Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осип Семенюк (* 25 липня 1888, м. Сокаль, тепер Львівська область — † 10 серпня 1937, м. Харків) — український громадський та військовий діяч, співавтор першого військового підручника українською мовою (1914), командант сотні Українських січових стрільців. Закінчив Львівський університет. 1918–1920 — старшина УГА. Репресований в радянській Україні.
| Осип Семенюк | |
|---|---|
 Поручник (обер-лейтенант), сотник УГА | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 липня 1888 м. Сокаль,  Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Смерть | 10 серпня 1937 (49 років) м. Харків  СРСР |
| Alma Mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
Життєпис
Становлення січового стрілецтва
З метою підготовки майбутніх українських збройних сил, які воювали б у складі австрійського війська, засновник товариства «Січ» Кирило Трильовський 18 березня 1913 р. проголосив про створення українського військового товариства «Січові стрільці». Головним отаманом було обрано Володимира Старосольського, заступником — Дмитра Катамая.
Протягом кількох місяців стрілецькі товариства поширилися по усій Галичині. У Сокалі керівниками були — Осип Демчук і Осип Семенюк.
Для огляду всіх патріотичних сил було вирішено провести 28 червня 1914 року II-й краєвий здвиг руханкових, пожарних і стрілецьких товариств, приурочений до 100-ї річниці Тараса Шевченка.
До підготовчого комітету ввійшли: Кирило Трильовський, Дмитро Катамай, Осип Семенюк, (від «Українського Січового Союзу»), Роман Дашкевич, (від «Повітової Січі» та «УСС II»), Іван Боберський, Семен Горук, Степан Гайдучок, М. Левицький (від «Сокола-Батька») і представник СТ «Україна».
У 1914 р. Осипом Семенюком та Осипом Демчуком на основі австрійського підручника «Dienstreglement I» був виданий «Правильник піхотинця», який мав велике значення в соціально-політичному, військовому, мовному плані для нації, що знову забажала стати державною.
Перша світова війна
Українські добровольці, відібрані в Стрию, після складання присяги вирушили до Закарпаття для організаційного оформлення і військового вишколу. Там, у селах Ґоронда та поблизу Мукачева, 7 вересня 1914 леґіон Українських Січових Стрільців було розділено на два з половиною курені (батальйони). Кожен курінь складався з чотирьох сотень, кожна сотня — з чотирьох чот. І-й курінь очолив Михайло Волошин, сотні — Василь Дідушок, Роман Дудинський, Осип Будзиновський і Никифор Гірняк, якого через хворобу згодом заміняли Володимир Сроковський та Ераст Коник. II-м куренем командував Гриць Коссак, сотнями — Сень Ґорук, Осип Семенюк, Михайло Баран, Осип Букшований. У III-му півкурені отаманом був Степан Шухевич, сотниками — Дмитро Вітовський та Теодор Рожанковський, якого 9 вересня замінив Іван Коссак.
10 вересня першою проти ворога виступила сотня Василя Дідушка, яка була найбільш вишколеною. У її складі переважали студенти і учні середніх шкіл, члени довоєнних стрілецьких товариств. Головним завданням сотні була охорона Верецького-Нижнього і Гусного перевалів. Через тиждень в район Сянок для несення розвідувальної й охоронної служби вирушила сотня Осипа Семенюка. 20 вересня на фронт відбула сотня Осипа Букшованого, яка з Мукачева залізницею добралася до Сваляви, звідти до Чинадієва.
Сотня Семенюка першою із стрільців прийняла бойове «хрещення». Дві чети сотні — під проводом Степана Пеленського та Богдана Гнатевича — 25 вересня 1914 р. на шляху з Турки до Сянок здійснили вдалий напад на російський кінний роз'їзд. Це, по суті, було перше збройне зіткнення українського війська з російськими загарбниками від часів битви під Полтавою в 1709 р. 27 вересня сотня Семенюка вела надзвичайно важкий бій за Сянки проти переважаючих сил противника. Він тривав від десятої години ранку до смеркання. Тоді ж дві чети сотні Дідушка, якими командували Михайло Гнатюк та Левко Коберський, разом із мадярським підрозділом стримували російські загони біля Ботелки. 28 вересня сотня Семенюка боронила Ужоцький перевал, а сотня Дідушка Веречки Вижні.
У ранзі поручника — командант сотні під час боїв 29 квітня — 4 травня 1915 року на горі Маківці.
Служба в УГА
Служив у 1-му полку 1-ї бригади УСС в УГА. Згодом командир етапу 5-ї бригади УГА.
У 1920 році залишився в УРСР, проживав у Харкові, викладав у школі.
Заарештований у 1931, але був звільнений у 1933. Повторно ув'язнений 2 серпня 1937 і швидко розстріляний у харківській тюрмі.
Примітки
- Лев Шанковський. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 812 (прим.).
- «Бучач і Бучаччина»
Посилання
- М. В. Лазарович — Наталія Лазарович. Машерують наші добровольці…
- Лицарі ідеї і чину
- Становлення стрілецького руху в східній Галичині напередодні Першої світової війни
- Лицарі ідеї і чину. Фото О. Семенюка
- Зенон Стефанів. Історія Українського війська // Київська старовина. — 1993. — № 2. — С. 97.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Semenyuk Osip Semenyuk 25 lipnya 1888 m Sokal teper Lvivska oblast 10 serpnya 1937 m Harkiv ukrayinskij gromadskij ta vijskovij diyach spivavtor pershogo vijskovogo pidruchnika ukrayinskoyu movoyu 1914 komandant sotni Ukrayinskih sichovih strilciv Zakinchiv Lvivskij universitet 1918 1920 starshina UGA Represovanij v radyanskij Ukrayini Osip Semenyuk Poruchnik ober lejtenant sotnik UGAZagalna informaciyaNarodzhennya25 lipnya 1888 1888 07 25 m Sokal Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaSmert10 serpnya 1937 1937 08 10 49 rokiv m Harkiv SRSRAlma MaterLNU im I FrankaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRZhittyepisStanovlennya sichovogo strilectva Z metoyu pidgotovki majbutnih ukrayinskih zbrojnih sil yaki voyuvali b u skladi avstrijskogo vijska zasnovnik tovaristva Sich Kirilo Trilovskij 18 bereznya 1913 r progolosiv pro stvorennya ukrayinskogo vijskovogo tovaristva Sichovi strilci Golovnim otamanom bulo obrano Volodimira Starosolskogo zastupnikom Dmitra Katamaya Protyagom kilkoh misyaciv strilecki tovaristva poshirilisya po usij Galichini U Sokali kerivnikami buli Osip Demchuk i Osip Semenyuk Dlya oglyadu vsih patriotichnih sil bulo virisheno provesti 28 chervnya 1914 roku II j krayevij zdvig ruhankovih pozharnih i strileckih tovaristv priurochenij do 100 yi richnici Tarasa Shevchenka Do pidgotovchogo komitetu vvijshli Kirilo Trilovskij Dmitro Katamaj Osip Semenyuk vid Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu Roman Dashkevich vid Povitovoyi Sichi ta USS II Ivan Boberskij Semen Goruk Stepan Gajduchok M Levickij vid Sokola Batka i predstavnik ST Ukrayina U 1914 r Osipom Semenyukom ta Osipom Demchukom na osnovi avstrijskogo pidruchnika Dienstreglement I buv vidanij Pravilnik pihotincya yakij mav velike znachennya v socialno politichnomu vijskovomu movnomu plani dlya naciyi sho znovu zabazhala stati derzhavnoyu Persha svitova vijna Grupa starshin UGA zliva napravor otaman N Girnyak poruchnik V Starosolskij chotar M Sayevich polkovnik D Vitovskij chotar M Gavrilko I Boberskij sotnik O Semenyuk do 2 08 1919 Ukrayinski dobrovolci vidibrani v Striyu pislya skladannya prisyagi virushili do Zakarpattya dlya organizacijnogo oformlennya i vijskovogo vishkolu Tam u selah Goronda ta poblizu Mukacheva 7 veresnya 1914 legion Ukrayinskih Sichovih Strilciv bulo rozdileno na dva z polovinoyu kureni bataljoni Kozhen kurin skladavsya z chotiroh soten kozhna sotnya z chotiroh chot I j kurin ocholiv Mihajlo Voloshin sotni Vasil Didushok Roman Dudinskij Osip Budzinovskij i Nikifor Girnyak yakogo cherez hvorobu zgodom zaminyali Volodimir Srokovskij ta Erast Konik II m kurenem komanduvav Gric Kossak sotnyami Sen Goruk Osip Semenyuk Mihajlo Baran Osip Bukshovanij U III mu pivkureni otamanom buv Stepan Shuhevich sotnikami Dmitro Vitovskij ta Teodor Rozhankovskij yakogo 9 veresnya zaminiv Ivan Kossak 10 veresnya pershoyu proti voroga vistupila sotnya Vasilya Didushka yaka bula najbilsh vishkolenoyu U yiyi skladi perevazhali studenti i uchni serednih shkil chleni dovoyennih strileckih tovaristv Golovnim zavdannyam sotni bula ohorona Vereckogo Nizhnogo i Gusnogo perevaliv Cherez tizhden v rajon Syanok dlya nesennya rozviduvalnoyi j ohoronnoyi sluzhbi virushila sotnya Osipa Semenyuka 20 veresnya na front vidbula sotnya Osipa Bukshovanogo yaka z Mukacheva zalizniceyu dobralasya do Svalyavi zvidti do Chinadiyeva Sotnya Semenyuka pershoyu iz strilciv prijnyala bojove hreshennya Dvi cheti sotni pid provodom Stepana Pelenskogo ta Bogdana Gnatevicha 25 veresnya 1914 r na shlyahu z Turki do Syanok zdijsnili vdalij napad na rosijskij kinnij roz yizd Ce po suti bulo pershe zbrojne zitknennya ukrayinskogo vijska z rosijskimi zagarbnikami vid chasiv bitvi pid Poltavoyu v 1709 r 27 veresnya sotnya Semenyuka vela nadzvichajno vazhkij bij za Syanki proti perevazhayuchih sil protivnika Vin trivav vid desyatoyi godini ranku do smerkannya Todi zh dvi cheti sotni Didushka yakimi komanduvali Mihajlo Gnatyuk ta Levko Koberskij razom iz madyarskim pidrozdilom strimuvali rosijski zagoni bilya Botelki 28 veresnya sotnya Semenyuka boronila Uzhockij pereval a sotnya Didushka Verechki Vizhni U ranzi poruchnika komandant sotni pid chas boyiv 29 kvitnya 4 travnya 1915 roku na gori Makivci Sluzhba v UGA Sluzhiv u 1 mu polku 1 yi brigadi USS v UGA Zgodom komandir etapu 5 yi brigadi UGA U 1920 roci zalishivsya v URSR prozhivav u Harkovi vikladav u shkoli Zaareshtovanij u 1931 ale buv zvilnenij u 1933 Povtorno uv yaznenij 2 serpnya 1937 i shvidko rozstrilyanij u harkivskij tyurmi PrimitkiLev Shankovskij Ukrayinski zbrojni sili v perspektivi naciyi Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 812 prim Buchach i Buchachchina PosilannyaM V Lazarovich Nataliya Lazarovich Masheruyut nashi dobrovolci Licari ideyi i chinu Stanovlennya strileckogo ruhu v shidnij Galichini naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Licari ideyi i chinu Foto O Semenyuka Zenon Stefaniv Istoriya Ukrayinskogo vijska Kiyivska starovina 1993 2 S 97