Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов. Поширена у Словаччині, а також у Чехії (350 000 / 183 749), Угорщині (110 000 / 17 693), Румунії (18 000 / 17 199), Україні (17 000 / 6 397), Польщі (47 000 / 2 000), Сербії (60 000 / 59 021 — переважно у Воєводині), Канаді (10 000 / 50 860) та США (1 200 000/821 325). Всього кількість осіб словацького походження за кордоном 2001 оцінюється словацькими вченими у 2 016 000. Офіційна мова Словаччини.
Загальне число мовців близько 5,2 млн осіб (2013), з них в Словаччині — 4,34 млн осіб (2012).
| Словацька мова | |
|---|---|
| slovenčina, slovenský jazyk | |
 Поширення словацької мови: Мова більшості Мова меншості | |
| Поширена в | Словаччина, Чехія, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна) |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | 5 млн (2001) |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Державна |  Словаччина |
| Офіційна |  Європейський Союз |
| Регулює | Міністерство культури Словаччини |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sk |
| ISO 639-2 | slo (B) skl (T) |
| ISO 639-3 | slk |
| У Вікісловнику є сторінка словацька мова. |
Класифікація
Разом з чеською об'єднується в чехо-словацьку підгрупу західнослов'янських мов.
Абетка
У словацькій абетці використовуються латинські букви (великі та малі), деякі з діакритичними знаками.
А а, Á á, Ä ä, В b, C c, Č č, D d, Ď ď, E e, É é, F f, G g, H h, Ch ch, I i, Í í, J j, K k, L l, Ľ ľ, Ĺ ĺ, M m, N n, Ň ň, O o, Ó ó, Ô ô, P p, Q q, R r, ŕ, S s, Š š, T t, Ť t’, U u, Ú ú, V v, W w, X x, Y y, Ý ý, Z z, Ž ž.
| Латинська буква | Назва букви | Звук | Латинська буква | Назва букви | Звук | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| A a | а коротке | M m | ем | |||
| Á á | а довге | N n | ен | |||
| Ä ä | е | [æ] | Ň ň | нь | ||
| B b | бе | O o | о коротке | |||
| C c | це | Ó ó | о довге | |||
| Č č | че | Ô ô | уо | |||
| D d | де тверде | P p | пе | |||
| Ď ď | дь м'яке | Q q | кве | |||
| Dz dz | дз | R r | ер коротке | |||
| Dž dž | дж | Ŕ ŕ | ер довге | |||
| E e | е коротке | S s | ес | |||
| É é | е довге | Š š | еш | |||
| F f | еф | T t | те тверде | |||
| G g | ґе | Ť ť | ть м'яке | |||
| H h | га | U u | у коротке | |||
| Ch ch | ха | Ú ú | у довге | |||
| I i | і м'яке коротке | V v | ве | |||
| Í í | і м'яке довге | W w | ве подвійне | |||
| J j | й | X x | ікс | |||
| K k | ка | Y y | и тверде коротке | |||
| L l | ел тверде | Ý ý | и тверде довге | |||
| Ĺ ĺ | ел довге | Z z | зет | |||
| Ľ ľ | ль м'яке | Ž ž | жет |
Особливості
Словацьку мову вирізняють з близьких до неї мов такі риси:
- наявність закону ритмічного скорочення голосних — у двох або більше складах, що йдуть одне за одним, не можуть стояти довгі голосні (є досить багато винятків, зокрема можуть стояти дифтонги);
- вживання поруч із короткими голосними довгих голосних та дифтонгів ie, ô [uo], iu, ia, що утворюють довгий склад (žena — žien «жінка — жінок», koza — kôz [kuoz] «коза — кіз», päť — piaty «п'ять — п'ятий»);
- специфічний словацький звук ä (mäso «м'ясо», pamäť «пам'ять»), що реалізується як ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття [æ], але більшість словаків вимовляє його як звичайне e;
- довгота та короткість складотворчих сонантів r та l: zrno — zŕn «зерно — зерен», slza — sĺz «сльоза — сліз»;
- наявність тільки твердого r, навіть перед голосними переднього піднесення: veriť «вірити», repa «буряк»;
- наявність двох типів l: м'якого ľ та середнього l (letieť «лити», ľudia «люди», але láska «кохання», plot «пліт, паркан»);
- перевага серед приголосних твердих непарних, що не мають м'якого відповідника;
- закінчення -m у всіх дієслів теперішнього часу (nesiem, pijem, volám, prosím «несу, п'ю, кличу, прошу») — спільна ізоглоса з сербською мовою;
- закінчення -ovia (одне з можливих, поряд з -i та -ia) називного відмінку множини істот чоловічого роду (synovia, otcovia, druhovia «сини, батьки, друзі»);
- відсутність рефлексів другої палаталізації на стиках морфем (у давальному і місцевому відмінках), що пояснюється впливом граматичної аналогії (ruka — ruke, noha — nohe, mačocha — mačoche, при чеськ. ruka — ruce, noha — noze, macecha — maceše); зі слов'янських мов ця особливість спостерігається тільки в словацькій і російській.
Діалектологія
В сучасній словацькій мові виділяють три групи діалектів:
- поширені на терені Братиславського, Трнавського, Нітранського та частини Тренчинського краю
- охоплюють Жилінський край та Банськобистрицький край
- східнословацькі діалекти поширені на території Кошицького та Пряшівського країв
Історія
Пам'ятки власне словацької писемності сягають XV—XVI століть, але словацькі риси трапляються й раніше у пам'ятках, написаних чеською, латинською та німецькою мовою. До XVIII століття на території Словаччини за літературну мову правила чеська. Засновником літературної словацької мови на основі середньо-словацького діалекту є просвітитель, депутат Угорського парламенту Людовит Штур. Писемність на базі латинської графіки.
Приклад
«Заповіт» Тараса Шевченка словацькою мовою (переклав Юліус Кокавець)
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Примітки
- Селищев А. М. Славянское языкознание. Западнославянские языки. — Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР. — М., 1941. — С. 137. (рос.)
Посилання
- Словацька мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- он-лайн словник словацької мови
- он-лайн лінгвістичні джерела словацької мови на офіційному вебсайті Мовознавчого інституту ім. Людовіта Штура Словацької Академії Наук (Jazykovedný ústav Ľudovíta Štúra Slovenskej Akadémie Vied)
- он-лайн словацько-іншомовні словники
- Буква закону // Український тиждень, № 51 (112), 18 грудня 2009[недоступне посилання з липня 2019]
- Словацька мова на сайті Ethnologue: Slovak. A language of Slovakia (англ.)
- Словацька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Slovak (англ.)
- Словацька мова на сайті WALS Online: Language Slovak (англ.)
Література
Тлумачні словники словацької мови
- Kačala Ján, Doruľa Ján, Pisárčiková Mária: Krátky slovník slovenského jazyka, 4., doplnené a upravené vyd. Bratislava, Veda, 2003. 988 s. он-лайн версія:
- Red. K. Buzássyová, A. Jarošová: Slovník súčasného slovenského jazyka (A — G), Bratislava, Veda, 2006.
- Peciar Štefan: Slovník slovenského jazyka (1.- 6. zväzok), Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, 1959—1968
Словацько-іншомовні словники
- Bunganič Peter: Slovensko-ukrajinský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1985
- Popeľ Ivan: Ukrajinsko-slovenský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1960
- Kolektív autorov Lingea: Ukrajinčina. Konverzácia so slovníkom a gramatikou, Lingea, 2010
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovacka mova slovac slovensky jazyk slovencina slov yanska mova nalezhit do grupi zahidnoslov yanskih mov Poshirena u Slovachchini a takozh u Chehiyi 350 000 183 749 Ugorshini 110 000 17 693 Rumuniyi 18 000 17 199 Ukrayini 17 000 6 397 Polshi 47 000 2 000 Serbiyi 60 000 59 021 perevazhno u Voyevodini Kanadi 10 000 50 860 ta SShA 1 200 000 821 325 Vsogo kilkist osib slovackogo pohodzhennya za kordonom 2001 ocinyuyetsya slovackimi vchenimi u 2 016 000 Oficijna mova Slovachchini Zagalne chislo movciv blizko 5 2 mln osib 2013 z nih v Slovachchini 4 34 mln osib 2012 Slovacka movaslovencina slovensky jazykPoshirennya slovackoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena v Slovachchina Chehiya Voyevodina Serbiya Zakarpattya Ukrayina Region Centralna YevropaNosiyi 5 mln 2001 Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejski movi Slov yanski moviZahidnoslov yanski moviChesko slovacki moviSlovacka mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna SlovachchinaOficijna Yevropejskij SoyuzRegulyuye Ministerstvo kulturi SlovachchiniKodi moviISO 639 1 skISO 639 2 slo B skl T ISO 639 3 slk U Vikislovniku ye storinka slovacka mova KlasifikaciyaRazom z cheskoyu ob yednuyetsya v cheho slovacku pidgrupu zahidnoslov yanskih mov AbetkaDokladnishe Slovacka abetka U slovackij abetci vikoristovuyutsya latinski bukvi veliki ta mali deyaki z diakritichnimi znakami A a A a A a V b C c C c D d D d E e E e F f G g H h Ch ch I i I i J j K k L l Ľ ľ Ĺ ĺ M m N n N n O o o o O o P p Q q R r ŕ S s S s T t T t U u U u V v W w X x Y y Y y Z z Z z Latinska bukva Nazva bukvi Zvuk Latinska bukva Nazva bukvi Zvuk A a a korotke M m em A a a dovge N n en A a e ae N n n B b be O o o korotke C c ce o o o dovge C c che O o uo D d de tverde P p pe D d d m yake Q q kve Dz dz dz R r er korotke Dz dz dzh Ŕ ŕ er dovge E e e korotke S s es E e e dovge S s esh F f ef T t te tverde G g ge T t t m yake H h ga U u u korotke Ch ch ha U u u dovge I i i m yake korotke V v ve I i i m yake dovge W w ve podvijne J j j X x iks K k ka Y y i tverde korotke L l el tverde Y y i tverde dovge Ĺ ĺ el dovge Z z zet Ľ ľ l m yake Z z zhetOsoblivostiSlovacku movu viriznyayut z blizkih do neyi mov taki risi nayavnist zakonu ritmichnogo skorochennya golosnih u dvoh abo bilshe skladah sho jdut odne za odnim ne mozhut stoyati dovgi golosni ye dosit bagato vinyatkiv zokrema mozhut stoyati diftongi vzhivannya poruch iz korotkimi golosnimi dovgih golosnih ta diftongiv ie o uo iu ia sho utvoryuyut dovgij sklad zena zien zhinka zhinok koza koz kuoz koza kiz pat piaty p yat p yatij specifichnij slovackij zvuk a maso m yaso pamat pam yat sho realizuyetsya yak nenapruzhenij neogublenij golosnij perednogo ryadu nizkogo pidnyattya ae ale bilshist slovakiv vimovlyaye jogo yak zvichajne e dovgota ta korotkist skladotvorchih sonantiv r ta l zrno zŕn zerno zeren slza sĺz sloza sliz nayavnist tilki tverdogo r navit pered golosnimi perednogo pidnesennya verit viriti repa buryak nayavnist dvoh tipiv l m yakogo ľ ta serednogo l letiet liti ľudia lyudi ale laska kohannya plot plit parkan perevaga sered prigolosnih tverdih neparnih sho ne mayut m yakogo vidpovidnika zakinchennya m u vsih diyesliv teperishnogo chasu nesiem pijem volam prosim nesu p yu klichu proshu spilna izoglosa z serbskoyu movoyu zakinchennya ovia odne z mozhlivih poryad z i ta ia nazivnogo vidminku mnozhini istot cholovichogo rodu synovia otcovia druhovia sini batki druzi vidsutnist refleksiv drugoyi palatalizaciyi na stikah morfem u davalnomu i miscevomu vidminkah sho poyasnyuyetsya vplivom gramatichnoyi analogiyi ruka ruke noha nohe macocha macoche pri chesk ruka ruce noha noze macecha macese zi slov yanskih mov cya osoblivist sposterigayetsya tilki v slovackij i rosijskij DialektologiyaDokladnishe V suchasnij slovackij movi vidilyayut tri grupi dialektiv poshireni na tereni Bratislavskogo Trnavskogo Nitranskogo ta chastini Trenchinskogo krayu ohoplyuyut Zhilinskij kraj ta Banskobistrickij kraj shidnoslovacki dialekti poshireni na teritoriyi Koshickogo ta Pryashivskogo krayivIstoriyaPam yatki vlasne slovackoyi pisemnosti syagayut XV XVI stolit ale slovacki risi traplyayutsya j ranishe u pam yatkah napisanih cheskoyu latinskoyu ta nimeckoyu movoyu Do XVIII stolittya na teritoriyi Slovachchini za literaturnu movu pravila cheska Zasnovnikom literaturnoyi slovackoyi movi na osnovi seredno slovackogo dialektu ye prosvititel deputat Ugorskogo parlamentu Lyudovit Shtur Pisemnist na bazi latinskoyi grafiki Priklad Zapovit Tarasa Shevchenka slovackoyu movoyu pereklav Yulius Kokavec ZAVET Ked ja zomriem zahrabte ma Bratia na mohyle Prostred stepi siro sirej V Ukrajine milej By urodne lany poli Dneper prostred lucin Bolo vidiet bolo pocut Ako reve huci Ked ponesie z Ukrajiny Do belasych mori Krv tyransku potom i ja Rodne lany hory Vsetko necham potom uznam Vsemocneho Boha pomodlim sa No dovtedy Ja nepoznam Boha Pochovajte A povstante Puta zlomte smelo A polejte slobodienku Krvou nepriateľov A na mna vo veľkom rode V rode voľnom novom Pamatajte spomente si Dobrym tichym slovom Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 PrimitkiSelishev A M Slavyanskoe yazykoznanie Zapadnoslavyanskie yazyki Gosudarstvennoe uchebno pedagogicheskoe izdatelstvo Narkomprosa RSFSR M 1941 S 137 ros PosilannyaSlovacka mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya Vikipediya maye rozdil slovackoyu movoyu Hlavna stranka on lajn slovnik slovackoyi movi on lajn lingvistichni dzherela slovackoyi movi na oficijnomu vebsajti Movoznavchogo institutu im Lyudovita Shtura Slovackoyi Akademiyi Nauk Jazykovedny ustav Ľudovita Stura Slovenskej Akademie Vied on lajn slovacko inshomovni slovniki Bukva zakonu Ukrayinskij tizhden 51 112 18 grudnya 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Slovacka mova na sajti Ethnologue Slovak A language of Slovakia angl Slovacka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Slovak angl Slovacka mova na sajti WALS Online Language Slovak angl LiteraturaTlumachni slovniki slovackoyi movi Kacala Jan Doruľa Jan Pisarcikova Maria Kratky slovnik slovenskeho jazyka 4 doplnene a upravene vyd Bratislava Veda 2003 988 s on lajn versiya Red K Buzassyova A Jarosova Slovnik sucasneho slovenskeho jazyka A G Bratislava Veda 2006 Peciar Stefan Slovnik slovenskeho jazyka 1 6 zvazok Vydavateľstvo Slovenskej akademie vied Bratislava 1959 1968 Slovacko inshomovni slovniki Bunganic Peter Slovensko ukrajinsky slovnik Slovenske pedagogicke nakladateľstvo Bratislava 1985 Popeľ Ivan Ukrajinsko slovensky slovnik Slovenske pedagogicke nakladateľstvo Bratislava 1960 Kolektiv autorov Lingea Ukrajincina Konverzacia so slovnikom a gramatikou Lingea 2010 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi