка в Хорватії і рушили до словенсько-італійського кордону. Тим часом мешканці Словенії дізналися про наступ військ і почали ставити імпровізовані барикади та виходити на акції протесту проти дій ЮНА. Проте збройних сутичок ще не було, бо обидві сторони не жадали відкривати вогонь першими. Незважаючи на значну військову міць, моральний дух ЮНА був значно підірваний дезертирством військовослужбовців-словенців, ворожістю місцевого населення і пацифістською пропагандою в ЗМІ.
Тим часом уряд Словенії почав втілювати в життя свої плани про взяття під свій контроль прикордонних постів та міжнародного аеропорту Любляна. Більшість прикордонників були словенцями, тож вони швидко без боротьби змінили форму та розпізнавальні знаки. Після захоплення кордонів словенці могли зайняти позиції для оборони від можливих атак з боку ЮНА. Також це означало, що саме ЮНА має відкрити вогонь першою. Це відбулося того ж дня о 14:30.
27 червня
Вночі 27 червня, о 1:15, 306-й полк протиповітряної оборони ЮНА перетнув словенський кордон у місті Метлика. О 2:40 танки та бронетранспортери ЮНА залишили своє місце дислокації в місті Врхника поблизу Любляни та вирушили в напрямку міжнародного аеропорту. Ще через декілька годин вони змогли взяти аеропорт під контроль. Оскільки ЮНА була федеральною армією, то її підрозділи були дислоковані в усіх союзних республіках, включаючи і Словенію. Також югославські солдати залишили Марибор з метою повернути під власний контроль кордон з Італією в містах Дравоград та Шентиль-в-Словенських Горицях. Тим часом повітряні сили Югославії скидали з повітря по всій території Словенії агітаційні листівки із текстами на кшталт «Ми закликаємо вас до миру і співпраці» та «Будь-який опір буде зломлений».
В той самий час словенські лідери були повідомлені про дії ЮНА. Військове командування П'ятого військового округа, до складу якого входила Словенія, мало телефонну розмову з президентом Словенії Міланом Кучаном, що дії військ обмежені державним кордоном та аеропортом. Було поспішно скликане засідання адміністрації президента, на якому Кучан з іншими її членами вирішили почати військовий спротив.
Словенський уряд взяв до уваги попередження, що ЮНА може використовувати гелікоптери для переправлення сил спеціальних операцій у стратегічно важливі місця. Він попередив командування 5-го військового округу в Загребі про те, що якщо ЮНА і надалі використовуватиме гелікоптери, словенці зіб'ють їх. Югослави не сприйняли це всерйоз, бо все ще були певні, що словенці не воюватимуть, а здадуться. Однак це стало серйозною помилкою югославського керівництва. Вдень 27 червня Словенська територіальна оборона збила два гелікоптери «Стріла-2» — усі члени екіпажів загинули, зокрема етнічний словенець Антон Мрлак. Також Словенська територіальна оборона зайняла позиції довкола місць дислокації ЮНА і почала атаки. Словенці атакували югославів біля аеропорту Любляни, а також у Трзину, де відбулась збройна сутичка, в якій загинуло четверо югославських військових та один словенець, Едвард Пеперко. Словенці також атакували ЮНА поблизу міст Песниця-при-Марибору, Ормож та Косезе. Танкова колона 32-ї механізованої бригади ЮНА була заблокована неподалік Орможа та не змогла пробитися крізь барикади.
Незважаючи на плутанину і бойові дії, ЮНА успішно виконала значну частину своєї військової місії. До опівночі 28 червня вона змогла охопити всі пункти перетину через італійський кордон; всі, крім трьох, переїзди на австрійському кордоні, та кілька нових пунктів пропуску, встановлених уздовж кордону Словенії з Хорватією. Однак багато її підрозділів досі залишалися вразливими до атак з боку Словенії.
28 червня
В ніч з 27 на 28 червня Словенська територіальна оборона отримала наказ організувати наступ проти ЮНА:
У всіх точках, де збройні сили Республіки Словенія матимуть тактичну перевагу, виконайте наступальні дії. Закличте ворога здатися, вкажіть йому якнайкоротший термін для здачі та здійсніть ці дії, використовуючи всю наявну зброю. Під час цього здійсніть всі необхідні заходи щодо евакуації та захисту цивільних осіб. Оригінальний текст (словен.) Na vseh točkah, kjer so oborožene sile RS v taktični prednosti, izvršite ofenzivne akcije proti okupatorskim enotam in objektom. Nasprotnika pozivajte k predaji, določite čim krajši rok in izvedite akcijo z vsem razpoložljivim orožjem. Pri akcijah poskrbite za evakuacijo in varnost življenj civilnega prebivalstva. |
Бої продовжувались протягом усього дня. Танкова колона ЮНА, атакована минулого дня поблизу Песниці, була заблокована імпровізованими барикадами з вантажівок поблизу Штриховця, за декілька кілометрів від кордону з Австрією, та знову була атакована словенськими ТО та поліцією. Повітряні сили Югославії здійснили авіаудар по Штриховцю, убивши чотирьох водіїв вантажівок. У Медведєку інша танкова колона також була атакована і там повітряний удар забрав життя шістьох водіїв. Серйозна сутичка відбулась поблизу міста Нова Гориця біля кордону з Італією, де словенці вистрілили з протитанкових ракет «Armbrust», знищивши три югославські танки Т-55 та захопивши ще три. При цьому троє військовослужбовців ЮНА були вбиті, шістнадцятеро — поранені, а ще 98 здалися в полон. Поранених відправили до шпиталю в місті Гориція в Італії.
Того ж дня словенські військові взяли пункт пропуску Холмець (Долга Брда). Два словенці та три військові ЮНА були вбиті, 91 солдат ЮНА взятий в полон. Окрім того, словенці атакували позиції ЮНА в селі Буков'є поблизу Дравограда і захопили склади зброї біля Боровниці, що значно покращило ситуацію з озброєнням їхніх військ.
Повітряні сили СФРЮ атакували аеропорт Любляни. Під час атаки загинуло двоє журналістів: австрієць Норберт Вернер ті німець Ніколас Фогель. Чотири лайнери авіакомпанії Adria Airways були серйозно пошкоджені. Також повітряні сили СФРЮ напали на словенський військовий штаб у Кочевській Реці та знищили декілька телевеж.
Станом на кінець дня ЮНА все ще займала багато позицій, але швидко їх втрачала. Окупанти почали зазнавати проблем із дезертирством — багато словенців полишили свої підрозділи і перейшли на бік земляків.
29 червня
Спалах війни спричинив дипломатичні зусилля Європейської економічної спільноти з метою подолання кризи. Три міністри закордонних справ ЄЕС зустрілися з представниками уряду Словенії та Югославії в Загребі в ніч з 28 на 29 червня і домовились про план припинення вогню, який не був застосований на практиці. Вранці війська Словенії здобули кілька важливих перемог. Сили ЮНА здалися в боях за аеропорт Любляни, оскільки словенці оточили його вночі. Поблизу Стриговця декілька танків ЮНА були захоплені та долучені до сил Словенської ТО. Спецпідрозділи ЮНА здійснили невдалу спробу морського десанту поблизу поселення Хрватини неподалік морського порту Копер. Контрольовані Югославією пункти пропуску Шемпетер-Вртойба та Шентиль-в-Словенських Горицях теж були втрачені, а військова техніка захоплена словенцями.
Того ж дня СФРЮ оголосила Словенії ультиматум, вимагаючи негайного припинення вогню 30 червня о 9:00. У відповідь словенський уряд ухвалив резолюцію, в якій закликав до мирного вирішення кризи, яке не ставить під загрозу незалежність Словенії, і відхилив ультиматум.
30 червня
Протягом 30 червня сутички все ще тривали в декількох місцях. Словенці захопили стратегічно важливий тунель Караванке, що проходить між Словенією та Австрією, і дев'ять югославських танків під Новою Горицею. Також капітулювали 16 офіцерів і 400 солдатів батальйону прикордонних військ у Дравограді, а в містах Толмін і Бовець — 1-й і 2-й батальйони 345-ї гірської бригади ЮНА.
1 липня
1 липня 1991 року відбулась пожежа та вибух боєприпасів ЮНА в селі Црні-Врх. Тим часом словенські війська захопили склад боєприпасів на південь від Любляни.
Тим часом керівництво Югославії ухвалило рішення змінити хід операцій. Міністр оборони СФРЮ Велько Кадієвич проінформував уряд, що план охорони словенського кордону провалися і варто розпочати повноцінне вторгнення та встановлення воєнної диктатури в Словенії. Однак Президіум СФРЮ на чолі із Борисавом Йовичем відхилив цю пропозицію. Начальник штабу ЮНА був незадоволений цим рішенням та публічно заявив, що федеральні органи СФРЮ постійно йому заважали тим часом, як словенці продовжували нападати на їх війська всіма засобами.
2 липня
Найсерйозніша військова сутичка відбулася 2 липня. Об 11:37 за місцевим часом радіовежа в місті Домжале була зруйнована югославськими літаками МіГ-21. Протягом цього дня ЮНА знову зазнала низки поразок. Конвой ЮНА в Краківському лісі піддався сильній атаці підрозділів ТО і був змушений здатися. Словенська ТО здійснила успішні атаки на прикордонних переходах Шентиль, Горня Радгона, Фернетичі та Горянско, перекривши їх та взявши в полон ряд військ ЮНА. Під час обіду та ввечері в Дравограді відбулася затяжна сутичка між ЮНА та словенськими силами ТО, і деякі об'єкти ЮНА по всій країні потрапили до рук словенських сил.
3 липня
Наступного дня до Словенії з Белграда на допомогу югославським військам вирушив бронетанковий конвой, проте місця призначення він так і не дістався. За офіційними даними, це відбулося через механічні проблеми.
Тим часом югославські війська були атаковані словенцями поблизу містечка Ког на кордоні з Хорватією. Увечері ЮНА погодилась на припинення вогню і залишення казарм. В цей же день поблизу Раденців югославський гелікоптер Мі-8 вимушено приземлися через технічну поломку. Він був захоплений словенськими військовими, але виявився непридатним для новоспечених ВПС Словенії і 13 серпня був повернений у Белград.
В цей час Мілан Кучан звернувся з проханням припинити вогонь, і о пів на другу вогонь з боку ЮНА був припинений під політичним тиском як уряду СФРЮ, так і ЄС.
4—6 липня
Після припинення вогню всі прикордонні пункти були передані під контроль Словенії. Усім військам ЮНА було дозволено мирно відступити до кордону з Хорватією.
7 липня та подальші події
Формально Десятиденну війну було завершено після підписання Бріонської угоди 7 липня на хорватських островах Бріуни. Військові сили Югославії залишили територію Словенії лише 26 жовтня.
Втрати
Війна за незалежність продовжувалася 10 днів. В ході 72 бойових контактів втрати Югославської Народної армії (ЮНА) склали 45 чоловік вбитими, 146 пораненими, при цьому 4693 військовослужбовців і 252 співробітників федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони склали 19 вбитих (9 комбатантів, решта — цивільні) і 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Виведено з ладу 31 танк (спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортні засоби і 6 літальних апаратів.
Підсумки
Війна завершилась підписанням Бріонської угоди 7 липня 1991 року, згідно з якою ЮНА зобов'язалася припинити бойові дії на території Словенії, а Словенія та Хорватія призупиняли на три місяці вступ в силу декларацій незалежності.
Примітки
- Balkan Battlegrounds, p. 58 (Central Intelligence Agency, 2002. (англ.)
- Allcock, John B. et al. Conflict in the Former Yugoslavia, p. 274. ABC-CLIO, Denver, 1998. (англ.)
- Mesić, Stjepan. «The Road to War», in The War in Croatia and Bosnia-Herzegovina, 1991—1995. (англ.)
- . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(словен.) - Silber, Laura & Little, Allan. The Death of Yugoslavia. Penguin, London, 1995. (англ.)
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(італ.) - . Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (англ.) - . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(хор.) - . Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(нім.) - . Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(рос.) - Vojna v Sloveniji. Р. 107.
- Матеріали сайту Міністерства оборони Словенії, http://www.mors.si [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Див. текст угоди: Бріонська декларація // Словенія на шляху до незалежності. С. 245—250.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desyatide nna vijna sloven desetdnevna vojna abo Slovenska vijna sloven Slovenska osamosvojitvena vojna Slovenska vijna za nezalezhnist zbrojnij konflikt mizh Sloveniyeyu i Yugoslavskoyu Narodnoyu Armiyeyu yakij rozpochavsya pislya progoloshennya Sloveniyeyu vlasnoyi nezalezhnosti 25 chervnya 1991 roku Vijna za nezalezhnist SloveniyiYugoslavski vijniMapa operaciyi YuNA v SloveniyiData 27 chervnya 1991 6 lipnya 1991Misce SloveniyaRezultat Brionska ugodaTeritorialni zmini Sloveniya stala nezalezhnoyuStoroniYugoslavska Narodna Armiya SloveniyaKomanduvachiVelko Kadiyevich Yanez YanshaVijskovi sili35 200 soldativ 16 000 opolchenciv 10 000 policejskihVtrati44 zagiblih 146 poranenih 18 zagiblih 182 poranenihPeredumoviPislya smerti yugoslavskogo prezidenta Josipa Broza Tito v 1980 roci dosi prihovani etnichni religijni i ekonomichni rozbizhnosti vseredini Yugoslaviyi viplivli na poverhnyu V 1989 roci Slobodan Miloshevich z 1986 roku golova Centralnogo Komitetu Soyuzu Komunistiv Serbiyi stav prezidentom Serbiyi najbilshoyi i najlyudnishoyi z 6 yugoslavskih respublik U kvitni 1990 roku Sloveniya provela pershi u vlasnij istoriyi demokratichni bagatopartijni vibori na yakih zdobula peremogu Pidgotovka do vijni 23 grudnya 1990 roku Sloveniya provela referendum pro nezalezhnist na yakomu za pidtrimku nezalezhnosti progolosuvalo 88 viborciv Slovenskij uryad dobre rozumiv sho federalnij uryad v Belgradi mozhe vikoristati vijskovu silu dlya togo shob priborkati bazhannya Sloveniyi do nezalezhnosti Odrazu zh pislya slovenskih viboriv Yugoslavska Narodna Armiya YuNA ogolosila pro vvedennya po vsij krayini novoyi doktrini oboroni Doktrina eri Tito Zagalnoyi Narodnoyi Oboroni zgidno z yakoyu kozhna respublika povinna svoyi Respublikanski teritorialni sili oboroni sloven teritorialna obramba chi TO peredbachalos zaminiti centralizovanoyu sistemoyu oboroni Respubliki vtratili b svoyu nezalezhnist v oboronnij galuzi i yihni TO buli b rozzbroyeni ta pidporyadkovani shtabu YuNA v Belgradi Vijskovi navchannya v Sloveniyi berezen 1991 roku Slovenskij uryad opirayuchis cim krokam zmig zalishiti za soboyu kontrol nad bilshistyu slovenskih TO Ce takozh bulo zakripleno v konstitucijnij popravci vnesenij 28 veresnya 1990 roku za yakoyu vsi respublikanski TO zalishayutsya pid yedinim komanduvannyam Slovenskogo uryadu V toj zhe chas Slovenskij uryad stvoryuvav sekretnu alternativnu strukturu komanduvannya vidomu pid nazvoyu Strukturi Manevru Nacionalnoyi Oboroni sloven Manevrska struktura narodne zascite chi MSNZ Ce bula diyeva ale zastarila organizaciya unikalna dlya Sloveniyi yaka bula priznachena dlya togo shob dozvoliti respublici negajno sformuvati strukturu oboroni shozhu na Narodne Opolchennya Vona ne bula dosit znachimoyu do 1990 roku zi zastariloyu zbroyeyu i nevelikoyu kilkistyu chleniv Odnak uryad pid provodom DEMOS zrozumiv sho MSNZ mozhna vikoristati dlya togo shob stvoriti paralelnu organizaciyu do TO kontrol nad yakoyu bude povnistyu v rukah Slovenskogo uryadu Koli YuNA probuvala vzyati pid svij kontrol slovenski TO to struktura komanduvannya TO bula prosto zaminena paralelnoyu z MSNZ Z travnya po zhovten 1990 roku blizko 21 000 personalu TO i policiyi bulo tayemno mobilizovani v strukturu komanduvannya MSNZ pro yaku federalnij uryad nichogo ne znav Slovenskij uryad takozh rozroblyav detalnij plan voyennoyi kampaniyi proti YuNA yak rezultat she do listopada 1990 roku z yavivsya operativnij i taktichnij plan tobto bilsh nizh za sim misyaciv do togo yak konflikt faktichno rozpochavsya Hid podij25 chervnya Pochatkom vijni vvazhayetsya 25 chervnya 1991 roku cogo dnya Sloveniya ta Horvatiya progolosili vlasnu nezalezhnist Nespodivane progoloshennya nezalezhnosti same v cej den bulo chastinoyu planu slovenciv dobitisya rannoyi perevagi v konflikti Slovenskij uryad povnistyu rozumiv sho Yugoslaviya odrazu zhorstko vidpovist na cej krok Perenesennyam dnya progoloshennya nezalezhnosti z 26 na 25 chervnya Sloveniya zmogla vvesti v omanu uryad Yugoslaviyi yakij datoyu pochatku nastupalnoyi operaciyi priznachiv 26 chervnya Nezvazhayuchi na te sho vijska Yugoslaviyi buli proti nezalezhnosti Sloveniyi komandiri vijsk mali rizni poglyadi na shlyahi virishennya situaciyi Nachalnik shtabu Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi vistupav za provedennya shirokomasshtabnoyi operaciyi zadlya povalennya slovenskogo uryadu Jogo bezposerednij nachalnik ministr oboroni Yugoslaviyi ta general armiyi Velko Kadiyevich vistupav za oberezhnishi kroki radshe prosto pokazati silu yaku Yugoslaviya mozhe zastosuvati v kritichnih umovah Pislya debativ buv prijnyatij plan Kadiyevicha Narazi nevidomo naskilki civilni chleni yugoslavskogo parlamentu buli zadiyani v rishenni shodo nastupu na Sloveniyu Todishnij prem yer ministr Yugoslaviyi Ante Markovich pislya tih podij zayaviv sho chleni parlamentu ne buli proinformovani pro rishennya vijskovogo komanduvannya 26 chervnya Vranci 26 chervnya vijskovi 13 go korpusu YuNA zalishili svoyi kazarmi v misti Riyeka v Horvatiyi i rushili do slovensko italijskogo kordonu Tim chasom meshkanci Sloveniyi diznalisya pro nastup vijsk i pochali staviti improvizovani barikadi ta vihoditi na akciyi protestu proti dij YuNA Prote zbrojnih sutichok she ne bulo bo obidvi storoni ne zhadali vidkrivati vogon pershimi Nezvazhayuchi na znachnu vijskovu mic moralnij duh YuNA buv znachno pidirvanij dezertirstvom vijskovosluzhbovciv slovenciv vorozhistyu miscevogo naselennya i pacifistskoyu propagandoyu v ZMI Tim chasom uryad Sloveniyi pochav vtilyuvati v zhittya svoyi plani pro vzyattya pid svij kontrol prikordonnih postiv ta mizhnarodnogo aeroportu Lyublyana Bilshist prikordonnikiv buli slovencyami tozh voni shvidko bez borotbi zminili formu ta rozpiznavalni znaki Pislya zahoplennya kordoniv slovenci mogli zajnyati poziciyi dlya oboroni vid mozhlivih atak z boku YuNA Takozh ce oznachalo sho same YuNA maye vidkriti vogon pershoyu Ce vidbulosya togo zh dnya o 14 30 27 chervnya Vnochi 27 chervnya o 1 15 306 j polk protipovitryanoyi oboroni YuNA peretnuv slovenskij kordon u misti Metlika O 2 40 tanki ta bronetransporteri YuNA zalishili svoye misce dislokaciyi v misti Vrhnika poblizu Lyublyani ta virushili v napryamku mizhnarodnogo aeroportu She cherez dekilka godin voni zmogli vzyati aeroport pid kontrol Oskilki YuNA bula federalnoyu armiyeyu to yiyi pidrozdili buli dislokovani v usih soyuznih respublikah vklyuchayuchi i Sloveniyu Takozh yugoslavski soldati zalishili Maribor z metoyu povernuti pid vlasnij kontrol kordon z Italiyeyu v mistah Dravograd ta Shentil v Slovenskih Goricyah Tim chasom povitryani sili Yugoslaviyi skidali z povitrya po vsij teritoriyi Sloveniyi agitacijni listivki iz tekstami na kshtalt Mi zaklikayemo vas do miru i spivpraci ta Bud yakij opir bude zlomlenij V toj samij chas slovenski lideri buli povidomleni pro diyi YuNA Vijskove komanduvannya P yatogo vijskovogo okruga do skladu yakogo vhodila Sloveniya malo telefonnu rozmovu z prezidentom Sloveniyi Milanom Kuchanom sho diyi vijsk obmezheni derzhavnim kordonom ta aeroportom Bulo pospishno sklikane zasidannya administraciyi prezidenta na yakomu Kuchan z inshimi yiyi chlenami virishili pochati vijskovij sprotiv Pam yatnik Antonu Mrlaku v Lyublyani Slovenskij uryad vzyav do uvagi poperedzhennya sho YuNA mozhe vikoristovuvati gelikopteri dlya perepravlennya sil specialnih operacij u strategichno vazhlivi miscya Vin poperediv komanduvannya 5 go vijskovogo okrugu v Zagrebi pro te sho yaksho YuNA i nadali vikoristovuvatime gelikopteri slovenci zib yut yih Yugoslavi ne sprijnyali ce vserjoz bo vse she buli pevni sho slovenci ne voyuvatimut a zdadutsya Odnak ce stalo serjoznoyu pomilkoyu yugoslavskogo kerivnictva Vden 27 chervnya Slovenska teritorialna oborona zbila dva gelikopteri Strila 2 usi chleni ekipazhiv zaginuli zokrema etnichnij slovenec Anton Mrlak Takozh Slovenska teritorialna oborona zajnyala poziciyi dovkola misc dislokaciyi YuNA i pochala ataki Slovenci atakuvali yugoslaviv bilya aeroportu Lyublyani a takozh u Trzinu de vidbulas zbrojna sutichka v yakij zaginulo chetvero yugoslavskih vijskovih ta odin slovenec Edvard Peperko Slovenci takozh atakuvali YuNA poblizu mist Pesnicya pri Mariboru Ormozh ta Koseze Tankova kolona 32 yi mehanizovanoyi brigadi YuNA bula zablokovana nepodalik Ormozha ta ne zmogla probitisya kriz barikadi Nezvazhayuchi na plutaninu i bojovi diyi YuNA uspishno vikonala znachnu chastinu svoyeyi vijskovoyi misiyi Do opivnochi 28 chervnya vona zmogla ohopiti vsi punkti peretinu cherez italijskij kordon vsi krim troh pereyizdi na avstrijskomu kordoni ta kilka novih punktiv propusku vstanovlenih uzdovzh kordonu Sloveniyi z Horvatiyeyu Odnak bagato yiyi pidrozdiliv dosi zalishalisya vrazlivimi do atak z boku Sloveniyi 28 chervnya Vijskovi YuNA v otochenni u Rozhnij Dolini V nich z 27 na 28 chervnya Slovenska teritorialna oborona otrimala nakaz organizuvati nastup proti YuNA U vsih tochkah de zbrojni sili Respubliki Sloveniya matimut taktichnu perevagu vikonajte nastupalni diyi Zaklichte voroga zdatisya vkazhit jomu yaknajkorotshij termin dlya zdachi ta zdijsnit ci diyi vikoristovuyuchi vsyu nayavnu zbroyu Pid chas cogo zdijsnit vsi neobhidni zahodi shodo evakuaciyi ta zahistu civilnih osib Originalnij tekst sloven Na vseh tockah kjer so oborozene sile RS v takticni prednosti izvrsite ofenzivne akcije proti okupatorskim enotam in objektom Nasprotnika pozivajte k predaji dolocite cim krajsi rok in izvedite akcijo z vsem razpolozljivim orozjem Pri akcijah poskrbite za evakuacijo in varnost zivljenj civilnega prebivalstva Boyi prodovzhuvalis protyagom usogo dnya Tankova kolona YuNA atakovana minulogo dnya poblizu Pesnici bula zablokovana improvizovanimi barikadami z vantazhivok poblizu Shtrihovcya za dekilka kilometriv vid kordonu z Avstriyeyu ta znovu bula atakovana slovenskimi TO ta policiyeyu Povitryani sili Yugoslaviyi zdijsnili aviaudar po Shtrihovcyu ubivshi chotiroh vodiyiv vantazhivok U Medvedyeku insha tankova kolona takozh bula atakovana i tam povitryanij udar zabrav zhittya shistoh vodiyiv Serjozna sutichka vidbulas poblizu mista Nova Goricya bilya kordonu z Italiyeyu de slovenci vistrilili z protitankovih raket Armbrust znishivshi tri yugoslavski tanki T 55 ta zahopivshi she tri Pri comu troye vijskovosluzhbovciv YuNA buli vbiti shistnadcyatero poraneni a she 98 zdalisya v polon Poranenih vidpravili do shpitalyu v misti Goriciya v Italiyi Togo zh dnya slovenski vijskovi vzyali punkt propusku Holmec Dolga Brda Dva slovenci ta tri vijskovi YuNA buli vbiti 91 soldat YuNA vzyatij v polon Okrim togo slovenci atakuvali poziciyi YuNA v seli Bukov ye poblizu Dravograda i zahopili skladi zbroyi bilya Borovnici sho znachno pokrashilo situaciyu z ozbroyennyam yihnih vijsk Povitryani sili SFRYu atakuvali aeroport Lyublyani Pid chas ataki zaginulo dvoye zhurnalistiv avstriyec Norbert Verner ti nimec Nikolas Fogel Chotiri lajneri aviakompaniyi Adria Airways buli serjozno poshkodzheni Takozh povitryani sili SFRYu napali na slovenskij vijskovij shtab u Kochevskij Reci ta znishili dekilka televezh Stanom na kinec dnya YuNA vse she zajmala bagato pozicij ale shvidko yih vtrachala Okupanti pochali zaznavati problem iz dezertirstvom bagato slovenciv polishili svoyi pidrozdili i perejshli na bik zemlyakiv 29 chervnya Spalah vijni sprichiniv diplomatichni zusillya Yevropejskoyi ekonomichnoyi spilnoti z metoyu podolannya krizi Tri ministri zakordonnih sprav YeES zustrilisya z predstavnikami uryadu Sloveniyi ta Yugoslaviyi v Zagrebi v nich z 28 na 29 chervnya i domovilis pro plan pripinennya vognyu yakij ne buv zastosovanij na praktici Vranci vijska Sloveniyi zdobuli kilka vazhlivih peremog Sili YuNA zdalisya v boyah za aeroport Lyublyani oskilki slovenci otochili jogo vnochi Poblizu Strigovcya dekilka tankiv YuNA buli zahopleni ta dolucheni do sil Slovenskoyi TO Specpidrozdili YuNA zdijsnili nevdalu sprobu morskogo desantu poblizu poselennya Hrvatini nepodalik morskogo portu Koper Kontrolovani Yugoslaviyeyu punkti propusku Shempeter Vrtojba ta Shentil v Slovenskih Goricyah tezh buli vtracheni a vijskova tehnika zahoplena slovencyami Togo zh dnya SFRYu ogolosila Sloveniyi ultimatum vimagayuchi negajnogo pripinennya vognyu 30 chervnya o 9 00 U vidpovid slovenskij uryad uhvaliv rezolyuciyu v yakij zaklikav do mirnogo virishennya krizi yake ne stavit pid zagrozu nezalezhnist Sloveniyi i vidhiliv ultimatum 30 chervnya Protyagom 30 chervnya sutichki vse she trivali v dekilkoh miscyah Slovenci zahopili strategichno vazhlivij tunel Karavanke sho prohodit mizh Sloveniyeyu ta Avstriyeyu i dev yat yugoslavskih tankiv pid Novoyu Goriceyu Takozh kapitulyuvali 16 oficeriv i 400 soldativ bataljonu prikordonnih vijsk u Dravogradi a v mistah Tolmin i Bovec 1 j i 2 j bataljoni 345 yi girskoyi brigadi YuNA 1 lipnya 1 lipnya 1991 roku vidbulas pozhezha ta vibuh boyepripasiv YuNA v seli Crni Vrh Tim chasom slovenski vijska zahopili sklad boyepripasiv na pivden vid Lyublyani Tim chasom kerivnictvo Yugoslaviyi uhvalilo rishennya zminiti hid operacij Ministr oboroni SFRYu Velko Kadiyevich proinformuvav uryad sho plan ohoroni slovenskogo kordonu provalisya i varto rozpochati povnocinne vtorgnennya ta vstanovlennya voyennoyi diktaturi v Sloveniyi Odnak Prezidium SFRYu na choli iz Borisavom Jovichem vidhiliv cyu propoziciyu Nachalnik shtabu YuNA buv nezadovolenij cim rishennyam ta publichno zayaviv sho federalni organi SFRYu postijno jomu zavazhali tim chasom yak slovenci prodovzhuvali napadati na yih vijska vsima zasobami 2 lipnya Najserjoznisha vijskova sutichka vidbulasya 2 lipnya Ob 11 37 za miscevim chasom radiovezha v misti Domzhale bula zrujnovana yugoslavskimi litakami MiG 21 Protyagom cogo dnya YuNA znovu zaznala nizki porazok Konvoj YuNA v Krakivskomu lisi piddavsya silnij ataci pidrozdiliv TO i buv zmushenij zdatisya Slovenska TO zdijsnila uspishni ataki na prikordonnih perehodah Shentil Gornya Radgona Fernetichi ta Goryansko perekrivshi yih ta vzyavshi v polon ryad vijsk YuNA Pid chas obidu ta vvecheri v Dravogradi vidbulasya zatyazhna sutichka mizh YuNA ta slovenskimi silami TO i deyaki ob yekti YuNA po vsij krayini potrapili do ruk slovenskih sil 3 lipnya Nastupnogo dnya do Sloveniyi z Belgrada na dopomogu yugoslavskim vijskam virushiv bronetankovij konvoj prote miscya priznachennya vin tak i ne distavsya Za oficijnimi danimi ce vidbulosya cherez mehanichni problemi Tim chasom yugoslavski vijska buli atakovani slovencyami poblizu mistechka Kog na kordoni z Horvatiyeyu Uvecheri YuNA pogodilas na pripinennya vognyu i zalishennya kazarm V cej zhe den poblizu Radenciv yugoslavskij gelikopter Mi 8 vimusheno prizemlisya cherez tehnichnu polomku Vin buv zahoplenij slovenskimi vijskovimi ale viyavivsya nepridatnim dlya novospechenih VPS Sloveniyi i 13 serpnya buv povernenij u Belgrad V cej chas Milan Kuchan zvernuvsya z prohannyam pripiniti vogon i o piv na drugu vogon z boku YuNA buv pripinenij pid politichnim tiskom yak uryadu SFRYu tak i YeS 4 6 lipnya Slovenskij vijskovij sposterigaye za vidpravlennyam vijsk YuNA Pislya pripinennya vognyu vsi prikordonni punkti buli peredani pid kontrol Sloveniyi Usim vijskam YuNA bulo dozvoleno mirno vidstupiti do kordonu z Horvatiyeyu 7 lipnya ta podalshi podiyi Formalno Desyatidennu vijnu bulo zaversheno pislya pidpisannya Brionskoyi ugodi 7 lipnya na horvatskih ostrovah Briuni Vijskovi sili Yugoslaviyi zalishili teritoriyu Sloveniyi lishe 26 zhovtnya VtratiVijna za nezalezhnist prodovzhuvalasya 10 dniv V hodi 72 bojovih kontaktiv vtrati Yugoslavskoyi Narodnoyi armiyi YuNA sklali 45 cholovik vbitimi 146 poranenimi pri comu 4693 vijskovosluzhbovciv i 252 spivrobitnikiv federalnih sluzhb buli vzyati v polon Vtrati slovenskih sil samooboroni sklali 19 vbitih 9 kombatantiv reshta civilni i 182 poranenih Takozh zaginuli 12 gromadyan inozemnih derzhav v osnovnomu vodiyi na sluzhbi mizhnarodnih transportnih kompanij Vivedeno z ladu 31 tank spaleni i poshkodzheni 22 transportni bronemashini 172 transportni zasobi i 6 litalnih aparativ PidsumkiVijna zavershilas pidpisannyam Brionskoyi ugodi 7 lipnya 1991 roku zgidno z yakoyu YuNA zobov yazalasya pripiniti bojovi diyi na teritoriyi Sloveniyi a Sloveniya ta Horvatiya prizupinyali na tri misyaci vstup v silu deklaracij nezalezhnosti PrimitkiBalkan Battlegrounds p 58 Central Intelligence Agency 2002 angl Allcock John B et al Conflict in the Former Yugoslavia p 274 ABC CLIO Denver 1998 angl Mesic Stjepan The Road to War in The War in Croatia and Bosnia Herzegovina 1991 1995 angl Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya sloven Silber Laura amp Little Allan The Death of Yugoslavia Penguin London 1995 angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ital Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya hor Arhiv originalu za 26 kvitnya 2019 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya nim Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 2 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros Vojna v Sloveniji R 107 Materiali sajtu Ministerstva oboroni Sloveniyi http www mors si 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Div tekst ugodi Brionska deklaraciya Sloveniya na shlyahu do nezalezhnosti S 245 250