Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баран Миха йло Луки ч Бара н 20 жовтня 1884 село Скала Скала над Збруч

Михайло Баран

Михайло Баран
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баран.

Миха́йло Луки́ч Бара́н (* 20 жовтня 1884, село Скала (Скала-над-Збручем), нині Скала-Подільська, Королівство Галичини та Володимирії — † 3 листопада 1937, Сандармох) — український радянський громадсько-політичний, військовий та освітній діяч. Учасник комуністичного руху в Західній Україні, засновник КПЗУ.

Михайло Баран
image Сотник (гауптман)
image
Фотографія з видання «Провідники революційного руху на Українї», 1921
Загальна інформація
Народження20 жовтня 1884(1884-10-20)
Скала-над-Збручем, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, сьогодні смт.Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область
Смерть3 листопада 1937(1937-11-03) (53 роки)
Сандармох, Карельська АРСР, Російська РФСР, СРСР
ПохованняСандармох
Alma MaterЧНУ імені Юрія Федьковича
Військова служба
Приналежністьimage ЗУНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
сотня УСС
image Баран Михайло Лукич у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Тернопільську гімназію, фізико-математичний факультет Чернівецького університету, однорічні курси Львівської торгової академії.

1903 року вступив до Української соціал-демократичної партії.

В УСС

Після початку Першої світової війни добровільно у серпні 1914 року вступив до Легіону Українських січових стрільців. Від вересня 1914 року — командир сотні в боях на російському фронті.

Наприкінці грудня 1914 року потрапив у полон, опинився в Російській імперії. Після Лютневої революції 1917 року вступив до лав РКП(б).

Засновник КПЗУ

Один із засновників Комуністичної партії Східної Галичини (КПСГ, від 1923 року — Комуністична партія Західної України). Після переходу Української Галицької армії у лютому 1920 року на бік радянської влади призначається командиром першої бригади Червоної Української Галицької Армії, яка брала участь у боях на польському фронті. У квітні того ж року бригада фактично припинила існування у боях під Махнівкою Вінницької області, Михайло Баран стає до лав 44-ї дивізії.

У липні 1920 року призначили заступником голови Галицького революційного комітету (Галревкому), в серпні обрали членом Політбюро ЦК КПСГ. Автор і редактор декларацій, декретів та інших законодавчих актів Галревкому.

У 1920–1921-х Баран брав участь у підготовці Ризького мирного договору .

Після воєнних дій 1918–1920 Баран перебував на партійній та адміністративній роботі, очолював вищі навчальні заклади Києва та Харкова. Зокрема — комісар Київської школи червоних старшин, завідувач Київською губнаросвітою (1922–1923), директор Уманського технікуму (1923–1924), ректор Київського інституту народного господарства (1925–1927), проректор Комуністичного університету в Харкові (1927–1928), професор Київського ІНО, працівник ЦК КП(б)У, директор Київського філіалу (1928–1933).

30 серпня 1933-го заарештований у справі УВО. 14 лютого 1934 засуджений до п'яти років ВТТ. Відбував покарання в Дмитлазі й на Соловках (табірний пункт Кремль). Розстріляний 3 листопада 1937-го органами НКВС СРСР в урочищі Сандармох — поблизу робітничого селища Медвежа Гора (нині місто Медвеж'єгорськ) у Карельській АРСР.

Реабілітований Верховним судом Карело-Фінської РСР (10.07.1956) і судовою колегією ВС УРСР (1958).

На честь Михайла Барана в смт Скала-Подільська встановили меморіальну дошку (1987), а демонтували в липні 2022.

Див. також

Виноски

  1. Науменко К. Є. Баран Михайло Лукич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 182.
  2. У Скалі-Подільській на Тернопільщині демонтовано меморіальну дошку місцевому комуністу Барану.

Посилання

Література


image Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baran Miha jlo Luki ch Bara n 20 zhovtnya 1884 selo Skala Skala nad Zbruchem nini Skala Podilska Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 3 listopada 1937 Sandarmoh ukrayinskij radyanskij gromadsko politichnij vijskovij ta osvitnij diyach Uchasnik komunistichnogo ruhu v Zahidnij Ukrayini zasnovnik KPZU Mihajlo Baran Sotnik gauptman Fotografiya z vidannya Providniki revolyucijnogo ruhu na Ukrayinyi 1921Zagalna informaciyaNarodzhennya20 zhovtnya 1884 1884 10 20 Skala nad Zbruchem Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya sogodni smt Skala Podilska Borshivskij rajon Ternopilska oblastSmert3 listopada 1937 1937 11 03 53 roki Sandarmoh Karelska ARSR Rosijska RFSR SRSRPohovannyaSandarmohAlma MaterChNU imeni Yuriya FedkovichaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko polska vijna 1918 1919Komanduvannyasotnya USS Baran Mihajlo Lukich u VikishovishiBiografiyaZakinchiv Ternopilsku gimnaziyu fiziko matematichnij fakultet Cherniveckogo universitetu odnorichni kursi Lvivskoyi torgovoyi akademiyi 1903 roku vstupiv do Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi V USS Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni dobrovilno u serpni 1914 roku vstupiv do Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Vid veresnya 1914 roku komandir sotni v boyah na rosijskomu fronti Naprikinci grudnya 1914 roku potrapiv u polon opinivsya v Rosijskij imperiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku vstupiv do lav RKP b Zasnovnik KPZU Odin iz zasnovnikiv Komunistichnoyi partiyi Shidnoyi Galichini KPSG vid 1923 roku Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini Pislya perehodu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi u lyutomu 1920 roku na bik radyanskoyi vladi priznachayetsya komandirom pershoyi brigadi Chervonoyi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi yaka brala uchast u boyah na polskomu fronti U kvitni togo zh roku brigada faktichno pripinila isnuvannya u boyah pid Mahnivkoyu Vinnickoyi oblasti Mihajlo Baran staye do lav 44 yi diviziyi U lipni 1920 roku priznachili zastupnikom golovi Galickogo revolyucijnogo komitetu Galrevkomu v serpni obrali chlenom Politbyuro CK KPSG Avtor i redaktor deklaracij dekretiv ta inshih zakonodavchih aktiv Galrevkomu U 1920 1921 h Baran brav uchast u pidgotovci Rizkogo mirnogo dogovoru Pislya voyennih dij 1918 1920 Baran perebuvav na partijnij ta administrativnij roboti ocholyuvav vishi navchalni zakladi Kiyeva ta Harkova Zokrema komisar Kiyivskoyi shkoli chervonih starshin zaviduvach Kiyivskoyu gubnarosvitoyu 1922 1923 direktor Umanskogo tehnikumu 1923 1924 rektor Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva 1925 1927 prorektor Komunistichnogo universitetu v Harkovi 1927 1928 profesor Kiyivskogo INO pracivnik CK KP b U direktor Kiyivskogo filialu 1928 1933 30 serpnya 1933 go zaareshtovanij u spravi UVO 14 lyutogo 1934 zasudzhenij do p yati rokiv VTT Vidbuvav pokarannya v Dmitlazi j na Solovkah tabirnij punkt Kreml Rozstrilyanij 3 listopada 1937 go organami NKVS SRSR v urochishi Sandarmoh poblizu robitnichogo selisha Medvezha Gora nini misto Medvezh yegorsk u Karelskij ARSR Reabilitovanij Verhovnim sudom Karelo Finskoyi RSR 10 07 1956 i sudovoyu kolegiyeyu VS URSR 1958 Na chest Mihajla Barana v smt Skala Podilska vstanovili memorialnu doshku 1987 a demontuvali v lipni 2022 Div takozhSpisok SandarmohuVinoskiNaumenko K Ye Baran Mihajlo Lukich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 182 U Skali Podilskij na Ternopilshini demontovano memorialnu doshku miscevomu komunistu Baranu PosilannyaPortal Biografiyi LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 1 S 90 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 49 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 352 Naumenko K Ye Baran Mihajlo Lukich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 218 Naumenko K Ye Baran Mihajlo Lukich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 182 Gasaj Ye Baran Mihajlo Lukich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 78 ISBN 966 528 197 6 Sergij Shevchenko Teroristska grupa profesoriv Soloveckij rekviyem K Ekspres Poligraf 2013 Shevchenko S V Imperiya teroru K Feniks 2021 S 231 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo politika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ