Горонда́, або Ґоронда — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі, розташовується за 16 км від районного центру. Центр Горондівської громади.
село Горонда | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Мукачівський район | ||||
Громада | Горондівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21040070010034667 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1550 | ||||
Населення | 4500 | ||||
Площа | 4,31 км² | ||||
Густота населення | 928,07 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 89656 | ||||
Телефонний код | +380 3131 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 109 м | ||||
Водойми | канал "Серне" | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Горонда, вул. Духновича, 64 | ||||
Карта | |||||
Горонда | |||||
Горонда | |||||
Мапа | |||||
Горонда у Вікісховищі |
Сучасність
У селі є середня школа, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека, дільнична лікарня, аптека, 2 церкви, стадіон, дитячий садок, торговий комплекс, магазини, ресторан, відділення зв'язку, функціонує залізнична станція, до районного центру курсують 3 автобуси. Сільську раду, протягом 19 років очолює сільський голова Туряниця І.І., який був ініціатором створення Горондівської ОТГ в складі сіл Горонда, Страбичово, Жнятино. Завдячуючи голові сільської ради Туряниця І.І. Горондівська ТГ, одна з кращих в Закарпатській області.
Історія
На території села були знайдені бронзові знаряддя праці епохи пізньої бронзи — раннього заліза (XI—X ст. до н. е.).
Перша згадка про Горонду в історичних документах припадає на 1550 рік.
У 1914 році в селі діяв пункт вишколу УСС. У березні — квітні 1919 року в селі встановлена угорська радянська влада.
Після вигнання нацистських окупантів (26 жовтня 1944 року) 40 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 9 — до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 8 з них за бойові подвиги нагороджені орденами і медалями СРСР, 12 — загинули. В Горонді встановлено обеліск на честь односельців, які загинули у боротьбі з нацизмом. У 1991 році Горонда ввійшла до складу незалежної Української держави.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4010 осіб, з яких 1957 чоловіків та 2053 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3957 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,95 % |
російська | 0,70 % |
угорська | 0,30 % |
молдовська | 0,03 % |
Релігія
Церква Різдва пр. Богородиці. 1894.
Про священика в селі згадують у 1672 р. Вперше про церкву йдеться в 1682 р. Згадка про дерев'яну церкву, збудовану в 1769 р. на старому місці, належить до 1775 року. Ця церква стояла аж до будівництва теперішньої мурованої церкви, яку почали будувати 1894 року за священика Ігнатія Уйгелія і спочатку присвятили св. Михайлу.
Щоб зібрати гроші на церкву, село вирубало і продало ліс. Крім того, грошовий внесок зробила кожна сім'я. Спорудження тривало близько 15 років. У 1893 р. йдеться про напівзбудовану церкву, на добудову якої губернатор Березького комітату Шандор Лоньої виділив 5000 форинтів, які окружний начальник Пінтер вручив пароху І. Уйгелію та кураторам.
Іконостас зробили в 1899 р., а престол взяли зі старої церкви. Посвятили церкву св. Михайлу. Останнє малювання інтер'єру здійснив Соколович за куратора Івана Русинка. В 1997 р. різьбяр із Приборжавського Михайло Росада виготовив новий престол.
У 1998 р. зробили ремонт. До західного та південного входів прибудували пишні портики.
Мурована церква належала від початку 1920-х років православним, що почали переважати в селі, але в 1926 р. була повернута разом з фарою греко-католицькій єпархії, як її майно. (Після цього православна община за три дні вибудувала церкву розмірами 24: 8 м, яку, очевидно, розібрали з приходом радянської влади.)
Туристичні місця
- бронзові знаряддя праці епохи пізньої бронзи — раннього заліза (XI—X ст. до н. е.).
- храм Різдва пр. Богородиці. 1894.
Примітки
- Український правопис: редакція 2019 року (PDF). Українська національна комісія з питань правопису. 2019.
- Закарпаттячко. . zakarpattyachko.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горонда |
Погода в селі [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goronda abo Goronda selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni roztashovuyetsya za 16 km vid rajonnogo centru Centr Gorondivskoyi gromadi selo Goronda Gerb Gorondi Prapor Gorondi Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Gorondivska silska gromada Kod KATOTTG UA21040070010034667 Osnovni dani Zasnovane 1550 Naselennya 4500 Plosha 4 31 km Gustota naselennya 928 07 osib km Poshtovij indeks 89656 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 43 pn sh 22 34 05 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 109 m Vodojmi kanal Serne Misceva vlada Adresa radi s Goronda vul Duhnovicha 64 Karta Goronda Goronda Mapa Goronda u VikishovishiSuchasnistU seli ye serednya shkola budinok kulturi iz zalom na 400 misc biblioteka dilnichna likarnya apteka 2 cerkvi stadion dityachij sadok torgovij kompleks magazini restoran viddilennya zv yazku funkcionuye zaliznichna stanciya do rajonnogo centru kursuyut 3 avtobusi Silsku radu protyagom 19 rokiv ocholyuye silskij golova Turyanicya I I yakij buv iniciatorom stvorennya Gorondivskoyi OTG v skladi sil Goronda Strabichovo Zhnyatino Zavdyachuyuchi golovi silskoyi radi Turyanicya I I Gorondivska TG odna z krashih v Zakarpatskij oblasti IstoriyaNa teritoriyi sela buli znajdeni bronzovi znaryaddya praci epohi piznoyi bronzi rannogo zaliza XI X st do n e Persha zgadka pro Gorondu v istorichnih dokumentah pripadaye na 1550 rik U 1914 roci v seli diyav punkt vishkolu USS U berezni kvitni 1919 roku v seli vstanovlena ugorska radyanska vlada Pislya vignannya nacistskih okupantiv 26 zhovtnya 1944 roku 40 zhiteliv dobrovilno vstupili do lav Chervonoyi Armiyi 9 do skladu 1 go Chehoslovackogo armijskogo korpusu 8 z nih za bojovi podvigi nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR 12 zaginuli V Gorondi vstanovleno obelisk na chest odnoselciv yaki zaginuli u borotbi z nacizmom U 1991 roci Goronda vvijshla do skladu nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4010 osib z yakih 1957 cholovikiv ta 2053 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3957 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 95 rosijska 0 70 ugorska 0 30 moldovska 0 03 ReligiyaCerkva Rizdva pr Bogorodici 1894 Pro svyashenika v seli zgaduyut u 1672 r Vpershe pro cerkvu jdetsya v 1682 r Zgadka pro derev yanu cerkvu zbudovanu v 1769 r na staromu misci nalezhit do 1775 roku Cya cerkva stoyala azh do budivnictva teperishnoyi murovanoyi cerkvi yaku pochali buduvati 1894 roku za svyashenika Ignatiya Ujgeliya i spochatku prisvyatili sv Mihajlu Shob zibrati groshi na cerkvu selo virubalo i prodalo lis Krim togo groshovij vnesok zrobila kozhna sim ya Sporudzhennya trivalo blizko 15 rokiv U 1893 r jdetsya pro napivzbudovanu cerkvu na dobudovu yakoyi gubernator Berezkogo komitatu Shandor Lonoyi vidiliv 5000 forintiv yaki okruzhnij nachalnik Pinter vruchiv parohu I Ujgeliyu ta kuratoram Ikonostas zrobili v 1899 r a prestol vzyali zi staroyi cerkvi Posvyatili cerkvu sv Mihajlu Ostannye malyuvannya inter yeru zdijsniv Sokolovich za kuratora Ivana Rusinka V 1997 r rizbyar iz Priborzhavskogo Mihajlo Rosada vigotoviv novij prestol U 1998 r zrobili remont Do zahidnogo ta pivdennogo vhodiv pribuduvali pishni portiki Murovana cerkva nalezhala vid pochatku 1920 h rokiv pravoslavnim sho pochali perevazhati v seli ale v 1926 r bula povernuta razom z faroyu greko katolickij yeparhiyi yak yiyi majno Pislya cogo pravoslavna obshina za tri dni vibuduvala cerkvu rozmirami 24 8 m yaku ochevidno rozibrali z prihodom radyanskoyi vladi Turistichni miscya bronzovi znaryaddya praci epohi piznoyi bronzi rannogo zaliza XI X st do n e hram Rizdva pr Bogorodici 1894 PrimitkiUkrayinskij pravopis redakciya 2019 roku PDF Ukrayinska nacionalna komisiya z pitan pravopisu 2019 Zakarpattyachko zakarpattyachko com ua uk ua Arhiv originalu za 24 lipnya 2017 Procitovano 8 lipnya 2017 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Goronda Pogoda v seli 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi